Кахляні композиції у декорі печей Батурина останньої третини XVII – початку XVIII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кахляні композиції у декорі печей Батурина останньої третини XVII - початку XVIII ст.

Л.В. Мироненко

Анотація

кахляний піч гетьманський декор

Розглядаються елементи кахляних панно і фризів з декору печей гетьманського будинку на цитаделі та житла представника козацької старшини на території фортеці. Зроблено спробу їх графічної реконструкції.

Ключові слова: кахлі, кахляні панно, фризи, Батурин, остання третина XVII - початок XVIII ст.

Abstract

Tile compositions from decoration of stoves in Baturyn in the last third of the 17^th and the beginning of the 18^th centuries

V. Myronenko

The tile compositions from decoration of Baturyn's stoves are discussed. Based on the form, size and number of composite elements, the tile compositions are attributed to the tile panels and friezes. All finds had localized within two objects: hetman's palace on the Citadel (two stoves) and a house of a Baturyn nobleman on the territory of Fortress (one stove).

In the decorative construction of the polychrome stove in the Hetman's palace, there was a tile panel, which included the large heraldic tile and a frame from the belt tiles. The frame is presented in two variants, and it's probable to determine which of them covered the central panel. Besides that, in the central part of this polychrome stove, the tile frieze was located. Its central elements were represented by small round heraldic tiles. From the tile panel in the decoration of the second stove in Hetman's house, only fragments of a monochrome green frame were found.

The tiled panel from the stove of the dwelling on the territory of the fortress consisted of four square tiles which formed the heraldic image of the two-headed eagle. Graphic reconstructions of tile compositions can be used in future to reconstruct the decor of the stoves.

Keywords: tiles, tile panel, tile frieze, Baturyn, last third of the 17^th and the beginning of the 18^th centuries.

Основна частина

Для позначення складної декоративної композиції у конструкції печі з кахлів різного розміру, форми та орнаменту в науковій літературі використовують декілька термінів: фриз, панно і клеймо. Під фризом мають на увазі сукупність кахлів, зазвичай лицьових, які, розміщуючись впритул одна до одної, утворюють нешироку смугу певного сюжету (Dabrowska 2013, s. 233, гус. 22) або складного рослинного візерунка (Маслих 1983, рис. 119; Баранова 2006, с. 114). Такий пояс розміщувався у центральній частині печі та оперізував 'її тіло з усіх боків. Натомість панно і клеймом називають компактну замкнену композицію на дзеркалі печі, складену з декількох кахлів (від чотирьох і більше залежно від її складності). Обидва визначення у різних публікаціях часто постають тотожними, і використовуються як окремі поняття (Бубенько 2007, с. 254; Виногродська, Ситий 2008, с. 270) або з уточненням: кахляне панно (Баранова 2006, с. 185, 191), складене кахляне панно («составное изразцовое панно»: Шуткова 2016, с. 81), пічне клеймо (Колупаєва 2006, с. 134), багатокахляне клеймо (Маслих 1983, с. 151). Попри те, що різні дослідники одну й ту само кахляну композицію можуть називати різними термінами, відмінність, хай і незначна, між ними таки є. На нашу думку, панно слід називати складну замкнену композицію у рамі (конструктивній чи декоративній), що облямовує центральний сюжет, у той час як клеймо може й не мати такої рами і виокремлюватися на тлі інших кахлів лише сюжетним зображенням.

Зважаючи на це уточнення, проаналізуємо кахлі, знайдені на території Батурина, і спробуємо з'ясувати конструктивні та морфологічні особливості декоративних кахляних композицій, а саме панно і фризів, за залишками печей останньої третини XVII - початку XVIII ст. Одразу зауважимо, що на позначення замкненої композиції тут використовується поняття панно з уточненням кахляне. Це необхідно, оскільки композиція центральної частини дзеркала печі могла бути виконана не кахлями, а пласкими рельєфними плитками (Бубенько 2007, с. 254).

