Металеві сокири раннього етапу ямної культури України
Вивчення генезису і побудова типохронології металевих сокир раннього етапу ямної культури України з використанням артефактів та археологічних комплексів. Основні положення "майкопської" й "самарської" теорій їх походження. Сировина для виробництва сокир.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2021 |
| Размер файла | 4,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Металеві сокири раннього етапу ямної культури України
В.І. Клочко
Стаття присвячена вивченню генезису та побудові типохронології металевих сокир раннього етапу ямної культури України з використанням усіх доступних автору артефактів та археологічних комплексів.
Ключові слова: Україна, доба ранньої бронзи, ямна культура, металеві сокири, типологія та хронологія.
Metal axes of the early period of yamna culture of Ukraine
V.I. Klochko
The paper is dedicated to studying the genesis and building the typechronology of metal axes of early period of yamna culture of Ukraine using all the artifacts and archaeological complexes, available for the author.
Currently the reare two main theories of metal axes of Eastern Europe origins: «Maykop» and «Samara».
The main theses of «Maykop» theory are presented in works of E.N. Chernyh, S.N. Kornievsky and A.L. Nechytailo. Detailed historiographic referative representation of this theory was recently preformedby V.A. Derhachev, which readers should get acquainted themselves. From my point of view the main problem of this theory is that on the line of ax is connections Baniabik-Maykop-Novosvobodnaya of Central Europe and North Caucasus, declared by the authors of this theory, terra incognita called «Ukraine» is located.
The alternative theory, which I call «Samara», and which is systematically ignored by the authors and followers of «Maykop» theory, including V.A. Derhachev, was initiated by myself in 1990th. Which means it is 25 years old by now.
New artifacts, found in recent years, allowed me to modernize my theory and use it as the basis for the new typechronology of metal axes of early period of yamna culture of Ukraine, presented in this paper and come to following conclusions:
Metal axis of Baniabik type originated from ax is of Samara type of Eneolithic age, in the society of yamna culture Middle Dnipro Land of Early Bronze Age, in the cultural and technological center of yamna culture of Eastern Europe.
Speaking of Baniabik treasure, it should be considered a treasure of long-term accumulation, judging by the different-time axis of yamna culture, presented there. This depository had probably originated in a sacred ground of yamna culture tribes, which occurred during their long-term migrations from Middle Dnipro Land to Transylvania. Therefore Baniabik type axis can be considered as archaeological markers of ancient indo-europeans migrations to Central Europe. They are the ones to bring new «Caucasus» technologies to Central Europe, however not from the Caucasus, but from Ukraine.
Keywords: Ukraine, Early Bronze Age, yamna culture, metal axis, typology and chronology.
Нині є дві основні теорії походження металевих сокир ямної культури Східної Свропи: «Майкопська» та «Самарська».
Основні положення «майкопської» теорії викладені у працях Є.М. Черниха, С.Н. Коренєвського та А.Л. Нечитайло. Докладне історіографічне реферативне викладення цієї теорії нещодавно зробив В.А. Дергачев (Дергачев 2018), до якої я і відсилаю читачів. від себе додам, що основним недоліком цієї теорії є та обставина, що на лінії зав'язків сокир типу Баніябік-Майкоп-Новосвободна Центральної Європи та Північного Кавказу, яку декларують творці цієї теорії лежить невідома їм terra incognita, яка називається «Україна».
Альтернативну теорію, яку я називаю «самарська» і яку послідовно «не помічають» творці та прихильники «майкопської» теорії, включаючи і В.А. Дергачева, я почав розробляти ще у 1990-х рр. (Клочко 1994, с. 105, рис. 30: 1-5; 2006, с. 45, рис. 21: 1-4; 2016, с. 291, илл. 7: В; Klochko 2001, p. 68-70, fig. 23: 1-4; Klochko, Klochko 2013, p. 51-54, fig. 7, 12). Тобто, їй вже виповнилось 25 років.
Нові матеріали, що накопичилися за останні роки, дозволили мені модернізувати свою теорію та розробити на її основі нову типохронологію металевих сокир раннього етапу ямної культури України.
