Фібули із городища на Горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)

Фібул-застібки із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу села Бучак Канівського району Черкаської області у 2016—2018 роках. Вигляд корпусу фібули з олов’янистої бронзи, зав’язка на три витки.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.09.2021
Размер файла 3,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Фібули із городища на Горі Лисуха (знахідки 2016--2018 рр.)

Л.В. Кармазіна

Статтю присвячено публікації фібул-застібок із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. у 2016--2018 рр.

Ключові слова: Середнє Подніпров'я, городище на горі Лисуха, фібули, хронологія.

THE FIBULAE FROM LYSUKHA HILLFORT (Finds of 2016--2018)

L. V. Karmazina

The paper publishes the collection of fibulae from LysukhaHillfort obtained during the field exploration from 2016 to 2018. The research was conducted by the archeological team of the Science Research Centre «Protective Archaeology Service of Ukraine»» headed by Dr. Yu. Boltryk. The monument on Lysukha Mountain is located in Middle Dnieper region. The settlement was discovered in 1970 by Dr. E. V. Maksimov. During 1990--2005 the site was explored by Dr. V. O. Pet- rashenko. The results of the research allow to attribute the site as multi-layered settlements with finds of Late Scythian, Zarubintsy, Chernyakhiv cultures and early Slavic times of the 5th--7th c. AD.

The collection includes 29 intact and fragmented fibulae. They have been discovered both in mixed layers and objects. Some of them are found by chance. Fibulae belong to seven typological groups according to the classification of A. K. Ambroz. Finds are represented by Early Roman and Late Roman forms. Three chronological groups could be distinguished: second half of the 1st -- early 2nd century AD, third quarter of the 3rd -- early 4th century AD and the second third of the 4th--early 5th century AD.

The first group consists of three artifacts. Two finds came to Lysukha through the contacts of its population with Northern Pontic cities. These fibulae were found in the Sarmatian assemblages. One fibula is of Southern Baltic origin. Similar fasteners were in use among the population of Post Zarubintsy circle on the Middle Dnieper area.

The fibulae of Late Roman forms are represented by 23 pieces. The fasteners are made mainly of bronze and iron. Fibulae of the «military» type and Cherniakhiv one are prevailed.

Keywords: Middle Dnieper region, Lysukha Hill- fort, fibulae, chronology.

Пам'ятку на горі Лисуха виявили у 1970 р. розвідкою експедиції є. в Максимова. Протягом 1990--2005 рр. городище із перервами досліджувала Канівська археологічна експедиція під керівництвом в. О. Петрашенко (Петра-шенко, Козюба 1999, с. 160; 2005; Петрашенко та ін., 2001, с. 190; Петрашенко, Циндровська 2005, с. 302--307). На основі виявлених об'єктів та артефактів дослідники віднесли пам'ятку до багатошарових поселень зі знахідками пізньоскіфського, зарубинецького, черняхівського та ранньослов'янського часу V--VII ст. Із останнім періодом було пов'язано будівництво оборонних споруд на поселенні (Петрашенко, Циндровська 2005, с. 307).

Упродовж сезонів 2016--2018 рр. проводилися охоронно-рятувальні роботи городища на горі Лисуха поблизу села Бучак Канівського району Черкаської області. Дослідження здійснювалися археологічною експедицією ДП «НДЦ “ОАСУ”» під керівництвом Ю. В. Болтрика.

Результати досліджень у 2016--2018 рр. дають підстави повернутися до питання періодизації пам'ятки. Це стає можливим із появою нових хроноіндикаторів, представлених масовими речами та індивідуальними знахідками, у тому числі, фібулами-застібками.

На площі розкопів та поза їх межами зібрано 29 фібул. Колекцію утворюють 9 цілих та20 фрагментованих екземплярів. Прикраси виготовлені переважно із бронзи, менша кількість -- залізні, окремі екземпляри поєднують у собі декілька видів металу. Найчастіше застібки містилися у культурному шарі разом із різночасовим матеріалом (14 одиниць), 8 екземплярів відносяться до випадкових знахідок. Із заповнення об'єктів походять 7 фібул.

Наявні зразки застібок належать до семи типологічних груп за класифікацією А. К. Амброза: 1) група 9, глазчаті фібули; 2) група 10; сильнопрофільовані фібули західних типів; 3) група 15, лучкові підв'язні фібули; 4) група 16, прогнуті підв'язні фібули; 5) група 17, двочасні «воїнські» фібули; 6) група 18, двочасні фібули із високим приймачем; 7) група 19, т-подібні фібули із пружиною. Відповідно до означеної схеми подано виклад опису матеріалу (Амброз 1966).

