Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей

О.С. Сулима

У статті проаналізована тематична складова фотографічної колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - світлини уродженця Полтави, фотомитця Анатолія Миколайовича Павловича (1880-19?). Висвітлена взаємодія фотографа з Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства під час його відрядження до Полтавської губернії у 1907-1908 рр. Зокрема, ним були виготовлені на замовлення полтавських музейників копії гравюр Х.Г.Г. Гейслера до праць дослідника П.С. Палласа, що зберігалися у Чернігівському музеї. Також подаються короткі відомості про поштові картки Общини Святої Євгенії, ілюстровані видами Полтави, видрукувані за світлинами Анатолія Миколайовича. Введено до наукового обігу невідомі фотодокументи, виготовлені А.М. Павловичем, - стереопари з видами Криму 1912 р.

Ключові слова: світлина, А.М. Павлович, колекція, стереоскопія, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Sulyma O.S. Twists of fate of photographer A.M. Pavlovych and the Poltava Museum

Thematic part of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum photographic collection - photos of Poltava citizens, photo of artist A.M. Pavlovych (1880-19?) - is analyzed in the article. He studied photographic art in Saint Petersburg, where he cooperated with Ethnographic department of the Emperor Alexander III Russian Museum and Petersburg Care Committee of sisters of Red Cross (St. Yevheni- ia Society) Publish house. Anatolii Mykolaievych had a business trip to Chernihiv and Poltava Huberniias on the instruction of the Russian Museum in 1907-1908. In this particular time the photographer cooperated with the Natural History Museum of Poltava Huberniia Zemstvo. For example, he made copies of Kh.H.H. Heisler's engravings for works of explorer P.S. Pallas from the VV. Tarnovskyi Chernihiv Museum by order of Poltava museum workers. Brief information about postcards of St. Yevheniia Society, illustrated with Poltava sites, printed according to photos of A.M. Pavlovych. He had “a great voyage" at the Russian Empire territory, including Crimea Peninsula, by order of Head of St. Yevheniia Society Publish house N.N. Cherniahin in 1912. The result of the voyage, except for numerous picture postcards published by St. Yevheniia Society later, included stereopairs with images of Crimea with local sightseeing and landscapes.

Thereby information about the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum photographic collection forming at the early 20th century is added. Data concerning photo artist A.M. Pavlovych, who became popular outside of his Motherland, though belonged to historic figures important for Poltava and its outskirts in the Modern Epoch, are systematized.

Key words: photographer, A.M. Pavlovych, collection, stereoscopy, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.

Тривалий час найпоширенішими носіями історичних відомостей були малюнки та тексти, але від моменту своєї появи у ХІХ ст. фотографія відразу ж починає претендувати на роль одного з найдостовірніших інформаційних носіїв, оскільки характеризує різні аспекти соціального життя: документ епохи, пам'ять поколінь, досягнення науки й техніки, свідчення майстерності фотографа. Універсальна дефініція була сформована на поч. ХХ ст. у «Малому енциклопедичному словнику» Ф.А. Брокгауза та І.А. Єфрона: «Фотографія - світлопис, мистецтво отримувати і зафіксовувати зображення предметів, користуючись хімічною дією світлових променів» [1, с. 1906].

Як засіб документування (фіксації осіб, подій тощо) світлини стають престижним предметом спочатку домашніх колекцій заможних верств, а згодом і широкого загалу. Поступово фотографія, як документ епохи, починає цікавити дослідників (істориків, мистецтвознавців, бібліографів та ін.). Створюються великі збірки фотоматеріалів у бібліотеках, музеях, різноманітних товариствах, громадських і церковних організаціях. Не став виключенням і Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства (назва Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського до 1920 р.). Фактично від початку заснування 1891 р. у закладі почала формуватися фотографічна збірка, яка щороку поповнювалася завдяки експедиційній діяльності співробітників або подарункам добродіїв [2, с. 24]. На сьогодні у фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (далі ПКМВК) знаходиться великий масив фотоматеріалів - понад 13 тис. одиниць зберігання.

Захоплення глядачами магічною точністю зображення «найменших деталей» природних та міських ландшафтів на світлинах призвело до масового розміщення натурних фотографічних видів на поштових листівках кінця XIX - початку. ХХ ст. Справжнім майстром натурної фотозйомки був Анатолій Миколайович Павлович - уродженець Полтави, який став відомим на теренах Російської імперії.

