Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу)
Дослідження, знайдених при розкопках комплексу ХІІ—ХIII ст. в одній з частин виробничого кварталу Київського Подолу, чотирьох глиняних форм для виготовлення тонкостінного скляного посуду. Підтвердження використання глиняних і кам'яних форм у склоробстві.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2021 |
| Размер файла | 863,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ГЛИНЯНІ ФОРМИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СКЛЯНИХ ПОСУДИН (ЗА ДАНИМИ РОЗКОПОК СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ КИЇВСЬКОГО ПОДОЛУ)
М.С. Сергеева, О.Ю. Журухіна
Анотація
У статті йдеться про знахідку чотирьох глиняних форм для виготовлення тонкостінного скляного посуду. Форми виявлено під час розкопок комплексу ХІІ--ХШ ст. в одній з частин виробничого кварталу Київського Подолу.
Ключові слова: Давня Русь, Давній Київ, ремесло, скляні вироби, технологія.
Annotation
M. S. Sergeyeva, O. Yu. Zhurukhina CLAY MOLDS FOR MAKING GLASS VESSELS (after data from the excavations of the medieval production complex on Kyiv Podil District)
A unique find of four clay molds for making glass vessels was found during archaeological researches of the site on the Naberezhno-Khreshchatitska str., 21 (Kyiv Podil) in 2007. The excavations both on the street itself and on the bordering areas revealed the existence here of a large handicraft quarter with economic and production objects dated to the 11th and 12th centuries. Location of the studied site near the waterway (Dnieper River) was convenient for placing here fire-hazardous productions, such as glass-making workshops.
On the site, remains of the construction of the furnace in the form of large pieces of vitrified clay and fragments of plinth form bricks were fixed. Numerous pieces of glass were found, as well as fragments of glassware, mainly those of bracelets and vessels. Among another finds there were such glass ornaments as beads and rings, and one inset for the ring. Among the ceramic material from the investigated complex, there were four clay molds for forming glass vessels. The molds were of bowl-like form and had a ribbed inner surface, made by hand. It is worthy to note that among the products there were two fragments of glass bottoms with ribbed outer surfaces, which could be made in such molds. Vessels with ribbed walls appear on the territory of Ancient Rus' from the second half of the 12th century. Chemical analyzes of glass mass taken from the complex showed that samples could be identified as lead-potassium Ancient Rus' glass.
Glassware, certain materials (molds for glass vessels, crucibles, pieces of lead), allow to connect the excavated complex with glass-making production.
Keywords: Ancient Rus', Ancient Kyiv, handicraft, glassware, technology.
Виклад основного матеріалу
Унікальна знахідка була виявлена під час археологічних досліджень однієї з ділянок Київського Подолу у 2007 р. на вул. Набереж- но-Хрещатицька, 21, а саме -- чотири глиняні форми для виготовлення скляного посуду. Розкопки територій, що безпосередньо межували з прибережною зоною (між вулицями Г. Сковороди та Спаською), показали наявність великого виробничого кварталу з господарськими та виробничими об'єктами ХІ--ХІІІ ст. (Сагайдак, Сергеєва 1999; Зоценко, Сергеєва 2008, с. 4--5). Археологічні роботи безпосередньо на самій Набережно-Хрещатицькій вулиці проводили доволі часто. її розташування поблизу водної артерії (річка Дніпро) було зручним для розміщення тут вогненебезпечних виробництв, наприклад, склоробних майстерень.