Мал. 1 - Глазчаті фібули. 1. У культурному шарі городища виявлено корпус глазчатої фібули «пруської»серії (Амброз 1966, табл. 6: 21) або типу А 60--61(Almgren 1897,Taf. 51--61) (КАЕ- 2017, інв. № 36 ; Болтрик та ін. 2019) (рис. 1: 1). Виготовлений із бронзи, пластинчастий, двочасної конструкції. Спинка деформована, декорована паралельними горизонтальними насічками у центральній частині. Край ніжки зламаний, на її площадці міститься шість прокреслених концентричних вирізів. Висота корпусу складає 7,4 см. Такий тип фібул характерний для пам'яток горизонту Рахни--Почеп і зустрічається у закритих комплексах середньо-сарматської культури. Географічно наближена подібна застібка походить із шару поселення Таценки 4 Обухівського р-ну Київської обл. (Кропотов 2010, с. 231). Для Середнього Подніпров'я фібули датують останньою чвертю І -- першою чвертю ІІ ст. н.е.

Сильнопрофільовані фібули західних типів. 2. Цей тип фібул представлений одним екземпляром (КАЕ-2017, інв. № 1356; Болтрик та ін. 2019) (рис. 1: 2). Застібка належить до сильнопрофільованих фібул із розширеною голівкою варіанту 2 за А. К. Амброзом або форми 2 за класифікацією В. В. Кропотова (Амброз 1966, табл. 7: 4; Кропотов 2010, рис. 73: 1). Фібула виготовлена із бронзи, ціла. Загальна довжина виробу складає 4,6 см. Має голівку ромбічної форми, на кінці якої виділений гребінь для утримування осі пружини (налічує 8 витків). На дужці міститься намистина біконічної форми. Приймач укорочений, суцільний, закінчення декороване намистиною за формою подібною до ромба. Аналогію фібулі із городища на горі Лисуха знаходимо у складі інвентарного комплексу впускного поховання 2 із кургану 2 поблизу с. Пороги Вінницької області, яке атрибутоване як сарматське (Симоненко,Лобай 1991, рис. 20: 3). Відомі вони і у шарах постзарубинецьких пам'яток (Башкатов, Терпиловський 2010, с. 33). Дата: друга половина І -- початок ІІ ст. н.е.

Лучковіпідв'язніфібули. 3. Походить із об'єкта 7 розкоп Західний (КАЕ-2017, інв. № 2127; Болтрик та ін. 2019). Одночасна підв'язна фібула «лебяжинської» (IV) серії варіанту 2 / форми 1 (Амброз1966, табл. 10: 4; Кропотов 2010, рис. 47: 8) (рис. 1: 3). Застібка виготовлена із бронзи, ціла. Висота виробу складає 4,5 см. Корпус утворюють овально розширена спинка та вузька ніжка. Пружинний блок налічує чотири витки. У безпосередній близькості від городища, знахідки фібул даного типу зафіксовані на пам'ятці с. Малий Букрин Київської обл. (Гороховский 1988, табл. 10: 53а). Зустрічається у закритих комплексах се-редньосарматської культури. Аналогію фібули із Лисухи знаходимо у похованні кургану 2 західної групи Новопилипівки, яке датоване періодом розквіту середньосарматської культури -- другою половиною І -- початком ІІ ст. н. е. (Кропотов 2010, с. 162).

Прогнуті підв'язні фібули. Три корпуси належать двочасним «простим» фібулам із асиметричним вигином спинки серії А2 за Є. Л. Го-роховським або варіанту 1Б за А. К. Амброзом. Поява цього типу застібок окреслена другою третиною -- третьою чвертю ІІІ ст. н. е., побутування можливе і пізніше (Амброз 1966, табл. 11: 7; Гороховский 1988, с. 221, табл. 16: 100--101).

Корпус фібули із бронзи, приймач відсутній, кільце отвору для осі пружини зламане (КАЕ-2017, інв. № 2166) (рис. 2: 1). Загальна довжина 5,2 см, ширина 0,4 см.

Корпус фібули із бронзи, приймач відсутній (КАЕ-2017, інв. № 330) (рис. 2: 2). Як і попередній екземпляр, застібка має характерні сліди деформації, отримані внаслідок дії температури. Його висота 4,6 см.