Рис. 1. Фото А. Павловича.

Копії ілюстрацій Х.Г.Г. Гейслера до праці П.С. Палласа. 1908 р.

фотографічна колекція павлович музей

Знімки А.М. Павловича та видані за ними видові по- штівки приваблюють найвищою майстерністю, художніми якостями, роблять свій вклад у знання про культуру і природу окремих регіонів. Саме вони дали змогу автору посісти особливе місце в історії вітчизняної фотографії, музейної справи та філокартії. Однак, нині залишаються прогалини у знаннях про діяльність Анатолія Миколайовича на Полтавщині.

Частина колекції ПКМВК депаспортизована через втрату фондово-облікової документації під час пожежі 1943 р.¹ На сучасному етапі важливо всебічно вивчити та проаналізувати кожен такий музейний предмет для відновлення втрачених відомостей та подальшого складання уніфікованих паспортів. Це вирішує ряд наукових та практичних завдань: з одного боку, доповнює знання про комплектування фондів закладу у дорадянський час; з другого - забезпечує раціональне використання музейних предметів у виставковій, науковій та видавничій роботі. Упродовж 1941-1943 рр. на території Полтавщини діяв оку-паційний режим. У 1943 р. німецькі війська, що відступали з Пол-тави під тиском радянської армії, підпалили будівлю музею. Ре-зультати були трагічними: знищена історична споруда, у вогні загинула велика кількість музейних предметів та майже вся фон-дово-облікова документація.

Кожна світлина з довоєнної збірки - цінне іконографічне джерело, що водночас є документом епохи, зразком розвитку фотомистецтва та прикладом творчих досягнень конкретного фотомайстра. Більшість фотографій із музейної колекції анонімні, тому особливо цінні зразки із авторськими позначками, наприклад, Анатолія Павловича.

На сьогодні розвідки, присвячені життєвому та творчому шляху Анатолія Миколайовича Павловича, належать російським дослідникам Н.А. Мозохіній та А.В. Носкову. У своїх статтях вони окреслили віхи життя фотохудожника та різноманітні аспекти його роботи на ниві фотомистецтва, вказали актуальні напрямки для майбутніх дослідників, зокрема щодо вивчення напрацю- вань А.М. Павловича в окремих регіонах Російської імперії. У цьому контексті важливими є фахові видання, пов'язані з діяльністю Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (назва ПКМВК до 1920 р.), зокрема щодо комплектування його фондів. Поміж них: Описи колекцій, Звіти та Щорічники закладу. Доповнення життєпису родини Павловичів містяться в офіційних виданнях, наприклад, Адрес-календарях і Пам'ятних книгах Полтавської губернії та Київського учбового округу.

Мета статті - охарактеризувати зв'язки фотомитця А.М. Павловича з Полтавським музеєм через призму аналізу його фоторобіт, що зберігаються у фонді закладу.

Анатолій Миколайович Павлович народився 19 жовтня 1880 р. у Полтаві в сім'ї колезького радника [3, с. 20]. Його батько Микола Лукич Павлович закінчив історико-філологічний факультет університету Св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1871 р. служив вчителем грецької мови та класним наставником у Полтавський першій чоловічій гімназії (сучасний Полтавський науковий ліцей № 3), у тому ж закладі в 1878 р. став інспектором (пробув на цій посаді до 1900 р.) [4, с. 265; 5, с. 46]. У 1875 р. отримав чин надвірного радника, у середині 1880-х рр. - статського радника [6, с. 177]. За бездоганну службу мав дві нагороди - Орден Св. Станіслава ІІІ ступеня та Орден Св. Анни ІІ ступеня [4, с. 265; 7, с. 9].

Павловичі належали до спадкового дворянства Полтавської губернії. Анатолій Павлович разом зі старшим братом Георгієм згідно з наказом Герольдії про утвердження в дворянстві був унесений до третьої частини дворянської родословної книги у 1897 [8, с. 568]. Навчався у гімназії, де служив його батько. У 1902 р. Анатолій Миколайович переїхав до Петербурга і вступив до фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1903 р. перейшов на перший курс юридичного факультету. Услід за ним, після смерті батька, переїхала і мати - Олена Олександрівна [3, с. 20].

Рис. 2. Поштова листівка. Полтава - Земельний банк. Із фото А. Павловича. 1911 р.

Учителі Анатолія Павловича на ниві фотомистецтва невідомі. Однак, за 5 років життя у Санкт-Петербурзі він настільки добре оволодів навичками фотографування, що у 1907 р. його прийняли на службу до Етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра ІІІ. Фотографів закладу направляли на збір етнографічних колекцій як у складі експедицій, так і самостійно. А.М. Павлович виїздив у 1908 та 1909 рр. до Чернігівської та Полтавської губерній [3, с. 21].

Примітно, що потрапивши на рідні терени, Анатолій Павлович не лише виконував завдання Етнографічного відділу, але й налагодив співпрацю з Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства.

Про це свідчать Музейні звіти означеного періоду.

Перший контакт А. Павловича з Музеєм відбувся у 1907 р., коли фотографічна колекція закладу поповнилася його знімками. Це були 40 світлин з видами і типами Хорольського, Полтавського і Миргородського повітів Полтавської губернії, які купили у автора за 10 руб. Цікаво, що водночас було придбано стереоскоп за 28 руб. [9, с. 5].

У наступному році А.М. Павлович передав безкоштовно до фондів Музею дві фотографії - «копії зі знімків ілюстрацій Гейслера, супутника Паласа, кін. 18 ст.» [10, с. 9]. Якщо перші 40 робіт А. Павловича втрачені у роки Другої світової війни Частина колекції з наближенням фронту була евакуйована у глиб Радянського Союзу. Однак, більшість музейних предметів залишилися у Полтаві. Майже з перших днів встановлення окупа-ційна влада почала систематичний грабунок музею та вивезення найцінніших речей до Німеччини. Нищення фондів закладу до-вершила згадана вище пожежа 1943 р., то останні дві - до цього часу зберігаються у колекції дорадянських фото з обліковими позначеннями Ф ІДП 384 та Ф ІДП 395. Зйомку він провів у Чернігові, про що свідчить напис на звороті обох світлин: «Копии иллюстраций хранятся в музее Тарновского в г. Чернигове. Дар А.Н. Павловича. 1908 г.».

Зупинимося детальніше на збережених фотографіях.

Христиан Готфрід Генріх Гейслер (1770-1844), художник і гравер із Лейпцига, відомий як автор ілюстрацій до праць П.С. Палласа та творець галереї замальовок із російського життя кінця XVIII - початку ХІХ ст. Х.Г.Г. Гейслер прожив у Російській імперії вісім років 1790-1798), більшу частину яких провів поряд із натуралістом, мандрівником, дійсним членом Імператорської академії наук П.С. Палласом (1741-1811). У 1793-1794 рр. художник брав участь в природничій та етнографічній експедиції Петера Симона Палласа на Південь Російської імперії, залишивши безцінний ілюстративний матеріал: замалював побутові сценки, соціальні типи, зразки рослинності, пейзажі тощо. Підсумком цієї мандрівки стали два видання: німецькомовний двотомник «Спостереження, зроблені під час подорожі по південних намісництвах Російської держави в 1793-1794 рр.» П.С. Палласа (Лейпциг, 1799) та французькою і німецькою мовами альбом «Мальовничий опис звичаїв, традицій і розваг росіян, татар, монголів та інших народів Російської Імперії» Х.Г.Г. Гейслера (Лейпциг, 1803) [11, с. 226; 12, с. 5]. Перша праця містить додаток із чорно-білими замальовками природи, будинків та людей Х. Гейслера, друга - розфарбовані мініатюри гравера [12, с. 9].

Світлини, виконані А. Павловичем, відповідають гравюрам, опублікованим у альбомі Х.Г.Г. Гейслера. Під номером 14 уміщене зображення «Kleinrussische Fuhrleute» (у перекладі з німецької «Малоросійські чумаки»; Ф ІДП 395), № 15 - «Saporoger oder Schwarzmeer-Kasaken» («Запорозькі або Чорноморські козаки»; Ф ІДП 384).

Х.Г.Г. Гейслер у своїх серіях прагнув до документальної точності, достовірно відтворюючи вбрання, споруди, транспортні засоби та господарський реманент.

Рис. 4. Фото А. Павловича. «Массандра, вид от грота Воронцова».

Рис. 5. Фото А. Павловича. «Вид г. Ялты». 1912 р.

У XVIII ст. стали популярними багатофігурні композиції, персонажі яких перебувають у русі та одягнуті відповідно до тогочасної моди. Пейзаж відсутній, що створює повітряну перспективу і не відволікає від фігур на передньому плані. На задньому плані одного малюнку зображені не деталізовані будівлі та худоба, іншого - воли на випасі, дорога, на узбіччі якої видніється хрест.

