До питання про дату народження та родовід М.К. Чалого

У статті досліджується дата народження першого біографа Т. Шевченка Михайла Чалого. Акцентується увага на помилці, яка виникла відразу по смерті, а пізніше стала поширюватися в довідниках та біографічних довідках. Проаналізовані метричні книги церков Новгорода-Сіверського, формулярний список М. Чалого та друковані джерела про педагога з метою встановлення справжньої дати народження. Зазначено, що краєзнавці зробили декілька невдалих спроб виправити помилку та змінити існуючий стан речей.

Уперше приділено детальну увагу родоводу Чалого та найбільш близькому родинному оточенню.

Запропоновано версію щодо встановлення персоналій, зображених на двох полотнах відомого українського художника І. Сошенка під назвою «Портрет бабусі Чалого», що зберігаються у Національному художньому музеї України.

Окрема увага приділена заповіту другої дружини - Лідії Едуардівни, який, імовірно, був сформульований самим М.К. Чалим.

М.К. Чалий не мав прямих нащадків, але його значний творчий доробок, зібрана та опублікована шевченкіана, біографії сучасників (К. Ушинського, П. Куліша, А. Дикого, І. Сошенка та ін.), яскраві автобіографічні спогади - усе це назавжди увійшло у скарбницю національної історико-культурної спадщини.

Ключові слова: М.К. Чалий, перший біограф Т. Шевченка, родовід, дата народження.

Kovrizhko NM. To a question of date of birth and pedigree of M.K. Chali

The article examines the birth date of the first T. Shevchenko biographer Mykhailo Chali. Attention is emphasized on the error that occurred immediately after death, and later began to spread in directories and biographical references. The metric books of the Novhorod-Siversky churches, the formulary list ofM. Chali and printed sources about the teacher were analyzed in order to find out the true date of birth. Several attempts were made among local historians to fix the situation, but they did not change the situation. For the first time, detailed attention was paid to the pedigree of Chali and the closest family environment. A version of the famous Ukrainian artist Ivan Soshenko two portraits entitled «Portrait of Chaly's Grandmother» is offered. The paintings are stored in the National Art Museum of Ukraine, have not yet been studied in detail. An attempt was made to investigate who exactly from Mykhailo Chalyi female environment could be depicted in the picture: the first wife, grandmother, mother.

Special attention in the article is paid to the will of the second wife - Lidia Eduardovna. The document was drawn up by his wife, and probably formulated by Mikhail Korniiovych Chali himself. This assumption follows from the document text. The main point of this will is the order to arrange in the city the 4th grade higher primary school named after M.K. Chali. For the implementation of this he bequeaths 20,000 rubles to the city public administration of Novhorod- Siversky, Chernihiv province, while emphasizing that the estate for the said school should be bought in an area populated mainly by Christians. Mykhailo Korniiovych Chali left no direct descendants. But his significant creative work; collected and published biography of Shevchenko; biographies of contemporaries - K. Ushinsky, P. Kulish, A. Dyky, I. Soshenko and others; vivid autobiographical memories will forever remain in the memory of conscious Ukrainian society. M. Chaly's personality, his pedagogical and literary activity, the collected archive need worthy attention and further scientific elaboration.

Key words: M. Chali, T. Shevchenko's first biographer, pedigree, date of birth.

У 2020 р. виповнилося 200 років від дня народження українського педагога, літературознавця, патріота, учасника руху за створення і поширення недільних шкіл в Україні, першого біографа Т.Г. Шевченка Михайла Корнійовича Чалого (1820-1907) (Рис. 1).

Педагогічна діяльність М. Чалого та його значний внесок у шевченкіану уже неодноразово ставали об'єктом наукових досліджень таких учених, як М. Новицький, В. Смілянська, Г. Самойленко, О. Карпенко, В. Іващенко та інших.

У статті авторка ставить за мету окреслити родинне коло та найближче оточення, яке вплинуло на формування особистості М.К. Чалого і його власної сім'ї, а також акцентувати увагу на справжній даті його народження.