Мал. 2

фібула застібка лисуха

Корпус фібули з олов'янистої бронзи, приймач зламаний, уціліла зав'язка на три витки (КАЕ-2017, інв. № 2128) (рис. 2: 3). Висота тіла становить 3,85 см.

Наступні два фрагменти застібок попередньо відносимо до варіанту Б1 («смілянський») підв'язних прогнутих фібул. Хронологія цього варіанту -- остання третина ІІІ -- початок V ст. н. е. (Гороховский 1988, с. 223, табл. 17: 112).

Корпус двочасної фібули із бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 254) (рис. 2: 4) походить із верхнього шару заповнення об'єкта 8 на розкопі Південний. Спинка у плані асиметрична, у перетині має форму півкола, частина переходу на ніжку і приймач пластинчастий, вціліли чотири витки пружинного блоку. Висота виробу 4,4 см.

Корпус двочасної фібули із бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 516) (рис. 2: 5), пластинчастий, спинка деформована, її центральна частина та ніжка містять фасетки у вигляді скошених країв. Висота корпусу складає 4,5 см. П'ять зразків застібок, за класифікацією Є. Л. Гороховського, належать до серії «фасе-тованих» двочасних підв'язних варіанту Б3. Широка дата їх побутування -- друга третина IV -- перша половина V ст. н. е.(Гороховский 1988, с. 225).

Корпус фібули із бронзи, стрічковий, звужений у напрямі ніжки (КАЕ-2017, інв. № 2164) (рис. 2: 6). По обидва боки від місця зав'язки нанесені фасетки у вигляді горизонтальних ліній та хрестів. Довжина корпусу 4,9 см, його максимальна ширина 0,8 см.

Корпус фібули із бронзи, стрічковий, звужений у напрямі ніжки (КАЕ-2016, інв. № 76; Болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 3) (рис. 2: 7). Отвір для утримання осі пружини та зав'язка відсутні. Спинка асиметрична та має скошені краї, у місці переходу на ніжку поміщені фасетки із горизонтальних ліній та хрестів. Довжина корпусу 5,7 см.

Корпус фібули із бронзи, стрічковий, звужений у напрямі ніжки (КАЕ-2018 інв. № 806) (рис. 2: 8). Краї спинки округлі. Висота виробу 5,25 см.

Бронзова фібула із вертикальною пластиною для утримання осі, пружину утворюють 14 витків дроту, корпус та зав'язка пластинчасті (КАЕ-2017, інв. № 2) (рис. 2: 9). Спинка у плані симетрична. Біля голівки та у місці переходу на ніжку, сама ніжка вкрита фасетками у вигляді кутів і паралельних жолобків. Загальна довжина 5,6 см, ширина спинки 0,8 см, пружинний блок 2,7 см.

Фібула із бронзи (КАЕ-2016, інв. № 41; Болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 2) (рис. 2: 10) зі зламаним приймачем. за типологією А. К. Ам-броза фібулу слід віднести до варіанту 3Б2а (Амброз 1966, табл. 11: 12). Корпус пластинчастий, має плавно прогнуту симетричну спинку, пружинний блок нараховує шість витків. Висота вцілілої ділянки тіла 4,9 см.

Мал. 3 - Двочасні «воїнські» фібули: 1--3 -- фібули із вузькою ніжкою; 4--9 -- фібули із ромбічною ніжкою або формою подібною до ромба; 10 -- фібула із трапецієподібною ніжкою

Двочасні «воїнські» фібули. Три екземпляри утворюють підгрупу «воїнських» фібул із вузькою ніжкою варіантів а та в або групи ХІІ серії А (Амброз 1966, с. 70; Гороховский1988, с. 235). Застібки виконані із заліза. Фібули є типовими для пам'яток черняхівської культури Києво-Черкаського регіону та існують упродовж IV ст. н. е.

Корпус фібули, зламаний (КАЕ-2017, інв. № 796) (рис. 3: 1). Спинка сформована із бруска прямокутної у перетині та напівкруглої у плані форми, симетрична. Кінець дужки у місці кріплення пружинного блоку прогнутий до низу і утворює петлю. Край ніжки зламаний, приймач відкритий, відтягнутий від бокової частини. Довжина корпусу 7,25 см.

