Скіфські поховання з вуздою з Дніпровського Припоріжжя

Курган 9 біля Кушугума досліджувався в кінці серпня -- вересні 1930 р. висота насипу може бути визначена виходячи з креслень профілів насипу. С. С. Магура подав 2 їх варіанти, що дещо різняться за показниками висоти. Сьогодні цю різницю вже важко пояснити. Судячи з вказаних даних, курган стояв в місцевості, що дещо понижувалася до заходу, в бік дніпровської долини. відповідно, підвищення над оточуючим полем з цього боку найбільше: 73 чи 79 см. зі сходу курган височів тільки на 24--29 см. Над північними околицями він здіймався на 37--39 см, а над південними на 54--55 см. Діаметр кургану, судячи зі згаданих профілів -- 22--24 м в кресленнях профілів кургану С. С. Магури, його верхівка позначена чомусь не нульовою точкою, а позначкою +0,3 м, ніби за центральний репер чомусь взято точку на 30 см над насипом. в подальшому це створює певне непорозуміння для читачів, адже не ясно на якій висоті визначено «центральний рівень», від якого подано всі глибини у щоденнику досліджень. Так глибини деяких каменів крепіди подано на глибині 0,69--1,1 м від «центрального рівня»; це фактично вже рівень підкурганного ґрунту, якщо брати від поверхні насипу..

Насип, судячи з креслень та фото щоденника, досліджувався квадратним розкопом розмірами 16 х 16 м, з залишенням хрестоподібних бровок через центр. Насипаний з ґрунту, він був оточений кільцеподібною кам'яною крепідою, брили якої лежали на периферії схилів (рис. 9: I, II). в насипу знайдено декілька фрагментів кераміки та кістка тварини, що, вірогідно являють собою рештки тризни, або викинуті сюди з поховання при пограбуванні. в верхній частині західного сектору -- частина залізної речі (за припущенням С. С. Магури -- частина шаблі). в декількох місцях насипу згадуються глиняні скупчення, що, можливо, являли собою викид з могили. в південно-західному секторі насипу розчищено бронзові предмети вузди: пряжку та бляхи у вигляді голови лося та кисті лапи тварини. Судячи зі знаходженнях на значних глибинах (0,97, 1,13 та 1,37 м від «центрального рівня»), частково -- в районі крепіди, їх доцільніше пов'язувати все ж з покладанням вуз- дечних предметів в насип чи на підкурганну поверхню при заупокійному культі, що відоме в скіфській поховальній традиції (Мозолевсь- кий 1979, с. 23; Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 68, 69; Бидзиля, Полин 2012, с. 64--76), аніж з переміщенням їх сюди при пограбуванні. Подібним чином, очевидно, варто розглядати й аналогічні знахідки серед каменів викладки з описаних вище поховань в Гадючій балці та на Дніпрозаводбуді. в центрі кушугумсько- го кургану виявлено єдине поховання. зверху над його східною половиною вціліли камені закладу (рис. 9: III). Під ними виявлена пляма могили овальної форми (рис. 9: IV). Довжина ями, орієнтованої з заходу -- на схід, 2,3 м (а з врахуванням виступу на сході -- 2,7 м). Ширина -- 1 м. Глибину в 2,5 м від «центрального рівня» визначають кістки небіжчика. Нижня її частина вкопана в материкову глину. Заповнення чорноземне з окремими каменями. Поховання пограбоване. In situ збереглась ділянка грудей та кістки правої руки, судячи з яких покійний лежав витягнуто на спині, головою на захід (рис. 9: V). Решта кісток розкидані. Зліва біля грудей виявлено 2 бронзових наконечники стріл (рис. 9: V, 1). На кістці правої руки -- частина залізної речі (рис. 9: V, 2), що, за припущенням С. С. Магури, могла бути частиною меча. В могилі часто траплялись фрагменти залізних виробів, окремі -- зі слідами дерева (рис. 9: V, 2). Зафіксовано також шматки деревини з залізними окислами.

Стать небіжчика з поховання не визначалась, втім, беручи до уваги наявність в комплексі стріл та вузди, можна припускати, що це -- чоловік. Вузда з насипу дещо контрастує з його відносно невеликим розміром. враховуючи розробки К. П. Бунятян для більш пізніх степових пам'яток IV ст. до н. е. (Бунятян 1985), можна припускати, що тут був похований заможний представник рядового населення, один з вершників-воїнів, що складали основу скіфського війська того часу.

У кінці 1930 р. С. С. Магура на засіданні Всеукраїнського археологічного комітету зробив доповідь за результатами своїх робіт. Відомо, що за матеріалами досліджень була підготовлена і стаття (Шовкопляс 1992, с. 110, 111). Деякий час речі з комплексу зберігались в Археологічному музеї ВУАН в Києві, співробітником

Рис. 9 Курган 9 поблизу с. Кушугум: I, II -- камені крепіди кургану в процесі досліджень; III -- кам'яний заклад над могилою; IV -- могила; V -- поховання. 1 -- наконечники стріл; 2 -- фрагменти залізних виробів



Рис. 10 Бронзові знахідки з кургану 9 біля с. Кушугум: 1, 2--5 -- фото зі звіту С. С. Магури; 2а -- сучасний стан

якого був С. С. Магура (Козловська, арк. 48). Можна припускати, що в 1936 р., разом з іншими археологічними колекціями, вони були передані в Центральний історичний музей УРСР (сучасний НМІУ) в Києві Щиро вдячний С. В. Діденку, О. В. Пукліній, Т. В. Радієвській, С. А. Сорокіній за цінну допомогу та консультації при роботі з фондами Національного музею історії України.. виявити дані про них у міжвоєнних музейних інвентарних книгах поки не вдалося. Можливо, що на тлі тогочасного масштабного реформування історичних та археологічних музейних установ Києва, що супроводжувалося значним переміщенням експонатів фондів (Радієвська, Сорокіна, завальна 2016, с. 183--199), їх просто не встигли занести в інвентарну книгу; а в подальшому цьому завадила війна. вірогідно, в ході війни комплекс речей з Кушугуму був депаспортизований та частково втрачений. бляха у вигляді голови лося в повоєнний час зберігалась серед експонатів невідомого походження. Доля інших артефактів невідома.

Найпоказовішими знахідками з Кушугуму є предмети кінського спорядження.

бронзова бляха у вигляді голови лося передана в характерній манері скіфського звіриного стилю (рис. 10: 1). в центрі композиції округле око. Наверху роги, в місці з'єднання яких позначено розетку. Позаду вухо. Передня частина бляхи відсутня. В процесі підготовки статті, вказану знахідку вдалось ідентифікувати із безпаспортною бляхою, що зберігається у фондах НМІУ (Могилов, Диденко 2005--2009, с. 210).

Такі бляхи найбільш часто використовувалися у вузді (Могилов 2008. с. 47, 48, рис. 96: 97). втім іноді вони прикрашали горит й сагайдак (Шапошникова 1970, с. 212, рис. 5), захисний панцир (Черненко 1970А. с. 194, 195, рис. 3), а може -- й піхви меча (Ольховский, Храпунов 1990, с. 41).