Батуринська колекція кахлів, зібрана за 20 р. археологічних досліджень міста, нараховує понад 8,5 тис. фрагментів і цілих виробів Вироби зберігаються у наукових фондах НІКЗ «Гетьманська столиця». (Мироненко 2017, с. 64), які за характером орнаментального оздоблення поділяють на 210 типів-різновидів. Елементи кахляних панно і фризів у колекції є нечисленними. Знахідки локалізуються у межах двох об'єктів: гетьманського дому на цитаделі та житла представника козацької старшини на території укріпленого посаду - фортеці.

Гетьманський будинок на цитаделі був споруджений майже одразу після перенесення до Батурина столиці Гетьманщини у 1669 р. і простояв до 1708 р., коли місто було вщент спалене. Археологічними дослідженнями упродовж 1995-2005 рр. встановлено етапи спорудження будівлі, її розміри, конструкцію та мвнутрішнє облаштування. Дерев'яний будинок на момент подій 1708 р. мав розміри 25 х 21 м (Ситий 2007, с. 257, 259). У ньому було дві кахляні печі, залишки фундаментів яких були розкопані у 1996-1997 рр. Фундаменти були викладені з цегли-пальчатки, і частково заглиблювалися в материк. їхня загальна висота сягала 1,0-1,2 м (Ситий та ін. 1996, с. 7, 19; 1997, с. 10-11). Подібна масивність була зумовлена великими розмірами і, відповідно, вагою кахляних печей. З огляду на кахлі, знайдені неподалік кожного з фундаментів, можна стверджувати, що одна піч була поліхромною, інша - складена із зелених і теракотових кахлів. Аналіз виробів доводить, що кожна піч мала у декорі складну кахляну композицію.

Рис. 1. Батурин, пічні кахлі з гетьманського будинку на цитаделі: 1 - геральдична кахля-медальйон; 2-4, 6 - елементи кахляної рами варіанту 1 декору печі 1; 5 - елемент кахляної рами декору печі 2; 7-9 - елементи кахляної рами варіанту 2 печі 1 (1-4, 6-9 - поліхромні; 5 - монохромна зелена)

ПІЧ 1 У ГЕТЬМАНСЬКОМУ БУДИНКУ

Поліхромна піч 1 на фундаменті 2,8 х 2,2 м розміщувалась у південно-західній частині будівлі, у великій кімнаті, що, ймовірно, слугувала обідньою залою (Ситий 2007, с. 261). її рештки уможливлюють припустити, що конструкція печі була ускладнена кахляними панно і декоративними фризами.

Рис. 2. Батурин, реконструкція кахляного панно пєчі 1 з гетьманського будинку на цитаделі з використанням рами варіанту 1

У центрі кахляного панно печі 1 була велика квадратна (31,5 х 31,5 см) геральдична кахля - медальйон типу 1 Тут і далі користуємося типологією Ю. Сито-го, розробленою в ході первинної обробки ма-теріалів. (рис. 1: 1). Більшість кахлів (приблизно 60 великих і дрібних фрагментів), що походять від щонайменше 6-7 цілих екземплярів, виявлені у 1996, 1997 і 2004 рр. Кахлі поліхромні, вкриті глухими поливами білого, жовтого, блакитного, зеленого і брунатного кольору. Рельєф їх низький. Основу сюжету становить мотив «дерево життя» (Виногродська, Ситий 2008, с. 271), яке символізує архітектурна колона, вкрита поливами блакитного, жовтого і білого кольору, на блакитному тлі. Обабіч неї стоять звірі у геральдичній позі. Зліва від колони - грифон з зеленим тілом, великими розпростертими догори блакитними крильми і довгим хвостом. Він стоїть на розставлених задніх лапах. Верхніми він тримається за колону. Значна частина морди грифона не відновлюється через нестачу фрагментів, однак можна помітити невеличкі вуха і довгу обвислу гриву, що доходить до лап. Звір справа від колони за наявністю густої довгої гриви з прокреслених завитків і довгого жовтого хвоста з китичкою асоціюється з левом. Його тіло брунатне, паща з висолопленим язиком. Як і грифон, лев стоїть на розставлених задніх лапах, верхніми тримаючись за колону. По периметру кахля була облямована вузькою декоративною рамкою. Глиняне тісто виробу світло-червоне, добре відмучене, без явних домішок (Ситий та ін. 1996, с. 11).

