Історична періодизація антитерористичної операції на сході України (14 квітня 2014 - 30 квітня 2018 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України ім. І. Черняхівського (Київ, Україна)

Історична періодизація антитерористичної операції на сході України (14 квітня 2014 - 30 квітня 2018 рр.)

Михайло Гребенюк

кандидат історичних наук

начальник навчально-наукового центру іноземних мов

Валерій Грицюк

кандидат історичних наук, доцент

провідний науковий співробітник

науково-дослідний центр воєнної історії

Павло Щипанський

кандидат військових наук, професор

заступник начальника з наукової роботи

Анотація

збройний аґресія антитерористичний операція

Мета статті полягає у структуруванні накопиченого фактологічного матеріалу щодо збройної аґресії Російської Федерації проти України, а новизна - у спробі здійснити стислу реконструкцію подієвого полотна в означеному сеґменті теми та вказаних хронологічних межах і на цій основі розробити варіант історичної періодизації антитерористичної операції на сході України у 2014-2018 рр. Методологія студії заснована на комбінації загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних прийомів пізнання. Специфіка теми спонукала до застосування методів воєнно-історичного дослідження: історико-системного, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, історико-генетичного. Автори послуговуються сучасним термінологічним апаратом, апробованим вітчизняними й зарубіжними військовими науковцями та практиками. Основні результати. Опрацьований масив джерел і літератури дає змогу відтворити фактичний перебіг основних подій у хронологічній послідовності та виокремили ключові віхи російсько-українського збройного протистояння. За характером воєнних дій, воєнно-політичними результатами та наслідками АТО поділена на початковий і два основних періоди, у межах яких виділено етапи, що якісно відрізняються за метою, характером, змістом бойових (спеціальних] дій. Автори доводять, що саме аґресія Російської Федерації спричинила збройний конфлікт на сході України. Для відсічі та стримування цієї аґресії Україна застосувала сили сектору безпеки й оборони. Формою їх застосування з 14 квітня 2014 до 30 квітня 2018 рр. стала антитерористична операція, у подальшому - операція Об'єднаних сил. Здійснення історичної періодизації АТО дало змогу створити основу для подальших наукових пошуків із вивчення збройного конфлікту на сході України, аби сформулювати чітке розуміння природи й суті «гібридної війни» Росії проти України, проаналізувати її еволюцію та узагальнити досвід протидії загрозам у воєнній сфері.

Ключові слова: «гібридна війна», збройна аґресія Російської Федерації проти України, збройний конфлікт на сході України, воєнні дії, політична та військова стратегія, антитерористична операція (АТО], операція Об'єднаних сил, незаконні збройні формування, періодизація.

Mykhailo Hrebeniuk

Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Education & Research Centre's Chief, National Defense University of Ukraine named after I.Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)

Valerii Hrytsiuk

Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Docent, Leading Research Fellow, Military History Research Center, National Defense University of Ukraine named after I. Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)

Pavlo Shchypanskyi

Candidate of Military Sciences (Ph. D. in Military), Professor, Deputy University Commandant for Science, National Defense University of Ukraine named after I.Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)

Historical Periodization of the Anti-Terrorist Operation in Eastern Ukraine (April 14, 2014 - April 30, 2018)

Abstract

The purpose of the article is to structure the accumulated factual material on the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The novelty of the material is an attempt to make a brief reconstruction of the event in this segment of the topic and the specified chronological boundaries and on this basis to develop options for historical periodization of the Anti-Terrorist Operation in Eastern Ukraine in 2014-2018 (ATO). The methodology of the study is based on a combination of general scientific, special and interdisciplinary methods of scientific knowledge. The specificity of the topic prompted the use of special methods of military-historical research: historical- systemic, problem-chronological, historical-comparative, historical-genetic. The authors use modern terminology, tested by domestic and foreign military scientists and practitioners. The main results of the study. The processed array of sources and literature makes it possible to reproduce with a high degree of probability the actual course of major events in chronological order and highlight the key milestones of the Russian-Ukrainian armed confrontation at the beginning of the 21th century. According to the nature of hostilities, military-political results and consequences of the anti-terrorist operation is divided into initial and two main periods within which there are stages that differ qualitatively in purpose, nature and content of combat (special) actions. The authors prove that it was the aggression of Russian Federation that caused the armed conflict in Eastern Ukraine. Ukraine has used the forces of the security and defence sector to repel and deter this aggression. The form of their application from April 14, 2014 to April 30, 2018 was an anti-terrorist operation, and after - the Joint Forces Operation. This provided a basis for further research into the armed conflict in Eastern Ukraine to provide a clear understanding of the nature and essence of Russia's hybrid war against Ukraine, to analyse its evolution, and, moreover, to summarize the experience of countering hybrid threats in the military sphere.

Keywords: "hybrid war", armed aggression of Russian Federation against Ukraine, armed conflict in Eastern Ukraine, military action, political and military strategy, Anti-Terrorist Operation (ATO), Joint Forces Operation, illegal armed formations, periodization.

На початку ХХІ ст. Російська Федерація, зміцнивши авторитарний режим влади та посиливши свій військовий потенціал, почала претендувати на статус світової держави, одного з головних центрів ґлобального впливу на розвиток міжнародних відносин і формування основ сучасного світопорядку. Твердження на кшталт того, що в епіцентрі формування сучасної російської нації має перебувати не ідея територіальної цілісності й конституційного порядку, а «тисячолітній цивілізаційний російський проект» ставали чимдалі більш гучними Якубова Л., Головко В., Примаченко Я. Русский мир на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: Аналітична доповідь. -- К., 2018. -- С.40.. На початку 2014 р. Євромайдан продемонстрував, що Росія втрачає контроль над Україною. У цих умовах військово-політичне керівництво РФ удалося до збройної аґресії, що була спланованим засобом силового впокорення України. Військові фахівці з різних країн указують на те, що російська аґресія має гібридний характер.