Подібні знахідки добре відомі на широких просторах Європейської Скіфії. В Степу вони походять з курганів 1 поблизу Новорозанівки (Шапошникова 1970, рис. 5), 7 коло Колосків (Ольховский. Храпунов 1990, с. 42), 7 біля Жданова (Черненко 1970, рис. 2: 4), 7 Акташського могильника (Бессонова, Бунятян, Гаврилюк 1988, рис. 7: 3), Ак-Мечеть (Яковенко 1976, рис. 7: 2). Знайдені вони у Малому Семибрат- ньому кургані на Тамани (Ильинская 1965, рис. 3: 6), й у насипі 32 и в одній з гробниць 1868 г. Німфейского некрополя (Силантьева 1959, рис. 37: 9; Черненко 1970a, рис. 3).

Чимало таких знахідок і в Лісостеповій Скіфії. Так в Дніпровському Правобережжі вони були в курганах 198 на Тенетинці (Бобринской 1894, табл. 4: 5), 401 біля Журовки (Бобринской 1905, рис. 33), Скіфська Могила (Скорый, Хохоровски 2008, рис. 2: 1) в Потясминні. А також поблизу Кошоватого (Петренко 1967, табл. 31: 1), та в Гри- щенцах (Галанина 1977, рис. 31: 6) в Пороссі. У Лівобережному Лісостепу їх виявлено в Посуллі: Вововківці, курган 4 (Ильинская 1954, рис. 13: 7--10); Посейм'ї: Борзна, курган 2 (Ильинская 1968, табл. ХХХІ: 11); Поворсклі (Ролле, Черненко, Махортых 2004, рис. 1; Ролле, Махортих, черененко 2006, рис. 1: 1--4); на Дніпровській Терасі: жовнино (Ильинская, Горишний 1975, рис. 1). в Середньому Подонні такий артефакт був в кургані 4 (розкопки вУАК) групи частих (Замятин 1946, рис. 14: 6).

Поширення вказаних виробів в Середній Бвропі: Крайова (Pвrvan 1967, rys. 50), Оргам (Simion 2003, fig. 12, c), пов'язується зі скіфськими впливами (Скорый 2006, с. 158 -- 159). Відомі вони і в савроматів (Ocir-Gorjaeva 2005, s. 157, 159).

вказані бляхи відносяться до середньоскіф- ського періоду (друга половина VI -- V ст. до н. е.) (Могилов 2008, с. 48).

Бронзова бляха у вигляді п'ятипальчастої лапи тварини (рис. 10: 2) також знаходить численні аналогії у комплексах середньоскіфсь- кого часу. в Правобережному Лісостепу вони знайдені в курганах 398 біля Журовки (Бобринской 1905, рис. 7), 5 поблизу Берестняг (Бобринской 1901, с. 99), в Прусах (ДП 1899, № 328) в Подніпров'ї; під насипом 26 поблизу Новосілки у Східноподільській групі (Majewski 1905, rys. 67, 68). В Лісостеповому Лівобережжі -- походять з курганів 1, 8 (поховання 1), 18 (гробниця 1), 21 Перещепинського могильника в Поворсклі (Шрамко 1994, рис. 4: 6; Мур- зін, Ролле, Білозор 1996, мал. 3; Мурзин и др. 2000, рис. 34: 10; 2002, рис. 46: 12); насипу 3 поблизу Протопопівки у Сіверськодонецькій групі (Бандуровский, Буйнов, 2000, рис. 55: 9);

У Степовій Скіфії вони відомі з поховання в Стилі (Привалова 1993, рис. 83: 70). Знайдено їх у некрополі Ольвії (Папанова 1993, рис. 28). Зафіксовано й у Середній Європі та Карпато- Подунав'ї: Бича Скеля (Bukowski 1977, fig. 14: 8), Чілік-Дере (Simion 2000, fig. 10: 5; 2003a, fig. 6). Трапляються такі знахідки і в ареалі сав- роматської культури (Смирнов 1976, рис. 1: 25).

Вказані вироби типологічно різняться зі схожими предметами з виокремленим великим пальцем, що нагадують руку людини, та можуть бути віднесені до середньоскіфського часу (Могилов 2008, с. 51, 52).

Прямокутна бронзова пряжка має Г-подіб- ний фіксатор (рис. 10: 3). Аналогії відомі з Українського Лівобережного Лісостепу: кургани 2, групи І біля Малої Рогозянки (Бандуровский, Буйнов 2000, рис. 39: 2) та 10 коло Черемушного на Сіверському Дінці (Буйнов, Бандуровский, Окатенко 2005, рис. 1: 6); 7 Перещепинського могильника (Мурзін, Ролле, Скорий 1995, мал. 10: 7) й 5 в уроч. Осняги коло Більського городища (Шрамко 1987, рис. 72: 17) в Поворсклі. В Степовій Скіфії схожий предмет виявлено під насипом 4 групи І в Первомаївці (Евдокимов, Фридман 1991, рис. 3: 5). Такі вироби побутують в V--IV ст. до н. е., найчастіше трапляючись у второй половині V -- первой половині IV ст. до н. е. (Могилов 2008, с. 65, рис. 124: 18--21).

Бронзові наконечники стріл з поховання відносяться до базисного, витягнутих пропорцій (рис. 10: 4), та баштоподібного, з виступаючою втулкою (рис. 10: 5) типів. Перший різновид найбільш характерний для ранніх середньоскіфсь- ких комплексів другої половини VI -- першої чверті V ст. до н. е. Другий -- для дещо пізніших пам'яток другої -- четвертої чвертей V ст. до н. е. (Полін 1987, рис. 10--13). Дата комплексу визначається за більш пізнім вістрям, однак базисний наконечник може вказувати на рані- ший відрізок в рамках зазначеної дати: можливо друга чверть -- середина V ст. до н. е.

Особливий інтерес при розгляді поховального обряду згаданих могильників становлять безкур- ганні захоронення, перекриті переважно округлою кам'яною викладкою, під якою іноді менший кам'яний заклад мала ще й сама могила.

За кількістю відомих на сьогодні пам'яток, безкурганні могильники в Скіфії поступаються курганам. Та їх число з плином досліджень все зростає. Вони відомі протягом всього скіфського часу у кожному з великих регіонів Скіфії: в Лісостепу, Степу, на Північному Кавказі. Традиція кам'яних викладок над похованням, без облаштування насипу характерна переважно для пам'яток Степової Скіфії. Найбільше таких комплексів досліджено в Степовому Подніпров'ї: Михайлівка (Лагодовская, Сыманович 1973, с. 235--240), Хортиця (Остапенко 2007, с. 150-- 152), острів Дубовий (Яценко 1959, с. 64, Остапенко 2007, с 148, 149) та інші. Але відомі вони й на Донбасі: Макіївка (Полідович 1998, с. 103-- 111), Стила (Привалова 1993, с. 161--167). Трапляються в Миколаївському могильнику в Причорномор'ї (Мелюкова 1975, рис. 28--31). Відомі в Каратаєвському некрополі в Нижньому Подонні (Ильюков 2002, рис. 4: 6--8).