Рис. 3. Батурин, реконструкція кахляної рами варіанту 2 з декору печі 1 гетьманського Будинку на цитаделі

Наявність довкола геральдичної кахлі декоративної рами з поясних кахлів вперше припустив Ю. Ситий (2007, с. 261, рис. 2), однак не зовсім точно реконструював її кутову частину. Раму утворювали поясні прямокутні (27,0 х

13,5 см) кахлі (рис. 1: 2) з простим рослинним візерунком з дрібними квітками у центрі, доповнені знизу і зверху парними листками (тип 31). Тло кахлі має різне забарвлення між основними елементами орнаменту: блакитне і темно-синє. Декор основних елементів візерунка виконано білою поливою. Дрібні деталі, як центр квітки і тонка лінія з однієї сторони, вкриті жовтою поливою. Довгі сторони кахлі облямовані декоративними рельєфними бортиками, що різнилися за товщиною і фактурою. Ширший бортик, вкритий білою поливою, вірогідно, прилягав до геральдичної кахлі.

У кутах кахляного панно розмішувалися схожі за декором і кольором поливи кахлі (тип 31-Ж) Г-подібної форми (рис. 1: 6), лише один фрагмент якої був виявлений у 2004 р. (Ситий та ін. 2004, с. 12).

За роки розкопок гетьманського палацу виявлено понад 100 фрагментів і цілих поясних кахлів з подібним декором. Маємо три різновиди їх (типи 31, 31-А, 31-Б), що різняться за довжиною і виконанням дрібних деталей візерунка (рис. 1: 2-4). Враховуючи незначну кількість уламків геральдичним кахлів (6-7 екз.), можна припустити, що частина поясних була використана для декоративної рами кахляного панно (рис. 2), решта - для розділення ярусів печі.

Є дані (15 уламків) про наявність ще однієї декоративної рами від кахляного панно з трьох різновидів поліхромних поясних кахлів, схожих між собою за орнаментом, висотою рельєфу і гамою полив (рис. 1: 7-9). Центральним елементом візерунка прямокутної (25,6 х 10,8 см) кахлі (тип 6) є велика багатопелюсткова квітка, помальована поливами жовтого, білого і блакитного кольорів, що виділяється на темно - синьому тлі. Від неї симетрично в обидва боки відходять два масивні вигнуті білі стебла з листками, що завершуються половинками багатопелюсткових квіток (рис. 1: 7). Зверху і знизу вздовж довгих сторін кахлю облямовують неширокі (0,8 см) бортики, вкриті блакитною поливою. Різновиди, що могли розміщуватися у кутах вірогідної рами (тип 8-А, 8-Б), були коротші (21,2 х 10,5 см) і від попередніх відрізнялися наявністю бортика і з бокової сторони, а також половинок багатопелюсткової квітки на кінцях візерунка (рис. 1: 8, 9).

Викладена такими кахлями рама (рис. 3), за використання вісьмох виробів, мала б квадратну форму і приблизні розміри 57,5 х 57,5 см по зовнішньому краю і 35 х 35 см усередині. Виходячи з цього, єдиною кахлею, що за розміром могла б заповнювати внутрішній простір рами, є згадана геральдична поліхромна кахля із зображеннями грифона і лева. Відтак, вирішити, якою саме рамою було облямоване це панно, складно. Одно можна сказати, що з огляду на кількість знайдених уламків від кожної з рам кахляного панно можна припустити, що більшість геральдичних кахлів облямовувалися рамами першого варіанту (рис. 2), і лише один екземпляр містився в рамі другого варіанту (рис. 3).

Рис. 4. Батурин, пічні кахлі з конструкції пічі 1 гетьманського будинку на цитаделі: 1 - прямокутна кахля з виїмками; 2 - кругла кахля-медальйон (1 - полива світло-зеленого кольору; 2 - кольорові поливи)

Загалом, геральдичний сюжет з левом і грифоном був дуже поширений у кахляному мистецтві XVII - початку XVIII ст. на території України (Виногродська, Ситий 2008, с. 271; Пашковський 2008), Білорусі та Росії (Глазунова 2017, с. 411, рис. 6). Подібні панно, в яких геральдичну кахлю облямовує кахляна рама з рослинним орнаментом, однак дещо складнішої форми і більших розмірів, можна бачити в оздобленні печей Могильовського Подніпров'я і Посожжя середини-другої половини XVII ст. (Шуткова 2016, рис. 2). Використання кахляних рам як структурного елемента можна також спостерігати у декорі церкви Трьох Святителів Новоєрусалимського монастиря у Підмосков'ї. Однак там вироби другої половини - кінця XVII ст., що відносилися до зовнішнього декору, мали дещо іншу конструкцію - штир замість традиційної коробчатої румпи (Глазунова 2014, с. 236-237).

