Поселення трипільської культури Янча 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поселення трипільської культури Янча 1

М. Ю. Відейко

У районі с. Гребені Кагарлицького р-ну Київської обл. виявлено шість поселень трипільської культури, вивчення яких розпочато з 1960-х рр. Для п'яти з них складено плани за допомогою магнітної зйомки. Публікація знахідок з одного з них, розташованого в ур. Янча 1, є кроком до створення цілісної картини приблизно 500-річної історії невеликої групи трипільського населення на мікрорегіональ-ному рівні.

Ключові слова: трипільська культура, Янча 1, поселення, коломийщинська група, магнітна зйомка.

TRYPILLIA CULTURE SITE YANCHA 1

M. Yu. Videiko

Six settlements of Trypillia culture are known near Hrebeni village in Kaharlyk Region of Kyiv Oblast by now. Investigations of this sites started in the early 1960s plans are made using magnetic prospecting for five of them. Publishing of a small collection of finds from one of them, originating from Yancha 1 location, is an important step towards creating a coherent picture of the 500-year history of a small group of Trypillia population which belonged to Kolomyishchyna local group at the micro-regional level. Some finds of painted pottery demonstrate connections with Tomashivka local group located in more than 100 kilometers to south. Later, this place was settled in the Late Bronze Age and the 4^th century AD (Cherniakhiv culture).

Keywords: Trypillia culture, Yancha 1, settlement, Kolomyishchyna group, magnetic prospecting.

Багатошарова пам'ятка Янча 1 (рис. 1), що включає поселення трипільської культури, доби бронзи та черняхівської культури, знаходиться поблизу с. Гребені Кагарлицького р-ну Черкаської обл. і була досліджена експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом автора 1992 р. (Відейко 1992). Пам'ятку виявлено 1985 р. під час археологічних розвідок експедицією під керівництвом Т. Г. Мовші (Мовша та ін. 1985). Тоді ж трипільське поселення було датовано етапом СІ, хоча знахідки досі не опубліковано (Мовша та ін. 2003). Згодом відомості про датування і розміри поселень в ур. Янча використав О. Г. Колесніков в узагальнювальній праці з реконструкції суспільного ладу пізньотрипільського населення Наддніпрянщини та опублікував ситуаційний план розташуваня селищ Янча 1 і Янча 2. Він визначив планування поселення як «кругове», розмірами 160 х 150 м і площею 2,2 га. Забудова, на думку дослідника, налічувала 14 споруд (Колесников 1993, с. 129, рис. 14).

Поселення розташоване за 2 км на південь від с. Гребені, за 200 м ліворуч від дороги на Ржищів, в ур. Янча (рис. 1: 1, 2). Пам'ятка займає мис, утворений двома перпендикулярно розташованими глибокими ярами, більший з яких виходить до Дніпра. Яри обмежують поселення з півдня і заходу. На схилах ярів близько до поверхні є виходи джерельної води. 1992 р. на території трипільського поселення проведено розвідку і виявлено ліпну кераміку бронзового віку та матеріали черняхівської культури, встановлено, що його площа становить приблизно 5 га. Восени 1992 р. на п'яти поселеннях трипільської культури в районі Гребенів (урочища Василишин Яр, Виноградне, Янча 1 і 2, Попова Левада) В. П. Дудкін організував магнітну зйомку з метою встановлення їхніх планів, а також уточнення відомостей про розміри і забудову (Дудкін, Відейко 2004, с. 310).

Магнітометричною зйомкою на поселнніЯнча 1 охоплено площу 4,7 га, що удвічі більша за площу, визначену розвідкою 1985 р. Слід завважити, що магнітною зйомкою було охоплено, як з'ясувалося, не всю площу поселення, воно продовжується у південному напрямку за межі відзнятої території. Усього на площі 4,7 га виявлено до 80 аномалій, зокрема не менше 22 від наземних споруд (рис. 1: 4) проти 14, встановлених за збором підйомного матеріалу 1985 р.

На плані помітно кругове планування поселення (рис. 1: 4). Діаметр кола приблизно 100 м. Споруди орієнтовано переважно довгою стороною до центра кола. У межах кола вони розташовані з інтервалом від 5 до 20 м. На північному заході у кільцевій забудові є розрив завширшки 50--70 м. Якраз навпроти цього місця, ближче до центра кільця, розташована група з двох споруд, більша з яких має розміри 20 х 6 м і є найбільшою на поселенні. У південно-західному секторі кола є дві споруди, розташовані одна за одною та орієнтовані довгою віссю паралельно центру поселення.

Поряд з великими виявлено численні невеликі округлі в плані аномалії в діаметрі 2--4 м, можливо, сліди від різноманітних ям. Частина аномалій має відноситися до об'єктів чер-няхівської культури або бронзового віку. Чер-няхівськими можуть бути ті, що розташовані ближче до краю яру зі східного та північного боків. їхні середні розміри становлять 4 х 4 і 4 х 3 м і можуть бути слідами трохи заглиблених споруд. Таким чином, магнітною зйомкою уточнено розміри поселення, а також виявлено число і характер археологічних об'єктів на ньому.

