До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка

У статті робиться спроба локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури, яка діяла у м. Охтирка у першій половині ХУШ століття.

Під час дослідження даного питання були використані як історичні, так і топонімічні, картографічні, ґрунтознавчі та археологічні джерела, що дало можливість більш точно визначити місце зародження першого центру тютюнового виробництва в Україні.

Ключові слова: тютюнова мануфактура, левади, локалізація, м. Охтирка, урочище «Мануфактура», план Охтирки 1787року.

Berest Yu.М. On the localization of the first tobacco factory in Ukraine in the city of Okhtyrka

The article attempts to localize the first tobacco manufactory in Ukraine, which operated in Okhtyrka in the first half of the 18th century.

In the memoirs of the Yakov Markovych, a specific place of growing and processing of Okhtyrka tobacco is mentioned - it is the city meadows. Directly related to tobacco production is a tract called «Manufactory», which residents identify with the area between the modern streets Mishechkina and Shyroka, near the bus station. This allows to more accurately determine the location of the tobacco factory in Okhtyrka.

They are fully consistent with the localization of tobacco production in the tract «Manufactory» and information about the establishment of the Okhtyrka Tobacco Manufactory directly on one of the areas for grazing cattle on the outskirts of the city. The corresponding free territory can be found on the plan of Okhtyrka in 1787 in the southern part of the tract near Lake Moshenkove.

The tobacco plantations themselves could stretch further in the south-eastern direction, because in this part of the city the more suitable for growing tobacco soils - Okhtyrka levadas - began. Outside the city, tobacco plantations may have continued from the eastern outskirts of Okhtyrka. Ceramic material of the 18th century originates from the territory in the Manufactory tract, which testifies to the lively economic activity in this area.

Key words: tobacco manufactory, levada, localization, Okhtyrka, tract «Manufactory», plan of Okhtyrka of 1787.

У ранньомодерний час в Україні розпочалися процеси створення мануфактурної промисловості. Одним із таких промислових об'єктів і стала заснована у м. Охтирка перша в Україні тютюнова мануфактура.

Історіографія дослідження питання виникнення та функціонування Охтирської тютюнової мануфактури незначна. Варто відзначити статті А. Слюсарського [17], О. Афанасьєва [1], І. Голікова [7], І. Подкопаєва [13], О. Твердохлібова [18], М. Чулкова [19], Г. Комликова [11; 12] та короткі повідомлення у збірках законів Російської імперії, що стосувалися виробництва тютюну [16]. Досить вагомим джерелом є історична розвідка старшого наукового співробітника Охтирського краєзнавчого музею В. Воліса, який у своїй роботі використовував матеріали республіканських та всесоюзних архівів [3; 6]. Стаття В.Ф. Воліса довгий час залишалася маловідомою для наукового загалу і була репрезентована тільки у 2020 р. [4].

Слід зазначити, що основною метою створення тютюнового виробництва в Охтирці було прагнення російської влади розпочати процес заміни імпортних тютюнових виробів на більш дешеві власні. А наявність на Слобожанщині сприятливих природних умов для цього, людських ресурсів та значного вільного земельного резерву із володінь, реквізованих у колишнього охтирського полковника Івана Перекрестова, відповідно, і визначили остаточне місце зародження української тютюнової мануфактури.

Хоча перша спроба започаткування тютюнового виробництва в Російській імперії відбулася у Петербурзі, де у 1717 р. було організовано «фабрику по голандскому образцу...», але подальшому розвитку тютюнового виробництва завадила смерть іноземного майстра, і діяльність щодо вирощення тютюну в столиці, за кілька місяців потому, припинилася [1, c. 52; 7, с. 586].

На територію Охтирщини, як можливого місця для вирощення тютюну із закордонного насіннєвого матеріалу, звернув свою увагу російський цар Петро I. За його наказом у стислі строки тут почалося впровадження тютюнового виробництва. Охтирська тютюнова мануфактура розпочала свою діяльність у 1718 (19) р. і пропрацювала до 1759-го [10, с. 277; 4, с. 121].

