Іноземна допомога АРА в Україні: радянська та українська історіографія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Іноземна допомога АРА в Україні: радянська та українська історіографія

В. А. Говоруха

Ключові слова: голод, міжнародна допомога,

Американська Адміністрація Допомоги (АРА), історіографія.

Проаналізовано особливості висвітлення діяльності Американської адміністрації допомоги в радянській та сучасній українській історіографіях. Встановлено відмінності у визначенні ролі АРА при подоланні наслідків голоду 1921-1923 рр. Розкрито зв'язок між держаною політикою та позицією істориків за часів СРСР. Простежується трансформація образу АРА з «рятівника» у 1920-х рр. до «шпигуна-диверсанта» після 1930-х рр., і повернення до першого образу після 1990-х рр. Висвітлено регіональні аспекти та виявлено перспективні напрями для подальших досліджень.

американський адміністрація допомога радянська

ARA FOREIGN ASSISTANCE IN UKRAINE:

SOVIET AND UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY

V. Hovorukha

Oles Honchar Dnipro National University

Key words: the Famine, international assistance,

American Relief Administration (ARA) historiography.

The main purpose of the article is to analyze the historiography of the ARA in Ukraine during the first Soviet famine of 1921-1923. The article shows the differences in the assessments of the assistances quality in Soviet and modern Ukrainian historiography. A selection of scientific papers devoted to the ARA's activity in Ukraine is presented. The article is concerned with a significant tradition of the soviet society studying. Research methods: comparative, logical, historical, systematic, analysis and synthesis, historical and genetic.

Main results: the article describes the peculiarities of the American Relief Administration coverages in Soviet and modern Ukrainian historiographies. Differences in determining the role of ARA in overcoming the effects of the famine have been identified. Regional aspects are highlighted and directions for further research are identified.

Brief conclusions: Ukrainian and Soviet historians have created a significant array of works on the activities of the ARA. The author highlights the main differences in both samples of scientific literature. The Soviet period was characterized by an ideological orientation in research strategies. The contribution of Soviet historians to the expansion of the factual component, the involvement of archival documents and statistical materials is also noted. Ukrainian historiography has created a new stage in the study of the ARA activity during the first Soviet famine. The use of modern concepts and approaches has expanded the methodological toolkit. Regional and local lore aspects often contribute to the clarification of the images research.

Practical significance: recommended for use by authors of articles on the history of Ukraine and international relations. Originality: the practical experience of scientific researches of the Soviet and Ukrainian historians devoted to ARA's activity in Ukraine is generalized. Scientific novelty: the differences in the studies of the ARA in Ukraine through Soviet and Ukrainian historioggraphy were inquired. The developments degree of the ARA's activity case is established. The article identifies new directions for further ARA's activity research in Ukraine.

Голод 1921-1923 рр. став першим масштабним голодом в Радянській Україні, причини якого поєднують природні і соціальні фактори. Особливістю у подоланні лиха початку 1920-х років стало офіційне визнання проблеми голоду радянською владою, що дало змогу розгорнути пошуки допомоги й за кордоном. На заклик більшовицького уряду відгукнулися різноманітні міжнародні організації, серед яких за розмахом діяльності помітно виділялася Американська адміністрація допомоги (скорочено АРА, за першими літерами англійської назви American Relief Administration).

Американська адміністрація допомоги досліджувалась від самого початку її діяльності в СРСР. Влада ставилась до іноземних організацій неоднозначно, слідкуючи за їх розгортанням на території країни рад. Склалась значна історіографічна традиція вивчення АРА, що потребує певного узагальнення та систематизації. Мета статті - встановити ступінь розробки проблеми, виявити нові, перспективні напрями для подальших досліджень. Об'єктом розгляду цієї розвідки стала радянська та сучасна вітчизняна історіографія діяльності Американської адміністрації допомоги на теренах УСРР. Відзначимо, що радянській та українській історіографії притаманні елементи спадкоємності (територіальна і хронологічна наступність). Зарубіжна ж історіографія до певного часу розвивалась відокремленою.

Радянську історіографію доречно поділити на три блоки за критерієм оцінки діяльності міжнародних допоміжних організацій, насамперед Американської адміністрації допомоги:

Дослідження 1920-х рр..;

Дещо політизовані праці, створені протягом 1930-х - сер. 1980-х рр.;

Звільнені від «партійності» та марксистсько-ленінської методології напрацювання кінця 1980-х рр.

Дослідження першого блоку створювалися свідками подій першого радянського голоду. Авторами рідко виступали історики, здебільшого це були практичні працівники- чиновники, економісти, статисти. Подібні роботи можна віднести не тільки до історіографії, а і до джерельної бази теми. Чимало брошур містили описи конкретних фактів голоду, кількісні показники, окремі сюжети діяльності іноземних благодійних організацій. Історіографічна цінність даного комплексу полягає у перших спробах осмислити та проаналізувати проблему голоду і шляхи подолання його наслідків. Уже в розпал голоду, наприклад, з'являється праця «Тяжелая годовщина» (1922 р.), створена головою

Миколаївського губернського продовольчого комітету А. Сафроновим 1. Це була спроба визначати приблизні масштаби голоду, висвітлити причини й заходи щодо його ліквідації. Також наявна інформація про міжнародну допомогу, її розміри та територію поширення.

