Королево II: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурно-стратиграфічну колонку стоянки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Королево II: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурно-стратиграфічну колонку стоянки

В.І. Усик, Л.В. Кулаковська, Ф. Нігст, Н.П. Герасименко

У статті публікуються попередні дані польових досліджень палеолітичної стоянки Королево ІІ на Закарпатті, які стосуються уточнення стратиграфії та хронології так званого шару 0 (епігравет) в межах верхнього палеоліту цієї пам'ятки.

Ключові слова: верхній палеоліт, Закарпаття, стратиграфія, андезит, епігравет, технокомплекс, вироби з притупленою спинкою.

V.I. Usik, L.V. Kulakovska, Ph. Nigst, N.P. Gerassimenko

KOROLEVO II: TO THE QUESTION OF THE EPIGRAVETTIAN TECHNOCOMPLEX (LAYER 0) AND the cultural-stratigraphic SEQuENCE OF THE SITE

The article presents preliminary data of field studies of the Korolevo II Paleolithic site in Transcar- pathia, concerning the clarification of stratigraphy and the chronology of the so-called layer 0 (Epigravettian) within the Upper Paleolithic of this site.

At this site, one of the earliest transitional industries from the Middle to the Upper Paleolithic with bifacial leaf points was found on the territory of Ukraine (cultural layer II). At the Korolevo II site, there is also a small collection of Upper Paleolithic artifacts (layer 0) primary determined as belonging to the Epigravettian technocomplex. At the same time, it was assumed that these artifacts were in a secondary position. As a result of the analysis of archival materials, there were some doubts about the position of the layer 0 not in situ.

Korolevo II site is located on the northern outskirts of Veryatsa village of Vinogradiv district, Transcarpathian region, on the 20-meter terrace of the right bank of the Tisza River in the territory of the quarry approximal 500 m south-west from the Korolevo I site (fig. 1--3). The first Paleolithic artifacts at the location were collected in 1975. On a limited surface of the terrace 25--30 m wide from west to east, and approximately 35--40 m long from south to north, archeological investigations were carried out on three excavation areas (fig. 3). In the excavation II (12 m²) (1978, 1982), which was located on the northwestern slope of the terrace (fig. 3), the Middle and Upper Paleolithic artifacts were found in an unclear stratigraphic position.

In the excavation I, which was located along the eastern wall of the terrace (fig. 3, 4), the research was conducted in 1979--1980 on an area of 144 m². In this excavation, the main cultural layer II was recorded in the Udai loess between two paleosoils (Vita- chiv / Priluky) (fig. 5: Б) and received the date 38000 ± 1500 BP. Collection of cultural layer II represents the so-called transitional blade industry from the Middle to the Upper Paleolithic with bifacial leaf-shaped points and some traces of Middle Paleolithic in primary flaking and tool-kit. Under cultural layer II in the upper part of Priluki horizon, there were marked Middle Paleolithic artifacts similar to the layer III (Levallois technocomplex) of Korolevo I site (OIS 5a). It should be stressed that a major part of Pleistocene deposits over layer II at excavation I where reduced by quarry work.

In test pit 5 (1982), later expanded as excavation III (1985), located between excavation I and excavation II three levels of stone finds were recorded. Based on the stratigraphical column of excavation I the sequence of archaeological layers in the excavation III was established as follows: layer II (first level), layer 0 (second level), layer II (third level) (table).

The belonging of the artifacts from the first and third levels to the industry of layer II was determined mainly on the basis of the review of local volcanic raw materials -- andesite. The limited collection of second level artifacts produced exclusively on imported raw materials that included backed microliths (fig. 13) were typologically attributed to the Epigravettian. At that time, the impression was that the layer 0 was moved by the natural geological way in ancient time after in situ layer II (third level), and later, as a result of man-made processes, covered by the artifacts of layer II again (first level). It seemed that the stratigraphic sequence on the excavation III was artificially disturbed as well.

As a result of preliminary research data (2015-- 2017) at the excavation IIIa which covered distance around 5 m to the east to the area III (fig. 3), it became clear that stratigraphy on this site, with the exception of a small part of the cut off Holocene deposits, is not disturbed. Stratigraphic profile includes: 1.0--1.20 m -- technogenic layer; 1.20--1.60 m -- Bug climatolite (bg); 1.60--1.90 m -- upper Vitachiv soil (vt₃); 1.9--2.3 m -- Udai climatolite (ud/vt₂?); 2.3--

2.5 m -- the final stage of Pryluky soil formation (pl₃); 2.5--3.0 m -- paleosoil (pl₃--fed?).

On the basis of new excavation data and the analysis of the excavation III, it can be argued that there are five archaeological layers on this part of Korolevo II site: E, D, C, B, A (table).

The two lower layers E and D may correlate with the corresponding cultural layers III and II of the excavation area I. Layer D may correlate with the third level of excavation III respectively. Middle Paleolithic artifacts of the cultural layer III of excavation I and layer E of excavation III/IIIa can be dated to the end of the last interglacial (OIS 5a) and relate to the Levallois technocomplex.

The collection of layer D has indisputable features of affinity with the layer of II excavation I in the primary flaking and typology and belongs to the same transitional from MP to UP industry. Layer II and layer D are found in the same geological sediments -- Udai climatolite (ud/vt2? / OIS 4/3?). The three upper layers (A, B, C) of the excavation IIIa have no analogues in the excavation I. The layer C is confidently fixed on the edge of the Vitychiv soil and the Udai climatolite (ud/ vt??) only in the excavation IIIa. The collection of layer C has the features of the Upper Paleolithic industry.

The collection of the cultural layer B in the studied excavation area IIIa is insignificant, but the position of the artifacts in the lower part of the Vitachev paleosoil is quite stable. These materials unambiguously correspond to artifacts of the second level of excavation III, including the so-called layer 0 and together represent one archeological unit -- cultural layer B.

The layer A, which lies above the Vitachev paleosoil in Bug climatolite (bg) represents the Upper Palaeolithic industry still unknown in Transcarpathia. The layer A is traced both in the excavation IIIa and in the excavation III (first level). In this layer, a hearth with a tuff lining is found (fig. 6--8), which removes any questions about the signs of artifacts movement or its technogenic origin. In addition, there are no data allowing to associate the collection of layer A with cultural layer II of excavation I.

Finally, based on the above facts, we can return to the question of the time and status of «Epigravettian technocomplex» of layer 0. The available data indicates that the layer B, which includes its part as layer 0, is found in situ and from the point of its geological position (vt₃) can represent the typical Gravettian industry. Typological features of the collection do not deny this conclusion. At least presence of backed pieces together with bifacial points as it marked in the layer B (fig. 13) is more characteristic for Gravettian razer than Epi- gravettian collections.