Яка ж ґенеза безкурганних поховань під кам'яними закладами в Дніпровському Над- поріжжі? Подібні споруди дуже добре відомі в епоху бронзи на цій території (Добровольський 1952, с. 53--55; Лагодовська 1949, с. 158--179). Цікаво, що іноді цей тип споруд доби бронзи трапляється в могильниках паралельно з однотипними скіфськими. Часом вони розташовані буквально одна біля одної. Дуже заманливим було б встановлення їхньої генеалогії. Адже поховальна споруда як етнічний індикатор є більш надійною ознакою ніж різні категорії матеріальної культури. Останні, як більш передові, функціональні, гарні могли запозичуватись різними народами, утворюючи іноді надетнічну картину поширення різноманітних виробів. Так було, зокрема, й у скіфський час, коли вироби «скіфської тріади», себто озброєння, спорядження коня, та предмети, виконані у традиціях мистецтва звіриного стилю, активно переймались у скіфів їх сусідами.

Якщо б вдалось довести генетичний зв'язок кам'яних вимосток доби бронзи та скіфського часу в Надпоріжжі, можна було б висувати припущення про мешкання тут протягом тривалого часу автохтонного населення. Попадаючи під культурний вплив багатьох «домінантних» етносів вони переймали їхні предмети матеріальної культури, подекуди, вірогідно, змішуючись з ними (на таке явище може вказувати, зокрема, наявність під кам'яними вимостками катакомб, поховальних споруд, що вважають притаманними власне кочовим скіфам). Втім, якась частина аборигенів пронесла протягом століть і тисячоліть традицію спорудження безкурганних гробниць з кам'яними вимостками на поверхні. вірогідно, це були осілі а не кочові жителі. На це, окрім сталості території поширення подібних могильників, вказує й наявність поселень згаданих часів в ареалі. І якщо для доби бронзи це звучить достатньо звично, то чи підтверджується це для скіфського періоду, з його притаманним для населення степу кочовим способом життя? Сьогодні для Нижнього Подніпров'я відома вже ціла низка скіфських поселень, виникнення яких пов'язується переважно з осіданням кочових скіфів (Гаврилюк, Пашкевич 1991, с. 51--62; Гаврилюк, Оленковський 1992, с. 5--36; Гаврилюк, Кравченко 1995, с. 93--95; Гаврилюк, 1997, с. 37--41). Видається, що така картина може бути доповнена за рахунок мешканців, які здавна проживали на цій території. Перейнявши багато типів предметів матеріальної культури, й, вірогідно етнічно змішуючись з пришлими номадами, вони продовжували ховати своїх небіжчиків під кам'яними закладами.

Важливим доказом такої гіпотези може бути існування неподалік безкурганних могильників поселень скіфського часу. Вже згадувалось про наявність такого селища неподалік Гадючої Балки. Біля Михайлівського некрополя згадується селище IV--III ст. до н. е. (Лагодовская, Сыманович 1973, с. 240). Одночасно з курганними і ґрунтовими похованнями існували поселення на Хортиці (Остапенко 2001). Поблизу із найкраще дослідженим на Нижньому Дніпрі ґрунтовим некрополем Скельки (Попандопуло 2011) зафіксоване селище скіфського часу (Шапошникова, Бодянський, Щепинський 1957, с. 38; Бодянський 1977, с. 24). Біля величезного розмитого грунтово-курганного I Благовіщенського могильника оглянуто поселення з землянками, що руйнувались (Бодянський 1977, с. 26, 27). Неподалік Вищетарасівки, де розкопано ґрунтове поховання, зафіксоване і чимале поселення, що розмивалось водосховищем (Бодянський 1962, с. 273; 1972, с. 24;). Поруч зі знищеними ґрунтовими похованнями в Іллінці, наявне селище скіфського часу. Подібна ситуація спостерігалась і в Іванівці та Карай Дубині (шапошникова, Бодянський, Щепинський 1957, с. 31, 32, 41, 42; Бодянський 1972, с. 19; 1977, с. 27). Така ж картина згадується й біля Біленького (шапошникова, Бо- дянський, Щепинський 1957, с. 33; Бодянський 1977, с. 18; Гаврилюк, Оленковский 1992, с. 17; Остапенко 2007, с. 152).

Якщо вказане припущення вірне, то етнічна картина Степової Скіфії доповнилась б новими барвами. Втім, чи можна генетично пов'язувати безкурганні могильники з викладками доби бронзи та скіфського часу? Чи була безперервною ця традиція, чи є такі споруди у доскіфський період? Огляд джерел показує, що безкурганні поховання з кам'яними закладами в кіммерійську добу у степовому Подніпров'ї відомі. Такий комплекс було розкопано О.В. Бо- дянським в урочищі Круглик біля с. Федорів- ка (Бодянський 1949, с. 1--4; 1949a, с. 47--53), могильник займав лівий мис в гирлі балки Круглик, що переходив в плато, а з іншого боку височів над долиною Дніпра. Поховання не мали насипів окрім однієї невисокої могили (0,6м), дослідженої Музеєм Дніпробуду в 1935 р. Результати цих робіт наразі невідомі, втім О. В. Бодянському пізніше доводилось бачити тут невеликий кромлех. В 1941 р. фіксувалось розмивання безкурганних поховань з закладками й у кам'яних ящиках. У 1947-- 1948 рр. відзначено руйнування водами могил доби бронзи. Поховання доскіфського часу було досліджене 1949 р. Впущена в лес овальна яма, була перекрита кам'яною закладкою розмірами 2,1 х 1 м (рис. 11: 1). Верхні її камені зафіксовані на глибині 0,3 м. Під вимосткою виявлено пошкоджене поховання (№ 1). На глибині 1,1м збереглись тільки підігнуті ноги. Кістяк лежав головою до заходу -- південного заходу. Можливо -- у скорченому стані. В районі, де могла бути його голова розчищено округлотілий кубок (рис. 11: 3). Висота посудини -- 13,5 см, діаметр боків -- 14,5 см, отвору горла -- 9,5 см, дна -- 3,5 см. Товщина стінок -- 0,4 см. На дні -- ввігнутість всередину. Тулуб округлий. Поверхня місцями підлощена. Колір ззовні -- рудуватий, на зламі -- чорнуватий. Посудина була розбита в давнину. Для кріплення її частин під вінцями обабіч зламу зроблено 2 отвори для стягування шнурком. Тулуб кубку прикрашено орнаментом. Він складається з горизонтальної смуги, що передана 2 врізними лініями, поле між якими заповнено смугою ку- топодібних значків. Від горизонтального поясу вниз відходять заштриховані трикутники.

Нижче, на глибині 1,9 м виявлено поховання 2. Підліток віком до 12 р лежав прямо, на правому боці, головою до заходу-південного заходу. Ліва рука дещо зігнута в лікті. Гомілки ніг обвалені розмивом (рис. 11: 2). Речей не виявлено.

