Локальні та міжрегіональні типи намистин з жіночих пізньосарматських поховань східноєвропейського степу
Визначення хронологічної позиції основних типів намистин з жіночих пізньосарматських поховань східноєвропейського степу. Особливість виокремлення локальних та міжрегіональних маркерів поховань. Дослідження характерного набору поховального начиння.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.10.2021 |
Размер файла | 823,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Локальні та міжрегіональні типи намистин з жіночих пізньосарматських поховань східноєвропейського степу
Г.О. Кисленко
Анотація
Аналіз розповсюдження типів намистин з жіночих пізньосарматських поховань східноєвропейського степу уможливив виокремити локальні та міжрегіональні маркери поховань, а також визначити їхню хронологічну позицію.
Ключові слова: східноєвропейські степи, пізнь- осарматська культура, жіночі поховання, намистини, типи, маркери.
Abstract
O. Kyslenko
LOCAL AND INTERREGIONAL TYPES OF BEADS FROM LATE SARMATIAN FEMALE BURIALS IN THE STEPPE OF EASTERN EuROPE
The most numerous category of finds among the funeral utensils in the Late Sarmatian female burials are the beads. Despite the mass and standardization, their potential as the dependable markers of date and location is still not developed completely. So one of the promising directions is to identify the zones of geographical distribution of the types of beads, that is, the selection of local and interregional types.
The data base of the study consisted of 38 Late Sar- matian burials containing more than 7050 beads.
At the first stage, a series of types of beads were classified according to the informative degree. Thus 39 types (found only in one buried) were considered poor informative. Other 56 types are considered well informative, because they were found in two or more burials.
In the second stage, among 56 informative types,17 local markers (those found in two or more graves from one geographic region) were identified. All assemblages were dated according the dates of burials where they have been discovered.
In the third stage, the remaining 39 informative types have been identified as interregional (those found in two or more graves from the territories of two or more regions of the studied range of distribution of the Late Sarmatian culture). They were also dated according the dates of burials. Thus, the result of the study is the selection of local and interregional markers of Late Sarmatian female burials from the territory of the steppe of Eastern Europe.
Keywords: Late Sarmatian culture, beads, types, female burials, markers.
Вступ
Найчисельнішою категорією знахідок серед поховального начиння у жіночих пізньосарматських похованнях є намистини. Попри масовість і стандартизованість цих виробів, їхній потенціал як надійного маркера у часовому і просторовому розумінні досі повністю не розкрито. одним з перспективних напрямів є виявлення географічних зон поширення певних типів намистин, тобто виокремлення локальних і міжрегіональних типів, іншими словами, таких, що є спільними для всього східноєвропейського степового простору чи певних його регіонів.
Джерела для достовірності картини враховані поховання з повним інвентарним набором, позаяк через пограбування або руйнацію якась частина речей могла зникнути. виходячи з цього, обрано такі критерії відбору поховань, залучених до дослідження: 1) поховання здійснене за пізньосарматським поховальним обрядом і містило характерний для пізньосарматської культури поховальний інвентар; 2) локалізується на території східноєвропейського степу в межах нинішніх угорщини, румунії, республіки Молдова, україни та російської Федерації; 3) непограбоване (давніми чи нинішніми грабіжниками) і незруйноване (гризунами, сільськогосподарською технікою тощо); 4) наявність серед поховального інвентарю надійних хроноіндикаторів; 5) наявність поховального інвентарю намистин. у дослідженому масиві враховано визначення статі антропологами, а також авторами розкопок. у разі відсутності визначення статі поховання визначене як жіноче, орієнтуючись на характерний набір поховального начиння (дзеркала, жіночі металеві прикраси, значна кількість намистин тощо).
Таким чином, джерельну базу дослідження становлять 38 пізньосарматських поховань, що містили загалом понад 7050 намистин (див. додаток).
Методика виявлення локальних і міжрегіональних (спільних для всіх чи кількох регіонів) типів намистин здійснено в декілька етапів, за авторською типологічною схемою (олійник 2017).
Таблиця 1. Серіація типів намистин і поховань, з яких вони походять