Рис. 6. Фото А. Павловича. «Севастопольская бухта». 1912 р.

Упродовж 1909-1916 рр. Общиною Св. Євгенії було видано близько 350 листівок з написом «по фот. А.Н. Павловича» [14, с. 18]. Серед них і поштівки з видами Полтави. У фондах ПКМВК зберігаються лише дві такі поштові картки зі світлинами А. Павловича. Це відкриті листи «Полтава - Земельний банк» (Д 3281) та «Полтава - Вид з соборної площі» (Д 7886), випущені в 1911 р. петербурзькою фототипією і типографією А.Ф. Дресслера. Перша поштова листівка потрапила до музею у 1975 р. з комплексом матеріалів епохи модерну, подарованого тодішньою завідувачкою відділу природи ПКМВК Оленою Петрівною Котлік (1925-2009) (Акт № 6962 від 13.05.1975), друга - у 1984 р., коли було закуплено 90 поштових карток кінця ХІХ - початку ХХ ст. у полтавського колекціонера.

У 1912 р. Анатолій Миколайович за завданням завідувача видавництва Общини Св. Євгенії М.М. Чернягі- на здійснив «велику подорож» територіями Російської імперії. З травня до жовтня він відвідав та провів фотозйомки у Курській, Тамбовській, Новгородській, Тульській, Орловській, Самарській, Катеринославській, Харківській, Саратовській, Калузькій, Смоленській, Псковській, Пензенський, Мінській, Симбірській, Володимирській, Таврійській, Уфимській, Віленській, Гродненській, Вітебській і Нижньогородській губерніях та Севастопольському градоначальстві [13, с. 30-31]. Особливо цікаві дані про те, що А.М. Павлович під час цієї мандрівки у кінці жовтня прибув до Криму [13, с. 32]. У колекції ПКМВК зберігаються 11 стереопар Стерографія, стереографічна фотографія -- пара світлин, що отримані шляхом зйомки одного об'єкта з двох ракурсів, які відповідають точкам зору правого і лівого ока. Під час розгля-ду виникає стереоскопічний ефект, який полягає в тому, що два плоских зображення дають враження одного об'ємного або три-мірного зображення [18, с. 105]. із видами Севастополя, Ялти, Алупки, а також їх живописних околиць із найбільш привабливими природними та культурними пам'ятками. Серед них слід згадати наступні: «Вид у Инкерманскаго монастиря», «Севастопольская бухта», «Георгиевский монастирь, близ Севастополя», «Георгиевский монастырь», «Прибой у Ялты», «Вид г. Ялты», «Крестовая скала близ Ялты», «Грот Воронцова, Массандра», «Массандра, вид от грота Воронцова», «Ореанда, вид с Мачтовой скалы». Ці стереофотографії у 2004 р. надійшли до фонду музею у великому комплексі матеріалів від вченої-мовознавчині, представниці полтавської родини знаних прогресивних діячів Ганни Володимирівни Оголевець (1926-2020) [5, с. 701].

На кожній світлині у правому нижньому куті витиснутий напис «А. Павлович», на вільному полі паспарту по нижньому краю від руки нанесені анотації до зображень, інші позначки відсутні. Висловимо два припущення щодо їх виготовлення: або фотограф скористався приміщеннями місцевих фотоательє, або ж після повернення до Санкт-Петербурга проявив негативи самостійно [13, с. 32].

Община Св. Євгенії відіграла значну роль у пропаганді не лише художньої поштівки, але й авторських знімків. Співпраця з цією організацією стала визначальною у кар'єрі А.М. Павловича. Він хоч і залишив посаду штатного фотографа у 1915 р., однак здобув славу справжнього професіонала.

Подальша доля фотомитця була типовою для людини творчої професії в період становлення радянської влади. Окреслимо її кількома штрихами.

Після революції Анатолій Миколайович переїхав до Новгорода і влаштувався у місцевому губернському Наросвіти позаштатним співробітником Відділу по справам музеїв, обліку, охорони і реставрації пам'ятників старовини і мистецтва (Губмузей) [3, с. 22]. Він не полишав фотографію, продовжував їздити у відрядження по всьому Радянському Союзу, виконуючи численні знімки. У 1933 р. його арештували органи НКВС за типовою для того часу 58 статтею «Пропаганда або агітація, яка містить заклик до повалення, підриву чи ослаблення Радянської влади або до вчинення окремих контрреволюційних злочинів...» [16, с. 31]. А.М. Павлович визнав вину та отримав 5 років трудових таборів. Реабілітований він був лише у 1989 р. [17]. Під час війни не зміг залишити Новгород, бо доглядав тяжкохвору матір, імовірно, тоді ж вони й загинули [3, с. 24].

