Дослідження сільських промислових та поселенських пам’яток давньоруського часу Правобережної Київщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження сільських промислових та поселенських пам'яток давньоруського часу Правобережної Київщини

О. В. Петраускас, А. В. Петраускас



У статті подані результати рятівних археологічних досліджень давньоруських поселень правобережної Київщини. Отримані матеріали свідчать про високий соціально-економічний розвиток сільської округи навколо Києва у давньоруський час і, зокрема, про розвинену залізоробну справу. археологічний правобережна київщина давньоруський

Ключові слова: Київська Русь, сільські поселення, металургійне виробництво.



O. V. Petrauskas, A. V. Petrauskas

EXPLORATION OF THE OLD RUS' RURAL CRAFT AND LIVING SETTLEMENTS IN KYIV REGION ON THE RIGHT BANK OF DNIEPER

In 2017 the archaeological exploration in the zone of construction of the transmission line in the Makariv district of Kyiv region took place. Three sites -- Na- lyvaikivka 1 (second half of the 10^th -- 11^th, 12^th-- 13^th centuries), Farm 2 (2^nd--1^st millennium BC) and Farm 3 (11^th century) were excavated. The total area of excavation was 165 m².

The settlement Nalyvaykivka 1 is located in the area with high wetlands and had the necessary conditions for the extraction of iron and forestry -- extraction of tar, charcoal and harvesting. The site Nalivaykivka 1 was the Medieval industrial rural settlements.

The site Nalyvaykivka 1 contains a lot of artifacts related to iron production. They represent the different stages of the metallurgical process. Fragments of furnace for iron production have been found. The specific design of the metallurgical furnace was ascertained.

The location near ore deposits (the iron-mining center in the Kolonshchyna region) and near the powerful product market (Kyiv) led to the craft character of the settlement. Probably it was part of the group of settlements pecialized in the production and primary processing of iron.

The materials of the Ferma 3 settlement confirm the high economic level of the rural district of Kyiv region in comparison with the material culture of the Old Rus cities. There were no any archaeological objects excavated at the settlement. But in the cultural layer the interesting finds were recorded: the bi-conical shape whorl made of pink shale; the small iron knife with a straight back, the blade separated from the shank ledge; the anvil (?) will slip; the iron arrowhead with broken edge; iron bits; bronze vessel; metallurgical slag; shale fragment of pink; iron awl. The presence of Byzantine amphorae, glass bracelets, bronze vessels, items of military or hunting equipment testifies to the active trade and craft relations of rural and urban population of Kyiv Rus.

Keywords: Kyiv Rus, settlement, marsh ore, iron, metallurgical production.



У 2017 р. на правобережній Київщині проведено охоронні археологічні дослідження в зоні будівництва лінії електропередач, яка проходить в межах Макарівського р-ну Київської обл. Археологічні розвідки й розкопки виконали Від-діл археології ранніх слов'ян та Науково-дослід-ний центр «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України у 2017 р. (Петраускас, Сілаєв 2017; Пет-раускас, Авраменко 2017). Розкопки проведено на трьох пам'ятках -- Наливайківка 1 (поселення давньоруського часу; друга половина Х--ХІ, ХІІ--ХІІІ ст.), Ферма 2 (поселення доби бронзи та раннього залізного віку; II--I тис. до н. е.) і Ферма 3 (поселення давньоруського часу; ХІ ст.). Загальна площа розкопок склала 165 м Технічна редакція креслень та фотографій зроб-лена редакцією видання. З оригіналами ілю-стративного матеріалу можна ознайомитися: Петраускас, О., Авраменко, М. Звіт про пам'ятко- охоронні роботи (розкопки) у зоні будівництва за-ходів ПЛ 330 кВ Чорнобильська АЕС-Північна на ПС 750 кВ «Київська» у 2017 р..

На багатошаровому поселенні доби бронзи та раннього заліза Ферма 2 в межах розкопу стаціонарних археологічних об'єктів не виявлено. В культурному шарі знайдено невелику кількість уламків ліпного посуду. Площа поселення становить близько 2 га, і воно розташоване на вододілі двох правих допливів Дніпра -- рр. Здвиж та Тетерів. Поверхня вододілу має слабо виражений рельєф. Археологічна пам'ятка даного типу належить до короткочасних (сезонних) поселень (стійбищ) доби бронзи -- раннього залізного віку. Такі поселення характеризуються слабким культурним шаром, незначною кількістю стаціонарних об'єктів, більшість з яких мала наземний характер. Спостереження за стратиграфією на поселенні Ферма 2 дозволяє стверджувати, що в давнину місцевість була сильно зволожена і, ймовірно, заболочена.

Дві інші пам'ятки «Наливайківка 1» і «Ферма 3» є пам'ятками давньоруського часу; на них досліджено шість стаціонарних археологічних об'єктів. Серед них -- наземна споруда стовпової конструкції та дві виробничі споруди -- глинище та смолокурня.