Перший етап аналізу зводився до серіації типів намистин і поховань, де їх знайдено (табл. 1), що уможливило виявити інформативні й малоінформативні типи намистин. до малоінформативних (таких, що знайдені лише в одному похованні) відносяться 39 типів, з-поміж яких: три типи безбарвних намистин -- Б 2, Б 3 і Б 5; три типи білих намистин -- БілК 2, БілК 3 і Білк 5; п'ять типів чорних -- ЧорК 4, ЧорК 5, ЧорК 7, ЧорК 8 і ЧорК 9; два типи червоних -- Черк 2 і Черк 8; шість помаранчевих -- Пк 3, ПК 5, ПК 6, ПК 7, ПК 10 і ПК 11; 10 типів жовтих -- ЖК 2, ЖК 3, ЖК 4, ЖК 5, ЖК 7, ЖК 8, ЖК 9, ЖК 10, ЖК 11 і ЖК 12; чотири типи зелених -- ЗК 6, ЗК 7, ЗК 9 і ЗК 12; три типи
Абганерово II, к. 13, и. 1 Бокани, п. 5 Бокани, п. 6 Бокани, п. 9 Бокани, п. 10 Бокани, п. 17 Височино V, к. 2, п. 2 Джармата II, п. 26 Дивізія, к. 2, и. 1 Дружне, склеп 18, п. В Дружне, склеп 21, и. Е Дружне, мог. 24 Дружне, склеп 58, п. С Дружне, склеп 66, п. А Дружне, склеп 66, п. В Дружне, мог. 67, Пд підбій, п. З Дружне, мог. 67, Пн підбій, п. 2 Дружне, мог. 73, Пн підбій, п. В Дружне, мог. 73, Пд підбій, п. D Дружне, склеп 78, п. D Дружне, склеп 84, п. А Дружне, склеп 84, п. D Дуденпій Вені, п. 2 Мако-Пап-хат І, п. 2 Мако-Пап-хат І, п. 14 Мічурінське, склеп 1, п. 1 Нагавський II, к. 11, п. 1 Нейзац, склеп 17, п. 1 Нейзац, склеп 17, п. 2 Нейзац, мог. 103 Нейзац, мог. 156 Нейзац, мог. 208, п. 1 Нейзац, мог. 208, п. 2 Новоолександрівка І, к. 20, п. 1 Пашкани, п. 1 Трушень, п. 1 Хунедоара Тімітттане, п. 17 Чотири брати, к. З, п. 7
Абганерово II, к. 13, п. 1 Бокани, п. 5 Бокани, п. 6 Бокани, п. 9 Бокани, п. 10 Бокани, п. 17 Височино V, к. 2, п. 2 Джармата II, п. 26 Дивізія, к. 2, и. 1 Дружне, склеп 18, п. В Дружне, склеп 21, и. Е Дружне, мог. 24 Дружне, склеп 58, п. С Дружне, склеп 66, п. А Дружне, склеп 66, п. В Дружне, мог. 67, Пд підбій, п. З Дружне, мог. 67, Пн підбій, п. 2 Дружне, мог. 73, Пн підбні, п. В Дружне, мог. 73, Пд підбні, п. D Дружне, склеп 78, п. D Дружне, склеп 84, п. А Дружне, склеп 84, п. D Дудештні Вені, п. 2 Мако--Пап-хат І, п. 2 Мако--Пап-хат І, п. 14 Мічурінське, склеп 1, п. 1 Нагавський II, к. 11, п. 1 Нейзац, склеп 17, п. 1 Нейзац, склеп 17, п. 2 Нейзац, мог. 103 Нейзац, мог. 156 Нейзац, мог. 208, п. 1 Нейзац, мог. 208, п. 2 Новоолександрівка І, к. 20, п. 1 Пашкани, п. 1 Трушень, п. 1 Хунедоара Тімітттане, п. 17 Чотири брати, к. З, п. 7 блакитних -- БлакК 1, БлакК 7 і БлакК 9; три типи синіх -- ск 1, ск 3 і ск 12.
Інші 56 типів визнані інформативними, по- заяк їх виявлено у двох і більше похованнях. залежно від місця знахідки ці типи розподілено на локальні та міжрегіональні.
Локальні типи намистин
з-поміж 56 інформативних типів виокремлено локальні -- такі, що були знайдені у двох і більше похованнях одного географічного регіону. їх виявилося 17 (табл. 2). виділені типи датовані згідно з хронологією поховань, з яких вони походять (табл. 3).
Таблиця 2. Локальні типи намистин
Тип |
Регіон знахідок |
кількість комплексів |
Цатування, ст. |
|
ск 7 |
Цністровсько-Прутське міжріччя |
2 |
ІІ -- перша половина ІІІ |
|
Зк 4 |
Цруга половина ІІ--ІІІ |
|||
Блакк 8 |
||||
Б 4 |
крим |
Цруга половина ІІ -- перша половина ІІІ |
||
Білк 7 |
||||
Черк 5 |
||||
Пк 4 |
3 |
|||
жк 6 |
2 |
Цруга половина ІІ -- перша половина ІІІ і IV |
||
ск 10 |
||||
Білк 4 |
Цруга половина ІІ -- початок IV |
|||
ск 4 |
||||
Блакк 2 |
7 |
Цруга половина ІІ--IV |
||
Чоркк 6 |
2 |
ІІІ |
||
Пк 8 |
ІІІ -- початок IV |
|||
ск 6 |
6 |
Цруга чверть ІІІ--IV |
||
ск 11 |
2 |
IV |
||
Чорк 1 |
нижній Цон |
кінець ІІ--IV |
три типи знайдено тільки на території Цніст- ровсько-Прутського міжріччя, а саме: ск 7 -- у похованнях Пашкани п. 1 і трушень п. 1; зк 4 і Блакк 8 -- у похованнях Бокани п. 9 і п. 10.
Таблиця 3. Абсолютне датування поховань, залучених до дослідження
у похованнях криму виявлено 13 типів намистин, що не трапилися в інших регіонах, а саме: Б 4 (нейзац склеп 17, п. 1 і 2), Білк 7 (Мічурінське склеп 1, п. 1; нейзац склеп 17, п. 1), черк 5 (нейзац склеп 17, п. 1 і 2), Пк 4 (нейзац мог. 103, двоє похованих та мог. 208, п. 1 і 2), Жк 6 (Цружне мог. 73, півенний. підбій, п. D; нейзац мог. 208, п. 2), ск 10 (Цружне склеп 66, п. В; нейзац мог. 103, двоє похованих), Білк 4 (нейзац мог. 156 і мог. 208, п. 2), ск 4 (нейзац мог. 103, двоє похованих, і мог. 156), Блакк 2 (Цружне мог. 24, склеп 58, п. с, мог. 67, південний підбій,
п. 3, нижній ярус; Мічурінське склеп 1, п. 1; ней- зац склеп 17, п. 1 і 2, мог. 103, двоє похованих), Чорк 6 (Цружне мог. 24; Мічурінське склеп 1,
п. 1), Пк 8 (Мічурінське склеп 1, п. 1; нейзац мог. 156), ск 6 (Цружне склеп 18, п. В, мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус, мог. 67, північний підбій, п. 2, мог. 73, південний підбій,
п. D, склеп 78, п. D, склеп 84, п. D), ск 11 (Цруж- не склеп 58, п. с, склеп 66, п. в).
тип чорк 1 походить з двох поховань з нижнього Подоння -- Абганерово ІІ к. 13, п. 1 і Височино V к. 2, п. 2.
Міжрегіональні типи намистин
з-поміж інформативних типів 39 становлять міжрегіональні -- такі, що знайдені у двох і більше похованнях з двох чи більше регіонів ареалу пізньосарматської культури (табл. 4). їх також було датовано згідно з хронологією поховань (табл. 3).