Аналіз російської збройної аґресії гібридного характеру, що розпочалася проти України в 2014 р., передбачає низку послідовних дослідницьких етапів та застосування різних методів наукового пізнання, зокрема періодизацію воєнних конфліктів Бережинский В.Г. Методология и структура военно-исторического исследования. -- К., 2015. -- 64 с.; Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. -- Москва, 2003. -- 486 с.. Періодизації збройної аґресії РФ проти України, конфлікту на сході України та антитерористичній операції / операції Об'єднаних сил уже присвячено низку досліджень, різнопланових за проблематикою й формою. Однак ці спроби мають більше популярний, ніж науковий характер, у них недостатньо враховано особливості гібридного характеру російсько-українського збройного протистояння та характерні риси воєнного мистецтва цього конфлікту Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии / [В. Гусаров, Ю. Карин, К. Машовец, Д. Тымчук]. -- К., 2016. -- 240 с.; Гай-Нижник П. Війна на Сході України: перша фаза (1 березня -- 24 серпня 2014 р.) // Війна на Донбасі: 2014--2017 рр.: Зб. наук. праць за матеріалами III Всеукр. наук. військ.-іст. конф. (Київ, 19 квітня 2018 р.). - К., 2018. - С.29-34; Куцька О.М. Антитерористична операція на Сході України (2014-2018 рр.): етапи та їх характеристика // Людина і техніка у визначних битвах світових воєн XX ст.: Збірник доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 25-26 червня 2019 р.). - Л., 2019. - С.16-18..

У науково-дослідному центрі воєнної історії Національного університету оборони України ім. І. Черняхівського підготовлено науково-публіцистичне видання «Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016)». Залучення до співпраці різних структур сектору безпеки й оборони дало можливість комплексно дослідити їх роль та місце у протистоянні аґресору. Англомовну версію книги презентували на засіданні комітету з партнерств та колективної безпеки у форматі комісії Україна -- НАТО, що відбулось у штаб-квартирі альянсу в листопаді 2017 р. Матеріали видання, зокрема історична періодизація АТО, схвалені представниками країн НАТО і враховуються під час висвітлення подій збройного конфлікту на сході України Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014-2016) / [С.П. Сегеда, В.П. Шевчук, В.М. Грицюк та ін.]. Однак ця спроба періодизації не стала достатньо повною, оскільки обмежується подіями 2016 р.

Мета цієї статті полягає у пропозиції варіанту періодизації АТО 2014-- 2018 рр., структуруванні нагромадженого фактологічного матеріалу та створенні основи для подальших наукових пошуків щодо вивчення цього явища, аби мати чітке розуміння природи й суті «гібридної війни» Росії проти України, проаналізувати її еволюцію та, зрештою, узагальнити досвід протидії у військовій сфері.

Початковий період російської збройної аґресії

Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. Демонстраційні дії з розгортання угруповань військ на кордонах. Дестабілізація російськими спецслужбами обстановки у східних та південних областях України (20 лютого - початок квітня 2014 р.)

Першим об'єктом збройної аґресії Російської Федерації проти України стала Автономна Республіка Крим. Задовго до її окупації Росія створила на півострові потужну аґентурну мережу, готову будь-якої миті дестабілізувати суспільно-політичну обстановку. Збройна аґресія стала черговим кроком давно спланованої та організованої антиукраїнської «гібридної війни».

Операція із захоплення Кримського півострова розпочалася 20 лютого 2014 р., коли було зафіксовано перші випадки порушення збройними силами Російської Федерації, усупереч міжнародно-правовим зобов'язанням, порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку Закон України від 15 вересня 2015 р. №685-VIII // Відомості Верховної Ради України. -- 2015. -- №46 (13.11.2015). - Ст.417..

23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинґ, на якому було «проголошено міським головою» громадянина Росії О. Чалого. 26 лютого російські спецслужби за севастопольським сценарієм зімітували масове невдоволення жителів Сімферополя «київською владою», організувавши зібрання прихильників «російської весни» перед будівлею Верховної Ради кримської автономії Смолій В., Якубова Л. Історичний контекст формування проекту русский мир та практика його реалізації в Криму й на Донбасі: Аналітична записка.--К.,2018. -- 144 с.; Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України [Електронний ресурс]: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/do-5-richchya-vid-pochatku-zbroynoyi-agresiyi-rosiyskoyi-federaciyi-proty-ukrayiny. Однак потужний контр-мітинґ українських патріотичних сил, включаючи кримських татар, нівелював плани аґресорів та зірвав їхні прагнення видати окупацію Росією Криму за результат «волевиявлення» мешканців півострова.

У ніч на 27 лютого 2014 р. підрозділи спеціального призначення та повітрянодесантних військ Російської Федерації захопили будівлі Ради Міністрів і Верховної Ради Автономної Республіки Крим, над якими підняли прапор Росії. Уранці депутатів кримського парламенту зібрали у сесійній залі, де вони «ухвалили» рішення про проведення «референдуму» щодо статусу півострова. Того ж дня російські військовослужбовці взяли під контроль установи засобів масової інформації, зв'язку, аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі. Невдовзі сили Чорноморського флоту Російської Федерації заблокували військово- морські бази, де перебували кораблі українських ВМС, а російські спецпідрозділи разом з ірреґулярними угрупованнями блокували українські військові частини Постанова Верховної Ради України від 21 квітня 2015 р. №337-VIII // Відомості Верховної Ради України. -- 2015. -- № 22 (29.05.2015). -- Ст. 153..

Особовий склад російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків і діяв у вигляді так званих «зелених чоловічків». У цей же час тривало озброєння членів ірреґулярних груп зі складу парамілітарних «козацьких» організацій, російських шовіністів і кримінальних елементів, а також найманців із місцевих колабораціоністів, якими керували офіцери спецслужб Російської Федерації.

