Дослідження багатошарового поселення Іванків-3 у 2014-2015 рр.
Дослідження об’єкта другої половини XIII - початку XIV ст. на багатошаровій пам’ятці Іванків-3, розташованій в Іванківському р-ні Київської області. Керамічні комплекси з поселень Ходосівка-Рославське та Іванків-3 на Київщині, археологічні дослідження.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2021 |
| Размер файла | 3,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОСЛІДЖЕННЯ БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ ІВАНКІВ 3 У 2014-2015 рр.
Л.В. Чміль, В.К. Козюба, А.М. Оленич
Статтю присвячено публікації результатів дослідження об'єкта другої половини XIII -- початку XIV ст. на багатошаровій пам'ятці Іванків 3, розташованій в Іванківському р-ні Київської обл.
Ключові слова: Київське Полісся, друга половина XIII -- початок XIV ст., кераміка, шлак залізний, пірофіліт.
V. Chmil, V. K. Koziuba, A. M. Olenych
INVESTIGATIONS OF THE MULTILAYER SITE IVANKIV 3 IN 2014--2015
The paper deals with publication of the results of investigations of the object of the second half of 13th -- early 14th centuries on the multilayer site Ivankiv 3 situated in Ivankiv district of the Kyivan region. Northern districts of Kyivan Polissia are archaeologically little known ones. Since 2013 the archaeological investigations have been carried out there by the authors. During last 5 years 25 monuments were inspected. The settlement Ivankiv 3 is distinguished among them. It is multilayer monument in the flood-lands of the Teteriv river left bank, among Zaprudka village and Ivankiv town. It is situated on the dune hill. The authors found flinty tools of the Mesolithic--Neolithic, ceramics of the Bronze and the Early Iron Ages, the 11th--12th and 16th--17th centuries on the settlement area. However the rectangular shaped object of the second half of 13th -- early 14th century excavated in the years 2014--2015 is the most interesting. It was 3.1 x 1.8 meters long and 0.95 meter deep. Perhaps it was household building crushed by a fire. It was filled with black soil mixed with carbons, fired clay and animal bones. There were a number of materials in the object. Ceramics is presented by pots mainly. The shapes of their rims are of the post-Mongolian period. Some of them are with spots of glaze that demonstrate a glaze production at that time. There are also fragments of bowls, covers and brown glazed jugs. Among other materials there were a small spin-wheel of pyrophyllite and fragments of that mineral, iron hook, two bits of glass bracelets and two grindstones. The animal bones from the object belonged to 5 pigs, 2 goats / sheeps, a cow, 2 beavers and a fish. The slags of iron production were found on the area as well.
The investigation of the site is very important to study the regional history in the post-Mongolian period.
Keywords: Kyivan Polissia, the second half of 13th -- early 14th centuries, ceramics, slags of iron production, pyrophyllite.
Північні райони Київського Полісся в археологічному плані з різних причин досі є малодослідженою територією. це майже біла пляма на карті пам'яток середньовіччя та нового часу. зважаючи на це, з 2013 р. автори планомірно проводять археологічні розвідки на території Іванківського р-ну Київської обл. За 5 років проведено кілька розвідок по берегах річок Тетерів, Здвиж, Вересня і їх допливів та обстежено 25 пам'яток, більшість із яких нововиявлені. Серед них виділяється багатошарове поселення з матеріалами другої половини ХІІІ ст. -- початку XIV ст. Іванків 3. Пам'ятку виявили і частково дослідили у жовтні 2014 р. В. К. Козюба і Л. В. Чміль (Чміль, Козюба 2015a; 2015b; Чміль, Козюба, Чекановський 2016). У грудні 2015 р. Л. В. Чміль і А. М. Оленич провели невеликі розкопки на цьому поселенні (Чміль, Оленич 2016). їх метою було повне обстеження об'єкту другої половини ХІІІ -- початку XTV ст., виявленого під час шурфування пам'ятки в 2014 р.