Під час дослідження території було виявлено завал обпаленої глини помаранчевого кольору потужністю 40--50 см. У товщі заповнення траплялися численні уламки осклянованої обпаленої глини -- стінок великої споруди, обмазки, цеглин та плінфи з осклянованою поверхнею. Серед завалу глини і зазначених уламків знайдено багато кераміки, колотого та оплавленого скла (прозоре, жовтого чи зеленого кольору), скляного шлаку і фрагментованих скляних виробів, більшість з яких складали браслети й уламки посуду (вінця, стінки, ручки, денця). Описані рештки можна трактувати як залишки склоплавильного горну, пов'язані з давньоруським рівнем верхнього культурного горизонту. Він не був зафіксований in situ, через що не реконструюється. фрагменти горну траплялись у межах всього розкопу, нараховано понад 1000 уламків, тобто мова може йти про досить велику споруду або, найвірогідніше, про кілька ідентичних споруд, а отже, про розвинуте широкомасштабне виробництво. Посуд, серед зазначених скляних виробів, належить до різних типів: гостродонні конусоподібні кубки, посудини з денцем, що плавно переходить до стінок, посудини на піддоні тощо (рис. 1; 5: 1--6). фрагменти переважно жовтого прозорого скла, іноді патинізованого, проте зустрічаються окремі екземпляри інших кольорів (блакитного, зеленого, фіолетового), деякі фрагменти вінець оздоблені кольоровими скляними смужками. Браслети різних типів: круглі гладкі (іноді з подвійними з'єднаними джгутами), круглі гладкі перевиті, пласко-опуклі у перетині. Намистини й персні репрезентовані окремими екземплярами, вставка для персня -- всього одним екземпляром, виготовленим з напівпрозорого яскраво-зеленого скла. Цікавою знахідкою є фрагмент віконниці дископодібної форми невеликого діаметру (не більше 75--80 мм) з блакитного напівпрозорого скла. Подібні віконниці могли використовуватися для вітражів (Зоценко, Сергеєва 2008, с. 10--11).
Рис. 1 Фрагменти денець скляних посудин, знайдених у виробничому комплексі
Рис. 2 Глиняні форми з майстерні по вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Києві
Серед керамічного матеріалу, що відноситься до зазначеного комплексу, знайдено 4 керамічні вироби, попередньо інтерпретовані як ливарні форми для скляного посуду (рис. 2; 3). форми стаканоподібні, з ребристою внутрішньою поверхнею, сформовані вручну, різних розмірів (табл. 1). Одна з них (№ 3907) фрагментована зі слідами використання, відрізняється від інших трьох невеличким діаметром денця, усередині денце більш заокруглене, ніж у трьох цілих, зовнішня поверхня оброблена більш ретельно і загладжена. Поверхня трьох цілих форм оброблена ножем по сирій глині, через що їхні стінки ззовні гранчасті. Усередині поверхня всіх екземплярів трохи закопчена, проте інших слідів використання на цілих екземплярах не простежено. Слід відзначити, що серед скляних виробів є два денця посуду з ребристою зовнішньою поверхнею, які могли вироблятись за допомогою таких форм (рис. 1: 3). Такий посуд видували в одночастинній рельєфній формі (рис. 4), що надавало продукції оптичного ефекту -- ребристої поверхні (Столярова 2016, с. 110).
Рис. 3 Глиняні форми з майстерні (загальний вигляд)
Таблиця 1
Розміри глиняних форм, мм
|
Інвентарний № |
d найширшої частини |
d денця |
Висота |
Т овщина стінок |
|
|
3907 1 |
110 |
36 |
87 |
20 |
|
|
3908 |
78 |
46 |
67 |
17--20 |
|
|
3909 |
90 |
50 |
85 |
18--22 |
|
|
3910 |
115 |
63 |
90 |
17--20 |
Примітка. 1 На денці тонким лезом прокреслено хрест
скляний глиняний посуд розкопки
Реконструкція посудин, що видувались у зазначених формах, приведена за публіка-цією Ю. Л. Щапової (рис. 5: 3). Посудини з ребристою зовнішньою поверхнею у давньоруських шарах з'являються з другої половини ХІІ ст. (Щапова 1972, с. 58).
Археологічні дані свідчать про використання глиняних чи кам'яних форм у склоробстві вже з ранньоримського часу, а широке використання вони здобули в ісламський період, що відображено великою кількістю знахідок скляних посудин саме цієї, ребристої, форми (Jackson-Tal 2012, р. 60, fig. 1: 11, 12). У склоробній майстерні III--IV ст. біля с. Комарів на Дністрі серед знахідок (інструментів, уламків горщиків для варіння скла, інших залишків виробництва) було виявлено два уламки глиняних форм для виготовлення посудин напівсферичної форми з ребристою поверхнею (рис. 6: 1), а серед фрагментів скляного посуду зафіксовано уламок (рис. 6: 2), який міг бути виготовлений у цій формі (Щапова 1978a, с. 230; 1983, с. 71--74).