на всій території -- в угорському та румунському Банаті, Цністровсько-Прутському міжріччі, Буджаку, криму і на нижньому Цону зустрінуто тип черк 4 у 13 похованнях: Бокани п. 6; Височино V к. 2, п. 2; Цивізія к. 2, п. 1; Цружне склеп 58, п. с, склеп 66, п. В, мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Мако-Пап- хат І п. 14; Мічурінське склеп 1, п. 1; нейзац склеп 17, п. 1 і п. 2; новоолександрівка І к. 20, п. 1; Трушень п. 1; Хунедоара Тімішане п. 17.
на території угорського та румунського Бана- ту, Цністровсько-Прутського міжріччя та криму відомо 12 поховань, де були намистини типу Зк 2: Бокани п. 5, 6 і 9; Цружне мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Цудештій Векі п. 2; Мако-Пап-хат І п. 2 і 14; нейзац склеп 17, п. 1 і 2, мог. 103, двоє похованих, мог. 156; Паш- кани п. 1. У цих же регіонах виявлено п'ять поховань, що містили тип ск 5: Бокани п. 17;
Бокани п. 5 Пашкани п. 1 Бокани п. 6 Бокани п. 17 Нагавський II к. 11, п. 1 Нейзац склеп 17, п. 1 Нейзац склеп 17, п. 2 Нейзац м. 103 (двоє похованих) Нейзац мог. 208, п. 1 Нейзац мог. 208, п. 2 Новоолександрівка I к. 20, п. 1 Трушень п. 1 Бокани п. 9 Бокани п. 10 Чотири брати к. 3, п. 7 Височино V к. 2, п. 2 Мічурінське склеп 1, п. 1 Мако-Пап-хат I п. 2 Мако-Пап-хат I п. 14 Хунедоара Тімішане п. 17 Джармата II п. 26 Дружне мог. 67, Пн підбій, п. 3 Дивізія к. 2, п. 1 Дружне мог. 67, Пн підбій, п. 2 Нейзац мог. 156 Дружне мог. 24 Абганерово II к. 13, п. 1 Дружне склеп 21, п. Е Дружне склеп 18, п. в Дружне склеп 58, п. С Дружне склеп 66, п. А Дружне склеп 66, п. в Дружне мог. 73, Пн підбій, п. в Дружне мог. 73, Пд підбій, п. D Дружне склеп 78, п. D Дружне склеп 84, п. А Дружне склеп 84, п. D Дудештій векі п. 2
Джармата II п. 26; Дудештій Векі п. 2; Мако- Пап-хат I п. 2; Нейзац склеп 17, п. 1.
В угорському та румунському Банаті, Дніст- ровсько-Прутському міжріччі, Криму та Нижньому Подонні 10 поховань містили тип ПК 1: Абганерово II к. 13, п. 1; Бокани п. 5; Джармата II п. 26; Мако-Пап-хат I п. 2; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац мог. 103, двое похованих, мог. 208, п. 1 і 2; Новоолександрівка I к. 20, п. 1; Пашкани п. 1.
На території угорського та румунського Бана- ту, а також Криму відомо вісім поховань з намистинами типу БілК 1: Дружне мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Дудештій Векі п. 2;
Мако-Пап-хат I п. 2 і 14; Нейзац склеп 17, п. 1, мог. 103, двое похованих, мог. 156, мог. 208, п. 2.
У цих же регіонах і на Нижньому Дону у дев'яти похованнях були намистини БілК 6: Абганерово II к. 13, п. 1; Дружне мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Дудештій Векі п. 2; Мако-Пап-хат I п. 14; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1 і п. 2, мог. 208, п. 1 і п. 2. Натомість тип СК 2 зафіксовано у15 похованнях: Дружне склеп 18, п. В, склеп 58, п. С, склеп 66, п. А і п. В, мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус, мог. 73, північний підбій, п. В, мог. 73, північний підбій, п. D, склеп 78, п. D, склеп 84, п. D; Дудештій Векі п. 2; Мако-Папхат І, п. 2 і 14; Нейзац мог. 103, двоє похованих, мог. 208, п. 2; новоолександрівка і к. 20, п. 1.
на території угорського Банату і дністровсь- ко-Прутського міжріччя відомо три поховання, де з-поміж намистин були типу Білк 3: Мако- Пап-хат І п. 2 і 14; трушень п. 1.
територію угорського Банату, дністровсько- Прутського міжріччя, Буджаку і криму поєднують шість поховань з намистинами типу чорк 2 (Бо- кани п. 6; дивізія к. 2, п. 1; дружне мог. 24; Мако- Пап-хат І п. 2; нейзац склеп 17, п. 1, мог. 103, двое похованих), а також шість поховань, що містили тип ск 8 (Цивізія к. 2, п. 1; дружне склеп 58, п. с, мог. 73, південний підбій, п. D, склеп 84, п. А; Мако-Пап-хат І п. 14; Трушень п. 1).