Уже після фактично вчиненої збройної аґресії Рада федерації 1 березня 2014 р. ухвалила звернення президента Російської Федерації В. Путіна про дозвіл на застосування збройних сил Росії на території України. Реґулярні російські війська та парамілітарні формування продовжували силові акції, спрямовані на блокування українських військових містечок на території Криму, захоплення адміністративних будівель, контроль транспортних магістралей та інших стратегічно важливих об'єктів. Жодного військового об'єкта захопити відразу не вдалося.

У цей складний період українські військовослужбовці продемонстрували витримку та стійкість. Пілоти Сакської морської авіаційної бриґади ВМС, попри блокаду своєї частини російськими десантниками, щоб не дозволити окупантам захопити бойову авіатехніку й озброєння, 3 березня передислокували протичовнові вертольоти та літаки на військовий аеродром у Миколаєві. На аеродромі в Бельбеку українські військові без зброї, незважаючи на попереджувальні постріли окупантів, під розгорнутим бойовим прапором частини, виконуючи гімн України, промаршували крізь стрій «зелених чоловічків». Силовий спротив нападникам учинили морські піхотинці у Феодосії та екіпажі кораблів у заблокованому Донузлавському озері. Значна група курсантів Севастопольського військово-морського училища, відмовившись присягати на вірність Росії, виконала державний гімн України Березовець Т. Анексія: острів Крим: хроніки «гібридної війни». -- К., 2015. -- 391 с.; Мамчак М. Анексія Криму: Анатомія «гібридної» війни. -- Севастополь, 2014. -- 522 с..

16 березня 2014 р. всупереч рішенню Конституційного Суду України та попри несхвальну позицію Ради Безпеки ООН в умовах присутності великої кількості озброєних російських військовослужбовців було проведено так званий «референдум» щодо статусу Криму. Масового характеру набули фальсифікації його результатів. Зокрема за оголошеними російськими ЗМІ даними у Севастополі своє «волевиявлення» нібито здійснили 529 973 особи, з яких понад 95% «висловилися» за «возз'єднання» з Росією. У місті на кінець 2013 р. проживали 462 385 осіб. Отже за «російський світ» «проголосували» 124% севастопольців Золотухін Д. Біла книга спеціальних інформаційних операцій проти України 2014--2018. -- К., 2018. -- С.200.. Уже 18 березня в Москві було підписано «договір про прийняття Криму до складу Росії» До другої річниці агресії Росії проти України (20 лютого 2016 р.). -- К., 2016. -- С. 26--28..

США та Євросоюз відмовилися визнавати результати «референдуму» й засудили дії Росії. 27 березня 2014 р. Ґенеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України Территориальная целостность Украины: Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 27 марта 2014 г. [Електронний ресурс]: https://www.un.org/en/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/68/262&referer=/english/&Lang=R.. 2 липня 2014 р. Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнала такі дії Росії воєнною аґресією.

Для використання фактору загрози масштабного вторгнення вздовж кордону з Україною було розгорнуто потужне угруповання російських військ Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии. -- С. 9--13.. Виходячи з нагальної потреби захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних рубежів України, з огляду на порушення Російською Федерацією низки двосторонніх договорів і зважаючи на рішення Ради федерації Федеральних зборів Росії щодо використання збройних сил РФ на території нашої країни, із 2 березня 2014 р. Збройні Сили України приведено у стан повної бойової готовності, а 17 березня оголошено часткову мобілізацію. Від цього часу держава почала функціонувати в особливих умовах Указ Президента України від 17 березня 2014 р. № 303/2014 // Офіційний вісник Президента України. -- 2014. - № 12 (04.04.2014). - Ст. 469; Біла книга-2014: Збройні Сили України. - К., 2015. - С. 9..

Українське суспільство відреагувало на аґресію патріотичним піднесенням. На цій хвилі із залученням добровольців створювалися нові державні силові структури. 13 березня 2014 р. створено Національну ґвардію України як військове формування з правоохоронними функціями Закон України від 13 березня 2014 р. № 876-VII // Відомості Верховної Ради України. -- 2014. -- № 17 (25.04.2014). - Ст. 594.. Учасники «Революції гідності» просто з київського Майдану вирушали на формування резервних батальйонів Нацґвардії, основу яких становили добровольці. У квітні 2014 р. міністр внутрішніх справ України проголосив про створення у складі відомства підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення, які комплектувалися на добровільній основі з патріотично налаштованих громадян. Загалом постали 38 таких формувань Добробати / [К. Гладка, Д. Громаков, В. Миронова та ін.]. -- 2-ге вид., переробл. та доп. -- Х., 2017. -- 325 с..

Воєнно-політична ситуація, що складалася на сході України, зумовлювала необхідність ухвалення рішень про збройний опір російській аґресії.

Перший період збройного конфлікту на сході України

Боротьба з російською «гібридною аґресією». Активні дії сил антитерористичної операції зі звільнення території Донецької й Луганської областей від російських терористичних осередків. Відбиття вторгнення російських військ (початок квітня - 5 вересня 2014 р.)

1-й етап: розгортання спецслужбами Російської Федерації збройного конфлікту на сході України (квітень - червень 2014 р.). На початку збройного протистояння зусилля спецслужб Росії зосереджувалися на дестабілізації обстановки у східних областях України, зокрема на масовому створенні незаконних збройних формувань, застосуванні зброї, терористичних методів та способів протистояння органам влади. Сюди було направлено сили, які складалися з кадрових військових («відпускників», «відставників»), російських націоналістів, так званих «солдатів удачі», ветеранів кавказьких і балканських війн, інших «гарячих точок», просто злочинців, котрі змішалися із завербованими місцевими жителями Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С. 20..

У Донецькій та Луганській областях на початку квітня стрімко зростала чисельність російських диверсійних і терористичних утворень. За даними групи «Інформаційний спротив», станом на 9 квітня вона перевищувала 2,5 тис. осіб.

