Польська урбаністика останньої третини XX - початку XXI ст. та українські студії з міської проблематики Правобережної України раннього нового часу: історіографічний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Польська урбаністика останньої третини XX - початку XXI ст. та українські студії з міської проблематики Правобережної України раннього нового часу: історіографічний огляд

Андрій Заяць

Андрій Заяць доктор історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства, Львівський національний університет ім. І.Франка (Львів, Україна)

Анотація. Мета дослідження проаналізувати доробок польської історіографії останніх десятиріч у вивченні міської проблематики ранньомодерної доби та з'ясувати її значення для українських дослідників історії міст Правобережної України. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості та всебічності. Використано також методи: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та ретроспективний. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано досягнення польської історіографії кінця XX початку XXI ст. у вивченні ранньомодерних міст Речі Посполитої та зроблено спробу визначити значення цих досліджень для праць українських істориків. Висновки. Базуючись на значному доробку попередників, польські історики з 1970-х рр. значно пришвидшили студії над історією польських міст, активно вивчаючи урбанізаційний процес у всіх його складових (правова, просторова локація та організація міської громади). Добре досліджене місце міщанства у структурі суспільства, зокрема процес формування міщанства, його правове становище, етнічний і професійний склад, становище жінки в міському соціумі, роль і місце шляхти в місті. Чільну увагу польські історики приділяють вивченню міського управління, а саме функціональним обов'язкам війтів, лентвійтів, райців, найманих міських урядників (писарі, шафарі, інстигатори, міські слуги тощо), а також участі міської громади у самоврядуванні. Дещо менше уваги в польській історіографії відведено економічному розвитку міст, зважаючи на добре вивчення цього питання попередниками. Відчутні зрушення відбулися в питанні студій над міським судочинством, яке успішно вивчають не лише історики, а і правники. Згаданий доробок має величезне методологічне та практичне значення для українських дослідників ранньомодерних міст Правобережної України, оскільки низка аспектів (міське управління, судочинство, правове становище міщан тощо) у вітчизняній історіографії вивчена недостатньо, а перебування міст Правобережжя в рамках єдиної Речі Посполитої дає змогу проводити паралелі та екстраполювати окремі висновки польських колег.

Ключові слова: польська історіографія, українська історіографія, місто, магдебурзьке право, судочинство, міське управління.

Andrii Zaiats Doctor of HistoricaL Sciences (Dr. Hab. in History), Docent at Department of Ancient History of Ukraine and Archivistics, I. Franko NationaL University of Lviv (Lviv, Ukraine). Polish Urban Studies Carried Out During the Last Third of Twentieth Early Twenty-First Century and Ukrainian Studies of Early-Modern Urban Problematics in Right-Bank Ukraine: Historiographical Review

польський історіографія міський ранньомодерний

Abstract. The purpose of the study is to anaLyze the experience of the PoLish historiography, which has been gained during Last decades in view of studies of earLy-modern urban probLematics, and to make cLear its importance for Ukrainian historians, who study the history of Right-Bank Ukrainian towns. The methodology of the articLe is based on principLes of historicism, systematicity, scientificity and comprehensiveness. The foLLowing methods have been aLso used: comparative-historicaL, chronoLogicaL and retrospective. The scientific novelty is in a fact that this is a first anaLysis of the PoLish historiographicaL experience, which was gained during Late 20 century earLy 21 century in view of studies of earLy-modern PoLish-Lithuanian CommonweaLth towns, in the Ukrainian historiography and a first attempt to determine the importance of these studies for Ukrainian historians. Conclusions. Based on the extensive experience of their predecessors, PoLish historians have significantLy acceLerated studies of PoLish towns since the seventies of the Last century, due to active investigation of aLL components of the urbanization process (Legal and speciaL Location and organization of LocaL communities). The pLace of the urban Lower-middLe cLass incLuding the process of its formation, LegaL status, ethnicaL and professionaL composition; the women roLe in society, the roLe and pLace of PoLish gentries in towns are weLL investigated. PoLish historians pay particuLar attention to the investigation of LocaL governments, i. e. to job responsibiLities of prefects, sub-prefects, municipaL counciLors, hired municipaL officiaLs (court cLerks, managers, instigators, municipaL servants, etc.), as weLL the participation of LocaL communities in seLf-governance. Some Less attention in the PoLish historiography is paid to the economic deveLopment of towns, since this aspect was weLL studied by predecessors. NoticeabLe shifts have taken pLace in studies of town LegaL proceedings, which is successfuLLy investigated not onLy by historians but aLso by Lawyers. The above experience of the PoLish historiography is of great methodoLogicaL and practicaL importance for Ukrainian investigators of earLymodern Right-Bank Ukrainian towns, since many aspects (town seLf-governance, LegaL proceedings, LegaL status of town citizens, etc.) are insufficientLy studied in the Ukrainian historiography, and the incLusion of Right-Bank Ukrainian towns into the territory of the PoLish-Lithuanian CommonweaLth towns, which was unified by that time, provides an opportunity to draw comparisons and to extrapoLate certain concLusions of PoLish coLLeagues to Ukrainian towns.

Keywords: PoLish historiography, Ukrainian historiography, town, Magdeburg Law, LegaL proceedings, municipaL governance.

Польська історіографія XX ст. завжди приділяла належну увагу вивченню історії міст ранньомодерної доби, але особливо цей процес прискорився з кінця 1960 -- початку 1970-х рр. Певними рубіжними віхами стали колоквіум польських істориків 1974 та симпозіум 1979 рр., присвячені вивченню міської історії.

Матеріали колоквіуму було опубліковано 1976 р. Miasta feudalne w Europie srodkowo-wschodniej. Przemiany spoleczne a uklady przestrzenne.-- Warszawa, 1976., а симпозіуму -- 1980 р. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1980. №3. Із того часу світ побачили майже сотня монографій та сотні й сотні статей, а кількість дослідників перевищила п'ять десятків. При Комітеті історичних наук Польської академії наук діє Комісія історії міст, до якої лише докторів наук, фахівців міської проблематики, входить більше двадцяти осіб. Згадана комісія регулярно проводить містознавчі наукові конференції, матеріали яких публікуються у провідних історичних часописах. Успіхи польських істориків значною мірою пов'язані з тим, що навіть у тоталітарні часи політична еліта Польської Народної Республіки ніколи не проводила масових чисток серед істориків. Не було зруйновано наукові школи, виплекані в міжвоєнний період, коли розвитку історичних студій польська держава надавала всебічну підтримку. Значною мірою середньовічні та ранньомодерні студії у ПНР дуже умовно можна назвати марксистськими. Насправді це були об'єктивні та грунтовні дослідження, які не втратили свого наукового значення дотепер.