поселення наливайківка 1 розташоване на відстані близько 0,5 км у напрямку на північний захід від старих ферм на північно- західній околиці с. Наливайківка, за 0,7 км на північ від автодороги Макарів--Наливайків- ка--Нижіловичі та 0,2 км на схід від підстанції ЛЕП 750 кВ (рис. 1) ².

Площа поселення становить приблизно 4 га; площа розкопок склала 69 м² (рис. 2: 2). Культурний шар зафіксовано на незначному піщаному підвищенні лівого (південного) берега невеликого струмка, який є лівим допливом річки Здвиж (права притока Тетерева -- права притока Дніпра). На даний час струмок заведено в штучний канал, поруч з яким є великі заболочені ділянки. Поверхня вододілу в місці розташування поселення має слабо виражений рельєф (перепади висот на кількасот мет

рів складає не більше 1--2 м). висота рівнини (176,2 м), де зафіксовані археологічні знахідки, відносно русла давнього струмка (175,0 м) складає близько 1 м. Первинний рельєф суттєво деформований за рахунок сучасних меліоративних споруд (канали, водозбірники тощо). Поверхня поселення на час досліджень піддавалася щорічній оранці, частково задернована та ближче до струмка поросла чагарником ¹.

У межах розкопаної площі зафіксована така стратиграфія:

• 0--0,05 м -- дерновий шар;

• 0,05--0,4/0,5 м -- шар сірого гумусовано- го супіску, який містив археологічні знахідки (культурний шар);

• 0,5--0,7/0,8 м -- білий пісок без археологічних знахідок (материк);

• 0,8 м і нижче -- шар глини жовтого кольору без археологічних знахідок (материк).

Опис досліджених об'єктів.

Об'єкт 1 (стовпова яма). Зафіксований під час зачистки поверхні материка в межах сектора 1 у вигляді темної плями округлої форми на глибині 0,3 м від рівня сучасної денної поверхні Остеологічний матеріал з культурного шару та об'єктів пам'яток визначила Т. В. Бітковсь- ка (додаток 1). Флотацію заповнення об'єкта 5 та аналізи палеоетноботанічних решток провів С. А. Горбаненко (додаток 2). Рештки металур-гійного виробництва визначили О. А. Коваль та А. В. Петраускас. ^{Тут і далі глибини подано від рівня сучасної по-верхні.}. Після вибирання заповнення було встановлено, що об'єкт є ямою округлої форми розмірами 0,6 х 0,6 м і глибиною 0,3 м від рівня материка. Стінки ями нахилені в середину, дно рівне. Заповнення об'єкту -- однорідний сірий гумусований супісок (рис. 3: 1; 4: 1).

Рис. 1. Карта давньоруських пам'яток в межиріччі Ірпеня та Здвижу (за А. П. Томашевським і доповненнями авторів)



Рис. 2. Вигляд на місця розкопок на поселеннях: 1 --. Ферма 3; 2 -- Наливайківка 1

У заповненні об'єкту знахідок не виявлено.

Рис. 3. Наливайківка 1, плани й розрізи об'єктів 1--4, 6. Опис шарів розрізу об'єкта 6 по кв. В--Г/3: 1 -- сильногумусований супісок чорного кольору (орний шар); 2 -- супісок сильногумусований чорного кольору з включеннями печини та вугликів (культурний шар); 3 -- пісок білого кольору (материк); 4 -- супісок гу- мусований темно-сірого кольору (верхній шар заповнення об'єкта); 5 -- супісок гумусований світло-сірого кольору (нижній шар заповнення об'єкта)

Об'єкт 2 (стовпова яма). Зафіксований на рівні материка в межах сектора 1 у вигляді темної плями округлої форми на глибині 0,3 м. Після вибирання заповнення було встановлено, що об'єкт є ямою округлої форми діаметром 0,5 м і глибиною 0,2 м від рівня фіксації. Стінки ями нахилені в середину, дно в перетині мало лінзоподібну форму. Заповнення об'єкту -- однорідний сірий гумусований супісок (рис. 3: 3; 4: 2).

Рис. 4. Наливайківка 1, об'єкти 1--4

У заповненні знахідок не виявлено.



Рис. 5. Наливайківка 1, індивідуальні знахідки і давньоруський гончарний посуд:1--28, 30--39 -- культурний шар; 29 --об'єкт 3 (1 -- залізо;2 -- скло; 3 -- кремінь;4 --39 -- глина)

Об'єкт 3 (стовпова яма). Зафіксована на рівні материка в межах сектора 1 у вигляді темної плями округлої форми на глибині 0,3 м. Після вибирання заповнення було встановлено, що об'єкт є ямою овальної форми розмірами



Рис. 6. Наливайків- ка 1, план розкопаної площі та досліджених об'єктів у секторах 1 і 2

А Рис. 5. Наливайків- ка 1, індивідуальні знахідки і давньоруський гончарний посуд: 1--28, 30--39 -- культурний шар; 29 -- об'єкт Стінки ями нахилені в середину, дно в перетині мало лінзоподібну форму. заповнення об'єкта -- однорідний сірий гу- мусований супісок (рис. 3: 2; 4: 3).

У заповненні об'єкта знайдено уламок вінця давньоруського горщика (рис. 5: 29).