Поява на Україні металевих обушкових сокир сучасного вигляду відноситься до другої половини IV тис. до н. е. Про це свідчать знахідки керамічних ливарних форм для відливання сокир у «серезліївських» («постмаріупольських») похованнях біля с. Маївка Дніпропетровського р-ну, курганна група XII, курган 2, поховання 10 (Ковалева, Волкобой та ін. 1977, с. 10-- 22, табл. XV, XVI) та острів Самарський біля с. Соколове Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл., курган 1, поховання 6 (Ковалева 1979, с. 64, рис. 6) (рис. 1: 1, 2). Це на сьогодні є найдавніші у Європі поховання майстрів-ливарників, а знайдені в них ливарні матриці репрезентують початок виробництва найдавніших на території України мідних обушкових сокир. Ці поховання були розташовані в регіоні устя пойми річки Самара, лівої притоки Дніпра, у безпосередній близькості від криворізького рудного масиву (рис. 2: 1, 2).
Сокири самарського типу відрізняються від північнокавказьких сокир майкопського типу більш довгим і вузьким тулубом. За конструкцією самарські ливарні форми близькі до найбільш давніх, відомих на сьогодні керамічних ливарних форм обушкових сокир куро-аракської культури Кавказу (Мартиросян 1964, с. 25-28; Кушнарева, Чубинишвили 1970, рис. 40: 4, 5, 9; Мунчаев 1975, рис. 30: 4-6) Але форма самарських сокир відрізняється від куро-аракських менш виділеним обухом. Тим не менше, можна стверджувати, що самарські сокири належать до кола морфології та технології сокир доби ранньої бронзи куро-аракської культури Кавказу. Метал у ці форми заливався у відкриту щілину між обома половинками матриці, розташовану з «внутрішнього» боку сокири -- техніка лиття у відкрите «черевце» (рис. 1: 1, 2).
Отже, сокири самарського типу відносяться до серезліївської групи пізнього Трипілля (друга половина IV тис. до н. е.) Середньої Наддніпрянщини. Вони представлені на вищезгаданих ливарних формах з серезліївських поховань Маївка та Соколове (рис. 1: 1, 2). Такі сокири знайдені: біля м. Эвенигородка Черкаської обл. (Клочко 2006, рис. 21:3), м. Бровари Київської обл. (Віоліті, 24.06.2018), с. Балки Василівського р-ну Запорізької обл. (Клочко 2006, рис. 21: 3) (рис. 1: 3-5), с. Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл. (Колекція А.В. Козименка, надходження 2018 р.) (рис. 1: 11), у скарбі Іваньки, знайденому біля с. Іваньки Маньківського р-ну Черкаської обл. (Klochko, Klochko 2013, fig. 9; Клочко, Козыменко 2017, 1.3.1) (рис. 1: 6). Метал останніх двох сокир був проаналізований (табл. 1, аналізи 1808 та 996) Спектральні аналізи металу виконала К.І. н. Т.Ю. Гошко. -- це «чиста» мідь, без домішку миш'яку (що характерно для кавказького металу того часу), що вказує на їхнє місцеве виробництво з місцевої ж сировини. Сліди ливарних швів та ливарних «улоговин» на їх бокових гранях були сточені та зашліфовані, такий «апгрейд» є характерним для багатьох сокир доби ранньої бронзи.