Слід зазначити, що називати ці ворожі Україні, не передбачені законом збройні формування «проросійськими», або «ополченцями», «сепаратистами» -- некоректно. Насправді аґресія здійснювалася російськими окупаційними військами (силами): «Російська Федерація здійснювала тимчасову окупацію частини території України за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складалися з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та місцевих коллаборантів, злочинців, бойовиків іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією» Закон України від 18 січня 2018 р. № 2268-VIII // Відомості Верховної Ради України. -- 2018. -- № 10 (09.03.2018). -- Ст. 54..

На координованість дій російських диверсійних груп і місцевих колабораціоністів указує те, що майже одночасно, 6 квітня 2014 р., вони захопили будівлі обласних державних адміністрацій у Донецьку та Харкові, а в Луганську -- приміщення управління Служби безпеки України, де зберігалася значна кількість стрілецької зброї. Уже наступного дня керовані російськими спецслужбами колабораціоністи проголосили створення так званих Донецької й Харківської «народних республік», а в Луганську -- «штабу південно-східного спротиву» та висунули вимоги щодо виходу східних областей зі складу України («Луганську народну республіку» було проголошено 27 квітня) Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С. 20--21..

Щоб припинити правопорушення, пов'язані із загрозою територіальній цілісності України, відповідно до чинного законодавства, керівник антитерористичного центру при СБУ 7 квітня 2014 р. ухвалив рішення про проведення антитерористичної операції Там само.. Результативними були дії підрозділів спеціального призначення МВС України у Харкові, де до 8 квітня вдалося звільнити адміністративні приміщення та затримати правопорушників Головко В.В. Антитерористична операція на Донбасі // Енциклопедія історії України: Україна -- Українці. - Кн. 2. - К., 2019..

Однак у Донецькій і Луганській областях обстановка мала тенденцію до подальшого загострення. Російські спецпризначенці та створені ними терористичні групи здійснювали напади на прикордонні підрозділи, захоплювали відділки міліції, Служби безпеки України, транспортні засоби, приміщення банківської системи й засобів масової інформації, блокували військові об'єкти, залякували місцеве населення, захоплювали заручників та вчиняли умисні вбивства. Цьому сприяла бездіяльність місцевих правоохоронців, які не змогли запобігти розвитку кризової ситуації.

12 квітня 2014 р. поблизу Слов'янська потрапила у засідку та зазнала втрат група офіцерів СБУ й підрозділу «Альфа». Саме тут відбувся перший бій представників сектору безпеки та оборони України з російською диверсійною групою Там само..

Через пряму загрозу територіальній цілісності, суверенітету держави, із метою припинення повзучого тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних областях України, необхідність долучення до антитерористичної операції сил і засобів усіх структур сектору безпеки та оборони країни виконувач обов'язків президента України О. Турчинов 14 квітня 2014 р. ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Розпочалася широкомасштабна антитерористична операція Указ Президента України від 14 квітня 2014 р. №405/2014 // Офіційний вісник Президента України. -- 2014. -- № 14 (14.04.2014). -- Ст.745..

Від армії було залучено близько 1500 бійців і понад 170 одиниць озброєння й техніки. Переважно це були підрозділи десантних військ та сил спеціального призначення Біла книга-2014: Збройні Сили України. -- С.9.. Військовослужбовці виконували завдання зі взяття під охорону важливих об'єктів, зокрема аеропортів, військових містечок, складів озброєння, техніки. Обстановка ускладнювалася тим, що Збройні Сили України під час виконання завдань мали залишатися у правовому полі, застосовувати зброю з певними обмеженнями, контролювати велику територію та діяти нерідко в густонаселених районах і в умовах постійної загрози зовнішнього повномасштабного вторгнення.

До боротьби з російською аґресією активно долучилися добровольчі формування. Поява в українському суспільстві такого феномену пов'язана з Євромайданом і зумовлена аґресією Росії проти України 25 років незалежності: Нариси історії творення нації та держави / Кер. авт. кол. Г. Боряк; авт. кол.: В. Головко (коорд. проекту), В. Даниленко, С. Кульчицький, О. Майборода, В. Смолій, Л. Якубова, С. Янішевський. -- К., 2016. -- С. 669-670; Гуральська А. Звіт: Добровольчі батальйони: Виникнення, діяльність, суперечність [Електронний ресурс]: https://ua.odfoundatk>n.eu/a/6444,zvit-dobrovolchi-bataljony-vynyknennja-dijalmst-superechnostL/; Первые на передовой: отражение военной агрессии России против Украины / Булах А., Сенькив Г., Теперик Д. -- Таллинн, 2017. -- 41 с..

На початку конфлікту виникла ситуація, коли Збройні Сили України зіткнулися з незвичайним противником, в основному з ірреґулярними формуваннями, котрі підтримувалися з-за меж нашої країни кадрами, зброєю, ресурсами. Противник уникав класичних форм збройної боротьби, робив ставку на партизанські дії (засідки, раптові удари з наступним відходом, ухиляння від прямих сутичок на відкритій місцевості та позиційних форм боротьби), а у критичних ситуаціях розчинявся серед місцевого населення, вступаючи в бій у вигідних для себе умовах.

Серед багатьох подій особливим драматизмом виділяється напад диверсійної групи на блокпост сил АТО під Волновахою (Донецька обл.) 22 травня 2014 р., унаслідок чого 17 захисників України загинули, 32 зазнали поранень.

24 травня 2014 р. ватажки так званих «ДНР» і «ЛНР» проголосили об'єднання в конфедеративний союз «Новоросія». Це було заявкою територіальних претензій на інші області півдня та сходу України Донбас в огні: Путівник зоною конфлікту / [Балабан М., Волянюк О., Добровольська К., Балабан Б., Майоров М.]. - Л., 2017. - C. 38..