Об'єкт 4 (стовпова яма). Зафіксована на рівні материка в межах сектора 1 у вигляді темної плями округлої форми на глибині 0,3 м. Після вибирання заповнення встановлено, що об'єкт є ямою округлої форми діаметром 0,5 м і глибиною 0,1 м від рівня материка. Стінки ями нахилені в середину, дно в перетині має лінзоподібну форму. Заповнення об'єкта -- однорідний сірий гумусований супісок (рис. 3: 4; 4: 4).

У заповненні знахідок не виявлено.

За розташуванням в плані описанні вище об'єкти 1--4, могли бути стовповими ямами від споруди наземного типу (рис. 6).

Об'єкт 5 (виробничаспоруда -- глинище) (рис. 7--16). Верхній контур заповнення зафіксовано у вигляді темної плями на тлі сіро-жовтого суглинку під час зачистки поверхні материка на гл. 0,35--0,4 м. Пляма мала підпрямокутну форму, яка була орієнтована кутами за сторонами світу з невеликим відхиленням (рис. 14: 2).

Після розчистки заповнення об'єкта встановлено, що заглиблений в землю котлован неправильної прямокутної форми з округлими кутами орієнтований по лінії північ--південь Південна частина об'єкту залишилась не розкопа-ною згідно умов проведення рятівних робіт в ме-жах будівельних майданчиків.. Ширина котловану по верхньому контуру склала 4,2 м, довжина дослідженої частини -- 4,2 м. Дно споруди в південній частині зафіксовано на гл. 1,21 м, у північній частині -- 1,09 м. Дно нерівне, із великою кількістю неглибоких лінзоподібних заглиблень. Під західною стінкою простежені дві неглибокі підпрямокутні ямки. Стінки котловану в північний та західній половині майже вертикальні, зі сходу стінка має плавний ухил до центру споруди. У центральній частині простежено два материкові уступи, які розташовані один проти одного і розділяли споруду навпіл (рис. 7; 15).



Рис. 7. Наливайківка 1, план об'єкта 5

Рис. 8. Наливайківка 1, стратиграфічні розрізи об'єкта 5. Опис шарів: 1 -- сильногумусований супісок чорного кольору (орний шар); 2 -- супісок сильногумусований чорного кольору з включеннями печини та вугликів (культурний шар); 3 -- пісок білого кольору (материк); 4 -- супісок темно-сірого кольору (заповнення об'єкта); 5 -- супісок світло-сірого кольору (заповнення об'єкта); 6 -- пісок білого або світло-сірого кольору та прошарками глини (заповнення об'єкта); 7 -- глинистий прошарок коричневого кольору з домішками сірого піску (заповнення об'єкта); 8 -- супісок світло-сірого кольору із золистими включеннями та вкрапленнями вугликів (заповнення об'єкта); 9 -- супісок сірого кольору (заповнення об'єкта); 10 -- глина світло-коричневого кольору (материк)

Котлован виритий в шарі білого піску (до гл. 0,7/8 м) та жовтої глини (до гл. 1,2 м). Первинні контури стін чітко читалися тільки на рівні шару глини. Заповнення котловану в цілому складалося з трьох основних шарів (рис. 8; 15). Верхній шар -- сильногумусований супісок чорного кольору, який містив більшість знахідок; середній шар складався з гумусованого супіску сірого кольору, який містив окремі знахідки гончарного посуду та нижній шар із мішаного піску та жовтої глини, в якому знайдено кілька уламків давньоруського гончарного посуду. Перетини заповнення споруди зафіксували залягання різних шарів в лінзоподібній конфігурації із найглибшим заляганням у центрі. У стратиграфічних бровках добре простежувалися процеси затікання котловану у вигляді линзоподібних та горизонтальних прошарків різного ґрунту (рис. 8; 15). Руйнація котловану відбувалася поступово, про що свідчать хаотичні нашарування із запливів та обвалів піщаних стінок.



Рис. 9. Наливайківка 1, об'єкт 5, індивідуальні знахідки і гончарний посуд із заповнення: 1 -- кремінь; 2, 4, 6, 8, 9 -- глина; 3, 7 -- залізо; 5 -- кістка; 10 -- пісковик

Із верхніх шарів заповнення споруди походять численні уламки гончарного посуду, пряслице, виріб з рогу / кістки, точильні бруски тощо. Надзвичайно велику кількість знахідок складають уламки залізних шлаків сферичної форми (так звана криця) та болотної руди вже очищеної від природних домішок За результатами промивання ґрунту із заповнен-ня виявлено дрібні залізні пластинки та кульки (див. додаток 2). Ці знахідки можна розглядати як відходи відковування криці. їх знаходження в об'єкті свідчить про те, що процес отримання залі-за відбувався безпосередньо на місці видобутку та плавлення залізної руди.. Із заповнення також походять ошлаковані стінки металургійних горнів із отворами.