Серед масиву статистичних робіт, котрі намагалися зрозуміти причини голоду, з'являються праці, присвячені заходам боротьби з наслідками страшної біди. В них знаходимо вирази стосовно присутності АРА в Радянській Україні, ко-

трі мають ознаки ворожості та побоювань. Так, Ярослав Шатуновський в статті «Коммунизм в борьбе с голодом» закликає надати процесу боротьбі з голодом комуністичного забарвлення, оскільки «для мас не зрозуміла різниця між нами та АРА (тут і далі переклад мій - В. Г.)» Шатуновский Я. Коммунизм в борьбе с голодом. Крас-ная новь. 1922. №5. С.198. Цю різницю пропонувалося окреслити практично та агітаційно, що в подальшому й здійснювала радянська влада.

Незважаючи на недовіру до діяльності іноземної організації, радянські історики все ж могли вільно озвучувати цифри, пов'язані з масштабом голоду. Приміром, Сергій Мстиславсь- кий (партійний псевдонім С. Д. Масловського) у публікації «Голод» визначає, що лихо охопило 35 губерній, з зальним населення в 90 млн. чол. з яких голодувало близько 40 млн. Мстиславский С. Голод Большая советская энциклопе-дия. / Под ред. Н.И. Бухарина, В.В. Куйбышева, М.Н. Пок-ровского и др. Москва: 1930. Т. 17. С. 463.. Унікальною є робота Василя Арнаутова «Голод и дети на Украине», написана в розпал подій, а саме в 1922 році Арнаутов В. А. Голод и дети на Украине: По данным секции помощи голодающим при Центральном Совете защиты детей на Украине и по другим материалам. Харків: 1922. 48 с.. Її автор - педагог, заступник голови секції ЦК допомоги голодуючим дітям, наситив дослідження фактажем стосовно, описав становище дітей. І хоча роботі висвітлюється, в першу чергу, діяльність радянських установ, але вона дозволяє уявити ту ситуацію, той контекст, з яким зіткнулася АРА.

Ставлення радянської спільноти до Американської адміністрації допомоги можна визначити через публікацію Карла Ландера, вміщену в «Большой советской энциклопедии» 1930 року видання. Автор спрямовує діяльність АРА на створення дитячих їдалень за сприяння радянської влади. Відкрито говориться, що в найбільш активний період своєї діяльності організація видавала додаткове харчування приблизно 10 млн. чол. Разом з тим, збільшення числа людей зменшувало калорійність кожної порції. Відносини АРА та радянської влади представлені у форматі дружби та спільної допомоги голодуючим Ландер К.И. АРА. Большая советская энциклопедия. / под ред. Н.И. Бухарина, В.В. Куйбышева, М.Н. Покровского и др. Москва, 1930. Т. 3. С.191-192.

Ставлення радянської влади до питання голоду висвітлюють праці партійних діячів того періоду. Яскравим прикладом є робота Володимира Антонова-Овсієнка «Закрепим нашу победу! Слово к рабочим и крестьянам председателя Конференции голодающих губерний!». В ній діяльність міжнародних організацій визнавалася, але її складова всіляко применшувалася. Акцент робився на те, що американська допомога почала надходити не з перших місяців після початку голоду і що кожен пайок несе в собі лише третину поживних речовин від необхідних навіть дитині. Розкрито негативне ставлення до спроби постачати допомогу поза контролем радянської влади, вказувалося, що «керують цією допомогою попи і далекі від населення люди, які намагаються прогодувати тільки своїх близьких людей»1. Згодом дана точка зору з невеликими змінами надовго закріпиться в радянській історіографії.

Щодо другого історіографічного періоду, то його перше десятиліття відзначається вибіркою робіт, що демонструють принципово нові підходи до розгляду досліджуваної проблеми: допомога АРА, як і більшості міжнародних організацій, сприймалася з підозрою, розглядалася через призму «антирадянської діяльності».

Знаковою подією для радянської історіографії став вихід наприкінці 1930-х рр. «Короткого курсу історії ВКП(б)» з його провідними дороговказами для тогочасних істориків. Події

х рр. вживалися з формулюваннями «неврожай», який «охопив більшість губерній» 2. Тож саме поняття «голоду» відтепер стає недоречним, згадку про допомогу від міжнародних організацій не варто й чекати.

У післявоєнний період з'являються роботи, що трактують діяльність АРА в Росії як антира- дянську та шпигунську. В 1947 році вийшла стаття Миколи Рубінштейна , в якій головна мета діяльності АРА визначалася намаганням урядів Антанти і США використати голод для усунення радянської влади, спираючись при цьому на контрреволюційні елементи в країні3. Будучи формально неурядовою і благодійною організацією, АРА нібито являла собою найкраще прикриття для виконання завдань економічної і політичної розвідки. Загалом автор робить висновок про те, що допомога, яка була надана, не відіграла значної ролі в боротьбі з голодом.