Імовірно, композиція кахляного панно з Батурина була ускладненим варіантом поширеного на території Білорусі у першій половині - середині XVII ст. декору геральдичних кахлів, коли гербовий елемент у центрі був облямований широкою вишуканою декоративною рамою з рослинним орнаментом (Бубенько 2007, рис. 5: 6, 7).

Кахлі нестандартної форми з печі 1 спочатку були помилково віднесені до складу кахляного панно (Мироненко 2017, с. 64), однак повторний перегляд матеріалів уможливив дещо інший висновок. Основу декоративної композиції утворювали прямокутні (26,0-26,5 х 21,5-22,2 см) кахлі (тип 4), лицьова сторона яких гладенька і вкрита глухою світло-зеленою (з відтінками до блакитного) поливою (рис. 4: 1). У верхньому і нижньому кутах є округлі, у чверть кола, виїмки. Румпа не відходила від краю лицьової пластини і на деяких зразках збереглася на висоту 9,0 см. Чотири такі кахлі, вкладені в два ряди, утворювали отвір (рис. 4), куди вставлялася кругла кахля (тип 3). Діаметр її (рис. 4: 2) становив 12,5 см, товщина лицьової пластини 1,0 см (Мироненко 2017, с. 64). Зі зворотного боку на деяких круглих екземплярах збереглася румпа, що розпочиналася від краю лицьової пластини і далі звужувалася, мабуть, для зручнішого закріплення в отворі, утвореному прямокутними кахлями. Кахля вкрита глухими поливами блакитного, жовтого і білого кольорів. Трапляються зразки з обгорілою поливою. Центр рельєфного орнаменту становить геральдичний щит жовтого кольору, облямований по периметру вінком із листя і квітів. Зверху з обох сторін щита відходять завитки, що символізують пір'я від нашоломни-

ка. На блакитному тлі у центрі щита зображено зігнуту в лікті руку, яка тримає дві білі стріли наконечниками донизу. Між оперенням стріл у верхній частині - жовтий рівнобічний хрест.

Ю. Гутник висунула припущення, що геральдичне зображення у декорі кахлі дуже нагадує герб гетьмана І. Брюховецького за деяких відмінностей у дрібних деталях. На гербі гетьмана, вміщеному у малоросійському гербовнику (Лукомский, Модзалевский 1914, с. 40, 91), у верхній частині замість хреста зображено п'ять шестикутних зірок. Відтак, можливо, маємо одну з модифікацій герба І. Брюховецького або іншого представника козацької старшини.

Рис. 5. Батурин, варіанти реконструкції кахляного фризу в декорі печі 1 гетьманського Будинку на цитаделі

Рис. 6. Батурин, реконструкція кахляного панно декору печі у житлі представника козацької старшини на території фортеці

Круглі геральдичні кахлі трапились у незначній кількості: всього 15 уламків за роки дослідження об'єкта від 6, можливо 7 екз., хоча подібних геральдичних кахлів в оздобленні печі могло бути більше. Частина їх має сліди навмисного розрізання лицьової пластини по центру. Прямокутних кахлів з виїмками було значно більше: 82 уламки. З розрахунку, що на кожну округлу кахлю потрібно чотири прямокутні, виходить, що в складі кахляної композиції мало бути щонайменше 16 прямокутних. її загальна довжина за мінімальними підрахунками могла становити 2,12 м. Враховуючи те, що більшість прямокутних кахлів були знайдені в уламках, можна припустити, що виїмка у чверть кола на двох виробах могла бути тільки з однієї сторони. Саме в такому разі гарантувалась цілісність зображення. Виходячи з розмірів і кількості виробів, використаних для композиції, можна припустити, що описані кахлі були частиною доволі простого кахляного фризу (рис. 5: 1) висотою 44-45 см, що розміщувався на центральній частині печі, найвірогідніше, на рівні очей. Саме в такому разі сприймалися б геральдичні зображення невеликого розміру. Такий фриз зверху і знизу міг мати облямівку з поясних кахлів типу 31, з рослинним орнаментом (рис. 5: 2).

