Скифское погребение кургана Орликова могила на Юге Кировоградщины

Для антропологічного дослідження були надані фрагменти людських кісток, знайдені в похованні: в районі грабіжницького ходу та на дні могили.

Кістки мали різний стан збереженості -- від добре збережених, з блискучою оригінальною поверхнею або інтактним мереживним новоутворенням, до повністю еродованих фрагментів компакти. Колір кісток коливався від кавово-коричневого до сірого, колір патини -- від сірого до чорного.

Оскільки хаотичне розташування кісток у похованні не дало можливості співвідносити певні групи кісток з певним місцем захоронення, було вирішено описувати кістки не по місцю знахідки, а по індивідам. Кістки з різних пакетів були розсортовані за тафономічними, морфологічними та віковими ознаками.

методики

Оскільки кістки були представлені окремими фрагментами, на більшості з яких відсутні ознаки, за якими можна визначити стать та вік, ці показники були визначені з дуже широким діапазоном за морфологічними особливостями (величиною кісток, станом поверхні та компактної частини кістки, змінами суглобових поверхонь тощо). вік дитини визначено за станом метафізарних областей, ступенем приростання замикаючої пластинки та зростання елементів хребців.

опис кісток

скелет 1. Серед кісток знайдені чотири фрагменти ребер та сегмент грудини, які за величиною належать дитині до 10 років. Добре збереглися три хребці -- 7^й шийний (повністю зрослися дуги, епіфізи і замикаюча пластика не приросли), 4^й та 5^й поперекові (повністю зрослися дуги, епіфізи і замикаюча пластика не приросли, на передній поверхні видима пористість). Два фрагменти правої плечової кістки (дистальної та проксимальної частини діафізу) мають яскравий коричневий колір та блискучу поверхню, характерну для дитячих кісток. відновлена ширина дистального метафізу складає 40--42 мм. Слідів початку приростання епіфізів не видно. зберігся також діафіз лівої першої плеснової кістки. Максимальна довжина його складає 39 мм. Дистальна третина кістки патинована зеленим кольором, що свідчить про те, що біля ноги дитини знаходився предмет з бронзи або срібла.

Фрагмент правої тім'яної кістки має добре збережену зовнішню та внутрішню поверхні, ділянка потилично-тім'яного, так само як і потилично-соскоподібного шва повністю відкриті, кістка в куті їх перетину випукла. На внутрішній поверхні виражені пальцеподібні вдавлення, що є нормою для віку 5--8 років.

За морфологією та окремими ознаками, кістки належать індивіду 5--9 (11) років.

Скелет 2. Кістки дорослого (30--50 років) індивіда (індивідів) представлені дуже погано збереженими фрагментами компактної частини довгих кісток (поверхня з обох сторін повністю еродована, кістки мають сірий колір та чорну патину). Судячи з величини одного фрагменту, припустимо стегнової або великої гомілкової кістки, вони належать дорослому масивному чоловіку. Очевидно, цьому ж індивіду належить повністю збережена ліва п'яткова кістка, ліва друга та права третя клиновидні кістки. Середній бал зміни суглобів складає 3--4. Помірно рівномірно розвинений рельєф у місцях прикріплення зв'язок та сухожиль стопи.

Ребра. На зовнішній та внутрішній поверхні ребер (збереглися два фрагменти тіл невизначених ребер, фрагмент 9^го правого, 10^го лівого та повне праве 11^те) спостерігаються новоутворення кістки. Вони є можливими наслідками запалення періосту або плеври). Знайдено наслідки артрозу реберно-хребцевих суглобів.

Скелет 3? Права п'яткова кістка відрізняється від лівої кольором, структурою поверхні, будовою. Зміни на суглобових поверхнях більш слабкі, розвиток рельєфу загалом слабший, однак ентезиси виражені чіткіше. На медіальній поверхні, концентруючись навколо отворів судин, спостерігається слабо організоване нашарування кістки (припустимо крововилив), який є можливим наслідком травми. Ця кістка може належати іншому, молодшому чоловіку. Однак, жодна з кісток не повторюється, тому достовірно стверджувати про наявність третього індивіда в кургані не можна.

Дослідження фрагментів кісток з кургану показало наявність решток як мінімум двох, а, можливо, й трьох індивідів -- дитини 4--9 років і одного (двох) дорослих чоловіків.

Приложение 3

Н. А. Николаенко

результаты определения кристаллических горных пород, использованных при сооружении кургана орликоВА могила (№ 7)

Исследование петрографического состава кристаллических горных пород предпринято с целью определения ареала вероятных источников поступления каменного материала, использованного при сооружении кургана 7 у с. Богдановка (Фрунзе) Бобринецкого р-на Кировоградской обл.

в геологическом отношении курган расположен в области северо-западного эндоконтакта Бобринец- кого гранитоидного массива в пределах Софиевско- Компаниевской зоны разломов северо-восточного простирания.

Предметом непосредственного изучения послужил валунно-глыбовый материал, извлечённый при раскопках кургана и складированный у дороги Бобринец -- Новоукраинка. Преимущественный

рис. 1 Валунно-глыбовый материал, извлечённый при раскопках кургана и складированный у дороги Бобринец--Новоукраинка

рис. 2 Обнажённость кристаллического фундамента по обоим берегам левого притока р. Бобринки

Рис. 3 Кристаллические горные породы валунно-глыбового материала кургана 3: 1 -- гранит порфироб- ластический; 2 -- гранит равномернозернистый; 3 -- гнейс биотитовый выветрелый; 4 -- бластокатаклазит; 5 -- гранит пегматоидный; 6 -- гранит аллит-пегматоидный (вверху) и мелкопорфиробластический вывет- релый (внизу)

размер осмотренных глыб 30 х 20 х 20 см (порядка 30 кг), максимальный достигает 90 х 70 х 25 см (>150 кг), минимальный -- 20 х 15 х 7 см (=6 кг). Очевидно, что в сооружении кургана принимали посильное участие все члены сообщества, были также задействованы тягловые животные.

