Найраніша кераміка з Борисфена (за матеріалами розкопок В.В. Лапіна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Найраніша кераміка з Борисфена (за матеріалами розкопок В.В. Лапіна)

А.В. Буйських

Розглянуто фрагменти розписного посуду, виготовленого в Мілеті і привезеного до Борисфена у найраніший період його існування, у третій чверті VII ст. до н. е. Встановлення сучасних дат найраніших знахідок підтверджує інформацію євсевія щодо часу заснування Борисфена.

Ключові слова: Борисфен, Мілет, грецька колонізація, євсевій, емпорій, східногрецька кераміка.

THE EARLIEST CERAMICS FROM BORYSTHENES (on materials from V. V. Lapin's Excavations)

V. Buiskykh

The paper examines the earliest materials from the excavations conducted by V. V. Lapin in Borysthenes (the settlement at Berezan Island). The collection is stored in the Scientific Repository, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences, Ukraine. The earliest ceramic items belong mainly to oenochoes and kraters produced in Miletus. In accordance with the modern typology, these vessels belong to the group MilAlb (after Kaufler) or to the group SiAlb (after Kerschner -- Schlotzhauer) with the dating from the 650s to the very beginning of the 630s BC. Together with another famous imported vessels that were found at Borysthenes, f. e. Ionian cups of the early type and subgeometricscyphos, these vessels prove the time of its founding at the third quarter of the 7th century BC. Thus, the information by Eusebius (Euseb. Chron. can. / Helm B., 1984, p. 95b) becomes a proof on a basis of archaeological collection. Its number and quality allows speaking not about rare items, but about the import of mass materials in general. Moreover, the earliest Milesian import found at Borysthenes, permit to conclude that namely this emporion was used Like a center of a transit trade with barbarian world. Milesian pottery in the earliest time-span appeared in Forest-steppe area, Eastern Taurica and Kuban estuary via Borysthenes.

Keywords: Borysthenes, Miletus, Greek colonization, emporion, East Greek ceramic.

За останнє півстоліття дослідники неодноразово намагалися охарактеризувати кількісний і якісний склад ранньої керамічної колекції Борисфена, зважаючи на його особливу роль у вивченні грецької колонізації Північного Причорномор'я, організації та становленні тут поселенських структур. Проте здебільшого вони не мали до неї доступу в повному обсязі, до того ж, часто користувалися датуваннями кераміки, застарілими навіть на час публікації. Через це тривалий час з роботи в роботу переходила інформація лише про «поодинокі» знахідки, які дають найвужчі хронологічні репери. У 1970-х рр. Л. В. Копєйкіна, яка керувала експедицією Державного Ермітажу на Березані, зробила чи не першу спробу підрахувати реальну кількість знахідок із розкопок Борисфена, що належали до «нечисленного скарбу», привезеного першими поселенцями, відповідно до прийнятих тоді археологічних датувань. До другої чверті VII ст. до н. е. дослідниця віднесла фрагменти кіліка, до третьої чверті цього століття, тобто часу заснування тут колонії -- близько трьох десятків «родосько-іонійських» фрагментів (Копейкина1973, с. 240 сл; 1979, с. 106--107; 1986, с. 28). Ця інформація була єдиною, якою впродовж досить тривалого часу користалися дослідники у своїх хронологічних і історичних побудовах (див., напр.: Виноградов, Доманский, Марченко 1990, с. 78--81). Ця обставина навіть дозволила засумніватися, було вказано на «непримиренні протиріччя» (Solovyov1999, р. 3) між кількістю ранніх артефактів і свідоцтвом Євсевія про час виведення колонії у Борисфен у другий рік 33-ї Олімпіади або 647/646 р. до н. е. (Euseb. Chron. can. / Helm В., 1984. p. 95b). Іншими словами, свідоцтво Євсевія про час виведення Борисфена було піддане, як здавалося, обґрунтованому сумніву. За час, що минув, ніхто не підтримав цю думку, і так само ніхто аргументовано її не спростував.

Нині є всі підстави на новому рівні знань звернутися до цієї важливої історичної проблеми і спробувати підійти до її розв'язання не з позиції можливої «помилки» наративного джерела, а, навпаки, зібравши ті прямі археологічні свідоцтва, які можуть підтвердити його історичність. Крім того, вивчення розписного східногрецького посуду різних центрів виробництва, який перші поселенці везли до Борисфена, на сьогодні знаходиться на зовсім іншому рівні, ніж п'ятдесят років тому. Наше звернення до цієї теми базується на детальному вивченні іншої великої (близько 4400 од.) археологічної колекції, зібраної під час майже двадцятирічних розкопок Борисфена В. В. Латним . Абсолютну більшість цього матеріалу досі не було залучено до наукового обігу.

