Магазин фарб "Коло академії художеств" (з коментарів до шевченкового листа від 8 жовтня 1856 року)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Магазин фарб «Коло академії художеств» (з коментарів до шевченкового листа від 8 жовтня 1856 року)

Олександр Боронь

м. Київ

Маючи намір працювати над серією малюнків «Притча про блудного сина» (1856-1857), Т. Шевченко потерпав від браку вкрай потрібної йому для цього фарби сепії. У листі до М. Лазаревського з Новопетровського укріплення від 8 жовтня 1856 р. художник прохав: «Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Семен [С. Гулак-Артемовський. - О.Б.], я думаю, її знає, бо він таки трохи шнипорить в малярстві, вона буває різних фабрик, але найлучша Римская сепія. Оце тобі форма плитки і надпись [Sepia de Roma|. Достать її можна в красочном магазине, що коло Академії художеств. Пришли ради святого искусства дві плитки» [12: 6, 112]. Що це за магазин «коло Академії художеств»? Пояснення немає в Повному зібранні творів у дванадцяти томах [12: 6, 394], так само у виданні за редакцією С. Єфремова [9, 676], у повному виданні за редакцією П. Зайцева [8, 347], в академічних зібраннях творів у десяти [10, 434] і шести [11, 459] томах, у зібранні творів у перекладі російською [13, 583].

У довіднику М. Цилова 1849 р. серед шести магазинів фарб названо два магазини італійця Ріппа, один із яких розташовувався безпосередньо в будівлі Академії мистецтв на четвертій лінії Васильєвського острова [7, 187], однак Шевченко ясно пише - «коло Академії», отже, не в самій будівлі. Схоже, магазин Ріппа міг задовольнити тільки найнеобхідніші потреби художників у фарбах (на відміну від розкішного закладу того ж власника в будинку Чапліних на Невському проспекті, 13, де з 1859 р. працював магазин Ф. Аванцо).

Як відомо, головний фасад Академії мистецтв виходить на теперішню Університетську набережну Великої Неви, з другого боку від будівлі по 2-й лінії - Рум'янцевська площа, з третього - Академічний сад, тільки з четвертого боку по 5-й лінії існує забудова. Споруду по набережній і кілька флігелів за сучасною адресою 5-та лінія, 2 / Університетська набережна, 19 / Академічний провулок, 2 зведено в другій половині XVIII ст. У 1861 р. простір між флігелями по 5-й лінії забудовано [4, 632]. Трохи далі за сучасною адресою Академічний провулок, 1 / 5-та лінія, 4 у 1830-1840-х роках на місці дерев'яного споруджено цегляний триповерховий будинок (пізніше двічі надбудований на один поверх), у якому згодом працював магазин малярського приладдя [4, 286; 6, 524-525] Дякую О. Коневі за можливість ознайомитися з цими джерелами., але з якого саме часу, не відомо. Якби Шевченко мав його на увазі, то, імовірно, висловився б точніше - навпроти Академії, та й орієнтовно в часи його навчання будинок лише споруджувався. У сусідньому будинку Кастюріна (чи Кастюріної; сучасна адреса - 5-та лінія, 8) поет мешкав з осені 1840 р. до осені 1844 р. (з перервою на подорож в Україну із травня 1843 р. до лютого 1844 р.) [1, 101, 104].

шевченко письменник лазаревський

Лист Т. Шевченка до М. Лазаревського від 8 жовтня 1856 р. (фрагмент автографа)