Рис. 1. Місце розташування поселення Іванків 3 на космічному знімку
Іванків 3 -- багатошарове поселення в заплаві лівого берега Тетерева між сс. Запрудкою та Іванковом Пам'ятки, відкриті раніше: Іванків 1 -- середньовічне городище, Іванків 2 -- давньоруське поселення на Пд краю смт Іванків.
Л. В. ЧМІЛЬ, В. К. КОЗЮБА, А. М. ОЛЕНИЧ, 2019 (рис. 1). Воно займає дюнне підвищення розміром 130 х 65 м і висотою 1,5--2 м (рис. 2). У південно-західній частині дюни на ділянці 50 х 20 м виявлено два десятки відщепів (більшість -- пластини) кременю доби мезоліту--неоліту. На всій площі підвищення зустрічається ліпна кераміка доби бронзи -- ранньозалізного часу. серед підйомного матеріалу є також кераміка ХІ--ХІІ ст., другої половини ХІІІ -- початку XXV ст., матеріали кінця ХУІ--ХУІІ ст., які концентруються в північно-східній частині дюни (рис. 3). При огляді дюни були виявлені сліди від грабіжницьких ям. В їхніх викидах знайдено велику залізну крицю, уламки кам'яного жорна та пірофілітової плити, кераміку другої половини ХІІІ ст. (рис. 4). На місці однієї з таких ям, де поруч лежали згадані знахідки (крім криці), було закладено шурф 1.
Рис. 2. Поселення Іванків 3: 1 -- вигляд з півночі; 2 -- вигляд з півдня
Шурф, розміром 1 х 1 м, було розташовано в найвищій частині дюни, де на поверхні була відмічена найбільша концентрація знахідок кераміки другої половини ХІІІ -- початку XIV ст. (рис. 5). У шурфі до глибини 1 м йшло вуглисте заповнення, насичене знахідками: крупними уламками верхніх і нижніх частин горщиків, окремими кістками тварин, шматками печини, дрібними сколами пірофіліту. Тут також було знайдено обпалене пірофілітове пряслице біконічної форми і грубу ліпну кераміку. Оскільки шурф потрапив на об'єкт другої половини XIII -- початку XIV ст., було зроблено до нього прирізку площею 3 м2, і, таким чином, загальний розмір шурфу склав 2 х 2 м.
Рис. 3. Матеріал з поселення (підйомний) та верхнього шару у шурфі 1: 1--11 -- кераміка, 12 -- скло
Рис. 4. Фрагменти знахідок: 1 -- залізні шлаки; 2-- жорна; 3 -- пірофіліт
Рис. 5. Місце шурфа 1 на поселенні: 1 -- вигляд з півночі; 2 -- вигляд з півдня
Рис. 6. Етапи вибірки заповнення котловану споруди в шурфі 1 і його стратиграфія
У стратиграфії пам'ятки зверху зафіксовано темний сіро-коричневий шар, потужністю 0,2 м. У ньому трапилися фрагменти кераміки другої половини XIII ст., ліпні стінки доби пізньої бронзи -- раннього заліза та кілька фрагментів кераміки XVII ст., а також денце скляної гутної посудини цього ж часу. нижче, до глибини 0,45 м, залягав темний гумусований шар з вугликами, який в своїй нижній частині поступово переходив у світліший піщаний перед- материк. на глибині 0,45 м від денної поверхні було зафіксовано частину контуру об'єкта (його північно-східну стінку), який займав південну і західну частини шурфу -- ділянку 2 х 1,3 м, частково виходячи поза межі шурфу (рис. 6). Після вибірки заповнення з'ясувалося, що глибина об'єкта становить 0,75 м від рівня виявлення і 0,95 м від денної поверхні (рис. 7). Заповнення об'єкта складалося з темного горілого гумусу з вугликами, печиною, кістками тварин та великою кількістю фрагментів кераміки. У ньому виявлено лише матеріали другої половини ХІІІ -- початку XIV ст. та доби пізньої бронзи -- раннього заліза. У нижній частині заповнення трохи світліше, з меншою кількістю знахідок. Материк -- білий річковий пісок (рис. 6: 4).
Рис. 8. Розкоп 2015 р.: 1 -- вигляд з північного заходу; 2 -- вигляд з південного сходу
у зв'язку з відсутністю фінансування, довелося обмежитися дообстеженням об'єкта, виявленого 2014 р. На місці шурфу 2014 р. було закладено невеликий розкоп, в якому на глибині 0,4 м виявлено контури об'єкта, після чого зроблено прирізки у південно- та північно-західному напрямках. Таким чином, загальна досліджена площа у 2015 р. склала 3,9 х 3,2 м (рис. 8). Об'єкт неправильної підпрямокутної форми мав загальні розміри 3,1 х 1,8 м. Його південна стінка була вужчою -- 1,2 м. Стінки об'єкта -- пологі, дно горизонтальне (рис. 9; 10). Північна стінка, що була розкрита у 2014 р., -- обсипалася і втратила первинну форму. У північному куті об'єкта на його дні розташовувалася яма круглої форми, діаметром 0,4 м та глибиною 0,2 м від дна. Глибина об'єкту від поверхні -- 1,06 м, від рівня материка -- 0,4--0,6 м. Ніяких дерев'яних конструкцій споруди не про- стежено -- очевидно, вона являла собою легку будівлю господарського призначення, що загинула в пожежі. У заповненні знайдено точильний брусок, кілька десятків керамічних фрагментів, кістки тварин. Кераміка аналогічна виявленій 2014 р., деякі фрагменти склеїлися зі знайденими раніше. Є кілька крупних та багато дрібних фрагментів товстостінних ліпних черепків червоно-чорного кольору, з неповним випалом і жорствою в тісті.
Крім об'єкта, в південному куті розкопу виявлено яму 1 круглої форми з пологими стінками, діаметром до 2 м (розміри частини, що потрапила в прирізку -- 1,1 х 0,7 м), глибиною 0,7 м від поверхні (рис. 10). В заповненні, що являло собою темний гумусований грунт, знайдено кілька дрібних фрагментів ліпної кераміки. Біля ями простежено частину неглибокого ровика, довжиною близько 0,4 м, шириною 0,12--0,14 м та глибиною 0,1 м від рівня материка, в якому виявлено вінчик горщика XIII ст. Материк (пісок) в розкопі знаходиться на глибині 0,4--0,58 м від поверхні.
Рис. 9. Об'єкт після розчистки: 1 -- вигляд з південного сходу; 2 -- вигляд з північного заходу
Керамічний матеріал післямонгольського часу, що походить із заповнення об'єкта за два роки досліджень, представлено переважно горщиками, серед яких один повного профілю, 21 -- верхні частини та вінця, а також чотири придонні частини та 2 денця (рис. 11--15). Колір глини -- від світло-рожевого до червоного; майже всі горщики закопчені, з плямами сірого і чорного кольорів. Тісто -- з домішкою піску, схоже на давньоруське. Черепок переважно пропечений, але деякі фрагменти на зламі двохшарові. На кількох горщиках є плями і потьоки жовто-зеленої поливи (рис. 12: 1). На деяких посудинах виразно помітні сліди спірального наліпу. Вінця горщиків мають значний початковий відгин і загнутий досередини «чорновий» край, в результаті чого вони набули вигляду злегка потовщених валиків з «відтягнутим» нижнім краєм. Орнамент -- 3--4 ритовані лінії, на одному -- «нігтьовий» візерунок (рис. 12: 3). Два горщики виконані з глини, що містить природну домішку слюди. Один із них не відрізняється профілюванням, але має хвилястий орнамент (рис. 14: 5). Інший -- зі злегка відігнутим зрізаним вінцем та незвичайною орнаментацією у вигляді трьох поясів із хвиль, розділених лініями (рис. 14: 4). Можливо, це зразок т. зв. «своєрідної» групи кераміки, характерної для післямонгольських об'єктів на теренах України. Також знайдено фрагмент покришки (чи світильника?) та три фрагменти мисочки-плошки з плямами поливи (рис. 16; 1, 2). Цікавими є верхня частина (без вінчика) вузькогорлого глека із коричневою поливою зовні та штамповим ялинковим орнаментом, а
Рис. 12. Верхні частини горщиків із заповнення об'єкта
Рис. 13. Вінця горщиків із заповнення об'єкта
Також вінчик і фрагмент плічок (?) двох подібних (?) глеків з двосторонньою коричневою поливою (рис. 16: 3--5).
Крім кераміки, були виявлені пірофілітове пряслице та кілька уламків пірофіліту, залізний гачок, фрагмент різаного металу -- сплав свинцю з оловом 1 (рис. 16: 7, 9, 10). Знайдено також два фрагменти скляних браслетів, що мають доволі широке датування -- ХІ--ХІІІ ст., а у Новгороді побутують аж до XV ст. (додаток 2.1; рис. 16: 8). Знайдено також невеликий фрагмент кам'яних жорен та два кам'яні точильні бруски зі слідами від інструментів, які на них заточувалися (рис. 16: 11, 12). Дрібні вуглики із заповнення об'єкту визначено як дуб (додаток 1.1). Також тут виявлено незначні палеоетноботанічні рештки: одну зернівку пшениці двозернянки і одну -- проса (додаток 1.2). Серед фрагментів кісток тварин із заповнення об'єкту виділено 5 свиней, 2 кози / вівці, 1 корову, 2 бобри і 1 рибу (додаток 1.3). Отже, крім заняття рільництвом та звичайним домашнім тваринництвом, люди, що жили на поселенні, ловили бобрів та рибалили, хоча дивує така
Рис. 14. Верхні частини горщиків із заповнення об'єкта
Рис. 15. Денця горщиків із заповнення об'єкта
Рис. 16. Матеріал із заповнення об'єкта: 1--5 -- кераміка; 6 -- пірофіліт; 7 -- скло; 8 -- залізо; 9 -- олов'яно- свинцевий сплав; 10, 11 -- камінь
Рис. 17. Шліфи поверхні залізних шлаків
іванків керамічний київщина археологічний
На обмежити початком XIV ст., а загалом період існування визначити досить вузько -- друга половина ХІІІ ст. Характерно, що в цей час ще продовжується використання речей, притаманних давньоруському побуту -- скляних браслетів та пірофілітових пряселець, хоча їх виробництво, очевидно, вже припинилося після монгольської навали. Типологічно близькими до давньоруських є і полив'яні глеки, хоча прямих аналогій цим виробам серед давньоруського гончарства немає. Можна з великою часткою вірогідності віднести їх виробництво саме до післямонгольського часу. На безперечне виробництво полив'яного посуду в цей час вказують потьоки і плями поливи на горщиках, що типологічно невідомі в давньоруський час і характерні саме для золотоординської («татарської») доби. Постає питання про місце виробництва цього посуду, адже до великих гончарних центрів давньоруської доби (Вишмала кількість риби в харчовому раціоні для заплавного поселення біля досить великої річки.
Виявлені в об'єкті на поселенні Іванків 3 форми посуду знаходять численні аналогії серед кераміки золотоординського часу з різних пам'яток Середнього Подніпров'я (Гунь, Оногда, Чміль 2016, с. 177--178). Зважаючи на те, що в комплексі мало форм вінець горщиків, характерних для XIV ст., верхню межу його можгорода і Білгорода) було досить далеко. Разом з тим його виробництво у невеликих сільських поселеннях викликає сумніви.
Фрагменти «криці», хоч і мають значний вміст заліза, але насправді є шлаками від первинної обробки криці (додаток 2.2; рис. 17). На місці їх знахідки, в 6 м на північ від шурфу 1 було закладено ще один невеликий шурф 2, де зафіксовано гумусований шар потужністю 0,4 м, але майже без знахідок, крім дрібного фрагмента ліпної кераміки. Отже, віднести з певністю залишки залізорудного виробництва до післямонгольського періоду не можна. Адже на поселенні є, хоч і невиразні, матеріали хі та кінця XVI--XVII ст., і «криці» могли відноситись також до цих періодів. Але, зважаючи на те, що рудні XVII ст. були досить великими підприємствами і використовували силу води, все ж таки виплавлення заліза в невеликих сиродутних горнах, що, вочевидь, здійснювалось у цьому пункті, потрібно відносити до давньоруського або післямонгольського часу.
Щодо уламків пірофілітових плит, то можна лише відзначити, що найближчі до пам'ятки місця, де відомі споруди кам'яної архітектури давньоруської доби, розташовані дуже далеко: на південний схід -- Вишгород (55 км), Білгород (62 км) і Кирилівський монастир у Києві (63 км), на північний захід -- Овруч (88 км). Використання плінфи або уламків пірофілітових плит відоме на кількох пам'ятках після- монгольського часу, але розташовувались вони в безпосередній близькості до монументальних споруд, так що поселення Іванків 3 є винятком серед подібних пам'яток.
Уламки ліпних посудин, а також велике біконічне глиняне пряслице, виявлені в заповненні об'єкта, відносяться переважно до періоду бронзи -- пізньої сосницької культури (лебедівського типу), хоча деякі фрагменти можна датувати енеолітом чи ранньозалізним часом (Чміль, Лисенко 2017, с. 96).
Таким чином, нововиявлена багатошарова пам'ятка є досить цікавою і важливою для розуміння історії регіону, особливо у після- монгольський час, а знайдена на ній кераміка другої половини ХІІІ ст. -- важливою для вивчення напрямку розвитку керамічного виробництва у Середньому Подніпров'ї в зазначений період. Подальші дослідження поселення Іванків 3 можуть надати численні закриті комплекси, які, у свою чергу, дозволять уточнити хронологію і типологію місцевої кераміки «татарського» періоду.
Література
1. Гунь, М. О., Оногда, О. В., Чміль, Л. В. 2016. Керамічні комплекси другої половини ХІІІ -- середини XIV ст. з поселень Ходосівка-Рославське та Іванків-3 на Київщині. Археологія і давня історія України, 3 (20): Дослідження Київського Полісся, с. 172-179.
2. Чміль, Л. В., Козюба, В. К., 2015a. Розвідки в Іванківському районі Київської області. археологічні дослідження в Україні 2014р., с. 106-107.
3. Чміль, Л. В., Козюба, В. К., 2015b. Дослідження об'єкта другої половини ХІІІ ст. біля Іванкова на Київщині. археологічні дослідження в Україні 2014р с. 107-109.
4. Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Чекановський, А. А. 2016. Археологічні розвідки в Іванківському районі у 2013--2014 рр. археологія і давня історія України, 3 (2): Дослідження Київського Полісся, с. 93-98.
5. Чміль, Л. В., Оленич, А. М., 2016. Розкопки багатошарового поселення Іванків 3 в Іванківському районі. археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 80.
6. Чміль, Л. В., Лисенко, С. Д. 2018. Нові пам'ятки доби бронзи з околиць Іванкова. ахеологічні дослідження в Україні 2016р., с. 95-96.
References
7. Hun, M. O., Onohda, O. V., Chmil, L. V. 2016. Keram- ichni kompleksy druhoi polovyny XIII -- seredyny XIV st. z poselen Khodosivka-Roslavske ta Ivankiv-3 na Kyivshchyni. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 172-17.
8. Chmil, L. V., Koziuba, V. K.,2015a. Rozvidky v Ivankivskomu raioni Kyivskoi oblasti. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 106-107.
9. Chmil, L. V., Koziuba, V. K., 2015b. Doslidzhennia ob'iekta druhoi polovyny XIII st. bilia Ivankova na Kyivshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 107-109.
10. Chmil, L. V., Koziuba, V. K., Chekanovskyi, A. A. 2016. Arkheolohichni rozvidky v Ivankivskomu raioni u 2013-- 2014 rr. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (2): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 93-98.
11. Chmil, L. V., Olenych, A. M., 2016. Rozkopky bahatosha- rovoho poselennia Ivankiv 3 v Ivankivskomu raioni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r., s. 80.