In common last excavations of Korolevo II open new perspective in investigations of Upper Paleolithic of the Transcarpathian region.

Keywords:Upper Paleolithic, Transcarpathia, stratigraphy, andesite, Epigravettian, backed pieces.

Вступ

палеолітична стоянка королево епігравет

Палеолітична стоянка Королево II має важливе значення у вивченні проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту, а також визначенні локальної культурно-хронологічної послідовності палеолітичних індустрій закарпаття. саме тут була відкрита одна із самих ранніх на території україни перехідних індустрій від середнього до верхнього палеоліту з листоподібними двобічними вістрями (культурний шар іі)(Gladilin, Demidenko1989; Gladilin, Demidenko 1990; Usik 1989;). Із стоянки королево II походить невелика колекція верхньопалеолітичних виробів (шар 0) з морфологічними ознаками епі-граветського технокомплексу. Було висловлено припущення, що вони знаходились у вторинному заляганні (Це- миденко 2001, с. 24). Загалом, це був єдиний випадок присутності на стоянках Королево І та Королево II культурних залишків, що відносяться до більш пізнього періоду, ніж індустрії початкової стадії верхнього палеоліту (Королево II, шар II; Королево І, шар Іа). У результаті аналізу архівних матеріалів зародилися певні сумніви про положення шару 0 не insitu(Усик та ін. 2018).

Історія дослідження стоянки Королево ІІ

Стоянка Королево II розташована на північній околиці села Веряця Виноградівського р-ну Закарпатської обл., на 20-метровій терасі правого берега р. Тиса на території спецкар'єру (рис. 1, 2: 3). Залишки тераси, на якій збереглися плейстоценові відклади має ширину 25-- 30 м із заходу на схід, та довжину приблизно 35--40 м з півдня на північ (рис. 3). Із заходу площа тераси обмежена практично прямовисною стінкою кар'єру, зі сходу -- відвалом кар'єру, з півночі -- еродованим схилом, а з півдня -- штучною терасою, на якій була збудована електрична підстанція (рис. 3).

Перші знахідки на місцезнаходженні були зібрані уже в 1975 р. (Гладилин, Солдатенко 1974, с. 23). Тестові розкопки (шурф 1; рис. 3) провели у 1978 р., в результаті яких з'ясувалося, що стратиграфія у цьому місці порушена і колекція знахідок включає різночасові матеріали(Солдатенко 1978). У 1979 р. кар'єр провів на пам'ятці розкривні роботи, знявши верхні напластування четвертинних відкладів. На поверхні з'явилися численні знахідки, що і стало приводом для розбивки вздовж східної стінки тераси (рис. 3, 4) розкопу І (Гладилин и др. 1979; Гладилин, Солдатенко 1980). Дослідження проводилися у 1979--1980 рр. на площі 144 м². Основний шар II був зафіксований в удайському лесі між двома викопними ґрунтами (витачів / прилуки) та отримав дату 38000 ± 1500 рр. до нашого часу (Адаменко, Городецкая 1987, с. 81; Gladilin, Demidenko 1989; 1990; Usik 1989; Monigaletal. 2006; Usik, Monigal, Kulakovskaya 2006; Kulakovskaya, Usik 2011). Індустрія шару II, в якій були присутні риси середнього та верхнього палеоліту в первинному розколюванні, а також наборі знарядь була визначена як перехідна від середнього до верхнього палеоліту. Під шаром іі у верхах прилуцького горизонту були відмічені андезитові знахідки аналогічні шару III місцезнаходження королево I (OIS 5a). нижче по розрізу в шурфі (кв. Б/5; рис. 5: Б) було також зафіксовано шар IV (аналог шару V королево I) (Кула- ковская 1989, с. 70).



Рис. 1. Карта України з позначенням палеолітичного місцезнаходження Королево

у 1981 р. шурф I був перетворений на розкоп II (12 м²) (Гладилин и др. 1981). об'єкт був закладений на північно-західному схилі тераси (рис. 3), знахідки з нього належали до середнього та верхнього палеоліту, стратиграфічна позиція яких як і раніше залишалася нечіткою (Вотякова, у цьому томі). Необхідно зазначити, що частину андезитових виробів разом з листоподібними двобічними вістрями із цього розко- пу було включено до складу колекції шару II (Demidenko, Usik1995).

Рис. 2. Палеолітичне місцезнаходження Королево (вид з космосу): 1 -- Королево (Гострий Верх); 2 -- Королево I (Бейвар); 3 -- королево II

Для кореляції стратиграфії на стоянці у 1982 р. між розкопом I та розкопом II, було закладено шурф 5, а потім розкоп IIIплощею 8 м² (рис. 3), у якому зафіксували спочатку два, а згодом -- три рівня кам'яних знахідок (Гладилин и др. 1982; 1985). З огляду на культурну колонку розкопу I, послідовність археологічних шарів в розкопі IIIвиглядала наступним чином: шар II (перший рівень), шар 0 (другий рівень), шар II (третій рівень) (таблиця). При цьому, на цих рівнях були присутні артефакти виготовлені як з місцевої вулканічної сировини -- андезиту, так і з інших порід. Частина неандезитових предметів була вилучена з другого рівня і отримали назву «шар 0» (таблиця). Такий підхід пояснювався тим, що тільки серед неандезитових предметів траплялися мікроліти з притупленою спинкою та інші характерні для епігравету знаряддя. Маркування шару цифрою «0» було спричинено фактом того, що значно раніше на стоянці Королево II вже були відмічені артефакти шару І (Кулаковская 1989, с. 70), які зазвичай на різних розкопах стоянки Королево I, знаходились у відкладах голоцену і не мають відношення ані до середнього, ані до верхнього палеоліту (Кулаковская 2009, с. 95).

Рис. 3. Королево II; план стоянки з координатною сіткою (за даними тахеометру): А -- розкоп І, 1979-- 1980 рр.; Б -- розкоп іі 1979 і 1983 рр.; Б -- розкоп Ш, 1982 і 1985 рр.; Г -- розкоп Ша, 2015--2017 рр.

На той час складалось враження, що шар 0 був переміщений в давнину, а згодом, у результаті техногенних процесів, перекритий артефактами шару II (Гладилин и др. 1985; Демиденко 2001). Теоретично таке пояснення інтерстратифікації шарів було можливим, але компактне залягання, в першу чергу, знарядь шару 0 на одному рівні з мінімальним перепадом глибини, відсутність будь яких механічних пошкоджень чи ознак штучного переміщення в горизонті над ним, а також інші деталі інтерпретації контексту археології та геології розкопу III спонукали повернутися до аналізуколекцій та провести додаткові розкопки для з'ясування, в першу чергу, стратиграфії.

для прояснення ситуації необхідно було звернутися до історії досліджень розкопу III стоянки Королево II.