Усе це спонукало до нарощування складу сил і засобів АТО й територіальної оборони, удосконалення системи управління для недопущення поширення дестабілізаційних процесів на решту території України. Завдяки проведенню у 2014--2015 рр. шести черг часткової мобілізації в боєздатний стан було приведено 159 армійських та 39 частин інших військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення. Заново сформовано 15 бойових бриґад, 1 полк, 5 окремих батальйонів (дивізіонів). Систему тилового й технічного забезпечення було посилено новою бриґадою, 6 полками та 11 батальйонами. Загалом із запасу призвано понад 200 тис. військовозобов'язаних, залучено майже 6,2 тис. одиниць транспортних засобів Біла книга-2014: Збройні Сили України. -- С. 3-4; Біла книга-2015: Збройні Сили України. -- К., 2016. -- С.10..

Уже на кінець травня 2014 р. із залученням значного числа добровольців вдалося сформувати 27 батальйонів територіальної оборони Збройних Сил України, які застосовувалися при локалізації конфлікту, для створення умов нормального функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С.24..

До кінця травня 2014 р. сили АТО повернули під контроль Добропільський, Олександрівський, Великоновосілківський, Волноваський, Мар'їнський, Володарський і Старобешівський райони Донеччини. Тривала боротьба за критично важливі об'єкти інфраструктури. Операцію з деблокування аеропорту українські війська провели 26 травня. Було здійснено висадку десантного загону, який за ефективної підтримки авіації розгромив противника Там само. -- С.24--25.. Важливим завданням стало взяття під контроль та утримання Луганського аеропорту. 5 травня літаки транспортної авіації перекинули туди зведений повітряно-десантний штурмовий загін. Оскільки аеропорт перебував в ізоляції, а наявних сил не вистачало для розширення контрольованої зони, туди було спрямовано додаткові підрозділи. Однак 14 червня під час заходу на посадку російські терористи збили військово-транспортний літак Іл-76МД. Загинули 40 десантників і 9 членів екіпажу Там само. -- С.26..

Від початку червня 2014 р. тривали операції сил АТО. 4 червня звільнено місто Красний Лиман (Лиман). Успішним стало проведення 12--13 червня операції з прикриття ділянки державного кордону Григорівка -- Червонопартизанськ і звуження внутрішнього кола блокування по рубежу Дмитрівка -- Докучаєвськ. У результаті рішучих дій українські бійці взяли під контроль міст через р. Сіверський Донець і плацдарм на луганському напрямку. 13 червня було відновлено контроль над Маріуполем. Упродовж наступного тижня звільнено ще кілька населених пунктів -- м. Щастя, смт Ямпіль, с. Закітне Там само. - С. 25..

До кінця червня 2014 р. відновлено контроль над 250 км українсько-російського кордону. Майже повністю вдалося ізолювати кризовий район. Однак неприкритою залишилася ділянка Ізварине -- Сєверо-Гундорівський -- Пархоменко. Наявних сил і засобів, задіяних для цього, не вистачало, а резервів, за рахунок яких можна наростити їх склад, не було Там само. - С. 27..

У другій половині червня 2014 р. президент України П. Порошенко запропонував план мирного вреґулювання ситуації на Донбасі та віддав військовим формуванням наказ про одностороннє припинення застосування зброї з 20 до 30 червня, закликавши ворожу сторону до участі в переговорах. Наступило так зване «перемир'я» 25 років незалежності: Нариси історії творення нації та держави. -- С. 662-664.. Проте російські гібридні окупаційні сили продовжили аґресивні дії. За тиждень «тиші» загинули 27, поранень зазнали 69 українських військовослужбовців. У колабораціоністських угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» поширювалися заклики на кшталт «Дійдемо до Києва!».

Стало зрозумілим, що політичні засоби не спрацьовують і ліквідувати збройне протистояння на сході країни потрібно військовим шляхом. Зважаючи на такі обставини, президент України П. Порошенко ухвалив рішення про завершення режиму одностороннього припинення вогню та віддав наказ силам АТО з 1 липня 2014 р. розпочати активні дії.

2-й етап: звільнення територій на сході України від російських терористичних осередків (1 липня - 24 серпня 2014 р.). Для остаточного визволення тимчасово окупованих територій, за задумом керівництва АТО, передбачалося завершити відновлення повного контролю над державним кордоном із Російською Федерацією; розділити на окремі райони території, контрольовані російськими окупаційними силами; оточити найбільші угруповання незаконних збройних формувань і створити умови для подальшого їх роззброєння, а в разі опору -- знищення.

У липні 2014 р. загальна чисельність створених росіянами на сході України незаконних збройних формувань перевищила 15 тис. осіб. Було розгорнуто до 50 таборів підготовки бойовиків як на території РФ, так і на окупованій частині України. На озброєнні російських окупаційних сил перебувало до 45 танків, понад 150 бойових броньованих машин, до 30 реактивних систем залпового вогню, 60 гармат і мінометів, 20 протитанкових ракетних комплексів, понад 25 зенітних ракетних комплексів і до 100 переносних ЗРК, 150 вантажних автомобілів. Основні осередки російських окупантів розміщувалися в містах Донецьк, Луганськ, Слов'янськ, Горлівка, Макіївка, Сніжне.

До проведення АТО було залучено близько 24,5 тис. військовослужбовців Збройних Сил України, які ізолювали кризовий район та вели активну боротьбу з терористами й диверсантами. На той час протяжність рубежу ізоляції становила до 580 км, зокрема вздовж державного кордону з Російською Федерацією -- 212 км. Було обладнано 125 блокпостів, 13 ротних і взводних опорних пунктів, тривало посилення охорони й оборони важливих об'єктів.

5 липня 2014 р. українські війська звільнили міста Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, а наступного дня -- Артемівськ (Бахмут). До 7 липня росіяни втратили контроль над Артемівським (Бахмутським), Мар'їнським і Слов'янським районами Донецької обл. Згодом було звільнено Сіверськ (13 липня), Дзержинськ (Торецьк; 16--17 липня), Сєверодонецьк і Лисичанськ (18-- 20 липня), Дебальцеве (24--26 липня), Вуглегірськ (12--13 липня), Жданівку (15--17 липня).

