Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016--2017 рр.)

М.П. Павлова

Стаття присвячена характеристиці окремої категорії предметів особистого благочестя -- натільним хрестам, знайденим під час археологічних досліджень архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України, на поселенні Феофанія Голосіївського району м. Києва. Зроблена спроба класифікації колекції та виділення окремих типів.

Ключові слова: Давня Русь, натільні хрести, предмети особистого благочестя, сакральна пластика.

CROSS PENDANTS FROM FEOFANIA (2016--2017 excavations)

M.P. Pavlova

The article deals with the analysis of a separate category of personal piety -- the cross pendants that were found during archaeological excavations in 2016--2017 on the Feofania settlements. A collection of 29 unbroken cross pendants and fragments are introduced into scientific circulation. All specimens date from the XI--XIII cc.

Comprehensive analysis of objects allowed to assume a variant of typological characteristics, taking into account the forms of completion of the arms, material and technological features. Thus, 6 major types of crosses have been identified.

The first type is crosses with curly arms. These include crosses with three-part, two-part and curved blades. The second type is crosses with straight blades. This category of cross pendants includes flat or threesided, single-sided or double-sided cross blades with slightly extending edges; among them, crosses with iconographic images can be distinguished as a separate subtype. The third type includes two-sided crosses with spherical endings, which are square or rounded at the center, that is ornamented with an ordinary or oblique cross and images of the saints. The fourth type is a cross of the «Scandinavian» type, with embossed ornament on the front side, diamond-shaped center, the ends of which extend and have three convex circles. A separate group consists of specimens made of copper alloys and decorated with recessed enamels. This type is divided into two subtypes. The first includes crosses with rounded blades and paired projections. The second is additionally characterized by projections at the ends in the form of «ears». An amber cross was related to the individual type.

Keywords: Ancient Rus', cross pendants, objects of personal piety, sacral plastic.

Для характеристики впливу християнської культури на середньовічне населення найма-совішим джерелом виступають предмети особистого благочестя. зважаючи на обмежену кількість писемних джерел до історії раннього українського християнства, ці предмети особливо важливі при визначенні рівня християнізації Київської Русі.

Після утвердженням християнства на території Київської Русі почали поширюватися культові предмети нової релігії. Натільні хрести є найбільш багаточисельними та масовими знахідками християнських культових предметів на давньоруських пам'ятниках.

Для розуміння побутової християнської культури необхідним є залучення специфічних речових археологічних джерел, які більшою мірою надають інформацію про розвиток матеріальної культури християнства. Майже з моменту знайомства жителів Київської Русі з новою релігією та у процесі християнізації предмети християнського культу починають входити в матеріальну та духовну культуру населення і згодом стають її невід'ємною частиною. Очевидно, що процес християнізації населення стимулював появу значної кількості християнських атрибутів, в тому числі і предметів особистого благочестя, які ввозилися на територію Київської землі і виготовлялися місцевими ремісниками. Мала місце не тільки поява нових культових предметів, але і поступове перетворення далеких культурі східнослов'янського населення християнських символів з декоративних предметів у предмети благочестя. В той же час, специфіка християнізації полягає в частковому випередженні матеріальних інновацій у духовній культурі, коли факт носіння предметів духовної культури ще не міг означати зміни в світогляді власника.

У 2016--2017 рр. Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Г. Ю. Івакіна, В. Г. Івакіна та І. В. Зоценка проводила наукові дослідження по вул. Метрологічна Голосіївського району м. Києва (історична місцевість Феофанія). Спочатку археологічні роботи були зосереджені у східній частині ділянки (яка безпосередньо примикає до території парку Феофанія), де було закладено три розвідувальні траншеї та 10 стаціонарних розкопів. Результатами робіт польового сезону 2016 р. стало відкриття семи житлових споруд, низки господарських споруд і ям. Усі ці об'єкти датуються ХІ--ХІІІ ст. Окрім характерного для сільських поселень матеріалу було виявлено ряд статусних речей, більш характерних для міського аристократичного середовища (Івакін та ін. 2017, с. 140--145).

При описі обраної категорії предметів особистого благочестя за основу взята класифікація С. Кутасова та А. Селезньова. До колекції натільних хрестів належать і поширені типи, і зразки, які не часто зустрічаються під час археологічних досліджень. Більшість цих артефактів виготовлено з кольорових металів (мідних або свинцево-олов'янистих сплавів та ін.) у техніці лиття, окремі додатково оздоблені виїмчастими емалями. Також у колекції представлено хрестик з бурштину.

З урахуванням форми завершення рамен, матеріалу та технологічних особливостей в колекції можна виділити шість типів виробів.