Натомість у радянській Україні історичні інституції під тиском партійних органів були позбавлені можливості досліджувати низку тем, які вважалися «неперспективними», «надуманими», а то й «буржуазними». Натомість вивчалися «актуальні» теми революції, досягнень перших п'ятирічок, події Другої світової війни та повоєнної відбудови. Державі не було діла до давньої історії, зокрема міської, а якщо й виходили окремі праці, то вони здебільшого висвітлювали «класову боротьбу» в тогочасному суспільстві чи «братні зв'язки» українського та російського народів. Це призвело до втрати наукових шкіл, які здебільшого були винищені ще в попередній період. Ситуація зазнала змін лише з кінця 1980 -- початку 1990-х рр. У 1989 р. вийшла друком відома праця П. Саса, в якій максимально широко використано напрацювання тогочасної польської історіографії СасП.М. Феодальные города Украины в конце XV -- 60-хгг. XVI в. -- К., 1989.. Водночас стало очевидним загальне відставання українських урбаністичних студій. Упродовж останньої чверті минулого століття стан справ почав дещо виправлятися, свідченням чого стало видання з 2015 р. спеціалізованого журналу «Місто: історія, культура, суспільство» та низки важливих наукових розвідок.

Зважаючи на те, що ранньомодерні міста Правобережної України розвивалися в рамках Великого князівства Литовського, яке було тісно поєднане з Короною Польською, звідки й запозичувалася нова міська модель, а далі вони функціонувалиу складі єдиної Речі Посполитої, то напрацювання польських колег дуже корисні, їх необхідно максимально повно використовувати при дослідженні історії українських міст, тим паче, що саме з кінця 1980-х рр. містознавчі студії в польській історичній науці значно інтенсифікувалися.

Успіхам польської історіографії об'єктивно сприяє наявна джерельна база, яка, незважаючи на нарікання дослідників щодо її неповноти, не йде у жодне порівняння з джерельним фондом міст Правобережної України. Якщо в Короні міські книги збереглися для понад 50 малих міст Samsonowicz H. Sredniowieczne ksiзgi sdowe malych miast w Polsce II Homines et societas: Czasy Piatsow i Jagiellonow. -- Poznan, 1997. -- S.478--479. (великі міста майже всі мають міські книги), то для Правобережної України загалом уціліло 8 міських книг для Волині й жодної -- для Київщини та Брацлавщини Заяць А. Міське суспільство Волині XVI -- першої половини XVII ст. -- К., 2019. -- С.26--27.. У контексті двох останніх воєводств практично не збереглися також гродські, земські книги (лише виписи з них), що ще більше ускладнює дослідження історії міських поселень регіону. Щодо Волині, то майже повний комплект гродських і земських книг дещо компенсує брак міських та дає змогу більш-менш задовільно вивчати міську проблематику.

Ще в кінці 1960-х рр. Р. Щигел зробив спробу узагальнити доробок польських істориків у дослідженні міст XVI ст. Він звернув увагу на недостатню вивченість внутрішнього життя міських поселень, незадовільний стан дослідження малих міст (містечок), брак монографічних студій історії окремих міст. Через сім років подібних висновків дійшла М. Богуцька Bogucka M. Badania nad dziejami miast i mieszczanstwa w Polsce przedrozbiorowej: stan i zarys programu // Kwartalnik Historyczny. 1975. №3. S.573-583.. У 1986 р. побачила світ праця Г. Самсоновича й М. Богуцької, яка до сьогодні залишається єдиною узагальнюючою студією, присвяченою містам старопольського періоду BoguckaM., Samsonowicz H. Dziejemiastimies zczanstwa w Polsceprze drozbiorowej. Wroclaw, 1986.. В її другій частині подано широку панораму життя міст Речі Посполитої ранньомодерної доби. Належну увагу приділено етапам урбанізації, просторовому розвитку, типології, устрою, соціальній та етнічній структурі. Не оминули автори тему міської культури та побуту. Давно назріла потреба підготувати подібну працю в Україні, оскільки вона дала б змогу висвітлити напрацювання вітчизняних істориків та виявити лакуни, над якими доцільно працювати в подальшому.

Із кінця минулого століття в Польщі почали видавати невеликими брошурами локаційні привілеї міст. Зазвичай таке видання супроводжується більшим чи меншим вступом, далі йде публікація оригінального тексту привілею (здебільшого латиною, інколи подавали факсиміле самого акта) та його переклад польською мовою. Таким чином опубліковано кілька десятків міських привілеїв. Цю практику варто було б запозичити й українським історикам.

У 1980-х рр. почали щораз частіше з'являтися монографії з історії більших і менших міст Польщі Zwolen: Dziejemiastaiziemi. Lublin, 1976; Tarnow: Dziejemiastairegionu. Tarnow, 1981; Lubartowi Ziemia Lubartowska. Lubartow, 1983; Dzieje Konskowoli. Lublin, 1988; Lзczna: Studia zdziejow miasta. Lзczna, 1989; Dzieje Sandomierza (XVI-XVIII w.). Warszawa, 1993; Kozienice: Monografia miasta. Kozienice, 2004; Motyliewicz J.Spoleczenstwo Przemyslaw XVIi XVIIw. Rzeszow, 2005; Belzecprzezdzieje. Belzec, 2008; SzczygielR., Gmiterek H., Dymmel P.Lublin: Dziejemiasta. T.1: OdVIdokoncaXVIIIw. Lublin. 2008.. Таке враження, що чи не кожне місто захотіло мати власну опубліковану історію. Позитивними наслідками цього стало пожвавлення урбаністичних студій. Поява значної кількості монографічних досліджень польських міст, зокрема й малих, свідчить про серйозні напрацювання істориків та виступає певним підсумком багаторічних студій. Щодо міст Правобережної України, то лише окремі з них можуть похвалитися своєю опублікованою ранньомодерною історією. Невелика, але дуже цінна розвідка про Олику належить С. Терському Терський С. Олика: Історичний нарис (серія «Літописні міста Волині», вип.1). Л., 2001.. Просторовому розвитку Луцька до середини XVI ст. присвячено студію М. Кушпи Кушпа М. Луцьк в X першій половині XVI ст.: короткий нарис просторового розвитку міста. Луцьк, 2019.. Ґрунтовну монографію про міську владу та самоврядування Києва до середини XVII ст. видала Н.Білоус Білоус Н. Київ наприкінці XV у першій половині XVII ст.: Міська влада та самоврядування. К., 2008.. У 1993 р. було надруковано стару, але добротну працю про Вінницю XIV--XVII ст. відомого дослідника Поділля В. Отамановського Отамановський В. Вінниця XIV-XVIIст. Вінниця, 1993.. Оце, здається, і всі варті уваги монографічні розвідки з історії окремих міст Правобережної України ранньомодерної доби... Не багато є і статей про історію міст зазначеного часу. І. Рибачок досліджувала Базалію й Костянтинів Рибачок І. Базалія місто Василя Острозького // Літопис Волині. Ч.7. Луцьк, 2010. С.35-40; Її ж. Місто Костянтинів та волость у кінці XVI першій третині XVII ст. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. Вип.17. Острог, 2011. С.57-70., А. Заяць -- Берестечко та Козлин Заяць А. Берестечко у XVI -- першій половині XVII ст. (Штрихи до історії розвитку міста) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. -- Т.264: Праці історично-філософської секції. -- Л., 2012. -- С.196--210; Його ж. Волинське містечко Козлин у світлі міської книги початку XVII ст. // Краєзнавство. -- Вип.3/4. -- К., 2015. С.49-59., В. Кравченко -- Литовиж Кравченко В. Документи кінця XVI -- початку XVII ст. до історії волинського містечка Литовежа і його замку // Український археографічний щорічник: Нова серія. -- Вип.21/22. -- К., 2018. -- С.653--697., І. Ворончук -- Любартів, Острополь Ворончук І. Місто Любартів (за інвентарем маєтностей князів Острозьких 1620 р.) // Житомирщина на зламі тисячоліть: Науковий збірник «Велика Волинь». -- Т.21. -- Житомир, 2000. -- С.95--97; Її ж. Середньовічний Острополь (за інвентарем володінь князів Острозьких 1620 р.) // Острогіана в Україні і Європі. -- Старокостянтинів, 2001. -- С.246--257., Т. Вихованець -- Берездів, Киликіїв, Красностав (Хлапотин), Острог, Новомалин (Глухи) Вихованець Т. Частинка історії: Історико-краєзнавчі нариси. -- Нетішин, 2016. -- С.56--63, 74--80, 95--101, 132--137, 148--158..