Рис. 4 Процес виробництва скляного посуду шляхом видування у форму (за: Энтелис 1982, рис. 20)
Рис. 5 Реконструкція скляного давньоруського посуду (за: Щапова 1972, рис. 11)
Рис. 6 Знахідки з майстерні біля с. Комарів: 1 -- фрагменти глиняних форм (за: Щапова 1983, рис. 13: 9, 10); 2 -- уламок скляної посудини з ребристою поверхнею (за: Щапова 1978a, рис. 1: 1)
Ще одна форма, вже з вапняку, для виробництва скляних посудин з ребристою поверхнею, була знайдена під час розкопок склоробної майстерні VII--VIII ст. у Тель-Авіві (рис. 7). Форма підциліндрична, висота -- 13,0 см, діаметр у найширшій частині -- 9,0 см, товщина стінок -- 2,0 см. Ймовірно, форма призначалась для витримування температури розплавленого скла (Freestone et al. 2015, p. 47--48). Зафіксовано також знахідки металевих форм, але вони призначались для виготовлення скляного посуду інших конфігурацій. Наприклад, бронзова форма пізньоримського або ранньоісламського періоду для виробництва невеликих конічних посудин (Kroger 2007, p. 265--266, fig. 1).
Рис. 7 Форма з вапняку для видування скляного посуду (за: Freestone et al. 2015, fig. 6)
Матеріал, з якого виготовлена форма, впливає на деякі морфологічні ознаки виробу:
кам'яна форма робить поверхню виробу матовою (наприклад, кубики смальти, що виготовлені шляхом лиття скломаси на кам'яну плиту, внутрішня поверхня деяких візантійських браслетів, зовнішня поверхня деяких посудин) через контакт гарячої скляної маси із недостатньо нагрітою формою;
керамічну форму можна нагріти до оптимальної для формування скляних виробів температури, тому, наприклад, дуття у керамічну форму забезпечує блискучу зовнішню поверхню посудини (Щапова 1983, с. 73--74).
Таблиця 2
Макроелементний склад скла з майстерні
|
Шифр, № |
Колір |
CuO |
MnO |
PbO |
SnO |
TiO |
P2O5 |
CaO |
Fe2O3 |
Al2O3 |
K2O |
MgO |
Na2O |
SiO2 |
|
|
15 Н.Х. |
Жовтий |
0,005 |
0,036 |
16,51 |
0,023 |
0,17 |
1,52 |
4,17 |
0,24 |
2,65 |
0,69 |
0,62 |
0,25 |
72,96 |
|
|
16 н.х. |
Бірюзовий |
0,32 |
0,26 |
32,86 |
0,0048 |
0,21 |
0,29 |
1,61 |
0,16 |
1,49 |
13,92 |
0,13 |
0,94 |
47,63 |
Таблиця 3
Мікроелементний склад скла з майстерні
|
Шифр, № |
-4 |
-2 |
-4 |
-3 |
-2 |
-4 |
-4 |
-3 |
-3 |
-3 |
-3 |
-3 |
-3 |
-3 |
-3 |
-2 |
-3 |
-3 |
-4 |
-2 |
-2 |
|
|
Ag |
As |
Au |
B |
Ba |
Be |
Bi |
Со |
Cr |
Ga |
Li |
Nb |
Ni |
Sb |
Sc |
Sr |
V |
Y |
Yb |
Zn |
Zr |
||
|
15 Н.Х. |
0,58 |
0,3 |
0 |
31,5 |
3,1 |
0,9 |
0,8 |
0,3 |
2 |
0,3 |
3,1 |
1,3 |
0,9 |
1,5 |
0,2 |
1,8 |
2,9 |
1,3 |
3,5 |
0,8 |
4,1 |
|
|
16 Н.Х. |
1,75 |
0,17 |
0 |
12 |
1,1 |
1 |
1,3 |
0,3 |
1,1 |
0,2 |
3,1 |
1,4 |
0,9 |
2,2 |
0,2 |
1,9 |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
0,5 |
2,1 |
Визначення хімічного складу кількох зразків (фрагменти скляної маси) з майстерні відбувалося за допомогою методу емісійного кількісного спектрального аналізу (EGA) у відділі природничо-наукових і реставраційних досліджень Музею археології Інституту історії ім. Ш. Марджані AH РТ (м. Казань) 1. На сьогоднішній день EGA є найбільш інформативним з погляду набору елементного складу матеріалу, що досліджується, має високу чутливість, що дозволяє визначати як основні елементи, вміст яких складає відсотки, так і мікро- елементний склад, тобто, елементи, вміст яких не перевищує 10-4--10-5 %.