У відповідь на успішні дії українських військ Росія почала застосовувати артилерію зі своєї території. Уперше удару по одному з підрозділів Збройних Сил України з російської території було завдано в районі Зеленопілля 11 липня 2014 р. -- із застосуванням реактивних систем залпового вогню. Тоді загинули 24 військовослужбовців, 76 зазнали поранень.

17 липня 2014 р. поблизу м. Торез на Донеччині ракетою, випущеною з російського зенітно-ракетного комплексу «Бук», було збито пасажирський літак «Боїнґ-777» авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», який здійснював переліт за маршрутом Амстердам -- Куала-Лумпур. Від рук військовослужбовців 53-ї зенітно-ракетної бриґади (місце постійної дислокації -- м. Курськ, РФ) загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу Там само. -- С.660..

Рішуче діяли українські військовослужбовці у глибині окупованих територій. Так, із 18 липня до 10 серпня 2014 р. проводився рейд десантних підрозділів. Основний загін упродовж 24 діб здолав понад 450 км доріг, із них 170 км із боями, штурмом оволодівши стратегічно важливою висотою Савур-Могила (28 липня). Залишивши тут залогу, рейдовий загін забезпечив вивід із-під вогню російської артилерії українських підрозділів (2 тис. військовослужбовців, 250 одиниць озброєння та військової техніки), які виконували завдання на державному кордоні Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С.30..

Загалом боротьба за Савур-Могилу тривала з червня 2014 р. 12 і 18 серпня на курган прорвалися дві групи спеціального призначення, які могли контролювати рух російських підрозділів і проникнення на територію України з боку Російської Федерації колон із військовою технікою та вантажами, а також коригували артилерійський вогонь сил АТО.

Обстановка на сході України залишалася складною, але контрольованою. На середину серпня 2014 р. в антитерористичній операції було задіяно близько 40 тис. особового складу Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні -- вересні 2014 р. [Електронний ресурс]: http://www.mil.gov.ua/news/2015/08/13/analiz-vedennya-antiteroristichnoi-operaczii--12694/.

Упродовж травня -- вересня 2014 р. було проведено понад 40 операцій, звільнено дві третини окупованих територій, більше 100 населених пунктів Донецької й Луганської областей Біла книга-2014: Збройні Сили України. -- С. 10.. Поступово військовим формуванням України вдалося переломити ситуацію та взяти її під контроль. Результатом спеціальних дій сил АТО стало звуження кільця ізоляції кризового району. З'явилася реальна можливість блокування російських окупаційних сил у районах Донецька, Макіївки, Горлівки, Луганська, їх оточення та розчленування на окремі осередки. Виникли передумови для успішного завершення збройного конфлікту на сході України.

3-й етап: вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію Донецької та Луганської областей України (25 серпня - 5 вересня 2014 р.). У серпні 2014 р., усвідомивши наближення краху «Новоросії», військово-політичне керівництво Російської Федерації вдалося до введення на територію Східної України реґулярних військ. Це призвело до продовження збройного конфлікту, посилення руйнації інфраструктури, значного зростання кількості жертв серед військових і цивільного населення.

У ніч із 24 на 25 серпня 2014 р. ситуація в районі проведення АТО кардинально змінилася. Після артудару з території Росії, в якому було задіяно близько 200 одиниць артилерійського озброєння, російські підрозділи приховано вторглися на територію України. Військовослужбовці, як і під час кримських подій, не мали документів та розпізнавальних знаків на обмундируванні, військовій техніці. Державний кордон перетнули вісім батальйонних тактичних груп збройних сил Російської Федерації, які швидко просунулись у напрямку Іловайська та Луганська. Ще кілька подібних груп перейшли кордон поблизу Новоазовська в напрямку Маріуполя Муженко В. Дванадцять днів, що змінили хід АТО // Народна армія. -- 2015. -- 21 серпня..

Факт вторгнення було підтверджено 26 серпня 2014 р. після захоплення в полон 11 військовослужбовців 98-ї повітрянодесантної дивізії (місце постійної дислокації -- м. Кострома, РФ). Із часом удалося встановити, що на територію Донецької та Луганської областей зайшли підрозділи збройних сил Російської Федерації, зокрема зі складу 19-ї окремої мотострілецької бригади, 7-ї та 76-ї повітрянодесантних дивізій, 31-ї й 56-ї окремих десантно-штурмових бриґад, 64-го полку морської піхоти Північного флоту Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні -- вересні 2014 р. [Електронний ресурс]: http://www.miI.gov.ua/news/2015/08/13/anaHz-vedennya-antiteroristichnoi-operaczii--12694/.

Особливого резонансу у суспільстві набули події під Іловайськом (24--29 серпня 2014 р.) Бенчук В., Грицюк В. Перші бої за Іловайськ у серпні 2014 р. // Воєнно-історичний вісник. -- 2019. -- № 1 (31). -- С. 37--54; Аналіз бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24--29 серпня 2014 р. [Електронний ресурс]: http://www.miI.gov.ua/news/2015/10/19/analiz-inovausk--14354/.. Після вторгнення континґентів російських військ українські сили у цьому місті опинилися в оточенні й чотири доби вели запеклі бої. Під ґарантії російської сторони вихід з Іловайська в колонах за двома маршрутами було призначено на ранок 29 серпня. Утім на відкритих ділянках доріг ці колони розстріляли. Дії військовослужбовців Російської Федерації під Іловайськом кваліфікуються як військовий злочин. Тоді загинули 366 українських вояків, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 128 потрапили в полоні Юрій Луценко прозвітував про розслідування щодо ведення ЗС РФ агресивної війни проти України 03.09.2016 [Електронний ресурс]: https://protocoI.ua/ua/yuriy_Iutsenko_prozvituvav_pro_rozsIiduvannya_shchodo_vedennya_zs_rf_agresivnoi_viyni_proti_ukraim/. Див. також: Іловайський мартиролог 7--29 (31) серпня 2014 р. / Упор. Я. Тинченко. - К., 2018. - 120 с..