На жаль, жодне джерело не повідомляє про точне місце існування Охтирської тютюнової мануфактури. Але аналіз фактичного матеріалу, яким оперує у своїй статті Вілі Воліс, дає нам можливість локалізувати місцезнаходження охтирської тютюнової фабрики. У своїй розвідці автор посилається на спогади генерального підскарбія Якова Марковича, у яких і згадується конкретне місце вирощення та обробки охтирського тютюну, а саме міські левади.

І дійсно, знаходимо в першоджерелі інформацію про охтирські левади: «...а табачнимъ сЪменеммъ засЪваютъ такъ великіе левади, же помЪщается 50 десятинЪ... и та- кіезаводи въ АхтирцЪ» та «...Ъхали поузълевади тютюн- ніе государеви, очинъ великіе, и поузъ мури превеликіе, израд- нозърЪзанного дерева построенной...» [9, с. 128; 8, с. 237 ].

Рис. 1 Локалізація Охтирської тютюнової мануфактури у межах сучасного м. Охтирка (за планом м. Охтирка 1787 р.)

Охтирські левади досить гарно пристосовані для вирощування тютюну у нашому регіоні, а на сучасній карті Охтирки навіть є урбанонім з відповідною назвою - «Левада». Цей район займає досить велику територію у південно-східній центральній частині міста, де знаходиться озеро Мошенкове, яке у XVIII ст. було значно більшим і мало важливе значення у технології виробництва охтирського тютюну.

Не могла існувати тютюнова мануфактура і біля самої Охтирської фортеці, у межах території стадіону «Нафтовик» (південна частина сучасного центру міста). Адже неподалік у той час знаходилася дерев'яна Покровська церква, церковне кладовище та двір, а з 1753 р. на прилеглій території починається розбудова досить відомої на Слобожанщині православної святині - Охтирського Свято-Покровського кафедрального собору. Його будівництво переконливо свідчить про відсутність по сусідству тютюнового промислу [2, с. 57-61].

Безпосередньо з тютюновим виробництвом пов'язане урочище під назвою «Мануфактура», яку мешканці ототожнюють із територією між сучасними вулицями Мішечкіна та Широкою, неподалік автовокзалу. Це дає змогу точніше визначити місце розташування Охтирської тютюнової мануфактури (рис. 1).

Про певну актуальність народних назв районів міста у даному дослідженні може свідчити той факт, що і сьогодні в Охтирці місцеве населення ділить місто на райони по сотнях. Усього сотень в Охтирці 10, і вони розміщені із заходу на південь за сонцем. Про цю особливість охтирської топоніміки писав свого часу відомий український археолог Михайло Рудинський [15; 5, с. 16].

Охтирська тютюнова мануфактура складалася із великої кількості господарських та житлових будівель і була огороджена дерев'яною стіною [17, с. 329]. Тому цілком вірогідно, що на довгий час у народній уяві міг скластися такий сталий урбанонім як «Мануфактура», який був прив'язаний до конкретного району у межах міста.

Узгоджуються з локалізацією тютюнового виробництва в урочищі «Мануфактура» і відомості про створення Охтирської тютюнової мануфактури безпосередньо на одній із вигідних площ для випасу худоби на міській околиці [17, с. 329]. Відповідну вільну територію можна знайти на планах м. Охтирка 1769 та 1787 рр. біля озера Мошенкове, а на карті міста 1869 р. спостерігаємо досить великі пустища у південно-східній частині міста, які могли зостатися від тютюнових плантацій.

Рис. 2 Керамічний матеріал XVIII століття, знайдений на території урочища «Мануфактура» у м. Охтирка

локалізація тютюнова мануфактура

Ще одним свідченням локалізації тютюнової мануфактури у вказаному районі Охтирки є той факт, що на північній, західній та частково південній її околицях знаходиться витягнуте навколо міста скупчення піщаних дюн по кордону долини річки Ворскла, яке оперізує місто з трьох боків. Піщані дюни закінчувалися поблизу сучасної ЗОШ № 4, неподалік стадіону, і тому цю південно-західну частину Охтирки здавна називають «Піски». Дюни поступово насуваються на місто та є непридатними для вирощення тютюну [14, с. 34].