О. В. Бодянський зарахував комплекс до пізньої бронзи чи епохи раннього заліза (Бо- дянський 1949, с. 3; 1949a, с. 51). О. І. Тере- ножкін співставляв його з білозерськими за- хороненнями (Тереножкин 1976, рис. 97: 15). Втім, аналогії мотивам орнаменту на кераміці з передскіфських комплексів (Махортых 2005, рис. 33: 3; 68: 11; 81: 8), дозволяють датувати його кіммерійським періодом. Нижнє поховання більш раннє, на жаль, ніяких датуючих речей не містило. Якщо припустити, що має місце допоховання небіжчика (вірогідно -- родича) ярусом вище, аналогії чому відомі у ґрунтових могильниках скіфського часу (Лагодовская, Сыманович 1973, с. 236--239; Мелюкова 1975, с. 69, 70, 75, 76), нижнє захоронення також може відноситись до передскіфського періоду.

Некрополь в урочищі Круглик, беручи до уваги наявність розкопаних тут безкурганних могил з кам'яними викладками доби бронзи, передскіфського та скіфського часу (Доброволь- ський 1949, с. 186--189), яскраво демонструє безперервність спорудження кам'яних закладок в Надпоріжжі протягом тривалого хронологічного діапазону.

Безкурганне скорчене поховання 3 біля Золотої Балки (рис. 11: 6--15) теж перекривалось кам'яним завалом (Добровольський 1960, с. 164, 165). Комплекс віднесено до перед- скіфської доби (Тереножкин 1976, с. 44, рис. 2: 37) С. в. Махортих датує цим часом і поховання 4 під кам'яною закладкою в с. вовниги біля балки Башмачка (Лагодовська 1949, с. 176, 177; Махортых 2005, с. 333).



Рис. 11 Передскіфські поховання з кам'яними закладами з Нижнього Подніпров'я: 1--3 -- Федорівка, Круглик; 4, 5 -- Дніпрозаводбуд, курган 25, поховання 6; 6--15 -- Золота Балка, поховання 3 (3, 11--15 -- кераміка; 5 -- камінь; 8--10 -- бронза)

У Надпоріжжі відомі й окремі ґрунтові до- скіфські поховання без кам'яної викладки. Одне з них було досліджене 1951 р. О. В. Бо- дянським біля с. волоське (Бодянський 1951, с. 15, 16; 1951a, с. 53--55; Тереножкин 1976, с. 39, табл. VI).

використання каменя в поховальних спорудах взагалі вельми характерне для доскіфських пам'яток Степової України (Махортых 2005, с. 53, 96). Показово, що кам'яні заклади над похованнями притаманні не тільки ґрунтовим, але й підкурганним захороненням. Одне з них, що містило кіммерійську стелу, було впускним в курган 25 на Дніпрозаводбуді в м. Запоріжжя (Міллер 1930, с. 3--5; 1930a, с. 3, 4) О. І. Тереножкін, публікуючи передскіфську статую з цього комплексу, помилково пише про її виявлення в кургані на правому березі Дніпра в районі будівництва Дніпрогесу в Верхньохор- тицькому районі Запорізької обл. (Тереножкин 1978, с. 18, 19).. Насип висотою 0,97 м і діаметром 32 м було споруджено в добу бронзи. Доскіфське захоронення 6 впущене трохи північніше центру насипу. Пізніше тут здійснене й сарматське захоронення. Кіммерійський комплекс виявився порушеним, грабіжницька яма добре простежувалась Окремі каміння над ним почали траплятися вже в верхній частині насипу. На глибині 2,3 м вималювалась чорна могильна пляма розмірами 2,3 х 1,8 м, орієнтована довгою віссю з півночі, на південь. На цьому рівні виявлено кам'яний заклад, з поміж брил якого вирізнялась перед- скіфська стела (рис. 11: 4). Вона стояла похило, входячи нижнім кінцем в шар каменя.

Довжина статуї 1 м, товщина 23--28 см, у верхній частині -- 16 см. вирізьблена вона з граніту, боки підтесані. зверху позначено два ряди «намиста». Верхня смуга передана квадратними намистинами, з обох боків яких позначено ще й трикутні привіски. Намистини нижнього ряду -- ромбічні. Центральне місце серед них займає кругла фігура (рис. 11: 5). Контури ями нижче погано простежувались. На глибині 3,1 м її ознаки вже не фіксувались. від знищеного поховання вціліла лише стегнова кістка.

Найбільшої уваги в похованні заслуговує, безперечно, стела. Незвичайне її місце в комплексі: серед каменів закладу. Це незвичайне для доскіфських статуй місце. Найчастіше, коли вони були прив'язані до поховального комплексу, їх знаходили в насипі кургану (Тереножкин 1978, с. 13--20). В дуже рідких випадках стели збереглись в місці початкового встановлення й у скіфських комплексах (Ольховский, Евдокимов 1994, с. 7). Постає питання: чи була запорізька кам'яна баба з самого початку встановлена в закладі доскіфського комплексу, чи її повторно використали тут у якості звичайного каменю завалу більш пізнього захоронення? Адже саме поховання зруйноване, і єдиний індикатор культурної належності тут -- сама статуя. Похиле положення кам'яної брили, та те, що нижнім кінцем вона входила в шар кам'яної вимостки, свідчить на користь першого припущення. Очевидно, ми маємо дуже рідкий випадок встановлення статуї прямо в ямі захоронення. В якості аналогії раннього залізного віку можна привести ґрунтову могилу-катакомбу 155 з Світловодського могильника скіфського часу в Центральній Україні. В дно її вхідної ями була вкопана кам'яна плита, біля якої залишена жертовна їжа. Комплекс датується IV ст. до н. е. (Панченко 2014, с. 105--108).

Як бачимо, в Дніпровському Надпоріжжі протягом тривалого часу простежуєть - ся поховальна традиція спорудження кам'яних ви- мосток над безкурганними похованнями. Вона бере початок ще з доби бронзи, існує в передскіфську добу, поширена в скіфський період. Видається вірогідним припущення про проживання в окреслений період тут автохтонного населення. У той час воно активно взаємодіє з домінуючим тут власне скіфським іранським компонентом. Причому це проявляється не лише в запозиченні ними виробів скіфських типів. Схоже, що мало місце й етнічне змішування з номадами. Про це говорить наявність в згаданих безкурганних некрополях катакомб, а також звичаю встромлення зброї в дно поховальних споруд -- ознак, які спеціалісти вважають властивими власне кочовим скіфам (Скорый 2003, с. 47, 49). Та, незважаючи на це, припоріжське населення все ж пронесло через тисячоліття специфічні традиції свого поховального обряду.



Рис. 12 Залізний кинджал з Вовнигзького поселення



Додаток 1

ПОХОВАЛЬНИЙ ОБРЯД МОГИЛЬНИКА ГАДЮЧА БАЛКА Через технічну неможливість наведення інформації у табличному форматі, її дано в описовому вигляді. Інформація у додатках 1--3 структурована таким чином. Курган / могила, номер, параметри. Тризна, опис. Могила, опис. Розміри: довжина, ширина, глибина. Орієнтування поховальної споруди. Поховані, опис. 3аупокійна їжа. Інвентар: посуд; зброя; прикраси і предмети туалету; предмети побуту. Примітки. Датування.

МОГИЛЬНИК 1

Могила 1, південна. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 1,3 х 1,3 х 1,4 м. Інвентар: посуд: фр. ліпного.