враховуючи конструктивні особливості об'єкта, характер його заповнення та знахідок можливо визначити його як давній кар'єр з видобутку піску та глини. Про це свідчить конфігурація дна та стінок (хаотичні та нерегулярні контури) споруди. Після завершення вибираннясировини котлован міг перетворитися у сміттєву яму, до якої потрапляли побутові та господарчі речі із прилеглих об'єктів (скоріш за все виробничого характеру).

Рис. 10. Наливайківка 1, об'єкт 5, уламки верхніх частин гончарних горщиків із заповнення

Знахідки.

0. Пряслице зі стінки посудини (гл. 0,3-- 0,6 м) ². Ціле. Стінка гончарної посудини з обробленими краями та отвором посередині. Діаметр ребра 2,4 см, отвору -- 0,5 см (рис. 9: 6; 16: 5).

1. виріб з рогу -- трубочка з отворами (гл. 0,57 м). Цілий. Порожниста частина рогу тварини, на середині якої впритул один до одного зроблено чотири напівкруглі отвори. Краї циліндру зрізані. Поверхня полірована. Довжина трубочки 4,3 см, діаметр -- 2,5 см (рис. 9: 5; 16: 4).

2. Брусок точильний (гл. 0,59 м). Цілий. Зроблений з пісковику сірого кольору. Брусок має призматичну форму, один край якого звужений. Розміри бруска 1,5 х 1,5 х 4,5 см (рис. 9: 10; 16: 6).

3. Кільце (?) залізне (гл. 0,45 м). Фрагмент, вкритий шаром окислів. Довжина уламка 4 см, діаметр перетину 0,7 см (рис. 9: 7).

Рис. 11. Наливайківка 1, об'єкт 5, уламки верхніх частин давньоруських гончарних посудин і візантійських амфор (27, 28) із заповнення Кремінь кресальний (гл. 0,35 м). Цілий. Кремінь сірого кольору. Загальні розміри 1 х 2 х 2,5 см (рис. 9: 1).

4. Брусок залізний (гл. 0,25 м). Цілий. Брусок зі звуженим краєм. У перетині прямокутний. Загальні розміри 1,5/2,5 х 7 см. Розміри перетину 0,7 х 2,2 см (рис. 9: 3; 16: 3).

Гончарний посуд давньоруського часу представлений великою кількістю фрагментів вінець, денець і стінок гончарної кераміки (рис. 9: 2, 4, 8; 11: 7--10). Більшість з них належить горщикам, проте окремі уламки походять від сковорідок (рис. 9: 4) та, можливо, глеків (рис. 11: 17). Уламки горщиків мають різні форми вінець, в тому числі і з манжетами, валиками та ін. Верхні частини посудин прикрашені орнаментом у вигляді горизонтальних смуг, хвиль, надколів, відбитків пальців або мотузки (рис. 10: 1, 6, 8, 13--15, 17--22; 12: 19, 21) Частина денець мала клейма (рис. 13: 26--29). Поверхня посудин шорстка, сірих або коричневих відтінків (частина має рожевий колір, що пов'язане із вторинним обпалом). В глині можуть бути присутні домішки піску, дрібної жорстви. Інтерес становлять уламки стінок візантійських амфор (рис. 11: 27, 28). Зовнішня поверхня біла (ангоб), вкрита дрібними горизонтальними врізаними лініями. Глина рожевого кольору з домішкою дрібного вапняку (?). Керамічний комплекс пам'ятки датується ХІ ст. Частина керамічного комплексу (декілька фрагментів) за особливостями профілювання верхнього краю (манжет-закраїна на зовнішній поверхні вінця із сполученням округлого краю, який потоншується) мають аналогії серед старо- житностей городища 1 в м. Коростені, датованими серединою Х ст.

Так звана «залізна криця» представлена цілими або фрагментованими формами. Цілі форми мають низьку напівсферичну форму різних розмірів. Поверхня вкрита залізними окислами, пориста і містить численні відбитки органічних речовин (рис. 17: 4--6).

Уламки стінок металургійних горнів із отворами для сопел. Один бік має силікатний шар, інший -- окисли заліза. Товщина стінки до 1,5 см, діаметр отвору 3 см (рис. 16: 2).

Болотна руда представлена численними конкреціями із великим вмістом заліза. Виходячи із стану агломерацій, вони були очищені від природних домішок (рис. 16: 1--2).

5. Каміння із слідами обробки, деякі з них мають сточені площини, отвори тощо (рис. 16: 1).

6. Уламки плінфи (рис. 16: 1).

Об'єкт 6 (виробнича яма -- смолокурня) (рис. 3: 5, 6; 18). Верхній контур заповнення зафіксовано на гл. 0,35 м у вигляді темної плями на тлі сіро-білого супіску під час зачистки поверхні материка в межах сектора 1. Пляма мала овальну форму, яка булаорієнтована по лінії північ--південь Південна частина об'єкта залишилась не розкопа-ною згідно умов проведення рятівних робіт в ме-жах будівельних майданчиків.. Після розчистки заповнення встановлено, що яма мала овальну форму, рівне дно та сильно нахилені назовні стінки. Ширина ями 1 м, довжина дослідженої частини також біля 1 м. Дно знаходилося на гл. 0,71 м. На середні глибини заповнення зафіксовано дно гончарної посудини із отворами, крупний уламок залізної «криці» та стінку горна з отвором під сопло (рис. 19: 2, 3). заповнення об'єкта у вигляді темно-сірого гумусованого супіску містило також уламки гончарного посуду.