Отже, шурф 5 (1 х 2 м) був поставлений на відстані 19 м від північно-західного кута розкопу I (Гладилин и др. 1982, с. 13--14).

Стратиграфія у шурфі (заміри проводились від поверхні) була описана наступним чином: «0,00--0,55 м -- щебінь;

0, 55--0,70 м -- залишки І викопного ґрун-

0,

1, 70--1,20 м -- неомарганцьований суглинок;

1,20--1,70 м -- верх ІІ викопного ґрунту; 1,70--2,40 м -- низ І викопного ґрунту» (тут і далі: переклад наш -- авт.; Гладилин и др. 1982, с. 14).

У цьому шурфі було виділено 2 шари.

Рис. 5. Королево II: А -- розріз східної стінки розкопу ІІІа; Б -- розріз східної стінки розкопу І. Умовні позначки: 1 -- техногенний горизонт; 2 -- суглинок; 3, 4 -- викопні ґрунти; 3а -- марганцевий горизонт

Послідовність та кореляція культурних шарів стоянки Королево II

Розкоп I, 1979--1980	Розкоп III, 1982, 1985	Розкоп Ша, 2015--2017
--	Перший рівень: шар II	Шар А
--	Другий рівень: шар 0 (+шар II)	Шар В
--	?	Шар С
Шар II	Третій рівень: шар II (+шар III)	Шар D
Шар III	--	Шар E
Б	А

Шар I простежено на глибині 0,90--1,50 м. Колекція з андезитових, кварцитових, крем'яних та сланцевих артефактів складалася з нук- леподібних виробів, скребків, вістря та пластин з ретушшю. Матеріали були інтерпретовані як верхньопалеолітичні та як такі, що не пов'язані із культурним шаром II розкопу І.

Шар ІІ зафіксували на глибині 1,50--1,70 м. Характеристика матеріалу обмежувалася зауваженням про схожість поверхні андезитових знахідок до подібних артефактів із середньопа- леолітичного культурного шару ІІа (!) стоянки Королево (Гладилин и др. 1982, с. 14).

З метою з'ясування стратиграфічної позиції нетипових для шару ІІ верхньопалеолітичних виробів у 1985 р. розширили площу шурфу 5 до 2 4 м (кв. А/1--2). Новий об'єкт було названо розкопом ІІІ (рис. 6: А).

Опис стратиграфії розкопу ІІІ (за вимірами південно-східного кута) значно відрізняється від опису шурфу 5:

«0,00--0,60 м -- щебінь, насипаний працівниками кар'єра при влаштуванні дороги;

0,60--2,10 м змішані залишки відкладів над І викопним ґрунтом, самого І викопного ґрунту, суглинку, що розділяє І та ІІ викопні ґрунти і верхи ІІ викопного ґрунту загального Королівського стратиграфічного розрізу».Знахідки, що розподілялись від глибини 0,80 до 1,65 м були

розділені на три шари. Предмети, що могли відповідати культурному шару ІІ Королево ІІ, залягали окремо на глибинах 0,80--1,20, та 1,30--1,60 м. Артефакти з глибини 1,20--1,30 м визначені як шар 0. одна знахідка з глибини 1,65 м була віднесена до шару, що відповідає шару ІІІ стоянки Королево (Гладилин и др. 1985, с. 6--9).

Культурний шар 0

Артефакти з ознаками верхнього палеоліту (49 екз.) з глибини 1,20--1,28 м (рис. 10: Б) були умовно виділені як шар 0, до якого включили лише предмети з кременю, кварциту та сланцю. Серед знарядь відмічались скребок, вістря на пластині, мікропластини з притупленим краєм, які не мають аналогій в шарі ІІ Королево ІІ. Пізніше в колекцію шару 0 були об'єднані всі артефакти з неандезитової сировини (58 екз.) з розкопу ІІІ та шурфу 5, що походять з глибини 1,20--1,30 м. Колекція була опублікована Ю. Е. Демиденко. Згідно з цією характеристикою, в індустрії шару 0 серед продуктів розколювання виразно переважають пластинки та мікропластини, пластини поодинокі. Типологічний набір (12) містить: скребки (3) (рис. 13: 9): на фрагменті реберчастої пластини з білатеральною ретушшю, «скребок на відщепі»



Рис. 6. Королево II, плани шару А з прикладами ремонтажу: а -- розкопа Ш, 1982 і 1985 рр. Б -- розкоп Ша, 2015--2016 рр.

Рис. 7. Королево II, розкоп ІІІа, шар А; позиція вогнища на плані

(«grattoirsureclat»), подвійний скребок; пластинки (2) та мікропластина (1) з притупленим краєм (рис. 13: 3--5), вістря типу гравет (?) (1) (рис. 13: 6); сколи з нерегулярною ретушшю (4); пластинки з дорсальною маргінальною ретушшю (2) (рис. 13: 1); пластинку «дюфур» з пласкою вентральною ретушшю (рис. 13: 2). за тех- ніко-типологічними ознаками збірка шару 0 була визначена як епігравет (Цемиденко 2001, с. 24). Такий підхід на той час здавався найбільш аргументованим. Нуклеус, зібраний з обпалених фрагментів, та знаряддя праці були виготовлені виключно з імпортної сировини. на відміну від андезитових ці артефакти за розмірами та характером вторинної обробки дійсно мали типові епіграветські риси. І навпаки, вироби з андезиту, які залягали над, під та у самому горизонті за станом збереженості поверхні практично не відрізнялись від знахідок шару II Королево II. Водночас вважалось, що стратиграфія мала суттєві порушення. тим не менше, археологічні матеріали із розкопу III загалом презентували окремі горизонти залягання. Складалось враження, що артефакти оригінального шару II з глибини 1,30--1,60 м, якщо і були переміщені, то незначним чином. З уваги на глибинні відмітки шару 0 (1,20-- 1,28 м) та концентрацію артефактів на одному рівні було зроблено припущення, що шар 0 міг бути перевідкладеним у давнину одночасно зі зникненням двох верхніх регіональних ґрунтів Закарпаття (Цемиденко 2001), які, зокрема, відсутні у стратиграфічній колонці розкопу I.

Не зафіксовані вони й у профілі стоянки Королево. Тобто, у стратиграфічних розрізах цих двох стоянок відсутні геологічні відклади, які традиційно пов'язують з існуванням епі-гра- ветського технокомплексу. Також було зроблено припущення, що знахідки шару II над шаром 0 могли бути переміщені при будівництві дороги, що створило ефект, який був названий «штучна зворотна стратиграфія» (Гладилин и др. 1985, с. 9).

