Особливості записів українською мовою у церковних книгах сіл Зняцьово та Червеньово

Размещено на http://allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПИСІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У ЦЕРКОВНИХ КНИГАХ СІЛ ЗНЯЦЬОВО ТА ЧЕРВЕНЬОВО

Чаварга А.П.

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

У статті розглянуто фонетико-орфографічні та морфологічні особливості записів у церковних книгах українською мовою, зроблених парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Червеньово (нині - Мукачівського району Закарпатської області) І. Слуком (1844-1855 рр.), Г Чур- говим (1855-1856 рр.), Й. Даниловичем (1856-1880 рр.), С. Греньом (20.04.1920-17.12.1940 рр.), П. Мігал- кою (з 01.04.1941 р.), про народження, одруження та смерть у 1850-1859рр., 1920-1946рр. З'ясовано, що записи в церковних книгах про народження, одруження та смерть Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Червеньово у 1828-1946 рр. велися різними мовами, спочатку латинською, пізніше - угорською й українською. Зазначено, що в 1850-1859 рр. вживання української мови в церковних книгах Мукачівської греко-католицької єпархії стало можливим, по-перше, через поразку угорців у революції 1848-1849 рр. і, як наслідок, послаблення їх влади, а по-друге, завдяки впровадженню єпископом В. Поповичем руської (української) ділової мови до своєї канцелярії. Після посилення позицій угорської влади на початку 60-х рр. ХІХ ст. записи в церковних книгах вели знову угорською мовою, використання ж української стало можливим тільки з утвердженням на теренах історичного Закарпаття чеської влади, тобто після 1920 р.

Зауважено, що записи, зроблені парафіяльними священниками І. Слуком (1844-1855 рр.), Г Чурго- вим (1855-1856 рр.), Й. Даниловичем (1856-1880 рр.), С. Греньом (20.04.1920-17.12.1940 рр.), П. Мігалкою (з 01.04.1941 р.), загалом відображають особливості говірки села Зняцьово (нині - Мукачівського району Закарпатської області), однак репрезентація цих особливостей на письмі суттєво відрізняється, що спричинено відсутністю єдиних загальноприйнятих правил, які формують мовну норму, особистими поглядами записувачів на правописне питання, впливом угорської мови на мову місцевого українського населення тощо.

Ключові слова: мова церковних книг, фонетико-орфографічні особливості, морфологічні особливості, ужанські говірки, говірка села Зняцьово Мукачівського району Закарпатської області, греко-католицьке духовенство, греко-католицька церква, історичне Закарпаття.

запис церковна книга український

Chavarha A.P.

Peculiarities of records in the Ukrainian language in the church books of the villages of Znyatsiovo and Chervenyovo

he article examines the phonetic, orthographic and morphological features of records in the Ukrainian language made by parish priests of the Church of the Assumption of the Blessed Virgin in the villages of Znyatsovo and Chervenyovo (now - Mukachevo district of Zakarpattia region) by I. Sluk (18441855), H. Churhov (1855-1856), Y. Danylovych (1856-1880), S. Hreno (April 20, 1920 - December 17, 1940), P. Mihalka (from April 1, 1941) in church books on births, marriages and deaths in 1850-1859 and 1920-1946. Records in church books on births, marriages and deaths of the Church of the Assumption of the Blessed Virgin in the villages of Znyatsovo and Chervenyovo in 1828-1946 were conducted in different languages, first in Latin, later in Hungarian and Ukrainian. The author points out that in 1850-1859 the use of the Ukrainian language in the church books of the Greek Catholic Diocese of Mukachevo became possible, firstly, due to the defeat of the Hungarians in the revolution of 1848-1849 and, as a consequence, the weakening of their power, and secondly, thanks to the introduction of Ruthenian (Ukrainian) business language by Bishop V. Popovych to his church office. After strengthening the position of the Hungarian government in the early 60's of the 19^th century, records in church books were again made in Hungarian, but the use of the Ukrainian language became possible only with the establishment of the Czech rule on the territory of historical Zakarpattia, for instance, after 1920. Records made by parish priests I. Sluk (1844-1855), H. Churhov (1855-1856), Y. Danylovych (1856-1880), S. Hreno (April 20, 1920 - December 17, 1940), P. Mihalka (from April 1, 1941) generally reflect the peculiarities of the dialect of the village of Znyatsiovo (now - Mukachevo district of Zakarpattia region), however, the representation of these features in writing differs significantly, which the author explains by the lack of common rules that make up the language norm, personal views of scribers on spelling, the influence of Hungarian on the language of the local Ukrainian population and more.