Могила 1, північна. Має викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,6 х 0,95 х 1,45 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: є кістки. Інвентар: посуд: фр. античних амфор, фр. ліпного -- 1 горщик; зброя: 1 стріла. Примітки: скребачка. Датування: V--IV ст. до н. е.

Могила 2. Має викладку. Тип: яма, кругла. Заупокійна їжа: кінь, вівця. Інвентар: посуд: фр. ліпного. Примітки: скребачка.

Могила 3. Тризна: кістки тварин під викладкою. Викладка кругла. Тип могили: яма. Північна, розміри: 1 х 0,55 х 0,47 м. Тип: яма. Південна, розміри: 2,35 х 1,25 х 2,45 м. Похований: кістки відсутні. Інвентар: зброя: 38 стріл, 1 спис; вузда: 1 вудила, 2 псалія; предмети побуту: 1 ніж.

Примітки: фр. рогу оленя, 8 бронзових «листочків». Датування: друга--четверта чверті V ст. до н. е.

Могила 10. Має викладку. Тип могили: яма, кругла.

Могила 11. Має викладку. Тип могили: яма. Інвентар: посуд: фр. 1 античної амфори.

МОГИЛЬНИК 2

Курган 1, висота -- 0,25, діаметр -- 5 м. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 2,4 х 0,9--1,4 х 1,25 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Інвентар: зброя: 1 підток = 1 стріла.

Курган 2, висота -- 0,3, діаметр -- 6,7 м. Тризна: фр. амфор, кістки тварин в насипу. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 1,8 х 1,33 х 1,85 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-Пн-3-- С-Пд-С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростаний, Пн-3. Інвентар: зброя: 1 підток = 1 стріла; предмети побуту: 1 ніж.

Могила 3. Тризна: кістки тварин у викладці. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 1,8 х 1,1 х 2 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 (?) людини. Інвентар: зброя: 1 меч, 1 спис, 1 підток, 1 ворворка. Примітки: спис, меч і підток вбиті в землю.

Могила 4. Тризна: кістки тварин у викладці. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 2,15 х 0,95--1 х 2 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростаний, 3. Заупокійна їжа: корова. Інвентар: зброя: 1 меч, 73 стріли, 1 пояс. Датування: IV ст. до н. е. Могила 5. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: 1,7х 1,2--1,4 х ? м. Похований: є кістки. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: зброя: 1 стріла, 1 ворворка; прикраси, предмети туалету: 1 намистина.

Примітки: фр. заліза. Датування: IV ст. до н. е.

Могила 6. Має викладку. Тип могили: яма, овальна. Орієнтування поховальної споруди: Пн-- Пд. Похований: кістки 1 (?) людини. Інвентар: посуд: 1 фр. 1 ліпного горщика; зброя: 11 стріл; прикраси, предмети туалету: 13 намистин.

Могила 7. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: 1,5 х 1,3 х ? м. Похований: кістки 1 (?) людини. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 намистина; предмети побуту: 1 брусок.

Могила 8. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Інвентар: посуд: фр. античних амфор; зброя: 1 стріла. Датування: IV ст. до н. е.

ЛІВИЙ СХИЛ ГАДЮЧОЇ БАЛКИ

Могила 3, поховання 9. Має викладку. Тип могили: яма, кругла. Розміри: 1,95 х 0,85 х 0,83 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростаний, Пн-3. Інвентар: посуд: фр. античних амфор; зброя: 1 стріла. Датування: IV ст. до н. е.



Додаток 2

пОхОВАЛЬНИЙ ОБРЯД МОГИЛЬНИКА НА ДНІПРОЗАВОДБУДІ (РСП -- ранньоскіфський період, ссп -- середньоскіфський період)

Курган 4, насип «високий», поховання центральне. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,7 х 1--х 1,7 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: є кістки. Заупокійна їжа: кінь. Датування: РСП, ССП.

Курган 4, поховання впускне. Інвентар: вузда: 1 пслалій. Датування: ССП.

Курган 7, висота -- 2,4, діаметр -- 35 м.

Поховання «Б». Має викладку. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри: ? х ? х 1 м. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростаний, Пн-3. Інвентар: зброя: 3 стріли; предмети побуту:

ніж. Датування: IV ст. до н. е.

Курган 8, висота -- 1,5, діаметр -- 28 м; має рів. Тризна: кістки у рові; фр. амфор і кістки у викладці. Має викладку, крепіду. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри: 2,55--2,85 х 2,2 х 2,8 м. Похований: кістки 1 (?) людини. Заупокійна їжа: кінь. Інвентар: посуд: фр. ліпного, фр. амфор; зброя: 1 спис, 1 панцир; прикраси, предмети туалету: 1 пластина золота; предмети побуту: 1 ніж. Примітки: спис і панцир у насипу.

Курган 9, висота -- 1,9, діаметр -- 24 м. Тризна: кераміка в насипу, людські кістки у крепіді. Має крепіду. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,7 х 1,2 х 3,8 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С.

Курган 9 (11) 1930, «маленьке підвищення»; має рів. Тип могили: яма.

Курган 39, висота -- 0,12, діаметр -- 6 м. Тип могили: катакомба, тип 2. Має кам'яний заслон. Розміри: вхідна яма -- 1,75 х 1 х >2 м, катакомба -- ? х 0,8 х >2 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 жінки (?). Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: посуд: фр. античного червонолакового; прикраси, предмети туалету:

намистини. Датування: IV ст. до н. е.

Курган 40, висота -- 0,15, діаметр -- 5,75 м.

Тризна: кістки коня в насипу. Має дерев'яний заслон. Тип могили: катакомба, тип 4. Розміри: вхідна яма -- 1,6х 0,7--1,1 х 2,1 м, катакомба -- 2,4 х 2,08--2,27 х 2,3 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: 3 (?). Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: посуд: фр. кам'яного блюда; зброя: 1 стріла; прикраси, предмети туалету: 5 намистин, 1 сережка; предмети побуту: ніж (?), 2 прясла. Примітки: в могилі деревне вугілля. Датування: IV ст. до н. е.

Могила 1 (12). Має круглу викладку. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри: 2,2 х 1,15 х 1,25 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, Пн-3. Заупокійна їжа: кінь, фр. людських кісток. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 намистина.

Могила 4 (10). Має кам'яний заслон, викладку. Тип могили: катакомба, тип 1. Розміри: вхідна яма -- 1,21 х 0,9--1,5 х 1,3 м, катакомба -- 1,54 х 1,05 х 1,35 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3-Пн-3. Заупокійна їжа: кінь. Інвентар: посуд: 1 дерев'яне блюдо = 1 скоба; прикраси, предмети туалету: 2 браслети =7 + 8 намистин, 2 сережки = 1 підвіска, 44 намистини; предмети побуту: 1 ніж. Датування: IV ст. до н. е.

«Могила 36» 1930, поховання «А». Має викладку. Тип могили: яма (?), напівовальна. Розміри: 1,6 х 0,9 х 1,79 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: вівця (кістки в горщику). Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик; зброя: 28 стріл; предмети побуту: 1 ніж. Примітки: фр. бронзи. Датування: середина -- друга половина V ст. до н. е.