З табл. 2 можна виділити скло 2 типів: свинцево-калійне із вмістом свинцю близько 16 % (зразок 15) й свинцево-калійне із вмістом свинцю 33 % (зразок 16), вміст калію -- приблизно 14 %. Судячи з хімічного складу зразка шлаку (№ 15) можна припустити, що у майстерні, відкритій на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21, відбувалося безпосередньо варіння скла, бо цей шлак ще не містить поташної компоненти, в іншому випадку було б помітно низький рівень оксиду кальцію та оксиду магнію. Перевага калію над натрієм може вказувати на використання для золи рослин, що ростуть у помірній континентальній зоні. Бірюзове забарвлення скла отримане за допомогою міді. Попередній висновок про характер цих майстерень, пов'язаний з виробництвом предметів зі скла з готової скляної маси, не суперечить отриманим результатам (Журухина, Храмчен- кова 2012, с. 230--231).
Розглянемо свинцево-калійне скло в історичному аспекті. У першій чверті ХІ ст. з'являється скло, виготовлене за новою рецептурою, яка передбачала поєднання вже трьох склоутворюю- чих: піску, оксиду свинцю й поташу (карбонат калію, що отримували із золи трав'янистих рослин або дерев). Варили таке скло при температурі 1000 °С, а виготовлення виробів з нього відбувалось при температурі не вище 1150 °С. Таке скло піддавалось не тільки литтю, витягуванню, навивці, але й видуванню. Зі скла цього типу виготовляли посуд й віконне скло. Візантійське скло того часу теж варилося із потрійної шихти, яка складалася з піску, золи й вапна. Але давньоруське й візантійське скло належать до різних класів, хоча норма й пропорція поєднання компонентів однакова, що наштовхує на думку про запозичення рецепту. У той же час: джерелом лужної сировини у давньоруському склоробстві правив поташ, а не зола, яку використовували візантійці (Щапова 1978b, с. 76--78; Столярова 2016, с. 154--155).
Давньоруські скляні вироби (фрагменти прикрас, уламки посуду), а також форми для видування скляних посудин, горщикоподібний тигель із застиглою скляною масою, декілька фрагментів свинцю можна пов'язувати із склоробним виробництвом. Отже, попередньо можна казати про наявність виробничого осередку зі склоробною спеціалізацією. У склоробній майстерні виготовляли не лише скляні речі, але й поливу, яку застосовували на місці. При цьому давньоруського полив'яного посуду на ділянці було знайдено вкрай небагато і весь він репрезентований дуже дрібними фрагментами, а писанок під поливу всього дві. Отже, виготовлення поливи не було основною справою майстрів і носило побічний характер (Зо- ценко, Сергеєва 2008, с. 12--13).
Загалом результати дослідження у межах будівельного котловану дозволяють позначити початок життєдіяльності на ділянці часом не раніше ХІІ ст., коли з'являються перші об'єкти господарчого та виробничого характеру. З самого початку засвоєння ділянка розглядалась як виробничий осередок, де не споруджувались житлові будинки (жодних слідів житлової забудови не було виявлено). Інтенсивність виробничої діяльності зростає і досягає вершини свого розвитку наприкінці ХІІ -- у першій половині ХІІІ ст., коли тут функціонує велика склоробна майстерня або декілька таких майстерень. їх основною продукцією були браслети і скляний посуд. Побічним видом робіт було виготовлення поливи і покриття поливою керамічних писанок і, можливо, інших керамічних виробів. Можна констатувати великий розмах виробництва, а отже, його ринковий характер. Виявлення залишків склоплавильного горну -- одного з нечисленних прикладів склоплавильних горнів на Подолі і взагалі у Києві, є найважливішим результатом археологічних робіт 2007 р. на зазначеній ділянці (Зоценко, Сергеєва 2008, с. 28).
Література
1. Журухина, E. Ю., Храмченкова, Р. Х. 2012. Стеклоделательные мастерские Киевского Подола. Филология и культура, 3 (29), с. 226-234.