Тип 1 -- хрести з фігурними завершеннями рамен. До нього належать хрести з тричастними, двочастними та криновидними закінченнями лопатей. Сюди включені і хрести з псевдозерню, краї яких обрамлені трьома цятками. З території поселення Феофанія походить дев'ять натільних хрестів, що можна віднести до даного типу.

1. Перший хрест -- рівносторонній, розмірами: висота -- 35 мм, ширина -- 29 мм, товщина -- 3 мм (рис. 1: 1). Має тричасте завершення лопатей. У ромбовидному середохресті вміщений напівкулястий виступ, навколо якого хрестоподібно розташовані чотири крапки у круглих заглибленнях. Завершення прикрашені схожими заглибленнями з крапками. За С.М. Кутасовим та А. Б. Селезньовим, відноситься до, 5-го варіанту VII типу (трьохлопатні закінчення). Датується ХІІ ст. Хрести подібного типу розповсюджені в Суздалі, на території Київської та Московської обл.

2. Ще один хрест (рис. 1: 2), хоча і пошкоджений корозією, але за формою можна ідентифікувати як подібний попередньому. Розміри: висота -- 24 мм, ширина -- 18 мм, товщина --2 мм.

3. Хрест двосторонній, розміром 26 х 16 х

2 мм, з фігурними двочастинними кінцями, що розширюються (рис. 1: 3). У центрі середохрестя розміщено опукле зображення солярного кола, від якого по осях рамен хрестоподібно розходяться ряди з рельєфних крапок. По краю лопаті прикрашені рельєфними поясками. За С. М. Кутасовим відноситься до 2 варіанту VIIIтипу (з солярним колом та включеним хрестом середохрестя). Датується XI--XII ст. Аналогічний хрест знайдений на території Києва та опублікований у каталозі В. А. Кайля та В. В. Нечитайла (2006, с. 66, № 591, 594).

4. Хрест, рівносторонній, з кінцями, що розширюються (рис. 1: 4), розмірами 22 х 18 х 3 мм. На лопатях парні виступи, всередині між якими рельєфні крапки. Кругле середохрестя обрамлене рамкою, всередині нього -- скошений хрест. По краях лопатей -- рельєфні лінії. Зі зворотного боку зображено рельєфне ромбоподібне середохрестя. Аналогічні знахідки буливиявлені на теренах центральної Переяславщини (Бузян, Тетеря 2012, с. 57--62).

5. Хрест рельєфний з лопатями, що розширюються до краю (рис. 1: 5), розмірами 22 х 20 х 2 мм. Має фігурні закінчення з трьома широко розташованими випуклими колами. По краю рамен обрамлені одинарним рельєфним пояском. Має ромбоподібне середохрестя. Зворотній бік гладкий, без виступів. Поверхня хреста покрита зеленувато-брунатною патиною. Збереженість хреста погана, через що важко визначити прямі аналогії.

Двосторонній хрест (рис. 1: 6) з квадратнимсередосхестям з п'яти кульок псевдозерні та лопатями з завершеннями з трьох кульок, розмірами 12 х 16 х 4 мм. Відсутній фрагмент верхньої лопаті з вушком. Належить до 2 варіанта ХХ типу. Зустрічається в розкопках міст та сільських поселень, датованих XII -- першою половиною XIII ст. Аналоги знайдені у Новгороді (Седова 1981, с. 53 рис. 17), на поселенні Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 329, № 218), в Рязанській обл. (Станюкович та ін. 2003, с. 29, № 25), на території Вишгоро-да (Івакін 2016, с. 154, рис. 1:7), на поселенні Ходосівка-Рославське (Готун та ін. 2013, с. 195, рис. 1: 12).

6. Два фрагменти нижньої та бокової лопатей (рис. 2: 1), розмірами: один -- висота 13 мм, ширина 10 мм, товщина 2 мм; другий: 11 х 12 х

2 мм. Мають тричастні завершення, прикрашені крапками у круглих заглибленнях. Двосторонні. Подібні екземпляри були знайдені на поселенні Кощіївка 8 Київської обл. (Лысенко и др. 2012, с. 319, № 186), у Волинській обл. (Савицький 2014, с. 201, рис. 6: 1, 2), у Київській обл. (Нечитайло 2000, с. 68, № 228, 229) та у Московській області (Станюкович 2003, с. 29, № 26).

7. Хрест двосторонній з квадратним середохрестям з чотирьох кульок типу «зерні» (рис. 2: 2), розмірами 24 х 18 х 3 мм. Має завершення

3 трьох кульок. Середні кульки на лопатях подовженої форми. Зворотній бік повторює лицьовий.