Стаття А. Когана з промовистою назвою «Антисоветские действия Американской администрации помощи (АРА) в Советской России в

22 гг.» говорить сама за себе гг. Исторические записки. Москва. 1949. Т.29. С.5-23.. Окрім дублювання закидів попередньої роботи, автор вдається до аналогії між діяльністю АРА та післявоєнними «доктриною Трумена» і «планом Маршалла». Міжнародна допомога зображувалась діями «американських імперіалістів та їх європейських васалів». Подібні порівняння свідчать про сильну взаємозалежність між політичним контекстом епохи та ставленням до АРА. Дана стаття А. Когана була використана у 2-му виданні «Большой советской энциклопедии» (1950 р.) Американская Администрация Помощи // Большая со-ветская энциклопедия./ глав. ред. С.И. Вавилов. 2-е изд. Москва: «Советская энциклопедия», 1950. Т. 2. С.582.. У порівнянні з першим виданням діяльність АРА набуває «шпигунсько-підривних» та «контрреволюційних» рис, пов'язаних з генералом А. Денікіним. На фоні «холодної війни» увага зосереджувалась на ворожості політичних систем та применшенні внеску міжнародної допомоги у ліквідацію наслідків голоду

Попри розпочаті з середини 1950-х рр. процеси десталінізації, якісних змін у оцінці голоду 1921-1923 рр. та діяльності міжнародних організацій в цей час не відбулося. Про це свідчить, зокрема, праці Есфіри Генкиної Генкина Э. Б. Переход Советского государства к НЭПу (1921 - 1922 гг.). Москва.1954. 504 с., Андрія Кучки- на СССР в период восстановления народного хозяйства (1921-1925 гг.). Исторические очерки / под ред. А.П. Куч- кина. Москва: Гос. изд-во политической литературы, 1955. 596 с., М. Городничого та ін. Останній автор цілеспрямовано розкривав «маловідому сторінку діяльності АРА в Радянській Росії», через призму конфронтації американського імперіалізму з Радянською державою . Внесок іноземних благодійних організацій у боротьбу з голодом продовжував розглядатися винятково з ідеологічних і політичних позицій того часу. Так, спроби керівника одеського відділення полковника Хайнеса в лютому 1922 р отримати дані про Одеський порт і його пропускну здатність автор подає виключно, як приклад збору розвідувальних відомостей Городничий Н.Ф. Малоизвестная страница деятельнос-ти АРА в Советской России. Вопросы истории. 1968. № 12. С. 50.. «Викривальницький» посил простежується і в працях Дмитра Сташевського. У монографії «Експансія США в Європі під виглядом «допомоги» (1919 - 1923 )» АРА розглядається суто під кутом зору її «шпигунської діяльності». Автор залучає як радянські, так закордонні джерела, проте маніпулюючи фактами, доходить до бажаних висновків: витрати на АРА занадто високі, дитячий пайок недостатньо калорійний, від американських медикаментів були смертельні випадки тощо. І теза, що «все-таки слід визнати, що в умовах голоду 1921 р. АРА подала значну допомогу голодуючому населенню» теж подається з уточненням, що «ця допомога була подана всупереч бажанню керівників АРА, в результаті своєчасних і вмілих дій Радянського уряду»1. І хоча висновки таких робіт далеко не завжди витримують критики, залучені в них архівні матеріали помітно розширили фактологічне поле, в тому числі для майбутніх дослідників.

Почали з'являтися праці більш локальної спрямованості, котрі охоплюють певні регіони або області. Так, складність боротьби з голодом на Одещині представлено в статтях О. Чупруна Сташевський Д. М. Експансія США в Європі під виглядом «допомоги» (1919-1923). Київ: Вид-во Ан УРСР, 1960. С. 267. Чупрун О. Д. Борьба одесских коммунистов с голодом 1921-1922 гг. Научн. зап. Днепропетровского гос. ун-та. Днепропетровск, 1956. Т.56: Вып.4. С.63-46., Ш. Ланда Ланда С.Ш. Боротьба з голодом на Одещині (1921-1922 pp.) Український історичний журнал. 1962. № 1. С.118- 120., кандидатській дисертації І. Портного Портной И.Л. Провал антисоветской деятельности АРА

на юге Украины (декабрь 1921 г. - июнь 1923 г.): дисс

канд. ист. наук. Одесса, 1955. 294 с... Назва роботи останнього «Провал антисоветской деятельности АРА на юге Украины (декабрь 1921 г. - июнь 1923 г.)» засвідчує досить типову радянську риторику, притаманну тодішньому часу. Автор вводить до наукового обігу значну кількість нових джерел, зокрема документи Державного архіву Одеської області та періодичну пресу регіону.

Своєрідним маркером ставлення до АРА можна назвати третє видання «Большой советской энциклопедии» (1970 р.). Інтервал у 20 років між трьома її серіями яскраво демонструє зміну оцінок. На нашу думку, можна прослідкувати забуття та применшення (якщо в 1 виданні визначення АРА розкривається за допомогою близько 5 тисяч знаків, то в 3 виданні - вистачило менше 600). Окрім звичного замовчування, відчувається зміна оціночної характеристики. Даний пасаж дуже стисло і сухо розкрив головний меседж більшості робіт другого періоду присвячених АРА: «Організовані АРА поставки продовольства, медикаментів й інших товарів надали певну допомогу в боротьбі з голодом. У той же час правлячі кола США намагалися використовувати її для підтримки контрреволюційних елементів і шпигунсько-підривної діяльності, для боротьби з революційним рухом...» Американская Администрация Помощи // Большая со-.

Серед позитивних якостей варто відзначити, що дослідники другого періоду значно розширили джерельну базу досліджуваної проблеми, залучили архівні матеріали та додали чимало фактажу, як про самий голод, так і про діяльність Американської адміністрації допомоги в Україні. Особливу користь роботи даного періоду мають для регіональних та краєзнавчих досліджень. Скажімо, І. Портной, Ш. Ланда, О. Чупрун актуалізували проблему дослідження АРА на півдні України.

Третій етап радянської історіографії у вивченні означеної проблематики припадає на період так званої «перебудови», коли з'явилас можливість дослідження складних, замовчуваних або фальсифікованих тем чи сюжетів. Проте, за великим рахунком, історична наука, багато в чому, продовжувала залишатися на старих те- оретико-методологічних позиціях, звичній традиції історіописання. Так, Евель Хенкина в своїй роботі «Очерки истории борьбы Советского государства с голодом. (1921-1922)» намагається не лише зробити певний історіографічний аналіз попереднього масиву праць, а й залучити нові архівні матеріали. Така дослідницька стратегія, однак, не вберігає його від повторення старих більшовицьких догм. Основний зміст міжнародної допомоги зводиться до того, що «біла еміграція докладала великих зусиль, щоб під виглядом допомоги проникнути на територію Росії для антирадянської діяльності» ветская энциклопедия. / глав. ред. А.М. Прохоров. 3-е изд.. І все ж принципово новим на відміну від попередніх праць є паралельне висвітлення і благодійної діяльності організації, зокрема, зазначається, що на частку АРА припадало 4/5 ввезеного зарубіжними благодійними організаціями в 19211923 рр. продовольчого постачання.

Якісно новою працею стала стаття Ольги Мо- вчан «Іноземна допомога голодуючим України в 1921-1923 рр.», опублікована в 1989 році Москва: «Советская энциклопедия», 1969. Т.1. С.516.. Авторка, не заперечуючи можливості певних шпигунських мотивів, робить акцент на філантропічній діяльності. Окрім робітничих міжнародних організацій, розглянуто діяльність АРА, Місії Нансена, Міжнародного Червоного хреста, «Джойнта». Історик почала розкриття мотивів допомоги в соціальному вимірі: чому населення різних країн відгукнулося на заклик допомоги. Позитивна оцінка надана «народній дипломатії», оскільки допомога надходила від країн, які офіційно декларували антирадянський вектор політики.

Від початку 1990-х років розпочинається наступний історіографічний період - доба сучасної української історіографії. Вітчизняна історіографія звільняється від підходів своїх попередників. Уточнено загальну кількість загиблих, до основних причин голоду долучається економічна політика радянської влади, методи її проведення. Відбувається перегляд ролі іноземних благодійних організацій в справі допомоги голодуючим. Більшість дослідників дають позитивну оцінку діям АРА, місії Нансена, інших організацій і розглядають їх взаємовідносини з Україною у форматі співробітництва.

Провідними істориками, котрі почали займатися проблемою голоду в СРСР і України стали Ольга Мовчан та Станіслав Кульчицький. В 1993 р. за редакцією С. Кульчицького, у співавторстві з О. Мовчан виходить праця, присвячена невідомим сторінкам голоду 1921-1923 рр., де автори оцінюють причини та наслідки голоду на основі нових архівних матеріалів та документів1. Значна доля відповідальності за жертви в Україні припадає на некваліфіковане більшовицьке керівництво. Зусиллями О. Мовчан видається збірник документів і матеріалів, присвячений голоду 1921-1923 рр.2. Провідними темами її досліджень стає іноземна та державна допомога голодуючим в Україні, а також детальний аналіз взаємозв'язку між голодом та політикою більшовицького уряду.

Відкриття великого масиву раніше невідомих документів, поставило на порядок денний питання про створення збірок документів. Так, у 1997 р. побачила світ збірка «Україна в ХХ столітті»3, в якій мовою документальних матеріалів відтворено суспільно-політичний процес в Україні у 1900-2000 роках. Згодом створюється багатотомний хронологічний довідник «Україна: хроніка ХХ століття» за редакцією Валерія Смо- лія4, який день за днем відображає найважливіші події політичного, громадського, економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя. І хоча діяльність АРА в цих збірках висвітлена відносно слабо, все ж вони дають змогу краще уявити той контекст епохи, ті умови, в яких перебувало населення і в яких проводили свою благодійну діяльність міжнародні організації.