Key words: language of church books, phonetic and orthographic features, morphological features, Uzhan dialects, dialect of Znyatsovo village in Mukachevo district Zakarpattia region, Greek Catholic clergy, Greek Catholic church, historical Zakarpattia.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. У другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст. на теренах історичного Закарпаття греко-католицька церква була чи не єдиною офіційною інституцією, яка боронила місцеве українське населення від цілковитого змадярщення та де ще вживалася українська мова не тільки в богослужіннях, але і в документах, докази чого знаходимо в шематизмах та церковних книгах про народження, одруження та смерть Мукачівської греко-католицької єпархії.

Церковні (метричні) книги є цінним джерелом не тільки для історичних, в тому числі й генеалогічних досліджень, але й для ряду мовознавчих дисциплін, зокрема історії мови, діалектології, ономастики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Метричні книги вже були об'єктами досліджень українських мовознавців, зокрема в царині вивчення антропонімікону (Л. Дуда, Л. Сегін, М. Абузарова, О. Слюсар, Л. Луньо), мікротопонімікону (О. Мосур) або ж загалом мовних, соціальних, історичних особливостей тієї чи тієї місцевості (Л. Сегін, М. Абузарова, Й. Міхалкова, Д. Лісейчикау та ін.). Актуальність нашого дослідження зумовлена відсутністю спеціальних праць, присвячених аналізу мовних (фонетико-орфографічних та морфологічних) особливостей записів, зроблених у церковних книгах сіл Зняцьово та Червеньово (нині - Мукачівського району Закарпатської області).

Формулювання мети і завдань статті. Мета статті - окреслити фонетико-орфографічні та морфологічні особливості записів у церковних книгах українською мовою, зроблених парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці сіл Зняцьово та Червеньово (нині - Мукачівського району Закарпатської області).

Виклад основного матеріалу дослідження. Церковні книги про народження, одруження та смерть сіл Зняцьово та Червеньово (1828-1946 рр.) входять до «Колекції церковних та метричних книг Закарпаття», яка зберігається в Державному архіві Закарпатської області (ДАЗО. Ф. 1606. Оп. 7. Спр. 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 183). Як вказано на форзаці церковної книги про народження по селах Зня- цьово, Червеньово за 1876-1898 рр., парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Зняцьово були: Ілля Ортутай (1785 р.), Петро Боднар (1792 р.), Симеон Легеза (1796 р.), Теодор Веребеш (1802 р.), Андрій Сабадош (1811-1821 рр.), Антоній Попович (1821-1822 рр.), Іоанн Сабо (або Сабов) (1822-1844 рр.), Іоанн Слук (1844-1855 рр.), Георгій Чургов (1855-1856 рр.), Йосиф Данилович (1856-1880 рр.), Стефан Данилович (1880-1887 рр.), Іоанн Сабов (1887-1888 рр.), Георгій Шуба (з 1888 р. до 20.04.1920 р), Стефан Греньо (з 20.04.1920 р. до 17.12.1940 р.) та Петро Мігалка (з 01.04.1941 р.) (6) (ілюстр. 1). Зауважимо, що декотрі з них обіймали також інші важливі посади в Мукачівській греко- католицькій єпархії. Зокрема І. Сабо, а пізніше І. Слук були табулярними юридичними помічниками в Березькому комітаті [9, 23; 12, 29], Й. Данилович був консисторіальним радником та віцеархи- дияконом-емеритом Собранського округу [13, 10], а Г. Шуба - віцеархидияконом Бобовищанського деканату та інспектором початкових шкіл в цьому деканаті [28, 9].