Вивчення історії міст передбачає дослідження певних блоків проблем. До одного з них варто віднести питання заснування міського поселення або так звану локацію, з'ясування правового статусу поселення (привілейоване чи ні), термінологічне наповнення поняття «місто», їх класифікацію. Усі ці питання польські історики почали розробляти раніше за українських, тому їхні напрацювання надзвичайно корисні.

Дослідження локації міських поселень у польській історіографії повоєнного періоду започаткувала С. Кулеєвська-Топольська, яка 1964 р. опублікувала працю про заснування міст у Великопольщі Kulejewska-Topolska Z. Nowe lokacje miejskie w Wielkopolsce od XVI do konca XVIII w. -- Poznan, 1964.. У 1989 р. світ побачила книга Р. Щигела про локацію міст у Польщі XVI ст., яка стала в певному сенсі класикою жанру Szczygel R. Lokacje miast w Polsce XVI w. -- Lublin, 1989.. Автор ґрунтовно проаналізував складові локаційного процесу: правову, просторову локацію, залюднення й організацію міської громади. Якщо в Короні локовані міста одночасно отримували магдебурзьке право, то засновувані міста на території Великого князівства Литовського, зокрема і Правобережної України, отримували міський статус, але не завжди їм надавалося магдебурзьке право Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI -- першій половині XVII ст. -- Л., 2003. -- С.96.. Це дуже важливо, оскільки ще Ю. Бардах слушно звертав увагу на те, що на теренах Великого князівства спостерігалася двоетапність у наданні поселенням міських прав Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. -- Poznan, 1988. -- S.88.. Спочатку надавався привілей на заснування міста та, зазвичай, право проводити ярмарки й торги, і лише пізніше, другим привілеєм, місто отримувало магдебурзьке право. Так здебільшого було з містами Правобережної України Заяць А. Міське суспільство Волині XVI -- першої половини XVII ст. -- Л., 2019. -- С.51--52.. Значний внесок у вивчення правової локації зробили (окрім С. Кулеєвської-Топольської та Р. Щигела) Б. Зентара Zientara B. Przemiany spoleczno-gospodarcze i przestrzenne miast w dobie lokacji // Miasta doby feudalnej w Europie srodkowo-wschodniej. -- Warszawa, 1976. -- S.67--97; Idem. Zrodla i geneza «prawa niemieckiego» (ius theutonicum) na tle ruchu osadniczego w Europie zachodniej i srodkowej w XI--XII w. // Przegld Historyczny. -- 1978. -- T.69. -- Z.1. -- S.47--74., С.К урась Kuras S. Przywileje prawa niemieckiego miast i wsi malopolskich XIV--XV w. -- Wroclaw etc., 1971., Е. Дибек Dybek E. Lokacje na prawie niemieckim w ziemi Przemyskiej w latach 1345--1434. -- Lublin, 2004., Ф. Кірик Kiryk F. Lokacje miejskie nieudane, translacje miast i miasta zanikle w Malopolsce do polowy XVII st. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. -- 1980. -- №3. -- S.373--384; Idem. Rozwoj urbanizacji Malopolski XIII--XVI w.: Wojewodstwo krakowskie (powiaty poludniowe). -- Krakow, 1985..

Надзвичайно добре в польській історіографії вивчену другу складову локації -- просторову. Дослідження на цю тему постійно друкуються на шпальтах спеціалізованого журналу «Kwartalnik Architektury i Urbanistyki» та в інших наукових часописах. Крім згаданих вище С. Кулеєвської-Топольської та Р. Щигела, значний внесок зробили В. Калиновський Kalinowski W. Miasta Polski w XVI i pierwszej polowie XVII w. // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. -- 1963. Т.3-4. S.167-223., Г. Врублевська Wroblewska G. Uksztaltowanie przestrzenne nowozytnych miast Wielkopolski od roku 1500 do rozbiorow // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 1965. T.10. S.87-98., Я. Пуделко Pudelko J.Zagadnienia proporcji rynkow w badaniach nad rozplanowaniem miast sredniowiecznych // Zeszyty Naukowe Politechniki Wroclawskiej: Architektura. Wroclaw, 1960. Z.4. S.23-34; Idem.Zagadnienie wielkosci powierzchni sredniowiecznych miast Slska. Wroclaw, 1967., Т. Зарембська Zarзbska T. Pocztki polskiego pismiennictwa urbanistycznego. Warszawa, 1975; Idem.Zamosc miasto idealne i jego realizacja // Zamosc miasto idealne. Lublin, 1980. S.7-77; Idem.Ewolucja zasad ksztaltowania ulic w miastach Polski przedrozbiorowej // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1998. №3-4. S.227-265., М. Голінський Golinski M. Socjotopografia poznosredniowiecznego Wroclawia. Wroclaw, 1997., К. Мікульський Mikulski K.Przestrzen i spoleczenstwo Torunia od konca XIV do pocztku XVIII w. Torun. 1999., М. Ксьонжек Ksiqzek M. Zagadnienia genezy rozlanowania i typologii miast prywatnych XVI i XVII w. w poludniowej Malopolsce. Krakow, 1988.. Вельми цікаву працю, присвячену тому, як міщани Кракова XIV--XV ст. сприймали просторовий розвиток свого міста, опублікував П.Тишка Tyszka P.Obraz przestrzeni miejskiej Krakowa XIV-XV w. w swiadomosci jego mieszkancow. Lublin, 2001..

Третій елемент локації -- організація міської громади. Ця складова дуже важлива, зважаючи на те, що, як слушно зауважив Б. Зентара, «післялокаційне місто є поки що містом передкомунальним» Zientara B.Przemiany spoleczno-gospodarcze i przestrzenne miast w dobie lokacji // Miasta doby feьdalnej w Europie srodkowo-wschodniej. Warszawa, 1976. S.88.. Засновуване місто не просто тип поселення, адже започатковувалася не так нова осада, як нова громада, котра суттєво відрізнялася від сільської Заяць А.Урбанізаційний процес на Волині... С.137.. Польські історики переконливо показали, що для формування міської громади винятково важливе значення мало надання магдебурзького права. Саме воно перетворювало мешканців міста на громадян, які мають своє окреме право. Завдяки міському праву міщани отримували особисту свободу та можливість вибирати професію Samsonowicz H. Miasto i wies na prawie niemieckim w poznym sredniowieczu Polski // Przegld Historyczny. 1972. T.63. Z.3. S.502; Szczygel R. Lokacje miast w PolsceXVI w. S.135-136; Russocki S. Mieszczanie w strukturach stanowych poznosredniowiecznej Polski // Czas, pszestrzen, praca w dawnych miastach: Studia ofiarowane H.Samsonowiczowi. Warszawa, 1991. S.218..