Таблиця 4. Міжрегіональні типи намистин
тип |
регіон знахідок |
кількість |
датування, ст. |
|
комплексів |
||||
черк 4 |
угорський Банат, румунський Банат, дністровсько- Прутське міжріччя, Буджак, крим, нижній дон |
13 |
II--IV |
|
зк 2 |
угорський Банат, румунський Банат, дністровсько- |
12 |
II -- початок IV, друга половина |
|
Прутське міжріччя, крим |
IV -- початок V |
|||
ск 5 |
5 |
іі -- початок V |
||
пк 1 |
угорський Банат, румунський Банат, дністровсько- Прутське міжріччя, крим, нижній дон |
10 |
іі--IV |
|
Білк 1 |
угорський Банат, румунський Банат, крим |
8 |
друга половина II -- початок V |
|
Білк 6 |
угорський Банат, румунський Банат, крим, нижній |
9 |
||
ск 2 |
дон |
15 |
||
Білк 3 |
угорський Банат, дністровсько-Прутське міжріччя |
3 |
друга половина II--III |
|
чорк 2 |
угорський Банат, дністровсько-Прутське міжріччя, |
6 |
II--III |
|
ск 8 |
Буджак, крим |
6 |
друга половина II--IV |
|
зк 10 |
угорський Банат, дністровсько-Прутське міжріччя, крим |
6 |
друга половина II -- початок IV |
|
черк 1 черк 9 |
угорський Банат, дністровсько-Прутське міжріччя, крим, нижній дон |
7 |
II--III |
|
8 |
||||
зк 8 |
угорський Банат, крим |
4 |
друга половина II--IV |
|
Пк 12 |
угорський Банат, крим, нижній дон |
5 |
||
черк 3 |
румунський Банат, дністровсько-Прутське міжріччя |
3 |
друга половина II--III |
|
черк 6 |
румунський Банат, крим |
5 |
||
ск 9 |
2 |
друга половина II--IV |
||
черк 7 |
румунський Банат, нижній дон |
кінець II--III |
||
Блакк 3 фк 1 |
дністровсько-Прутське міжріччя, Буджак |
друга половина II -- 270-ті рр. |
||
фк 3 |
дністровсько-Прутське міжріччя, Буджак, крим |
4 |
II -- 270-ті рр. |
|
зк 3 |
3 |
друга половина II -- 270-ті рр. |
||
Пк 15 |
дністровсько-Прутське міжріччя, крим |
2 |
II -- перша половина III |
|
зк 11 |
4 |
II--III |
||
Блакк 4 зк 5 |
2 |
II--IV |
||
Фк 4 |
3 |
|||
Фк 2 |
4 |
друга половина II--III |
||
Пк 2 |
друга половина II--IV |
|||
чорк 3 |
дністровсько-Прутське міжріччя, крим, нижній дон |
4 |
II--IV |
|
Блакк 5 |
7 |
|||
жк 1 |
6 |
|||
Пк 9 |
7 |
|||
Блакк 6 |
Буджак, крим |
3 |
друга половина II -- 270-ті рр. |
|
зк 1 |
крим, нижній дон |
2 |
друга половина II--IV |
|
Б 1 |
6 |
|||
Пк 14 |
3 |
кінець II--IV н. е. |
||
Пк 13 |
4 |
В угорському Банаті, дністровсько-Прутсь- кому міжріччі й криму відомо шість поховань з типом ЗК 10: Бокани п. 9; Мако-Пап-хат І п. 14; Нейзац склеп 17, п. 1 і 2, мог. 103, двоє похованих, мог. 156.
на території угорського Банату, дністровсь- ко-Прутського міжріччя, Криму і Нижнього дону є сім поховань, де серед намистин були типу черк 1: Бокани п. 5, п. 6, п. 9; Мако-Пап- хат І п. 2 і 14; Нейзац мог. 208, п. 2; Новоолександрівка І к. 20, п. 1. Вісім поховань містили тип ЧерК 9: Бокани п. 5, п. 9, п. 10; Височино V к. 2, п. 2; Мако-Пап-хат І п. 14; Нейзац мог. 103, двоє похованих, мог. 208, п. 2; Новоо- лександрівка І к. 20, п. 1.
На території угорського Банату і Криму чотири поховання містили тип зк 8: дружне мог. 73, північний підбій, п. В, склеп 78, п. D; Мако-Пап-хат І п. 2; Нейзац склеп 17, п. 1.
На території угорського Банату, Криму та Нижнього дону є п'ять поховань, де з-поміж намистин були типу ПК 12: дружне склеп 21, п. Е; Мако-Пап-хат І п. 2 і п. 14; Новоолександ- рівка І к. 20, п. 1; чотири брати к. 3, п. 7.
Тип ЧерК 3 походить з трьох поховань (Бокани п. 9 і 10; Хунедоара Тімішане п. 17), локалізованих у румунському Банаті та дністровсь- ко-Прутському міжріччі.
Тип ЧерК 6 походить з п'яти поховань (дружне мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1 і п. 2; Хунедоара Тімішане, п. 17), тип СК 9 -- з двох (джармата ІІ п. 26; Нейзац склеп 17, п. 1), цебто з території румунського Банату і Криму.
У двох похованнях з румунського Банату і Нижнього дону виявлено тип ЧерК 7 (Височино V к. 2, п. 2; Хунедоара Тімішане п. 17).
У дністровсько-Прутському міжріччі та Буд- жаку відомо два поховання (дивізія к. 2, п. 1; Трушень п. 1), де трапилися типи БлакК 3 і ФК 1.
На території дністровсько-Прутського міжріччя, Буджаку та Криму є чотири поховання з намистинами типу ФК 3 (Бокани п. 5; дивізія к. 2, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1; Трушень п. 1) і три поховання з типом ЗК 3 (дивізія к. 2, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1; Трушень п. 1).
З території дністровсько-Прутського міжріччя та Криму походять сім типів. У двох похованнях були типи ПК 15 (Бокани п. 5; Мічурінське склеп 1, п. 1) і ЗК 5 (Бокани п. 6; дружне склеп 66, п. В), у трьох -- ФК 4 (Бокани п. 6, п. 10 ; дружне склеп 58, п. С), у чотирьох -- ПК 2 (дружне мог. 21, п. Е, мог. 24; Мічурінське склеп 1, п. 1; Трушень п. 1), ЗК 11 (Бокани п. 6; дружне мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Мічурінське склеп 1, п. 1; Ней- зац мог. 208, п. 2). Трапилися типи БлакК 4 (Бокани п. 5, п. 6 і п. 9; дружне мог. 24) і ФК 2 (Бокани п. 9 і п. 10; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1).
У дністровсько-Прутському міжріччі, Криму й Нижньому Подонні відомо чотири поховання, де були намистини типу ЧорК 3 (Абгане- рово ІІ к. 13, п. 1; Бокани п. 5; Височино V к. 2, п. 2; Мічурінське склеп 1, п. 1). Шість поховань мали намистини типу ЖК 1 (Абганеро- во ІІ к. 13, п. 1; Бокани п. 10; дружне мог. 73, північний підбій, п. В і південний підбій, п. D; Нейзац мог. 208, п. 2; Пашкани п. 1). У семи похованнях були знайдені намистини типів БлакК 5 (Бокани п. 17; Височино V к. 2, п. 2; дружне склеп 66, п. В, мог. 67, південний підбій, п. 3, нижній ярус; Нейзац, мог. 103, двоє похованих, мог. 208, п. 1 і 2) і ПК 9 (Абгане- рово ІІ к. 13, п. 1; Бокани п. 6; дружне склеп 21, п. Е, мог. 24, мог. 67, північний підбій, п. 2, склеп 84, п. D; Мічурінське склеп 1, п. 1).