Рис. 2. Мапа сокир самарського типу
Таблиця 1. Спектральні аналізи
|
№ |
1808 |
996 |
1783 |
1782 |
1695 |
1713 |
1826 |
1802 |
1599 |
1698 |
1662 |
1825 |
1330 |
|
|
Рис. |
1: 11 |
1: 6 |
3: 11 |
3: 12 |
4: 8 |
4: 2 |
4: 3 |
4: 9 |
5: 2 |
5: 4 |
5: 5 |
5: 6 |
7: 2 |
|
|
Хімічний елемент |
Показник, % |
|||||||||||||
|
Ag |
0,084 |
0,059 |
0,034 |
0,023 |
0,054 |
0,07 |
0,122 |
0,051 |
0,026 |
0,042 |
0,043 |
0,218 |
0,045 |
|
|
As |
-- |
-- |
1,403 |
1,422 |
0,349 |
0,868 |
0,151 |
0,938 |
0,078 |
0,415 |
0,534 |
0,035 |
0,26 |
|
|
Ca |
0,63 |
-- |
0,597 |
-- |
0,106 |
-- |
0,574 |
-- |
0,017 |
0,02 |
0,044 |
0,569 |
0,003 |
|
|
Cl |
-- |
0,078 |
-- |
-- |
0,453 |
0,435 |
-- |
-- |
-- |
0,621 |
0,716 |
-- |
0,014 |
|
|
Co |
-- |
0,011 |
>0,07 |
>0,08 |
-- |
-- |
>0,061 |
0,111 |
-- |
-- |
-- |
>0,093 |
-- |
|
|
Cr |
0,025 |
|||||||||||||
|
Cu |
95,72 |
85,823 |
97,56 |
98,26 |
99,01 |
97,03 |
98,66 |
98,74 |
99,75 |
98,47 |
98,54 |
98,35 |
99,2 |
|
|
Fe |
-- |
0,011 |
0,11 |
-- |
-- |
1,421 |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
|
Na |
-- |
2,871 |
||||||||||||
|
Ni |
0,187 |
0,07 |
0,203 |
>0,1 |
-- |
0,061 |
-- |
>0,096 |
-- |
-- |
-- |
0,178 |
0,03 |
|
|
P |
3,365 |
1,763 |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,146 |
-- |
-- |
-- |
0,056 |
-- |
-- |
|
|
Pb |
-- |
Сліди |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,356 |
-- |
0,155 |
-- |
|
|
S |
0,016 |
8,922 |
0,019 |
0,009 |
0,031 |
0,016 |
0,094 |
0,012 |
0,021 |
0,026 |
0,021 |
0,212 |
0,071 |
|
|
Sb |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,039 |
0,033 |
0,032 |
0,062 |
0,052 |
0,043 |
0,034 |
0,03 |
|
|
Si |
-- |
0,358 |
0,254 |
|||||||||||
|
Sn |
-- |
0,033 |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,022 |
0,026 |
-- |
-- |
0,039 |
0,025 |
|
|
Tb |
0,03 |
|||||||||||||
|
Te |
0,013 |
|||||||||||||
|
Zn |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,155 |
-- |
0,021 |
-- |
-- |
>0,116 |
-- |
Рис. 3. варіанти сокир зі скарбу Баніябік (за A. Vulpe)
Подібні сокири були знайдені у похованні кемі-обінської культури біля с. Долинка в Криму (Клочко 2006, рис. 21: 2), черкаській обл. (віоліті, 27.09.2018), вінницькій обл. (Колекція є. Доброванова, вінниця, 2005 р.) та Тернопільській обл. (віоліті, 17.02.2016) (рис. 1: 7-10; 2).
Наприкінці IV -- початку III тис. до н. е. у ямній культурі Середньої Наддніпрянщини, в результаті еволюції сокир самарського типу, виникають сокири типу Баніябік. Сокири типу баніябік (Баньябюк, Baniabic) отримали свою назву від скарбу, знайденому у 1928 р. біля с. Баніябік (нині вилчеле / Valcele) у Центральній Трансільванії (Дергачев 2018, с. 15).
Усього у скарбі було знайдено біля 42 сокир, з яких збереглись 32. Усі ці сокири були зараховані до типу Баніябік (Vulpe 1970, taf. 1-3), хоча ще Д. Берчиу звернув увагу на те, що вони досить різні за формою (Berciu 1942, s. 5-7, fig. 1) (рис. 3). Нові знахідки з України дозволили остаточно вияснити питання їхнього походження, місць виробництва та типохронології і культурної приналежності.