У довідниковій літературі знаходимо інформацію про народження М. Чалого у 1816 р. Вірогідно, ця помилка виникла через посмертну згадку, присвячену педагогу, у якій історик П. Дорошенко зауважив, що Чалий прожив 90 років (можливо, маючи на увазі поважний вік покійного - Авт.), таким чином зафіксувавши це число як біографічний факт. Посмертні згадки були опубліковані в журналі «Київська старовина» [1, с. 394-399] та газеті «Нова рада» [2, с. 3]. 1816 р., як рік народження, значиться і на надгробку Чалого, а відтак продовжує використовуватись дослідниками- біографами.

Рис. 1. Михайло Корнійович Чалий

Авторкою цієї статті була опрацьована «Тетрадь Метрическая для записки поветового города Новгорода Северского в приход Николаевской церкви для записи родившихся, браком сочетавшихся и умерших, на 1816 год», у якій від 30 січня 1816 р. у другому розділі знаходимо запис: «30 генваря - обвенчан молодик мещанин новгородсеверский Корнилий Алексеев сын Чалий с девицею Неонилой мещанина новгородсеверского Елиферия Ходикова Иванова сына дочерью в приходе Николаевском священником Логином Мануйловичем с причтом, по испытании об обоих лицах, что между ними нет никакого свойства ни духовного ни плот-скаго, и по свидетельству о том со стороны жениха, роднаго его отца Алексея Чалого, а со стороны невесты, роднаго ее отца Елиферия Ходика, кои перед венчание и указную присягу исполнили» [3, арк. 42].

У розділі «Про народження» за вказаний рік запису не знаходимо. Для остаточного переконання хибності дати були новгород-сіверських церков за 1816 р. Це надало підстави стверджувати, що Чалий народився не у цьому році.

Наступним кроком у встановлені точної дати народження М. Чалого стало вивчення опосередкованих свідчень. До таких відносимо його «Спогади», що друкувалися в «Киевской старине», у яких згадувались події літа 1835 р. Чалий пише: «Мне стукнуло 15 лет. Улучив добрую минуту, я стал просить отца об увольнении меня из гимназии...» [4, с. 300]. Є ще декілька споминів, у яких М. Чалий говорить про свого товариша по гімназії Ушинського: «В 1835 году Костя (Ушинский) застал меня в ІІІ-м классе <.> тремя годами старше себя» [4, с. 439]; «В класе я нашел несколько незнакомых личностей <... > мальчик лет 12 Костя Ушинский» [4, с. 303]. Відомо, що К. Ушинський народився в 1823 р. [5, с. 7-10]. Шляхом нескладних обчислень вираховуємо, Чалий народився у 1820 р.

Вивчаючи некрополь Байкового цвинтаря, де похований М. Чалий, дослідниця Л. Проценко наголошувала на неправильності напису на надгробку, посилаючись на метричний запис про смерть, але не вказувала при цьому джерела інформації [6]. Його пощастило знайти та оприлюднити В. Смілянській - літературознавиці, докторці філологічних наук. Мова іде про «Метрическую книгу данную из Киевской Духовной консистории в Покровскую Соломенскую церковь на 1907 год», у якій зазначено дату смерті 6/19 лютого 1907 р. і вік «Лета умершего 87» [7, с. 80-82].

Це свідчення звузило коло пошуків: залишалося тільки переглянути книги за 1820 р. Та, на жаль, вони за вказаний рік не збереглися. Згодом виникла думка знайти формулярний список, що мав би містити інформацію про трудову діяльність Михайла Корнійовича та рік його народження. Але документ, що зберігається в ЦДІАКу у фонді «Київський учбовий округ», не те що не відповів на питання, а й додав нову загадку. У ньому зазначено, що педагог вийшов на пенсію в 1875 р. у 52-річному віці [8, арк. 30 зв.]! Таким чином, з'явилася нова дата, вочевидь помилкова, бо Чалий не міг народитися у 1823 р.! Цього року народився Ушинський, який був молодшим за Чалого на три роки.