Знахідки.

1. Дно гончарного горщика, в якому зроблено п'ять отворів. Отвори зроблені у готовому виробі. Внутрішні стінки посудини закопчені (рис. 19: 4).

2. Гончарний посуд давньоруського часу представлений фрагментами вінець, денець і стінок гончарних горщиків (рис. 19: 1, 5--7). Уламки горщиків мають різні форми вінчиків з манжетами, валиками та ін. Верхні частина однієї посудини прикрашена горизонтальними смугами. Поверхня посудин шорстка, сірих або коричневих відтінків. У глині можуть бути присутні домішки піску, дрібної жорстви. Інтерес представляє уламок стінки візантійської

3. амфори (рис. 19: 9). Зовнішня поверхня декорована дрібними горизонтальними врізаними лініями. Глина рожевого кольору з домішкою дрібного вапняку (?). Керамічний комплекс об'єкту датується ХІ ст. (рис. 19: 5--7).

Знахідки з культурного шару.

1. Браслет скляний -- фрагмент (гл. 0-- 0,4 м) Тут і далі глибина для знахідок з культурного шару подана від рівня сучасної денної поверхні.. Поверхня вкрита шаром патини сірого кольору, рифлена внаслідок скручування джгута. Скляний кручений джгут, який зігнутий в кільце. Довжина уламка 4 см, діаметр перетину 0,5 см (рис. 5: 2).

2. Кресальний камінь з кременю (гл. 0,25-- 0,5 м). Кремінь темно-сірого кольору, прямокутної форми, краї оброблені дрібною ретушшю. Загальні розміри 0,7 х 1,5 х 1,5 см (рис. 5: 3).



Рис. 13. Наливайківка 1, об'єкт 5, уламки нижніх частин гончарних посудин із заповнення

Рис. 14. Наливайківка 1, об'єкт 5: 1 -- стратиграфічна бровка; 2 -- вигляд плями верхнього контуру об'єкта

Рис. 15. Наливайківка 1, об'єкт 5, різні ракурси об'єкта після повної розчистки

Рис. 16. Наливайківка 1, об'єкт 5: 1 -- каміння зі слідами обробки; 2 -- уламки стінок залізоплавильного горна; 3--6 -- індивідуальні знахідки



3. Кільце кольчужне (?) (гл. 0,6 м). Ціле. Кільце з тонкої залізної проволоки з незамкне- ним краєм. Діаметр кільця 1 см, перетину -- 0,2 см (рис. 5: 1).

4. Глиняний посуд давньоруського часу представлений великою кількістю фрагментів вінець, денець і стінок гончарної кераміки (рис. 5: 4--39; 20). Деякі днища мають клейма та отвори (рис. 5: 39). Орнаментація представлена врізаними прямими та хвилястими лініями та нігтьовими вдавленнями (рис. 5: 31, 34, 37). Керамічний комплекс утримує вінця гончарних посудин, які за профілюванням можуть бути датовані в межах ХІ ст. (9 фрагментів ), а також в межах ХІІ--ХІІІ ст. (3 фрагменти).

Культурно-хронологічна характеристика поселення «Наливайківка 1». Характер виявлених тут об'єктів та знахідок свідчить про те, що поселення має виробничий характер і, скоріш за все, було сезонного використання. Особливості досліджених об'єктів (наземна стовпова споруда, смолокурна яма, «глинище») та знахідок (уламки стінок горна, шлаки, криця, вугілля, обпалені кістки тварин) є прямим свідченням цього.



Рис. 17. Наливайківка 1, об'єкт 5, залишки залізовидобувного виробництва: руда, криця, залізна окалина

Особливо слід зупинитися на знахідках, які засвідчують виготовлення сиродутного заліза на місці. До них, в першу чергу, належать рештки металургійного горна. Вони представлені шматками обпаленої глини, яка могла являти собою частини тіла глинобитного горна, які спеклись внаслідок дії високих температур. Частина глиняної обмазки ошлакована

і представляє внутрішню поверхню тіла горна в зоні дії високих температур, які призвели до ошлакування глини. Серед них особливо слід відзначити декілька уламків повітродувних каналів діаметром 2--3 см. Внутрішня поверхня отвору та внутрішня поверхня стінки, яка до них прилягає ошлаковані.

Рис. 18. Наливайківка 1, об'єкт 6, різні ракурси після повної розчистки

Із об'єктів та культурного шару поселення Наливайківка 2 походять відходи металургійного виробництва, представлені шлаками, які також можуть розглядатися як доказ виробництва на місці. їх можна розділити на три основні групи. Перша група представлена легкими силікатними шлаками середніх та дрібних розмірів сірого та зеленкуватого кольорів. їх походження пов'язано із ошлакуванням внутрішньої поверхні горна в зоні дії високих температур. Частина шлаків такого походження мають поєднання обпаленого глиняного масиву та ошлакованої поверхні. Інша частина, яка відділилась від стінки горна повністю складається із ошлакованої маси. Друга частина силікатних шлаків походить від ошлакування силікатної складової металургійної шихти: безпосередньо залізної руди, яка обов'язково включає до свого складу силікати, або ж являє собою спеціальні додатки до шихти з метою зменшення температури відтворення заліза. Друга група представлена металургійними шлаками із значним вмістом окислів заліза та включеннями відновленого заліза. Вони мають темніший у порівнянні із силікатними колір із переважанням коричневих та червоно-коричневих відтінків. Серед них можна виділити групу шлакових конгломератів, які утворилися і сформувались в процесі виготовлення заліза в середині горну. Цілі знахідки мають наближену до сферичної форми, яка відповідає нижній частині горна, в якій вони збирались і застигали. частина з них на нижній поверхні мають відбитки і включення обпаленої глини -- глиняної обмазки днашлакоприймача. Третю групу складають металургійні шлаки із специфічними ознаками розмірів, зовнішньої та нижньої поверхні, які утворилися під час випуску назовні рідких шлаків із горну.

Рештки повітродувних каналів мають отвір діаметром 2--3 см, що співвідноситься із відомими на сьогодні отворами металургійних глиня

них сопел. Подібні знахідки в більш цілому стані зафіксовані в процесі дослідження металургійного осередку давньоруського часу поблизу с. Ко- лонщина (Філюк 2012, с. 96, 97, 247, 248).

На думку дослідника металургійного осередку О. в. Філюка, подібні отвори могли бути призначені для спостереження за процесом відновлення заліза: станом заповнення шлаками, температурою всередині горну, а також могли слугувати для подачі повітря всередину горна ямного типу через канал, виготовлений в ґрунті, який з'єднував міхи та тіло горну. висловлена думка, напевно, також може бути поясненням функціонального призначення круглих отворів із слідами взаємодії з високою температурою.

Проте, вказані отвори можуть бути інтерпретовані як повітронадувні канали горнів із використанням безконтактної подачі повітря. Обґрунтуванням цього припущення можуть бути два важливих спостереження за розподілом археологічних решток металургійного виробництва та результати експериментальних досліджень сиродутного способу відтворення заліза. Традиційно, в якості повітронадувних каналів до металургійних горнів переважна більшість вітчизняних дослідників розглядають глиняні сопла. Останні відомі на декількох пам'ятках із рештками металургійних горнів та іншими виразними ознаками виготовлення заліза на місці. Серед них найпрезентативні- ше поселення Григорівка (Бідзіля, Паньков 2000, с. 98 -- 112). На вказаній пам'ятці виявлено і досліджено значну кількість металургійних горнів та десятки цілих і фрагментованих сопел. Із урахуванням нетривкості матеріалу, із якого вони виготовлені, значні термічні навантаження, цілком обґрунтованим виглядає припущення, що металургійні сопла не могли використовуватись протягом декількох плавок і мають за кількістю приблизно відповідати кількості плавок. Проте, якщо металургійні шлакові конгломерати, які відповідають одному етапу виготовлення заліза, не є унікальними серед археологічних знахідок, то металургійні сопла трапляються рідко. До того ж на деяких металургійних комплексах, де представлені всі елементи металургійного виробництва від запасів руди, спеціального об'єкту для облаштування виробництва, один чи значна кількість металургійних горнів та численні відходи виробництва, не зафіксовано жодної знахідки металургійних сопел, які мали б становити масовийматеріал серед зафіксованих знахідок, за умови їх використання. Логічним припущенням може бути можливість використання іншого способу подачі повітря всередину горна.



Рис. 19. Наливайківка 1, об'єкт 6: 1, 4--8 -- уламки давньоруського гончарного посуду; 2 -- фрагмент стінки горна з отвором; 3 -- залізна криця; 9 -- фрагмент візантійської амфори

Відсутність на металургійному поселенні Колонщина знахідок керамічних сопел О. В. Фі- люк пояснив використанням з'єднання горна і міхів за допомогою повітрянадувного каналу, виготовленого в ґрунті. Простішим поясненням в даному випадку може бути використання саме безконтактного способу подачі повітря.

Нарешті, про видобуток заліза на місці засвідчують результати фільтрації ґрунту заповнення об'єкта 5. Так, за даними С. А. Горба- ненка «нерозчинна фракція містила велику кількість дрібних відходів виробництва металу (заліза): окалину, ошлаковану глину, шлаки» (додаток 2). Наявність фракцій окалини є наслідком відковування сирцевого заліза саме на місці його виплавки.

Слід також додати, що топографічні умови пам'ятки «Наливайківка 2», яка розташована в вододільній рівнинний місцевості із сильною заболоченістю та ймовірно поросла лісом в давнину, забезпечували необхідні умови для видобутку заліза, ведення лісових промислів -- видобуток дьогтю, деревного вугілля, бортництво та збиральництво. Слід зазначити, що пам'ятка Наливайківка 1 входить до найближчої промислової округи сільських поселень (Колонщи- на, Кременище), яка відома на правобережній Київщині в давньоруський час (Село... 2003, с. 95--101).

Пам'ятка Ферма 3 -- поселення давньоруського часу (XI ст.) було відкрите у 2013 р. і додатково обстежене у 2017 р. Воно розташоване за 0,75 км на південний схід від садиб південно-східної околиці с. Ферма та за 1,5 км на південь від автодороги Ферма--Королівка, на схід від існуючої ЛЕП 750 кВ (рис. 1; 2: 1).

Культурний шар зафіксований на підвищенні лівого (південного) берега невеликого струмка, який є лівим допливом р. Здвиж (пра

ва притока Тетерева -- права притока Дніпра). На даний час струмок заведено в штучний канал, поруч з яким є великі заболочені ділянки. Поверхня вододілу в місці розташування поселення має слабо виражений рельєф (перепади висот на кількасот метрів складають не більше 1--2 м). Первинний рельєф суттєво деформований за рахунок сучасних меліоративних споруд (канали, водозбірники тощо). Перепад висоти рівнини (176,2 м), де зафіксовані археологічні знахідки, відносно русла давнього струмка (175,0 м) складає близько 1 м (рис. 2: 1). У давнину поселення могло займати південний слабо виражений схил витоків струмка, що входив до лівих допливів р. здвиж. загальна площа поширення знахідок становить приблизно 2 га. Поверхня пам'ятки на час досліджень піддавалася щорічній оранці, частково задернована, а ближче до струмка поросла чагарником та зайнята лісосмугою.



У межах розкопу зафіксована така стратиграфія (рис. 2: 1):

• 0--0,26/0,32 м -- чорний гумусований супісок (орний шар);

• 0,26/0,32--0,46 м -- сіро-чорний гумусований супісок, який містив археологічні знахідки (культурний шар);

• 0,46/50 м і нижче -- сіро-коричневий супісок з великою кількістю залізистих включень (вкраплення, прошарки) без археологічних знахідок (материк).



У межах розкопу стаціонарних археологічних об'єктів виявлено не було. Із культурного шару походять індивідуальні та масові знахідки давньоруського часу, опис яких подано нижче.

1. Пряслице з пірофілітового сланцю. Виготовлене зі сланцю рожевого кольору. Має біконічну

2. форму з округлим ребром. Торці не оброблені (?) -- помітні борозни від обробки та, можливо, ділянки поверхні «дикого» каменю. На площинах нанесено знак із чотирьох крапок, розташованих в ромб-хрест, на одній площині три фігури, на другій -- чотири. Висота пряслиця 1,3 см, діаметр ребра 2,2 см, отвору -- 0,8 см (рис. 21: 15; 22: 10).

3. Ніж залізний -- фрагмент черешка з лезом. Ніж невеликих розмірів з прямою спинкою, лезо відділене від черешка уступами. Довжина уламка 3,8 см, максимальна товщина спинки 0,3 см (рис. 21: 17; 22: 3).

4. Ковадло (костиль?) залізне. Масивний чотирикутній в перетині стрижень, який завершується масивною «шляпкою» прямокутної форми. Довжина виробу 3,5 см, розміри «шляпки» 2,5 х 0,6 см (рис. 21: 19; 22: 1).

5. Наконечник стріли залізний, вістря обламане. Наконечник черешкового способу кріплення, лезо має форму витягнутого ромба. черешок в перетині чотиригранний, лезо в перетині ромбоподібне. загальна довжина уламка 4,5 см, черешка 3 см, максимальний перетин вістря 0,9 х 0,4 см (рис. 21: 13).

6. Ніж залізний, цілий. Ніж невеликих розмірів з прямою спинкою, лезо відділене від черешка уступами. Довжина 7 см, максимальна товщина спинки 0,3 см (рис. 21: 12; 22: 5).

7. Вудила залізні -- збереглося одне гризло з кільцем. Дріт, з якого воно зроблене, в перетині круглий. Діаметр кільця 4,5 см, довжина гризла 8 см. Максимальний перетин гризла 0,8 см (рис. 21: 18; 22: 9).

8. Посудина бронзова -- фрагмент вінець, деформований. вінця потовщені (рис. 21: 16; 22: 2).

9. Криця залізна. Уламок криці сферичної форми. Загальні розміри 15 х 10 х 8 см (рис. 22: 6).

10. Напівфабрикат з рожевого сланцю. Уламок сланцю рожевого кольору, який міг слугувати сировиною для виробів дрібної пластики (пряслиця, хрестика, тощо). загальні розміри уламка 2 х 5 х 6 см (рис. 22: 7).

11. Шило (наконечник стріли?) залізне. Залізний стрижень, чотирикутний в перетині. вістря і черешок в перетині чотирикутні. Довжина 6 см, максимальний перетин 0,6 х 0,7 см (рис. 21: 14).

12. Глиняний посуд давньоруського часу представлений великою кількістю фрагментів вінець, денець і стінок гончарної кераміки. Головним чином уламки могли належати горщикам. Поверхня посудин шорстка, сірих або коричневих відтінків (частина має рожевий колір, що пов'язане із вторинним випалом). У глині можуть бути присутні домішки піску, дрібної жорстви. Орнаментація представлена врізаними прямими та хвилястими лініями та нігтьовими вдавленнями. Інтерес становить уламок стінки візантійської амфори (рис. 21: 1--7, 10, 11). Зовнішня поверхня біла (ангоб), декорована дрібними горизонтальними врізаними лініями. На поверхні також простежуються два знаки графіті, нанесених врізаними лініями.

Глина рожевого кольору з домішкою дрібного вапняку (?) (рис. 21: 9; 22: 8). Керамічний комплекс відноситься до ХІ ст. (рис. 21: 1--7).



Рис. 22. Ферма 3, індивідуальні знахідки з культурного шару поселення

Культурно-хронологічна характеристика. Пам'ятка «Ферма 3» є багатошаровим поселенням доби бронзи та давньоруського часу. Основний культурний шар утворився саме в давньоруський час ХІ--ХІІІ ст. Ділянка, яка потрапила в зону рятівних розкопок, розташованапоблизу долини струмка, яка в давнину була сильно заболочена. Відповідно, це могла бути околиця давньоруського поселення, основна частина якого розташовувалась у південному напрямку (вглиб рівнини). Характер знахідок з культурного шару, отриманих під час розкопок та візуального обстеження поверхні, свідчить про звичайний поселенський характер даної пам'ятки з постійним проживанням населення на його території. Про це може свідчити відсутність виразних решток, пов'язаних з ремеслами та промислами. Проте, знахідка «дикого» уламка рожевого сланцю та пряслиця з цього ж матеріалу, можливо, свідчить про наявність домашнього виробництва на даному поселенні (пряслиця, хрестики тощо). Наявність стріл, кінського спорядження вказує на заняття мисливством. Уламки візантійських амфор та бронзової посудини свідчить про торгівельні зв'язки населення з міськими центрами Київської Русі.

Близькість пам'яток до зони покладів болотної руди (залізодобувний центр в Колон- щині) та наближенням до потужного ринку збуту продукції (Київ) зумовило ремісничий характер поселення «Наливайківка 2». Цілком ймовірно, що воно входило до групи поселень, основною спеціалізаціє яких був видобуток та первинна обробка заліза.

Матеріали поселення «Ферма 3» підтверджують положення про високий економічний рівень сільської округи Київщини в порівнянні з матеріальною культурою давньоруських міст. Наявність візантійських амфор, скляних браслетів, бронзових посудин, предметів військового або мисливського спорядження засвідчує торговельно-ремісничі стосунки сільського та міського населення Київської Русі.



ЛІТЕРАТУРА

1. Бідзіля, В. І., Паньков, С. В. 2000. Залізодобувне виробництво на території України та Угорщини на рубежі І--ІІ тис. н. е. Археологія, 3, с. 98-112.

2. Петраускас, О., Авраменко, М. 2017. Звіт про пам'яткоохоронні роботи (розкопки) у зоні будівництва заходів ПЛ 330 кВЧорнобильська АЕС -- Північна на ПС 750 кВ«Київська» у 2017р.). НА ІА НАН України, ф. 64.

3. Петраускас, О., Сілаєв, О. 2017. Звіт про археологічні розвідки в зоні будівництва заходів ПЛ 330 кВ Чорнобильська АЕС -- Північна на ПС 750 кВ «Київська» у 2017р. НА ІА НАН України, ф. 64.

4. Село... 2003. Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). Київ: Шлях.

5. Філюк, О. В. 2012. Добування заліза в південноруських землях Х--ХІІІ ст. (за матеріалами комплексу пам'яток біля с. КолонщинаМакарівського району Київської області). Київ: Центр учбової літератури.

6. REFERENCES

7. Bidzilia, V. I., Pankov, S. V. 2000. Zalizodobuvnevyrob- nytstvonaterytoriiUkrainytaUhorshchynynarubezhiI-- IItys. n. e. Arkheolohiia,3, s. 98-112.

8. Petrauskas, O., Avramenko, M. 2017. Zvitpropamiatk- ookhoronniroboty (rozkopky) uzonibudivnytstvazakhodivPL 330 kVChornobylskaAES -- PivnichnanaPS 750 kV «Kyivska» u 2017 r.).NAIANANUkrainy, f. 64.

9. Petrauskas, O., Silaiev, O. 2017. ZvitproarkheolohichnirozvidkyvzonibudivnytstvazakhodivPL 330 kVChornobyl- skaAES -- PivnichnanaPS 750 kV«Kyivska» u 2017 r.NAIANANUkrainy, f. 64.

10. Selo... 2003. SeloKyivskoiRusi (zamaterialamypivden- noruskykhzemel).Kyiv: Shliakh.

11. Filiuk, O. V. 2012. Dobuvanniazaliza v pivdennoruskykhzemliakh Х--ХШ st. (zamaterialamykompleksupam'iatokbilia s. KolonshchynaMakarivskohoraionuKyivskoioblasti). Kyiv: Tsentruchbovoiliteratury.

Размещено на Allbest.ru

...