Поверхня тераси, на якій розташована стоянка була, більшою або меншою мірою, порушена роботами кар'єру. У першу чергу це стосується розкопу I, де практично на всій його площі четвертинні відклади були зрізані широкою полосою до рівня знахідок шару II. На ділянці розкопу IIIверхня частина четвертинних відкладів також була зрізана, а потім вкрита уламками туфу техногенного походження потужністю до 60 см.

Якщо шар 0 знаходився у межах розкопу I, то простежити його залишки практично неможливо. Теоретично, він міг бути переміщений природними процесами разом із знахідками шару IIу напрямку розкопу III. за цим сценарієм зворотна стратиграфія у розкопі III могла виникнути наступним чином. На оригінальні знахідки шару II, які залягали практично insituна глибині 1,3--1,6 м (третій рівень) (таблиця), були зсунуті, в першу чергу, найпізніші за часом відклади з шаром 0 (другий рівень), а потім знову перекриті в результаті будівництва дороги ранішим за часом шаром II(перший рівень). За іншим сценарієм шар 0 був переміщений тільки вертикально у результаті природних геологічних процесів, а згодом перекритий давнішими відкладами, що вміщали залишки подібні до культурного шару іі розкопу і. Проте, це ніяким чином не пояснює присутність достатньо великої частки андезитових артефактів разом з шаром 0 на глибині 1,20--1,30 м.

Рис. 8. королево II, розкоп ІІІа, шар А; вогнище: 1 -- до розчистки; 2, 3 -- після розчистки

не виключено, що на ідентифікацію андезитової складової з цього рівня вплинув фрагмент двобічного листоподібного вістря (рис. 13: 10), який не відрізнявся від аналогічних знарядь з шару II (розкоп І). Підсумовуючи сказане про розкоп III ми маємо наступну картину: андезитові вироби з трьох рівнів залягання, з огляду на подібність стану їх поверхні та патини, були зараховані до шару II, за винятком двох відщепів, патина яких відповідає середньопа- леолітичному шару III королево та неанде- зитових предметів із шару 0. зауважимо, що знахідки з іншої сировини при цьому не були виключені зі складу колекцій, що презентували шари над та під шаром 0. загалом, у кожній палеолітичній колекції стоянок Королево І і Королево іі у певній пропорції присутні артефакти з неандезитової сировини (наприклад: кварцит, аргіліт, обсидіан, кремінь, тощо).

Рис. 9. Королево II, розкоп ІІІа, шар D; план 2016 р.

усі наведені археологічні факти та протиріччя в описі стратиграфії потребують пояснення. розібратися у цій ситуації можливо було лише при поновленні розкопок саме на цій ділянці стоянки.

у 2015 році на відстані близько 6-м на схід від розкопу III (1985 р.) було розбито розкоп IIIa У статті йдеться про попередні результати розкопок 2015--2017 рр.(рис. 3). квадратна сітка (квадрат 1х1 м) по лінії південь-північ мала буквену нумерацію, по лінії захід--схід -- цифрову.

вертикальна позиція артефактів вимірювалась від загального умовного «0». знахідки фіксувалися за допомогою тахеометру, а за його відсутності звичайним нівеліром та традиційною процедурою нанесення на план артефактів з індивідуальним номером та глибиною. седименти з високою концентрацією дрібних артефактів промивалися через сито з отвором 1 х 1 мм. Для того, щоб уникнути зайвої плутанини на розкопі ІІІа була використана послідовна буквена нумерація археологічних шарів: А, В, С, D, E.

Літолого-педологічний опис розрізу із попередньою стратифікацією виконано для розко- пу ІІІа (східна стінка кв. А/0) до глибини 3,0 м (рис. 5: А):

1) 1,0--1,20 м -- техногенний шар.

2) 1,20--1,60 м -- бузький кліматоліт (bg) -- лесоподібний суглинок бурувато-палевий, слабко ущільнений, безструктурний, із тонкими прожилками, виповненими світло-сірим

3) глейовим матеріалом. Перехід донизу помітний. у ньому знаходиться культурний шар А (1,40--1,60 м).

4) 1,60--1,90 м -- верхньовитачівський ґрунт (vt₃) -- дерново-бурий, сірувато-коричневого забарвлення, щільний, призматичний, із штриховкою гідроксидами марганцю, перетинається тонкими жилами, виповненими глейовим матеріалом, і крупнішими жилами із лесовим матеріалом. Перехід донизу помітний, нерівний, із короткими жилками, виповненими витачівським темнозабарвленим матеріалом. На гл. 1,70-- 1,90 м знаходиться культурний шар в.

5) 1,9--2,3 м -- удайський кліматоліт (ud/ vt₂?) -- лесоподібний суглинок, загалом жовто- палевий, але неоднорідний за забарвленням через наявність жил сизого глейового матеріалу і марганцевого штриха. Перехід донизу поступовий. На гл. 1,9--2,1 м знаходиться культурний шар С.

6) 2,3--2,5 м -- заключна стадія прилуцького ґрунтоутворення (pl₃) -- частково здену- дований бурий лісовий ґрунт, світло-бурого із помаранчевим відтінком забарвлення, дещо щільніший від лесу, крупнопризматичний, але без глянцевих плівок на гранях структурних окремостей, із глейовими тонкими жилами, що відкриваються від його поверхні (фаза кріогенезу?). Перехід донизу помітний, відносно рівний. На гл. 2,2--2,4 м знаходиться археологічний шар D. На гл. 2,3--2,50 м знаходиться археологічний шар Е.

7) 2,5--3,0 м -- викопний ґрунт (pl--kd?) -- коричнювато-бурий, із виразними червоними відтінками забарвлення, кількість сизих плям і жилок оглеєння зменшується, важкосуглин- ковий, щільний, із горіхувато-призматичною структурою, із глинистими кутанами за гранями окремостей, марганцевих примазок небагато.

Культурний шар А

Шар зафіксований на глибині від 1,28 до 1,67 м у відкладах бузького кліматоліту над верхньовитачівським ґрунтом (vt₃). основна маса знахідок локалізується на глибині від 1,40 до 1,60 м (рис. 10: А; 11).

З самого початку розкопок на квадратах а/2--3 і в/2--3 спостерігалася відносно висока концентрація артефактів та уламків туфу. згодом з'ясувалося, що суцільне скупченням уламків туфу у кв. А/3--4 має конструктивні ознаки вогнища (рис. 6--8). Вогнище округлої форми діаметром 60--70 см було обкладено крупними аморфними та пласкими уламками туфу та заглиблено на 3,5--4 см від давньої денної поверхні (рис. 8: 2, 3). Внутрішня частина була щільно заповнена дрібними уламками туфу та вугіллям. Швидше за все йдеться про невелике вогнище, можливо, одноразового використання.