Поступово сили АТО стабілізували лінію зіткнення й не допустили подальшого просування російських військ у глибину української території, утримали важливі населені пункти -- Станицю Луганську, Щастя, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Дебальцеве, Артемівськ (Бахмут), Слов'янськ, Маріуполь. Задум противника пробити «південний коридор» до Криму було зірвано.

Отже перший період збройного конфлікту на сході України виявився складним і кривавим. Він характеризується звільненням частини захопленої аґресором території та звуженням кола ізоляції кризового району; намаганням українських військ установити контроль над окремими ділянками російсько-українського кордону та стратегічно важливими пунктами; утриманням державних і військових об'єктів, комунікацій. З іншого боку, із метою роздмухування збройного конфлікту відбувалося постійне постачання з російської території озброєння та військової техніки, боєприпасів, спорядження, проникнення на територію України найманців, завдання вогневих ударів по українських військах із території Російської Федерації. Коли намітились ознаки перемоги сил АТО та завершення збройного конфлікту відбулося вторгнення реґулярних підрозділів збройних сил Російської Федерації. Цей період завершився відбиттям російської аґресії та відведенням сил АТО на позиції й рубежі, що їх згодом було закріплено мінськими домовленостями як лінія розмежування сторін.

Другий період збройного конфлікту на сході України

Локалізація конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей (5 вересня 2014 - 30 квітня 2018 рр.)

4-й етап: стабілізація лінії зіткнення (5 вересня 2014 - 14 січня 2015 рр.). Із початку вересня 2014 р. внаслідок вторгнення російських військ сили АТО змушені були перейти до оборонних дій. Характерною рисою цього етапу антитерористичної операції став початок масштабного будівництва по лінії розмежування сторін смуги оборони. Створювалися два рубежі: на лінії зіткнення з окупаційними військами та на 15--20 км далі від першого. їх основу становила система опорних пунктів із блокпостами, окопами, укриттями, траншеями, ходами сполучення, вогневими позиціями бойових броньованих машин та інших вогневих засобів.

Від 5 вересня 2014 до 15 січня 2015 рр. зафіксовано 21 250 обстрілів українських позицій Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С. 33--35.. Збройне протистояння набувало рис затяжного («замороженого») конфлікту. Із різнорідних формувань російських найманців і місцевих колабораціоністів під керівництвом кадрових російських офіцерів було сформовано «збройні сили ДНР і ЛНР» («1-й та 2-й армійські корпуси»). Управління й забезпечення цих сил здійснювалося з території РФ Збройна агресія Російської Федерації проти України: Інформаційно-довідковий матеріал. -- К., 2015. -- 14 с..

5-й етап: відбиття другого наступу російських окупаційних військ (15 січня - 20 лютого 2015 р.). Зима 2015 р. стала не менш «гарячою», ніж літо попереднього року. У січні противник почав реалізовувати план розширення контрольованих територій, що передбачало проведення наступальних дій одночасно на луганському, донецькому, дебальцевському та маріупольському напрямках.

Одним із «найгарячіших» місць зони АТО залишався Донецький аеропорт (ДАП), що став символом мужності й героїзму наших бійців, яких ворог назвав «кіборгами». 242-денна оборона полягала не лише в утриманні безпосередньо будівель терміналів і диспетчерської вежі -- боротьба тривала за контроль над Авдіївкою, Пісками, Опитним, Водяним. Стійкість українських підрозділів на цій ділянці забезпечила надійне прикриття всього донецького напрямку Аналіз бойових дій на сході України в ході зимової кампанії 2014--2015 рр. [Електронний ресурс]: http://www.miI.gov.ua/news/2015/12/23/analiz-bojovih-dij-na-shodi-ukraini-v-hodi-zimovoi-kampanii-2014-2015-rokiv--16785/.. 15 січня противник розпочав черговий штурм із нового терміналу ДАП. 22 січня остання невелика група українських бійців покинула руїни, які вже неможливо було утримувати Біла книга-2015: Збройні Сили України. - С. 88-90.. Усього за час оборони аеропорту загинули 97 захисників України, 4 зникли безвісти Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015: Хроніка бойових втрат. Мартиролог / Упор. С. Виговська, Я. Тинченко. - К., 2020. - 103 с..

Наприкінці січня російські гібридні окупаційні війська розпочали наступ на Дебальцевський виступ, прагнучи оточити і знищити розташовані тут українські підрозділи. Для цього противник зосередив значні сили реґулярних військ РФ та найбільш боєздатні формування «народних республік». Чисельність ворожих військ сягала 7--9 тис. осіб, які мали на озброєнні до 120 танків, 180 артилерійських систем, 60 реактивних систем залпового вогню Аналіз Генерального штабу ЗСУ щодо бойових дій на Дебальцевському плацдармі з 27 січня до 18 лютого 2015 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.mil.g'ov.ua/analitichni-materiali/analiz-g'eneralnog'o-shtabu-zsu-shhodo-bojovih-dij-na-debalczevskomu-placzdarmi-z-27-sichnya-do-18-lyutogo-2015-roku.html.

Загальна чисельність особового складу підрозділів Збройних Сил України, що виконували завдання безпосередньо в районі Дебальцевського виступу в лютому 2015 р., становила близько 4,7 тис. військовослужбовців. Крім того, від Національної ґвардії України, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України було задіяно до 500 осіб. У розпорядженні українських військ у районі Дебальцевого налічувалося 50 танків, 40 артилерійських систем, 15 реактивних систем залпового вогню. Значна перевага противника у силах і засобах стала очевидною Там само..

Безпосередньо під загрозою оточення на Дебальцевському виступі тримали оборону 2678 вояків. Командування АТО провело операцію з виведення їх із-під ударів противника. Захисники Дебальцевого виявили зразки стійкості та витримки. 2629 бійців вийшли з оточення Біла книга-2015: Збройні Сили України. -- С. 90.. Українським військам удалося утримати бар'єрний рубіж по р. Луганка та закріпитися на плацдармі Луганське -- Троїцьке -- Попасна. Втрати, яких зазнав противник, змусили його відмовитися від подальших наступальних дій.