Найстарші сокири ямної культури Середньої Наддніпрянщини, які ще мало відрізняються від сокир самарського типу, лише трохи меншої довжини, визначені як варіант Гречаники (рис. 4). вони знайдені: у похованні ямної культури біля хут. Гречаники Полтавської обл. (Клочко 2006, рис. 24: 3), с. Гнідин біля м. Бровари Київської обл. (Клочко 2006, рис. 24: 4), у Полтавській обл. (Біоліті, 24.06.2016), у Сумській обл. (Біоліті, 09.04.2017), біля м. Черкаси (Біоліті, 21.04.2017), біля с. Стайки Кагар лицького р-ну Київської обл. (Клочко 2006, рис. 25: 5), біля с. Пістинь Косівського р-ну Івано-Франківської обл. (Клочко 2006, рис. 50: 2), у Тернопільській обл. (Біоліті, 16.09.2016), м. Київ (Біоліті, 27.11.2016), Черкаській обл. (Біоліті, 27.08.2018) (рис. 4: 1-10). Сокири, знайдені біля с. Ксаверово Городищенського р-ну Черкаської обл. (Колекція А.Б. Козименка, надходження 2018 р., аналіз 1783) (рис. 3: 11) та з селища Дібровка Золотоношського р-ну Черкаської обл. (Колекція А.Б. Козименка, надходження 2018 р., аналіз 1782) (рис. 4: 12) виготовлені з миш'якової бронзи (рис. 9).
Сокири з широким вигнутим лезом визначені як варіант Підлісся (рис. 5).
Рис. 4. Варіант Гречаники: 1 -- Гречаники; 2 -- Гнідин; 3 -- Полтавська обл.; 4 -- Сумська обл.; 5 -- Черкаси; 6 -- Стайки; 7 -- Пістинь; 8 -- Тернопільська обл.; 9 -- Київ; 10 -- Черкаська обл.
Рис. 5. Варіант Підлісся: 1 -- Підлісся; 2 -- Світловодськ; 3 -- Кедина Гора; 4 -- Макарів; 5 -- Чапаївка; 6 -- «Київщина»; 7 -- Грищинці; 8 -- Смільчинці; 9 -- Вишківці
Бони були знайдені: у похованні ямної культури біля села Підлісся Броварського р-ну Київської обл. (Братченко, Клочко, Солтис 2000; Клочко 2006, рис. 24: 5) (рис. 5: 1), біля м. Світловодськ Кіровоградської обл., «у бік с. Подорожнє». Прикрашена «ялинковим» орнаментом, характерним для горщиків ямної культури (Колекція А.Б. Козименка, надходження 2018 р., виготовлена з миш'якової бронзи -- аналіз 1713) (рис. 5: 2).
Рис. 6. варіант Рудня Мала -- Маліївці: 1 -- НМІУ; 2 -- Теребовлянський р-н; 3 -- Рудня Мала; 4 -- Маліївці; 5 -- Степовий Крим; 6 -- вороновиця; 7 -- Харків
Рис. 7. Варіант «сокири лісорубів»: 1 -- Чернігівщина; 2, 3 -- Харківська обл.; 4 -- Станятин, повіт Томашів Любельський, Польща
Рис. 8. Варіант «сокири теслярів»: 1 -- Красноперекопськ; 2 -- Івонівський скарб
До цієї групи зараховане також сокири, знайдені біля с. Кедина Гора золотоніського р-ну Черкаської обл. (Клочко, Козыменко 2017, 2.1.1, аналіз 1826) (рис. 6: 3), біля смт Макарів Київської обл. (Біоліті, 26.12.2016), села Чапаївка Золотоніського р-ну Черкаської обл. (Клочко 2006, рис. 25: 3), на «Київщині» (Клочко 2006, рис. 25: 1), біля с. Гришинці Канівського р-ну Черкаської обл. (Клочко 2006, рис. 25: 4) (рис. 5: 4-7), біля с. Смільчинці Лисянського р-ну Черкаської обл. (Клочко, Козыменко 2017, 1.3.3, аналіз 1695) (рис. 5: 8), біля с. Вишківці, Немирівського р-ну Вінницької обл. (колекція А.Б. Козименка, надходження 2018 р., виготовлена з миш'якової бронзи -- аналіз 1802) (рис. 5: 9; 9).