Далі по четвертій лінії, 1-3 на розі з Великим проспектом, 12 розташовано корпус ливарної майстерні Академії мистецтв, зведений 1805 р. (повністю перебудований у 1870-х) [14, 20-21], у ньому від 1839 р. містилися майстерні з виготовлення фарб і відповідний магазин Довіцієллі, популярний серед художників [3, 82]. Газета «Северная пчела», на яку покликається Г Корнілова, писала про цей магазин: «<…> живописцы, рисовальщики, художники и любители приглашаются посещать мастерские и факторскую Довициелли в литейном доме Академии художеств на Васильевском острову по 4-й линии, где они во всякое время найдут по ценам, несравненно сходнейшим, нежели за какие продавались здесь, в Петербурге, эти предметы - полные ассортименты красок всех сортов, в сухом виде, в порошках, в плитках, для акварелей, миниатюров, гуашей или в пузырьках для масляной живописи, как здешние, так и заграничные римские, английские прославленных фабрикантов Аккермана, Нюмана и др. Также отличные грунтованные всех возможных мер холсты, в которых художники давно чувствовали важный недостаток; разного рода кисти, пинзели, карандаши, шпахтели, палитры и все без изъятия принадлежности и пособия для живописи и рисования, по ценам гораздо дешевейшим» [5, 49-50]. Асортимент магазину, вочевидь, відповідав проханню Шевченка, який у тому ж листі продовжував: «Та ще якби ти мені з краскою прислав пару кистей добрих акварельних толщины в обыкновенную папиросу, то тойді б уже я тобі спасибі сказав. <…> Та ще якби до кистей прибавить 6 штук карандашей №3-го фабрики Фабера, то тойді б я тілько Богу помолився б та й білш нічого. <…> До всього того, що я те[бе] просив, прибав ще ось що: 4 штуки чорного французского карандаша №2 фабрики Le Conte и белого 4 штуки тієї ж фабрики №1. <…> Може трапиться, що не достанеш Sepia de Roma. То возьми фабрики Шанеля» [12: 6, 112]. Як видається, саме магазин Довіцієллі мав на увазі художник, складаючи перелік необхідного приладдя, - магазин настільки відомий, що не було потреби його називати, достатньо вказівки на орієнтир - «коло Академії художеств». Крім того, вірогідно, на той час магазин у будинку по Академічному провулку ще не функціонував.

Шевченко двічі згадує заклад Довіцієллі в повісті «Художник» (1856), описуючи навіть його розташування: «На улице расстался я с Венециановым и пошел сообщить Карлу Павловичу результат собственной дипломации. Но, увы! даже Лукьяна не нашел. Липин, спасибо ему, выглянул из кухни и сказал, что они ушли в портик. Я в портик - и там заперто. (Портиком называлось у нас здание за теперишним академическим садом, где помещались мастерские Брюллова, барона Клодта, Заурвейда и Басина.) Через Литейный двор я вышел на улицу и, проходя мимо лавки Довициелли, увидел в окне кудрявый профиль Карла Великого. Увидя меня, он вышел на улицу» [12: 4, 136]. Згодом Карл Брюллов «заказал Довициелли большой холст - думает начать картину «Взятие на небо Божией Матери» для Казанского собора» [12: 4, 164]. Отож Брюллов і сам Шевченко постійно бували в магазині Довіцієллі. Частина Шевченкового малярського приладдя збереглася й експонується тепер в Літературно - меморіальному будинку-музеї Т. Г Шевченка [2, 101-107].

Література

1. Жур П. Шевченківський Петербург. - Київ: Дніпро, 1972. - 194 с.

2. Карпенко О. Малярське приладдя Тараса Шевченка із колекції Будинку-музею Тараса Шевченка // Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 85-річчю Літературно-меморіального будинку - музею Тараса Шевченка: Зб. матеріалів. - Київ, 2013. - С. 101-107.

3. Корнилова А. Из истории художественной жизни Петербурга 1800-1830-х годов // Труды Санкт - Петербургского государственного института культуры. - 2007. - Т. 176. - С. 80-91.

4. Никитенко Г., Соболь В. Дома и люди Васильевского острова. - Москва: Центрполиграф, 2013. - 735 с.

5. О красках и художественных материалах Довициелли // Северная пчела. - 1839. - 17 января. - №13. - С. 49-50.

6. Памятники архитектуры и истории Санкт-Петербурга. Василеостровский район / Под ред. Б.М. Кирикова. - СПб.: Коло, 2006. - 688 с.

7. [ЦыловН. И.] Городской указатель, или Адресная книга врачей, художников, ремесленников, торговых мест, ремесленных заведений и т.п. на 1849 год. Составил Литейной части пристав исполнительных дел Цылов. - СПб.: В тип. Штаба отд. кор. внутренней стражи, 1849. - 531 с.

8. Шевченко Т. Повне видання творів: [У 16 т.] / Ред. коміс. О. Лотоцький, Р. Смаль-Стоцький, П. Зайцев. - Варшава; Львів: Укр. наук. ін-т, 1935. - Т. ХІ: Листи. - 400 с.