Станом на 1816 р. Зняцівська парохія входила до Бобовищанського деканату, до котрого також належали Бобовищанська, Грибовецька, Кальницька, Кузьминська, Лохівська, Копиновецька, Пацканів- ська, Пузняківська, Ракошинська, Руська, Жуківська парохії. Загальна кількість прихожан Бобовищан- ського деканату цього року становила 8121 особу, а кількість прихожан Зняцівської парохії - 790 осіб, або 9,73% [2, 26-28]. Цього ж року в Березько- му архідияконаті, до якого входив Бобовищан-

ський деканат разом з іншими шістьма деканатами, налічувалося 55373 особи, а в усій Мукачівській греко-католицькій єпархії кількість вірників становила 575503 особи [2, 212-215]. У 1915 р. Зняців- ська парохія входила до Ракошинського деканату разом із Ракошинською, Івановецькою, Кайданів- ською, Руською, Росвигівською, Жуківською паро- хіями. Цього року кількість прихожан у Ракошин- ському деканаті становила 9660 осіб, а кількість прихожан Зняцівської парохії - 2652 особи, або 27,5% [32, 54-57]. Нижче наводимо таблицю (табл. 1), у якій показано, як змінювалася кількість прихожан греко-католицького віросповідання Церкви Успін- ня Пресвятої Богородиці села Зняцьово у період з 1816 р. до 1915 р.

Зауважимо, що з 1821 р. в шематизмах Мукачівської греко-католицької єпархії вказується, що мовою богослужіння в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Зняцьово є руська (українська) мова: “Lingua Ruthenica” [3, 19; 4, 21], “Lingva Ruten.” [11, 27; 12, 29; 13, 27], “Lingva Ruth.” [21, 31; 27, 9; 28, 11; 32, 55], “Lingua Slavo-Ruth.” [23, 108; 24, 46]. Однак це тільки частково стосується мови метричних книг, які велися в церкві з 1785 р. [11, 27]. Записи в метричних книгах Церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Зняцьово у 1828-1898 рр. велися різними мовами, спочатку латиною, потім угорською, деякий час українською народною мовою, а потім - знову угорською. Ведення парафіяльними священниками Мукачівської греко-католицької єпархії записів українською мовою в церковних книгах про народження, одруження та смерть у 50-х рр. ХІХ ст. пов'язуємо з тим, що в цей період посаду єпископа обіймав В. Попович (18371864 рр.), великий прихильник руської (української) мови. Як вказує Ф. Тіхий: «Після поразки угорської революції Попович запровадив руську ділову мову до своєї канцелярії» [1, 60]. Як бачимо, передумовою цього стала революція 1848-1849 рр. і, як наслідок, суттєве послаблення режиму угорської влади, що, однак, тривало зовсім недовго. Вже на початку 60-х рр., зміцнивши свої позиції, угорська влада почала нещадно переслідувати місцеве українське населення та намагалася знищити його мову та культуру. Не сприяли використанню української мови не лише в документах, але й при веденні богослужіння і єпископи-мадярони, які очолювали Мукачівську греко-католицьку єпархію, зокрема С. Панкович (1866-1874 рр.), І. Пастелій (1874-1891 рр.), А. Папп (1912-1924 рр.). Після 50-х рр. ХІХ ст. ведення церковних книг українською мовою знову стало можливим тільки з утвердженням на теренах історичного Закарпаття чеської влади, тобто у 20-х рр. ХХ ст.

Особливий інтерес викликають саме записи українською народною мовою, у яких відображаються риси говірки села Зняцьово (нині - Мукачівського району Закарпатської області). Зокрема, в церковній книзі про народження, одруження, смерть по селах Зняцьово, Червеньово за 1828-1853 рр. серед записів латинською та угорською мовами знаходимо записи про шлюб та смерть українською мовою, які вів отець І. Слук. Записи українською мовою про вінчання починаються із 78 аркуша та закінчуються на 80 аркуші, перший із них датований 29.01.1850 р., а останній - 21.11.1853 р., записи українською мовою про смерть починаються із 117 аркуша та закінчуються на 121 аркуші, перший із них зроблено 06.01.1850 р., а останній - 28.04.1852 р. (4). У наступній книзі про народження по селах Зняцьово, Червеньово за 18541875 рр. на аркушах 1-30 записи українською мовою вели священники І. Слук, И. Данилович та Г. Чур- гов - з 20.05.1854 р. до 12.07.1859 р. (відсутня частина першого аркуша, пронумеровані записи про народження починаються з № 16) (1). У книзі реєстрації актів про одруження за 1853-1931 рр. записи українською мовою велися спочатку священником І. Слуком, а потім И. Даниловичем на аркушах 1-10 з 27.01.1853 р. до 24.02.1859 р. та на аркушах 102-139 із 18.05.1920 р. до 19.11.1931 р. - священником С. Греньом (5). У книзі реєстрації актів про народження за 1899-1925 рр., яка із самого початку велася угорською мовою, перший запис українською датований 11.05.1920 р., а останній - 27.12.1925 р. Їх зробив С. Греньо на аркушах 200-202 (8). Книга реєстрації актів про народження за 1926-1946 рр. на 199 аркушах (2), книга реєстрації актів про одруження за 1932-1944 рр. на 35 аркушах (3) та книга реєстрації актів про смерть за 1936-1944 рр. на 52 аркушах (7) велися українською мовою священниками С. Греньом та П. Мігалкою. Також поодинокі записи українською мовою знаходимо і в книгах реєстрації актів про народження, одруження та смерть, які велися угорською мовою. Зауважимо, що здебільшого це записи, які не були вчасно внесені священниками, однак згодом це зробили їхні наступники.