В 1990-х роках з'являється і перше дисертаційне дослідження «Голод 1921-1923 років в Україні» київського історика Бориса Драмаре- цького Драмарецький Б. Б. Голод 1921-1923 років в Україні: дис. ... канд. іст. наук: спец. 07.00.01. Київ, 1997. 123 с.. Автор, спираючись на широке коло архівних джерел, зазначав, що іноземна допомога, яка набула широкого розмаху на весну 1922 р., виявилася набагато ефективнішою від державної, перевищуючи останню більш ніж у 4 рази. Окрім зрозумілої боротьби з голодом, міжнародні організації брали участь у відбудові сільського господарства, утримували за власні кошти лікарні тощо.

Окремої уваги заслуговує регіональна історіографія, що дотримується загальноукраїнських тенденцій висвітлення даної тематики. Найбільш докладно проблема голоду 1921-1923 рр. та міжнародної допомоги представлена в працях миколаївських дослідників Миколи Шитюка, Ольги Баковецької, Валентина Шкварця, Андрія Ліньова Ліньов А.А. Міжнародна допомога голодуючим на Ми-колаївщині в 1921-1923 рр. Наукові дослідження в кон-тексті історичних проблем: Збірник наукових праць. Мико- лаїв-Одеса, 2003. Т.1: Історія та українознавство. С. 157-168., Ольги Щербакової Щербакова О.М. Міжнародна допомога голодуючим пі-вдня України 1921-1923 років. Науковий вісник. Миколаїв, 2008. Вип.21: Історичні науки. С.69-78., Олександра Три- губа та ін.

Одна з перших регіональних робіт, що стосувалася діяльності міжнародних організацій, опублікована миколаївським дослідником А. Барчаком наприкінці 1990 р. Стаття «Про «Місію Нансена» на Миколаївщині» базується в першу чергу на матеріалах Миколаївського обласного архіву та задає вектор для подальшого дослідження діяльності міжнародних організацій Барчак А. Про «Місію Нансена» на Миколаївщині. Пів-денна правда (Миколаїв). 1990. 16 листопада.. Вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробила миколаївська історична школа вивчення проблем ХХ ст. Її засновником був професор М. Шитюк, автор низки праць і керівник робочих груп з історії Миколаївщини. Ним написано і кулька робіт з проблеми голоду 1921-1923 рр., хоча діяльність Американської адміністрації допомоги висвітлена побічно, поверхнево Шитюк М., Горбуров К. Миколаївщина в голодних 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 роках. Миколаїв: Вид-во Іри-ни Гудим. 2007. 156 с..

Безпосередньо діяльності Американської адміністрації допомоги на Миколаївщині присвячена стаття О. Тригуба у співавторстві з Лілією

Дудар. Роботу відрізняє репрезентативність джерельної бази, залучення місцевих архівних та іноземних джерел. Новизна та масштаб теми змушують авторів відтворити загальну картину діяльності АРА, гармонійно переплітаючи загальнодержавний контекст та локальні особливості. Окрім допомоги голодуючим та забезпечення технологіями, до наслідків діяльності АРА віднесено встановлення першого дружнього контакту Радянської України з капіталістичним світом, що стало своєрідним проривом її економічної, політичної й культурної блокади1.

На початку 2010-х років з'являється серія статей Тимура Михайловського, присвячених діяльності різних міжнародних організацій на Півдні України Тригуб О., Дудар Л. Діяльність АРА на Миколаївщині (1921-1923 рр.) Емінак. 2007. № 2 (жовтень-грудень). С. 112. Михайловський, Т. Діяльність міжнародних організацій на Миколаївщині у 20-х рр. ХХ ст. Краєзнавство: Науковий журнал. 2010. № 4. C.115-160.. Дані роботи залучають значну джерельну базу (архівні документи та місцева періодична преса), мають новий погляд на проблему, ґрунтовне висвітлення діяльності міжнародних організацій на Миколаївщині та Херсонщині. Варто відзначити спробу проаналізувати джерельну базу із колекцій архівів США стосовно міжнародних організацій на Півдні України у 1920-х роках Михайловский Т. О. Міжнародні організації на Півдні України у 1920-х роках: джерела із колекцій США. Наукові праці. Історія. 2010. Т. 140. №. 127. С. 132-135. та систематизувати накопичену інформацію відносно АРА в даному регіоні Михайловський, Т. АРА на Півдні України (1921-1923 рр.): історіографія проблеми. Емінак 2009. №1-4. С. 88-94..