Рис. 9. Мапа сокир типу Баніябік: І -- варіант Гречаники; ІІ -- варіант Підлісся; ІІІ -- варіант Рудня Мала--Маліївці; IV -- варіант «сокири лісорубів»; V -- варіант «сокири теслярів»; VI -- скарб Баніябік
«Нестандартні» сокири об'єднані в умовний варіант Рудня Мала-Маліївці (рис. 6). У нього включені: сокира з Національного музею історії України (Клочко 2006, рис. 25: 2) з широким лезом та орнаментом на обуху (рис. 6: 1). «Вкорочені» сокири з Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. (Клочко, Козыменко 2017, с. 282, илл. 4) (виготовлена з «чистої» міді, аналіз 1599). Подібні сокири були знайдені біля с. Рудня Мала Жешовського воєводства Польщі (Клочко 2006, рис. 50: 1), с. Маліївці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. (Клочко, Козыменко 2017, 1.3.50, виготовлена з миш'якової бронзи, аналіз 1698) та у Степовому Криму (Клочко, Козыменко 2017, 1.3.2, виготовлена з миш'якової бронзи, аналіз 1662, ливарні шви зашліфовані) (рис. 6: 2-5; 9). «Полегшена» сокира з смт вороновиця вінницького р-ну вінницької обл. (Клочко, Козыменко 2017, 2.1.2), виготовлена з міді зі значними домішками срібла, нікелю, свинцю та цинку, аналіз 1825, ливарні шви зашліфовані) та м. Харків (віоліті, 21.06.2018) (рис. 6: 6, 7; 9).
Аномально великі та масивні сокири виділені в умовний варіант «сокири лісорубів»: Це знахідки з Чернігівщини (віоліті, 02.03.2017), Харківської обл. (Біоліті, 27.04.2017), Харківської обл. (віоліті, 31.08.2017) та Станятина в повіті Томашів Любельський Польщі (від К. Слюсарскої) (рис. 7: 1-4; 9).
Варіант «сокири теслярів»: До цього варіанту зараховані сокири з комплексу знарядь майстра-тесляра, знайденого у соляному кар'єрі біля міста Красноперекопська в Криму (Клочко, Козыменко 2017, 1.6.1) (табл. 2, аналізи 1691-1694, кавказькі миш'яковисті бронзи) та Івонівського скарбу знарядь майстра-тесляра з с. Івонівка Могилів-Подільського р-ну вінницької обл. (Клочко, Козыменко 2017, 2.1.16; Клочко 2017; Klochko 2017) (табл. 2, аналізи 1328-1331; рис. 8: 1, 2; 9). Скоріше за все, це одні з найпізніших сокир типу Баніабік, бо вони були відлиті у «закритих» двоскладових ливарних формах, така конструкція ливарних форм характерна для пізнішого, катакомбного часу.
Таблиця 2. Спектральні аналізи
|
№ |
1691 |
1692 |
1693 |
1694 |
1330 |
1331 |
1328 |
1329 |
|
|
Рис |
7: 1, сокира |
7: 1, ніж |
7: 1, тесло |
7: 1, долото |
7: 2, сокира |
7: 2, свердло |
7: 2, тесло |
7: 2, тесло |
|
|
Хімічний елемент |
Показник, % |
||||||||
|
Ag |
0,077 |
0,092 |
0,159 |
0,057 |
0,045 |
0,043 |
0,028 |
||
|
Al |
-- |
-- |
-- |
0,497 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
|
Au |
Сліди |
0,035 |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
|
As |
1,858 |
2,12 |
3,039 |
1,391 |
0,26 |
0,078 |
-- |
1,187 |
|
|
Bi |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Сліди |
0,002 |
-- |
|
|
Ca |
0,052 |
-- |
0,174 |
0,02 |
0,003 |
-- |
0,006 |
0,006 |
|
|
Cl |
0,442 |
0,459 |
0,984 |
0,423 |
0,014 |
0,043 |
0,024 |
0,053 |
|
|
Co |
-- |
-- |
0,112 |
-- |
-- |
-- |
0,035 |
-- |
|
|
Cr |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,025 |
0,021 |
0,012 |
0,024 |
|
|
Cu |
97,55 |
97,09 |
94,16 |
97,57 |
99,2 |
99,41 |
99,04 |
97,99 |
|
|
Ni |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,03 |
0,064 |
0,04 |
0,01 |
|
|
P |
-- |
-- |
1,223 |
-- |
-- |
-- |
0,082 |
0,055 |