Наголосимо, що формулярний список - це цінне джерело для встановлення біографічних відомостей. Так, з нього дізнаємося про нагороди, отримані М.К. Чалим під час трудової діяльності: орден Святого Благовірного князя Володимира 3-го ступеня, Святої Анни 2-го ступеня з імператорською короною, Святого Станіслава 2-го ступеня та бронзова медаль на Андріївський стрічці в пам'ять про війну 1853-1856 рр. Пошук документально підтвердженої дати народження М. Чалого продовжується, а наразі користуємося датою, на яку посилаються опосередковані джерела.

Народився М. Чалий у 1820 р. у Новгороді-Сіверському в міщанській родині. Залишив чудові автобіографічні спогади, у яких намалював яскраві картини з життя міста. На прикладі власної сім'ї передав побут міщан. Описав своє навчання в приходському училищі і чоловічій гімназії. Ці «Спогади» - фундамент при дослідженні родоводу педагога, на який ми будемо спиратися і надалі, але, враховуючи суб'єктивний характер оповідок, спробуємо перевірити їх за допомогою архівних документів.

З вищезгаданого метричного запису про шлюб батьків дізнаємося про ім'я матері і діда по материнській лінії. Мати Михайла Корнійовича - Неоніла народилася у Новгороді-Сіверському 25.10.1801 р. в родині міщан Єлівферія Івановича Ходіка та Параскеви Дем'янівни (з дому Котлярової) [9, арк. 48]. Хрещеною Неоніли стала її рідна тітка, сестра батька - Мотрона. Це суперечить спогадам Чалого, який говорить, що мати народилася у с. Семенівка Новозибківського повіту [4, с. 17]. Уже в п'ятнадцятирічному віці її видали заміж за Корнія Чалого. Причиною такого раннього заміжжя, імовірно, став другий шлюб батька з Агафією Налягаковою.

Про батька Михайло Корнійович говорив неохоче. Для того були підстави. Корній Олексійович мав пристрасть до алкоголю. Ця пагубна звичка призвела до зубожіння родини. У спогадах Чалий згадує, що батько добре розпочате навчання в гімназії не закінчив, ступивши на криву стежку. Майно, нажите ще дідом, Олексієм Чалим, потроху уходило за борги або було в заставі. Саме «завдяки» батькові родина жила в нестерпній моральній атмосфері та злиднях [4, с. 298]. Він помер у кінці грудня 1838 р. [4, с. 177], але серед метричних записів за вказаний рік його імені не знаходимо.

Родина жила в батьківському домі Олексія Івановича Чалого (1735-1834) - діда майбутнього педагога. У своїх спогадах Михайло Корнійович з повагою та ніжністю згадує діда, називає його ангелом-охоронцем та пестуном свого дитинства. Дід був моральним стрижнем родини. Саме він прищепив онуку любов до всього українського: «Моя любовь к Украине, благодаря этому столетнему старцу, вкоренилась во мне в самом раннем возрасте. Смутно помню я его поэтические рассказы о старине, в долгие зимние вечера при тусклом мерцании каганца. Благодаря этим рассказам, я осознал себя украинцем с первым проблеском понимания» [4, с. 16].

Олексій Іванович мав репутацію гідної і шанованої людини. Протягом життя він працював на виборних посадах: був ратманом, бургомістром, засідателем совісного суду, засідателем наказу громадського опіки, виконував обов'язки міського голови. У його скромний будинок навідувалися за порадою не тільки дрібні чиновники, але й поважні пани. Про шанобливе ставлення містян до Олексія Чалого можуть свідчити численні записи з метричних книг новгород-сіверських церков, у яких знаходимо його прізвище як хрещеного батька багатьох новонароджених немовлят.

Рис. 2. Іван Слищенко з дружиною та її сестрами