Зауважимо, що в архівних джерелах згадується не одне тютюнове підприємство, а кілька [6, с. 133]. В. Воліс, користуючись даними, які наводить Я. Маркович, визначає розмір тютюнових плантацій у 48 га, що є досить значною площею для території тогочасної Охтирки [6, с. 136]. Якщо припустити, що тютюнові заводи знаходилися на південно-східній околиці міста, на північ від озера Мошенкове, у районі так званої «Мануфактури», то, відповідно, тютюнові плантації могли тягнутися далі у південно-східному напрямку, де починалися більш придатні для вирощування тютюну ґрунти - охтирські левади. За межами міста тютюнові плантації могли продовжуватися і від східних околиць Охтирки.

Із території в урочищі «Мануфактура» походить керамічний матеріал ХУІІІ ст.: уламки димленого горщика із залишками «вуха», фрагмент стінної коробчастої кахлі, вінці горщиків із розписом ангобами та крайковані зеленою поливою. В урочищі також зустрічаються залізні мотики (сапи), які, можливо, застосовувалися під час догляду за тютюном [20, с. 39]. Археологічні знахідки свідчать про жваву господарську діяльність у цьому районі (рис. 2).

Мануфактур-колегія мала власні плани щодо майбутнього виробництва охтирського тютюну: «Тот завод в Ахтырке не испровержется, но больше умножиться, понеже... заморскую пошлину наложить высокую, а с черкасского пониже, а с ахтырского и гораздо малую... понеже, где дешевле ту большо будут и покупать, а особливо искать» [6, с. 133].

Це свідчить не тільки про спробу вирощування великого обсягу тютюну на охтирських левадах, а і про значні плани російської влади щодо організації в Охтирці потужного тютюнового виробництва та подальшого перевезення у центральні частини Російської імперії охтирського тютюну як готового товару [7, с. 585-587; 6, с. 132].

Отже, аналіз відповідних джерел дають нам можливість локалізувати місце знаходження першої в Україні тютюнової мануфактури, яка діяла у ХУІІІ ст. у м. Охтирка, у її південно-східній частині в урочищі «Мануфактура», а вирощування сировини для неї - на охтирських левадах.

ДЖЕРЕЛА

1. Афанасьєв А.Н. Государственное хозяйство при Петръ Вели- комъ. Современник, 1847. Т. 3. № 6. Отд.

2. Берест Ю.М. Некрополь козацького часу поблизу Покров- ського собору в Охтирці. Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХУ-ХУІІІ століття: зб. матер. I Міжрег. Археолог. чит. (Охтирка, 19-20 жовтня 2015 р.). Суми: Сумський державний університет, 2015.140 с.

3. Берест Ю.М. Дослідник козацької історії Охтирщини Віллі Воліс. Нові дослідження козацьких пам'яток в Україні. Випуск 29. Ніжин, 2020. С. 294-299.

4. Берест Ю.М. Історична розвідка про Охтирську тютюнову мануфактуру (з наукової спадщини В.Ф. Воліса). Сумські істори- ко-краєзнавчі студії: зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конф. / відп. ред. Д.В. Кудінов. Суми: ФОП Цьо- ма С.П., 2020. С. 113-123.

5. Берест Ю.М., Осадчий Є.М. Про малодосліджений період життя М.Я. Рудинського (М.Я. Рудинський і Охтирщина) / Михайло Рудинський і Полтавський музей: зб. наук. пр. Полтава: Дивосвіт, 2017. 192 с.

6. Волис В.О судьбе табачной мануфактуры в Ахтырке в первой половине ХУІІІ века. Краеведческие записки. Вып. 1. Охтирка: Охтирський краєзнавчий музей, 1961. 141 с.

7. Голиков И. Деяния Петра Великаго, мудраго преобразите- ля России. Иван Иванович Голиков. Москва: тип. Н. Степанова, 1838. 661 с.

8. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (17171725). Издание «Киевской старины» / под ред. А. Лазаревского. Кі- евъ: Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкого,1893. Ч. 1. 329 с.

9. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (17261729) / Издание «Киевской старины» / под ред. А. Лазаревского. Юевъ: Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкого, 1893. Ч. 2. 342 с.

10. Заозерская Е.И. Список мануфактур, возникших при Петре І. Исторические записки. 1946. № 19. С. 256-283.

11. Комликова Г.І. Історія першого промислового підприємства Сумщини - Охтирської тютюнової мануфактури. Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали Х Всеукраїнської конференції молодих учених і спеціалістів, присвяченої 150-річчю з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства, (м. Київ 28 травня 2015 р.) / НААН України; ННСГБ НААН; М-во освіти і науки України [та ін.]. Вінниця, 2015. С. 239-241.

12. Комликова Г.І. Історичні аспекти розвитку тютюнницької галузі на Сумщині / Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 131-137.

13. Подкопаев И. Табачная промышленность до 1861 года / Табачная промышленность, № 11. 1932. С. 8-12

14. Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния: пособие по родиноведению / авт. послесл. В.С. Романовский. репр. изд. Харьков: Сага, 2007. 346 с.

15. Рудинський М.Я. Лист до З.Ф. Форової від 11.04.1954 р. / М.Я. Рудинський / Фонди ОМКМ. н/д. 823.

16. Полное Собрание Законов. Т. ХУІ. № 11, 777, проект Теплова ч. 1. Гл. 2.

17. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобо- жанщины (ХУІ-ХУІІ вв.). Харьков: Харьковское книжное изд- во, 1964. 459 с.

18. Твердохлебов А. Судьба табачной фабрики, заведенной при Петре І в г. Ахтырке. Киевская старина. Киев, 1886. Т. ХУІ. С. 178-182.

19. Чулков М.Д. Исторія законодательства о табачной про- мышлености въ Россіи до Екатерины ІІ. Казань: Издание книгопродавца Ивана Дубровина, 1855. 44 с.

20. Эгизъ С.А. Табаководство. Вьіращиваніе и обработка глав- нЪйшихъ сортовъ табака въ Средней и Южной Россіи. С-П Типо- графія В.Ф. Киршбаума, 1912, 88 с.

REFERENCES

1. Afanasjjev, A.N. (1847). Ghosudarstvennoe khozjajstvo pry Petre Velykom [State economy under Peter the Great]. Sovremennik. Vol. 3, (6). [in Russian].

2. Berest, Yu.M. (2015). Nekropol kozatskoho chasu poblyzu Pokrovskoho soboru v Okhtyrtsi [Necropolis of the Cossack time near the Intercession Cathedral in Okhtyrka]. Kozatski starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra ХУ - XVIIIstolittia, p. 140. Sumy. [in Ukrainian].

3. Berest, Yu.M. (2020). Doslidnyk kozatskoi istorii Okhtyrshhyny Villi Volis [ Willy Volis, a researcher of the Cossack history of the Akhtyrka region]. Novi doslidzhennia kozatskykh pamiatok v Ukraini, issue 29, pp. 294-299. Nizhyn. [in Ukrainian].

4. Berest, Yu.M. (2020). Istorychna rozvidka pro Okhtyrsku tiutiunovu manufakturu (z naukovoi spadshchyny V.F. Volisa) [Research on the Akhtyrka tobacco manufactory (from the scientific heritage of V.F. Vo- lis)]. Sumski istoryko-kraieznavchi studii: zb. materialiv Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi internet-konf, pp. 113-123. Sumy. [in Ukrainian].

5. Berest, Yu.M., Osadchyi, Ye.M. (2017). Pro malodoslidzhenyi period zhyttia M.Ya. Rudynskoho (M.Ya. Rudynskyi i Okhtyrshchyna) [About the little-studied period in the life of M.Ya. Rudinskyi (M.Ya. Ru- dinsky and Akhtyrka district)]. Mykhailo Rudynskyi i Poltavskyi muzei: zb. nauk. pr. Poltava: Dyvosvit. [in Ukrainian].