«Могила 36» 1930, поховання «Б». Має викладку, підстилку. Тип могили: яма (?), напівовальна. Розміри: 2,65 х 2,2 х 1,9 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: 1 жінка. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: вівця, корова. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 дзеркало, >10 намистин; предмети побуту: 1 ніж. Примітки: дзеркало у берестяному футлярі. Датування: V--IV ст. до н. е.



Додаток 3

ПОХОВАЛЬНИЙ ОБРЯД КІЧКАСЬКИХ МОГИЛЬНИКІВ (ССП -- середньоскіфський період, псп -- пізньоскіфський період)

КІЧКАС І

Курган 1 1927, висота -- 1, діаметр -- 19 м. Тризна: кістки коня на насипу. Має дерев'яне перекриття, викладку. Тип могили: яма, зруб. Розміри: 3,7 х 2,3 х 1,95 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-Пд-3--С-Пн-С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: 3. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: зброя: 7 стріл. Примітки: спалене дерево в ямі, менгір в закладі. Датування: IV ст. до н. е.

Курган 2 1927, висота -- 1, діаметр -- 13,7 м. Має дерев'яне перекриття, викладку. Тип могили: яма. Розміри: 2,65 х 1,4--1,55 х 1,8 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-Пн-3--С-Пд-С. Похований: кістки 1 людини 40 років. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: зброя: 2 стріли, 2 вток; прикраси, предмети туалету: 2 намистини, реальгар; предмети побуту: 1 прясло. Примітки: дерев'яні предмети з цвяшками, бронзовий астрагал. Датування: IV ст. до н. е.

Курган 3 1927, висота -- 0,55, діаметр -- 6,5 м. Тризна: кістки тварин (коня), фр. амфор на насипу. Має викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,1 х 0,97--1,1 х 1,7 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-Пн-3--С-Пд-С. Похований: кістки 1 людини 30 років. Положення небіжчика: випростане, С-Пд-С. Заупокійна їжа: корова, вівця. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик; зброя: 2 підтока = 3 стріли; вузда: 1 ворворка; прикраси, предмети туалету: 1 бляха золота, 21 намистина металева, 9 скляних, 1 булавка, реальгар; предмети побуту: 1 прясло. Примітки: 1 стріла в грудях. Датування: перша чверть IV ст. до н. е.

Курган 5 1927, висота -- 0,3, діаметр -- 5,2 м. Тризна: фр. амфор в насипу. Має дерев'яне (?) перекриття, кромлех, викладку. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри: 1,8 х 0,65--0,7 х 2 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3-Пн-3. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 кільце, сережка (?); предмети побуту: 1 шило (?). Датування: IV (?) ст. до н. е.

Курган 6 1927. Інвентар: прикраси, предмети туалету: намисто.

Курган 12 1928, діаметр -- 5--7 м, поховання центральне. Має перекриття на давньому горизонті, кромлех, викладку. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: зброя: 1 спис; прикраси, предмети туалету: 1 сережки; предмети побуту: 1 ніж.

Курган 12 1928, поховання Пд-С. Розміри: 2,6 х 1,25--1,4 х 1,85 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Інвентар: зброя: >42 стріли, 1 спис. Примітки: спис вбито в дно, фр. заліза. Датування: IV ст. до н. е.

Курган 15 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 5--7 м. Має дерев'яне (?) перекриття, викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,7 х 0,8 х 1,4 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 чоловіка. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 сережка (?), 1 намистина. Датування: IV (?) ст. до н. е.

Курган 16 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 5--7 м. Порушене впускне поховання в курган доби бронзи. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 дзеркало, 1 намистина.

Курган 17 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 8,5--10 м. Має дерев'яне (?) перекриття, викладку, підстилку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 3,2 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, Пн-С. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: зброя: 40 стріл; предмети побуту: 1 ніж. Датування: V--IV (?) ст. до н. е.

Курган 19 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 8--12 м. Має викладку, підстилку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,8 х 1 х 1 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 8 намистин; предмети побуту: 1 ніж.

Курган 19 1927, поховання 2. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2 х 1 х 1,15 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: посуд: фр. ліпного; прикраси, предмети туалету: 4 намистини скляні, 4 срібні. Примітки: фр. бронзи і заліза.

Курган 21 1928, висота -- 0,18, діаметр -- 10 м. Поховання центральне. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: 1,85 х 0,67--0,75 х 0,92 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: присутні кістки людини. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик. Примітки: фр. заліза. Датування: ССП -- ПСП.

Курган 21 1928. Поховання бокове. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х 7 х 0,95 м. Похований: присутні кістки людини. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик.

Курган 25 1927, висота -- 0,7, діаметр -- 10 м. Тризна: фр. амфор в насипу. Тип могили: яма, ви- тягнуто-трапецієподібна. Розміри: 2,2--2,5 х 1,2 х 1,6 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 чоловіка. Положення небіжчика: випростане, 3. Інвентар: зброя: 1 молоточок-ски- петр, 7 стріл, 1 підток; вузда: 2 ворворки, 1 бляха. Примітки: фр. заліза. Датування: V ст. до н. е.

Курган 29 1927, висота -- 1,2, діаметр -- 7--10 м. Має крепіду, викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,3 х 1 х 1,6 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: присутні кістки людини. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: посуд: фр. античні; зброя: 1 стріла. Датування: V-- IV ст. до н. е.

Курган 35 1927, висота -- 3, діаметр -- 40--45 м. Тризна: фр. амфор, горілі фр. на насипу. Курган доби бронзи використано для здійснення тризни в скіфський час.

Курган 36 1927, висота -- 1,2, діаметр -- 12 м. Тризна: фр. амфор в насипу. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,4 х 1,2 х 1,7 м. Орієнтування поховальної споруди: Пд-3--Пн-С. Похований: присутні кістки людини. Заупокійна їжа: присутня.

Курган 44 1927, висота -- 1,3 м. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 1,69 м. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: посуд: 1 кілік; зброя: 78 стріл, 1 спис, 1 підток; предмети побуту: 1 ніж. Датування: перша чверть IV ст. до н. е.

Курган 46 1927. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 2,27 м. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: посуд: 2 ліпних горщики; зброя: 4 стріли; прикраси, предмети туалету: 2 (?) сережки, 3 намистини; предмети побуту: 1 ніж. Примітки: впускне в курган доби бронзи. Датування: IV ст. до н. е.

Могила 4 1927. Має викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,7 х 1,2 х 1,65 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: кістки 1 дорослої людини. Інвентар: предмети побуту: 1 ніж.

Могила 10 1927. Має викладку. Примітки: поховання не виявлено.

Могила 11 1927. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 0,95 м. Похований: 1 череп. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик.

КІЧКАС IV

Курган 2 1927, висота -- 0,5--0,7, діаметр -- 12 м. Поховання «А». Положення небіжчика: випростане, коліна підняті, 3. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: предмети побуту: 1 ніж. Примітки: впускне в курган доби бронзи.