У трьох похованнях у Буджаку й Криму знайдено тип БлакК 6: дивізія к. 2, п. 1; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1.
У Криму та на Нижньому дону два поховання містили намистини типу ЗК 1 (дружне склеп 21, п. Е; Нагавський ІІ к. 11, п. 1), три -- ПК 14 (Абганерово ІІ к. 13, п. 1; дружне склеп 84, п. D; Нейзац мог. 156), чотири -- ПК 13 (Абганерово ІІ к. 13, п. 1; дружне склеп 84, п. D; Мічурінське склеп 1, п. 1; Чотири брати к. 3, п. 7), шість -- Б 1 (Височино V к. 2, п. 2; дружне склеп 18, п. В; Мічурінське склеп 1, п. 1; Нейзац склеп 17, п. 1 і п. 2, мог. 103, двоє похованих).
Висновки
Загальна таблиця локальних типів (табл. 2) демонструє, що переважна більшість їх (13 з 17 типів) пов'язується з Кримом. Імовірно, це можна пояснити певною географічною відокремленістю цього регіону. Проте не виключено, що це спричинено добіркою комплексів для дослідження, в якій переважають кримські поховання -- 20 з 38.
Назагал локальними маркерами жіночих пізньосарматських поховань на території східноєвропейського степу є такі.
для дністровського-Прутського міжріччя ІІ -- першої половини ІІІ ст. -- сині намистини у формі плоского диска зі скла (сК 7), для другої половини ІІ--ІІІ ст. -- зелені скляні намистини у формі плоского диска (ЗК 4), а також блакитні намистини у формі 14-гранника з прозорого скла (Блакк 8).
для поховань криму намічається хронологічно диференційована картина (табл. 2). локальними ознаками для поховань другої половині II -- першої половини III ст. є безбарвні подовжені горбкуваті скляні намистини з внутрішньою металевою прокладкою (Б 4), скляні намистини білого кольору призматичної форми (Білк 7), намистини червоного кольору у формі паралелепіпеда з глухого скла (черк 5), бочкоподібні сплощені помаранчевого кольору неправильної форми з бурштину (Пк 4).
для другої половини II -- першої половини III і IV ст. такими постають циліндричні жовті намистини, деякі екземпляри -- у вигляді не- розчленованих ланцюжків з двох і більше намистин, матеріал -- скло з внутрішньою металевою прокладкою (Жк 6), а також сині скляні намистини у формі 14-гранника (ск 10).
у другій половині II -- на початку IV ст. локальні риси позначають бочкоподібні поперечно здавлені білі намистини з вапняку і скла (Білк 4) і такі самі сині скляні намистини (ск 4), у другій половині II--IV ст. -- кулясті поперечно здавлені блакитні намистини з різною пропорційною характеристикою, матеріал -- прозоре і глухе скло, халцедон (Блакк 2).
у III ст. такими є чорні геширові ромбоподібні намистини (чорк 6), у III -- на початку IV ст. -- бурштинові короткоциліндричні помаранчеві намистини з виступаючими торцями (Пк 8), у другій чверті III--IV ст. -- зрізано-біконічні намистини кольору з синього скла (ск 6), нарешті в IV ст. -- видовжені скляні сині намистини спіралеподібної форми (ск 11).
для поховань кінця II--IV ст. з нижнього дону локальною прикметою є чорний бісер (чорк 1).
Міжрегіональними маркерами поховань є типи, що хронологічно розподіляються так.
для всіх регіонів, залучених до дослідження, упродовж II--IV ст.
прикметними є циліндричні намистини червоного кольору з різною пропорційною характеристикою, деякі екземпляри нерозчленовані (з 2 од.), матеріал -- скло і корал (черк 4).
для поховань II -- початку IV і другої половини IV -- початку V ст. з території угорського та румунського Банату, дністровсько-Прут- ського міжріччя і криму маркерами є кулясті та поперечно стиснені намистини зеленого кольору з різними пропорційними характеристиками зі скла (зк 2), для II -- початку V ст. -- біконічні скляні намистини синього кольору (ск 5).
для поховань II--IV ст. н. е. угорського та румунського Банату, дністровсько-Прутського міжріччя, криму та нижнього дону прикметними є кулясті й поперечно стиснені намистини помаранчевого кольору з різною пропорційною характеристикою, матеріал -- бурштин, сердолік, скло (Пк 1).
для поховань другої половини II -- початку V ст. маркерами є такі типи.
для угорського та румунського Банату, а також криму -- кулясті й поперечно стиснені намистини білого кольору з різною пропорційною характеристикою, матеріал -- вапняк і скло (Білк 1);
для угорського та румунського Банату, криму та нижнього дону -- циліндричні намистини білого кольору з різною пропорційною характеристикою з вапняку, скла, єгипетського фаянсу (БілЕ 6), а також кулясті й поперечно стиснені скляні намистини синього кольору (ск 2).
для поховань другої половини II--III ст. на території угорського Банату і дністровсько- Прутського міжріччя характерними є бочкоподібні намистини білого кольору з вапняку і скла (Білк 3).
для угорського Банату, дністровсько- Прутського міжріччя, Буджаку та криму в
III ст. -- кулясті й поперечно стиснені намистини чорного кольору з різною пропорційною характеристикою з гагату і скла (чорк 2), у другій половині II--IV ст. -- циліндричні намистини з різною пропорційною характеристикою синього кольору зі скла (ск 8).
для угорського Банату, дністровського- Прутського міжріччя, а також криму в другій половині II -- на початку IV ст. -- призматичні намистини зеленого кольору зі скла (Зк 10).
для угорського Банату, дністровсько- Прутського міжріччя, криму та нижнього дону в II--III ст. -- кулясті й поперечно стиснені намистини червоного кольору зі скла і гранату (черк 1), а також просвердлені гілочки корала червоного кольору (черк 9).