Таблиця 1

Кількість греко-католицьких вірників Зняцівської парохії у 1816-1915 рр.

У церковній книзі про народження по с. Зняцьово за 1899-1925 рр. С. Греньо пише про приїзд до Зняцівської парохії єпископа Мукачівської греко- католицької єпархії Антонія Паппа:

Превосвящен. Владыка Антоній Паппъ 18.мая 1923 года приходъ зняцовскій нащивити благоизволилъ.

Въ хотарт села конный бандеріумь ждалъ и сопровожалъ автомобиль Епископа, вожделов бандеріума былъ американский рускій соколистъ Георг. Свалявчикъ (Polancsik) Подъ тріумфалнами воротами Корнелій Головачко нотаръ отъ имени народа привтствовалъ Епископа; предь церквею Марія Анталикъ (Hrabarka) ученица милыми словами подала букетъ Владыкт. При церквей мтстный священникъ Стефанъ Греньо виталъ Епископа, нотарій въ церкви произнесъ ртчь къ своимъ втрникамъ. Мтстна гармонія подъ дириговатемъ учителя Кривенька сптвала. Въ селт образковый порядокъ, чытыри тысячи народа въ красныхъ праздничнихъ шатяхъ, дтвки вст въ бтлой. Еп. нащивилъ нотара, учительку вдову Барнова и птвцоучителя Кривенька и потому пршшолъ на фару, где ловранковалъ и пріималь винчаніе Ком- манданда зняцовской жандармеріи и подъ вечеромъ

1. год. продолжалъ свой путь до ужгорода. -

Св. Преосв. Еп. были: Др. Георгій Шуба Каноникъ и Александеръ Стойка секритарь Еп. (8, 3).

На наступній сторінці С. Греньо пише про намагання прихожан із с. Червеньово у 1823 р. та 1826 р. перейти на православ'я:

20-го невембра 1923 Червеньовскіи втрники оторвалися отъ гр. кафт. втры церкви и ступили на шизматицку втру. Водителями были: Георгій Курта и Михаилъ Решетар (Makusij). Церковъ съ встми маетками 27.XI.1923. переданна было урядово до дочасное госьнованя.

Церковь Червеньовска 14.VII.1926. года урядово (O'Holico) изасъ переданно намъ гр.католикамъ рано у 4. години. въ притомности 125. жандаровъ. Тамошнт шизматики не противилися лемъ Жбура Митро кричалъ сердито. Школа и другіи церковніи маетки еще не переданніи намъ; госнуютъ еще шизматики (8, 3).

Крім того, на форзацах інших книг реєстрації актів про народження, одруження і смерть по селах Зняцьово та Червеньово знаходимо такі записи:

Матрика

покрещенныхъ и миропомазанныхъ

гр. кафт. церкви Зняцовской отъ 1-го. Января 1926. года VI.

Купленна 18.I.1926. за 125. кор. Стефанъ Греньо гр. кафт. парохъ въ Зняцьовт (2);

Сеся метрика браковтнчанныхъ переплетенна

8. VIII.1930 года за 30 кор.

Стефанъ Греньо

Парохъ (5);

IV том.

Метрика Браковтнчанныхъ Зняцовской гр. кат. церкви отъ года 1932.

Купленна за 70. к.

27.І.1932.

Стефанъ Греньо парохъ (3);

Метрика усопшихъ

Зняцовской и Червеньовский

гр. кафт церкви отъ 1936. года

V. том.

Купленна за 97.50. ко.

1. V.1936 Стефанъ Греньо парохъ (7).

Розглянемо фонетико-орфографічні особливості записів українською мовою в церковних книгах сіл Зняцьово, Червеньово:

1) позначення монофтонгів [у] та [у] на місці давніх етимологічних [о] та [е] в новозакри- тих складах за допомогою кириличної літери у та зрідка літери угорського алфавіту о: Чоанъ Глаиоличъ /Штефанцувъ сынъ/ (1, 2), газдуска (1, 8), зняцьувскій (1,2) і зняцускій (3, 80), Сабувчикъ (4, 78), Андрашувцт (4,79) (нині-с.АндріївкаУжгородського району Закарпатської області), старусть (4, 117), слабусть (4, 118), нугъ болпзнь (4, 119), Курта Михаил /:Канюкув/ (оскільки в селах Зняцьово та Червеньово проживало багато людей з однаковими прізвищами, то досить часто священники також подавали в дужках їхні прізвиська), Герцувскіи (4, 120) і Герцовскіи (5, 10), Дубрувка (4, 78), дубрувскій (4, 79), Перевузник (5, 8) і паралельно Перевозник (5, 9), Гегедушъ (8, 206), Куштура (4, 79) і Коштура (2, 154), Аоанъ Прокупъ (5, 2), але домъ, подъ (5, 2), 80рочна (4, 121);

2) перехід [е] в [о] після шиплячих та [j]: жона (1,2), Чорнополскій (1, 7), але також чытыри тысячи (8, 3), Шестакъ (8, 223), женатый, женскій (7, 33), але жалудечныйракъ (7, 36);

3) літера ы позначає на письмі відповідний звук заднього ряду середнього чи високого піднесення: сынъ (1, 2), были (4, 120), браковпнчанныхъ (5), Быстрянинъ (5, 4);

4) літера Ъ позначає звук [і]: Спдунъ (1, 3) і Сидун (1, 10), але також пізніше - Сідун (2, 198), примпчаніе (1, 10) і примичаніе (1, 8), Марпа Цпвка (4, 119), хоча здебільшого фіксуємо такі варіанти написання, як Маріа і Марїа (5, 118), пізніше - Марія (2, 196), Дравцп (5, 4) (нині - мікрорайон у місті Ужгород Закарпатської області, раніше - село Ужгородського району Закарпатської області), також Априль (5, 5) замість апрпль;

5) збереження початкового [je]: Елена (4, 119), але також Олена (8, 204);

6) відсутність приставних приголосних: Анна, але Гелена (4, 80; 2, 175), отдана (7, 34), оторвали- ся, отъ (8, 3);

7) чергування у - в (у): вдова (4, 119), вдовица і паралельно удовица (5, 8), умеръ (1, 2), Гауриш- ка (1, 9), але також Гавришка (2, 174) і Гаврішка (2, 192), Пауликъ (2, 144), Гаургилъ (4, 79) і Гавргилъ (5, 2), аугуста (4, 80) і августа (8, 203), Гаурилканичъ (4, 121);

8) рефлекси давньоукраїнських сполук ър, ьр, ъл, ьл: долга (4, 118), продолжалъ (8, 3), Долгошъ (8, 208), але ковбасникъ (2, 131). Зауважимо, під впливом угорської мови написання прізвищ з рефлексами давньоукраїнських сполук ър, ьр, ъл, ьл було таким: Доганич (8, 202), порівняйте з угор. Dohanics, укр. Довганич (2, 192), Тотинъ (8, 207), порівняйте з угор. Totin, укр. Товтин (2, 198), Тотъ (8, 215), порівняйте з угор. Tot, укр. Товт (2, 198), Хопей (2, 119), пор. з угор. Hopej, укр. Ховпей (2, 192), Гарнодій (3, 7), пор. з Гарновдій (2, 196). Таке написання прізвищ було характерним для С. Греня. Те саме помічаємо й у назвах населених пунктів чи їх частин: Дуброка (5, 129) пор. з Дубровка, Дубрівка (нині - село в Ужгородському районі Закарпатської області), Горичка (2, 119) пор. із Ґоврічка - частина с. Червеньово, яка раніше також називалася Малим Ракошином. До речі, в церковних книгах фіксуємо і цю назву: Малый Ракошинъ (2, 176);

9) жд на місці давнього *dj: Рождества (1, 1), Надежда (8, 268), ждалъ (8, 3), впслобожденный (5, 2), мпсто исхожденїя, тут же мпсто происхож- денїя (5, 4), Глоджикурка (5, 79), прежде временное рожденїе (4, 120), але також сопровожалъ (8, 3);