12. Chmil, L. V., Lysenko, S. D. 2018. Novi pamiatky doby bronzy z okolyts Ivankova. Akheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 95-96.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Головні етапи становлення та еволюція мережі установ поштового зв’язку Наддніпрянської України. Діяльність поштово-телеграфних контор Черкаського, Канівського та Золотоніського повітів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охорона праці для листонош.
дипломная работа [142,8 K], добавлен 07.06.2013Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008Характеристика повсякденного життя студентства Київської духовної академії другої половини ХІХ ст.: житлові умови, побут, медичне обслуговування молоді, розпорядок дня, академічні традиції. Взаємовідносини між студентами та ставлення до своїх викладачів.
статья [30,6 K], добавлен 20.08.2013Фізичні і хімічні досліди Фарадея. Відкриття електромагнітної індукції. Дослідження в області електромагнетизму, індукційної електрики. Дослідження по електриці. Утворення електрики з магнетизму. Закони електрохімічних явищ. Популяризація наукових знань.
реферат [189,2 K], добавлен 01.05.2009Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Зародження та етапи розвитку епіграфіки як спеціальної історичної дисципліни. Дослідження епіграфічних колекцій в Україні, їх значення в історії держави. Методи та інструменти дослідження епіграфічних колекцій за кордоном, оцінка їх ефективності.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 23.11.2010Дослідження артефактів кам’яної доби. Дослідження обробітку та розколювання кістки. Виготовлення кам’яних знарядь експериментальними методами (досліди О. Матюхіна). Видобуток кременя в піщаних та крейдових відкладах та поклади родовищ кременю в Європі.
реферат [19,8 K], добавлен 16.05.2012Розгляд ролі норманів в організації Київської держави. Дослідження антинорманської теорії, хозарської та кельтської гіпотез походження Київської Русі. Проблема підтвердження достовірності теорій. Сучасні погляди науковців на походження назви "Русь".
реферат [48,2 K], добавлен 22.04.2015Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017Наступ гітлерівців та окупація українських земель. Рух опору в Україні, її визволення від загарбників. Післявоєнна відбудова і розвиток держави. Радянізація західних областей. Десталінізація та реформи М. Хрущова. Течії та представники дисидентства.
презентация [7,6 M], добавлен 06.01.2014Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014- Стан дослідження махновського селянського повстанського руху у сучасній українській історичній науці
Аналіз стану дослідження селянського повстанського руху на чолі з Н. Махном у сучасній українській історіографії. Вплив загальних тенденцій розвитку історичної науки на дослідження махновського та селянського повстанського рухів 1917-1921 рр. загалом.
статья [53,5 K], добавлен 17.08.2017 Дослідження історії боротьби населення Київської Русі і Галицько-Волинського князівства зі степовими народами (гуни, авари, болгари), що прямували з Азії чорноморськими степами у західну Європу. Перипетії степових походів на печенігів, торків та половців.
реферат [36,0 K], добавлен 22.12.2010Дослідження міжнародних проблем існування Республіки Техас (1836-1845 рр.), процесу її міжнародного визнання та інкорпорації в систему міжнародних відносин першої половини ХІХ століття. Встановлення легітимності Техасу в правових умовах тієї доби.
статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.
реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010Дослідження джерелознавчого потенціалу публікацій журналу "Архіви України" за 1947—2015 рр. Висвітлення окремих фактів із біографії М. Павлика, інформація про його літературний доробок. Огляд матеріалів, що розкривають суспільно-політичні взаємини діяча.
статья [23,1 K], добавлен 31.08.2017Велика промислова буржуазія Півдня України - провідна соціальна сила суспільства другої половини XІХ – початку XX століття та еволюція її соціально-економічних вимог. Трансформація становища цієї верстви у суспільстві. Джерела формування буржуазії.
автореферат [56,3 K], добавлен 10.04.2009Задачі палеонтології. Палеонтологія докембрія, молекулярна палеонтологія, бактеріальна палеонтологія, біосферний напрямок. Дослідження останнього десятиліття. Палеонтологія - матеріал для розробки теоретичних аспектів біології, i теорії еволюції.
реферат [20,8 K], добавлен 13.11.2008