для угорського Банату і криму в другій половині II--IV ст. -- циліндричні намистини зеленого кольору з різною пропорційною характеристикою зі скла (Зк 8).
для угорського Банату, криму і Нижнього дону в другій половині II--IV ст. -- намистини помаранчевого кольору у формі 14-гран- ника з сердоліку (Пк 12).
для румунського Банату і дністровсь- ко-Прутського міжріччя у другій половині II-- III ст. -- червоні намистини у формі плоского диска зі скла (черк 3).
для румунського Банату і криму в другій половині II--III ст. -- намистини червоного кольору призматичної форми з глухого скла (черк 6), у другій половині II--IV ст. -- призматичні скляні намистини синього кольору (ск 9).
для румунського Банату і Нижнього дону наприкінці II--III ст. -- намистини червоного кольору у формі 14-гранника зі скла та сердоліку (черк 7).
для дністровсько-Прутського міжріччя у другій половині II -- 270-ті рр. -- бочкоподібні намистини блакитного кольору з прозорого
скла (БлакК 3), а також намистини фіолетового кольору у формі лінзи з прозорого скла (ФК 1).
для дністровсько-Прутського міжріччя, Буджаку й криму в II -- 270-ті рр. -- циліндричні намистини фіолетового кольору з прозорого скла (Фк 3), у другій половині іі -- 270- ті рр. -- бочкоподібні намистини зеленого кольору зі скла (зк 3). намистина поховання міжрегіональний
для дністровського-Прутського міжріччя і криму в II -- першій половині III ст. -- намистини помаранчевого кольору неправильної форми з бурштину (Пк 15); у II--III ст. -- намистини зеленого кольору у формі 14-гранника зі скла (зк 11), кулясті намистини блакитного кольору з ребристою поверхнею з глухого скла і фаянсу (Блакк 4); у II--IV ст. -- біконічні намистина зеленого кольору зі скла (зк 5) і фіолетові у формі 14-гранника з прозорого скла (Фк 4); у другій половині II--III ст. -- намистини фіолетового кольору у вигляді плоского диска з прозорого скла (Фк 2); а в другій половині II--IV ст. -- бочкоподібні намистини помаранчевого кольору зі скла й сердоліку (Пк 2).
для дністровсько-Прутського міжріччя, криму і нижнього дону в II--IV ст. -- циліндричні намистини чорного кольору з різною пропорційною характеристикою, матеріал -- гагат (Чорк 3) і короткоциліндричні блакитного кольору з прозорого, глухого скла та фаянсу (Блакк 5), кулясті намистини жовтого кольору, деякі екземпляри нерозчленовані (по 2 од. і більше), матеріал -- прозоре і глухе скло, а також скло з внутрішньою металевою прокладкою (Жк 1), циліндричні намистини помаранчевого кольору з різною пропорційною характеристикою з бурштину (Пк 9).
для Буджаку й криму в другій половині II -- 270-ті рр. -- блакитні намистини у формі плоского диска з прозорого скла (Блакк 6).
для криму та нижнього дону в другій половині II--IV ст. -- бісер зеленого кольору (зк 1), кулясті безбарвні намистини з різною пропорційною характеристикою, деякі екземпляри нерозчленовані (по 2 од. і більше), матеріал -- скло з внутрішньою металевою прокладкою (Б 1); наприкінці II--IV ст. -- 8-подібні намистини помаранчевого кольору з бурштину (Пк 14), а також помаранчеві трикутної в перетині форми з бурштину й скла (Пк 13).
Додаток
Пізньосарматські поховання з намистинами
Абганерово II к. 13, п. 1 (дьяченко, Блохин, Шинкарь 1995, с. 101--104) -- Жовтневий р-н, волгоградська обл., рФ.
Бокани п. 5, п. 6, п. 9, п. 10, п. 17 (Федоров 1956, с. 49--65) -- Фалештський р-н, республіка Молдова.
височино V к. 2, п. 2 (Беспалый, лукьяшко 2008, с. 63--64) -- Азовський р-н, ростовська обл., рФ.
джармата II п. 26 (Grumeza 2014, с. 196--198) -- повіт тіміш, румунія.
дивізія к. 2, п. 1 (субботин, дзиговский 1990, с. 2--4) -- татарбунарський р-н, одеська обл., Україна.
дружне склеп 18, п. в; склеп 21, п. Е; мог. 24; склеп 58, п. с; склеп 66, п. а і п. в; мог. 67, південний підбій, п. 3 (нижній ярус) і північний підбій, п. 2; мог. 73, північний підбій, п. в і південний підбій, п. D; склеп 78, п. D; склеп 84, п. А і п. D (Храпунов 2002, с. 18--22, 27--36) -- сімферопольський р-н, Арк, україна.
дудештій векь п. 2 (Grumeza 2014, p. 178) -- повіт тіміш, румунія.
Мако-Пап-хат I п. 2 і п. 14 (Gy5ngyi 2012, p. 253-- 255, 258--259) -- медьє Чонград, Угорщина.
Мічурінське склеп 1, п. 1 (Мульд 2001) -- Біло- гірський р-н, Арк, Україна.
Нагавський II к. 11, п. 1 (Мыськов, Сергацков
с. 179--182) -- Ротельниківський р-н, волгоградська обл., рФ.
Нейзац склеп 17, п. 1 і п. 2 (Храпунов, Мульд 2004); мог. 103 (двоє похованих); мог. 208, п. 1 і п. 2 (Храпунов 2007); мог. 156 (Храпунов 2003, с. 343-- 346) -- Білогірський р-н, Арк, Україна.
Новоолександрівка I к. 20, п. 1 (Беспалый 1990, с. 217--220) -- Азовський р-н, ростовська обл., рФ.
Пашкани п. 1 (Гросу 1983, с. 31--35) -- Ери- улянський р-н, республіка Молдова.
Трушень п. 1 (Vornic, Tabuncic 2008) -- муніципій кишинева, республіка Молдова.
Хунедоара Тімішане п. 17 (Grumeza 2014, p. 207-- 208) -- повіт Арад, румунія.
