Радянська преса про Хрестовоздвиженське трудове братство та його засновника
Стаття присвячена огляду радянської преси 20-х років XX ст., в якій висвітлювалася доля Хрестовоздвиженського трудового братства. Завершальний період його існування, ставлення до нього радянської влади. Простежено спроби братства пристосуватися до влади.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.08.2021 |
| Размер файла | 25,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Радянська преса про Хрестовоздвиженське трудове братство та його засновника
Н.О. Мірошниченко
Анотація
Стаття присвячена огляду радянської преси 20-х років XX ст., в якій висвітлювалася доля Хрестовоздвиженського трудового братства, зокрема, завершальний період його існування, а також ставлення до нього радянської влади. Простежено спроби братства пристосуватися до нової влади. Розглянуті основні звинувачення, що висувала братчикам радянська влада, й етапи судового процесу, результатом якого стала повна ліквідація Трудового братства. преса братство радянський
Ключові слова: братство, радянська влада, контрреволюція, комуна, артіль, преса.
Miroshnychenko N.O. Soviet press about the Holy Cross Labor Brotherhood and its founder
The article is devoted to the review of the Soviet press of the 20th years of the 20th century, which covered the fate of the Holy Cross labor brotherhood, in particular the final period of its existence. Attempts by the brotherhood to adapt to the new power have been traced. The main charges considered, which were brought to the brothers by the Soviet power, as well as the stages of the trial, which resulted in the complete elimination of the Labor Brotherhood.
It has been proven that 1925 was the year of lawsuits and sentences for members of the Labor Brotherhood. It was this year that, apparently, the largest number of articles of the Soviet period devoted to brotherhood were published. The fate of the "Holy Cross Labor Artel" was covered on the pages of such publications as: "Vechernii vypusk", "Vechernee radio", "Diktatura truda", "Krasnaia armiia", "Krasnoe znamia", "Communist", "Molodoi shakhter", "Nash put", "Kharkovskii proletarii", etc.
It has been established that the Soviet government has gradually achieved its goal by actively using such effective weapons as the media. In the Labor Brotherhood case, the press played not the last role. Every effort was made to ensure that no "labor reader" had any more doubts about the real essence of the brotherhood, which is an enemy element and threatens Soviet society.
It has been clarified that according to the court sentence of three members of the Duma of brothers was sentenced to capital punishment, which was replaced, taking into account a number of mitigating circumstances and the strengthening of Soviet power, by ten years of imprisonment, with severe isolation and confiscation of property. Other defendants were sentenced to different terms (from 8 to 1 year). All convicted persons were subject to deprivation of their rights for 5 years and expulsion from the district for 3 years (after serving their sentence). By the decision of the commission mass arrests began, M. Nepluiev's sisters and some brothers were evicted. In 1929, all members of the brotherhood were repressed with a ban on residence in the Hlukhiv district.
Keywords: brotherhood, soviet power, counter-revolution, commune, artel.
Мас-медіа в демократичному суспільстві є незалежним джерелом інформації, яке подає правдиві факти та несе інформативно-просвітницьку функцію. Для авторитарної держави, якою була Радянська республіка, засоби масової інформації стали зручним інструментом впливу на формування світогляду громадян. Медіасистема у СРСР характеризувалася високим рівнем заполітизованості, ідеологізованості і не допускала альтернативних поглядів. Основними завданнями тогочасного медіаконтенту були пропаганда радянського способу життя, формування комуністичної свідомості та дискредитація інакодумців.
Саме такими інакодумцями виявилися, на думку тодішньої правлячої еліти, члени Хрестовоздвиженського трудового братства (функціонувало в селі Воздвиженське Глухівського повіту з 1889 до 1925 рр.). Отже, на прикладі публікацій 20-х років XX ст. простежимо ставлення радянської влади до Братства та його засновника, а також розглянемо основні причини ліквідації общини.
Трудове братство - явище неординарне і, безумовно, цікаве, тому привертало увагу значної кількості дослідників. Історіографію можна класифікувати за хронологічним критерієм. Тож, кінець XIX - початок XX ст. репрезентують роботи І. Абрамова, В. Бірюковича, В. Екземплярського, М. Побединського, П. Солонини, А. Тюмєнєва, С. Соллертинського, М. Жевахова, Н. Тареєва, В. Соловйова, Ф. Ніппольда, А. Грас'є, Т. Мі- цинського. У радянській період діяльність Братства та його засновника, як "класово-ворожого елементу, який здійснював релігійне одурманення селян", не вивчалася. Сучасна історіографія обраної проблеми представлена дослідженнями В. Авдасьова, В. Глушка, І. Гордеєвої, Н. Ігнатович, І. Куліш-Лукашевич, О. Малишевського, Р. Ладу, Л. Мельника, О. Сикорського, Н.С. Солодовника, Г. Фурсея, М. Соміна, В. Ткаченка, П. Федоренка та ін. Зауважимо, що деякі з цих авторів є вихованцями або нащадками вихованців Миколи Неплюєва.
1925 рік став для членів Трудового братства роком судових позовів та вироків. Саме у цьому році вийшла, мабуть, найбільша кількість статей радянського періоду, присвячених Братству. Доля "Воздвиженської трудової артілі" висвітлювалася на шпальтах таких видань, як "Вечерний выпуск", "Вечернее радио", "Диктатура труда", "Красная Армия", "Красное знамя", "Коммунист", "Молодой шахтер", "Наш путь", "Харьковский пролетарий" та ін.
Нова держава будувалася з жорсткою ідеологією, яка не могла допустити існування опозиціонерів на своїх теренах. Для радянської влади Трудове братство було "білогвардійською організацією під маскою християнського братства", "гніздом контрреволюції", "монахами контрреволюціонерами". Але нова влада не відразу викрила крамольність братства. Як все ж таки "неплюєвцям" вдалося існувати в атеїстичній державі, яку вони, в своїй більшості, не визнавали, зберігаючи звичний устрій життя та релігійний дух свого осередку? Це ж питання і відповідь на нього зустрічаємо в газетній статті 1924 р. під назвою "История одной артели", у якій читаємо: "...как это в Советской республике, на протяжении 7-ми лет, могла существовать такая артель? Неужели в Новгород-Северском округе не было парторганизаций, не было органов советской власти? Все это было, но попытки что-либо предпринять встречали целый ряд препятствий. Эти препятствия, в виде спецов, сидели в наркомземе и прекрасно выполняли роль стража монархических организаций. Для подтверждения этих слов, привожу некоторые выдержки из письма одного инструктора наркомзема. "Дорогое братство, да хранит вас господь бог. Не только я, но и другие сотрудники наркомзема стремятся оказать вам какое только возможно содействие. Я продолжаю работать здесь до тех пор, пока есть еще надежда приносить пользу артели, в особенности с религиозным содержанием. Безусловно, время, посвященное этой работе, не прошло бесполезно. Могло быть хуже, если бы раньше работали здесь другие люди... (Артель была бы советской Ф.М. - (зауваження авт.). Сколько можно, сдерживал стрелы, принимал на себя, и кое-чего достиг. Привезите все материалы на действия местных властей. Попытаемся еще раз добиться результатов. Благодарю за гостинцы. Привет М. Уманец, О. Неплюевой (помещицы), епископу Макарию, Л. Биркину (сенатор), и протоиерею Секундову". Вот тот барьер, который не давал возможности местной власти на протяжении всего времени что-либо предпринять для коренного изменения быта этой "коммуны" [1, с. 3].
Протягом декількох років братчики намагалися приспати пильність радянської влади, змінюючи назву своєї общини. Так, у 1919 році Воздвиженське братство було перейменовано на "Першу українську радянську комуну"; у 1923 році перетворено на сільськогосподарську артіль імені Жовтневої революції, визнану однією із кращих колективних господарств у Радянському Союзі. Справедливо буде зауважити, що значна кількість братчиків активно взаємодіяла з новою владою, беручи участь у конфіскації поміщицького майна і працюючи інструкторами зі створення комун у різних регіонах України. Однак керівництво Трудового братства (Дума) намагалося не зраджувати основним ідеям свого фундатора. Гуртожитки братчиків, в яких знаходилися ікони, все ще носили ім'я святих, проводилися молитовні зібрання, "думці" уникали радянської символіки, свят та ідеології. Ці факти не могли довгий час залишатися поза увагою нової влади. Тож, урешті-решт у 1924 році, "пришло время, когда вся эта свора должна будет ответить перед пролетарским судом за все те преступления, которые они совершили" [1, с. 3].
Загалом, у радянській пресі Воздвиженське братство було представлене як "колективний поміщик", "капіталістична організація", ".. .зачатая махровым черносотенным помещиком Неплюевым во имя эксплуатации трудящихся по христианским рецептам" [2, с. 1]. Серед "злочинів", які скоїли "неплюєвці" за час свого існування, "наиболее тяжкие... относятся ко времени гетманства, немецкой оккупации и деникинщины". "При немцах они оказывали помощь оккупантам, при белогвардейщине выдали коммунистов белым. Накануне прихода красных они разрушили сахарный и металлический заводы и разграбили заводское имущество" [3; 4], "а также угнали скот из имения завода, с целью лишения красных войск продовольствия" [5, с. 2]. "Дума обратилась с верно-подданническими чувствами к гетманскому правительству, заявляя, что с этим правительством "весна улыбнулась всей Украине" и просила отпустить вооружение" [6, с. 4].
Не менш тяжкий "злочин" воздвиженці учинили під час революції 1905 р., коли селяни масово кинулися захоплювати землі та майно поміщиків, а члени Братства, які також потерпали від нападів, запрошували собі на допомогу військових найманців. Такі дії радянською владою були розцінені як беззаконні напади на незахищених селян: "В конце августа 1905 года между беззащитными селянами, находившимися на лугу - с одной стороны, а с другой - братчиками и казаками произошло столкновение. В результате несколько селян было ранено, один из них от полученных ран вскоре умер. Но братство не удовольствовалось этим: после побоища много селян было арестовано и предано суду. Члены братства, которые помогали казакам расправиться с селянами, выступали на суде с обвинениями против селян. Так проводилась "коллективизация" в те времена" [7, с. 2].
Крім іншого, братчикам також висувалися звинувачення у невизнанні Радянської республіки. Як доказ цьому, на сторінках газети "Вечерний выпуск" зафіксовано яскравий епізод: "Как-то однажды, под веселую минуту, Цвелодуб, бывший глава Воздвиженской артели и опытный ее житейский дипломат, так высказался в кругу своих приятелей: Воздвиженск - это вторая Америка. Из всех государств мира только мы да она не признали еще до сих пор советской власти. Фраза характерная, тем более, что произнесена она была не позже прошлого года (1924 р.). Члены братства - "коммуны" продолжали упорно до последнего времени не признавать советской власти. Поэтому же пути стремились они тянуть за собой и всю остальную массу" [8, с. 3]. ".Запрещая меньшой братии, особенно молодежи, праздновать годовщину Октябрьской революции, петь Интернационал и т. д. От этого "братства" по всей округе нелепые слухи, контрреволюционная пропаганда. При братстве существовала школа, где детей обучали закону божьему и применяли телесные наказания" [9, с. 2]. "Вместо политико-просветительной работы члены артели обязаны были каждый день собираться для чтения библии и каждую пятницу, по вечерам, для чтения "бессмертных сочинений" Неплюева" [1, с. 3]. А у дописі "Братство при советской власти" знаходимо викриття протоієрея Трудового братства О. Секундова: "В шестую годовщину Октябрьской революции, над общежитием, в котором проживал Секундов, был вывешен красный флаг. Как на грех, в этот день должен был приехать высокопоставленный гость - епископ. И вот, из боязни скомпрометировать себя, отец Александр обращается с просьбой к члену артели: А ну-ка, Федя, сними эту штуку, что висит на доме, а то мне будет здорово неловко" [10, с.4].
Судовий процес у справі Трудового братства тривав близько року, з кінця 1924 р. до кінця 1925 р. У цей час співробітники Державного політичного управління провели обшуки у Братстві. Була вилучена зброя (кулемети, гвинтівки, револьвери та набої, які братська дума зберігала для самозахисту), церковні цінності, дорогоцінні царські монети (срібні та золоті), що належали М. Неплюєву, "в подвале винокуренного завода, особенно ценным был найденный крест с большой звездой с бриллиантом" [1; 5; 6; 11; 12]. Під час обшуків один із непроханих гостей общини поділився своїми враженнями щодо інтер'єру братського гуртожитку: "Здесь мещанский уют тесно переплелся с внешними атрибутами религиозного культа. Ни одного из углов в каждой комнате буквально не видать, из-за массы икон. Развешаны по стенам картины религиозного содержания. Центральное место везде отводится литографированному портрету Неплюе- ва. На этом портрете он изображен с задумчивым видом, сидящим за письменным столом. Холеное, барское лицо пристально смотрит из рамки. Чем может похвастаться общежитие - это чистотой. Все блестит даже при скупом свете осеннего дня [8, с. 3].
Інтереси Трудового братства в суді відстоював захисник Л.К. Берман, який намагався дати об'єктивну оцінку усім моментам процесу та довести, що інкриміновані обвинуваченим статті не відповідають обставинам справи. "Защитник детально анализирует статьи текстами кодекса и настаивает за давностью преступлений на освобождении подсудимых от ответственности. По его мнению, все улики противоречивы, частью голословны и исключают возможность обоснования приговора. Останавливаясь на личности основателя братства - помещика Не- плюева, Берман характеризует его, как своеобразный тип кающегося дворянина, мечтавшего христианской любовью разрешить социальные проблемы. Он не отрицает возможности антисоветских настроений в братстве, однако, не выразившихся в активных контрреволюционных действиях и выражает уверенность, что суд найдет возможным оздоровить артель без применения к обвиняемым незаслуженных репрессий" [13, с. 1]. Тож, захист подав клопотання щодо припинення судового процесу з причини давності злочинів, але воно було відхилено.
Таким чином, діяльність М. Неплюєва та його послідовників була визнана злочинною і контрреволюційною унаслідок констатації радянськими органами фактів правопорушень вчинених братчиками. У протоколах засідань Глухівської окружної міжвідомчої комісії за 1925 рік Братство названо "крупним колективним поміщиком", заснованим на капіталістичному способі виробництва, зокрема зазначалося: "Братство було утворено колишнім мільйонером М.М. Неплюєвим у його володінні для об'єднання шляхом брехливих заходів, задурманюючи в застінках Братства хибним вихованням несвідому бідноту з метою її нещадної експлуатації і виховання в дусі монархізму, а також закабалюючи інше селянство, проводячи все це через групу явних прихильників його, яких він обрав і об'єднав в склад Думи, ставши на чолі її сам, забезпечив цю групу 1/30 частиною всього майна Братства" [14, арк. 4].
Згідно судового вироку, трьох членів братської думи (Цвелодуба, Клочка, Бурдукало) засуджено до вищої міри покарання, яка була замінена, з огляду на ряд пом'якшувальних обставин та зміцнення радянської влади, десятьма роками ув'язнення із суворою ізоляцією і конфіскацією майна. Інші підсудні засуджені до різних термінів (від 8 до 1 р.). Усі засуджені підлягали позбавленню прав терміном на 5 років і висилці за межі округи на 3 роки (після відбуття покарання) [15, с. 4]. За рішенням комісії почалися масові арешти - виселили сестер М. Неплюєва і частину братчиків. У 1929 р. усіх членів Братства було репресовано із забороною проживання у Глухівській окрузі.
Підсумовуючи, зазначимо, що радянська влада поступово досягала своєї мети, активно використовуючи для цього таку ефективну зброю, як засоби масової інформації. У справі Трудового братства преса відіграла неостанню роль. Було докладено всі можливі зусилля, щоб жоден "трудовий читач" не мав більше ніяких сумнівів щодо справжньої сутності братства, яке вважалося ворожим елементом і несло небезпеку радянському суспільству, адже свого часу співпрацювало з Українською Державою гетьмана Павла Скоропадського, захищало свої землі від набігів селян та зберігало релігійний устрій життя. І, як наслідок, урешті-решт у Воздвиженському був піднятий червоний прапор, а у "неплюєвському маєтку" прозвучав "Інтернаціонал".
Джерела
1. Миронов Ф. История одной артели. Коммунист. 1924. № 278. С. 3.
2. Заключительная глава. Вечерний выпуск. 1925. № 3. С. 1.
3. Дело "Воздвиженского братства" на Черниговщине. Наш путь. 1925. № 208. С. 1.
4. Белогвардейская организация под маской христианского братства. Дело "Воздвиженского братства". Диктатура труда. 1925. № 204. С. 2.
5. Ветров А. Дело Воздвиженского Братства. Вечерний выпуск. 1925. № 7. С. 2.
6. Под знаменем Христа (Дело Кресто-Воздвиженского братства). Харьковский пролетарий. 1925. № 209. С. 4.
7. Воздвиженское братство - гнездо контрреволюции. "Коллективизация" в царские годы / под ред. Г. Альперович. Красное знамя. 1925. № 169. С. 2.
8. Ветров А. "Вторая Америка" - после переворота. Вечерний выпуск. 1925. № 14. С. 3.
9. Братцы под судом. Вечернее радио. 1925. № 235. С. 2.
10. Воздвиженское братство - гнездо контрреволюции. Братство при советской власти / под ред. Г. Альперович. Красное знамя. 1925. № 172. С. 4.
11. Воздвиженские "братцы" перед судом. Красная армия. 1925. № 22. С. 1.
12. Ветров А. "Думцы" на процессе. Вечерний выпуск. 1925. № 11. С. 2.
13. Дело Воздвиженского братства. Вечерний выпуск. 1925. № 12. С. 1.
14. Державний архів Сумської області, ф. Р-1752, оп. 1, спр. 38, арк. 4.
15. Приговор по делу Кресто-Воздвиженского "братства". Молодой шахтер. 1925. № 99. С. 4.
REFERENCES
1. Mironov, F. (1924). Istoriia odnoi arteli. [History of one artel]. Kommunist, 278, 3 [in Russian].
2. Zakliuchitelnaia glava. (1925). [Final chapter]. Vechernii vypusk, 3, 1. [in Russian].
3. Delo "Vozdvizhenskogo bratstva" na Chernigovshchine. (1925). [The case of the "Holy Cross Brotherhood" in Chernihiv region]. Nash put, 208, 1. [in Russian].
4. Belogvardeiskaia organizatsiia pod maskoi khristianskogo bratstva. Delo "Vozdvizhenskogo bratstva". (1925). [The White Guard Organization under the mask of the Christian Brotherhood. The case of the "Holy Cross Brotherhood"]. Diktatura truda, 204, 2. [in Russian].
5. Vetrov, A. (1925). Delo Vozdvizhenskogo Bratstva. [The case of the "Holy Cross Brotherhood"]. Vechernii vypusk, 7, 2. [in Russian].
6. Pod znamenem Khrista. Delo Kresto-Vozdvizhenskogo bratstva. (1925). [Under Christ's banner. The case of the " Holy Cross Brother- hood"]. Kharkovskii proletarii, 209, 4. [in Russian].
7. Alperovich, G. (Ed.). (1925). Vozdvizhenskoe bratstvo gnezdo kon- trrevoliutsii. "Kollektivizatsiia" v tsarskie gody. [The Holy Cross brotherhood is the nest of counter-revolution. "Collectivization" in the royal years]. Krasnoe znamia, 169, 2. [in Russian].
8. Vetrov, A. (1925). "Vtoraia Amerika" - posle perevorota. [The "Second America" - after the coup]. Vechernii vypusk, 14, 3. [in Russian].
9. Brattsy pod sudom. (1925). [Brothers is under the court]. Vechern- ee radio, 235, 2. [in Russian].
10. Alperovich, G. (Ed.). (1925). Vozdvizhenskoe bratstvo gnezdo kontrrevoliutsii. Bratstvo pri sovetskoi vlasti. [The Holy Cross brotherhood is the nest of counter-revolution. Brotherhood under Soviet rule]. Krasnoe znamia, 172, 4. [in Russian].
11. Vozdvizhenskie "brattsy" pered sudom. (1925). [Holy Cross "brothers" before the court]. Krasnaia armiia, 22, 1. [in Russian].
12. Vetrov, A. (Ed.). (1925). "Dumtsy" na protsesse. (1925). ["The members of Duma" is on the process]. Vechernii vypusk, 11, 2. [in Russian].
13 Delo Vozdvizhenskogo bratstva. (1925). [The case of the "Holy Cross Brotherhood"]. Vechernii vypusk, 12, 1. [in Russian].
14 Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, f. R-1752, op. 1, spr. 38, ark. 4.
15 Prigovor po delu Kresto-Vozdvizhenskogo "bratstva". (1925). [Judgement in the case of the Holy Cross Brotherhood]. Molodoi shakhter, 99, 4. [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Повстання проти гетьманського режиму. Встановлення в Україні влади Директорії, її внутрішня і зовнішня політика. Затвердження радянської влади в Україні. Радянсько-польська війна. Ризький договір 1921 р. та його наслідки для української держави.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 30.04.2009Історичні теми на шпальтах сучасної преси. Голодомор як соціально-господарське явище, проблеми його висвітлення за часів існування Радянської влади. Аналіз прикладів відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 04.06.2010Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.
дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013Наслідки розпаду Австро-Угорської імперії. Хід подій розпаду імперії, розподіл кордонов и влади. Соціалістична революція 1919 р. Основни причини виникнення Угорської Радянської Республіки, вплив угорської комунистичної партії. Режим Миклоша Хорти.
реферат [26,6 K], добавлен 16.02.2011Голодомор 1932-1933 років як трагедія українського народу XX століття. Ставлення до подій тих часів всесвітніх організацій ООН та ЮНЕСКО, оцінка ними терористичних актів радянської влади проти української нації. Ціна хлібозаготівельної політики Сталіна.
доклад [17,7 K], добавлен 13.08.2009Аналіз соціально-політичного становища української держави гетьманської доби. Встановлення влади Директорії в Україні, її внутрішня і зовнішня політика. Проголошення акта злуки УНР і ЗУНР. Встановлення радянської влади в Україні. Ризький договір 1921 р.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 21.02.2011Визначення особливостей українського руху Опору у війні з німецькими загарбниками: радянська і націоналістична течія. Боротьба між партійними комітетами українського Опору. Захист незалежності, відновлення радянської влади і ведення "малої війни" опору.
реферат [26,3 K], добавлен 19.11.2012Законодавче врегулювання соціального страхування від безробіття в 20-х рр. ХХ ст. Перший нормативний акт радянської влади, яким здійснювалося правове регулювання страхування від безробіття. Розмір внесків наймачів у фонд безробітних, право на допомогу.
реферат [29,2 K], добавлен 12.06.2010Дослідження радянської і пострадянської історіографії школи "Анналів", яка у перший період свого існування була модерним явищем в історіографії, акумулювала новаторський досвід історичного дослідження, який повною мірою був визнаний науковими колами.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.06.2010- Еволюція румунського комунізму: від сталінського тоталітаризму до націонал-комунізму Нікола Чаушеску
Етапи становлення, розгортання та еволюції румунської комуністичної партії. Прихід до влади у 1944-1947 роках за допомогою Радянської армії. Знищення опозиції в усій країні і забезпечення влади комуністичного режиму, встановлення одноосібної диктатури.
статья [32,8 K], добавлен 11.09.2017 Дослідження сутності політики українізації. Заходи проти її реалізації з боку радянської влади. Сталінізм і доля української інтелігенції. Етапи розвитку національної освіти. Справа українського письменника Миколи Хвильового. Наслідки "українізації".
реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010Продемонстровано взаємодію органів із місцевими жителями з метою залучення їх до відбудови народного господарства, громадсько-політичного та культурного життя, участь в агітаційно-пропагандистській роботі радянської влади. Висвітлено роль жіночих рад.
статья [23,7 K], добавлен 06.09.2017Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.
статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017Встановлення більшовицької влади в Україні. Характерні риси та напрями соціальної політики держави у 1920-х рр. Головні проблеми та наслідки соціальних перетворень у суспільстві в Україні періоду НЕПу. Форми роботи системи соціального забезпечення.
статья [21,2 K], добавлен 14.08.2017Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів.
реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010Участь С. Палія у подіях Північної війни 1700-1704 рр. Рівень самостійності дій козацького полковника напередодні Полтавської битви. Ставлення до нього російської влади. Його повернення із сибірського заслання і роль у поразці мазепинського повстання.
дипломная работа [99,2 K], добавлен 17.05.2014Етапи революції 1905-1907 років в Росії. Кирило-Мефодіївське братство. Виступи проти влади в Австрійській та Російської імперії. Міська реформа 1870 року. Причини польського повстання 1863 м. Ставлення українських організацій до Першої світової війні.
реферат [38,0 K], добавлен 21.12.2008Ознайомлення з передумовами та історичним процесом колективізації сільських господарств як однією з причин Голодомору 1932-1933 рр., її наслідки - дезорганізація і деградація аграрного сектора. Опис подій насильницького розкуркулення українських селян.
реферат [24,5 K], добавлен 09.06.2011Культурні й політичні впливи Російської імперії на українське суспільство. Самодержавство, православ'я, народність та ідеологія Кирило-Мефодіївського братства, поєднання християнської і національної ідей. Значення діяльності Т.Г. Шевченко для України.
реферат [26,8 K], добавлен 16.11.2009