Рис. 1. Гребені, ур. Янча 1: 1 -- вид з повітря; 2 -- ситуаційний план розташування поселень трипільської культури навколо яру Янча; 3 -- вид на місце розкопок решток трипільського житла 1992 р.; 4 -- план поселення Янча 1 за магнітною зйомкою 1992 р.

З метою перевірки даних магнітометричної зйомки на поселенні 1992 р. під керівництвом автора розкопано одне з трипільських жител, що знаходилось у північній частині пам'ятки (рис. 1: 3). Його залишки складалися зі шматків обпаленої глини, що залягали на глибині 0,4--0,7 м від сучасної поверхні у вигляді прямокутного в плані завалу розмірами 14,0 х м і завтовшки 5--10 см. Поверхня уламків обмазки рівна, місцями помітні сліди загладжування. На нижній поверхні обмазки місцями збереглися відбитки колотого дерева, спрямовані поперек довгої осі споруди.

Більша частина знахідок посуду трипільської культури трапилася під завалом. Ця обставина з врахуванням того, що на обмазці з нижнього боку виявлено відбитки колотого дерева, є підставою для висновку про те, що ми маємо справу з перекриттям горища спаленої будівлі.

Із західної сторони трипільське житло частково перетинала напівземлянка черняхівсько-го часу. Вона була майже прямокутної форми розмірами 4,0 х 3,5 м. Товщина її заповнення, що містило фрагменти кераміки і кістки тварин, становила до 20 см. Ця споруда була зафіксована також і магнітометричною зйомкою.

Під час розкопок виявлено розвали кількох посудин, а також фрагменти трипільської кераміки. Це кухонні горщики, виготовлені з домішкою товчених черепашок і піску (рис. 2). Горловину горщиків декоровано розчесами (рис. 2: 1, 2, 4, 7--10), вінця -- насічками і защипами(рис. 2: 1, 2, 4, 9, 10). Біля основи вінець

Рис. 2. Гребені, ур. Янчаі:фрагменти кухонного посуду

Рис. 3. Гребені, ур. Янча 1, фрагментистоловоїкераміки: 1--5 -- без орнаменту; 6--11 -- іззаглибленим орнаментом е відбитки штампа -- мушлі, тонкої палички (рис. 2: 3, 6--9), на одному фрагменті -- відбиток перевитого шнура (рис. 2: 4).

Рис. 4. Гребені, урочище Янча 1: 1--3 -- мальований посуд трипільськоїкультури; 4, 5 -- фрагменти посуду бронзового віку; 6--11 -- матеріаличерняхівськоїкультури

Столовий посуд представлено неорнаменто-ваними зразками, а також посудом із заглибленим декором і мальованим. Неорнаментованийпосуд -- це переважно миски (рис. 3: 1--5). Поверхня загладжена, лощений, колір переважно чорний, чорно-коричньовий (рис. 3: 1--3, 5), окремі фрагменти з повторним випалом мають червоний колір (рис. 3: 4). Трапилися також уламки кубків і біконічних посудин (рис. 4).

Із посуду із заглибленим декором маємо фрагмент великого кубка з ручкою з прокресленим біля основи горловини декором (рис. 3: 6), типовим для пам'яток типу Коломийщина І. Решта фрагментів походять від кратероподіб-ного посуду (рис. 3: 7--9), горщика, прикрашеного відбитками круглого штампу під горловиною (рис. 3: 10) і миски з насічками на вінцях (рис. 3: 11). Поверхня і її колір посуду цієї групи аналогічні виробам без декору.

Знайдено кілька невеликих фрагментів мальованого посуду. Це уламки біконічного посуду (рис. 4: 1--3). Один з фрагментів має орнаментальну композицію, типову для томашівської локальної групи (рис. 4: 3), що простягається на південь у басейні річок Тальянка і Тікич. З того ж регіону, вірогідно, походить посудина з каоліні-тової глини, від якої виявлено вінця (рис. 4: 2). трипільська кераміка янча култура

Поселення трипільської культури за переважанням знахідок не декорованого та із заглибленим орнаментом посуду можна віднести до коломийщинської групи трипільських поселень Подніпров'я етапу СІ. Цьому висновку відповідає характер мальованого посуду, що належить до томашівської локальної групи етапу СІ. Враховуючи сучасне датування пам'яток цієї групи за ізотопними датами (Mulleretal. 2016), Янчу 1 можна віднести до першої половини IV тис. до н. е.

До пізнього бронзового віку можна віднести фрагменти ліпного посуду (рис. 4: 4, 5). З поселенням черняхівської культури можна пов'язати знахідки гончарного посуду і фрагмент амфори (рис. 4: 6--11).

Поселення трипільської култури в ур. Янча 1 є одним із шести поселень трипільської культури, які виявлені на сьогодні в околицях с. Гребені та на його території. Найвідоміше з них -- поселення етапу ВІІ (коломийщинська група) -- розташоване в ур. Василишин Яр на північ від села (Бібіков, Шмаглій 1964, с. 131-- 132). Ще одне поселення є на території села, теж, вірогідно, етапу ВІІ, фрагменти мальованого посуду з якого експонувались у сільському музеї. Чотири поселення виявлено на південь від села -- в ур. Виноградне (вірогідно, фіналу етапу ВІІ або початку етапу СІ), два в ур. Янча (Янча 1 і 2) та в ур. Попова Левада, що за яром навпроти Янчі 2. Останні три поселення, вірогідно, синхронні та належать до етапу СІ.

Різниця у датуванні згаданих поселень, що відносяться до однієї локальної групи -- коломийщинської, можливо, відображає поступове освоєння цієї території певною групою трипільського населенням упродовж етапів ВІІ і СІ. Враховуючи розміри та кількість найпізніших поселень, розташованих навколо ур. Янча, на фінальному етапі спостерігаємо зростання кількості населення.

Подальше вивчення гребенівського вузла поселень може становити певний науковий інтерес в аспекті вивчення історії трипільців на рівні мікрорегіону в Наддніпрянщині.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бі6іков, С. М., Шмаглій, М. М. 1964. Трипільське поселення біля с. Гребені. Археологія, XVI, с. 131136.

2. Відейко, М. Ю. 1992. Звіт про роботу комплексної трипільської експедиції в 1992 році.НА ІА НАНУ, 1992/26.

3. Дудкін, В. П., Відейко, М. Ю. 2004. Планування поселень трипільської культури. В: Відейко, М. Ю., Ляшко, С. М. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації. Київ: Укрполіграфмедіа, с. 303-314.

4. Колесников, А. Г. 1993. Трипольское общество Среднего Поднепровья. Опыт социальных реконструкций в археологии. Киев: Наукова думка.

5. Мовша, Т. Г., Бузян, Г. Н., Колесников, А. Г. 1985. Отчет о работе Киевско-Трипольского отряда Киевской областной археологической экспедиции «Свода» в 1985 году. НА ІА НАНУ, 1985/1г.

6. Мовша, Т., Корвін-Піотровський, О., Бузян, Г. 2003. Розвідки трипільських пам'яток Правобережної Київщини (слідами Вікентія Хвойки). В: Черняков, І. Т. (ред). Трипільськацивілізація у спадщиніУкраїни. Матеріали науково-практичної конференції. Київ: Просвіта, с. 299-306.

7. Muller, J., Hofmann, R., Brandstatter, L., Ohl- rau, R., Videiko, M. 2016. Chronology and Demography: How Many People Lived in a Mega-Site? In: Muller, J., Rassmann, K., Videiko, M. (eds.). Trypil- liaMegasites and European Prehistory. London; New York: Routledge, p. 133-169.

REFERENCES

1. Bibikov, S. M., Shmahlii, M. M. 1964.Trypilske poselenniabilia s. Hrebeni. Arkheolohiia, XVI, p. 131-136.

2. Videiko, M. Yu. 1992. Zvit pro robotukompleksnoitrypil- skoiekspedytsii v 1992 rotsi. NA IA NANU, 1992/26.

3. Dudkin, V. P., Videiko, M. Yu. 2004. Planuvanniaposelentrypilskoikultury. In: Videiko, M. Yu., Liashko, S. M. (ed.). Encyklopediiatrypilskoitsyvilizatsii. Kyiv: Ukrpoligrafme- dia, p. 303-314.

4. Kolesnikov, A. G. 1993. TripolskoeobshchestvoSrednegoPodneprovia. Opytsotsyalnykhrekonstrukcyi v arkheologii. Kyiv: Naukovadumka.

5. Movsha, T. G., Buzian, G. N., Kolesnikov, A. G. 1985. Otchet o raboteKievsko-Tripol'skogootryadaKievskoj oblast- nojarxeologicheskojekspediczyi «Svoda» v 1985 godu. NA IA NANU, 1985/1g.

6. Movsha, T., Korvin-Piotrovskyi, O., Buzian, G. 2003. Ro- zvidkytrypilskykhpamiatokPravoberezhnoiKyivshchyny (slidamyVikentiiaKhvoiky). In: Cherniakov, I. T. (ed.). Tryp- ilskatsyvilizatsia u spadshchyniUkrainy.Materialynauko- vo-praktychnoikonferentsii. Kyiv: Prosvita, p. 299-306.

7. MUller, J., Hofmann, R., Brandstatter, L., Ohlrau, R., Videiko, M. 2016. Chronology and Demography: How Many People Lived in a Mega-Site? In: MUller, J., Rassmann, K., Videiko, M. (eds.). TrypilliaMegasites and European Prehistory. London; New York: Routledge, p. 133-169.

Размещено на Allbest.ru