Чотири брати к. 3, п. 7 (Мошкова 1978) -- Аксай- ський р-н, ростовська обл., рФ.
Література
1. Беспалый, Е. И. 1990. Погребения позднесарматского времени у г. Азова. Советская археология, 1, с. 213--223.
2. Беспалый, Е. И., Лукьяшко, С. И. 2008. Древнее население междуречья Дона и Кагальника. Курганный могильник у с. Высочино. ростов-на-дону: ЮНЦ ран.
3. Гросу, в. И. 1983. Новые сарматские памятники на территории Молдавии (дополнения к археологической карте МССр). Археологические исследования в Молдавии в 1979--1980 гг., с. 28--53.
4. дьяченко, А. Н., Блохин, в. Г., Шинкарь, О. А.
5. Археологические исследования у с. Абганерово Октябрьского района волгоградской области. в: Железчиков, Б. Ф. (ред.). Археолого-этнографические исследования в Волгоградской области. волгоград: Перемена, с. 90--105.
6. Мыськов, Е. П., Сергацков, И. в. 1994. Позднесарматские комплексы на Нижнем дону. Российская археология, 2, с. 179--190.
7. Мошкова, М. Г. 1978. два позднесарматских погребения в группе «Четыре брата» на Нижнем дону. в: Позенкова, в. И. (ред.). Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. Москва: Наука, с. 71--77.
8. Мульд, С. А. 2001. Позднесарматское погребение в Центральном крыму. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, VIII, с. 51--66.
9. Олійник, Г. О. 2017. Типологічні ряди скляних та кам'яних прикрас з жіночих пізньосарматських комплексів. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 49, с. 133--137.
10. Субботин, Л. В., Дзиговский, А. Н. 1990. Сарматские древности Днестро-Дунайского междуречья. И: Курганные могильники Дивизийский и Белолес- ский. киев: Препринт.
11. Федоров, Г. Б. 1956. к вопросу о сарматской культуре в Молдавии. Известия Молдавского филиала Академии наук СССР, 4 (31), с. 49--65.
12. Храпунов, и. н. 2002. Могильник Дружное (III-- IVвв. нашей эры). люблин: UMCS.
13. Храпунов, и. н. 2003. новые данные о сарматогерманских контактах в крыму (по материалам раскопок могильника нейзац). Боспорские исследования, III, с. 329--350.
14. Храпунов, и. н. 2007. две могилы с погребениями женщин из некрополя нейзац. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XIII, с. 31--55.
15. Храпунов, и. н., Мульд, с. а. 2004. склепы с погребениями III в. н. э. из могильника нейзац. Боспорские исследования, VII, с. 299--326.
16. Grumeza, L. 2014. Sarmatian cemeteries from Banat (late 1st -- early 5th centuries AD). Cluj-Napoca: Mega.
17. Gyongyi, G. 2012. Szarmata temetxreszletek Makу kornyekerxl (Csongrad megye). Evkonyv es jelentes a Kulturalis Oroksegvedelmi Szakszogalat 2009. evi feltdrdsairу, p. 253--296.
18. Vornic, V., Tabuncic, S. 2008. Un mormbnt sar- matic descoperit la Tru^eni (mun. Chisinau). Revista arheologicd, IV: 2, p. 179--185.
References
1. Bespalyy, E. I. 1990. Pogrebeniya pozdnesarmatskogo vre- meni u g. Azova. Sovetskaya arkheologiya, 1, s. 213--223.
2. Bespalyy, E. I., Lukiashko, S. I. 2008. Drevneye naseleni- ye mezhdurechia Dona i Kagalnika. Kurgannyy mogilnik u s. Vysochino. Rostov-na-Donu: YuNTs RAN.
3. Grosu, V. I. 1983. Novyye sarmatskiye pamyatniki na territorii Moldavii (dopolneniya k arkheologicheskoy karte MSSR). Arkheologicheskiye issledovaniya v Moldavii v 1979-- 1980 gg., s. 28--53.
4. Diachenko, A. N., Blokhin, V. G., Shinkar, O. A. 1995. Arkheologicheskiye issledovaniya u s. Abganerovo Oktyabr- skogo rayona Volgogradskoy oblasti. In: Zhelezchikov, B. F. (ed.). Arkheologo-etnograficheskiye issledovaniya v Volgogradskoy oblasti. Volgograd: Peremena, s. 90--105.
5. Myskov, E. P., Sergatskov, I. V. 1994. Pozdnesarmatskiye kompleksy na Nizhnem Donu. Rossijskaya arkheologiya, 2, s. 179--190.
6. Moshkova, M. G. 1978. Dva pozdnesarmatskikh pogrebeniya v gruppe «Chetyre brata» na Nizhnem Donu. In: Kozenk- ova, V. I. (ed.). Voprosy drevney i srednevekovoy arkheologii Vostochnoy Evropy. Moskva: Nauka, s. 71--77.
7. Muld, S. A. 2001. Pozdnesarmatskoye pogrebeniey v Tsen- tralnom Krymu. Materialy'po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, VIII, s. 51--66.
8. Oliinyk, H. O. 2017. Typolohichni riady sklianykh ta kam'ianykh prykras z zhinochykh piznosarmatskykh kom- pleksiv. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 49, s. 133--137.
9. Subbotin, L. V., Dzigovskiy, A. N. 1990. Sarmatskiye drevnosti Dnestro-Dunayskogo mezhdurechia. II: Kurgannyye mogilniki Diviziyskiy i Belolesskiy. Kiev: Preprint.
10. Fedorov, G. B. 1956. K voprosu o sarmatskoy kulture v Moldavii. Izvestiya Moldavskogo filiala Akademii nauk SSSR, 4 (31), s. 49--65.
11. Khrapunov, I. N. 2002. Mogilnik Druzhnoye (III--IVvv. nashey ery). Lyublin: UMCS.
12. Khrapunov, I. N. 2003. Novyye dannyye o sarmato-german- skikh kontaktakh v Krymu (po materialam raskopok mogilnika Neyzats). Bosporskiye issledovaniya, III, s. 329--350.