Курган 3 1927, висота -- 0,8, діаметр -- 8 м. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 2,5 м. Положення небіжчика: випростане, 3-Пн-3. Заупокійна їжа: вівця, свиня (?). Інвентар: зброя: 1 стріла.

Курган 4 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 18 м. Має викладку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 2 м. Похований: кістки 1 людини. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 12 намистин; предмети побуту: 1 ніж, 2 прясла. Примітки: ріг оленя.

Курган 6 1927, висота -- 1,8, діаметр -- 18 м. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 1,6 м. Похований: кістки 1 людини. Положення небіжчика: випростане, 3. Інвентар: зброя: тлін списа, 1 стріла. Примітки: впускне в курган доби бронзи.. Датування: IV ст. до н. е.

Курган Гамченка 1928. Має викладку, 2 кромлехи. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,5 х 0,82 х 1,48 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки 1 чоловіка. Заупокійна їжа: вівця. Інвентар: зброя: 1 стріла; 1 кинджал; прикраси, предмети туалету: 1 намистина. Примітки: стегнові кістки вкриті вохрою, фр. заліза.

КІЧКАС Х

Курган 1927, висота -- 0,5, діаметр -- 4,5--6,5 м. Насип кам'яний. Похований: кістки 1 людини.

Інвентар: предмети побуту: 1 ніж.

КІЧКАС, 3АЛІ3НИЧНА СТАНЦІЯ

Курган 1 1930, висота -- 0,3, діаметр -- 13 м. Тризна: горщик в насипу. Розміри могили: 0,8 х 0,7 х 0,8 м. Похований: 1 череп. Заупокійна їжа: присутня. Інвентар: прикраси, предмети туалету: 1 намистина, 2 сережки, 1 підвіска-белемніт. Примітки: фр. рогу оленя.

Могила 2 1930. Має круглу викладку, кам'яну перегородку. Тип могили: яма. Розміри: ? х ? х 1,6 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки не знайдено. Інвентар: зброя: 25 стріл; предмети побуту: 1 ніж. Примітки:

кенотаф? Датування: середина -- друга половина V ст. до н. е.

Курган 3 1931, висота -- 0,3, діаметр -- 8 м, насип кам'яний. Тризна: фр. амфори, точильний камінь в насипу. Тип могили: ящик кам'яний. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик. Примітки: культово-

поминальн комплекс. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри могили: 2,8 х 0,65 х 1,65 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки

відсутні. Інвентар: зброя: 45 стріл, 1 спис, 1 підток, 3 ворворки. прикраси, предмети туалету: 1 сережка, 5 намистин, фарба. Примітки: кенотаф (?); керамічні конусоподібні предмети. Датування: FV ст. до н. е.

Курган 4 1931, висота -- 0,1, діаметр -- 9 м, насип кам'яний. Має кам'яне перекриття. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,8 х 1 х 1,5 м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-С--Пд-3. Похований:

присутні кістки. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик; зброя: 110 стріл, 1 кинджал, 3 ворворки. прикраси, предмети туалету: >10 намистин, 1 підвіска, 1 браслет. Датування: W ст. до н. е.

Курган 5 1931, висота -- 0,15, діаметр -- 8 м. Тип могили: яма, прямокутна. Розміри: 2,1 х 1,4 х 1,8 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Інвентар: посуд: фр. ліпного.

Могила 6 1931. Тризна: кінські кістки, ліпний посуд, вудила під викладкою. Має напівкруглий кромлех. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 1,95 х 1,5 х 1,15 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-- С. Похований: присутні кістки. Інвентар: посуд: фр. ліпного; зброя: >2 стріли; вузда: 1 вудило, 4 псалія; предмети побуту: 1 ніж. Примітки: бронзова пластина. Датування: друга половина VI -- перша чверть V ст. до н. е.

Могила 71931. Тризна: фр. амфор, ліпного посуду, скребачка в викладці. Має круглу викладку.

Могила 8 1931. Тризна: кінські кістки в викладці. Має круглу викладку. Тип могили: яма, овальна. Розміри: 2,1 х 1,3 х 1,35 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: присутні кістки. Інвентар: посуд: фр. ліпного; прикраси, предмети туалету: >1 сережка, фарба; предмети побуту: 1 прясло (?), 1 шило (?).

Могила 10 1931, поховання 1. Має круглу викладку, кромлех. Тип могили: яма. Розміри: 1,8 х 1,1 х 1,4 м. Орієнтування поховальної споруди: 3-- С. Похований: присутні кістки. Інвентар: посуд: фр. ліпного; вузда: 1 вудило, 1 псалій, 1 ворворка; прикраси, предмети туалету: 2 намистини.

Могила 10 1931, поховання 2. Тризна: фр. ліпного посуду в викладці. Тип могили: кам'яний ящик. Розміри: зовнішні 1,35 х 0,8 х ? м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: кістки відсутні. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик.

Примітки: кенотаф. Датування: доба бронзи.

Могила 10 1931, поховання 3. Тип могили:

кам'яний ящик. Розміри: зовнішні 1,2 х 0,8 х ? м. Орієнтування поховальної споруди: Пн-3--Пд-С. Похований: кістки відсутні. Інвентар: посуд: 1 ліпний горщик. Примітки: кенотаф. Датування: доба бронзи.

Могила 11 1931. Має круглу викладку.

Могила 12 1931. Має круглу викладку. Тип могили: яма (?). Інвентар: зброя: 2 стріли.

Датування: IV ст. до н. е.

Могила 13 1931. Тризна: фр. амфор, ліпного посуду, брусок у викладці. Має 3 викладки (2 круглі, 1 прямокутна). Тип могили: яма, витягнуто-трапецієподібна. Розміри: 2 х 0,3--1 х 1,1 м. Орієнтування поховальної споруди: 3--С. Похований: присутні кістки.



Література

1. Алексеев, А. Ю., Мурзин, В. Ю., Ролле, Р. 1991. Чертомлык (скифский царский курган IV в. до н. э.). Киев: Наукова думка.

2. Бандуровский, А. В., Буйнов, Ю. В. 2000. Курганы скифского времени (северскодонецкий вариант). Киев: ИА НАНУ.

3. Беглова, Е. А. 1989. Погребальный обряд Уляп- ских грунтовых могильников в Красногвардейском районе. В: Анфимов, Н. Ф. (ред.). Меоты -- предки Адыгов. Майкоп: Адыгейский НИИ экономики, языка и литературы, с. 140-157.

4. Бессонова, С. С., Бунятян, Е. П., Гаврилюк, Н. А. 1988. Лкташский могильник скифского времени в Крыму. Киев: Наукова думка.

5. Бидзиля, В. И., Полин, С. В. 2012. Скифский царский курган Гайманова Могила. Киев: Скиф.

6. Бобринской, А. А. 1894. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. Санкт-Петербург: Типография В. С. Балашева, II.

7. Бобринской, А. А. 1901. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. Санкт- Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, III.

8. Бобринской, А. А. 1905. Отчет о раскопках, произведенных в 1903 г. в Черкасском уезде Киевской губернии. Известия археологической комиссии, 14, с. 1-43.

9. Бодянський, О. 1949. Могильник пізньобронзо- вої доби в надпоріжжі. Науковий архів ІА НАНУ, 1949/36.