Повної аналогії реконструйованому кахляному фризу ми не знайшли, хоча на кахлі округлої форми з геральдичним зображенням можна натрапити у декорі кахляних печей XVII ст. на території Білорусі (Соболь та ін. 1989, с. 50, рис. 57) і Польщі (Dabrowska 1987, dodatek II, 34: 3).

ПІЧ 2 У ГЕТЬМАНСЬКОМУ БУДИНКУ

Кахляна піч 2 була у центральній невеличкій кімнаті, яка, на думку Ю. Ситого (2007, с. 262), могла бути опочивальнею. Цегляний фундамент печі мав розміри 2,5 х 2,0 м (Ситий та ін. 1997, с. 10). Піч була не така вишукана, як поліхромна (№1), і складалася з монохромних зелених і теракотових кахлів. Про наявність у декорі печі кахляного панно свідчать знахідки п'яти фрагментів від двох поясних кахлів, оформлення і декор яких вказує, що вони були кутовими у кахляній рамі (рис. 1:5). Полива зелена, дуже перепалена. Єдиний фрагмент поясної кахлі, що підходить до цієї кутової, знайдений у 2008 р. (Ситий та ін. 2008, додаток 10: 163) у заповненні рову цитаделі. За декором він тотожний поясній кахлі типу 31 (рис. 1: 2) з поліхромної печі 1, однак вкритий зеленою поливою. Можна стверджувати, що в декорі монохромної зеленої печі могла бути рама, подібна до облямування кахляного панно печі 1. Незначна кількість фрагментів уможливлює припустити наявність лише одного панно. Проте не знайдено жодної теракотової чи вкритої зеленою поливою кахлі великих розмірів, яка підійшла б на роль центрального елементу кахляної композиції. Натомість є кахлі стандартних розмірів 20-22 х 20-22 см із зображенням грифона і вершника на коні (Ситий 2007, с. 261). Розміри їх навряд чи підходили б для розміщення в рамі, через що питання зовнішнього вигляду і розмірів кахляного панно на печі 2 з гетьманського будинку лишається відкритим.

Піч у будинку представника козацької старшини

Зовсім іншу конструкцію мало кахляне панно на печі в житлі представника козацької старшини на території укріпленої фортеці (рис. 6), віднесене свого часу до різновиду клейм (Виногродська, Ситий 2008, с. 270, 276). Споруду досліджено в 2001-2002 рр. на ділянці біля рову, що відділяв цитадель від фортеці (Там само, с. 261). Дерев'яне житло зрубної конструкції розмірами 9,0 х 8,5 м мало складну планувальну структуру. Залишки кахляної печі у вигляді завалу битої цегли, глини і кахлів були виявлені біля південно-західної стіни будівлі на площі 2,0 х 1,8 м. Кахлі представлені п'ятьма уламками, які можна віднести до одного з різновидів кахляного панно. Його утворювали чотири квадратні кахлі розміром 22,5 х 22,5 см, які разом становили завершений сюжет із зображенням двоголового орла. Відновлюється лише права частина панно. Уламки червоноглиняні, вкриті поливами зеленого, брунатного і жовтого кольору. Рельєф низький. Кахлі відтиснуті у керамічній формі, на звороті мають сліди пальців від концентричного загладжування глини у процесі формування. Виходячи з характеру орнаменту фрагментів, можна встановити, що піч була декорована двома кахляними панно (Ситий та ін. 2001, с. 42-43), створеними за двома різними матрицями.

На одній кахлі зображено верхню праву частину двоголового орла з розкритим дзьобом і висолопленим язиком. Крила птаха опущені і продовжуються на іншій кахлі. Нижче крила є фрагмент лапи з трьома пальцями з пазурами, переданими невеличкими кружечками. З двох боків кахлі були облямовані рамою з намальованими поливою овалами, яка в складеному вигляді замикала геральдичний сюжет.