Рис. 1 - Мілетська кераміка з Борисфена, 650--630-і рр. до н. е.: 1 -- АБ/1977-80/65; 2 -- АБ/78-106; 3 -- АБ/67-615; 4 -- АБ/70-608

Сучасна типологічна класифікація і новітня хронологія розписного столового і парадного посуду південноіонійського виробництва спирається, головним чином, на узагальнення результатів розкопок у Мілеті та його найближчих околицях, здійснені в останній чверті XX ст. експедицією Рурського університету в Бохумі (ФРН) під загальним керівництвом В. фон Греве (див. детальніше: Graevevon1973/1974; 1975; 1987; 1995; 1997; 1999; 2008; Graevevon, Senff 1990). Крім того, для вивчення хронології випуску мілетської керамічної продукції важливе значення мають результати новітніх досліджень археологічних пам'яток Палестини, що містять ранній античний імпорт (Waldbaum, Magness1977; Fantalkin2001; Stager, Master, Schloen 2011). Під час обробки мілетської кераміки з Борисфена нами враховано її попередні класифікації (Walter1968; Walter-Karydi1973; Boardman1998; Cook, Dupont 1998), проте в основу хронологічного і типологічного розподілу цього керамічного імпорту покладено саме новітні розробки (Kaufler2004; Kerschner, Schlotzhauer2005; 2007; Schlotzhauer 2001). Саме ці новітні розробки уможливили омолодити датування тих фрагментів посуду Л. В. Копєйкіною, які вона вважала найраніши- ми і відносила до другої-третьої чверті VII ст. до н. е. (див., напр.: Kerschner2006, S. 231). А це, своєю чергою, змушує знову звернутися до питання, чи є все ж таки у березанській колекції кераміка, що може підтвердити дані Євсевія про час заснування Борисфена?

Слід зазначити, що через значну фрагментованість ранньої березанської кераміки не завжди можна чітко встановити конкретну типологічну і хронологічну групу, оскільки ці групи було виділено за цілими формами. Це зауваження стосується, передовсім, фрагментів стінок посуду другої половини VII ст. до н. е., тобто тих, які знаходять найчастіше. Крім того, численні декоративні елементи, які неодмінно враховуються у класифікаціях, зазвичай використовували тривалий час. Саме цей момент суттєво ускладнює класифікацію дрібних фрагментів з колекції. Тож видається доречним запозичення досвіду вивчення аналогічної кераміки з Ашкелона, а саме, що дрібні фрагменти мають, зазвичай, ознаки не однієї, а декількох груп (Stager, Master, Schloen2011, р. 244 ff.). Такий підхід уявляється зараз найбільше виваженим, особливо зважаючи на те, що абсолютні дати окремих груп, що сумарно відносяться до 650--620-х рр. до н. е., у двох найбільших класифікаціях, С. Койфлера і М. Кершнера-У. Шлотцхауера, дещо різняться. Останні автори, мабуть, на це також звернули увагу, тож справедливо зазначили, що запропоновані ними групи більше визначають загальну тенденцію у зміні форми посуду та його декоративній схемі, ніж точно встановлену абсолютну дату його випуску (Kerschner, Schlotzhauer2005, р. 9).

Відтак, з огляду на вказані методичні засади, ми допускаємо, що найраніші фрагменти з київської частини березанської колекції на лежать, найвірогідніше, ойнохоям з прямим горлом і округлим, дещо сплющеним тулубом на широкому кільцевому піддоні.

Рис. 2 - Мілетська кераміка з Борисфена, 640--630-і рр. до н. е.: 1 -- АБ/80-6. н.; 2 -- АБ/62-334; 3 -- АБ/78453; 4 -- АБ/78-573; 5. -- АБ/80-6. н.; 6 -- АБ/67-386; 7 -- АБ/75-447; 8 -- АБ/61-153; 9 -- АБ/78-678; 10 -- АБ/80-97; 11 -- АБ/80-615; 12 -- АБ/78-367; 13 -- АБ/71-547; 14 -- АБ/60-1116

Вони відзначаються високою якістю виконання, вкриті щільним блискучим ангобом, часто з лощеною поверхнею, що нагадує лакове покриття; силуетним і контурним малюнком у резервній техніці передано фризові зображення тварин, що біжать, ідуть або пасуться; вільні місця фризів між зображеннями тварин заповнено різноманітним декором; придонну частину прикрашено корзинкою променів або гірляндою з квітів і бутонів лотоса (Kerschner, Schlotzhauer2005, р. 17 f.). Саме такий або синхронний за часом посуд став предметом імпорту в Північне та Північно-Західне Причорномор'я від середини VII ст. до н. е. (загальну інформацію див.: Kerschner2006, S. 231 f.).

Найраніший серед них -- фрагмент стінки з зображенням собаки, який біжить уліво з випростаними вперед лапами (рис. 1: 1). Висока якість виконання і натуралістичний стиль зображення зближує цей фрагмент з посудом групи МіІА ІЬ -- ранньої групи МіІАІс (за Койфлером) або гру пиSiAІЬ (за Кершнером -- Шлотцхауером) з датою у межах 650-і -- самий початок 630-х рр. до н. е. Близькі стилістичні аналогії знайдено серед фрагментів і цілих ойнохой з Мілета(Kaufler Kat. 222--224; Kerschner, Schlotzhauer p. 17 ff.). Дуже вірогідно, до пізнього періоду існування цієї групи посуду відноситься стінка ойнохої з палочним декором під горлом і собакою, який біжить, у верхньому фризі (рис. 1: 2). Проте в цьому разі стиль зображення собаки якісно відрізняється від аналогічного зображення на першому фрагменті.

У Північному Причорномор'ї ойнохою того ж класу знайдено у варварському похованні Темір-Гори (Фармаковский 1916, табл. VIII: 1--4; Копейкина1972, с. 147 сл., рис. 1: а--г; Kerschner, Schlotzhauer2005, fig. 12). Нещодавно дві аналогічні ойнохої знайдено у похованнях біля хут. Красний на Кубані (Шевченко 2013, рис. 9--10, с. 112). Фрагменти посуду того ж класу походять також із варварських поселень Лівобережного і Правобережного Дніпровського Лісостепу (Онайко 1966, табл. І--III: 1--8; Вахтина1998, с. 127 сл., рис. 2: 2, 4--13; 3; Kerschner, Schlotzhauer2005).

Рис. 3 - Мілетська кераміка з Борисфена (Левіойнохої), 630--620-і рр. до н. е.: 1 -- АБ/80-95; 2 -- АБ/75-47, 73; З -- АБ/79-672

Значно більше фрагментів відноситься до пізньої групи МіІА ІЬ (за Койфлером) чи пізньої групи SiAІЬ -- ранньої SiAІс (за Кершнером-Шлотцхауером), тобто до рубежу 640х -- 630-х рр. до н. е. З-поміж них виділяються два фрагменти відкритих посудин, внутрішні стінки їх вкрито лаком. Один -- це кратер з невисоким, трохи відігнутим горлом. їхня характерна риса -- декоративна панель із вписаних ромбів, відокремлена тонкими вертикальними паличками; на кратері, крім того, є горизонтальний петлеподібний розділювальний декор у нижній частині горла (рис. 1: 3, 4). Панелі з ромбами -- декоративний елемент, який було запозичено від геометричної епохи; він характерний і для найранішого періоду виробництва розписного посуду в Мілеті(Walter1968, Taf. 91--93, Kat. 502; 97, Kat. 505--507, 513--518, 563; Tuchelt 1971, Taf. 3: 7; Kaufler 2004, Kat. 173--176, 185, 212, 213, Taf. 63: 11). Для посуду цього типу характерною є поява орнаменту з двосторонніх петель (Kaufler2004, Taf. 63: 13; Kerschner, Schlotzhauer 2005, p. 24). Чаші / кратери з високим краєм на високій ніжці, що мають ідентичний декор у зоні ручок, запропоновано відносити до 630--610-х рр. до н. е. (Kerschner, Schlotzhauer2005, fig. 28; див. також: Walter-Karydi1973, Kat. 265, Taf. 23; Graevevon 1987, Kat. 3, Taf. 5). Проте, враховуючи виключну рідкість подібного посуду в березанській колекції, здається, що вони не виходять за рубіж 640-х -- 630-х рр. до н. е.

Останньою третиною VII ст. до н. є. (пізня група MilAIc/Id, за Койфлером -- група SiAІс / рання SiAId, за Кершнером -- Шлотцхауером) датується значно більше посуду. Оскільки багато його (рис. 2: 1--15) дійшло в дрібних фрагментах, то підставою для стилістичної атрибуції є лише стиль зображень і поєднання основних і другорядних декоративних елементів (Kaufler2004, Kat. 302 ff; Kerschner, Schlotzhauer 2005, p. 25 ff.; Stager, Master, Schloen 2011, cat. 286 ff.). Аналогії центральному декоративному мотиву у вигляді складної вертикальної композиції з волют, квітки лотоса та сегментів вписаних кіл (рис. 2: 8--10) відомі серед посуду цієї групи (Walter-Karydi1973, Abb. 114; 118), як, до речі, і мотив вписаних трикутників (Kerschner, Schlotzhauer2005, fig. 28). До цієї ж групи належать посудини (рис. 3, 4) з фігурами сфінксів, які йдуть, і сфінксів з жіночою головою, що лежать, а також качок (Cook, Dupont1998, fig. 8.8; Kerschner, Schlotzhauer 2005, fig. 20, 33, 35). Слід зазначити, що фрагмент ойнохої групи SiAIcвідкриває керамічну колекцію Ольвії (Фармаковский 1914, табл. 1, зліва; Копейкина 1976, с. 138, рис. 4; Ильина2004, с. 77, рис. 1; Kerschner200б, Abb. 10).

Рис. 4 - Мілетська кераміка з Борисфена, 630--610-ірр. до н. є.: 1 -- АБ/79-677; 2 -- АБ/69-286; 3 -- АБ/75260; 4 -- АБ/75-448, 527 (AM2480/7266--7267); 5 -- АБ/62-452; 6 -- АБ/78-452; 7 -- АБ/80-44

На Березані знайдено декілька фрагментів від так зв. Левіойнохой (рис. 3: 1--3) -- великих посудин з округлими плічками та овоїдним тулубом, розписаних великим фризом на плічках і декількома дрібнішими фризами із зображеннями копитних, що пасуться; фризи розділені смугами з нахиленими петлеподібними плетінками; зображувальні поля кожного фризу вщент заповнені дрібним декором (про групу див.: Копейкина1982, с. 6--7, рис. 1; Boardman1998, fig. 287; Kaufler2004, Abb. 23; Kerschner, Schlotzhauer 2005, p. 25). Нечисленні знахідки такого посуду вже відомі і в керамічній колекції цієї пам'ятки (Копейкина1982, рис. 2: ж) і в Ольвії (Буйских 2013, кат. 1.1).

Керамічні фрагменти ойнохой групи SiAIcз великим центральним фризом і меншим нижнім (рис. 4: 1--7), розділеними або плетінками, або смужками лаку, також наявні в керамічній колекції Борисфена. їх маємо, судячи з раніших(Копейкина1982, рис. 2: а, б, д; 5) і новітніх (Ильина, Чистов2012, с. 26, табл. 19: 1) знахідок, уже не один десяток фрагментів. Виходячи з наявності таких знахідок на палестинських пам'ятках (Stager, Master, Schloen2011, cat. 323 ff.), час випуску їх надійно маркує керамічні комплекси останньої третини VII ст. до н. е.

Серед розглянутих фрагментів найцікавішими є ті, що датуються найранішим часом. Проте вони, незважаючи на їхню відносно незначну кількість, уже не єдині з-поміж найраніших керамічних знахідок, привезених до Борисфена. Вони, перш за все, надійно корелюються із знайденими впродовж тих же робіт на острові глибокими килікамисамоського, як вважається нині, походження (Буйских 2016, с. ЗО, рис. 1: 1--7). Не пізніше середини -- самого початку третьої чверті VII ст. до н. е. датується ще один фрагмент мілетськоїойнохої, що походить з розкопок Державного Ермітажу (Ильина 2000, с. 202--203, рис. 1). Навіть фрагмент найранішого з усіх видів імпорту, що наразі відомий у Борисфені, -- глибокого скіфосасубгеометричного типу -- за останніми уточненими даними верхньою датою сягає середини -- початку третьої чверті VII ст. до н. е. (Буйських 2015, с. З-- 4, рис. 1). Це означає, що йдеться вже навіть не про десяток фрагментів, які маркують найраніший хронологічний період існування цієї археологічної пам'ятки. Крім того, вони належать типологічно різним посудинам.

Очевидно, що найраніші фрагменти хронологічно підтверджують відомості Євсевія про виведення Борисфена саме в 647--646 рр. до н. е. Те, що їх ще й досі небагато, не означає, що вони перечать цій даті. До того ж, на нашу думку, вони підтверджують заснування саме тимчасового емпорію і лише пізніше, до кінця VII ст. до н. е., постійного поселення, на якому внаслідок постійної життєдіяльності врешті й формується культурний шар (Буйских 2005, с. 164; 2013а, с. 30). Емпорій у Борисфені переслідував певну мету, а розглянуті фрагменти найранішого посуду мілетського виробництва, знайдені тут, дозволяють тепер конкретизувати цю мету.

На нашу думку, розписний посуд з Мілета, час виготовлення якого вкладається у третю чверть VII ст. до н. е., слугував предметом інтенсивних торгівельно-обмінних контактів і поширювався у варварському середовищі саме через емпорій Борисфен. Якраз звідти він потрапляв на лісостепові поселення (Більськ і Трахтемирів) і в поховання (Болтишка) , так само через Борисфен мілетськіойнохої потрапили до варварських поховань Східного Криму (Темір-Гора) та пониззів Кубані (хут. Красний). Здається, що результати вивчення березанської колекції, зібраної В. В. Латним, дозволяють якщо не припинити дискусії про те, яким чином з'явилися ці речі мілетського виробництва на останніх пам'ятках, то суттєво переглянути існуючі гіпотези. Нагадаємо -- досі вважалося, що вони відсутні на Березані та й загалом у Північному Причорномор'ї (аналіз загальної ситуації див.: Vachtina2007, р. 34; Вахтина, Кашуба 2014, с. 72 сл.). Ще й зараз думка, що цей посуд потрапив разом з поверненням скіфів з передньоазійських походів, тобто зі сходу, в обхід причорноморських емпоріїв, лишається популярною (Шевченко 2013, с. 117).

Підсумовуючи, наголосимо, що рання розписна кераміка з Мілета, знайдена в Борисфені, виводить на якісно новий рівень наше розуміння колонізаційного процесу в Північному Причорномор'ї і роль емпорію Борисфен як центру посередницької торгівлі з варварським світом.

Література

борисфен посуд експедиція євсевій

1. Буйских, А. В. 2005. Некоторые полемическезаметки по поводу становления и развития Борисфена и Ольвии в VI в. до н. э. Вестник древней истории, 2, с. 146-165.

2. Буйских, А. В. 2013а. Архаическая расписная керамика из Ольвии (восточногреческая, лаконская, коринфская, имитации). Киев: Стародавнійсвіт.

3. Буйских, А. В. 2013b. О греческой колонизации Северо-Западного Причерноморья (новая модель?). Вестник древней истории, 1, с. 21-39.

4. Буйських, А. В. 2015. Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї. археологія, 1, с. 3-11.

5. Буйских, А. В. 2016. Ионийские киликииз Борисфена. археологія і давняісторіяУкраїни, 1 (18), с. 29-42.

6. Вахтина, М. Ю. 1998. Основные категории греческой импортной керамики из раскопок Немировского городища. Материалы по археологии, истории, этнографии Таврии, 6, с. 122-139.

7. Вахтина, М. Ю., Кашуба, М. Т. 2014. Находки ранней греческой керамики в варварских памятниках Северного Причерноморья и время появления постоянных античных поселений в регионе. Боспор- ские чтения, XV, с. 69-81.

8. Виноградов, Ю. Г., Доманский, Я. В., Марченко, К. К. 1990. Сопоставительный анализ письменных и археологических источников по проблеме ранней истории Северо-Западного Причерноморья. В: Лор-дкипанидзе, О. (ред). Причерноморье VII--Vвв. до н. э.: письменные источники и археология. Материалы V Международного симпозиума по древней истории Причерноморья. Вани -- 1987. Тбилиси: Мецниереба, с. 75-98.

9. Ильина, Ю. И. 2004. Ранняя керамика из Ольвии. Боспорский феномен, 2, с. 75-83.

10. Ильина, Ю. И., Чистов, Д. Е. 2012. Ранний период (конец VII -- первая половина VI в. до н. э.). Находки. В: Чистов, Д. Е. (ред.). Материалы Березанской (нижнебугской) античной археологической экспедиции. СПб: Государственный Эрмитаж, 2: Исследования на острове Березань в 2005--2009 гг., с. 8-41.

11. Копейкина, Л. В. 1972. Расписная родосско-ио- нийскаяойнохоя из кургана Темир-Гора. Вестник древней истории, 1, с. 147-159.

12. Копейкина, Л. В. 1973. Самый ранний образец расписной древнегреческой керамики из раскопок на острове Березань. Советская археология, 2, с. 240-244.

13. Копейкина, Л. В. 1979. Особенности развития Березанского поселения в связи с ходом колонизационного процесса. В: Лордкипанидзе, О. (ред). Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. Материалы I Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. Цхалтубо -- 1977. Тбилиси: Мецниереба, с. 106-113.

14. Копейкина, Л. В. 1982. Родосско-ионийская керамика VII в. до н. э. с о. Березань и ее значение для изучения раннего этапа существования поселения. В: Борисфковская, С. П. (ред.). художественные изделия античных мастеров. Ленинград: Искусство, с. 6-35.

15. Копейкина, Л. В. 1986. Расписная керамика архаического времени из античных поселений Нижнего Побужья и Поднепровья как источник для изучения торговых и культурных связей. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 27, с. 27-47.

16. Онайко, Н. А. 1966. античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII--V веках до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1-25.

17. Фармаковский, Б. В. 1914. архаический период в России. Петроград, с. 15-78.

18. Фармаковский, Б. В. 1916. Милетские вазы в России. Труды Московского археологического общества, 25, с. 47-61.

19. Шевченко, Н. Ф. 2013. Курган раннескифского времени у хутора Красный. археологический сборник Государственного Эрмитажа, 39, с. 100-118.

20. Шрамко, И. Б., Задников, С. А. 2010. Новые находки ранней античной керамики на Бельском городище. В: Масленников, А. А. (ред.). ЕицРоХа. Античный мир Северного Причерноморья. Новейшие находки и открытия. Москва; Киев, 1, с. 294-300.

21. Boardman, J. 1998. EarlyGreekVasePainting.London: Thames and Hudson.

22. Cook, R. M., Dupont, P. 1998. East Greek Pottery. London; New York: Routledge.

23. Graeve von, V. 1973/1974. Milet. IstanbulerMit- teilungen,23/24, S. 63-115.

24. Graeve von, V. Milet 1975. IstanbulerMitteilungen, 25, S. 35-59.

25. Graeve von, V. 1987. Milet 1986. IstanbulerMitteilungen, 37, S. 5-33.

26. Graeve von, V. 1995. Milet 1992--1993. Archaolo- gischerAnzeiger, S. 195-333.

27. Graeve von, V. 1997. Milet 1994--1995. Archaolo- gischerAnzeiger, S. 109-284.

28. Graeve von, V. 1999. Milet 1996--1997. Archaolo- gischerAnzeiger, S. 1-124.

29. Graeve von, V. 2008. Milet 2003--2005. Archaolo- gischerAnzeiger, S. 9-23.

30. Graeve von, V., Senff, R. 1990. Die Grabung am Sudhang des Kalabaktepe. IstanbulerMitteilungen, 40, S. 44-50.

31. Fantalkin, A. 2001. MezadHashavyahu: its Material Culture and Historical Background. Tel Aviv, 28, p. 3-165.

32. Kaufler, S. 2004. Die archaischeKannen von Milet(Diss. Ruhr-Universitat Bochum). Available at: http:// www-brs.ub.ruhr-uni-bochum. de/netahtml/HSS/Diss/ KaeuflerSteffen/diss.pdf (Accessed 03.11.2017).

33. Kerschner, M. 2006. ZumBeginn und den Phasen der griechischenKolonisation am Schwarzen Meer. Die Evidenz der ostgriechischenKeramik. Eurasia An- tiqua, 12, S. 227-250.

34. Kerschner, M., Schlotzhauer, U. 2005. A New Classification System for East Greek Pottery. Leiden, Boston, Кбіп: Brill. Ancient West & East, 4.

35. Kerschner, M., Schlotzhauer, U. 2007. EinneuesKLassifikationssystem der ostgriechischenKeramik. In: Cobet, J. (Hrsg.). FruhesIonien. EineBestandsauf- nahme.Panionion-SymposionGuzeljamli 26. September -- 1. Oktober 1999. Mainz-am-Rhein: Philipp von Zabern, S. 295-317.

36. Schlotzhauer, U. 2001. Die sudionischenKnickrand- schalen. EinechronologischeUntersuchungzu den sog. IonischenSchalen in Milet (Diss. Ruhr-Universitat Bochum). Available at: http://www-brs.ub.ruhr-uni- bochum.de/netahtml/HSS/Diss/SchlotzhauerUdo/diss. pdf. (Accessed 03.11.2017).

37. Solovyov, S. L. 1999. Ancient Berezan. The Architecture, History and Culture of the First Greek Colony in the Northern Black Sea. Leiden, Boston, K6ln: Brill, Colloquia Pontica, 4.

38. Stager, L. E., Master, D. M., Schloen, J. D. 2011. Ashkelon 3. The Seventh Century BC. Winona Lake, Indiana. Final Reports of the Leon Lewy Expedition to Ashkelon.

39. Tuchelt, K. 1971. Didyma. IstanbulerMitteilungen, 21, S. 45-87.

40. Vachtina, M. Ju. 2007. Greek Archaic Orientalising Pottery from the Barbarian Sites of the Forest-steppe Zone of the Northern Black Sea Coastal Region. In: Gabrielsen, V., Lund, J. (eds). The Black Sea in Antiquity. Regional and Interregional Economic Exchanges. Aarchus: Aarchusuniv. press, p. 23-37.

41. Waldbaum, J. C., Magness, J. 1977. The Chronology of Early Greek Pottery: New Evidence from Seventh Century BC. Destruction Levels in Israel. American Journal of Archaeology, 101, 1, p. 23-40.

42. Walter, H. 1968. FruhesamischeGefasse. Chronolo- gie und LandschaftsstileostgriechischerGefasse. Bonn: Rudolph HabeltVerlag GmbH. Samos, V.

43. Walter-Karydi, E. 1973. SamischeGefasse des 6. Jahrhunderts v. Chr. Bonn: Rudolph HabeltVerlag GmbH. Samos, VI, 1.

44. Buiskikh, A. V. 2005. Nekotoryepolemicheskiezametkipopovodustanovleniia і razvitiiaBorisfena і Olvii v VI v. do n. e. Vestnikdrevneiistorii, 2, p. 146-165.

45. Buiskikh, A. V. 2013a. Arkhaicheskaiaraspisnaiakerami- kaizOlvii (vostochnogrecheskaia, lakonskaia, korinfskaia, imitatsii).Kyiv: Starodavniisvit.

46. Buiskikh, A. V. 2013b. ОgrecheskoikolonizatsiiSevero- ZapadnogoPrichernomoria (novaia model?). Vestnikdrevnejistorii, 1, p. 21-39.

47. Buiskykh, A. V. 2015. Keramikapershoipolovyny VII st. Do n. e. ta pytanniadokolonizatsiinykhzviazkiv u Pivnich- nomuPrychornomori. Arkheolohiia, 1, p. 3-11.

48. Buiskikh, A. V. 2016. IoniiskiekilikiizBorisfena. ArkheolohiiaidavniaistoriiaUkrainy, 1 (18), p. 29-42.

49. Vachtina, M. Yu. 1998. Osnovnyekategoriigrecheskoiim- portnoikeramikiizraskopokNemirovskogogorodishcha. Ma- terialypoarkheologiiistorii, etnografiiTavrii, 6, p. 122-139.

50. Vachtina, M. Yu., Kashuba, M. T. 2014. Nakhodkiranneigrecheskoikeramiki v varvarskikhpamiatnikakhSevernogoPrichernomoria і vremiapoiavleniiapostoiannykhantich- nykhposelenii v regione. Bosporskiechteniia, XV, p. 69-81.

51. Vinogradov, Yu. G., Domanskii, Ya. V., Marchenko, K. K. 1990. Sopostavitelnyianalizpismennykh і arkheologicheskikhistochnikovpoproblemamranneiistoriiSevero-ZapadnogoPrichernomoria. In: Lordkipanidze, O. (ed.). Prichernomorie VII--V vv. do n. e.: pismennyeistochnikiiarckheologiia. Materialy V MezhdunarodnogosimpoziumapodrevneiistoriiPrichernomoria. Vani -- 1987. Tbilisi: Metsniereba, p. 75-98.

52. Hina, Yu. I., 2004. RanniaiakeramikaizOlvii. Bosporskiifenomen, 2, p. 75-83.

53. Ilina, Yu. I., Chistov, D. E. 2012. Rannii period (konets VII -- pervaiapolovina VI v. do n. e.). Nakhodki. In: Materi- alyBerezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoiarkheologicheskoiekspeditsii. Sankt-Petersburg, 2: Issledovaniianaostrove Be- rezan v 2005--2009 gg., p. 8-41.

54. Farmakovskii, В. V. 1914. Arkhaicheskii period v Rossii. Petrograd, p. 15-78.

55. Farmakovskii, В. V. 1916. Miletskievazy v Rossii. Trudy MoskovskogoArkheologicheskogoObschestva, 25, p. 47-61.

56. Kopeikina, L. V. 1972. Raspisnaiarodossko-ioniiskaiaoinokhoiaizkurganaTemir-Gora. Vestnikdrevnejistorii, 1, p. 147-159.

57. Kopeikina, L. V. 1973. SamyiranniiobrazetsraspisnoidrevnegrecheskoikeramikiizraskopoknaostroveBerezan. Sovetskaiaarkheologiia, 2, p. 240-244.

58. Kopeikina, L. V. 1979. OsobennostirazvitiiaBerezanskogoposeleniia v sviazi s khodomkolonizatsionnogoprotsessa. In: Lordkipanidze, O. (ed.). ProblemygrecheskoikolonizatsiiSevernogoiVostochnogoРrichernomoria.Materialy I Vs- esoyuznogosimpoziumapodrevneiisroriiPrichernomoria. Tskaltubo -- 1977. Tbilisi: Metsniereba, p. 106-113.

59. Kopeikina, L. V. 1982. Rodossko-ioniiskaiakeramika VII v. do n. e. s o. Berezan і ееznacheniedliaizucheniia ran- negoetapasushchestvovaniiaposeleniia. In: Boriskovskaia, S. P. (ed.). Khudozhestvennyeizdeliiaantichnykhmasterov. Leningrad: Iskusstvo, p. 6-35.

60. Kopeikina, L. V. 1986. RaspisnaiakeramikaarkhaicheskogovremeniizantichnykhposeleniiNizhnegoPobuzhzhiakakistoch- nikdliaizucheniiatorgovykh і kulturnykhsviazei. In: Arhkeolog- icheskiisbornikGosudarstvennogoErmitazha, 27, p. 27-47.

61. Onaiko, N. A. 1966. Antichnyi import v PridneproveiPobuzhe v VII--Vvekakh do n. e.Moskva: Nauka. Svodarkheologicheskikhistochnikov, D 1-25.

62. Shevchenko, N. F. 2013. Kurgan ranneskifskogovremeni u khutoraKrasnyi. In: ArhkeologicheskiisbornikGosudarstvennogoErmitazha, 39, p. 100-118.

63. Shramko, I. B., Zadnikov, S. A. 2010. Novyenachodki ran- neianticznoikeramikinaBelskomgorodishche. In: Maslennikov, A. A. (ed). ЕицроХа. AntichnyimirSevernogoPricher- nomopia. Noveishyenachodkiiotkrytiia. Moskva; Kiev, 1, p. 294-300.

64. Boardman, J. 1998. Early Greek Vase Painting. London: Thames and Hudson.

65. Cook, R. M., Dupont, P. 1998. East Greek Pottery. London; New York: Routledge.

66. Graeve von, V. 1973/1974. Milet. IstanbulerMitteilungen, 23/24, S. 63-115.

67. Graeve von, V. Milet 1975. IstanbulerMitteilungen, 25, S. 35-59.

68. Graeve von, V. 1987. Milet 1986. IstanbulerMitteilungen, 37, S. 5-33.

69. Graeve von, V. 1995. Milet 1992--1993. ArchdologischerAnzeiger, S. 195-333.

70. Graeve von, V. 1997. Milet 1994--1995. ArchdologischerAnzeiger, S. 109-284.

71. Graeve von, V. 1999. Milet 1996--1997. ArchdologischerAnzeiger, S. 1-124.

72. Graeve von, V. 2008. Milet 2003--2005. ArchdologischerAnzeiger, S. 9-23.

73. Graeve von, V., Senff, R. 1990. Die Grabung am Sudhang des Kalabaktepe. IstanbulerMitteilungen, 40, S. 44-50.

74. Fantalkin, A. 2001. MezadHashavyahu: its Material Culture and Historical Background. Tel Aviv, 28, p. 3-165.

75. Kaufler, S. 2004. Die archaischeKannen von Milet (Diss. Ruhr-Universitat Bochum). Available at: http://www-brs. ub.ruhr-uni-bochum.de/netahtml/HSS/Diss/KaeuflerSteffen/ diss.pdf (Accessed 03.11.2017).

76. Kerschner, M. 2006. ZumBeginn und den Phasen der grie- chischenKolonisation am Schwarzen Meer. Die Evidenz der ostgriechischenKeramik. Eurasia Antiqua, 12, S. 227-250.

77. Kerschner, M., Schlotzhauer, U. 2005. A New Classification System for East Greek Pottery. Leiden, Boston, Koln: Brill. Ancient West & East, 4.

78. Kerschner, M., Schlotzhauer, U. 2007. EinneuesKlassi- fikationssystem der ostgriechischenKeramik. In: Cobet, J. (Hrsg.). FruhesIonien. EineBestandsaufnahme.Panionion-

79. SymposionGuzelgamli 26. September -- 1. Oktober 1999. Mainz-am-Rhein: Philipp von Zabern, S. 295-317.

80. Schlotzhauer, U. 2001. Die sudionischenKnickrandscha- len. EinechronologischeUntersuchungzu den sog. IonischenSchalen in Milet (Diss. Ruhr-Universitat Bochum). Available at: http://www-brs.ub.ruhr-uni-bochum.de/netahtmI/HSS/

81. Diss/ SchlotzhauerUdo/diss.pdf. (Accessed 03.11.2017).

82. Solovyov, S. L. 1999. Ancient Berezan. The Architecture, History and Culture of the First Greek Colony in the Northern Black Sea. Leiden, Boston, Koln: Brill, Colloquia Pontica, 4.

83. Stager, L. E., Master, D. M., Schloen, J. D. 2011. Ashkelon 3. The Seventh Century BC. Winona Lake, Indiana. Final Reports of the Leon Lewy Expedition to Ashkelon.

84. Tuchelt, K. 1971. Didyma. IstanbulerMitteilungen, 21, S. 45-87.

85. Vachtina, M. Ju. 2007. Greek Archaic Orientalising Pottery from the Barbarian Sites of the Forest-steppe Zone of the Northern Black Sea Coastal Region. In: Gabrielsen, V., Lund, J. (eds). The Black Sea in Antiquity. Regional and Interregional Economic Exchanges.Aarchus: Aarchusuniv. press, p. 23-37.

86. Waldbaum, J. C., Magness, J. 1977. The Chronology of Early Greek Pottery: New Evidence from Seventh Century BC. Destruction Levels in Israel. American Journal of Archaeology, 101, 1, p. 23-40.

87. Walter, H. 1968. FruhesamischeGefdsse. Chronologie und LandschaftsstileostgriechischerGefdsse. Bonn: Rudolph HabeltVerlag GmbH. Samos, V.

88. Walter-Karydi, E. 1973. SamischeGefdsse des 6. Jahrhunderts v. Chr. Bonn: Rudolph HabeltVerlag GmbH. Samos, VI, 1.

Размещено на Allbest.ru