Залізна двочасна фібула, ціла (КАЕ- 2017, інв. № 2126; Болтрик та ін. 2019) (рис. 3: 2). Застібка виявлена у верхньому шарі заповнення ями в об'єкті 17 на розкопі Західний. Має пошкоджений пружинний блок і деформовану частину спинки. Виготовлена із бруска дроту у перетині округлої форми. Приймач короткий відтягнутий від бокової частини. Пружинний блок 6-витковий із дужкою під спинкою. Розміри виробу: загальна довжина 6,4 см, ширина пружинного блоку 1,75 см, довжина приймача 1,6 см.

Мініатюрна залізна фібула (має зламану голку) (КАЕ-2018, інв. № 803) (рис. 3: 3). Походить із дна котловану об'єкта 13 розкопу Східний. Повторює конструктивні елементи попередньо описаної застібки. Загальна довжина виробу складає 3,1 см (Амброз 1966, табл. 10: 16).

Наступну підгрупу утворюють 6 одиниць двочасних «воїнських» фібул із ромбічною ніжкою або формою, подібною до ромба -- група ХІІ, серія В(Гороховский1988, с. 235).

Корпус двочасної бронзової «воїнської» фібули (КАЕ-2016, інв. № 125; Болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 1) (рис. 3: 4) -- тип 4, варіант 3 (Петраускас 2010, с. 196). Виконаний із трикутного у перетині бруска, спинка симетрична. Ніжка пласка, має форму ромба із максимальним розширенням ближче до спинки. Поверхня у зоні кутів декорована у вигляді двох нарізних концентричних кілець. Приймач відкритий і відтягнутий від середини ніжки. Довжина вцілілої частини 5 см. Дата: друга половина IV -- початок V ст. н.е.

Фібула із бронзи, ціла (КАЕ-2017, інв. № 255) (рис. 3: 5) тип 4 варіант 3 (Петраускас 2010, с. 196). Повторює конструктивні особливості попередньо описаної застібки і належить до того ж хронологічного діапазону. Декор на ніжці відсутній. Довжина виробу 5,4 см.

Корпус двочасної «воїнської» фібули типу 4, варіанту 3 за О. В. Петраускасом (КАЕ-2017, інв. № 2129) (рис. 3: 6). Ніжка сформована у вигляді видовженого ромба, контур виділений прокресленою лінією. Корпус брусковий. Спинка у перетині трикутної форми. Як і попередні екземпляри, належить до останньої фази існування черняхівської культури.

Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2017, інв. № 382) (рис. 3: 7) відноситься до типу 4 двочасних «воїнських» фібул (Петраускас 2010, с. 195). Корпус брусковий у плані, має форму дуги, у перетині -- трикутну, поверхня фасетована. Голівка спинки декорована кнопкою у вигляді «гантельки». Тіло ніжки із повздовжніх країв пошкоджене. Має короткий приймач відкритого типу, відтягнутий від середньої частини корпусу. Загальна довжина збереженої часини без урахування висоти кнопки 5,95 см.

Наявний корпус із бруска бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 335) (рис. 3: 8) -- тип 4, варіант 2 (Петраускас 2010, с. 196). Має округлу спинку, ромбоподібну у перетині. На голівці спинки міститься кнопка. У плані має форму овалу. Ніжка за формою подібна до ромба із виділеним раускас 2010, с. 196). Подібна до попередньої. Кнопка, яка прикрашає голівку спинки, зламана. Ніжка за формою близька до ромба, де максимальне розширення припадає ближче до спинки Довжина корпусу 3,8 см. Корпус фібули походить із об'єкта 4 на розкопі Південний і супроводжувався уламками рогового тришарового гребеня класу ІІІ із округлою спинкою та плавно опущеними плічками. Такий тип фібул датують не раніше середини IV ст. н. е. повздовжнім гребенем у центральній частині. Приймач відтягнутий від середньої частини корпусу. загальна довжина 3,8 см (із кнопкою 4,2 см). Подібна фібула була виявлена на поселенні войтенки. за типологією О. в. Петраускаса слід датувати IV ст. н. е.

Наявний корпус застібки двочасної «воїнської» фібули із трапецієподібною ніжкою (КАЕ-2017, інв. № 2165) (рис. 3: 10) серії Б за є. Л. Гороховським або групи 2, типу 7 за О. в. Петраускасом (Гороховський 1988, с. 235, табл. 21: 16; Петраускас 2010, с. 197, рис. 12). Корпус пластинчастий, розширений у напрямі ніжки, спинка має асиметричний вигин. Приймач відкритого типу відтягнутий від бокової частини. загальна довжина 4,7 см. за закритими комплексами такі застібки датуються не раніше другої третини ІУ ст. н. е. та існують у часі до початку V ст. н. е.

Т-подібні фібули із пружиною. Наявні фрагменти двох застібок т-подібних фібул із пружиною типу І, форми 2, варіанту в -- із розширеною ніжкою, щитком та кнопкою на голівці (Амброз 1966, с. 76, табл. 12: 18). є. Л. Гороховський їх відносить до групи ХІІІ під назвою «бюгелькнопффібуль». через наявність у обох зразків щитка та кнопки, фібули із Лисухи слід датувати другою половиною ІУ ст. н. е. або рубежем ІУ--V ст. н. е., їх існування можливе і у першій половині У ст. н. е. Фібули із кнопкою на голівці синхронні дочасним«воїнським» фібулам означеного хронологічного діапазону (Гороховский1988, с. 239--240).

Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2018, інв. № 804) (рис. 4: 1). в отворі пластини для утримання осі пружини лишився фрагмент стрижня із заліза. Має округлу симетричну спинку, у перетині високу трикутну. На ребрі, у напрямі переходів, містяться дрібні насічки. На кінці корпусу поміщений щиток у формі півкола, згори декорований біконічною кнопкою із насічками по ребру. Ніжка до низу розширена, поверхня прикрашена фасетками. Приймач колбоподібний, відтягнутий від бокової частини корпусу. Довжина екземпляра складає 5,4 см.

Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2018, інв. № 808) (рис. 4: 2) має високу спинку, у плані округла та квадратна у перетині. Голівка спинки сформована у плаский щиток прямокутної форми, згори декорована біконічною кнопкою. Ніжка корпусу розширена до низу, її краї фасетовані. Приймач високий колболоподібний, відтягнутий від бокової частини корпусу. його висотою 4,2 см.

Двочасні фібули із високим приймачем. 26. Корпус фібули (КАЕ-2017, інв. № 333) (рис. 4: 3) із пошкодженим приймачем типу А УІІ дніпровської серії із рубчастим кільцем на корпусі між спинкою та ніжкою над прий-

Мал. 4 - Інші типи фібул із городища на горі Лисуха: 1--2 -- Т-подібні фібули; 3 -- фібула із високим приймачем типу А УІІ дніпровської серії; 4--6 -- фібули невизначених типів

Мачем (Гороховський 1988, с. 213, 255, табл. 12: 66; Гороховський, Гопкало (Бобровська) 2004, с. 119, рис. 6: 2). Має овальну у перетині спинку. У місці переходу на голівку міститься жолобок. Ніжка вузька, її закінчення розділене трьома жолобками. висота корпусу складає 4,1 см. застібка, подібна до знайденої на городищі, була виявлена на поселенні с. Григорівка Канівського району черкаської області. Для території Середнього Подніпров'я такі фібули побутували в ареалі черняхівської культури не раніше третьої чверті ІІІ -- початку IVст. н. е.

Фібули невизначених типів. 27. Корпус одночасної прогнутої підв'язної фібули (КАЕ- 2018, інв. № 805) (рис. 4: 4). Виріб виконаний із заліза, сильно кородований, ніжка не збереглася: корпус стрічковий, спинка симетрична, збереглися два витка пружини, приймач відсутній, стрічкове кріплення міститься на переході між спинкою та ніжкою. Висота складає 5,5 см.

Уламок спинки корпусу фібули із бронзи (КАЕ-2017, інв. № 2167) (рис. 4: 5).

Корпус фібули із заліза, брусковий (КАЕ- 2018, інв. № 804) (рис. 4: 6). Спинка асиметрична, у перетині має форму півкола. Приймач звужений у напрямі закінчення та суцільний, відтягнутий від бокової частини. Уцілілий пружинний блок, метал сильно кородований. Розміри: довжина 4,65 см, ширина пружинного блоку 1,25 см, товщина спинки 0,2 см

Аналіз колекції показав присутність на площі городища фібул ранньоримських та пізньо-римських форм. У свою чергу вони розпадаються на три окремі хронологічні групи.

Серед наявних варіантів ранньоримських фібул переважають застібки сарматського часу -- третьої хронологічної групи за В.В. Кропотовим (2010, с. 332). Такі фібули побутують у другій половині І -- на початку ІІ ст. н. е. Вони мають північно-причорноморське походження. Подібні знахідки ілюструють зв'язки жителів Лисухи із містами Північного Понту та населенням Нижнього Подніпров'я. Такі контакти підтверджуються і знахідками на площі городища великої кількості античних імпортів із причорноморських центрів (Болтрик та ін. 2019). Натомість, наявність «глазчатої» фібули вказує і на південно-балтійські впливи.

Пізньоримські фібули, що представлені у кількості 23 одиниць, можна розділити на дві хронологічні групи: третя чверть ІІІ -- початок IVст. н. е. та друга третина IV-- початок Vст. н. е. Першу групу складають застібки типу УІІ Альмгрена та двочасні підв'язні фібули серії А2. Друга група включає підв'язні фібули серії В3, «воїнські» фібули типу 4, варіантів 2 і 3 та фібули «бюгелькнопффібуль». Вони є етнографічною рисою представників черняхівської культури на останньому етапі існування та мають місцеве походження.

Отже, на основі фібульного матеріалу вдалося виокремити раніше не відомий етап у періодизації пам'ятки. Він окреслений періодом розквіту сарматської культури. Наявність фібул, датованих розвинутим етапом черняхівської культури та періодом гунського панування, підтверджують припущення В.О. Петрашенко щодо функціонування поселення і у черняхівський час.

Література

1. Амброз, А. К. 1966. Фибулы юга Европейской части СССР (II в. до н. э.-- IVв. н. э.).Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1--30.

2. Башкатов, Ю. Ю., Терпиловський, Р. В. 2010. Позднезарубинецкие памятники Середнего Под-непровья. Раннеславянский мир, 12: Позднезарубинецкиепамятники на територии Украины (вторая пол. І--ІІ в. н. э.), с. 36-44.

3. Болтрик, Ю. В., Пробийголова, О. С., Кармазіна, Л. В., Куштан, Д. П., Коломієць, С. П. 2018. Дослідження городища на горіЛисуха. Археологічнідослідження в Україні 2016р., с. 283-287.

4. Болтрик, Ю. В., Пробийголова, О. С., Кармазіна, Л. В., Очеретний, С. В., Куштан, Д. П. 2019. Житлово-господарські комплекси городища на горіЛисуха. Археологічні дослідження в Україні 2017р. с 297-301.

5. Гороховский, Е.Л. 1988. Хронология ювелирных изделий первой половины Iтыс. н. э. Лесостепного Поднепровья и Южного Побужья. Диссертация к. и. н. Киев: ИА АН УССР.

6. Гороховский, Е. Л., Гопкало(Бобровская), О. В. 2004. Фибулы VII группы О. Альгрема в ареале черняховской культуры. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологіядавніхслов'ян. Дослідження і матеріали.Київ: ІА НАНУ, с. 103-130.

7. Кропотов, В. В. 2010. Фибулы сарматской эпохи. Киев: Адеф-Украина.

8. Петраускас, О.В. 2010. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам'яток України). Археологія і давняісторіяУкраїни, 2, с. 191-207.

9. Петрашенко, В. О., Виногродська, Л. І., Козюба, В. К. 2001. РоботиТрахтемирівськоїекспедиції в 2000 р. Археологічнівідкриття в Україні 1999-- 2000рр., с. 189-193.

10. Петрашенко, В. О., Козюба, В. К. 1999. Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам'яток).Київ.

11. Петрашенко, В. О., Козюба, В. К. 2005. ДослідженняКанівськоїекспедиції у 2004 р. Археологічнідослідження в Україні 2003--2004рр., с. 249-251.

12. Петрашенко, В. О., Циндровська, Л. О. 2005. РоботиКанівськоїекспедиції у 2005 р. Археологічнідослідження в Україні 2004--2005рр., с. 302-307.

13. Симоненко, А. В., Лобай, Б. И. 1991. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в I в. н. э. (погребения знати у с. Пороги).Киев: Науковадумка.

14. Almgren, O. 1897. StudientibernordeuropaischeFibelformen der erstennachchristlichenJahrhundertemitBerticksichtigung der provinzialromischen und stidrussischenFormen. Stockholm: IvarHaeggstrom.

15. Ambroz, A. K. 1966. FibulyiugaEvropeiskoichasti SSSR (II v. do n. e. -- IV v. n. e.).Moskva: Nauka. Svodarkheolog- icheskikhistochnikov, D 1--30.

16. Bashkatov, Iu. Iu., Terpilovskii, R. V. 2010. Pozdnezaru- binetskiepamiatnikiSerednegoPodneprovia. Ranneslavyan- skiymir, 12: PozdnezarubinetskiyepamyatnikinateritoriiUkrainy (vtoraya pol. І--ІІ v. n. e.). Moskva: IA RAN, s. 3644.

17. Boltryk, Yu. V., Probyiholova, O. S., Karmazina, L. V., Kushtan, D. P., Kolomiiets, S. P. 2018. Doslidzhenniahoro- dyshchanahoriLysukha. Arkheolohichnidoslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 283-287.

18. Boltryk, Yu. V., Probyiholova, O. S., Karmazina, L. V., Ocheretnyi, S. V., Kushtan, D. P. 2019. Zhytlovo-hospodar- ski kompleksyhorodyshchanahoriLysukha. Arkheolohichnidoslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 297-301.

19. Gorokhovski,iE. L. 1988. KhronologiiaiuvelirnykhizdeliipervoipolovinyItys. n. e. LesostepnogoPodneproviaiIuzh- nogoPobuzhia.Dissertatsiia k. i. n. Kiev: IA AN USSR.

20. Gorokhovskii, E. L., Gopkalo (Bobrovskaia), O. V. 2004. Fibuly VII gruppy O. Algrema v arealecherniakhovskoikul- tury. In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohiiadavnikhslov'ian. Doslidzhenniaimaterialy. Kyiv: IA NANU, s. 103-130.

21. Kropotov, V. V. 2010. Fibulysarmatskoiepokhi. Kiev: Adef-Ukraina.

22. Petrauskas, O. V. 2010. F^uli «vomskogotipu»

23. chermakhivskoi' kulturi (zamatermlamipam'iatokUkrainy). Arkheologua і davniaIstoruaUkrainy, 2, s. 191-207.

24. Petrashenko, V. O., Vynohrodska, L. I., Koziuba, V. K. 2001. RobotyTrakhtemyrivskoiekspedytsii v 2000 r. Arkheolohichnividkryttia v Ukraini 1999--2000 rr., s. 189-193.

25. Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 1999. UzberezhzhiaKanivskohovodoskhovyshcha (kataloharkheolohichnykhpam'iatok). Kyiv.

26. Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 2005. DoslidzhenniaKanivskoiekspedytsii u 2004 r. Arkheolohichnidoslidzhen- nia v Ukraini 2003--2004 rr., s. 249-251.

27. Petrashenko, V. O., Tsyndrovska, L. O. 2005. RobotyKanivskoiekspedytsii u 2005 r. Arkheolohichnidoslidzhen- nia v Ukraini 2004--2005 rr., s. 302-307.

28. Simonenko, A. V., Lobai, B. I. 1991. SarmatySevero-Za- padnogoPrichernomoria v I v. n. e. (pogrebeniiaznati u s. Po- rogi). Kiev: Naukovadumka.

29. Almgren, O. 1897. StudienubernordeuropaischeFibelfor- men der erstennachchristlichenJahrhundertemitBeruck- sichtigung der provinzialromischen und sudrussischen For- men. Stockholm: IvarHaeggstrom.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Передумови та особливості формування Українських Січових Стрільців. Галицька битва як перший бойовий досвід легіону УСС. Бій на горі Маківка, його наслідки. Брусилівський прорив. Бій на горі Лисоня як трагічна сторінка літопису Січових Стрільців.

    контрольная работа [35,8 K], добавлен 14.05.2014

  • Перший бойовий досвід українських січових стрільців у Галицькій битві. Героїзм легіонерів на Закарпатті. Втрати від холоду у січні 1915 р. Перемога у бою на горі Маківка над російськими полками. Вирішальні бої на горі Лисонній та втрати серед стрільців.

    реферат [18,2 K], добавлен 07.03.2010

  • Городища - археологічні пам’ятки протослов’янської зарубинецької культури; їх будова, розвиток, функціонування. Характеристика і особливості городищ, пізньоскіфські і античні традиції у їх облаштуванні; дунайські впливи на матеріальну культуру населення.

    реферат [26,0 K], добавлен 18.05.2012

  • Древнейшие культурные слои городища Падаятактепа. Крепостная стена ахеменидского и эллинистического периодов. Остатки крепостной стены города Узункыр. Обводные стены холмов Сангиртепа и Шуллюктепа. Масштабные археологические раскопки городища Еркурган.