Українець з Полтави, Анатолій Миколайович Павлович прикипів душею до фотографічної справи, присвятив їй все життя і став першокласним майстром [3, с. 24]. Незважаючи на те, що його творче зростання відбулося за межами рідного міста, все ж він не поривав зв'язків з отчим краєм, про що свідчить співпраця з Полтавським музеєм. Збережені світлини розкривають його особливий погляд на природу, адже кожен фо- томайстер, натискаючи затвор, транслює своє бачення дійсності. Фотографічна колекція ПКМВК - цінне іконографічне джерело, що унаочнює етапи формування ілюстративного фонду закладу, зберігає імена дару- вальників, доповнює знання про віхи творчої діяльності одного з обдарованих, але забутих фотомитців, які хоч і здобули славу за межами Полтави, однак додали свою сторінку до її фотолітопису.

Джерела

1. Малый энциклопедический словарь в 3 т. Т. 2. Санкт-Петербург: Брокгауз-Ефрон, 1909. 1058-2215 с.

2. Полтавский земский Естественно-исторический музей. Полтава: Типо-Лит. Л. Фришберга, 1892. 26 с.

3. Носков А.В. Фотограф А.Н. Павлович. ЖУК. 2008. № 4 (19). С. 20-24.

4. Адрес-календарь Полтавской губернии на 1880 год. Полтава: Типография губернского правления, 1880. 650 с.

5. Адрес-календарь и Памятная книжка Полтавской губернии на 1899 год / сост. Д.А. Иваненко. Полтава. Типо-литография губернского правления. 1899. 672 с.

6. Полтавский адрес-календарь на 1887 год / под ред. Д.А. Тро- щинского. Полтава: Типография наслед. Пигуренко, 1886. 314 с.

7. Памятная книжка Киевского учебного округа. Ч. V. Полтавская губерния. Киев, 1890. 215 с.

8. Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии в 1898 году. Полтава: Типо-Лит. Полтавского губернского правления, 1898. 808 с.

9. Отчет о Естественно-историческом музее Полтавского губернского земства за 1907 год. Полтава: Типо-литогр. Н.М. Ста- рожицкого, 1908. 25 с.

10. Отчет о Естественно-историческом музее Полтавского губернского земства за 1908 год. Полтава: Типография Б. Попи- ловых, 1909. 14 с.

11. Гейслер. Подробный словарь русских граверов XVI-ХІХ вв. в 2 т. / сост. Д.А. Ровинский. Т.І. Санкт-Петербург: Тип. Императорской Академии Наук, 1895. С. 226-227.

12. Паллас П.С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793-1794 годах. Москва: Наука, 1999. 246 с.

13. Мозохина Н.А. «Большое путешествие» Анатолия Павловича. К вопросу о бюрократических препонах при видовых фотосъёмках в России конца XIX - начала XX вв. Филокартия. 2012. № 4 (29). С. 30-33.

14. Файнштейн Э.Б. В мире открытки. Москва: Планета, 1976. 130 с.

15. Барська Г.М., Литвиненко Е.І. Речі родини Оголевців -- нові надходження до музейної збірки. Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. Зб. наук. ст. 2004 р. Полтава: Дивосвіт, 2005. С. 701-706.

16. Уголовный кодекс РСФСР. Москва: Юридическое издательство НКО СССР, 1916. 224 с.

17. Павлович Анатолий Николаевич. Открытый список жертв политических репрессий в СССР. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://ru.openlist.wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB %D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1 %82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA %D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_(1880)

18. Рожков С.Н., Овсянникова Н.А. Стереоскопия в кино, фото, видеотехнике. Терминологический словарь. Москва: «Парадиз», 2003. 136 с.

References

1. Malyj jenciklopedicheskij slovar (1909). [Small encyclopedical dictionary]. (Vol.1). St. Petersburg: Brokgauz-Efron. [in Russian].

2. Poltavskij zemskij Estestvenno-istoricheskij muzej. (1892). [The Poltava Zemstvo Natural Historic Museum]. Poltava: Tipo-Lit. L. Frishberga. [in Russian].