10) наявність повноголосся: хворота (4, 118), Волошинъ (4, 121), воротами, Король (4, 137), Головачко (8, 3), але предъ (8, 3);

11) відсутність спрощення: набоженство (4, 79), 2 тыжднп (7, 33), мпстный, мпстна (8, 3), праздник (2, 189);

12) наявність вставного [н] після [м] на місці [j]: имня, але також паралельно имя (1, 7);

13) наявність асимілятивних змін приголосних рл > лл: Челленьово (4, 117), Черленьово (4, 80), але також Червеньово (3, 2), червинка (4, 118);

14) збереження м'якості сонорного [р']: господарь, господарьское (5, 1), жиллярь (1, 1) і желярь (5, 6), Боднарь (1, 3), секритарь (8, 3), Решетарь (8, 209), але пізніше - Решетар (2, 196);

15) позначення на письмі латинського звуку [th] чи грецького [е] за допомогою літери о: Оеодоръ (4, 118) також Федоръ (5, 109), але Агапіа (5, 6), Аґапіа (4, 117), також Гафа (5, 8), греко-каволическое (1, 1), але гр. кафт. впры (8, 3), Римско-кавлическое (5, 3),Мавеи (4, 120);

16) позначення звуків j], Цу] на початку слів за допомогою сполучень літер ^а, j^ однак не відкидаємо і того, що це можуть бути сполучення літер іа, іу: jануаръ, Аанцо (4, 117), Аурочко (4, 119), Ауліанна (4, 118), але також Юліанна Аурочко (4, 137), юноша і тут же jуноша (4, 137), Аацина (5, 5), але Юрко (4, 137; 2, 196). Це також стосується позначення звука [й] на початку слів: Аоанъ (або Ауанъ) (4, 117), Аосифъ або жЧосифъ (4, 118), але також подибуємо й написання Йосиф (2, 198), Аоганка (4, 121);

17) позначення на письмі розрізнення звуків [h] та [g]: Спдунъ Аґапїа Решетарь Георгїова жона, господарь (1, 2), Бурикъ Марїа Ґлаґоличь Алексїова жона, Анна Варґа Курта Георгіова жона (1,3), Васи- ліи Ґоца супружниця Маріа Грабъ (4, 118), Ґлаґоличь Пелаґїа (4, 120), Ґоронда (4, 137) (с. Горонда, нині - Мукачівського району Закарпатської області);

18) використання латиничних літер та букв церковнослов'янської абетки: Аоанъ (4, 121), Аосифъ (5, 5), Алехій (8, 216), також АлеДй (5, 5), Іюан, Перевозник (5, 9). Також зустрічаємо дзеркальне написання літери я: 1-го МайЯ, 13 СептемріЯ (5, 5), СвалЯвчикъ, ЗнЯцово (5, 6);

19) одзвінчення глухих приголосних: реверзъ (Невпста дала реверзъ о воспитованіи дптей) (3, 2), произхожденія (4, 80), госьнованя, госнуютъ (8, 3), Глуганичъ (8, 204), Петагъ (8, 206), Елизабета (8, 202) та Елизабетъ (8, 208);

20) ствердіння сонорного [л]: Юла (8, 215), Матилчакъ (8, 243), Матилда (8, 252), Олга (8, 268), Лудміла (8, 269), туберкулозъ (7, 7), також тубер- кулоза (7, 36), Етелъ (2, 146), Елвира (2, 151), Зелдъ (5, 137), Калник (5, 8) (с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області), подъ тріумфалнами (8, 3);

21) диграф ьо: Скальо (4, 78), Фальовчик (4, 79), Гальовчичъ (4, 118), Зняцьово, Челленьово (4, 137), Пальо (4, 119), Стецьо (4, 120), Леньовскій (5, 5), Греньо (8, 269);

22) позначення м'якості попередніх приголосних за допомогою літери ь: зняцьувскій (1, 2), Бысьтрянинъ (1, 3), Каньукъ (1, 4), але також Канюкъ (1, 7), Леньувский (5, 3), кашель (4, 118), колька (4, 119);

23) написання ъ наприкінці слів є непослідовним: Быстрянин Чоанъ, Павелъ, але поруч з ним ім'я батька Сімеон (4, 119), супружник Михаилъ Курта, нпт і також нптъ, отец і тут же отецъ (4, 120), воинъ (5, 2), Спдунъ Петро (5, 6), знаходимо й варіант Петръ (7, 1).