На думку дослідників (Виногродська, Ситий 2008, с. 276), такі кахляні панно розміщувалися у декорі верхнього ярусу печі на передньому і боковому фасадах. Кахлі з бокового фасаду були побілені, на що вказують залишки крейди на поверхні деяких уламків.

Кахляне панно, складене з кількох виробів, що зображує гербовий сюжет з двоголовим орлом, має аналогії на території Росії, де воно найчастіше використовувалося не в декорі печі, а в зовнішньому оздобленні споруд (Баранова 2006, с. 182, 185). Є відмінності і в елементах малюнка: орли на московських виробах, на відміну від батуринського, мають підняті крила. Появу цього сюжету на кахлях Лівобережної України наприкінці XVII-XVIII ст. можна пов'язати з впливом російської геральдики (Виногродська, Ситий 2008, с. 271). Клейма з двоголовим орлом, задіяні в конструкції кахляних печей, трапляються також у XVII ст. на західноукраїнських землях (Колупаєва 2006, с. 141). Однак у цьому разі сюжет, імовірно, має західноєвропейське походження. Символ двоголового орла у мистецтві Західної Європи доби середньовіччя - раннього нового часу сприймається, у першу чергу, як символ Священної Римської імперії.

Як бачимо, кахляні композиції на печах Батурина мали різну конструкцію і розміри, однак вони завжди виконували роль декоративної домінанти в оздобленні кахляної печі, роблячи її вишуканою. Таке не міг собі дозволити кожен мешканець міста. Кахляні панно і фризи були складником кахляних печей Батурина кінця XVII - початку XVIII ст., якими були оснащені оселі представників верхівки Гетьманщини. Отримані нашим дослідженням результати, у майбутньому можуть стати опорою для графічного відтворення зовнішнього вигляду кахляних печей з гетьманської столиці.

Література

1. Баранова, С.И. 2006. Москва изразцовая. Москва: Москвоведение, Московские учебники.

2. Бубенько, Т.С. 2007. Типология и хронология изразцов Витебского замка XVI-XVIII веков. В: D^browska, М., Karwowska, N. (ed.). Sredniowieczne і novozytne kafle. Regionalizmy-Podobienstwa-Roznice. Biaiystok: MRV, с. 253-272.

3. Виногродська, Л. І., Ситий, Ю.М. 2008. Колекція кахлів з розкопок на території Батуринської фортеці 2001-2002 рр. В: Коваленко, О. (ред.). Батуринська старовина. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, с. 261-277.

4. Глазунова, О.Н. 2014. Материальные свидетельства начала изразцового производства Ново-Иерусалимского монастыря. Археология Подмосковья, 10, с. 236-246.

5. Глазунова, О.Н. 2017. Белорусские и литовские мотивы в изразцовом убранстве печей Ново-Иерусалимского монастыря по материалам раскопок 2009-2015 годов. археология Подмосковья, 13, с. 406-418.

6. Гутник, Ю. 2011. Батуринські кахлі з геральдичним сюжетом. В: Дятлов, В.О., Коваленко, В.П., Коваленко, О.Б. (ред.). Середньовічні старожитності центрально-Східної європи. Матеріали X Міжнародної студентської наукової археологічної конференції, 15-17 квітня 2011 р. Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, с. 57-61.

7. Колупаєва, А. 2006. Українські кахлі IV - початку XX ст.: Історія. Типологія. Іконографія. Ан - самблевість. Львів: Інститут народознавства НАН України.

8. Лукомский, В.К., Модзалевский, В.Л. 1914. Малороссийский гербовник. Санкт-Петербург: Издание черниговскаго дворянства.

9. Маслих, С.А. 1983. Русское изразцовое исскуство XV-XIX вв. Москва: Изобразительное исскуство.

10. Мироненко, Л.В. 2017. Редкие типы архитектурно-декоративной керамики Батурина последней трети XVII - начала XVIII вв. История. Общество. Политика, 1 (1), с. 63-74.