9. Шевченко Т. Повне зібр. тв. / Під заг. ред. С. Єфремова; ВУАН, Комісія для видавання пам'яток новітнього українського письменства. - Т. 3: Листування: текст і коментарій / Ред. і вступ. слово С. Єфремова. - [Київ]: Державне видавництво України, 1929. - XXXVI, 1000, [3] с.

10. Шевченко Т. Повне зібр. тв.: В 10 т. - Київ: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т 6. - XIII, 588 с.

11. Шевченко Т. Повне зібр. тв.: У 6 т. - Київ: Вид-во АН УРСР, 1964. - Т. 6: Листи. Нотатки. Фольклорні записи / Ред. тому М.К. Гудзій, упоряд.: Л.Ф. Кодацька, В.С. Бородін, С. Д Попель. - 644 с.

12. Шевченко Т. Повне зібр. тв.: У 12 т. - Київ: Наук. думка, 2001-2014.

13. Шевченко Т. Собр. соч.: В 5 т. / Под ред. А. Дейча, М. Рыльського, Н. Ушакова. Комментарии И. Айзенштока. - Москва: Гослитиздат, 1956. - Т. 5: Автобиография. Дневник. Избранные письма и деловые бумаги. - 648 с.

14. Шуйский В. Андреян Захаров. - Ленинград: Лениздат, 1989. - 190 с.

References

1. Zhur, P. (1972). Shevchenkivskii Peterburh. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian]

2. Karpenko, O. (2013). Maliarske pryladdia Tarasa Shevchenka iz kolektsii Budynku-muzeiu Tarasa Shevchenka.

Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia, prysviachena 85-richchiu Literaturno-memorialnoho budynkumuzeiu Tarasa Shevchenka: Zbirnyk materialiv. Kyiv, 101-107. [in Ukrainian]

3. Kornylova, A. (2007). Iz istorii khudozhestvennoi zhyzni Peterburga 1800-1830-kh godov. Trudy Sankt-Peterburhskogo gosudarstvennogo instituta kultury. Vol. 176, 80-91. [in Russian]

4. Nykytenko, H., Sobol, V. (2013). Doma i liudi Vasilievskogo ostrova. Moskva: Tsentrpolygraf. [in Russian]

5. (1839). O kraskakh i khudozhestvennykh materialakh Dovitsiielli. Severnaia pchela. 17 yanvaria, №13, 49-50. [in Russian]

6. (2006). Pamiatniki arkhitektury i istorii Sankt-Peterburga. Vasileostrovskii raion. Ed. B.M. Kirikov. Sankt-Peterburg: Kolo. [in Russian]

7. [TSylov, N.] (1849). Gorodskoi ukazatel, ili Adresnaia kniga vrachei, khudozhnikov, remeslennikov, torgovykh mest, remeslennykh zavedenii i t. p. na 1849 god. Sostavil Liteinoi chasti pristav ispolnitelnykh del TSylov. Sankt-Peterburg: V typ. Shtaba otd. kor. vnutrennei strazhy. [in Russian]

8. Shevchenko, T. (1935). Povne vydannia tvoriv (Vol. 1-16). Varshava; Lviv: Ukr. nauk. in-t. Vol. 11. [in Ukrainian]

9. Shevchenko, T. (1929). Povne zibrannia tvoriv. Vol. 3. [Kyiv]: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy. [in Ukrainian]

10. Shevchenko, T. (1957). Povne zibrannia tvoriv (Vol. 1-10). Kyiv: Vyd-vo AN URSR. Vol. 6. [in Ukrainian]

11. Shevchenko, T. (1964). Povne zibrannia tvoriv (Vol. 1-6) Kyiv: Vyd-vo AN URSR. Vol. 6. [in Ukrainian]

12. Shevchenko, T. (2001-2014). Povne zibrannia tvoriv (Vol. 1-12). Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian]

13. Shevchenko, T. (1956). Sobranie sochinenii (Vol. 1-5). Moskva: Hoslytyzdat. Vol 5. [in Russian]

14. Shuiskii, V. (1989). Andreian Zakharov. Leningrad: Lenizdat. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru