Об’єкти XVI-XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Об'єкти XVI-XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року

Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися археологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на території фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено достатньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст., але відомості щодо об'єктів, датованих XV-XVII ст., лишилися не- опублікованими. На жаль, звіт про розкопки 1965 року містить фрагментарну інформацію про ті об'єкти, які були повністю або частково досліджені, у ньому відсутні креслення і опис знахідок. Унаслідок пошуків у фондах Путивльського краєзнавчого музею буливиявлені предмети, що походять з розкопок 1965 року, проте не потрапили на сторінки звіту. Уведення до наукового обігу новітніх даних із розкопокБ.О. Рибакова дозволить доповнити інформацію щодо пізньо- середньовічного періоду існування Путивля.

Перші дослідження на території городища Городок у місті Путивль були проведені Д.Т. Березовцем. У 1959-1961 рр. археологічною експедицією під керівництвом В.О. Богусевича було відкрито і частково досліджено цегляну будівлю давньоруського часу. Для уточнення конструкції і датування цього архітектурного комплексу Б.О. Рибаковим продовжено розкопки в південно-західній частині городища. В ході досліджень булизакладені 9 розкопів, один з яких частково розкривав розкоп В. О. Богусевича. Майже у всіх виявлені культурний шар і об'єкти, які датуються XVI-XVIIст. Найбільш цікавими є результати дослідження решток башти з розкопу 5. Вона розташовувалася в західній частині городища. В ході розкопок виявлені шари, що відносяться до часу функціонування і загибелі цієї споруди. Вежа буладерев'яною і мала кілька ярусів - господарський, житловий та бойовий. У господарському виявлені обвуглені кістки і зерно, в житловому - рештки печі, а бойовий представлено дерев'яним тліном, що перекриває нижні шари. Крім цього в звіті є дані про черінь великої печі і декілька наземних жител, які знаходилися один над одним, що свідчить про спадковість будівництва і відносну сталість в межах садиб.

The article is devoted to the results of archaeological research carried out by an archaeological expedition led by B.A. Rybakov on the territory of the fortress of the city of Putyvl In the scientific literature, the results of the study of the ancient Russian temple and buildings of the XII century are well known. And objects dating from the 15th - 17th centuries remained unpublished. Unfortunately, the 1965excavation report contains fragmentary information about those objects that were fully or partially excavated, there are no drawings and descriptions of the finds. As a result of a search in the funds of the Putyvl Museum of Local Lore, objects were found that were found as a result of excavations in 1965, which did not appear on the pages of the report. Entry into scientific circulation of the excavation data by B.A. Rybakov will add information about the late Middle Ages period of Putyvl's existence.

The first studies on the territory of the Horodok settlement in the city of Putyvl were carried out by D.T. Berezovets. In 1959-1961.anarchaeological expedition led by V.A. Bohusevych, a brick structure of the Old Russian time was discovered and partially investigated. To clarify the construction and dating of this architectural complex B.A. Rybakov carried out excavations in the southwestern part of the settlement. During the research, 9 excavations were laid, one of which partially coincided with the excavation of V.A. Bohusevych. Almost all of them have revealed a cultural layer and objects that date back to the 16th - 17th centuries. The most interesting were the results of the study of the tower from excavation 5. It was located in the western part of the settlement. During the excavations, layers have been discovered that date back to the time the structure was functioning and destroyed. The tower was a wooden structure, which had several tiers - economic, residential and military. In the utility room, charred bones and grain were found, in the living room - the remains of a furnace, and in the military one was represented by wood decay covering the lower layers. In addition, the report contains data on the discovery of a large stove and several above-ground dwellings located one above the other, which indicates the continuity of construction and the relative constancy within the boundaries of estates.

Key words: Putyvl, fortress, B.A. Rybakov, defense construction.

Археологічні дослідження пізньосередньовічного Путивля починаються у другій половині ХХ ст. У 19461947 рр. на території городища розвідкові дослідження здійснив Д.Т. Березовець [2]. Ним було складено окомірний план пам'ятки. У описі городища є дані про рештки дерев'яної конструкції валу, виступи, схожі на бастіони у південній частині та фрагменти валів, прокладені по схилах мису у південній та західній частинах. На майданчику зафіксовано культурний шар з матеріалами XIV-XVIIст. Його насиченість артефактами доби пізнього середньовіччя змусила вченого сумніватися у тому, що дитинець давньоруського Путивля знаходився саме на цьому городищі. Натомість Д.Т. Бере- зовець припускав, що дитинець літописного Путивля міг знаходитися східніше Городка, на городищі Дитячий будинок [3, с. 242].

У 1959-1961 рр. В.О. Богусевичем здійснено дослідження території городища «Городок», у результаті яких розкрито фундаменти мурованої споруди, інтерпретованої як рештки храму ХІІ-ХШ ст. [4, с. 165-173]. Для уточнення результатів розкопок В.О. Богусевича у 1965 році розпочала роботи Придніпровська археологічна експедиція під керівництвом Б.О. Рибакова. Основна увага була приділена вивченню решток мурованих фундаментів храму та об'єктам давньоруського часу, яких виявилося не так багато, як очікував керівник археологічної експедиції. Загальна площа дослідженої території становила близько 700 м², де, серед решти, виявлено значну кількість об'єктів пізньосередньовічного часу [9, с. 1].

На жаль, звіт про розкопки Придніпровської архео логічної експедиції за 1965 р., який зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України, майже не містить креслень, а малюнки знахідок взагалі відсутні [9]. Окремі предмети з розкопок 1965 р. вдалося віднайти у фондах Путивльського краєзнавчого музею.

На сьогодні публікації щодо розкопок Путивльської фортеці XVI-XVIIIст. є малочисельними. Монографія О. Сухобокова та С. Юренко - це чи не єдина наукова фахова робота, у якій зібрано інформацію про результати археологічних досліджень на «Городку», проте і в ній результати розкопок 1965 р. згадуються лише побіжно [10, с. 250]. Описи, що містяться у текстовій частині звіту Б.О. Рибакова, дозволяють, у деякій мірі, відновити дані про об'єкти XVI-XVIIст.

На території городища «Городок» було закладено 9 розкопів. Вони сконцентровані у центральній та південно-західній частинах городища Про об'єкти доби пізнього середньовіччя йдеться у описі розкопів №№ 1, 5-7, 9. При складанні загального плану розкопів було допущено помилку щодо орієнтації західного схилу городища, а, разом з тим, і самих розкопів. Для з'ясування їх місця розташування співставлено контури західного схилу городища на планах 1965 та 2011 рр. Унаслідок проведеного коригування орієнтації виявлено місце розташування розкопів Б.О. Риба- кова на сучасному плані городища «Городок» (рис. 1).

Рис. 1. Розкопи 1965 р. на сучасномуплані городища «Городок»

Рис. 2. Предмети з фондів ДІКЗ у м. Путивлі: а - багинет, б - наконечник списа, в - втократищасписа, г - сокира, д - ножі (випадковазнахідка 1963 р.)

У розкопі 1 зафіксовано культурний шар потужністю 1,41,5 м зі значним вмістом кераміки XVI-XVIIст., фрагментів цегли та зеленого скла. Майже на всій площі розкопу виявлені чотири траншеї шириною до 1 м і довжиною майже 10 м. Вони прорізують культурний шар практично на всю глибину і заглиблені у материк на 0,40,45 м. Траншеї мали заокруглені краї та прямі стінки і були заповнені деревним тліном та рихлим темним ґрунтом. Відстань між ними становила 0,81 м. Поряд знайдена теслярська сокира, датована Б.О. Рибаковим XVII-XVIIIст. (рис. 2 г). Як видно зі звіту на фото 8, частина канав заходила у розкоп 2 (рис. 4, 5). Решта споруди у розкопі 2 зруйнована господарськими ямами ХІХ ст. [10, с. 2, рис. 8]. На нашу думку, це частина великої виробничої споруди, на що вказують розміри траншей та їхня глибина. Однак, визначити її функціональну належність неможливо.

Рис. 3. Загальнийвиглядрозкопів 6 та 7. Фото Б. О. Рибакова 1965 р.

Розкоп 5 був закладений у північно-західній частині городища з метою вивчення оборонних споруд. У роз- копі зафіксовано оборонний об'єкт, який є найбільш інформативним серед решти досліджених. Для найбільш повного опису наводимо текст звіту мовою оригіналу. «В раскопах 5А и 5Д, на глубине 1,40, понижаясь до глубины 2.00 в сторону обрыва, находится материковаясерая, сверху желтоватая глина. На материке найдена тонкая (5 см) черная прослойка, вероятно, образовавшаяся из сгоревшего дёрна; в этой прослойке найдены фрагменты керамики ХП-ХШ вв. и кости животных. Над этой прослойкой прослежен слой серой глины; в нем почти нет керамики (найденные фрагменты нехарактерны и определению не поддаются); очевидно, эта глина взята непосредственно из материка и представляет собой первичную засыпку вала (предположительно ХІІІ в.). В этом же слое найдены остатки деревянных конструкций (городенХІІІ(?) в). Выяснен приблизительный размер городен - поперёк вала - 3 м. Размер городен в направлении, параллельном длине вала, остался неясным из-за плохой сохранности дерева (приблизительно 4-5м).

В бровке между раскопами 5А и 5Д, на глубине от 1,20 до 1,1 м в слой серой глины (засыпку вала) врезан слой угольков и обгоревших костей. В С-З конце этот слой представляет собой россыпь обугленного зерна - пшеницы и проса. Длина этого слоя = 2 м, ширина = Iм. Сверху над ним - мощное скопление камней, кирпичей со следами цемянки, кусков цемянки и глиняной обмазки (толщина слоя; = 90 см). Очевидно, это развал печи.