За підсумком тривалих переговорів 15 лютого 2015 р. ухвалено спільну декларацію президентів України, Франції, Російської Федерації й канцлера ФРН на підтримку «Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей». Відповідно до цього документа мав набути чинності режим припинення вогню, а з 24 лютого розпочатися відведення важкого озброєння від лінії зіткнення Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С. 36--37.. Однак ці, як і попередні, домовленості аґресор порушив. Тільки з 15 лютого 2015 р. підрозділи сил АТО було обстріляно понад 16,4 тис. разів, відбулося 205 бойових зіткнень. Українські війська відкривали вогонь у відповідь переважно під час боєзіткнень Біла книга-2015: Збройні Сили України. -- С. 13..

6-й етап: зміцнення лінії оборони на сході України (21 лютого 2015 - 20 вересня 2016 рр.). Щоб забезпечити військам сприятливі умови для проведення оборонних операцій, першочерговим завданням було визначено створення лінії оборони, обладнаної потужними фортифікаційними спорудами. До виконання цього завдання навесні та влітку 2015 р. залучено сили й матеріальні засоби 20 областей, 5 тис. будівельників. Загальний обсяг використаних будматеріалів сягнув 35 тис. залізничних вагонів. Було змонтовано 12 тис. бетонних конструкцій, зведено 3 оборонних рубежі, на яких обладнано до 300 опорних пунктів, поєднаних комунікаціями завдовжки 600 км Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). -- С. 38.. Спорудження та вдосконалення лінії оборони тривало впродовж усього 2015 р. й пізніше. Завдяки обладнаним захисним спорудам удалося зменшити кількість втрат особового складу. Водночас високого рівня професіоналізму набували українські військовослужбовці.

Показовим прикладом військової майстерності став оборонний бій 2-ї батальйонної тактичної групи 28-ї окремої механізованої бриґади в районі Мар'їнки влітку 2015 р. Цей населений пункт на околицях Донецька постійно перебував під прицілом російських окупантів. 3 червня по позиціях сил АТО було проведено інтенсивний артилерійський обстріл та вогневий наліт із використанням реактивних систем «Град». Прорвати оборону противник намагався на вузькій ділянці, куди спрямував значні сили піхоти і бронетехніки. Українські захисники залишили деякі позиції.

Для відбиття ворожого наступу сили АТО задіяли артилерійські підрозділи. Наступ противника було зупинено. Зрештою ворог відступив у напрямку Донецька Марко С. Хроника гибридной войны. - К., 2016. - С. 139-140..

Із 2015 р. в районі проведення АТО було запроваджено систему військово-цивільних адміністрацій як тимчасових державних органів, що діяли на території Донецької та Луганської областей у складі антитерористичного центру при Службі безпеки України. Для недопущення соціального напруження в районі проведення АТО у Збройних Силах України впроваджено систему цивільно-військового співробітництва.

У 2016-2018 рр. «гібридна війна» Російської Федерації проти України тривала і силовий компонент залишався важливим засобом для досягнення її політичних цілей. Керівництво Росії прагнуло сформувати на окупованій території Донбасу боєздатне угруповання, яке становило б значну воєнну загрозу для України.

На території окремих районів Донецької та Луганської областей залишалися російські військові підрозділи загальною чисельністю близько 6,5 тис. військовослужбовців. Водночас Російська Федерація намагалася максимально використовувати у протистоянні з українськими силовими структурами місцевих колабораціоністів та головним чином російських найманців. З урахуванням сил і засобів так званих «1-го і 2-го армійських корпусів» угруповання окупаційних військ на Донбасі в першій половині 2016 р. сягало майже 43 тис. осіб, понад 700 танків і 1330 бойових бронемашин, майже 750 одиниць артилерійських систем Аналітична доповідь до щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 р.». - К., 2016. - С. 33..

Форми та способи застосування російських окупаційних військ у 2016-2018 рр. зазнали суттєвих змін порівняно з 2014-2015 рр. Відмовившись від наступальних вони перейшли до тактики «турбуючих» дій, мета яких полягала у виснажуванні, деморалізації сил АТО, провокуванні на активну реакцію у відповідь, щоб звинуватити Україну в порушенні мінських домовленостей. У рамках цієї тактики противник найчастіше вдавався до обстрілів, мінування доріг і мостів, нападів диверсійно-розвідувальних груп Біла книга-2017: Збройні Сили України. - К., 2018. - С.16..

7-й етап: розведення сил і засобів (21 вересня 2016 - листопад 2017 рр.).

Із вересня 2016 р. характер російсько-українського протистояння зазнав істотних змін, головним чином через підписання в Мінську 21 вересня 2016 р. рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів. Документ передбачав відведення сторін від займаних позицій в обидва боки для утворення ділянок по 2 км у ширину та глибину Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014-2016). - С.38..

Окупаційні сили продовжували порушувати домовленості, не дотримувалися режиму припинення вогню. Системного характеру набуло використання снайперів, диверсійно-розвідувальних груп, артилерійсько-мінометні обстріли позицій українських військ.

Важливою подією 2016 р. стали бойові дії на Світлодарській дузі. 17-18 грудня окупаційні війська, завдавши раптового потужного артилерійського удару, спробували прорвати лінію оборони й захопити українські позиції. Наші сили вистояли, а потім перейшли до активних дій і відтіснили противника на південь від селища Луганське. 19-22 грудня він робив безуспішні спроби повернути втрачені позиції, обстрілюючи українські підрозділи з усіх видів озброєння Там само. - С.39.. У боях на Світлодарській дузі наші війська успішно застосували тактику «жаб'ячих стрибків», поступово займаючи нові позиції й відтісняючи ворога. Це дало змогу до 19 січня підійти майже впритул до Вуглегірська й Дебальцевого, що, за мінськими домовленостями, мали контролюватися українською стороною.