Валунно-глыбовый материал представлен в различной степени выветрелыми кристаллическими породами из русел и прирусловых отложений ближайших водотоков, а учитывая очень хорошую обнажённость кристаллического фундамента в долинах ручьёв и речек, также из обнажений с тектоническими швами и развитой сетью трещин, сформировавшейся в результате выветривания.

Петрографический состав пород довольно пёстрый, представлен в основном гранитоидами Бобри- нецкого массива: гранитами порфиробластическими трахитоидными средне-крупнозернистыми, мелко- и среднезернистыми равномернозернистыми мезократовыми, аплитоидными лейкократовыми, аплит-пегматоидными и крупнозернистыми до грубозернистых пегматоидными гранитами. Все граниты в той или иной степени затронуты процессами выветривания. Гнейсы биотитовые, более выветре- лые в сравнении с гранитами, представлены незна-

Рис. 4 Геолого-структурная карте кристаллического основания района раскопок масштаба 1: 200000 (по Н. А. Николаенко)

Рис. 5 Местные стратиграфические подразделения и комплексы (к геолого-структурной карте кристаллического основания района раскопок) (по Н. А. Николаенко)

чительным количеством мелких глыб уплощённых сглаженных форм.

Тектониты Бобринецкого массива в строительном валунно-глыбовом материале кургана представлены единичным экземпляром бластокатаклазита Со- фиевско-Компаниевской зоны разломов.

Аналогичный экземпляр бластокатаклазита обнаружен при осмотре расположенного в 550 м к се веро-северо-западу возле более древнего кургана 3 с отметкой 202,6 м. Учитывая весьма ограниченную распространённость этих наиболее древних тектонических швов, весьма вероятно, что оба экземпляра отобраны в одном месте. в связи с этим было бы интересно предпринять поиски этого конкретного места древних разработок, значительно растянутых во времени.

Кристаллические горные породы валунноглыбового материала кургана 7. Удалённость выходов кристаллических пород к северу от кургана, в долине реки Сугоклеи, -- порядка 3--4 км. Удалённость к югу, в обнажениях по обоим берегам левого притока р. Бобринки в его нижнем течении, а также в кустарном карьере со следами современного опробования на левом берегу реки -- порядка 6 км. Исходя из этого, а также принимая во внимание наличие древних тектонитов среди строительного материала кургана, более вероятным местом поступления кристаллических пород представляется долина р. Сугоклеи, а именно выходы кристаллических пород фундамента по правому берегу реки непосредственно к северу в 3--4 км от кургана.

Ниже, на геолого-структурной карте кристаллического основания района раскопок масштаба 1: 200000 отражено взаимное пространственное положение вышеназванных объектов: курганов, обнажений кристаллического фундамента в бассейне р. Сугоклеи -- вероятных мест добычи гранитов, гнейсов и бластокатаклазитов -- каменного строительного материала кургана, а также кустарного карьера в месте полной обнаженности кристаллического фундамента по обоим берегам левого притока р. бобринки.

Литература

1. Ніколаєнко, М. А. 2002. Пошуки родовищ золота масштабів 1: 25000 -- 1: 10000 у західній частині Приінгульської синкліналі в Лелеківсько-Мі- чуринському і Компанієвському рудних полях та Олексіївській ділянці на загальній площі 50000 км² у межах аркушів М-36-125-Б, Г; -137-А, Б, Г; L-36-5- Б з виявленням перспективних ресурсів категорії Р₂ (Геологічне завдання 37-47, 1992--2002). Кіровоград: Фонди КП «Кіровгеологія».

2. Ніколаєнко, М. А. 2007. Звіт про геологічне вивчення надр. Геолого-прогнозні роботи масштабу 1: 50000 на родовища урану тріщинно-жильного типу в межах східного ендо-екзоконтакту Бобри- нецького гранітоїдного масиву на загальній площі 630 км² (топопланшети M-36-137-B, Г; L-36-5) з оцінкою прогнозних ресурсів категорії Р₃ (2000-- 2007; геологічне завдання 37-61; заключний). Кіровоград: Фонди КП «Кіровгеологія».

References

1. Nikolaienko, M. A. 2002. Poshuky rodovyshch zolota massh- tabiv 1: 25000 -- 1: 10000 u zakhidnii chastyni Pryinhulskoi synklinali v Lelekivsko-Michurynskomu i Kompaniievskomu rudnykh poliakh ta Oleksiivskii diliantsi na zahalnii ploshchi 50000 km² u mezhakh arkushiv M-36-125-B, H; -137-A, B, H; L-36-5-B z vyiavlenniam perspektyvnykh resursiv katehorii R_s (Heolohichne zavdannia 37-47, 1992--2002). Kirovohrad: Fondy KP «Kirovheolohiia».

2. Nikolaienko, M. A. 2007. Zvit pro heolohichne vyvchen- nia nadr. Heoloho-prohnozni roboty masshtabu 1: 50000 na rodovyshcha uranu trishchynno-zhylnoho typu v mezhakh skhidnoho endo-ekzokontaktu Bobrynetskoho hranitoidnoho masyvu na zahalnii ploshchi 630 km² (topoplanshety M-36- 137--B, H; L-36-5) z otsinkoiuprohnoznykh resursiv katehorii R₃ (2000--2007; heolohichne zavdannia 37-61; zakliuchnyi). Kirovohrad: Fondy KP «Kirovheolohiia».

Размещено на Allbest.ru