Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи

Тетяна Котлярова

Тетяна Котлярова, молодший науковий співробітник НБУВ

Під час семінару «Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи», що відбувся 10 жовтня 2019 р. в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні тенденції у цифрову епоху» обговорювалися питання збереження унікальних документів як невід'ємної складової національного культурного надбання держави; біопошкодження фондів і проблеми їх захисту; інноваційні підходи у реставраційній практиці; використання електронних баз даних у сучасній системі збереження бібліотечних фондів; превентивні методи збереження фондів в умовах зростання техногенного навантаження; результати експериментальних матеріалознавчих досліджень; медичні аспекти застосування дезінфікуючих засобів у бібліотечних, архівних приміщеннях та ін.

До роботи семінару долучилися фахівці п'яти національних бібліотек України, Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», завідувачі бібліотек та спеціалісти установ НАН України - Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту молекулярної біології і генетики, Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова, Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, науково-технічної бібліотеки «Українського інституту інтелектуальної власності», установи ТОВ «ДЕСНА-ДНІПРО-ТАНДЕМ», яка займається гігієною бібліотечних, архівних фондів та музейних експонатів, а також науковці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У семінарі взяли участь 45 фахівців з питань збереження бібліотечних та архівних фондів України.

Відкриваючи роботу семінару, заступник генерального директора НБУВ, кандидат історичних наук Л. В. Муха нагадала присутнім, що 26 червня 1996 р., згідно з рішенням Міністерства освіти України, було засновано Державний реєстр наукових об'єктів, що становлять національне надбання (НН). І однією з перших у 2001 р. до цього реєстру була внесена НБУВ. Науковий об'єкт, що становить національне надбання, визначається як унікальний об'єкт, котрий не піддається відтворенню, втрата або руйнування якого матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки, суспільства загалом. Доповідачка детально зупинилася на фінансових та прикладних аспектах проведення комплексу робіт, що забезпечують належне функціонування та збереження унікального об'єкта НБУВ, котрий має статус національного надбання, а саме, «Фонду рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд України та депозитарій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Л. В. Муха відзначила: установи НАН України - власники наукових об'єктів, що становлять національне надбання, станом на початок 2016 р. зберігають у своїх сховищах 55 об'єктів, а загалом в Україні їх налічується 133. На разі забезпечення збереження таких об'єктів гарантується державою.

Продовжила тему збереження книжкових пам'яток як невід'ємного складника національного культурного надбання держави завідувачка відділу Національної наукової медичної бібліотеки України Н.С. Харченко. Вона торкнулася питання збереження фондів головної медичної книгозбірні держави, яка налічує 1 млн 700 тис. унікальних за своїм складом видань. Всі ці документи підлягають внесенню до Державного реєстру національного культурного надбання держави. Саме так, на думку доповідачки, можна унеможливити пошкодження чи вивезення за межі України унікальних книжок. На дано-діячів. Помітним є дискурс, присвячений боротьбі у підпіллі. За професійним складом у виданні «Polish Biographical Studies» більшість біографій - з політичним контекстом і вони «витісняють» біографії інженерів, спортсменів та митців. історичний документ культурний

У доповіді провідного наукового співробітника НБУВ, доктора філологічних наук Г. А. Александрової «Визнаний, але незнаний: постать Миколи Стороженка (1836-1906) в мемуарах сучасників» було розглянуто мемуарні твори, в яких висвітлюється науковий шлях М. І. Стороженка - відомого за життя, але нині забутого в Україні науковця, шекспірознавця, шевченкознавця, професора Московського університету. Доповідачка акцентувала увагу на тому, що варто подолати традицію відчуження доробку М. І. Стороженка від національно-культурного ґрунту, яка надовго закріпилася в наукових працях: російське літературознавство досі вважає вченого лише своїм представником, незважаючи на українське походження, виховання, навчання в Київській гімназії. На переконання Г. А. Александрової, мемуари є цінним джерелом не лише для розуміння біографії вченого, його творчої індивідуальності, а й для вивчення портретів його сучасників, історії літературознавства, культурного дискурсу доби.

Науковий співробітник НБУВ І. Д. Войченко у виступі «Бібліографія літератури про життя і творчість Тараса Шевченка (2004-2018) в контексті шевченкіани НБУВ: пошуки, здобутки, перспективи» проаналізувала повноту та хронологічні рамки вітчизняних шевченкознавчих праць, розглянула основні сучасні напрями бібліографічних досліджень, повідомила про електронну базу даних, сформовану в процесі роботи відділу національної бібліографії над працею «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія літератури про життя і творчість, 2004-2018» - завершальною частиною проекту НБУВ зі створення єдиної зведеної наукової бібліографії шевченкіани, розпочатого у 2012 р.

Молодший науковий співробітник НБУВ С. А. Дзюбичу доповіді «Твори Лесі Українки на сторінках літературних альманахів і збірників ХІХ - початку ХХ ст.» представила науково-бібліографічне дослідження «Леся Українка. Твори. Переклади. Література про життя та творчість» - новий проект відділу національної бібліографії, започаткований у зв'язку з ухвалою Верховною Радою України Постанови «Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки», що передбачає висвітлення життєвого і творчого шляху письменниці. Доповідачка проаналізувала основні українські літературні альманахи кінця XIX - початку XX ст., в яких публікувалися твори Лесі Українки, висвітлила тематику, структуру видань, розкрила особливості їх підготовки.

Чимало положень, висловлених доповідачами, стали предметом жвавої, заінтересованої дискусії з питань пріоритетів наукових досліджень, теоретичних та методичних засад сучасної біографістики. Обмеженість часу не дала змоги виступити усім доповідачам. Тому було вирішено не оприлюднені на секції матеріали розмістити на сторінках збірника наукових праць «Українська біографістика».

Размещено на Allbest.ru