Колекція шару А (1107 екз.) представлена уламками туфу (291 екз.) та кам'яними артефактами (816 екз): пренуклеуси -- 3; нуклеуси -- 6; фрагмент нуклеусу -- 1; відщепи -- 167; пластини -- 30; пластинки -- 15; мікропласти- ни -- 8; знаряддя -- 11; різцевий скол -- 1. За сировиною переважає андезит. Неандезитова сировина (кварцит, аргіліт, сланець, кремінь, тощо) складає трохи більше 10 %. Первинне розколювання характеризують наступні типи паралельних нуклеусів: торцеві (рис. 12: 2), підциліндричні (рис. 12: 1), пірамідальні, під- трикутні, підчотирикутні (рис. 12: 3). При отриманні заготовок зустрічаються приклади багатоплощадкових нуклеусів, а також комбінованого (поздовжнього / біпоздовжнього чи біпоперечного (рис. 12: 3) розколювання з двох протилежних сторін двобічних нуклеусів. Заготовками для нуклеусів та пре-нуклеусів з андезиту часто слугували відщепи, відколоті на місці. Частина гальок з кварциту, сланцю та аргіліту була залишена на стадії пре-нуклеусів. Отримання заготовок відбувалось переважно твердим відбійником з пласких площадок без підготовки ребра. Окремі нуклеуси з пласкою робочою поверхнею та пре-нуклеуси нагадують середньопалеолітичні.

Рис. 10. Королево II, вертикальний розподіл культурних шарів: А -- розкоп III, Б -- розкоп ІІІа: 1 -- артефакти; 2 -- нумерація культурних шарів; 3 -- потужність визначеного культурного шару; 4 -- ремонтаж; 5 -- скупчення артефактів; 6 -- шар крупного каміння над четвертинними відкладами

У колекції відносно багато відщепів Ком- бева. Переважають відщепи без кірки чи з ділянками кірки до 25 % з поздовжньою, рідше біпоздовжньою чи ортогональною огранкою. серед пластин також переважають поздовжні. Більшу частину зібрання (570 екз.) складають луски, фрагменти артефактів та уламки.

Рис. 11. Королево II, розкоп ІІІа, 2015--2016 рр.; план і профілі з культурними шарами за даними тахеометру: 1 -- план шару А; 2 -- західний профіль; 3 -- південний профіль

набір знарядь досить невиразний: різець на зламі, відщепи та пластини з ретушшю, тощо. на пластинах присутня маргінальна альтернативна пласка ретуш.

відсутність діагностичних знарядь унеможливлює визначення культурної приналежності індустрії. Можна зауважити лише те, що йдеться про невідому дотепер у Закарпатті верхньопалеолітичну традицію. особливо важливим видається факт залягання шару а insitu,що знаходить також підтвердження у численних прикладах ремонтажу. усі нуклеуси та пре-нуклеуси колекції, окрім одного, були з'єднані з продуктами їх розщеплення (загалом 18 предметів). Наявність вогнища унеможливлює будь-які сумніви в порушенні стратиграфії. Варто звернути увагу на те, що це перший приклад вогнища на палеолітичних стоянках Закарпаття з обкладкою із уламків туфу, які були сюди принесені навмисно.

Рис. 12. королево іі, шар а; нуклеуси

Рис. 13. Королево II, шар В; знаряддя

Культурний шар B

Знахідки залягають у нижній частині верхньовитачівського ґрунту (vt₃) на глибині від 1,68 до 1,91 м (рис. 10: А; 11). кількість та склад збірки, швидше, вказує на периферійний характер ділянки. на розкопаній площі знайдено 223 предмети, 16 з яких є уламками туфу. за складом сировини артефакти (207 екз.) розподіляються таким чином: андезит (187), кварцит (9), кремінь різного походження (4), аргіліт (3), лімнокварцит (2), пісковик (2). до категорії нуклеподібних віднесено один торцевий пренуклеус на первинному відщепі та фрагмент нуклеусу. зразки первинного розколювання презентовано відщепами (55), пластинами (17), пластинками (2) та мікроплас- тиною. у колекції трапляються реберчасті пластини та пластини з регулярною поздовжньою та біпоздовжньою огранкою. на площадках відмічається так звана «губка», що свідчить про використання м'якого відбійника. до знарядь праці належить дистальний фрагмент скребка на пластині з лускатою ретушшю по краю та двома відщепами з ретушшю. Вторинну обробку також характеризують різцевий скол та луски (77). Окрім цього в зібранні 47 невизначених фрагментів сколів, а також 2 уламки гальок.

Важливо зазначити, що 17 артефактів мають сліди обпалення, більшість яких є уламками андезиту з типовими рисами зламів термічного походження. Вони мають споріднені морфологічні риси фрагментації з уламками, що були знайдені на одному рівні з шаром 0 в розко- пі III 1982--1985 років та, без сумніву, будуть з'єднані між собою.

Культурний шар С

До цього шару віднесеноартефакти зафіксовані у верхній частині лесоподібного суглинку (ud/vt2?) під верхньо- витачівським ґрунтом (vt₃) на глибині від 1,90 до 2,10 м. Потужність шару дуже незначна (рис. 10, 11) але чітко фіксується у вертикальному розрізі.

У колекції 402 знахідки з туфу (15) та іншої сировини (387), які представлені андезитом

(371), аргілітом (7), кварцитом (4), лімноквар- цитом (2), пісковиком (2) та невизначеним кременем (1). !ндустрія представлена поздовжнім пренуклеусом, т.з. «авіважем», відщепами (92), пластинами (25), пластинками (14), мікроплас- тинами (2), різцевими сколами (2), лусками (192), фрагментами артефактів (42), уламками (1) та галькою (1). У колекції є реберчасті пластини. В наборі знарядь (14) один різець на зламі. Решта -- пластини та відщепи з ретушшю, зубчасті, виїмчасті знаряддя. Шар С можна віднести до верхнього палеоліту, але на даний момент, без конкретної культурної атрибуції.

Культурний шар D

Основна маса артефактів цього шару зафіксована в удайському кліматоліті (іud/vt2?) та у верхній частині прилуцького ґрунтоутворення (pl₃)на глибині від 2,20 до 2,40 м (рис. 10: А; 11).

На площі розкопу відмічено п'ять скупчень крем'яних артефактів, переважно продуктів первинного розколювання. Найнасиченішим (близько 2500 артефактів) виявилося скупчення 5 розміром близько 1,5 х 1,5 м (рис. 9), знахідки у якому залягають переважно горизонтально. У межах скупчення присутня велика кількість дрібних відщепів та лусок. досить часто зустрічаються випадки ремонтажу. зокрема, тут знайдено андезитовий нуклеус з практично повним набором продуктів його розщеплення та виготовленими на них знаряддями. у цьому ж місці трапився крупний за розмірами скребок на відщепі з ретушшю (91 х 93 х 25 мм) (рис. 14: 1). виробництва: луски (9966), фрагменти артефактів (610) та уламки (9). виробів з вторинною обробкою -- 73 екз. різцевих сколів -- 20 екз.



Рис. 14. Королево II, шар D: 1 -- скребок; 2 -- різець; 3 -- нуклеус

нуклеподібні вироби (4) включають пре- нуклеуси, торцевий біпоздовжній нуклеус, спрацьований біпоздовжній нуклеус підчоти- рикутної форми з опуклою тильною стороною (рис. 14: 3). до кожного з них легко підбираються відщепи та пластини. Ці приклади можуть бути основою для дослідження планіграфії та реконструкції технології первинного розколювання шару D.

колекцію відщепів характеризують первинні, комбева, реберчасті, поздовжні, біпоздовж- ні, конвергентні, перехресні, ортогональні, радіальні, а також невизначені. Переважають відщепи з поздовжньою огранкою. у зібранні присутні атипові відщепи з площадок нуклеусів, а також так звані технічні відщепи переоформлення робочої поверхні. є рідкісні екземпляри сколів двобічної обробки.

серед пластин представлені первинні, ком- бева, реберчасті, поздовжні та біпоздовжні. довжина окремих виробів перевищує 20 см, а ширина 3--4--6 см. Пластинки та мікроплас- тини не мають ознак цілеспрямованого виробництва.

Загалом переважає поздовжня огранка відщепів та пластин. сколів з біпоздовжньою огранкою менше, але паралельне розколювання з двох площадок є типовим для даної індустрії. відщепи та пластина комбева є свідченням оформлення нуклеусів на відщепах.

типові реберчасті пластини демонструють ознаки верхньопалеолітичної технології підготовки нуклеусів.

Археологічна колекція налічує 12058 артефактів (андезит -- 11937, лімнокварцит -- 43, аргіліт -- 26, кварцит -- 26, пісковик -- 10, кремінь -- 9, кварц -- 4, сланець -- 3), які представлені пре-нуклеусами (2), нуклеусами (2), відщепами (927), пластинами (334), пластинками (80), мікропластинами (25). Найбільша частка зібрання (10585) припадає на відходи за типами площадок відщепів та пластин переважають пласкі, але також представлені підправлені площадки: двогранні, багатогранні та фасетовані. Підправка площадок, в особливості пластин дрібними фасетками є характерною ознакою технології розколювання шару II розкопу І. у шарі D, як і в шарі II розкопу і практично відсутні приклади площадок з вентральним карнизом, що свідчить про застосування твердого відбійника.

у колекції знарядь (73 екз.): скребок на ретушованому відщепі (рис. 14: 1), різці (4), пластини (11 екз.) та відщепи з ретушшю (10 екз.), зубчасті (10 екз.), виїмчасті (10 екз.), тронко- вана пластина, два невизначених знаряддя (фрагменти), а також галька з ретушованими виїмками невизначеного призначення. різці представлені такими типами: на зламі (2 екз.) (рис. 14: 2), двогранний кутовий, поперечний.

набір знарядь є характерним для верхнього палеоліту. за технічними ознаками (реберчасті, поздовжні, біпоздовжні пластини; двогранні та фасетовані площадки) колекція має спільні риси з шаром IIрозкопу I.

у шарі D поки що відсутні двобічні листоподібні вістря. разом з тим тут трапляються сколи двобічної оброки, що свідчить про потенційну можливість існування двобічної обробки знарядь. до колекції також належить 13 уламків туфу.

Культурний шар Е

у верхній частині літологічного горизонту прилуцького ґрунтоутворення (рис. 10: А; 11) відмічене 20 артефактів горизонту Einsitu,які виготовлені на андезиті та кварциті (4) ¹. Андєзитові знахідки за станом вилуговування поверхні подібні артефактам шару ііі королево і та королево іі. у колекції представлений ортогонально-суміжний підчотирикутний нуклеус, відщепи і пластини з поздовжньою та конвергентною огранкою, а також луски та фрагменти. серед знарядь поперечне опукле скребло та фрагмент левалуазького відщепу з білатеральною огранкою. зібрання невелике, але є підстави вважати, що індустрія шару Е відносяться до левалуазького техно-комплексу. замала кількість артефактів в шарі може вказувати на те, що розкрита площа є периферійною.

на підставі отриманих даних ми можемо повернутися до порівняльного аналізу матеріалів розкопів ііі і іііа.

у контексті проблем кореляції стратиграфії та культурних нашарувань розкопу іііа та роз- копу ііі було проаналізовано плани та археологічні колекції попередніх років досліджень. завдяки індивідуальній фіксації матеріалів з розкопок 1982 і 1985 рр. після опрацювання планів та даних ремонтажу був створений розріз розкопу ііі (рис. 10), який дозволяє порівняти вертикальну позицію артефактів на цих об'єктах. вертикальний розподіл шарів також доповнюється за даними тахеометру (рис. 11).

Отже, артефакти з першого рівня, позначені як шар іі розкопу ііі та шар А розкопу іііа мають практично однакову стратиграфічну позицію. Підтвердженням цього висновку є ремонтаж пренуклеуса з шару А (2015 р.) та відщепа з розкопу ііі (1985 р.) (рис. 6). колекція нараховує трохи більше 180 знахідок з андезиту, кварциту, аргіліту, сланцю. Первинне розколювання характеризують паралельні пренук- леуси (5 екз.) та фрагменти (2 екз.) торцевого пренуклеусу. розколювання проводилося твердим відбійником. відщепи (100 екз.) значно переважають над пластинами (16) та пластинками (6). Знаряддя репрезентовано ретушованими відщепами (2) та зубчастими (2). Окрім цих предметів у колекції присутні луски, фрагменти артефактів За техніко-типологічними показниками ця колекція не має характерних рис, які б вказували на спорідненість з шаром іі розкопу і. в технології первинного розколювання шару А практично відсутня практика регулярної підготовки ребра, орієнтація Необхідно зазначити, що окремі знахідки шару Е трапляються на рівні шару D, але в даному контексті не аналізуються.на біпоздовжнє розколювання, а також традиція підправки площадок дрібними фасетками.

Шар А є ключовим для визначення статусу шарів, які залягають нижче і є давнішими.

на наш погляд, немає вагомих підстав відокремлювати матеріали шару 0 від залишку колекції другого рівня залягання артефактів розкопу Ш, які зараз представляють культурний шар в. до колекції шару в розкопу Ш (1982, 1985 рр.) можливо впевнено віднести 434 знахідки, з яких 370 на андезиті, а 64 на іншій сировині. Поміж 331 знахідок з індивідуальною позначкою глибини 277 (83,6 %) припадають на глибину 1,2--1,3 м (1,7--1,8 м від «0»). загалом в колекції 2 фрагменти нуклеусів, один авіваж, 106 відщепів, 24 пластини, 6 пластинок, 4 мікропластини, 18 знарядь (після ремонтажу з фрагментів -- 17), один різцевий скол, а також 270 екз. відходів виробництва (луски, фрагменти, уламки) та 2 гальки. частина виробів з андезиту та іншої сировини мають сліди обпалення та фрагментації під дією вогню. Це також стосується нуклеусів, які розсипалися на дрібні уламки. названий факт опосередковано вказує на те, що наявність на одній глибині в одному шарі андезитових та неандезитових артефактів є результатом одночасної події. до набору знарядь з неандезитової сировини, які вже були описані вище, додалися вироби з андезиту: ретушовані відщепи (3), зубчасте та фрагмент двобічного листоподібного вістря (рис. 13: 10). Лк здається, вістря на пластині, віднесене раніше до типу гравет, необхідно визначати як просто вістря на пластині з білатеральною ретушшю (рис. 13: 6).

з погляду на знахідки з третього рівня роз- копу III (відщепи, фрагменти, луски), то на цей час більш менш чітко ідентифікуються артефакти з індивідуальною нумерацією з глибини від 1,6 до 1,75 м (2,10/2,25 м від «0»). Ці знахідки, як здається, відповідають артефактам шаруD(рис. 10) та дійсно мають відношення до шару II Королево I. Для більш аргументованого висновку щодо стратиграфічної позиції необхідні додаткові розкопки. Два відщепа з андезиту з цього рівня мають патину шару Е, тобто співвідносяться з шаром III розкопу I.

Висновки

На підставі досліджень 2015--2017 рр. у роз- копі Ша, а також аналізу колекцій розкопу III (1982, 1985 рр.) можна стверджувати, що на даній ділянці стоянки Королево IIу непотри- вожених стратиграфічних умовах представлено п'ять археологічних шарів: Е, D, C, B, A(таблиця).

У геологічному розрізі простежуються два верхніх викопних ґрунти (витачів / прилуки). Аналогічні ґрунти також представлені на стоянці Королево I (Haesaerts, Koulakovska2006, р. 29) та в розкопі I стоянки Королево II (Kulakovskaya, Usik2011, p.133--134). Вони визначені як регіональні викопні ґрунти IIIта IV (Адаменко, Городецкая 1987, с. 80--83) і можуть виступати як загальні хронологічні маркери верхнього плейстоцену на цих пам'ятках.

Два нижніх шари Dі Eможуть корелювати- ся з відповідними культурними шарами IIі IIIрозкопу I (1979--80 рр.). Середньопалеолітич- ні артефакти культурного шару IIIрозкопу Iдатуються кінцем останнього міжзледеніння (OIS 5a) та відносяться до левалуазького технокомплексу. Знахідки з шару Е (розкоп Ш/Ша) мають близькі характеристики левалуазького виробництва. Вироби з андезиту шару III (розкоп I) та шару Е (розкоп III/Ша) мають тотожні риси з точки зору патини, але радикально відрізняються від більш пізніх. Що стосується андезитових артефактів шарів від Dдо А, то стан патини загалом не має таких суттєвих ознак, які б дозволяли впевнено розділити їх на окремі хронологічні групи, що також було помічено при огляді «культурно-хронологічних комплексів» середнього палеоліту та початку верхнього палеоліту Королево (Усик, Рац, Ку- лаковская 2014).

Колекція шару Dмає незаперечні риси спорідненості з шаром IIрозкопу Iу первинному виробництві та типології. В колекції присутні відщепи двобічної обробки. Шар II та шар Dзнайдені в однакових геологічних відкладах -- удайський кліматоліт (ud/vt₂?).

Три верхніх шари (А, В, С) розкопу Ша не мають аналогів у розкопі I.

Шар С впевнено фіксується на межі вита- чівського викопного ґрунту та удайського клі- матоліту (ud/vt₂?).Лише в розкопі Ша. Артефакти шару С відділяються від шару В та Dпевними стерильними прошарками. Шар С простежується у вертикальному вимірі між В та D, індустрія має риси верхнього палеоліту. Відсутність діагностичних форм не дозволяє більш коректно визначити приналежність його до конкретного технокомплексу.

Потужність культурного шару В на вивченій площі розкопу Ша незначна, але позиція артефактів в нижній частині витачівського викопного ґрунту є досить стабільною. Ці матеріали однозначно відповідають артефактам другого рівня знахідок розкопу III, що включає так званий шар 0 та разом представляють один культурний шар -- шар В.

Шар А, який залягає над пізньовитачівським викопним ґрунтом, представляє невідому дотепер у закарпатті верхньопалеолітичну індустрію. У ньому зафіксовано залишки вогнища з обкладкою туфом. Подібне явище є унікальним для палеоліту цього регіону, оскільки тут не зберігаються будь-які органічні рештки у четвертинних відкладах. Шар А простежується як в розкопі Ша, так і в розкопі III без будь-яких ознак переміщення. Технологічно культурний шар відрізняється як від індустрії шару II роз- копу І, так і шару В. Таким чином розкоп ІІІа презентує нові технокомплекси, які доповнюють культурно-хронологічну колонку закарпаття.

отже, досі епіграветський технокомплекс (шар 0) на стоянці королево іі вважався пе- ревідкладеним (Цемиденко 2001). Підсумовуючи результати досліджень останніх років, зокрема, відкриття індустрії «епіграветського» технокомплексу в чіткій стратиграфічним позиції можна говорити про певну некоректність запропонованої раніше інтерпретації. Техні- ко-типологічна характеристика всієї колекції шару В із розкопів ІІІ/ІІІа також може свідчить про її граветський вигляд. Це підтверджується присутністю знарядь з притупленою спинкою на мікропластинах (рис. 13: 3), що не є унікальним виключно для епігравету, а також наявністю пластин шириною 20--28 мм, які були зняті за допомогою м'якого відбійника. Певною мірою на правильність такого висновку вказує знахідка двобічного листоподібного вістря (рис. 13: 10). Листоподібні вістря досить часто зустрічаються саме у ранніх граветських технокомплексах, зокрема, на стоянках Середнього Подністров'я (Молодово V, шар Х; Межигірці І) (Черныш 1987; Koulakovska, Otte1998). Стратиграфічна позиція шару В у пізньовитачівсь- кому горизонті також свідчить про правильність віднесення цієї індустрії до гравету.

Проблема відносної типологічної невизначеності у рамках верхнього палеоліту матеріалів шарів А та С на сьогодні цілком залежить від невеликої площі досліджень. Слід не забувати про той факт, що на поселеннях є певна диференціація ділянок як от основна площа, місця розколювання сировини та виготовлення знарядь праці та периферійні ділянки.

Література

1. Адаменко, О. М., Городецкая, Г. Ц. 1987. Антропоген Закарпатья.Кишинев: Штиинца.

2. Гладилин, В. Н., Ситливый, В. И., Цемиденко, Ю. Э., Кухарчук, Ю. В., Ткаченко, В. И., Усик, В. И. 1985. Отчет о работах постояннодействующей палеолитической экспедиции Археологического музея Института зоологии АН УССР за 1985 год. НА ІА НАНУ, ф. 64, 1985/121.

3. Гладилин, В. Н., Солдатенко, Л. В., Ситливый, В. И., Кухарчук, Ю. В., Ткаченко, В. И. 1982. Отчет о работах постояннодействующей палеолитической экспедиции Археологического музея Института зоологии АН УССР в 1982 г.НА ІА НАНУ, ф. 64, 1982/66.

4. Гладилин, В. Н., Солдатенко, Л. В. 1974. Отчет о работах Закарпатской палеолитической экспедиции в 1974 г.НаІА НАНУ, ф. 64, 1974/95.

5. Гладилин, В. Н., Солдатенко, Л. В. 1980. Отчет о работах Закарпатской палеолитической экспедиции Археологического музея Института зоологии АН УССР в 1980 г.НА ІА НАНУ, ф. 64, 1980/114.

6. Гладилин, В. Н., Солдатенко, Л. В., Кухарчук, Ю. В., Ситливый, В. И. 1981. Отчет о работах Палеолитической экспедиции Археологического музея Института зоологи АН УССР 1981 г.НА ІА НАНУ, ф. 64, 1981/109.

7. Гладилин, В. Н., Солдатенко, Л. В., Кухарчук, Ю. В., Ткаченко, В. И. Ситливый, В. И. 1979. Отчет о работах Закарпатской палеолитической экспедиции в 1979 г.НА ІА НАНУ, ф. 64, 1979/106.

8. Цемиденко, Ю. Э. 2001. Верхнепалеолитические комплексы Королево и их место в палеолите Центральной Европы. Карпатика, 13, с. 22-26.

9. Кулаковская, Л. В. 1989. Мустьерские культуры Карпатского бассейна. Киев: Наукова думка.

10. Кулаковская, Л. В. 2009. Королево: хронология раннего и среднего палеолита. В: Васильев, С. А, Кулаковская, Л. В. (ред.). С. Н. Бибиков и первобытная археология. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 87-100.

11. Солдатенко, Л. В. 1978. Отчет о работах разведывательного отряда Закарпатской палеолитической экспедиции в 1978 г.НА ІА НАНУ, ф. 64, 1978/77а.

12. Усик, В., Рац, А., Кулаковская, Л. 2014. Вулканическое сырье в палеолите Закарпатья: относительная хронология индустрий. In: Biro, K. T. (ed.). Aeolian scripts New ideas on the lithic world studies in honour of Viola T. Dobosi.Budapest: Amber Industries Kft., с. 197-206.

13. Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. 2018. Королево ІІ. Нові перспективи в хронології верхнього палеоліту Закарпаття. І Всеукраїнський археологічний з'їзд. Програма роботи та анотації доповідей, Ніжин, 23--25 листопада 2018р, с. 78-79.

14. Черныш, А. П., 1987. Эталонная многослойная стоянка Молодова V. Археология. В: Иванова, И. К., Цейтлин, С. М. (ред.). Многослойная палеолитическая стоянка Молодова V. Люди каменного века и окружающая среда. Москва: Наука, с. 7-94.

15. Demidenko, Y. E., Usik, V. I. 1995. Sur les criteres de reconnaissance de la fabrication in situ des pointes foliacees: l'exemple de Korolevo II. Paleo, 1, p. 213-216.

16. Gladilin, V. N., Demidenko, Yu. E. 1989. Upper Palaeolithic tool complexes from Korolevo. Anthropologie, XXVII: 2--3, p. 143-178.

17. Gladilin, V., Demidenko, Y. 1990. On the Origin of Early Upper Palaeolithic industries with leaf points in the Carpatho-Balkan Region. Feuilles de Pierre. ER- AUL, 42, p. 115-125.

18. Haesaerts, P., Koulakovska, L. 2006. La sequence pedosedimentaire de Korolevo (Ukraine transcarpa- tique): contexte chronostratigraphique et chronologi- que. В: Кулаковська, Л. В. (ред.). Європейський середній палеоліт.Київ: Шлях, p. 21-37.

19. Koulakovska, L., Otte, M. 1998. Mejigirzy. Prehis- toire Europeenne, 13, p. 149-166.

20. Kulakovska, L., Usik, V. 2011. Palaeolithic of Tran- scarpathian region (Ukraine): chronology and cultural variability. В: Гожик, П. Ф. (ред.). The Quaternary studies in Ukraine. Київ: Фоліант, p. 129-140.

21. Monigal, K., Usik, V., Koulakovska, L., Gerasimenko, N. 2006. The beginning of the Upper Paleolithic in Transcarpathia, Ukraine. Antropologie, XLIV: 1, p. 61-74.

22. Usik, V. I. 1989. Korolevo -- Transition from Lower to Upper Palaeolithic according to reconstruction data. Anthropologic, XXVII: 2--3, p. 179-212.

23. Usik, V., Monigal, K., Kulakovskaya, L. 2006. New Perspectives on the Transcarpathian Middle to Upper Paleolithic l Boundary. In: Conard, N. J. (ed.). When Neandertals and Modern Humans Met.Tubingen, p. 213-232.

REFERENCES

1. Adamenko, O. M., Gorodetskaya, G. D. 1987. Antropogen Zakarpatia. Kishinev: Shtiintsa.

2. Gladilin, V. N., Sitlivyy, V. I., Demidenko, Y. E., Kukhar- chuk, Yu. V., Tkachenko, V. I., Usik, V. I., 1985 Otchet o rab- otakh рostoyannodeystvuyushchey Paleoliticheskoy ekspedit- sii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologii AN USSR v 1985 g.NA IA NANU, f. 64, 1985/121.

3. Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V., Sitlivyy, V. I., Kukhar- chuk, Yu. V., Tkachenko, V. I., 1982. Otchet o rabotakh рosto yannodeystvuyushchey Paleoliticheskoy ekspeditsii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologii AN USSR v 1982 g.NA IA NANU, f. 64, 1982/66.

4. Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V. 1974. Otchet o rabotakh Zakarpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii v 1974 g.NA IA NANU, f. 64, 1974/95.

5. Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V. 1980. Otchet o rabotakh Zakarpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologii AN USSR v 1980 g.NA IA NANU, f. 64, 1980/114.

6. Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V., Kukharchuk, Yu. V., Sitlivyy, V. I. 1981. Otchet o rabotakh Paleoliticheskoy ek- speditsii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologi AN USSR 1981 g.NA IA NANU, f. 64, 1981/109.

...