Засновуване місто на початку мало чим відрізнялося від села. А. Бартошевич зауважувала, що за зовнішнім виглядом малі міста радше схожі на села Bartoszewicz A. Miasto czy wies? Male miasta polske w poznym sredniowieczu // Przegld Historyczny. 2008. T.99. Z.1. S.121-136.. Водночас Г. Самсонович слушно зазначав, що навіть невелике місто впевнено ставало осередком товарно-грошових відносин для прилеглої території Samsonowicz H. Male miasto w srodkowej Europie poznego sredniowiecza: Proba modelu // Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych. 1989. T.50. S.40; Idem.Wytworczosc rzemieslnicza malych miast Polski XV w. // Kosciol, kultura, spoleczenstwo: Studia z dzejow sredniowiecza i czasow nowozytnych, poswiзcone prof. Stanislawowi Trawkowskiemu. Warszawa, 2000. S.331-336.. Загалом малим містам польські історики приділяють належну увагу Wyrobisz A.Badania nad historic malych miast w Polsce // Przegld Historyczny. 1968. T.59. S.124-137; Idem.Male miasto w Polsce w XVI i XVII w. // Miasta doby feudalnej w Europie srodkowo-wschodniej: Przemiany spoleczne a uklady przestrzenne. Warszawa, 1976. S.177-189; Kalinowski W. Miasta Polski w XVI i pierwszej polowie XVII w. // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 1963. Z.3-4. S.167-223; Kiryk F.Z badan nad urbanizacj Lubelszczyzny w dobie Jagiellonskiej // Rocznik Naukowo-Dydaktyczny Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Krakowie. Prace Historyczne. T.6. Z.43. Krakow, 1972. S.118; Baranowski B.Zycie codzienne malego miasteczka w XVII i XVIII w. Warszawa, 1975; Samsonowicz H.Z badan nad kancelari malych miast w Polsce w XV w. // Miscelanea Historico-Archiwistica. T.I. Warszawa, 1985. S.243-259.. Зважаючи на те, що більшість міст були приватними, вони стали об'єктом пильної уваги дослідників Noga Z., SzczygielR. Miasta prywatne w sieci miejskiej Krolestwa Polskiego i Rzeczypospolitej Obojga Narodow: Uwagi wstзpne II Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych. -- 2016. -- T.LXXVII. -- S.9--11; Szczygel R. Miasta prywatne w Polsceod XIV w. do 1772 r. -- chronologia lokacji, wlasciciele, pelnione funkcje II Ibid. -- S.13--45; Opas T. Wlasnosc w miastach i jurydykach prywatnych w dawnej Polsce. -- Lublin, 1990; Wyrobisz A. Rola miast prywatnych w PolsceXVI i XVII w. II Przeglqd Historyczny. 1974. T.65. Z.1. S.19-46.. Добре простудійовано мережу міських поселень HornM. Zaludnienie miast ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej polowieXVI i pierwszej polowie XVII w. II Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych. 1970. T.31. S.85-100; Idem. Miejski ruch osadniczy na Rusi Czerwonej do konca XV w. II Ibid. 1974. T.35. S.49-74; Idem. Miejski ruch osadniczy na Rusi Czerwonej w latach 1501-1648 II Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoly Pedagogicznej im. Powstancow Slskich w Opolu. 1975. Seria A: Historia XIII: Studia z dziejow wewnзtrznych Polski. S.29-49; Idem. Siec miejska na Rusi Czerwonej w latach 1340-1648 II Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1980. №3. S.431-432; Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego: Wojewodztwo Belskie od schylku XIV do pocztku XVII w. Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1991; Szczygel R. Lokacje miast w Polsce XVI w. Lublin, 1989; Aleksandrowicz S. Geneza i rozwoj sieci miasteczek Bialorusi i Litwy do polowy XVII w. II Acta Baltico-Slavica. T.7. Warszawa, 1970. S.47-108; Idem. Powstanie sieci miejskiej Podlasia na tle wczesnych procesow urbanizacyjnych w Wielkiem Ksiзstwie Litewskim II Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1980. №3. S.413-428.. Щодо Правобережної України, вітчизняні фахівці з'ясували міську мережу Волині Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI першій половині XVII ст. Л., 2003; Його ж Міське суспільство Волині XVI першої половини XVII ст. Л., 2019. С.60-61., мережу приватних міст Київщини Білоус Н. Приватні міста Київського воєводства в першій половині XVII ст.: кількість, особливості розвитку та функціонування II Україна в Центрально-Східній Європі. Вип.15. К., 2015. С.125-164.. Натомість через брак джерел слабко вивчено урбанізацію Брацлавщини.

Наступний великий блок проблем -- це характеристика міської громади. Завдяки найперше дослідженням М. Богуцької та С. Русоцького простежено місце та роль міщан у структурі тогочасного суспільства Bogucka M. Miasta a zycie polityczne w Polsce XVI-XVII w II Wladza i spoleczenstwo w XVI i XVII w. Warszawa, 1989. S.39-46; Idem. Miasta a wladza centralna w Polsce i w Europie wczesnonowozytnej (XVI-XVIII w.). Warszawa, 2001; Russocki S. Mieszczanie w strukturach stanowych poznosredniowiecznej Polski II Czas, pszestrzen, praca w dawnych miastach: Studia ofirowana H.Samsonowiczowi. Warsawa, 1991. S.213-220.. Польські історики глибоко досліджують процес залюднення, формування міщанського стану Aleksandrowicz S. Zaludnienie miasteczek Litwy i Bialorusi w XVI i pierwszej polowie XVII w. II Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych. 1965. T.27. S.35-65; Szczygiel R. Pocztki miasta Lewartowa na tle rozwoju miast prywatnych w Polsce XVI w. II Lubartow i Ziemia Lubartowska. Lubartow, 1983. S.44-55; Horn M. Zaludnienie miast ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej polowie XVI i pierwszej polowie XVII w. II Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych. 1970. T.31. S.85-100., щоденне життя мешканців міст Baranowski B. Zycie codzienne malego miasteczka w XVII i XVIII w. Warszawa, 1975; Drabina J. Zycie codzienne w miastach slskich XIV i XV w. Wroclaw, 1998; Kwak J. Zycie codzienne mieszkancowGliwicod XVI do polowy XVIII w. II Rocznik Muzeum w Cliwicach. 2001. T.XVI. S.287-294.. Проблему соціальних конфліктів у місті на прикладі Любліна грунтовно розкрив Р. Щигел Szczygel R. Konflikty spoleczne w Lublinie w pierwszej polowie XVI w. Warszawa, 1977..