|
|
Pb |
-- |
0,188 |
-- |
-- |
-- |
0,038 |
0,021 |
0,007 |
|
|
S |
0,024 |
0,021 |
0,067 |
0,018 |
0,071 |
0,095 |
0,081 |
0,174 |
|
|
Sb |
Сліди |
-- |
0,034 |
-- |
0,03 |
-- |
0,023 |
0,022 |
|
|
Si |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,254 |
0,209 |
0,524 |
0,372 |
|
|
Sn |
Сліди |
-- |
0,045 |
0,027 |
0,025 |
0,028 |
0,045 |
0,034 |
|
|
Tb |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,03 |
0,014 |
-- |
0,024 |
|
|
Te |
-- |
-- |
-- |
-- |
0,013 |
-- |
0,013 |
0,014 |
Спектральні аналізи показують, що досить часто сокири типу Баніабік на Україні виготовлені з миш'якової бронзи. Проте, це не є доказом їх «кавказького» походження, мені вже доводилось писати про те, що найдавніші приклади використання миш'яковистих бронз на території України походять з пам'яток пізнього етапу трипільської культури та пов'язані зв'язками зі Східним Середземномор'ям, а не з Кавказом (Klochko, Klochko 2013; Клочко 2016; 2017; Klochko 2017).
Таким чином, виходить, що металеві сокири типу Баніябік виникли на базі сокир самарського типу доби енеоліту в середовищі суспільства ямної культури Середньої Наддніпрянщини, у культурному та технологічному центрі ямної культури Східної Європи.
Що ж стосується скарбу Баніябік, то враховуючи, що в ньому забрані сокири ямної культури дещо різного часу, то його треба визначити скарбом тривалого накопичення. Цей депозитарій, вірогідніше за все, утворився у місті розташування святилища ямних племен, в процесі їхніх досить тривалих міграцій з Середньої Наддніпрянщини в Трансільванію. Тож сокири типу Баніябік можна розглядати в якості археологічних маркерів міграцій давніх індоєвропейців у Центральну Європу. І саме вони приносять у Центральну Європу нові «кавказькі» технології, але не з Кавказу, а з України.
металевий сокира ямний культура
Література
1. Братченко С.Н., Клочко В.І., Солтис О.Б. 2000. Металеві сокири ямної культури Середньої Наддніпрянщини. Археологічний літопис Лівобережної України, 1--2, с. 8-14.
2. Дергачев В. 2018. Топоры типа Баниабик-Майкоп-Новосвободная. Историографический обзор. Revista Arheologica, XIV, 1, с. 13-32.
3. Клочко В.И. 1994. Металлургическое производство в энеолите -- бронзовом веке В: Березанская С.С. (ред.). Ремесло эпохи энеолита -- бронзы на Украине. Киев: Наукова думка, с. 96-132.
4. Клочко В.І. 2006. Озброєння та військова справа давнього населення України. Київ: АртЕк.
5. Клочко В.И. 2017a. Древнейшие этапы развития металлургии на Украине (типохронология древних металлических изделий Украины). в: Клочко В.И., Козыменко А.В. Древний металл Украины. Киев: САМ, с. 285-331.
6. Клочко В.І. 2017b. Івонівський скарб і проблема «дністровської» міді. Магістеріум, 67: Археологічні студії. НаУЕМА, с. 25-36.
7. Клочко В.И., Козыменко А.В. 2017. Древний металл Украины. К.: САМ.
8. Кушнарева К.Х., Чубинишвили Г.Н. 1970. Древнейшие культуры Южного Кавказа (V--III тыс.до н. э.). Ленинград: Наука.
9. Мартиросян А.А. 1964. Армения в эпоху бронзы и раннего железа. Ереван: АН Армянской ССР.
10. Мунчаев Р.М. 1975. Кавказ на заре бронзового века. М.: Наука.
11. Berciu D., 1942. Unelte de cupru §i bronz de origine transilvana: securi de tip Baniabic. Apullum I.S. 123.
12. Klochko V.I. 2001. Weaponry of Societies of the Northern Pontic Culture Circle: 5000--700BC. Poznan: Uniwersytet im. A. Mickiewicza. Baltic-Pontic Studies, 10.