3. Noskov, A.V. (2008) Fotograf A.N. Pavlovich. [Photographer A.M. Pavlovych]. ZhUK. (4), pp. 20-24. [in Russian].

4. Adres-kalendar' Poltavskoj gubernii na 1880 god. [Address calendar of Poltava Guberniia for 1880]. Poltava: Tipografija gubernskogo pravlenija. [in Russian].

5. Ivanenko, D.A. (Comp). (1899). Adres-kalendar'i Pamjatnaja knizhka Poltavskoj gubernii na 1899 god. [Address calendar and Memory book of Poltava Guberniia for 1899]. Poltava. Tipo-litografija gubernskogo pravlenija. [in Russian].

6. Troshhinsksj, D.A. (Comp). (1886). Poltavskij adres-kalendar' na 1887god. [Poltava address calendar fro 1887]. Poltava: Tipografija nasled. Pigurenko. [in Russian].

7. Pamjatnaja knizhka Kievskogo uchebnogo okruga. Poltavskaja gubernija. (1890). [Memory book of Kyiv Educational District. Poltava Huberniia]. Issue 5. Kiev. [in Russian].

8. Spisok dvorjan, vnesennyh v dvorjanskuju rodoslovnuju knigu Poltavskoj gubernii v 1898 godu. (1898). [List of aristocrats, added to aristocratic family book of Poltava Huberniia in 1898]. Poltava: Tipo- Lit. Poltavskogo gubernskogo pravlenija. [in Russian].

9. Otchet o Estestvenno-istoricheskom muzee Poltavskogo gubernskogo zemstva za 1907 god. (1908). [Report about the Natural Historic Museum of Poltava Huberniia Zemstvo in 1907]. Poltava: Tipo-litogr. N.M. Starozhickogo. [in Russian].

10. Otchet o Estestvenno-istoricheskom muzee Poltavskogo gubernskogo zemstva za 1908 god. (1909). [Report about the Natural Historic Museum of Poltava Huberniia Zemstvo in 1908]. Poltava: Tipografija B. Popilovyh. [in Russian].

11. Rovinskij, D.A. (Comp). (1895). Podrobnyj slovar' russkih graverov XVI-ХІХ v. [Detailed dictionary of Russion engravers of the 16th - 19th cc.]. (Vol.1). Sankt-Peterburg: Tip. Imperatorskoj Akademii Nauk. [in Russian].

12. Pallas, P.S. (1999). Nabljudenija, sdelannye vo vremja puteshest- vija po juzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793-1794 godah. [Observations made during travel around local vicegerancy of Russia in 1793-1794]. Moscow: Nauka. [in Russian].

13. Mozohina, N.A. (2012) «Bol'shoe puteshestvie» Anatolija Pavlovicha. K voprosu o bjurokraticheskih preponah pri vidovyh fotosjomkah v Rossii konca XIX - nachala XX vv. [Great voyage of Ana- tolii Povlovych. To the question of bureaucratic disturbances in Russia at the late 19^th - early 20^th c.]. Filokartija. (4), pp. 30-33. [in Russian].

14. Fajnshtejn, Je.B. (1976). V mire otkrytki. [In the world of postcards]. Moscow: Planeta. [in Russian].

15. Barska, H.M., Lytvinenko, E.I. (2005). Rechi rodyny Oholevtsiv -- novi nadkhodzhennia do muzeinoi zbirky [Things of the Oholevets family - new comings to museum collection]. Poltavskii kraieznavchii musei. Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok, pp. 701-706 Poltava: Dyvosvit. [in Ukrainian].

16. Ugolovnyj kodeksRSFSR. (1916). [Criminal code of RSFSR]. Moscow: Juridicheskoe izdatel'stvo NKO SSSR. [in Russian].

17. Pavlovich Anatolij Nikolaevich. Otkrytyj spisok zhertv politicheskih repressij v SSSR. [Pavlovych Anatolii Mykolaievych. List of political repressions victims in USSR]. Retrieved from:https://ru.open- list.wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0 %B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B- B%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B- B%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_(1880) [in Russian].

18. Rozhkov, S.N., Ovsjannikova, N.A. (2003). Stereoskopija v kino, foto, videotehnike. Terminologicheskij slovar'[Stereoscopia in movie, photo, video techniques]. Moscov: «Paradiz. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru