Перші благодійні ініціативи родини Терещенків у Глухові. Дитячий притулок (1871-1915 рр.)

Анотація

У cтаттi розглянуто перші благодійні ініціативи Терещенків у Глyxoei - заснування в 1871 році дитячого притулку. У процесі наукових пошуків встановлено, що у другій третині XIX - на початку XXст. модернізація економічного життя та меценатська діяльність нової української еліти - родини Терещенків - сприяла культурному відродженню та розвиткові соціально-гуманітарного простору Глухова і безпосередньо стосувалася створення останніми умов для розв'язання актуальних й пріоритетних проблем життєдіяльності особистості й місцевої спільноти. На основі першоджерел Центрального державного історичного архіву м. Києва (ф. 707, ф. 830) зроблено спробу заповнення існуючих інтелектуальних прогалин сучасної історичної регіоналістики щодо особливостей меценатської діяльності Терещенків у Глухові в означені часові межі.

Ключові слова: дитячий притулок у м. Глухові, родина Терещенків, ЦДІАК, архівні документи, благодійність, меценатська діяльність.

Annotation

Artemova L.V. The first charitable initiatives of the Tereshchenko family in Hlukhiv. Children's shelter (1871-1915)

The article considers the first charitable initiatives of the Tereshchenkos in Hlukhiv - the establishment of a children's shelter in 1871. In the process of scientific research it was found that in the second third of the XIX - early XX centuries modernization of economic life and patronage of the new Ukrainian elite - the Tereshchenko family-contributed to the cultural revival and development of the social and humanitarian space of Hlukhiv and directly related to the creation of the latter conditions for solving urgent and priority problems of the individual and local community. On the basis of primary sources of the Central State Historical Archive of Kyiv (f. 707, f. 830) an attempt to fill the existing intellectual gaps of modern historical regionalism regarding the peculiarities of Tereshchenko's patronage in Hlukhiv within the specified time limits was made. It was stated that influencing the intellectual development of society and mitigating social problems in Hlukhiv, Tereshchenko, on the one hand, contributed to the development of primary and secondary education in the city, and on the other, in the new economic environment, «needing a huge staff and offices of the Tereshchenko brothers» solved the problem of training educated workers for their enterprises, on which, in many respects, depended the further progressive development of their sugar empire.

Key words: children's shelter in Hlukhiv, the Tereshchenko family, TsDIAC, archival documents, charity, patronage.

Виклад основного матеріалу

Історія країн, міст, цілих народів чи окремих персоналій зберігається у першоджерелах, пам'ятках архітектури, музейних предметах, які є матеріальними свідченнями давніх подій та становлять національне культурне надбання. У Глухові це, серед іншого, Терещенківська спадщина - розташовані в історичному середмісті пам'ятки, збудовані представниками родини промисловців і підприємців Терещенків [1].

Сьогодні, в епоху цифрової революції, коли усе більше людей є споживачами, насамперед, текстів, образів, звуків і коли естетизація повсякденного життя - це парадигма сучасності, саме неповторний архітектурний ансамбль Терещенківського Глухова став одним із місць культивування естетичного споглядання та сприйняття туристами високохудожніх пам'яток архітектури колишньої гетьманської столиці [1].

Зазначимо, що у другій третині XIX - на початку XX ст. модернізація економічного життя та меценатська діяльність нової української еліти - родини Терещенків - сприяла культурному відродженню та розвиткові соціально-гуманітарного простору Глухова і безпосередньо стосувалася створення останніми умов для розв'язання актуальних і пріоритетних проблем життєдіяльності особистості й місцевої спільноти.

Що змушувало Терещенків впливати не лише на реформування економіки, а й бути філантропами в Україні? На це та інші питання, аналізуючи життєпис та вивчаючи громадську та благодійну діяльність відомої родини, дали відповіді у своїх дослідницьких напрацюваннях О. Ясь, С. Поляруш, М. Кальницький, М. Факторович, П. Ходос, І. Павловська, І. Лісніченко, В.В. Ковалинський, С.П. Жукова, В.В. Назарова, П. Біліченко, С. Єсюнін та ін. Але, якщо за нових супільно-політичних умов вивчення доброчинних ініціатив Терещенків у Києві та інших регіонах України вийшло на новий рівень узагальнень і представлено, навіть, окремими солідними монографіями, то особливостям меценатської діяльності цукрозаводчиків на батьківщині, у Глухові, присвячено лише поодинокі розвідки тенденційного характеру.

Метою нашого дослідження є заповнення існуючих інтелектуальних прогалин сучасної історичної регіоналістики на основі першоджерел ЦДІАКу, ДАЧО, ДАСО, ЦДА Москви та ін. щодо особливостей меценатської діяльності Терещенків у Глухові у другій половині XIX - на початку XX ст.

Архівні документи ЦДІАКу засвідчують (ф. 707), що благодійні програми у рідному для них Глухові меценати розпочали із заснування у 1871 р. дворянином Терещенком дитячого притулку. Вищезгаданий новоутворений заклад мав гарну матеріальну базу, адже Артемій Терещенко «пожертвовал каменный трех-этажный дом с надворными постройками и садом» вартістю 50 000 руб. [2, арк. 12], «который был выстроен для жилья одного из братьев Терещенко с некоторого рода роскошью [3]», у нерухому власність притулку, а «Никола Артемьевич Терещенко пожертвовал для приюта каменный одноэтажный флигель, в коем помещалась баня и прачешная» вартістю 15 000 руб. [2, арк. 12].

Нині, збудована у стилістиці пізнього провінційного класицизму, пам'ятка історії, архітектури та містобудування - «Дитячий притулок М. Терещенка» - об'єкт культурної спадщини місцевого значення, розташований в історичному середмісті за адресою вул. Києво-Московська, 45 на території Національного заповідника «Глухів» (охоронний номер 336-См) [4].

Стосовно актуального питання заснування дитячого притулку Терещенка у колишній гетьманській столиці, зауважимо, що 5 червня 1871 р. з проєктом «предполагаемого к учреждению в г. Глухове детского приюта на счет пожертвования дворянина Терещенко в память избавления ГОСУДАРЯ ИМПЕРАТОРА, 4 апреля 1866 г., от угрожавшей опасности» [5, арк. 1] Терещенко звернувся з клопотанням до митрополита Новгородського і Санкт-Петербурзького Високопреосвященного Ісидора з пропозицією про започаткування притулку. А той, у свою чергу, до Міністра Народної освіти, керівника Департаменту та до попечителя Київського учбового округу [6, с. 118]. Останній таке благе починання дворянина Терещенка підтримав дозволом на відкриття притулку.

Бюрократичні й організаційні питання були швидко вирішені. Зарахування перших вихованців до закладу розпочалося 1-го листопада 1872 р. До притулку приймали дітей 6-12-річного віку і «находились они на попечении приюта до получения совершеннолетия, после чего определялись на места или возвращались на попечение родителей» [3]. Установчий документ (статут), на основі якого мав функціонувати цей заклад у Глухові, крім іншого, передбачав, що хлопчики «по достижении ими 10 летнего возраста шли в Глуховскую прогимназию или же в какое либо ремесленное училище» [6, с. 119] для отримання професійної освіти.

Щодо функціонування дитячого притулку Терещенка у м. Глухові, то щорічні звіти про його діяльність засвідчують, що цей заклад «состоял в ведомстве Императорского Человеколюбивого Общества»[5, арк. 1] - найбільшої благодійної організації Російської імперії, у складі якої на той час перебувала Україна.

Утримування дитячого притулку здійснювалося коштом щорічних відсотків від недоторканого капіталу у трьох білетах Глухівського Громадського Банку (загальною сумою - 41 500 руб.), які Терещенко юридично оформив протягом 1872-1878 рр. У 1910-1912 рр., засвідчують першоджерела, «на указанный капитал получается 6 % в год, а именно 2365 руб. 50 к.» [2, арк. 2].

Найбільшу ж частку грошового утримання притулку Терещенка для дітей і сиріт у м. Глухові складали щорічні відсотки на капітал 274 446 руб. від цінних паперів із канцелярії Імператорського Людинолюбного товариства, а саме: «4 % государственной ренты - 188 146 руб. 96 коп.; 4,5 % облигаций внутреннего 1893 г. займа - 42 800 руб.; 3,5 % закладных листов дворянского земельного банка - 25 200 руб.; 4 % облигаций IV внутреннего займа - 15 600 руб.» [2, арк. 2]. Отже, щорічний бюджет закладу мав надійний фінансовий фундамент і становив 13 234 руб. 05 коп. (1910-1912 рр.). На додаток, ще були річні постійні або тимчасові пожертви «разных жертвователей»: від Глухівської міської управи на «содержание в приюте 7-ми городских стипендіатов» - 700 руб. у 1910 році; від кролевецького дворянства на «содержание одного стипендіата за полугодіе» - 50 руб. у 1912 році; одноразові пожертви від попечителя притулку у 1910 р. «на пополненіе расходов по ремонту зданий - 900 руб.», у 1912 р. «на устройство электическаго освещенія - 752 руб. 50 коп.» тощо [2, арк. 3]. Протягом 1910-1912 рр. кошти на утримання установи надходили також від продажу старих речей (72 руб.), «за мойку белья в образцовой прашной посторонним лицам (1451 руб. 63 коп.)», від «проданных свиней (403 руб. 80 коп.)» [2, арк. 3].

Аналізуючи особливості витрат наявного кошторису, дійдемо висновку, що притулок, заснований Терещенком, мав не тільки гарну матеріальну базу, але й були створені всі умови для його успішної діяльності. Так, у 1910 р. гроші витрачалися на «жалования служащим» - 2142 руб.; на «жалования прислуге» - 741 руб.; а також «на пищу для воспитывающихся, служащих и прислуги» - 6426 руб. 82 коп.; «на одежду, обувь, белье и спальные принадлежности» - 2211 руб. 47 коп.; «на лекарство для больных» - 33 руб. 41 коп.; «на учебные пособия, письменные принадлежности и канцелярские расходы» - 359 руб. 65 коп.; «на ремонт движимаго имущества (мебели, посуды и прочее)» - 118 руб. 62 коп.; «на мелочныя потребности, хозяйственные и непредвиденные расходы» - 346 руб. 56 коп.; «на ремонт музыкальных инструментов»; «на материалы для прачешных» - 183 руб. 94 коп.; «на отопление зданий» - 910 руб. 95 коп; «на освещение зданий» - 227 руб. 90 коп.; «на ремонт зданий» - 680 руб. 76 коп.; «на страхование зданий» - 94 руб. 45 коп.; «на содержание лошади» - 88 руб. 30 коп; «на содержание чистоты» - 65 руб. 60 коп.; «на устройство электрического освещения» [3, арк. 4-6]. Усього - 14 631 руб. 43 коп. у 1910 р. У 1911 році витрати у дитячому притулку становили - 15 264 руб. 86 коп., у 1912 році - відповідно 15 692 руб. 19 коп. [2, арк. 6].

Будівля дитячого притулку дворянина Терещенка у Глухові. Сучасний вигляд