Належну увагу польські колеги приділяють вивченню правового становища міщан і проблемі міського громадянства. Відправною базою для досліджень стали праці С. Гродзиського Grodziski S. Obywatelstwo w szlacheckiej Rzeczypospolitej. Krakow, 1963. та С. Гершевського Gierszewski S. Obywatele miast Polski przedrozbiorowej: Studium zrodloznawcze. Warszawa, 1973.. Для низки міст видано книги прийняття до міського права Ksiзga przyjзc do prawa miejskiego w Bochni 1531-1656 I Wyd. F.Kiryk. Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk, 1979; Ksiзgi przyjзc do prawa miejskiego w Krakowie 1507-1572 I Wyd. A.Kielbicka, Z.Wojas. Krakow 1993; Ksiзgi przyjзc do prawa miejskiego w Krakowie 1573-1611 I Wyd. A.Kielbicka, Z.Wojas. Krakow, 1994; Album civium Leopoliensium: Rejestry przyjзc do prawa miejskiego we Lwowie (1388-1783) I Wyd. A.Janeczek. Poznan; Warszawa, 2005. T.1-2. Зважаючи на відсутність подібних книг для міст Правобережної України досліджувати це питання набагато складніше. І все ж таку спробу зробили Н. Білоус (щодо Києва) та А. Заяць (стосовно Луцька) Білоус Н. Київ наприкінці XV у першій половині XVII ст.: Міська влада і самоврядування. К., 2008; Заяць А. Міське суспільство Волині XVI першої половини XVII ст. Л., 2019..

Пам'ятаючи, що Річ Посполита була державою багатонаціональною, польські історики приділяють належну увагу вивченню етнічного складу міського населення, відзначаючи місце та роль етнічних груп у розвитку міст Wyrobisz A.Mniejszosci etniczne i wyznaniowe w miastach Europy wczesnonowozytnej (XVI--XVIII w.) // Ojczyzna blizsza i dalsza: Studia historyczne ofiarowane Feliksowi Kirykowi w szescdziesit rocznicз urodzin. -- Krakow, 1993. -- S.471--484; Hawryluk J. Rozwoj miast Podlaskich i ich sklad etnicznyod XV dopierwszej polowy XVII w. // Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze. 1994/1995. T.3/4. S.365-380; Kozieradski H. Stosunki etniczne i religijne w miastach Podlasia w XV-XVI w. // Ziemia Branska. 1990/1991. T.2/3. S.25-27. і наголошуючи на релігійній толерантності в державі Bйrenger J.Tolerancja religijna w Europie w czasach nowozytnych (XV-XVIII w.). Poznan, 2002. S.59-78; Cwikla L. Sytuacja prawna mieszczan wyznania prawoslawnego w Rzeczypospolitej po unii brzeskiej (15951596)// Prace Historyczno-Archiwalne. 2006. T.17. S.5-26.. Значний відсоток міського населення становили євреї, які надзвичайно активно займалися підприємництвом. Вони орендували млини, корчми, поташні буди, і це було поширеною практикою. Більш заможні орендували та брали у заставу села й містечка Zajзcki M. Zydzi w gospodarce komunalnej miast Polski przedrozbiorowej (analiza historycznoprawna) // Kwartalnik Historii Zydow. 2007. №4 S.395-421; Guldon Z., Kazusek Sz. Rola Zydow w handlu polskim w pierwszej polowie XVII w. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 2004. №3. S.287-303; Wizimirska B. Sytuacja prawna Zydow w Rzeszowie XVII i XVIII w. // Prace Historyczno-Archiwalne. 1999. T.8. S.3-18.. З. Гульдон запропонував методику обрахунку єврейського населення Guldon Z.Zrodla i metody szacunkow liczebnosci ludnosci zydowskiej w Polsce XVI-XVIII w. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1986. №2. S.249-263; Idem. Osadnictwo zydowskie i liczebnosc Zydow na ziemiach Rzeczypospolitej w okresie przedrozbiorowym // Czasy Nowozytne. 1998. T.4. S.23-36.. Не оминають польські історики теми складних християнсько-юдейських стосунків, стараючись об'єктивно висвітлювати їх Dobrowolski P. «Wykazз wam topozniej»: O konfrontacji Zydow i chrzescijan, w poznym sredniowieczu // Pauvres et riches: Sociйtй et Culture du Moyen-Age aux Temps Modernes. Warszawa, 1992. S.41-46; Zydzi wsrod chrzescijan w miastach Malopolskich w XVI-XVIII w. // Nasza Przeszlosc. Krakow, 1992. T.78. S.190-194., а З. Гульдон та Я. Віячка опублікували статтю про ці взаємини на Волині в ранньомодерну добу Guldon Z., Wijaczka J. Zydzi a chrzescijanie na Wolyniu w XVI-XVIII w. // Nasza Przeszlosc. T.80. Krakow, 1993. S.225-232..

У полі зору польських істориків перебуває родинне життя міщан, роль жінки в міському соціумі. А. Виробіш досліджував демографію і внутрішню структуру міської родини, підприємництво, а також матеріальні умови побуту міщан Wyrobisz A. Rodzina w miescie doby przedprzemyslowej a zycie gospodarcze: Przegld badan i problemow // Przegld Historyczny. 1986. №2. S.305-330.. А. Карпінський підсумував серію своїх статей монографією про місце й роль жінки в польських містах XV--XVII ст. та після виходу книги опублікував ще окрему статтю щодо посагу міщанок Karpinski A. Kobieta w miescie polskim w drugiej polowie XVI i w XVII wieku. Warszawa, 1995; Idem. Fundacje posagowe w duzych miastach Rzeczypospolitej w XVI-XVIII w. // Kwartalnik Historyczny. 1998. №1. S.3-19.. А. Гловацька-Пенчинська на значному архівному матеріалі зуміла подати широке тло життя жінки в малих містах Великопольщі. Дослідниця охарактеризувала правове становище жінки, її місце та функції у сім'ї, рухоме й нерухоме майно міщанок, участь у міському господарстві, конфлікти під кутом зору права і звичаїв, жіночі тестаменти Њowacka-Penczynska A. Kobieta w malych miastach Wielkopolski w drugiej polowie XVI i w XVII w. Warszawa, 2010.. Присутні сюжети про міщанок у книзі М. Богуцької, присвяченій жінці в давній Польщі Bogucka M. Bialoglowa w dawnej Polsce. Warszawa, 1998..