13. Khrapunov, I. N. 2007. Dve mogily s pogrebeniyami zhen- shchin iz nekropolya Neyzats. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XIII, s. 31--55.
14. Khrapunov, I. N., Muld, S. A. 2004. Sklepy s pogrebeniya- mi III v. n. e. iz mogilnika Neyzats. Bosporskiye issledovani- ya, VII, s. 299--326.
15. Grumeza, L. 2014. Sarmatian cemeteries from Banat (late 1st -- early 5th centuries ad). Cluj-Napoca: Mega.
16. Grumeza, L. 2014. Sarmatian cemeteries from Banat (late 1st -- early 5th centuries AD). Cluj-Napoca: Mega.
17. Gyongyi, G. 2012. Szarmata temetxreszletek Makу kornyekerxl (Csongrad megye). Evkonyv es jelentes a Kulturalis Oroksegvedelmi Szakszogalat 2009. evi feltarasairу, p. 253--296.
18. Vornic, V., Tabuncic, S. 2008. Un mormbnt sarmatic descoperit la Tru^eni (mun. Chisinau). Revista arheologicd, IV: 2, p. 179--185.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характерні ознаки половецького поховального ритуалу. Коротка характеристика найяскравіших поховань половецького часу. Особливості огляду поховання половця, здійсненого в Чингульському кургані, як одного з визначних поховальних комплексів половців.
реферат [18,0 K], добавлен 18.05.2012Інформаційний потенціал раннього християнства черняхівського віросповідування; джерелознавче дослідження для палеосоціальних реконструкцій. Характеристики поховань і предметiв, пов’язаних iз поширенням християнства в середовищi черняхiвських племен.
научная работа [3,5 M], добавлен 26.05.2013Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Продемонстровано взаємодію органів із місцевими жителями з метою залучення їх до відбудови народного господарства, громадсько-політичного та культурного життя, участь в агітаційно-пропагандистській роботі радянської влади. Висвітлено роль жіночих рад.
статья [23,7 K], добавлен 06.09.2017Сформування жіночих авіаційних полків ВПС Червоної Армії. Перший бойовий виліт. Використання літаків У-2 (По-2). Участь "Нічних відьом" в битвах за Кавказ, звільнення Криму, Польщі та Білорусії. Постачання боєприпасів і продовольства радянським солдатам.
презентация [837,5 K], добавлен 07.11.2016Дослідження основних складових компонентів таємної дипломатії. Роль прихованої дипломатичної системи у розв'язанні локальних і глобальних конфліктів. Проведення відкритих переговорів, після яких зникають потреби у використання приватних домовленостей.
статья [30,6 K], добавлен 31.08.2017Визначення антропологічних типів українців, їх особливостей, території поширення, походження. Нащадки місцевого староукраїнського населення ХІІ–ХІІІ ст., що мають слов’янську основу. Особливості поліського типу. Ознаки динарського та карпатського типу.
презентация [9,9 M], добавлен 18.11.2015Особливість школи "Анналів" як явища феноменального і багатовимірного. Труди багатьох представників цієї школи як дослідження людини. Характерна особливість істориків-анналістів - це прагнення до нового в історіософських поглядах і в методології.
реферат [18,5 K], добавлен 23.05.2010Регіони зарубинецької культури: Середнє Подніпровя, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я. Аналіз конструктивних особливостей житлобудівництва зарубинецької культури з Середньодніпровського регіону: типи житла, традиції пізньозарубинецького часу.
контрольная работа [52,3 K], добавлен 16.05.2012Дослідження основних причин трагедії 1933 року в Україні. Визначення радянського погляду на місію аграрного сектора - "обслуговування" процесу індустріалізації і збереження в країні стабільної ситуації з продовольством. Наслідки колективізації на селі.
реферат [28,9 K], добавлен 28.10.2010Аналіз основних груп історіографічних джерел, якими репрезентований доробок з проблеми сьогоденних українсько-польських відносин, з’ясування їх предметності та вичерпності. Визначення об’єктивних і незаангажованих наукових досліджень в сучасний період.
статья [28,5 K], добавлен 17.08.2017Загострення блокового протистояння як особливість, що характеризує розвиток світових міжнародних геополітичних відносин по завершенні Другої світової війни. Дослідження політики Д. Ейзенхауера щодо питання українського народу в Радянському Союзі.
статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017Аналіз основних оборонних обладунків давньоруського воїна та їх розвитку. Опис типів захисту для голови та тіла, що використовувались за часи існування Київської Русі. Види та конструкції щитів, які застосовувались в зіткненнях. Історія кільчастої броні.
реферат [1,2 M], добавлен 11.05.2015Аналіз позиції США щодо ідеї створення об’єднаної Європи в контексті подій "холодної війни". Дослідження "плану Маршалла", викликаного до життя неможливістю самостійного подолання європейцями економічної кризи. Сутність примирення Франції та Німеччини.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
реферат [52,5 K], добавлен 26.12.2011Особливості культової практики представників зрубної спільності. Специфіка ідеологічних поглядів досліджуваних племен. Аналіз поховального обряду, його значення для зрубників. Загальна характеристика космологічних уявлень племен зрубної культури.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 16.05.2012Нобелівська премія - престижна міжнародна премія, що присуджується за видатні наукові дослідження, революційні винаходи, внесок в культуру та розвиток суспільства. Заповіт Альфреда Нобеля. Історія та основні умови присудження Нобелівської премії.
презентация [1,7 M], добавлен 21.03.2014Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Роль антропології в дослідженні етногенезу. Сучасні антропологічні типи українців. Через пізнання і вшанування людиною своїх кровних предків відбувається й пізнання генетичних коренів свого народу, і шанобливе ставлення до його святинь.
реферат [18,9 K], добавлен 19.11.2005Соціальна обстановка в Італії XV–XVI ст., визначення основних причин та передумов політичної роздробленості та воєнні агресивні наступи французького короля та держави, що його підтримали. Друга хвиля Італійсько-французько-іспанських воєн, її наслідки.
реферат [24,3 K], добавлен 13.06.2010