11. Пашковський, О. 2008. Сюжет пізньосередньовіч - ної кахлі з Черкаського Подніпров'я. В: Дятлов, В.О., Івакін, Г.Ю., Коваленко, В.П. (ред.). Середньовічні старожитності центрально-Східної європи. Матеріали VII Міжнародної студентської конференції (Чернігів, 11-13 квітня 2008 р.). Чернігів: Сіверянська думка, с. 149-151.

12. Ситий, Ю.М. 2007. Гетьманські палаци Івана Мазепи в Батурині та деталі їхнього оздоблення. В: Смолій, В.А., Ковалевська, О.О. (ред.). Гетьман іван Мазепа: постать, оточення, епоха. Київ: Інститут історії України НАНУ, с. 257-268.

13. Ситий, Ю., Коваленко, В., Кондратьєв, І. та ін. 1995. науковий звіт про археологічні роботи 1995 р. на території смт Батурина Бахмацького району Чернігівської області та археологічні розвідки на Чернігівському Задесенні. НА ІА НАНУ, 1995/68.

14. Ситий, Ю., Васюта, О., Коваленко, В. та ін. 1996. Науковий звіт про археологічні роботи в 1996 р. на території історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. НА ІА НАНУ, 1996/2.

15. Ситий, Ю., Васюта, О., Коваленко, В. та ін. 1997. науковий звіт про археологічні роботи 1997 р. на території смт Батурин Бахмацького району Чернігівської області. нА ІА НАНУ, 1997/130.

16. Ситий, Ю., Васюта, О., Кобець, О. та ін. 2001. науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської області у 2001 р. НА ІА НАНУ, 2001/47.

17. Ситий, Ю, Васюта, О., Єгорова, Н. та ін. 2004. науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2004 р. НА ІА НАНУ, 2004/196а.

18. Ситий, Ю., Бондар, О., Коваленко, В. та ін. 2008. науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2008 р. НА ІА НАНУ, 2008/125, 1: Замок.

19. Соболь, В.Е., Ткачев, М.А., Трусов, О.А., Угри - нович, В.В. 1989. Белорусские изразцы. Минск: Беларусь.

20. Шуткова, Н.П. 2016. Составное изразцовое панно, как элемент печного набора. В: Современные проблемы гуманитарных и естественных наук. Материалы XXIX Международной научно-практической конференции, 29-30 июня 2016 г. Москва: Перо, с. 81-88.

21. D^browska, М. 1987. Kafle i piece kaflowe w Polsce do konca XVIII wieku. Wroclaw; Warshawa; Krakow; Gdansk; Lodz: PAN.

22. D^browska, M. 2013. Piec jako nosnik idei? Archae - ologia Historica Polona, 21, s. 209-237.

References

1. Baranova, S.I. 2006. Moskva izraztsovaia. Moskva: Moskvovedenie, Moskovskie uchebniki.

2. Bubenko, T.S. 2007. Tipologiia і khronologiia izraztsov Vitebskogo zamka XVI-XVIII vekov. In: D^browska, M., Karwowska, N. (eds). Sredniowieczne і novozytne kafle. Re - gionalizmy-Podobienstwa-Roznice. Bialystok: MRV, s. 253272.

3. Vynohrodska, L.I., Sytyi, Yu. M. 2008. Kolektsiia kakhliv z rozkopok na terytorii Baturynskoi fortetsi 2001-2002 rr. In: Kovalenko, O. (ed.). Baturynska starovyna. Kyiv: Vy - davnytstvo imeni Oleny Telihy, p. 261-277.

4. Glazunova, O.N. 2014. Materialnye svidetelstva nachala izraztsovogo proizvodstva Novo-Ierusalimskogo monastyria. Arkheologiia Podmoskovia, 10, p. 236-246.

5. Glazunova, O.N. 2017. Belorusskie і litovskie motivy v izraztsovom ubranstve pechei Novo-Ierusalimskogo monastyria po materialam raskopok 2009-2015 godov. Arkheologiia Podmoskovia, 13, p. 406-418.

6. Hutnyk, Yu. 2011. Baturynski kakhli z heraldychnym siuzhetom. In: Diatlov, V.O., Kovalenko, V.P., Kovalenko, О. B. (eds). Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhid - noi Evropy. Materialy X Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii, 15-17 kvitnia 2011 r. Cherni - hiv: ChNPU imeni T.H. Shevchenka, p. 57-61.

7. Kolupaieva, A. 2006. Ukrainski kakhli IV - pochatku XX st.: Istoriia. Typolohiia. Ikonohrafiia. Ansamblevist. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy.

8. Lukomskii, V.K., Modzalevskii, V.L. 1914. Malorossiiskii gerbovnik. Sankt-Peterburg: Izdanie chernigovskogo dvorian - stva.

9. Mironenko, L.V. 2017. Redkie tipy arkhitekturno-deko - rativnoi keramiki Baturina poslednei treti XVII - nachala

10. vv. Istoriia. Obshchestvo. Politika, 1 (1), p. 63-74.

11. Maslikh, S.A. 1983. Russkoe izraztsovoe isskustvo XV-

12. vv. Moskva: Izobrazitelnoe isskustvo.

13. Pashkovskyi, O. 2008. Siuzhet piznoserednovichnoi kakhli z Cherkaskoho Podniprovia. In: Diatlov, V.O., Ivakin, H. Yu., Kovalenko, V.P. (eds.). Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Evropy. Materialy VII Mizhnarodnoi studentskoi konferentsii (Chernihiv, 11-13 kvitnia 2008 r.). Chernihiv: Siverianska dumka, p. 149-151.

14. Sytyi, Yu. M. 2007. Hetmanski palatsy Ivana Mazepy v Baturyni ta detali ikhnoho ozdoblennia. In: Smolii, V.A., Ko - valevska, О. O. (eds). Hetman Ivan Mazepa: postat, otochen - nia, epokha. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU, p. 257268.

15. Sytyi, Yu., Kovalenko, V., Kondratiev, I. et al. 1995. Nau - kovyi zvit pro arkheolohichni roboty 1995 r. na terytorii smt Baturyna Bakhmatskoho raionu Chernihivskoi oblasti ta arkheolohichni rozvidky na Chernihivskomu Zadesenni. NA IA NANU, 1995/68.

16. Sytyi, Yu., Vasiuta, O., Kovalenko, V. et al. 1996. Naukovyi zvit pro arkheolohichni roboty v 1996 r. na terytorii istoryko - kulturnoho zapovidnyka «Hetmanska stolytsia» v smt Batu - ryn Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi obl. NA IA NANU, 1996/2.

17. Sytyi, Yu., Vasiuta, O., Kovalenko, V. et al. 1997. Naukovyi zvit pro arkheolohichni roboty 1997 r. na terytorii smt Baturyn Bakhmatskoho raionu Chernihivskoi oblasti. NA IA NANU, 1997/130.

18. Sytyi, Yu., Vasiuta, O., Kobets, O. et al. 2001. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh istoryko-kulturnoho zapovitnyka «Hetmanska stolytsia» v smt Baturyn Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi oblasti u 2001 r. NA IA NANU, 2001/47.

19. Sytyi, Yu, Vasiuta, O., Yehorova, N. et al. 2004. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka «Hetmanska stolytsia» v smt Baturyn Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi obl. v 2004 r. NA IA NANU, 2004/196a.

20. Sytyi, Yu., Bondar, O., Kovalenko, V. et al. 2008. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh istoryko-kulturnoho zapovidnyka «Hetmanska stolytsia» v smt Baturyn Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi obl. v 2008 r. NA IA NANU, 2008/125, 1: Zamok.

21. Sobol, V.E., Tkachev, M.A., Trusov, O.A., Ugrinovich, V.V. 1989. Belorusskie izraztsy. Minsk: Belarus.

22. Shutkova, N.P. 2016. Sostavnoe izraztsovoe panno, kak element pechnogo nabora. Sovremennye problemy gumanitar - nykh i estestvennykh nauk. Materialy XXIX Mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, 29-30 iiunya 2016 g. Moskva: Pero, s. 81-88.

23. D^browska, M. 1987. Kafle i piece kaflowe w Polsce do konca XVIII wieku. Wroclaw; Warshawa; Krakow; Gdansk; Lodz: PAN.

24. D^browska, M. 2013. Piec jako nosnik idei? Archaeologia Historica Polona, 21, s. 209-237.

Размещено на Allbest.ru