Важлива проблема -- вивчення місця та ролі шляхти у житті королівських міст. Здебільшого історики схильні негативно оцінювати перебування шляхти в містах, звертаючи при цьому увагу на антиміську спрямованість її політики Bogucka M. Miasta a wladza centralna w Polsce i w Europie wczesnonowozytnej (XVI-XVIII w.). Warszawa, 2001. S.37-38; Idem. Miejsce mieszczanina w spoleczenstwie szlacheckim: atrakcyjnosc wzorow zycia szlacheckiego w Polsce XVII w. // Spoleczenstwo staropolskie: Studia i szkice. Т.1. Warszawa, 1976. S.185-200; Wyczanski A. Szlachta polska XVI w. Warszawa, 2001. S.160.. Певною мірою каменем спотикання виступає ставлення до юридик у місті. Ю.Бардах оцінював їх негативно Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. -- Poznan, 1988. -- S.106--110., натомість С. Гербст -- радше позитивно Herbst S. Jurydyka // Slownik Historyczny Sztuk Plastycznych. -- Warszawa, 1952. -- S.46., В.Калиновський, характеризуючи позитиви та негативи юридик, утримався від оцінки Kalinowski W. Miasta Polski w XVI i pierwszej polowie XVII w. // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. -- 1963. Z.3-4. S.167-223., а Т. Зелінська констатувала нерозв'язаність цієї проблеми Zielinska T.Szlacheccy wlascicele nieruchomosci w miastach XVII w. -- Warszawa, 1987. -- S.13.. Водночас М. Богуцька, закидаючи шляхті втручання в міське самоврядування та уникнення підпорядкування міському праву, зазначає, що вплив юридик на міське господарство не можна оцінювати лише негативно Bogucka M.Z zagadnie nsocjotopografiiwiзkszych miastPolski w XVI--XVIIw. // MiastadobyfeudalnejwEuropiesrodkowo-wschodniej: Przemianyspolec zneaukla dyprzestrzenne. -- Torun, 1976. -- S.147--175..

Про складні стосунки міщан зі старостами в королівських містах писали А. Гонсьоровський GqsiorowskiA.Wojt i starosta: Ramiз monarsze w polskim miesciesried niowiecznym// Ars Historica: Prace zdziejowpows zechnychi polskich. -- Poznan, 1976. -- №71. -- S.437--444., С. Кулеєвська-Топольська Kulejewska-Topolska Z.Nowe lokacje miejskie w Wielkopolsce... -- S.74., А. Виробіш Wyrobisz A.Zatargi mieszczan ze starostami soleckimi w XVI, XVII i XVIII w. // Studia Historyczne. -- 1969. -- T.XTT. -- №3. -- S.365--375; Idem.Polityka Firlejйw wobec miast w XVI w. i zalozenie Janowca nad Wisl_ // Pszegld Historyczny. -- 1970. -- T.61. -- S.578., Р. Щигел Szczygel R. Lokacje miast w Polsce XVI w. -- S.137; Idem.Jan Gabriel Tзczynski wobec gmin miejskich Lublina i Parczewa: O roli starostow w zyciu miast krolewskich w pierwszej polowie XVI w. // Origines, fontes et narrationes -- posrod krзgow poznania historycznego: Prace ofiarowane Prof. M.Antoniewiczowi w 65 rocznicз urodzin. -- Czзstochowa, 2017. -- S.401--413..

Ще один блок проблем -- міське управління. Так чи так це питання вмонтоване практично до всіх монографій з історії окремих міст, а також присутнє у працях, присвячених містам певних регіонів Motylewicz J. Miasta ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej polowie XVII i w XVIII w. -- Przemysl; Rzeszow, 1993. -- S.93--109; Tandecki J.Struktury administracyjne i spoleczne oraz formy zycia w wielkich miastach Prus Krzyzackich i Krolewskich w sredniowieczu i na progu czasow nowozytnych. -- Totun, 2011. -- S.36--52.. М. Заленська висвітлила інститут дідичного війтівства в містах Малопольщі, дослідивши його ґенезу, маєткові надання, роль у системі міського управління та суду Zatзska M. Wojtostwa dziedziczne w miastach Malopolski w poznym sredniowieczu (studium historycznoprawne). -- Warszawa, 2005.. Військові обов'язки війтів стали предметом дослідження С. Зайончковського Zajqczkowski S.M. Obowizki wojskowe wojtow w panstwie polskim w okresie monarchii stanowej // Studia i Materialy do Historii Wojskowosci. -- T.XXI. -- Warszawa, 1978. -- S.4--44.. З.Нога на прикладі Кракова розкрив діяльність міської ради, показавши урядові порядки в місті, зовнішні зв'язки ради, мобільність міської еліти, рівень її освіченості, професійний склад і заможність, а також етнічну та релігійну належність Noga Z. Krakowska rada miejska w XVI w.: Studium o elicie wladzy. -- Krakow, 2003.. За редакцією того ж автора вийшла збірка статей, присвячена зв'язкам міської еліти Кракова з європейськими містами Elita wladzy miasta Krakowa i jej zwizki z miastami Europy w sreniowieczu i epoce nowozytnej (do polowy XVII w.) / Zbior studiow pod red. Z.Nogi. -- Krakow, 2011.. Зважаючи на погано збережену джерельну базу щодо міст Правобережної України, та враховуючи перебування їх у рамках єдиної держави -- Речі Посполитої, можемо з обережністю, але все ж екстраполювати висновки польських фахівців і на наші терени.

Значні здобутки польської історико-юридичної історіографії у вивченні міського судочинства. Вагомою підмогою дослідникам стала узагальнююча праця С. Гродзіського, присвячена правовій культурі старопольського періоду, в якій окремі сюжети стосуються й міського судочинства Grodziski S.Z dziejow staropolskiej kultury prawnej. Krakow, 2004. S.124-132, 204-215.. Непересічне значення мають студії В. Майселя про правову культуру Речі Посполитої та міське судочинство Maisel W. Archeologia prawna Polski. -- Warszawa; Poznan, 1982; Idem.Prawo karne w statutach miast polskich do konca XVIII w. // Czasopismo Prawno-Historyczne. -- 1974. -- T.XXVI. -- Z.2. -- S.99--117; Idem.Zwizki sdownictwa miejskiego z sdownictwiem krolewskim w Polsce przedrozbiorowej // Czas, przestrzen, praca w dawnych miastach: Studia ofiarowana H.Samsonowiczowi. -- Warszawa, 1991. -- S.337--342.. Ураховуючи виняткову важливість праць відомого правника XVI ст. Б. Гроїцького, цікаві спостереження над ними М. Делімати DelimataM.Proces karny w miastach polskich w XVI w.: Uwagi w swietle prac Bartolomieja Groickiego // Czasopismo Prawno-Historyczne. -- 2003. -- T.LV. -- Z.1. -- S.189--199.. Низку сюжетів, так чи так пов'язаних із судочинством, розробив А. Карпінський, котрий досліджував діяльність міських катів, проблему міської проституції, злочинність у Львові та Варшаві Karpinski A. Kaci a problem oczyszczania miast koronnych w XVI -- XVIII w. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. -- 2005. -- №3-4. -- S.351--359; Idem.Pauperes: O mieszkancach Warszawy XVI i XVII w. -- Warszawa, 1983; Idem.Prostytucja w duzych miastach polskich w XVI i w XVII w. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. -- 1988. -- №2. -- S.277--304; Idem.Przestзpczosc we Lwowie w koncu XVI i w XVII w. // Przegld Historyczny. -- 1996. -- Z.4. -- S.753--768.. Значний доробок у справі вивчення злочинності й покарання за неї належить М. Камлеру. На основі неопублікованих джерел він ґрунтовно вивчав роль тортур у міському судочинстві, причини зменшення покарань за переступи права, рецидиви, кару за кримінальні й публічні злочини, дітовбивство та покарання за нього, стосунки злочинців із міськими службами охорони порядку KamlerM. Rolatorturw polskim sdownictwie miejskimdrugiej polowy XVI i pierwszej polowy XVII w. // Kwartalnik Historyczny. -- 1989. -- №3. -- R.XCV. -- S.107--125; Idem. Nadzwyczajne zlagodzenia kardla przestзpcow pospolitych w duzychmiastach Koronyw drugiej polowie XVI i pierwszej polowie XVII w. // Czasopismo Prawno-Historyczne. -- 2007. -- Z.2. -- S.187--203; Idem. Dzieciobojstwo w miastach Korony w drugiej polowie XVI i pierwszej polowie XVII w. // Ibid. -- 1986. -- Z.1. -- S.171--184; Idem.Recydywa w przestзpczosci kryminalnej w Polsce drugiej polowy XVI i pierwszej polowy XVII w. // Ibid. -- 1992. -- Z.1-2. -- S.123--131; Idem.Sluzby porzdkowe a przestзpcy w duzych miastach Korony w drugiej polowie XVI i pierwszej polowie XVII w. // Wladza i spoleczenstwo w XVI i XVII w.: Prace ofiarowane Antoniemu Mczakowi w szescdziesit rocznicз urodzin. -- Warszawa, 1989. -- S.302--314; Idem.Kary za przestзpstwa pospolite w duzych miastach Polski w drugiej polowie XVI i pierwszej polowie XVII w. // Kwartalnik Historyczny. -- 1994. -- №3. -- S.25--39.. Ці напрацювання стали основою монографій Kamler M.Swiat przestзpczy w Polsce XVI i XVII st. -- Warszawa, 1991; Idem.Zloczyncy: Przestзpczosc w Koronie w drugiej polowie XVI i w pierwszej polowie XVII w. (w swietle ksig sdowych miejskich). -- Warszawa, 2010..