6. Volys, V^. (1961). O sudbe tabachnoi manufaktury v Akhtyrke v pervoi polovine XVIII veka [On the fate of the tobacco factory in Akhtyrka in the first half of the 18th century]. Kraevedcheskiye zapiski, issue 1. Okhtyrka: Okhtyrskii kraieznavchii muzei. [in Russian].

7. Golikov, I. (1838). Deyaniya Petra Velykago, mudrago preobrazitelyaRos- sii [Acts of Peter the Great, the wise transformer of Russia]. Moscow. [in Russian].

8. Lazarevskii, A. (Ed.) (1893). Dnevnikgeneralnogopodskarbiia Yakova Markovycha (1717 -1725) [Diary of general treasurer Yakov Markovich]. Part 2. Moscow. [in Russian].

9. Lazarevskyi, A. (Ed.) (1893). Dnevnyk generalnogo podskarbiya Yakova Markovycha (1717 - 1725) [Diary of general treasurer Yakov Markovich]. Part 2. Moscow. [in Russian].

10. Zaozerskaia, Ye.I. (1946). Spysok manufaktur, voznykshykh pr y Petre I [List of manufactories that arose under Peter I]. Istoricheskiye zapiski, 19, pp. 256-283. Moscow [in Russian].

11. Komlykova, H.I. (2015). Istoriia pershoho promyslovoho pidpr- yiemstva Sumshchyny - Okhtyrskoi tiutiunovoi manufaktury [History of the first industrial enterprise in Sumy region - Akhtyrka tobacco manufactory]. Istoriia osvity, nauky i tekhniky v Ukraini: materialy Kh Vseu- krainskoi konferentsii molodykh uchenykh i spetsialistiv, prysviachenoi 150-rich- chiu z chasu zasnuvannia Poltavskoho tovarystva silskoho hospodarstva. Vin- nytsia. [in Ukrainian].

12. Komlykova, H.I. (2017). Istorychni aspekty rozvytku tiutiun- nytskoi haluzi na Sumshchyni [Historical aspects of the development of the tobacco industry in the Sumy region]. Istorychni studii suspilnoho prohresu. Issue 5, pp. 131-137. Hlukhuv. [in Ukrainian].

13. Podkopaev, I. (1932). Tabachnaia promyshlennost do 1861 goda. [Tobacco industry before 1861]. Tabachnaya promyshlenost, 11, pp.8-12. Moscow. [in Russian].

14. (2007). Pryroda i naselenie Slobodskoi Ukrainy. Kharkovskaia hubernyia [The nature and population of Sloboda Ukraine. Kharkiv province]. Kharkov. [in Ukrainian].

15. Rudynskyi, M.Ya. (1954). Lyst do Z.F. Forovoi vid 11.04.1954r. [Letter to Z.F. Forovoy]. Fondy OmKm. n/d. 823. Akhtyrka. [in Russian]

16. Polnoe Sobranye Zakonov t. т. XVI. № 11, 777, proekt Teplova ch. 1, gl. 2. [Complete collection of laws т. ХУК № 11, 777, project of Teplov part 1ch. 2.]. Sankt Peterburg. [in Russian].

17. Sliusarskyi, A.H. (1964). Sotsialno-ekonomicheskoe razvitie Slobozhan- schiny XVII-XVIII vv. [Social and economic development of Slobozhanshchina (XVI-XVII centuries)]. Kharkov. [in Ukrainian].

18. Tverdohlebov, A. (1886). Sudba tabachnoy fabriki, zavedennoy pri Petre I-m v Ahtyirke [The fate of the tobacco factory established under Peter I in Akhtyrka]. Kiyevskaya starina, pp. 178-182. Kiev. [in Russian]

19. Chulkov, M.D. (1855). Ystoryia zakonodatelstva o tabachnoy promyshlennosty v Rossii do Ekateriny II [History of legislation on the tobacco industry in Russia before Catherine II]. Kazan. [in Russian].

20. Egiz', S.A. (1912). Vyrashchivanie i obrabotkaglavneishykh sortov tabaka v Srednei i Yuzhnoi Rossii [Growing and processing of the main varieties of tobacco in Central and Southern Russia]. Sankt Peterburg. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru