Мушлі молюсків з Мотронинського городища

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

І.О. Балашов, О.Д. Могилов

Під час дослідження Мотронинського городища скіфського часу на Черкащині, у нашаруваннях VI-- V ст. до н. е. виявлено мушлі трьох видів наземних молюсків: Helixpomatia, Austrota cheavin dobonensis та Frutici colafruticum. Усі ці види зустрічаються в даній місцевості і зараз. Оскільки вважалося дискусійним, чи не виникли популяції H. pomatia в Придніпров'ї внаслідок недавнього завезення людиною, суттєвим є доказ присутності цього виду в даній місцевості протягом щонайменше 2400 років. характер пошкоджень на мушлі H. pomatia свідчить про те, що молюск був вжитий у їжу людиною.

Ключові слова: Мотронинське городище, скіфський час, молюски, Середнє Придніпров'я.

SHELLS OF MOLLUSCS FROM MOTORONYN HILLFORT. I. O. Balashov, O. D. Mogylov

The shells of 3 land molluscs' species are found in the historical layer of VI--V century B.C. from the Mo- tronynhillfort of the Scythian age (Chyhyryn district of Cherkasy region, Ukraine): Helix pomatia, Austro- tacheavindobonensis and Frutici colafruticum. All these species are known to still occur in this area. Since it was disputable whether the H. pomatia was recently introduced in the Dnipro area, an evidence of its presence for at least 2400 years in this region is notable. Nature of damage to the shell of H. pomatia indicates that it was probably used for food by humans.

Keywords: Motronynhillfort, Scythian time, mollusks, Middle Dnieper region.

Вступ

Мотронинське городище (с. Мельники Чигиринського р-ну Черкаської обл.) -- визначна пам'ятка скіфського часу Українського Лісостепу, що вражає масивністю своєї оборонної системи. Овальний у плані комплекс фортифікацій складається з двох концентричних ліній оборони. Кожна з них включає рів та вал, на якому в давнину існували дерев'яні стіни. Найбільш масивна зовнішня лінія. Вал та рів тут мають низку в'їздів. У трьох місцях вони прикриті перпендикулярними фланкуючими фортифікаційними смугами. внутрішня цитадель має менш масивні укріплення. Культурний шар городища насичений знахідками. Поруч розташовано курганний могильник.

Вперше Мотронинське городище згадується ще у XIX ст. (фундуклей 1848, с. 9; Похилевич 1864, с. 688, 689). Деталізовані дані про укріплення та курганний могильник подає О. О. Бобринський. (Бобринской 1894, с. 53-- 60). Розкопки на городищі вперше проводять В. В. Ханенко і В. В. Хвойко у 1899 р., які досліджують ділянку валу, внутрішній простір та кургани (Исследования...1899, с. 36; Хвойко 1905, с. 6, 7). У радянський час на пам'ятці працюють відомі фахівці І. В. Фабріціус (Фабріціус 1938), М. І. Вязьмітіна та Є. Ф. Покровська (Вязьмитина, Покровская 1950), О. І. Тереножкін та В. А. Іллінська (Тереножкин, 1952, с. 88--89). Масштабні дослідження на Мотронинському городищі та некрополі проводить у 1988--1996 рр. експедиція під керівництвом С. С. Безсонової, за участі С. А. Скорого (Бессонова, Скорый 2001). У 2000--2003 рр. роботи на пам'ятці продовжує спільна Українсько-Польська експедиція на чолі з С. А. Скорим та Я. Хохоровським (Хохоровски, Скорый 2006). Роботами на пам'ятці відкрито чисельні житлові, господарські, та культові споруди. Розкопанопоховальні комплекси.

У 2017--2018 рр. дослідження городища відновила Скіфська Правобережна експедиція (Могилов, Руденко, Панченко 2018; Могилов 2018). Роботи велись в районі укріплень внутрішньої цитаделі. Отримано чисельну добірку знахідок скіфського часу, а також зоологічний матеріал, більшість якого складали кістки свійських та зрідка диких тварин. В нашаруваннях VI--V ст. до н. е. виявлено і низку мушель молюсків.

Матеріал і методи

мотронинський городище історичний мушля

Мушлі (черепашки) наземних молюсків з Мотронинського городища отримані з культурних нашарувань VI--V ст. до н. е. в ході археологічних розкопок. Дослідження велись у відповідності до загальноприйнятої методики, пошарово. Датування зоологічного матеріалу проводилось за наявними в шарах супроводжуючими археологічними знахідками. Насамперед -- за ліпною та імпортною античною керамікою, а також -- наконечниками стріл та вуздою.

Виявлені 4 мушлі Austrota cheavin dobonensis (Pfeiffer, 1828) та по одній Frutici colafruticum (Muller, 1774) і Helixpomatia Linnaeus, 1758 (Mollusca, Gastropoda, Stylommatophora). визначення молюсків проведене за стандартними методиками (Лихарев, Раммельмейер 1952; Шилейко 1978; Kerney, Cameron 1979; Welter-Schultes 2012; Балашов 2016b). Оскільки нещодавні молекулярно-генетичні дослідження показали, що вид Austrota cheavin dobonensis не належить до роду Cepaea, куди його відносили раніше (Neiber, Hausdorf 2015), ми відносимо цей вид до окремого роду (див. обговорення у Балашов 2016a).

Матеріал зберігається у колекції наземних молюсків Інституту зоології ім. І. І. Шмальна-узена НАН України (Київ).

Результати і обговорення

Мушлі Austrota cheavin dobonensis (Helicidae) та Frutici colafruticum (Bradybaenidae) мають пошкодження різного ступеня, які не можна пов'язати з діяльністю людини. Ці види є і були досить звичайними у Придніпров'ї, є широко поширеними в Європі. Перший з цих видів більш характерний для степів, а другий -- переважно для вологих біотопів, але обидва види можуть зустрічатися разом у чагарниках і на луках (Балашов, Байдашников, 2010; Welter-Schultes 2012; Балашов, 2016a).

Равлик виноградний Helixpomatia (Helicidae) -- широко поширений в Європі вид, що традиційно вживається в їжу людиною. Сучасний ареал виду охоплює більшу частину Європи, крім найбільш південних, найбільш північних і найбільш східних регіонів (Welter-Schultes 2012). Однак, природні межі ареалу цього виду не встановлені та дискусійні (Fiorentinoetal. 2016). В Україні виноградний равлик поширений переважно в західних регіонах -- в Карпатах, на Волині та Поділлі, в той же час у Придніпров'ї, на Причорноморській низовині та Середньоруській височині зустрічається спорадично, переважно в антропогенному середовищі (Хлус, Хлус 2003; Сверлова и др. 2006; Balashov, Gural-Sverlova 2012; Балашов 2016a; 2016b). Оскільки в літературі немає відомостей про палеонтологічні знахідки Helixpomatia на схід від Поділля, вважалося дискусійним чи не виникли більш східні популяції внаслідок відносно недавнього перенесення людиною (Лихарев, Раммельмейер 1952; Шилейко 1978; Хлус, Хлус 2003; Сверлова и др. 2006; Балашов 2010; Балашов, Байдашников 2010; Balashov, Gural-Sverlova 2012; Балашов 2016a; 2016b). В той же час нещодавнє виявлення популяцій цього равлика в природних широколистяних лісах Черкащини, Полтавщини та Харківщини, зокрема в урочищі Холодний яр поблизу Мотронинського городища, свідчило про можливість того, щоці популяції мають природне походження (Балашов и др. 2009; Балашов 2010; Балашов, Байдашников 2010; Балашов, Брусенцова 2015). Представлена у цій статті археологічна знахідка доводить присутність виноградного равлика в Придніпров'ї впродовж щонайменше 2400 років.

Висота виявленої мушлі H. pomatia складає 46 мм, ширина -- 45 мм, при 5 обертах. Мушля біла, майже втратила природне забарвлення, проте помітні залишки від 5 темних спіральних смуг. За формою і розміром досліджена мушля не має суттєвих відмінностей від екземпляру Helixpomatia, що був зібраний нами живцем у 2008 р. в цій же місцевості поблизу Мотронинського монастиря (зберігається у колекції Інституту зоології, IZANGT01018). Однак сучасний екземпляр повністю позбавлений смуг і має однорідне коричневе забарвлення. Виражена присутність 5 смуг у H. pomatia трапляється досить рідко, але за поодиноким екземпляром не можна зробити висновку чи є таке забарвлення древньої мушлі випадковим.

Важливим є характер пошкоджень виявленої мушлі. Відломленою є частина колумелярного краю устя довжиною близько 10 мм, при цьому будь-які інші пошкодження відсутні. Ця частина мушлі є відносно міцною і, за нашим досвідом, якщо вона є пошкодженою після смерті равлика під дією природних факторів, то мушля має й численні інші пошкодження більш крихких частин, які ламаються першими. Перш за все, це стосується палатального та базального країв устя, які є більш тонкими і не приєднані до попередніх обертів мушлі. У той же час, саме пошкоджене місце, колумелярний край устя, слугувало би місцем опори для будь- якого знаряддя, при витягуванні тіла равлика з мушлі з метою застосування у їжу. зокрема і тому, що використання для опори більш крихких країв устя відламало би відповідні стінки мушлі, але не дозволило би витягти равлика. збіг цих двох обставин, пошкодження лише відносно міцної частини мушлі, яке би слугувало місцем для опори знаряддя при діставанні равлика з мушлі, свідчить про те що цей молюск був вжитий у їжу.

Молюски роду Helix застосовувалися людьми у їжу з доісторичних часів, у античність та протягом всіх подальших періодів (Сверловаи др., 2006; Балашов, 2016А; Korabeketal. 2018). Цікавим є факт, що в Східній Європі з давніх часів, можливо з античних, відомі випадки навмисного завозу та інтродукції з метою застосування у їжу равликів спорідненого виду -- Helixlucorum Linnaeus, 1758 (Korabeketal. 2018).

Література

1. Балашов, І. О. 2010. Наземні молюски (Gastropoda, Pulmonata) Полтавської області. наукові записки Державного природознавчого музею, 26, с. 191-198.

2. Балашов, И. А. 2016a. Фауна Украины. Моллюски. Стебельчатоглазые (Stylommatophora).Киев: Наукова думка.

3. Балашов, И. 2016b. Охрана наземных моллюсков Украины. Киев: Институт зоологии НАН Украины.

4. Балашов, И. А., Байдашников, А. А. 2010. Наземные моллюски (Gastropoda) лесостепного Приднепровья и их фитоценотическая приуроченность. Вестник зоологии, 44, 4, с. 309-316.

5. Балашов, И. А., Биатов, А. П., Василюк, А. в. 2009. видовой состав и фитоценотическая приуроченность наземных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata) Национального природного парка «Гомольшанские леса» (Украина, Харьковская обл.). Вестник зоологии, 43, 4, с. 355-360.

6. Балашов, И. А., Брусенцова, Н. А. 2015. Наземные моллюски национального природного парка «Слобожанский» (Харьковская обл., Украина). Зоологический журнал, 94, 11, с. 1249-1256.

7. Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 2001. Мотронинское городище скифской эпохи (по материалам раскопок 1988--1996 гг.). Киев.

8. Бобринской, А. А. 1894. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. Санкт-Петербург, II.

9. Вязьмитина, М. И., Покровская, Е. ф. Отчет об археологических работах проведенных в окрестностях с. Жаботина Каменского района Кировоградской области в 1950 г. НА ІА НАНУ, ф. 64, 1950/24.

10. Исследования... 1899. Исследования и раскопки в Чигиринском уезде Киевской губернии, вблизи Мотронинского монастыря. Киевская старина, LXVI, Июль.

11. Лихарев, И. М., Раммельмейер, Е. С. 1952. наземные моллюски фауны СССР. Москва; Ленинград: АН СССР.

12. Могилов, О. Д. 2018. Нові знахідки ранньоскіфського часу на Мотронинському городищі. Старожитності Лівобережжя Дніпра -- 217,с. 86-88.

13. Могилов, О. Д., Руденко, С. В., Панченко, К. І. 2018. Звіт про розкопки на Мотронинському городищі (Чигиринський р-н Черкаської області) в 2017р. Київ.

14. Похилевич, Л. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. Статистические исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Киев: Киевопечерская Лавра.

15. Сверлова, Н. В., Хлус, Л. Н., Крамаренко, С. С., Сон, М. О., Леонов, С. В., Король, Э. Н., Вычалковская, Н. В., Земоглядчук, К. В., Кирпан, С. П., Кузьмович, М. Л., Стенько, Р. П., Ференц, О. Г., Шклярук, А. Н., Гураль, Р. И. 2006. Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированной среде. Львов.

16. Тереножкин, А. И. 1952. Поселения и городища в бассейне р. Тясмина. Краткие сообщения Института истории материальной культуры,XLIII, с. 80-98.

17. Фабріціус, І. В. 1938. Скіфська розвідкова експедиція 1938р. НА ІА НАНУ, ф. 25, 31.

18. Фундуклей, И. И. 1884. Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии. Киев.

19. Хвойко, В. В. 1905. Городища Среднего Поднепро- вья, их значение, древность и народность. Москва, 1. Труды XII археологического съезда в Харькове 1902 г.

20. Хлус, Л. М., Хлус, К. H. 2003. Распространение HelixpomatiaL. на территории Украины. Чтения памяти А. А. Браунера: Материалы 3-й международной научной конференции, с. 54-56.

21. Шилейко, А. А. 1978. Наземные моллюски надсе-мействаHelicoidea. Фауна СССР, 3: Моллюски, 6. Ленинград: Наука.

22. Balashov, I., Gural-Sverlova, N. 2012. An annotated checklist of the terrestrial molluscs of Ukraine. Journal of Conchology, 41, 1, p. 91-109.

23. Fiorentino, V., Manganelli, G., Giusti, F., Ketmaier, V. 2016. Recent expansion and relic survival: Phyloge- ography of the land snail genus Helix (Mollusca, Gastropoda) from south to north Europe. Molecular Phylogenetics and Evolution, 98, p. 358-372.

24. Kerney, M. P., Cameron, R. A. D. 1979. Field guide to the land snails of Britain and north-west Europe. London: Collins.

25. Korabek, O., Jurickova, L., Balashov, I., Petrusek, A. 2018. The contribution of ancient and modern anthropogenic introductions to the colonization of Europe by the land snail Helix lucorum Linnaeus, 1758 (Helici- dae). Contributions to Zoology, 87, 2, p. 61-74.

26. Neiber, M. T., Hausdorf, B. 2015. Molecular phyl- ogeny reveals the polyphyly of the snail genus Cepaea(Gastropoda: Helicidae). Molecular phylogenetics and evolution, 93, p. 143-149.

27. Welter-Schultes, F. W. 2012. European non-marine molluscs, a guide for species identification. G5ttingen: Planet Poster.

References

1. Balashov, I. O. 2010. terrestrial mollusks (Gastropoda, Pulmonata) of the Poltava region. scientific notes of the state Natural History Museum, 26, pp. 191-198.

2. Balashov, I. A. 2016A. Fauna Of Ukraine. Mollusks. Stem-Eyed (Stylommatophora).Kiev: scientific thought.

3. Balashov, I. 2016b. Protection of ground mollusks of Ukraine. Kiev: Institute of Zoology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

4. Balashov, I. A., Baidashnikov, A. A. 2010. terrestrial mollusks (Gastropoda) of the forest-steppe Dnieper region and their phytocenotic priurchenost. Bulletin of Zoology, 44, 4, pp. 309-316.

5. Balashov, I. A., Biatov, A. P., Vasilyuk, A.V. 2009. species composition and phytocenotic priurchenost of terrestrial mollusks (Gastropoda, Pulmonata) of the National Nature Park "Gomolshansky forests" (Ukraine, Kharkiv region). Bulletin of Zoology, 43, 4, pp. 355-360.

6. Balashov, I. A., Brusentsova, N. A. 2015. ground mollusks of the National Nature Park "Slobozhansky" (Kharkiv region, Ukraine). Zoological Journal, 94, 11, pp. 1249-1256.

7. Bessonova, S. S., Skoryy, S. A. 2001. Motroninsky settlement of the Scythian era (based on the materials of excavations 1988-1996). Kiev.

8. Bobrinsky, A. A. 1894. mounds and random archaeological finds near the place of Smela. Saint Petersburg, II.

9. Vyazmitina, M. I., Pokrovskaya, E. F. report on archaeological work carried out in the vicinity of the village of Zhabotina, Kamensky district, Kirovograd region, in 1950 at the IA NASU, f. 64, 1950/24.

10.research... 1899.research and excavations in the Chigirinsky uyezd of the Kiev province, near the Motroninsky monastery. Kievskaya starina, LXVI, July.

11. Likharev, I. M., Rammelmeyer, E. S. 1952. terrestrial mollusk fauna of the USSR. Moscow; Leningrad: USSR Academy of Sciences.

12. Mogilov, O. D. 2018. New finds of early Scythian time on the Motroninsky settlement. Antiquities of the Left Bank of the Dnieper -- 217,pp. 86-88.

13. Mogilov, O. D., Rudenko, S. V., Panchenko, K. I. 2018. report on excavations at the Motroninsky settlement (Chigirinsky district, Cherkasy region) in 2017. Kiev.

14. Pokhilevich, L. The Tale of populated areas of the Kiev province. Statistical historical and church notes on all villages, villages, towns and cities located within the province. Kiev: Kyivopecherskaya Lavra.

15. Sverlova, N. V., Khlus, L. N., Kramarenko, S. S., Son, M. O., Leonov, S. V., Korol, E. N., Vychalkovskaya, N. V., Zemoglyadchuk, K. V., kirpan, S. P., Kuzmich, M. L., Stenko, R. P., Ferenc, O. G., Shklyaruk, A. N., Gural, R. I. 2006. fauna, ecology and intra-species variability of terrestrial mollusks in the urbanized environment. Lviv.

16. Terenozhkin, A. I. 1952. settlements and settlements in the basin of the Tyasmin river. Brief messages of the Institute of history of material culture,XLIII, pp. 80-98.

17. Fabritius, I. V. 1938. Scythian reconnaissance expedition of 1938 to IA NASU, F. 25, 31.

18. Fundukley, I. I. 1884.inspection of graves, ramparts and ancient settlements of the Kiev province. Kiev.

19. Khvoyko, V. V. 1905. ancient settlements of the Middle East, their significance, antiquity and nationality. Moscow, 1.Proceedings of the XII Archaeological Congress in Kharkiv, 1902

20. Khlus, L. M., Khlus, K. H. 2003. Distribution Of Helixpomatic. on the territory of Ukraine. Reading the memory of A. A. Brauner: materials of the 3rd International Scientific Conference, pp. 54-56.

21. Shileyko, A. A. 1978. terrestrial mollusks of nadse-meistvahelicoidea. Fauna of the USSR, 3: mollusks, 6. Leningrad: Nauka.

22. Balashov, I., Gural-Sverlova, N. 2012. An annotated checklist of the terrestrial molluscs of Ukraine. Journal of Conchology, 41, 1, p. 91-109.

23. Fiorentino, V., Manganelli, G., Giusti, F., Ketmaier, V. 2016. Recent expansion and relic survival: Phyloge- ography of the land snail genus Helix (Mollusca, Gastropoda) from south to north Europe. Molecular Phylogenetics and Evolution, 98, p. 358-372.

24. Kerney, M. P., Cameron, R. A. D. 1979. Field guide to the land snails of Britain and north-west Europe. London: Collins.

25. Korabek, O., Jurickova, L., Balashov, I., Petrusek, A. 2018. The contribution of ancient and modern anthropogenic introductions to the colonization of Europe by the land snail Helix lucorum Linnaeus, 1758 (Helici- dae). Contributions to Zoology, 87, 2, p. 61-74.

26. Neiber, M. T., Hausdorf, B. 2015. Molecular phyl- ogeny reveals the polyphyly of the snail genus Cepaea(Gastropoda: Helicidae). Molecular phylogenetics and evolution, 93, p. 143-149.

27. Welter-Schultes, F. W. 2012. European non-marine molluscs, a guide for species identification. G5ttingen: Planet Poster.

Размещено на Allbest.ru