Знаним дослідником міського кримінального процесу раннього нового часу є М.Миколайчик, котрий став автором кількох десятків статей на цю тему, певною мірою підсумованих монографією про кримінальний процес у містах Малопольщі Mikolajczyk M. Proces kryminalny w miastach Malopolski XVI--XVIII w. -- Katowice, 2013. Попередня книжка автора: Przestзpstwo i kara w prawie miast Polski poludniowej XVI--XVIII w. -- Katowice, 1998.. У книзі на багатому джерельному матеріалі з'ясовано цілу низку проблем, у тому числі види міських судів і принципи їх функціонування, коло осіб, підсудних міському суду, характеристика учасників процесу, причини тимчасового арешту та поручительство, досудові дії учасників процесу, доводи сторін, змушування до зізнань (тортури), значення свідків, роль присяги у процесі, важливість письмових документів, відвід (процесуальне відведення), диляція (відкладення розгляду справи), дебати сторін, оголошення вироку та його виконання, апеляція. Як і у випадку з міським управлінням, напрацювання польських колег стануть у пригоді українським дослідникам, слугуючи певним орієнтиром у студіях над судовим процесом, надто з огляду на брак місцевого джерельного матеріалу.

Дещо менше польські історики приділяють увагу узагальнюючій тематиці економічного розвитку міст. Це, можливо, пов'язано з тим, що зазначену тему активно досліджували в міжвоєнний період і в роки комуністичної влади в Польщі.

Водночас більшість монографій з історії окремих міст містять розділи про діяльність купецьких та ремісничих корпорацій, тому загалом ця тема добре вивчена польськими колегами.

Студіювання міської історії в польській історіографії має давні традиції, але особливо плідним виявилося в останні кілька десятків років, коли воно неначе отримало друге дихання. Досліджується практично вся палітра міської проблематики. Особливі успіхи спостерігаються у вивченні мережі міських поселень на польських землях, у з'ясуванні проблем міського управління та судочинства, етносоціальної структури міщанства. Українські історики дещо пізніше почали займатися містознавчими аспектами ранньомодерної доби, однак творчо враховують досвід польських колег і значно просунулися в опрацюванні історії міст Правобережної України. Цьому також сприяє участь вітчизняних фахівців у польських містознавчих конференціях, робота над спільними проектами, особисті зв'язки дослідників з обох країн. Усе це вселяє надію на прискорений поступ української урбаністики.

Література

1. Aleksandrowicz, S. (1970). Geneza i rozwoj sieci miasteczek Biatorusi i Litwy do potowy XVII w. Acta Baltico-Slavica. Warszawa. 7, 47-108. [in Polish].

2. Aleksandrowicz, S. (1980). Powstaniesieci miejskiej Podlasia na tiew czesny chprocesow urbanizacyjnychw Wielkiem Ksiestwie Litewskim Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3, 413-428. [in Polish).

3. Aleksandrowicz, S. (1965). Zaludnienie miasteczek Litwy iBiatorusiw XVI i pierwszej potowie XVII w. Roczniki Dziejфw Spotecznychigo spodarczych, 27, 35-65. [in Polish).

4. Baranowski, B. (1975). Zycie codzienne matego miasteczka wXVII iXVIII wieku. Warszawa. [in Polish).

5. Bardach, J. (1988). O dawnej i niedawnej Litwie. Poznan, 1988. [in Polish).

6. Bartoszewicz, A. (2008). Miasto czy wies? Mate miasta polske w poznym sredniowieczu. Przeglad Historyczny, 99/1,

7. 121-136. [in Polish).

8. Bйrenger, J. (2002). Tolerancja religijna w Europie w czasach nowozytnych (XV-XVIII w.). Poznan. [in Polish).

9. Bilous, N. (2008). Kyiv naprykintsiXV u pershii polovyniXVII st.: Miska vlada ta samovriaduvannia. Kyiv. [in Ukrainian).

10. Bilous, N. (2015). Pryvatni mista Kyivskoho voievodstva v pershii polovyni XVII st.: kilkist, osoblyvosti rozvytku ta funktsionuvannia. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 15, 125-164. [in Ukrainian).

11. Bogucka, M. (1976). Z zagadnien socjotopografiiwiek szychmiast Polski w XVI-XVII w. Miasta do byfeudalnejw Europiesrodkowo-wschodniej. Przemiany spoteczne a uktady przestrzenne. Torun. 147-175. [in Polish).

12. Bogucka, M. (1975). Badania nad dziejami miast i mieszczanstwa w Polsce przedrozbiorowej: stan i zarys programu. Kwartalnik Historyczny, 3, 573-583. [in Polish).

13. Bogucka , M. (1998). Biatogtowa wdawnej Polsce. Warszawa. [in Polish).

14. Bogucka, M. (2001). Miasta a wtadza centralna w Polsce i w Europie wczesnonowozytnej (XVI-XVIII w.). Warszawa. [in Polish).

15. Bogucka, M. (1989). Miasta a zycie polityczne w Polsce XVI-XVII w. Wtadza ispoteczenstwo wXVIiXVII w. 39-46. Warszawa. [in Polish).

16. Bogucka. M. (1976). Miejscemieszc zaninaw spoteczenstwies zlacheckim: atrakcy jnoscwzorowzy ciaszlacheckiegow Polsce XVII w. Spotec zenstwostaropolskie: Studiaiszkice, 1, 185-200. [in Polish).