2. Зоценко, В. М., Сергеєва, М. С. 2008. Звіт Центру археології Києва про археологічні дослідження на ділянці будівництва у кварталі, створеному вул. Набережно-Хрещатицька, Волоська, Іллінська і Бо- рисоглібська (за адресою Набережно-Хрещатицька, 21). НА ІА НАНУ, в обробці.
3. Сагайдак, М. А., Сергеєва, М. С. 1999. Дослідження на Київському Подолі у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні 1998--1999рр., с. 40-42.
4. Столярова, E. К. 2016. Стекло средневековой Москвы XII--XIV века. Москва: РГГУ.
5. Щапова, Ю. Л. 1972. Стекло Киевской Руси. Москва: МГУ.
6. Щапова, Ю. Л. 1978a. Мастерская по изготовлению стекла у с. Комарово. Советская археология, 3, с. 230-242.
7. Щапова, Ю. Л. 1978b. О химии и технологии стекла. В: Боголюбов, А. Н. (ред.). Естественные представления Древней Руси. Москва: Наука, с. 74-81.
8. Щапова, Ю. Л. 1983. Очерки истории древнего стеклоделия (по материалам долины Нила, Ближнего Востока и Европы). Москва: МГУ.
9. Энтелис, Ф. С. 1982. Формование и горячее декорирование стекла. Ленинград: Ленинградский инженерно-строительный институт.
10. Freestone, I. C., Jackson-Tal, R. E., Taxel, I., Tal, O. 2015. Glass production at an Early Islamic workshop in Tel Aviv. Journal of Archaeological Science, 62, p. 45-54.
11. Jackson-Tal, R. E. 2012. The Early Islamic glass finds from Khirbat el-Thahiriya. Atiqot, 71, p. 57-72.
12. Kroger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265-266.
References
1. Zhurukhina, E. Yu., Khramchenkova, R. Kh. 2012. Stek- lodelatelnyye masterskiye Kievskogo Podola. Filologiya i kul- tura, 3 (29), s. 226-234.
2. Zotsenko, V. M., Sergeyeva, M. S. 2008. Zvit Tsentru arkhe- olohii Kyieva pro arkheolohichni doslidzhennia na diliantsi budivnytstva u kvartali, stvorenomu vul. Naberezhno-Khresh- chatytska, Voloska, Illinska i Borysohlibska (za adresoiu Nab- erezhno-Khreshchatytska, 21). NA IA NANU, v obrobtsi.
3. Sahaidak, M. A., Sergeyeva, M. S. 1999. Doslidzhennia na Kyivskomu Podoli u 1998 r. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1998--1999 rr., s. 40-42.
4. Stolyarova, E. K. 2016. Steklo srednevekovoy Moskvy XII-- XIV veka. Moskva: RGGU.
5. Shchapova, Yu. L. 1972. Steklo Kievskoy Rusi. Moskva: Izdatelstvo MGU.
6. Shchapova, Yu. L. 1978a. Masterskaya po izgotovleniyu stekla u s. Komarovo. Sovetskaya arkheologiya, 3, s. 230-242.
7. Shchapova, Yu. L. 1978b. O khimii i tekhnologii stekla. In: Bogolyubov, A. N. (ed.). Estestvennyyepredstavleniya Drevney Rusi. Moskva: Nauka, s. 74-81.
8. Shchapova, Yu. L. 1983. Ocherki istorii drevnego stek- lodeliya (po materialam doliny Nila, Blizhnego Vostoka i Ev- ropy). Moskva: MGU.
9. Entelis, F. S. 1982. Formovaniye i goryacheye dekorirovaniye stekla. Leningrad: Leningradskiy inzhenerno-stroitelnyy institut.
10. Freestone, I. C., Jackson-Tal, R. E., Taxel, I., Tal, O. 2015. Glass production at an Early Islamic workshop in Tel Aviv. Journal of Archaeological Science, 62, p. 45-54.
11. Jackson-Tal, R. E. 2012. The Early Islamic glass finds from Khirbat el-Thahiriya. Atiqot, 71, p. 57-72.
12. Kroger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265-266.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження артефактів кам’яної доби. Дослідження обробітку та розколювання кістки. Виготовлення кам’яних знарядь експериментальними методами (досліди О. Матюхіна). Видобуток кременя в піщаних та крейдових відкладах та поклади родовищ кременю в Європі.