Тип 2 -- хрести з прямими лопатями. До цього типу натільних хрестів можна віднести пласкі або об'ємні односторонні або двосторонні хрести з лопатями, що злегка розширюються до краю. Серед них можна виокремити окремий підтип -- хрести з іконографічними зображеннями.

1. Хрест двосторонній (рис. 2: 3) розмірами 37 х 23 х 2 мм. На обох сторонах у заглибленнях розміщені межі хреста. Краї прикрашені рамками. Має прямі лопаті, що злегка розширюються. відноситься до 1 варіанта ІХ типу (з зображенням хреста). Імовірним центром виготовлення даного типу хрестів міг бути Київ

2. (Кутасов, Селезнёв2010, с. 83). Датується ХІ--ХІІ ст. Аналоги знайдені у Полтавській, Київській обл. (Нечитайло 2000, с. 77, № 373, 374; Чудновец 2008, с. 138, № 17) та Болгарії -- с. Новосел (Бонев, Дончева 2011, с. 234, № 606).

3. Двосторонній об'ємний хрест (рис. 2: 5) з прямими циліндричними кінцями, розмірами 25 х 19 х 18 мм. Відсутня частина лопаті з вушком. Сильно пошкоджений від корозії. Імовірно, його можна віднести до 1 варіанта ХІХ типу (з циліндричними кінцями).

4. Фрагмент лівої лопаті одностороннього хреста, що злегка розширюється, розмірами 10 х 9 х 1 мм. На лицьовому його боці проглядає грубе рельєфне зображення кисті руки з цвяхом (фрагмент зображення Розп'яття). По краю обрамлена рельєфною рамкою. Зворотній бік гладкий. за класифікацією С. Кутасо-ва, це 1 варіант І типу (з грубим зображенням Розп'яття). Побутування схожих хрестів зараховують до Х--ХІ ст. Серед аналогів: хрест з с. Хо-досовичі, Білорусь (Башков2011, c. 141, рис. 4: 2), з с. Новосел, Болгарія (Бонев, Дончева 2011, с. 234--235, № 610, 611).

Тип 3 -- об'ємні двосторонні хрести з кулястими завершеннями рамен. Вирізняються квадратним або округлим середохрестям, в рамки якого вписані зображення звичайного або косого хреста та поясні зображення святих. Головною відмінністю від інших різновидів є об'ємні кулясті завершення лопатей, на яких також можуть бути парні виступи у вигляді «вушок».

1. Рівносторонній натільний хрест (рис. 3: 1) розмірами 38 х 28 х 6 мм. Має кругле середохрестя, яке прикрашене по краю рельєфною рамкою, де в середині з обох боків вміщено поясне зображення святого

Рис. 3. Об'ємні двосторонні хрести з кулястими завершеннями рамен

Хрест має потовщені шароподібні кінці з короткими виступами. Датований ХІ--ХІІ ст. Аналогічний хрест був знайдений у житомирській області (Нечитай-ло 2000, с. 70, № 264).

2. Двосторонній хрест з кулястими кінцями (рис. 3: 2) розмірами 23 х 16 х 3 мм. На лицьовому та зворотному боках -- округле пласке середохрестя. На бокових та нижній лопатях розташовані виступи у вигляді «вушок». Покритий зеленою патиною. У цілому хрест схожий з попереднім екземпляром.

3--6. До одного типу належать чотири двосторонніх хреста з кулястими об'ємними кінцями. Один хрест (рис. 3: 3), розмірами 25 х 18 х 2 мм, повністю збережений. Три хрести фрагментовані, з відсутніми двома лопатями (рис. 3: 4--6) розмірами: 8 х 17 х 2 мм; 14 х 13 х 3 мм, 13 х 10 х 2 мм відповідно. На лицьовому та зворотному боках у квадратних середохрес-тях розміщено слабопрофільоване зображення косого хреста у рельєфній рамці. Належать до

2 варіанту ХХІ типу (за С. Кутасовим). Аналогічні зразки знайдено у смт Шацьк, уроч. Сад (Савицький 2014, с. 197, рис. 5: 4); у Дорого- бужі, у складі скарбу ХІІІ ст. (Прищепа 2011, с. 91, рис. 108: 18). На півночі Русі такі хрестики відомі з могильників ХІІ--ХІІІ ст., Нефедьє-во (Білозер'я) (Макаров 1991, с. 13, рис. 1: 8), багатошарового поселення Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 324--328, № 200, 207, 215). За аналогіями датується ХІІ--ХІІІ ст.