Щодо робіт про інші регіони, то вони представлені значно бідніше. Так, проблема голоду та діяльності міжнародних організацій в Херсонській області віддзеркалена лише у збірнику очевидців та документів за редакції Миколи Марченка Книга-меморіал Великолепетихського району Херсон-ської області. Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр. на Великолепетищині. Словами очевидців та мо-вою документів / упоряд. М.М. Марченко. Херсон: ІДС, 2007. 450 с. та низки статей Володимира Сах- на Сахно В.В. Діяльність міжнародних гуманітарних орга-. Останній вчений дослідив ресурс джерельної бази чотирьох українських архівів, зокрема ЦДАВО та ЦДАГО, стосовно діяльності міжнародних організацій на Півдні України, серед яких вагоме місце відведено АРА. Посиланнями на відповідні архівні документи, автор підтверджує тезу про навмисне замовчування допомоги у радянські часи, вказуючи на необхідність «повернути історичну правду нашому народу»нізацій на Україні в 20-ті роки XX століття. «Південний.

Першим значним дослідженням проблеми голоду 1921-1923 рр. в Одеській області, де побіжно висвітлена діяльність АРА, став збірник документів і матеріалів «Голодомори в Україні: Одеська область (1921 - 1923, 1932-1933, 1946-1947 рр.)»архів» (історичні науки). Херсон, 2002. №.7. С.185-203.. Роботи, присвячені безпосередньо американській допомозі, тут з'явилися відносно недавно. Так Сергій Шевченко, наприклад, спробував відновити загальну картину діяльності АРА в Одеській області протягом 1922 - 1923 рр., зосереджуючи увагу на масштабах та напрямах допомоги. Завдяки залученню архівних джерел і співвідношенню локальної ситуації із загальноукраїнською автор показав наявність регіональних матеріалів для подальшого дослідження9.

Пізніше Олександр Бєліков розкрив початковий етап діяльності АРА (грудень 1921 - січень 1922) в УРСР на прикладі Одеської губернії. Проаналізувавши доволі складний процес юридичних узгоджень та перемовин, автор дійшов висновку щодо перешкод, пов'язаних «закостенілістю радянської системи, невмінням гнучко реагувати на мінливі умови, забюрократизова- ністю, постійним очікуванням вказівок з центру, неквапливістю центральної влади та ін.»10. Відзначимо, що в подальшому саме ці негативні фактори гальмували та знижували ефективність допомоги АРА.

Проблема допомоги міжнародних організацій під час голоду 1921-1923 рр. у дослідженнях Дніпропетровської області також представлена доволі фрагментарно. У 1994 р. з'явилася стаття Валентина Іваненка про голод 1921-1923 рр. на Катеринославщині і рух допомоги міжнародної громадськості, де автор намагається віднайти нові підходи до вивчення проблеми 11. Через три роки вийшла спільна робота Валентина Іваненка, Анатолія Голуба та Олександра

Удода під назвою «Москва сльозам не вірить...», націлена на подолання усталених стереотипів і відтворення об'єктивної, правдивої картини голоду 1921-1923 рр.1. Але зосередившись на діяльності міжнародних організацій загалом по Україні, авторам не вдалося повною мірою розкрити регіональну специфіку їхнії акцій в Катеринославській губернії.

Окремо варто відзначити роботу криворізького історика Олександра Мельника. Йому на основі нових архівних документів трьох державних архівів України та матеріалів низки періодичних видань 1920-х рр. вдалося відтворити хроніку подій у Криворізькому повіті під час голоду 1921-1923 років та помістити серію до- кументів2.

Досить ґрунтовною працею про діяльність однієї з міжнародних організацій на Катеринос- лавщині є праця Олександра Бистрякова «ДЖОЙНТ на Дніпропетровщині». У книзі розглядається гуманітарна діяльність Американського єврейського об'єднаного розподільчого комітету Джойнт в Дніпропетровському регіоні. Значна увага присвячена участі Американської організації допомоги у подоланні голоду 19211923 рр., оскільки Джойнт від початку діяв лише через АРА (власний договір з СРСР буде підписаний у грудні 1922) 3.

Найменш дослідженим регіоном, який часто відходить на другий план, коли мова йде про голод 1921-1923 рр., стало Східне Поділля. Тому дещо неочікуваною стала стаття Владислави Єрмакової та Івана Романюка про діяльність АРА та «Джойнт» у організації дитячого харчування в цьому регіоні. . Спираючись на архівні джерела, автори приходять до висновку, що ситуація тут цілком співвідносилася із загальноукраїнською. Адже «держава виявилася не в змозі виконувати взяті на себе зобов'язання по утриманню дітей і за рахунок масштабних заходів міжнародних гуманітарних організацій АРА та «Джойнт» від жахливої смерті було врятовано сотні тисяч українського населення» 4.

Про зацікавленість проблемою голодів в Україні впродовж ХХ ст. свідчить ряд тематичних міжнародних конференцій, проведених у Києві. І одним з напрямів досліджень залишається діяльність міжнародних організацій під час голоду 1921-1923 рр, Так, у 2013 р. на конференції «Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947)» Яна Іващенко висвітлила загальні аспекти діяльності АРА в Україні, що в черговий раз актуалізувало дану проблему Іващенко Я.І. Діяльність Американської адміністрації допомоги в Україні. Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947): матеріали міжнародної наукової конференції. Київ: 2013. С. 59-63.. На іншій конференції «Штучні голоди в Україні ХХ століття» (2018 р.) Людмила Артеменко зосередила увагу на гуманітарній діяльності АРА в УСРР у 1921-1923 рр., виділивши близько 8 різних аспектів допомоги, які по-своєму впливали на боротьбу з наслідками голоду Артеменко Л. Гуманітарна діяльність американської ад-міністрації допомоги на території. Штучні голоди в Україні ХХ століття: матеріали міжнародної конференції (Київ, 16 трав. 2018 р.). Київ. 2018. C. 46-51.. Обидві авторки пов'язані з Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору». Діяльність АРА в їхніх роботах оцінюється позитивно, водночас, відзначаються недопрацювання або прямі перешкоди з боку радянської влади.