17. Bogucka, M., Samsonowicz, H. (1986). Dzieje miast i mieszczanstwa w Polsce przedrozbiorowej. Wroctaw. [in Polish).

18. Cwikla, L. (2006). Sytuacjaprawnamies zczanwyznaniaprawo stawnegow Rzeczypos politejpouni ibrzeskiej (15951596). Prace Historyczno-Archiwalne, 17, 5-26. [in Polish).

19. Delimata, M. (2003). Proces karny w miastach polskich w XVI w. Uwagi w swietle prac Bartotomieja Groickiego. Czasopismo Prawno-Historyczne, LV, 1, 189-199. [in Polish).

20. Dobrowolski, P. (1992). «WykazewamtopCzniej»: O konfrontacjiZydCwi chrzescijan, wpCznymsredniowieczu. Pauvres et riches. Sociйtй et Culture du Moyen-Age aux Temps Modernes. 41-46. Warszawa. [in Polish).

21. Drabina, J. (1998). Zycie codzienne w miastach slaskich XIViXV w. Wroctaw. [in Polish).

22. Dybek, E. (2004). Lokacje na prawie niemieckim wziemi Przemyskiej w latach 1345-1434.Lublin. [in Polish).

23. Elita wtadzy miasta Krakowa i jej zwiazki z miastami Europy w sreniowieczu i epoce nowozytnej (do potowy XVII w.): Zbiфr studiфwpodred. Zdzistawa Nogi. (2011). KrakCw. [in Polish).

24. Gasiorowski, A. (1976). WCjt i starosta: Ramie monarsze w polskim miescie sriedniowiecznym. Ars Historica: Prace z dziejфw powszechnych i polskich, 71, 437-444. Poznan. [in Polish).

25. Gierszewski, S. (1973). Obywatele miast Polskiprzedrozbiorowej: Studium zrodtoznawcze.Warszawa. [in Polish).

26. Gtowacka-Penczynska, A. (2010). Kobieta wmatych miastach Wielkopolski w drugiej potowie XVIi w XVII w. Warszawa. [in Polish).

27. Golinski, M. (1997). Socjotopografia pфznosredniowiecznego Wroctawia. Wroctaw. [in Polish).

28. Grodziski, S. (1963). Obywatelstwo wszlacheckiej Rzeczypospolitej.Krakow. [in Polish).

29. Grodziski, S. (2004). Z dziejфw staropolskiej kultury prawnej.KrakCw. [in Polish).

30. Guldon, Z. (1998). Osadnictwo zydowskie i liczebnosc ZydCw na ziemiach Rzeczypospolitej w okresie przedrozbiorowym. Czasy Nowozytne, 4, 23-36. [in Polish).

31. Guidon, Z. (1986). Zrodta i metody szacunkow liczebnosci ludnosci zydowskiej w Polsce XVI-XVIII w. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 2, 249-263. [in Polish].

32. Guidon, Z. (1992). Zydzi wsrod chrzescijan w miastach Matopolskich w XVI-XVIII w. Nasza Przesztosc, 78, 190-194. Krakow. [in Polish].

33. Guidon, Z., Kazusek, Sz. (2004). Rola Zyddw w handlu polskim w pierwszej potowie XVII w. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3, 287-303. [in Polish].

34. Guldon, Z., Wijaczka, J. (1993). Zydzi a chrzescijanie na Wotyniu w XVI-XVIII w. Nasza Przesztosc, 80, 225-232. Krakow. [in Polish].

35. Hawryluk, J. (1994/1995). Rozwdj miast Podlaskich i ich sktad etnicznyod XV do pierwszej potowyXVII w. Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze, 3-4, 365-380. [in Polish].

36. Horn, M. (1974). Miejskiruch osadniczy na RusiCzerwonejdokoncaXV w. Roczniki DziejowSpotecznych i Gospodarczych, 35, 49-74. [in Polish].

37. Horn, M. (1975). Miejski ruch osadniczy na Rusi Czerwonej w latach 1501-1648. Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoty Pedagogicznej im. PowstancфwSlaskich w Opolu: Seria A: HistoriaXIII: Studia zdziejow wewnetrznych Polski, 29-49. [in Polish].

38. Horn, M. (1980). Siec miejska na Rusi Czerwonej w latach 1340-1648. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3, 431-432. [in Polish].

39. Horn, M. (1970). Zaludnienie miast ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej potowie XVI i pierwszej potowie XVII w. Roczniki Dziejow Spotecznych i Gospodarczych, 31, 85-100. [in Polish].

40. Janeczek, A. (1991). Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego: Wojewфdztwo Betskie od schytkuXIV dopoczatku XVII w. Wroctaw; Warszawa; Krakow. [in Polish].

41. Kalinowski, W. (1963). Miasta Polski w XVI i pierwszej potowie XVII w. KwartalnikArchitekturyi Urbanistyki, 3-4, 167-223. [in Polish].

42. Kamler, M. (1986). Dzieciobd jstwowmi astach Koronywdrugiej potowie XVI i pierwszej potowieXVII w. CzasopismoPrawno-Historyczne, 1, 171-184. [in Polish].

43. Kamler, M. (1994). Kary za przestepstwa pospolite w duzych miastach Polski w drugiej potowie XVI i pierwszej potowie XVII w. Kwartalnik Historyczny, 3, 25-39. [in Polish].

44. Kamler, M. (1992). Recydywaw przestepczosc ikryminalnejw Polsce drugiej potowy XVI i pierwszej potowy XVII w, CzasopismoPrawno-Historyczne, 1-2, 123-131. [in Polish].

45. Kamler, M. (1989). Rola tortur w polskim sadownictwie miejskim drugiej potowy XVI i pierwszej potowy XVII w. Kwartalnik Historyczny, 3, 107-125. [in Polish].

46. Kamler, M. (1989). Stuzby porzad koweaprzestepcy wduzych miastach Korony w drugiej potowie XVI i pierwszej potowie XVII w. W tadzai spotecz enstwow XVI i XVII w.: Praceo fiarowane Antoniemu Maczakowiw szescdziesia taroczniceurodzin, 302-314. Warszawa. [in Polish].

47. Kamler, M. (1991). Swiat przestepczy w Polsce XVI i XVII stulecia. Warszawa. [in Polish].

48. Kamler, M. (2007). Nadzwycza jneztagod zeniakard laprzestepcd wpospolityc hw duzychmiastach Koronywdru giejpotowie XVI i pierwszej potowie XVII w. CzasopismoPrawno-Historyczne, 2, 187-203. [in Polish].

49. Kamler, M. (2010). Ztoczyncy: Przestepczoscw Koroniewdrugiej potowie XVI i wpierwszej potowie XVII w. (wswietle ksiagsad owychmi ejskich).Warszawa. [in Polish].

50. Karpinski, A. (1998). Fundacje posagowe w duzych miastach Rzeczypospolitej w XVI-XVIII w. Kwartalnik Historyczny, 3-19. [in Polish].

51. Karpinski, A. (2005). Kaci a problem oczyszczania miast koronnych w XVI-XVIII w. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3-4, 351-359. [in Polish].