Морфологічні особливості:

1) збереження форми називного відмінка множини іменників на -ове: газдове (1, 8; 5, 5), цигане (1, 5);

2) іменники середнього роду мають закінчення -іе: состояніе (4, 17), утопленіе (7, 33), запаленіе (7, 34), винчаніе (8, 3), але зломлпня ноги (4, 119);

3) іменники жіночого роду сучасної ІІІ відміни зберігають в непрямих відмінках однини закінчення -и: болпзнь или причина смерти (4, 117), в домашности (2, 150), въ притомности (8, 3);

4) нестягнені форми прикметників в називному відмінку однини жіночого та середнього роду: гос- подарьское (1, 1), законное, незаконное (1, 2), простое (4, 117), Середньое (с. Середнє, нині - Ужгородського району Закарпатської області) (4, 79), Греко Каволическое (4, 80), крещенное (1, 8), дочасное (8, 3), але водная і тут же водянахворота (4, 118), водна хворота (4, 120), наглая смерть (4, 117), але також смерть нагла (4, 119), 10 мпсячна, 75рочна (4, 121);

5) вживання суфікса -ов- в присвійних прикметниках: Маріа Лавро помершаго Куруцъ Георгіова Вдова (4, 120), Пелаґія Скучка, Поповичъ Михаилова жона, Перевузникъ Пелаґія Тимко Петрова жона, Марїа Поповичъ, Глароличъ Стефанова жона (1, 1), Дан- ко Маріа Товтинъ Ігнатова жона (1, 2), Мерцинова, Машкаринцова (2, 3), але Форберґеръ Чоґанка Ппрчак Андрея Ппвцо учителя Бачавского жона (1, 2);

6) редупліковані форми вказівних займенників: сїя особа (1, 2), сеся метрика (5).

Крім того, звертаємо увагу на написання назв місяців: Чануарїя, Февруарїа, Мая (5, 4), Мартъ, Априль (4, 117), Чута, Чуліа, Аугуста, Октовріа, Новембрїа (4, 80), Септемрій (5, 6), Декемврій (4, 120).

У церковній книзі про народження с. Зняцьово за 1926-1946 рр. знаходимо фразеологізм жити на віру (хто з ким), що означає «жити без укладення церковного шлюбу»: жиетъ на впру съ (2, 6), також навпру жие съ (2, 25). А в церковній книзі про народження за 1899-1925 рр. фіксуємо фразеологізм ступили на шиз- матицку впру (8, 3), який означає «змінити віросповідання» (в цьому випадку йдеться про православ'я).

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Попри те, що записи українською народною мовою у церковних книгах про народження, одруження та смерть сіл Зняцьово та Червеньово (нині - Мукачівського району Закарпатської області) зроблені у 1850-1859 рр., 19201946 рр. парафіяльними священниками Церкви Успіння Пресвятої Богородиці І. Слуком, Й. Даниловичем, С. Греньом, П. Мігалкою, кожен з яких дотримувався різних правописних норм та правил, а отже, й мав особисті погляди на питання правописного унормування писемної мови місцевого українського населення, був більш чи менш прогресивним у цьому питанні, загалом вони (ці записи) відображають особливості, які є характерними для говірки села Зняцьово (нині - Мукачівського району Закарпатської області). Також не можна оминути й того, що вплив угорської мови на писемну мову місцевого українського населення був доволі відчутним навіть у 20-х рр. ХХ ст., про що свідчать декотрі записи, зроблені отцем С. Греньом.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі антропонімікону сіл Зняцьово та Черве- ньово (нині - Мукачівського району Закарпатської області) першої половини ХІХ - другої половини ХХ ст. (на матеріалі книг реєстрації актів про народження, одруження та смерть).

ЛІТЕРАТУРА

1. Тіхий Ф. Розвиток сучасної літературної мови на Підкарпатській Русі / пер. з чеської та післямова Л. Белея, М. Сюська. Ужгород, 1996. 226 с.

2. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, ad annum domini M.D.CCC.XVI. Budae : Typis Regiae Scientiarum Universitatis, 1816. 236 p.

3. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.D.CCC.XXI. Ab effectuata dismembratione anno primo. Budae : Typis Regiae Universitatis, 1821. 221 p.

4. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.D.CCC.XXV. Budae : Typis Regiae Universitatis, 1825. 224 p.

5. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.D.CCC.XXIX. Cassoviae : Ex Typographia C. R. Priv. Ellingeriana, 1829. 224 p.

6. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.D.CCC.XXXI. Cassoviae : Ex Typographia C. R. Priv. Ellingeriana, 1831. 223 p.

7. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.DCCC.XXXIII. Cassoviae : Ex Typographia C. R. Priv. Ellingeriana, 1833. 226 p.

8. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.DCCC.XXXV. Cassoviae : E Typographia C. R. Priv. Ellingeriana, 1835. 231 p.

9. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.D.CCC.XXXVII. Budae : Typis Regiae Scientiarum Universitatis, 1837. 231 p.

10. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, pro anno domini M.DCCCXXXIX. Cassoviae : Typis Caroli Werfer, Caes. Reg. Priv. Acad. Typographi 1839. 311 p.

11. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini MDCCCXLIII. Cassoviae : Typis Caroli Werfer, Caes. Reg. Priv. Acad. Typographi, 1843. 270 p.

12. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini MDCCCXLVII. Ungvarini : Typis Joannis Ellinger, Caes. Reg. Priv. Acad. Typographi, 1847. 303 p.

13. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini MDCCCLVI. Kassoviae : Typis Caroli Werfer, Caes. Reg. Priv. Acad. Typographi, 1856. 307 p.

14. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1859. Pestini : Typis Gustavi Emich, 1859. 258 p.

15. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1861. Pestini : Typis Eduardi Poldini sen. & Julii Noseda, 1861. 264 p.

16. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1864. Unghvarini : Typis Caroli Jager, 1864. 287 p.

17. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1865. Unghvarini : Typis Caroli Jager, 1865. 269 p.

18. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1868. Unghvarini : Typis Caroli Jager, 1868. 300 p.

19. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1870. Unghvarini : Typis viduae Caroli Jager, 1870. 260 p.

20. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis pro anno domini 1872. Ungvarini : Typis Viduae Caroli Jager, 1872. 261 p.

21. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1874. Ungvarini : Typis Caroli Jager & Alberti Repay, 1874. 264 p.

22. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1876. Ungvarini : Typis Maximiliani Pollacsek, 1876.

23. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1878. Ungvarini : Typis Haeredum Caroli Jager, 1878. 431 p.

24. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1881. Ungvarini : Typis sen. Joshephi Fesus, 1881. 330 p.

25. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1883. Ungvarini : Typis Josephi sen. Fesus, 1883. 333 p.

26. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1886. Ungvarini : Typis Josephi sen. Fesus, 1885. 347 p.

27. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis ad annum domini 1888. Ungvarini : Typis Josephi sen. Fesus, 1888. 222 p.

28. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, ad Typographiae “Kelet”, 1891. 246 p.

29. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis, ad Typographiae “Kelet”, 1893. 248 p.

30. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis Typographiae Bartholomaei Jager, 1896. 268 p.

31. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis Typographiae Societatis “S. Basilii Magni”, 1899. 260 p.

32. Schematismus cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Munkacsiensis Typographiae Societatis Commercialis “Unio”, 1915. 259 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

2. Церковна книга про народження по с. Зняцьово. 03 січня 1926 р. - 08 серпня 1946 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 176. 199 арк.

3. Церковна книга про одруження по с. Зняцьово. 18 лютого 1932 р. - 01 червня 1944 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 177. 35 арк.

4. Церковна книга про народження, одруження, смерть по селах Зняцьово, Червеньово. 07 січня 1828 р. - 29 березня 1853 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 178. 121 арк.

5. Церковна книга про одруження по с. Зняцьово. 27 січня 1853 р. - 19 грудня 1931 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 179. 139 арк.

6. Церковна книга про народження по селах Зняцьово, Червеньово. 18 січня 1876 р. - 19 січня 1898 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 180. 189 арк.

7. Церковна книга про смерть по селах Зняцьово, Червеньово. 22 січня 1936 р. - 23 листопада 1944 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 181. 52 арк.

8. Церковна книга про народження по с. Зняцьово. 03 січня 1899 р. - 27 грудня 1925 р. // Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606 (Колекція церковних та метричних книг Закарпаття). Оп. 7 (Мукачівський район, 1775-1958 рр.). Спр. 183. 282 арк.

Размещено на Allbest.ru