реферат [19,8 K], добавлен 16.05.2012Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.
статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017Теплий клімат, водяний басейн, лісостеп з багатими ґрунтами та тваринним світом як фактори, що сприяли заселенню Ружинщини. Знайдення решток у вигляді кам'яного знаряддя, глиняних виробів. Залізоробне виробництво і гончарство як самостійна галузь.
реферат [2,3 M], добавлен 28.10.2010Особливості мистецтва виготовлення та оздоблення зброї в Стародавній Русі у ІХ-ХІ ст. Склад середньовічного озброєння та класифікації речових пам’яток. Неповторна своєрідність військової справи, що на ряд століть вперед визначить шляхи її розвитку.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.
статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017Проблема розвитку промислового комплексу Донбасу у перші повоєнні роки. На основі опублікованої літератури і архівних джерел проаналізовані процеси, які відбувалися у металургійній галузі.
статья [14,5 K], добавлен 15.07.2007Біографічні відомості про народження та дитинство, сім'ю руського державного і політичного діяча з варязької династії Рюриковичів, князя новгородського. Завоювання Володимиром київського престолу, його походи. Увічнення пам'яті князя Володимира.
презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2013Юрій Довгорукий в історії України, його формування як особистості. Узагальнення життя Юрія в період від приблизно 90 р. XI ст. до 1157 р. Моральні якості характеру. Політика захоплення Київського князівства. Початок боротьби між росіянами й українцями.
реферат [25,0 K], добавлен 03.01.2016Життєдіяльність Луки (Войно-Ясенецького Валентина Феліксовича) архієпископа Сімферопольського і Кримського. По закінченні медичного факультету Київського університету працював хірургом, вніс багато нового в техніку операцій. У 1923 р. прийняв постриг.
реферат [23,9 K], добавлен 02.03.2009Розгляд та аналіз питання історії взаємин Русі з візантійським Херсоном-Корсунем. Виявлення символотворчої ролі цього міста у справі навернення на християнство київського князя Володимира й організації церковно-культурного життя в тогочасному Києві.
статья [43,6 K], добавлен 18.08.2017Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.
реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010Короткий нарис життєвого шляху великого князя київського Володимира Мономаха, його місце в історії українського народу. Основні характерні риси Мономаха, що визначили напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики. Війни з половецькими ханами.
реферат [17,8 K], добавлен 10.10.2010Формування давньої системи вірувань східних слов’ян від І тис. до н.е. до запровадження християнства на Русі. Іранські божества київського пантеону. Поняття "генотеїзму" у віруваннях східних слов’ян. Демонологія та жертвопринесення у язичницьких культах.
реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2012Чорноклобуцьке об'єднання у складі київського князівства. Характеристика військових підрозділів чорних клобуків Середньої Наддніпрянщини у ХІІ ст. Історіографія питання половецько-руських відносин. Військово-політична значимість загонів чорних клобуків.
курсовая работа [72,2 K], добавлен 08.06.2012Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною. Легенда про походження Литви, постання національної держави. Початок Литовської доби на Русі-Україні. Значення битви на Синіх водах. Устрій українських земель, зростання значення Київського князівства.
реферат [16,4 K], добавлен 23.12.2009Історичні дані про замок у Клевані: початок будівництва, функціональне використання замку в період з XV по ХХ ст. Характеристика архітектури об’єкту, композиційні та художні особливості замку. Концепція реставрації та адаптації замкового комплексу.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 16.09.2015Огляд наукових здобутків М. Ломоносова у галузі хімії (технологія виготовлення кольорових стекол), фізиці (закони збереження ваги, руху, дослідження явищ кристалізації) і техніці (удосконалення григоріанського телескопу, розробка оптичного батоскопа).
реферат [507,5 K], добавлен 01.03.2010Розгляд комплексу ключових теоретичних понять і методів історико-біографічних досліджень. Аналіз їх змістового наповнення, співвідношення та коректного вживання в Україні. Обґрунтування позиціонування "біографістики" як спеціальної історичної дисципліни.
статья [38,6 K], добавлен 18.08.2017Поняття "архів" і "архівний документ". Аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах. Специфіка роботи архівів міста. Центральний державний історичний архів Львова.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 01.03.2011Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013