7. Ще один хрестик (рис. 3: 7), аналогічний попереднім чотирьом, розмірами 19 х 31 х

3 мм. Двосторонній, з квадратним середохрестям, у середині якого зображений косий рельєфний хрест у рельєфній рамці. Належить до 2 варіанту ХХІ типу, за С. Кутасовим. Відсутній фрагмент нижньої його лопаті. Відмінністю від попередніх є пласкі округлі завершення. Подібною є знахідка з Ходосівського поселення -- рівнокінцевого хреста без верхньої частини, з округлими в перетині променями, з потовщеннями на кінцях та ромбом із заглибленням у середохресті. Висота складає 14 мм, ширина 18 мм. Аналогічні вироби побутували у ХІІ--ХІІІ ст. (Готун 2014, с. 57--58). Схожий виріб походить також з посаду Шестовицького городища. Його описано як чотирикінцевий, рівносторонній натільний хрест, з потовщення- ми-кульками на всіх кінцях, розмірами: висота -- 30 мм, ширина -- 24 мм, товщина -- 6 мм (Сита 2011, с. 247, рис. 2: 2).

8, 9. Двосторонній хрест з кулеподібними кінцями та «вушками» на краях, плаский (рис. 3: 8), розмірами 7 х 22 х 3 мм. У середохресті зображений рельєфний, з прямими кінцями, хрест з лопатями, що розширюються, та рамкою по краю. Відсутній верхній фрагмент рамену з вушком. Другий хрест (рис. 3: 9), розмірами 19 х 22 х 4 мм, в цілому аналогічний попередньому, відсутня лише нижня його лопать. Датування за аналогіями ХІІ--ХІІІ ст. Аналоги походять з Брянської обл. (Кутасов, Селезнев 2010, с. 248, № 571, 572), території Києва (Кайль, Нечитайло 2006, с. 34, № 283), поселення Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 327--329, № 210, 216).

10. Двосторонній хрест (рис. 3: 10) з кулеподібними завершеннями, розмірами 29 х 16 х 5 мм. У чітко вираженому ромбоподібному середохресті

-- рельєфні крапки, розташовані по квадрату. Зі зворотного боку -- пласке середохрестя. Відсутній правий фрагмент лопаті. Схожий хрест, але з гладким середохрестям, опублікований у каталозі О. Башкова з с. Со-сновка Гомельської обл., Білорусь (Башков 2011, с. 146, рис. 9: 17).

Рис. 4. Натільні хрести: 1 -- «скандинавського» типу; 2--7 -- з виїмчастою емаллю

Тип 4 -- хрести «скандинавського» типу. М. В. Фехнерописує хрести цього типу як рівнокінцеві, з рельєфним орнаментом на лицьовому боці, кінці яких розширюються та мають по три випуклих диски, а середохрестя орнаментовано різноманітними узорами, які складаються з концентричних кіл, або ромбоподібне, з прокресленим у центрі хрестом або колами. У деяких випадках кути ромбу витягнуті вздовж променів та утворюють рамена (Фехнер, 1968, с. 210--211). Б. О. Рибаков декоративну обробку даного типу виробів трактує як зображення макрокосмосу з ідеєю заклинання простору на всі чотири сторони (Рыбаков 1987, с. 553--554).

1. Фрагмент двостороннього хреста «скандинавського» типу знайдений на території поселення Феофанія 2016 р. (рис. 4: 1), розміри його складали 25 х 37 х 2 мм. За С. Кутасовим відноситься до 1 варіанту VIII типу (з солярнимколом у середохресті). У центрі середохрестя рельєфне коло, навколо -- ромб, від якого по центральних осях рамен хрестоподібно розходяться рельєфні лінії, які на закінченнях утворюють маленькі рамені. По краях лопаті прикрашені рельєфним орнаментом у вигляді трьох кіл, в середині яких -- випуклі крапки. Лопаті обрамлені рамкою з рядків крапок. Зворотній бік повторює лицьовий. Відсутній верхній рамен. Датовано за аналогами кінцем ХІ--ХІІ ст. Зазвичай вироби даного типу оздоблені з одного боку. З Вишгороду походить аналогічна знахідка, яка орнаментована і на звороті (Івакін 2016, с. 154, рис. 1: 7).

Основний регіон поширення подібних хрестів фіксували переважно у Північно-Східній Русі, Північній Європі та країнах Балтії. Побутування виробів, за спостереженням фахівців, вкладається в ХІ ст. та зустрічається, в основному, середжіночих поховань у складі намиста. Хоча відомі окремі випадки їх фіксації в комплексах першої половини ХІІ ст., і навіть ХІІІ ст. Хрестики виготовлені із бронзи або срібла і всі без винятку виконані у техніці лиття. їх розміри коливаються у межах 20--60 мм у довжину (разом з вушком) та 16--54 мм в ширину. Хрести більших розмірів зустрічаються доволі зрідка (Фехнер 1968, с. 210--214, рис. 1; Журжалина 1961, с. 128, рис. 1: 10; Колпакова, 2007, с. 7).

Тип 5 -- пласкі двосторонні хрести з виїмчастою емаллю. Серед усього розмаїття натільних хрестів окрему групу становлять екземпляри, виготовлені із мідних сплавів та оздоблені виїмчастими емалями. Відомо, що такі хрести були поширені в домонгольський період на території всієї Русі, а також у Прибалтиці.

Цей тип хрестів можна розділити на декілька підтипів. Підтип 5а характеризується хрестиками з округлими завершеннями рамен та парними виступами на них.

1, 2. До підтипу 5а належать два хрести з Феофанії з округлими кінцями, що розширюються, та парними виступами (рис. 4: 2, 3), розмірами 40 х 31 х 2 мм та 39 х 31 х 3 мм. У центрі середохресть та на кінцях розташовуються кільця у вигляді тонкостінних циліндрів. Всі заглиблення на хрестах з обох боків заповнені емаллю жовтого кольору. Ці хрести, за С. Ку-тасовим, відносяться до 9 варіанта (з емаллю) ХІІ типу (з круглими завершеннями). Знахідки аналогічних хрестів були виявлені при дослідженні багатошарового поселення Кощіївка 8 Київської обл. (Лысенко и др. 2012, c. 328--330,рис. 213, 219), у Києві на горі Киселівка (Шов-копляс 1958, с. 151, табл. 8, рис. 9), у м. Новгород (Покровська и др. 2017, с. 469 рис. 6: 1), на Переяславщині (Бузян, Тетеря 2012, с. 57--62, рис. 1: 1, 2), що репрезентує великий ареал поширення таких виробів.

3. Подібною є знахідка фрагменту верхньої лопаті з вушком (рис. 4: 4), розмірами 170 х 10 х 2 мм, заглиблення якого, з обох боків заповнено жовтою емаллю.

Підтип 5б -- з виступами на кінцях у вигляді «вушок». Хрестики цього типу представлені трьома фрагментами з Феофанії.

4--6. У першого (рис. 4: 5), розміри якого складають 25 х 31 х 2 мм, відсутня нижня частина лопаті. У центрі та на кінцях рамен вміщені рельєфні кола. Заглиблення з обох сторін заповнені зеленувато-жовтуватою емаллю. Інші два (рис. 4: 6, 7), розмірами 9 х 11 х

2 мм та 9 х 10 х 2 мм. Ці хрести з круглими завершеннями лопатей, парними виступами та «вушками» на кінцях, заповнені жовтою емаллю. Аналогічні хрестики знаходяться у колекції Любомирського краєзнавчого музею Волинської області (Савицький 2014, с.197, рис. 5: 7) та знайдені під час дослідження багатошарового поселення Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 323--327, рис. 199, 209).

Дослідниця В. Мальмвважала, що майстерні з виготовлення хрестиків цього типу у ХІ-- ХІІ ст. знаходилися у Києві чи містах поблизу нього (Мальм1968, с. 113--117). Звідси, разом

3 іншими виробами, вони розповсюджувалися на інші території. Це підтверджують знахідки хрестиків вказаного типу в Білоозері, Рюрико-вому городищі, в околицях Костроми, Старої Рязані та інших пам'ятках. Також знахідки хрестиків з виїмчастою емаллю відомі за межами Давньої Русі, зокрема, в Прибалтиці та Приураллі (Мугуревич 1965, с. 63). На думку М. В. Сєдової, у ХІІ--ХІІІ ст. виник ще один центр з виробництва подібних хрестиків в усті р. Даугави, де знайдено значну кількість таких старожитностей (Седова 1981, с. 52).

Тип 6 -- хрестики з бурштину. Окремої уваги заслуговує виявлений при археологічних дослідженнях Феофанії хрестик з бурштину, розміри якого складають 25 х 20 х 6 мм.

Двосторонній бурштиновий хрест з крино- видними кінцями (рис. 5). Має квадратне середохрестя. Камінь яскравого червоно-помаранчевого кольору, зі світлими вкрапленнями. На поверхні сліди шліфування. У верхній частині лопаті просвердлений наскрізний отвір діаметром 1 мм. Датується кінцем ХІІ ст. Хрестики з бурштину або різних порід каменю зазвичай виготовлялися за єдиними зразками, що зумовило подібність форм та розмірів. Знахідки схожих хрестиків походять з городища Пирогів, Володимирської обл. Росії (Кокорина2013, № 120); м. Слуцьк, Білорусь, (Башков2011, с. 40--41). Тут варто згадати знахідку 2008 року з території Києво-Подолу, по вул. Спаська 35, з шару другої половини ХІІ -- початку ХІІІ ст. Останній темно-рудого кольору, що є майже ідентичним до розглянутого хреста з Феофанії, розміри його: висота 29 мм, ширина -- 23 мм (Хамайко та ін. 2014, с. 12--17, рис. 3: 5).

Типологія натільних хрестів Києва все ще залишається актуальною проблемою. Майбутнє зростання кількості знахідок безсумнівно призведе до нових спроб здійснення загальної типології, що базуватиметься на більш надійних принципах. Не виключено, що подальші дослідження дадуть змогу встановити приналежність окремих символів особистого благочестя до конкретної художньої школи.

Рис. 5. Бурштиновийнатільнийхрест

Отже, на основі аналізу нових знахідок хрестиків на фоні аналогів з різних земель, розглянуто питання походження та можливості місцевого їх виробництва. Представлені старожитності доповнюють відому нині колекцію подібних артефактів і важливі для розширення джерелознавчої бази з вивчення давньоруського сакрального мистецтва.

Література

феофанія натільний хрест археологічний

1. Башков, А. А. 2011. Христианские древности Беларуси конца Х--ХІУ вв. (предметы христианского культа индивидуального использования). Минск: И. П. Логвинов.

2. Бонев, С., Дончева, С. 2011. Старобългарскипроизводственцентър за художествен метал при с. Новосел, Шуменско. Велико Търново: Фабер.

3. Бузян, Г., Тетеря, Д. 2012. Новізнахідкистав- рографічнихстарожитностейдавньоруськогочасу на територіїцентральноїПереяславщини. Наукові записки з українськоїісторії, 31, с. 57-62.

4. Готун, І. А., Сухонос, А. М. 2014. Культовіпредмети з поселенняХодосівка-Рославське. Археологія і давняісторіяУкраїни, 1, с. 55-67.

5. Готун, І. А., Сухонос, А. М, Колибенко, М. О., Ка- зимір, О. М., Гунь, М. О. 2013. Дослідження селища Ходосівка-Рославське. Археологічнідослідження в Україні 2012р., с. 194-195.

6. Журжалина, Н. П. 1961. Датировка древнерусских привесок-амулетов. Советская археология, 2, с. 122-140.

7. Івакін, в. Г. 2016. Предметиособистогоблагочестя з гончарного посаду Давньоруськоговишгороду (за матеріаламиархеологічнихдосліджень 2015 р.). Сіверщина в історіїУкраїни, 9, с. 153-157.

8. Івакін, Г. ю., Івакін, в. Г., Бібіков, Д. в., Баранов, в. І., Эоценко, І. в., чміль, Л. в., Оленич, А. М. 2017. Матеріалинауково-рятівнихдослідженьархітектурно-археологічноїекспедиції 2016 р. в експозиціїархеологічного музею ІА НУНУ. Археологія і давняісторіяУкраїни, 3 (24), с. 133-144.

9. Кайль, в. А., Нечитайло, в. в. 2006. Каталог нательных христианских крестов, подвесок и накладок с изображением креста периода Киевской Руси Х--ХІІІ ст. Москва: Максим.

10. Кокорина, Н. А. 2013. Нагрудные кресты древнерусского времени из археологических коллекций Государственного Владимиро-Суздальского музея- заповедника.владимир: ГвЭМЭ.

11. Колпакова, Ю. в. 2007. Христианские древности населения Пскова и Псковской земли конца X--XVIII в. (предметы личного благочестия). Автореферат диссертации к. и. н. Псков: ПГПУ им. С. М. Кирова.

12. Кутасов, С. Н., Селезнёв, А. Б. 2010. Нательные кресты, крестовключенные и крестовидные подвески. Москва: Группа Искатели.

13. Лысенко, С. Д., Шкляревский, Е. И., Квитницкий, М. в., черновол, Д. К. 2012. Многослойное поселение Кощеевка 8. Киев; Фастов.

14. Макаров, Н. А. 1991. К оценке христианизации древнерусской деревни в XI--XIII вв. (погребения с крестами и образками Белозерья и Каргополья). Краткие сообщения Института археологии, 205, с. 11-20.

15. Мальм, в. А. 1968. Крестики с эмалью. в: Крупнов, Е.И. (ред.). Славяне и Русь: К шестидесятилетию академика Б. А. Рыбакова. Москва: Наука, с. 113-117.

16. Мугуревич, Э. С. 1965. Восточная Латвия и соседние земли в ХІІ--ХІІІ вв. Рига: Эинатне.

17. Нечитайло, в. в. 2000. Каталог християнскихнагруднихвиробів мистецтваперіоду Київської Русі (Х -- перша половина ХІІІ ст.).Київ: Максим.

18. Покровська, Л. в., Степанов, А. М., Сингх, в. К. 2017. Нательные кресты, крестовидные привески XI -- начала ХІІ в. (по материалам Троицких ХІІІ и XIV раскопов). в: Щеглова О.А. (ред.). В Камне и бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 467-474.

19. Рыбаков, Б. А. 1987. Язычество древней Руси. Москва: Наука.

20. Савицький, в. 2014. Нагруднімініатюрніхрести та підвіскиз хрестамиКняжоїДоби у збірціЛю- бомльськогокраєзнавчогомузею. Княжа доба: історія і культура, 8, с. 181-207.

21. Седова, М. в. 1981. Ювелирные изделия Древнего Новгорода (X--XVвв.). Москва: Наука.

22. Сита, Л. Ф. 2011. Хрестики з розкопок у Шесто- вицііззібраннячернігівськогоісторичногомузею іменів. в. Тарновського. в:Християнізаційні

23. впливив КиївськійРусіза часівкнязя Оскольда: 1150років.Матеріалиміжнародноїнауковоїконференції 19--20 листопада 2010 року м. Чернігів. Чернігів; Луцьк, с. 242-248.

24. Станюкович, А. К., Осипов, И. Н., Соловьев, Н. М. 2003. Тысячелетие креста.Москва: Клуб Раритет.

25. Фехнер, М. в. 1968. Крестовидные привески «скандинавского» типа. в: Крупнов, Е. И. (ред.). Славяне и Русь: К шестидесятилетию академика Б. А. Рыбакова. Москва: Наука, с. 210-214.

26. Хамайко, Н. в., Колтовой, М. О., Журухіна, О. Ю. 2014. Бурштинз археологічнихрозкопокКиївськогоПодолу 2008 р. ВісникНаціональногонауково-природничого музею, 12, с. 12-17.

27. Чудновец, A. A. 2008. Каталог средневековой мелкой пластики. Москва: Минувшее.

28. Шовкопляс, Г. М. 1958. Археологічніпам'ятки гори Киселівки в Києві. ПраціКиївськогодержавногоісторичного музею, 1, с. 133-157.

REFERENCES

1. Bashkov, AA. 2011. KhristianskiyedrevnostiBelarusikontsa Х--ХFV vv. (predmetykhristianskogokultaindividu- alnogoispolzovaniya).Minsk: I. P. Logvinov.

2. Bonev, S., Doncheva, S. 2011. Starobalgarskiproizvod- stventsentarzahudozhestven metal pri s. Novosel, Shumen- sko.VelikoTarnovo: Faber.

3. Buzian, H., Teteria, D. 2012. Novi znakhidkystavro- hrafichnykhstarozhytnosteidavnoruskohochasunaterytoriitsentralnoiPereiaslavshchyny. Naukovizapysky z ukrainskoiistorii, 31, s. 57-62.

4. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M. 2014. Kultovipredmety z poselenniaKhodosivka-Roslavske. Arkheolohiiaidavnia is- toriiaUkrainy, 1, s. 55-67.

5. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M, Kolybenko, M. O., Kazymir, O. M., Hun, M. O. 2013. DoslidzhenniaselyshchaKhodosivka- Roslavske. Arkheolohichnidoslidzhennia v Ukraini 2012 r., s. 194-195.

6. Zhurzhalina, N. P. 1961. Datirovkadrevnerusskikhprivesok-amuletov. Sovetskayaarkheologiya, 2, s. 122-140.

7. Ivakin, V. H. 2016. Predmetyosobystohoblahochestia z honcharnohoposaduDavnoruskohoVyshhorodu (zamateri- alamyarkheolohichnykhdoslidzhen 2015 r.). Sivershchyna v istoriiUkrainy, 9, s. 153-157.

8. Ivakin, H. Yu., Ivakin, V. H., Bibikov, D. V., Baranov, V. I., Zotsenko, I. V., Chmil, L. V., Olenych, A. M. 2017. Ma- terialynaukovo-riativnykhdoslidzhenarkhitekturno-arkhe- olohichnoiekspedytsii 2016 r. v ekspozytsiiarkheolohichnohomuzeiu IA NUNU. ArkheolohiiaidavniaistoriiaUkrainy, 3 (24), s. 133-144.

9. Kayl, V. A., Nechitaylo, V. V. 2006. Katalognatelnykhkhristianskikhkrestov, podvesokinakladok s izobrazheniyemkrestaperiodaKievskoyRusi Х--ХІІІ st. Moskva: Maksim.

10. Kokorina, N. A. 2013. Nagrudnyyekrestydrevnerusskogovre- meniizarkheologicheskikhkollektsiyGosudarstvennogoVladimi- ro-Suzdalskogomuzeya-zapovednika.Vladimir: GVZMZ.

11. Kolpakova, Yu. V. 2007. Khristianskiyedrevnostinase- leniyaPskovaiPskovskoyzemlikontsaX--XVIIIv. (predmetylichnogoblagochestiya).Avtoreferatdissertatsii k. i. n. Pskov: PGPU im. S. M. Kirova.

12. Kutasov, S. N., Seleznev, A. B. 2010. Natelnyyekresty. krestovk- lyuchennyyeikrestovidnyyepodveski.Moskva: GruppaIskateli.

13. Lysenko, S. D., Shklyarevskiy, E. I., Kvitnitskiy, M. V., Chernovol, D. K. 2012. MnogosloynoyeposeleniyeKoshcheyev- ka 8. Kiev; Fastov.

14. Makarov, N. A. 1991. K otsenkekhristianizatsiidrevnerusskoyderevni v XI--XIII vv. (pogrebeniya s kresta- mi iobrazkamiBelozeriaiKargopolia). KratkiesoobshcheniiaInstitutaarkheologii, 205, s. 11-20

15. Malm, V. A. 1968. Krestiki s emalyu. In: Krupnov, E. I. (ed.). Slavyanei Rus. Moskva: Nauka, s. 113-117.

16. Mugurevich, E. S. 1965. VostochnayaLatviyaisosedniyezemli v ХІІ--ХІІІ vv.Riga: Zinatne.

17. Nechitaylo, V. V. 2000. Katalogkhristiyanskikhnagrud- nikhviroblvmistetstvapertoduKyivsko'i Rust (Х -- pershapolovina ХІІІ st.). Kyiv: Maksim.

18. Pokrovska, L. V., Stepanov, A. M., Singkh, V. K. 2017. Natelnyyekresty, krestovidnyyepriveski XI -- nachala ХІІ v. (pomaterialamTroitskikh ХІІІ i XIV raskopov). In: Shcheglo- va, O. A. (ed.). VKamnei bronze. Sbornikstatey v chest Anny Peskovoy.Sankt-Peterburg: IIMK RAN, s. 467-474.

19. Rybakov, B. A. 1987. YazychestvodrevneyRusi.Moskva: Nauka.

20. Savytskyi, V. 2014. Nahrudniminiatiurnikhresty ta pid- visky z khrestamyKniazhoiDoby u zbirtsiLiubomlskohokraieznavchohomuzeiu. Kniazhadoba: istoriiaikultura, 8, s. 181-207.

21. Sedova, M. V. 1981. YuvelyrnueyzdelyiaDrevnehoNovhoroda (X--XV vv.).Moskva: Nauka.

22. Syta, L. F. 2011. Khrestyky z rozkopok u Shestovytsiizzi- branniaChernihivskohoistorychnohomuzeiuimeni V. V. Tar- novskoho. In: Khrystyianizatsiinivplyvy v KyivskiiRusizachasivkniaziaOskolda: 1150 rokiv.Materialymizhnarodnoinaukovoikonferentsii 19--20 lystopada 2010 roku m. Cherni- hiv. Chernihiv; Lutsk, s. 242-248.

23. Staniukovych, A. K., Osypov, Y. N., Solovev, N. M. 2003. Tysiacheletyekresta.Moskva: KlubRarytet.

24. Fekhner, M. V. 1968. Krestovidnyyepriveski «skandi- navskogo» tipa. In: Krupnov, E. I. (ed.) SlavyaneiRus: k shestidesyatiletiyuakademika B. A. Rybakova. Moskva: Nau- ka, s. 210-214.

25. Khamaiko, N. V., Koltovoi, M. O., Zhurukhina, O. Yu. 2014. Burshtyn z arkheolohichnykhrozkopokKyivskohoPodolu 2008 r. VisnykNatsionalnohonaukovo-pryrodnychohomuzeiu, 12, s. 12-17.

26. Chudnovets, A. A. 2008. Katalogsrednevekovoymelkoyplastiki. Moskva: Minuvsheye.

27. Shovkoplias, H. M. 1958. Arkheolohichnipam'iatkyhoryKyselivky v Kyievi. PratsiKyivskohoderzhavnohoistorych- nohomuzeiu, 1, s. 133-157.

Размещено на Allbest.ru