13. Klochko V.I. 2017. Yamnaya Culture hoard of metal objects, Ivonivka, lower Murafa: autogenesis of «Dniester copper / bronze metallurgy». Baltic-Pontic Studies, 22, p. 226-245.
14. Klochko V.I., Klochko L.S., 2013. Complex of Metal Goods between the Vistula and Dnieper rivers at the turn of the 4th/3rd to the 3rd millennium BC. Concept of the Carpathian-Volhynia «Willow Leaf» Metallurgy Centre. Baltic-Pontic Studies, 18: The Ingul-Donets Early Bronze Civilization as sprigboard for transmission of Pontic Cultural Patterns to the Baltic Drainage Basin 3200-1750 BC, p. 39-71.
15. Vulpe A. 1970. Axte und Beile in Rumanien. Munchen, I. Prahistorische Bronzefunde, IX, 2.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012Поява первісних людей на території України в часи раннього палеоліту. Вдосконалення виробництва і знарядь праці в епоху мезоліту. Формування трипільської спільноти на терені сучасної України. Особливості розвитку суспільства у період бронзового віку.
реферат [21,9 K], добавлен 29.09.2010Гіпотези походження і етнічного складу носіїв черняхівської культури. Припущення щодо умов формування черняхівської культури, яка поєднала в собі виробничо-технічні досягнення провінційно-римської культури і традиції створивших її різноетнічних племен.
реферат [18,2 K], добавлен 18.05.2012Стоянки ашельської культури у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. Ашель та мустьє на території України. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Утворення Трипільської культури. Залізний вік, передскіфський період.
реферат [3,1 M], добавлен 21.04.2015Вивчення шляхів формування політичної культури - особливого різновиду культури, способу духовно-практичної діяльності й відносин, які відображають, закріплюють, реалізують головні національні цінності та інтереси, формують політичні погляди громадян.
реферат [24,1 K], добавлен 12.06.2010Основні політичні сили (партії та об'єднання) сучасної України. Ситуація в соціальній сфері в сучасній України. Внутрішня і зовнішня політика президентів Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Розвиток культури України на початку ХХІ століття.
контрольная работа [94,6 K], добавлен 30.12.2010Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Інформаційний потенціал раннього християнства черняхівського віросповідування; джерелознавче дослідження для палеосоціальних реконструкцій. Характеристики поховань і предметiв, пов’язаних iз поширенням християнства в середовищi черняхiвських племен.
научная работа [3,5 M], добавлен 26.05.2013Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011Роль у процесі вдосконалення фізичної будови первісних людей, їхнього соціального й культурного розвитку неодноразових змін природних умов. Періодизація раннього палеоліту в археології. Риси культури первісних людей на території Африки, Європи та Азії.
реферат [1,1 M], добавлен 06.05.2011Високий злет культури Київської Русі, зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя. Феномен культури Київської Русі - його характерні ознаки та особливості. Давньоруська література. Походження і суть національного символу — тризуба.
реферат [25,5 K], добавлен 05.09.2008Стан забезпеченості товарами та послугами жителів України. Житлове будівництво, стан медичного обслуговування. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури. Стан освіти і культури, поглиблення ідеологізації, русифікації та денаціоналізації.
реферат [18,6 K], добавлен 27.09.2009Роль античних міст-держав, які з'явилися у VII столітті до н. е. на північних берегах Чорного моря, в історії України. Чотири осередки, утворені в процесі античної колонізації у Північному Причорномор'ї. Вплив та значення античної духовної культури.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 18.01.2014Символічні знаки східних слов'ян на території України в період родоплемінного ладу. Знаки у вигляді рубежів, курячих лап, коліс, вил на пам'ятках матеріальної культури. Князівський знак Київської Русі, світсько-військова символіка, походження тризуба.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 27.09.2010Біографія гетьмана України. Державно-політична діяльність І. Мазепи. Побудова фортеці південних кордонів. Захист козаків. Розвиток економіки держави. Підтримка освіти та культури. Творці української літератури. Меценатська діяльність. Гетьманські витрати.
презентация [1,4 M], добавлен 06.12.2016Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.
реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013