10. Бодянський, О. 1949a. щоденник археологічних розвідок в порожистій частині Дніпра в 1949 р. Науковий архів ІА НАНУ, 1949/36.

11. Бодянський, О. 1951. Коротке повідомлення за археологічні досліди в 1951 році на території нижнього Дніпра та Дніпрових порогів. Науковий архів ІА НАНУ, 1951/12.

12. Бодянський, О. 1951a. Відчитиза археологічні досліди 1951 року. Науковий архів ІА НАНУ, 1951/12.

13. Бодянский, А. В. 1962. Скифское погребение с ла- тенским мечом в Среднем Поднепровье. Советская археология, 1, с. 272-276.

14. Бодянський, О. 1972. Інформація за роботу осіннього періоду 1972 року. Науковий архів ІА НАНУ, 1972/55.

15. Бодянський, О. 1977. Археологічні пам'ятки Запорізької та Дніпропетровської областей, які зруйновані, або руйнуються водами озера ім. В. І. Леніна та Каховського водосховища. Науковий архів ІА НАНУ, 1977/89.

16. Бокий, Н. М. 1971. Археологические работы на Кировоградщине в 1968 году. Археологические исследования на Украине в 1968 г., 3, c. 154-159.

17. Бокий, Н. М. 1974. Скифский курган у с. Медеро- во. Советская археология, 4, с. 262-271.

18. Буйнов, Ю. В., Бандуровский, А. В., Окатенко В. Н. 2005. Исследование курганов скифского времени в Харьковской области. Археологічні дослідження в Україні 2003--2004 рр., 7, с. 9-13.

19. Бунятян, Е. П. 1985. Методика социальных реконструкций в археологии (на материале скифских могильников IV--III вв. до н. э.). Киев: Наукова думка.

20. Габуев, Т. А., Эрлих, В. Р. 2001. Два погребения V в. до н. э. из Предкавказья (из материалов Государственного музея Востока). Материалы и исследования по археологии России, 3, с. 112-125.

21. Гаврилов, А. В., Колотухин, В. А., Колтухов, С. Г. 2002. Курган эпохи бронзы и скифский могильник V-- III вв. до н. э. у села Приречное в Крыму. Старожитності Степового Причорномор'я і Криму, X, с. 94-110.

22. Гаврилюк, Н. О. 1997. Еколого-економічний аспект історії Степової Скіфії. Археологія, 1, с. 37-45.

23. Гаврилюк, Н. А., Пашкевич, Г. А. 1991. Земледельческий компонент в экономике степных скифов конца V -- IV в. до н. э. Советская археология, 2, с. 51-63.

24. Гаврилюк, Н. О., Кравченко, С. М. 1995. Початок осілості степових скіфів (за матеріалами поселення Лиса Гора). Археологія, 3, с. 85-97.

25. Гаврилюк, Н. О., Оленковський, М. П. 1992. Пам'ятки скіфів. Археологічна карта Нижньодніпровського регіону, 5, с. 1-56.

26. Галанина, Л. К. 1977. Скифские древности Приднепровья. Свод археологических источников, Д 133, с. 1-68.

27. Гамченко, С. С. 1928. Мої археологічні досліди року 1928 на Дніпрельстані. Науковий архів ІА НАНУ, ф. А. Г. спр. 88, арк. 1-51.

28. Граков, Б. Н. 1999. Памятники скифской культуры между Волгой и Уральскими Горами. В: Мелюкова, А. И., Мошкова, М. Г. Башилов, В. А. (ред.). Евразийские древности. Москва: ИА РАН, с. 7-33.

29. Грінченко, В. А. 1928. Коротке звідомлення за археологічні роботи обабіч Дніпра від Кічкасу до Вільного порогу на Запоріжжі. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 30, арк. 1-21.

30. Грінченко, В. А. 1928a. Щоденник розкопок на правому березі Дніпра, від с. Кічкас, до порога Вільного (балки Гадюча, Вільна, Кринична) 1928р. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 29, арк. 1-69.

31. Грінченко, в. А. 1928b. щоденник могил 7 та 7а, розкопаних у липні місяці 1928 року. С. Кічкас на Запоріжжі. Науковий архів ІА НАНУ, ф. Г, спр. 6, арк. 1-21.

32. Грінченко, в. А. 1929. ново-Кічкас. Гадюча Балка. с. Привільне. щоденники археологічних дослідів. V--XI.1929 р. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 53, арк. 1-58.

33. Грінченко, в. А. 1929a. Реєстр речей, знайдених випадково та при розкопках могил. Квітень 1929 р. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 58, арк. 1-58.

34. Грінченко, в. А. 1930. щоденник розкопок могил NeNe 1, 2, 4, 8, 9 на Дніпрозаводі 1930 р. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 73, арк. 1-23.

35. Грінченко, в. А. 1930a. щоденник розкопів на Дніпрозаводбуді 1930 р. Могила № 3. Науковий архів іА НАНУ, ф. 18, спр. 74, арк. 2-5.

36. Грінченко, в. А. 1930b. Щоденник розкопів кам'яного спорудження на площадці «А» Дніпро- заводбуду 1930 р. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 69, арк. 1-25.

37. Грінченко, в. А. 1930c. Звіт короткий за розкопки 1930 р. на Дніпрозаводбуді. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 74а, арк. 1-2.

38. Добровольський, А. 1929. звіт за археологічні досліди на території Дніпрельстану р. 1927. (Околиці с. Кіч- касу запорізької округи) (матеріали). в: Яворницький, Д. І. (ред.). Дніпропетровський краєвий історично- археологічний музей. Дніпропетровське, I, с. 61-160.

39. Добровольський, А. в. 1931. Розкопки правобережної неолітичної станції на Вовнигському порозі 1931 року. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 18, спр. 83, арк. 1-74.

40. Добровольський, А. 1949. Кам'яні закладки в околицях Тавілжаного острова. Археологічні пам'ятки УРСР, II, с. 180-190.

41. Добровольський, А. в. 1952. Матеріали до археологічної карти Дніпровського Надпоріжжя в межах запорізької області (за матеріалами Дніпрогесівсь- кої експедиції). Археологія, VII, с. 75-88.

42. Добровольський, А. в. 1960. Розкопки ділянок А і Г та могильника золотобалківського поселення рубежу нашої ери в 1951 і 1952 роках. Археологічні пам'ятки УРСр, IX, с. 141-165.

43. Древности Приднепровья. 1899. Киев: Типография С. в. Кульженко, 2, с. 1-44.

44. Евдокимов, Г. Л., Фридман, М. И. 1991. Курганы скифского времени у с. Первомаевка на Херсонщи- не. в: Болтрик, Ю. в., Бунятян, Е. П. (ред). Курганы Степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 72-97.

45. Замятин, С. Н. 1946. Скифский могильник «Частые курганы» под воронежем (раскопки воронежской ученой архивной комиссии 1910--1915 гг.). Советская археология, VIII, с. 9-50.

46. Іллінська, в. А. 1951. Курган Старша Могила -- пам'ятка архаїчної Скіфії. Археологія, V, с. 196-212.

...