    презентация [1,2 M], добавлен 13.04.2016

  • Исследования на территории подтаежного Прииртышья и анализ их результатов. Особенности керамического комплекса городища Марай 4, а также оценка его места и значения среди культурных образований начала раннего железного века, историческая роль находок.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 07.10.2017

  • З історії Дубровиччнини. Історія виникнення села Бережки. Легенди виникнення села Бережки. За часів громадянської війни. Побудова колгоспу. Часи Великої Вітчизняної Війни. Перші керівники колгоспів. За часів мирного життя. Історія школи.

    реферат [23,2 K], добавлен 07.06.2006

  • Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.

    реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013

  • Особливості історичного розвитку та топоніміка подільського села Тиманівки Тульчинського району Вінницької області, розташованого на берегах невеликої річки Козарихи. Визначення аспектів розвитку села з часів його заснування і до сьогоднішніх днів.

    курсовая работа [35,7 K], добавлен 29.04.2011

  • Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.

    реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012

  • Письмові відомості про унікальну пам’ятку історії і природи - Кам'яну могилу в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною. Гроти Кам’яної могили, петрогліфи (наскальні зображення). Історія досліджень, сучасний стан.

    реферат [31,0 K], добавлен 28.01.2014

  • Природно-географическая характеристика района. Образование придолинных пещер (Сюкеевские, Юрьевская). Методика проведения археологических работ. Памятники Болгарского городища. Культура средневекового государства, быт и жизнь народа Волжской Булгарии.

    отчет по практике [35,5 K], добавлен 29.10.2014

  • Археологическая карта раннесредневековых поселений Чуйской долины VI—XII вв. Историко-топографическая характеристика городищ с длинными валами. Краснореченское, Толекское, Буранинское, Грозненское, Ключевское, Сретенское, Александровское городища.

    презентация [2,4 M], добавлен 20.04.2016

  • Изучение внешнего вида и планировки городища Аркаима, в котором с помощью геофизических методов и археологических раскопок выявлено 67 жилищ, из которых раскопано 29. Особенности планировки жилых домов. Хозяйство, общество и неорелигиозная составляющая.

    реферат [36,7 K], добавлен 22.06.2010

  • Местонахождение и фортификация поселений. Вещевой комплекс дьяковской культуры. Погребальный обряд жителей городищ. Наиболее распространенное оружие на охоте. Область распространения дьяковских городищ. Раскопки подмосковного Троицкого городища.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2015

  • Происхождение кыпчаков, упоминание о них в китайских летописях II в. до н.э. Ранняя история кыпчаков. Поселения и городища оседлого и полуоседлого населения кыпчаков. Маршруты кочевания кыпчаков. Роль кыпчакских племен в становлении казахского народа.

    реферат [61,2 K], добавлен 04.04.2015

  • Надписи на гадательных костях, или цзягувэнь, образцы эпиграфики второй половины второго тысячелетия до нашей эры, происходящие, в основном, из городища Иньсюй, близ города Аньян провинции Хэнань в Китае. Месопотамский и древнекитайский способы гаданий.

    реферат [574,3 K], добавлен 10.09.2014

  • История открытия и этапы исследования Аркаима - важного памятника эпохи бронзового века и историко-ландшафтного заповедника. Тщательно спланированный архитектурный план городища как идеальной крепости. Изучение основных гипотез предназначения Аркаима.

    контрольная работа [26,2 K], добавлен 22.09.2016

  • История основания Джамбульского областного историко-краеведческого музея. Казахстанские ученные, которые принимали активное участие в организации и работе музея. Краткий обзор наиболее выдающихся экспонатов, которые были найдены территории городища Тараз.

    доклад [15,6 K], добавлен 01.03.2015

  • Культура Волжской Булгарии в период Золотой Орды. Социально-политические изменения на булгарской земле в золотоордынский период. Исследования архитектурных памятников, сохранившихся на территории Булгарского городища. Древние раскопки Волжской Булгарии.

    реферат [27,6 K], добавлен 11.12.2007

  • Історія села Чемеринці - розвиток села від найдавніших часів до наших днів. Етапи подій, шо відбувалися на Прикарпатті з найдавніших часів і по наше сьогодення, про суспільно-політичне, духовне та культурне життя села та його зв'язок з історією України.

    книга [307,3 K], добавлен 08.05.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.