В останні роки з'явилися розвідки, присвячені окремим напрямам діяльності АРА. Так, миколаївський дослідник Віктор Погромський став автором кількох статей про медичну допомогу та кадрову політику американської організації в Росії та Білорусі, значення порту Новоросійська для міжнародної допомоги Погромський В. Значення порту Новоросійська під час діяльності закордонних гуманітарних організацій за часів голоду 1921-1923 рр. у радянській Росії. Емінак, 2016, С. 60-66.. Цікавою є стаття, в якій дослідник проаналізував висвітлення діяльності АРА на сторінках енциклопедичних видань радянської доби Погромський В. Висвітлення діяльності АРА (Американ-ської адміністрації допомоги) за часів голоду 1921-1923 рр. в Україні та СРСР на сторінках енциклопедичних видань радянської доби. Вісник Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка. Історія. 2016. №. 2. С. 49-51.. Висновки були доволі передбачувані, адже В. Погромський визнав найбільш об'єктивним лише перше видання Великої Радянської Енциклопедії. Решта довідників, на думку історика, не витримує сучасної джерельної критики.

Стаття Віктора Доценка представляє АРА в якості посередника між американськими єврейськими добровільними товариствами та українськими більшовиками у подоланні наслідків голоду. Спираючись на архівні джерела та сучасні методи, автор підтверджує попередні висновки науковців, що тільки завдяки тісній співпраці місцевих громадських об'єднань та представництв закордонних філантропічних товариств у 1921-1922 р. вдалося розгорнути активну кампанію з допомоги голодуючим Півдня України1.

Певним маркером, який вкотре засвідчив високий інтерес до міжнародних організацій на Півдні України в роки голоду 1921-1923 рр., стала захищена у 2018 році дисертація миколаївського дослідника Т. Михайловського Доценко В. Співпраця американських єврейських доб-ровільних товариств та українських більшовиків з подо-лання наслідків голоду 1921-1923 рр. в Україні. Амери-канська історія та політика. 2016. №. 1. С. 57-63. Михайловський Т. О. Діяльність міжнародних організа-цій на Півдні України (1921-1929 рр.): дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Чорномор. нац. ун-т ім. Петра Могили. Миколаїв, 2017. 266 с.. І хоча об'єкт дослідження охоплював усі організації, АРА був присвячений окремий підрозділ. Вчений досить детально розкрив основні напрями діяльності, обсяги допомоги та особливості взаємодії з місцевою владою. Дане дослідження залучає широке коло вітчизняних архівних матеріалів та архіву Американського єврейського об'єднаного розподільчого комітету Джойнт (США), масив періодики 1920-х років. Це дозволило більш широко поглянути на діяльність міжнародних організацій і зокрема АРА.

Підсумовуючи розгляд історіографічної традиції дослідження діяльності Американської адміністрації допомоги в Україні, слід вказати на значні відмінності в обох репрезентативних вибірках наукової літератури. Так, для радянського періоду найбільш характерною особливістю була тверда ідеологічна спрямованість, що обмежувала дослідницькі стратегії. Якщо в 1920-х роках проблема голоду ще була більш відкритою, то в наступні роки відбулася фактологічна консервація наукового знання. Це стосувалося, як розглянутої проблематики, так і певних теоретичних узагальнень. Водночас необхідно відзначити внесок радянських дослідників в розширення фактологічної складової означеної проблематики за рахунок залучення архівних документів та статистичних матеріалів, як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях. В результаті сформувалася джерельна база, яка дала змогу сучасним вітчизняним історикам проводити нові дослідження на основі сучасних теоретико-методологічних підходів.

В сучасній українській історіографії проблема голоду 1921-1923 рр. та міжнародної допомоги отримала новий виток. Радянські дослідницькі стратегії були спростовані, ключові питання отримали нове бачення. Відбулося становлення загальноукраїнської концепції, що дало змогу цілісно висвітлити події голоду першої чверті ХХ ст. Це історіографічне явище дало імпульс до подальшого розширення кола дослідницьких проблем. Тому на сучасному етапі в українській історіографії простежується тенденція до вивчення регіональних аспектів діяльності міжнародних організацій. Так, широким колом робіт присвячених голоду 1921-1923 рр. та діяльності АРА представлена Миколаївщина. Беручи до уваги, що голод охопив всю Південну Україну, то перспективними для подальших досліджень залишаються Катеринославщині, Одещина, Херсонщина. Регіональні та краєзнавчі аспекти нерідко сприяють уточненню загальної картини, стимулюють залучення нових джерел та переосмислення усталених концепцій. Українські історики розпочинають висвітлення окремих напрямків діяльності АРА. В якості об'єкт дослідження можемо бачити медичну допомогу та посилкову діяльність АРА. Натомість невисві- тленими залишається проблема взаємовідносин представників АРА з місцевою владою та населенням в Україні. Беручи за основу певні аспекти допомоги, стає можливим порівнювати специфіку діяльності АРА з іншими країнами, які вона підтримувала після завершення Першої світової війни.

References

Amerikanskaya Administraciya Pomoshi // Bolshaya sovetskaya enciklopediya./ glav. red. S.I. Vavilov. 2-e izd. Moskva: «Sovetskaya enciklopediya», 1950. T. 2. S.582.

Amerikanskaya Administraciya Pomoshi // Bolshaya sovetskaya enciklopediya. / glav. red. A.M. Prohorov. 3-e izd. Moskva: «Sovetskaya enciklopediya», 1969. T.1. S.516.

Antonov-Ovseenko V.A. Zakrepim nashu pobedu! Slovo k rabochim i krestyanam predsedatelya Konferencii golodayushih gubernij. Moskva: «Krasnaya nov», 1922. 18 s.

Arnautov V. A. Golod i deti na Ukraine: Po dannym sekcii pomoshi golodayushim pri Centralnom Sovete zashity detej na Ukraine i po drugim materialam. Harkiv: 1922. 48 s.

Artemenko L. Gumanitarna diyalnist amerikanskoyi administraciyi dopomogi na teritoriyi. Shtuchni golodi v Ukrayini HH stolittya: materiali mizhnarodnoyi konferenciyi (Kiyiv, 16 trav. 2018 r.). Kiyiv. 2018. C. 46-51.

Barchak A. Pro «Misiyu Nansena» na Mikolayivshini. Pivdenna pravda (Mikolayiv). 1990. 16 listopada.

Byelikov O. Pochatkovij etap diyalnosti ARA v USRR (gruden 1921-sichen 1922 rr.): na prikladi Odeskoyi guberniyi. Eminak. 2015. №. 4. S. 38-44.

Bystryakov A. G. DZhOJNT na Dnepropetrovshine. Dnepropetrovsk: Dnepropetrovskoe izdatelstvo. 2009. 132 c

Genkina E. B. Perehod Sovetskogo gosudarstva k NEPu (1921 - 1922 gg.). Moskva.1954. 504 s.

Golod 1921-1923 rokiv v Ukrayini: Zbirnik dokumentiv i materialiv / pid. red. O.M. Movchan. Kiyiv: Naukova dumka, 1993. 240 s.

Golodomori v Ukrayini: Odeska oblast (1921 - 1923, 1932-1933, 1946-1947 rr.) Doslidzhennya, spogadi, dokumenti. / za red. I. I. Nitochko. Odesa: «Astroprint», 2007. 460 s.

Gorodnichij N.F. Maloizvestnaya stranica deyatelnosti ARA v Sovetskoj Rossii. Voprosy istorii. 1968. № 12. S. 4758.

Docenko V. Spivpracya amerikanskih yevrejskih dobrovilnih tovaristv ta ukrayinskih bilshovikiv z podolannya naslidkiv golodu 1921-1923 rr. v Ukrayini. Amerikanska istoriya ta politika. 2016. №. 1. S. 57-63.

Dramareckij B. B. Golod 1921-1923 rokiv v Ukrayini: dis. ... kand. ist. nauk: spec. 07.00.01. Kiyiv, 1997. 123 s.

Yermakova V. Ya., Romanyuk I. M. Diyalnist mizhnarodnih organizacij ARA ta «Dzhojnt» po nadannyu dopomogi dityachomu naselennyu Shidnogo Podillya v umovah golodu (1921-1923 pp.). Sumskij istoriko-arhivnij zhurnal. 2014. № 23. S. 61-66.

Istoriya Vsesoyuznoj Kommunisticheskoj partii (bolshevikov). Kratkij kurs. / pod red. komis. CK VKP(b). Moskva: Gospolitizdat, 1955. 352 s.

Ivanenko V. V. Golod 1921-1923 rr. na Katerinoslavshini i ruh dopomogi mizhnarodnoyi gromadskosti (novi pidhodi do vivchennya problemi). Z minuvshini Podniprov'ya, 1994 r. 17 travnya. S. 137-141.

Ivanenko V. V. Golub A. I., Udod O. A.. Moskva slozam ne virit Ochishennya pravdoyu: Vidoma i nevidoma

Ukrayina v ob'yektivi istoriyi HH storichchya / za red.. V. V. Ivanenko, A. I. Golub, O. A. Udod. Kiyiv: Geneza, 1997. S.79-84.

Ivashenko Ya.I. Diyalnist Amerikanskoyi administraciyi dopomogi v Ukrayini. Golod v Ukrayini u pershij polovini HH stolittya: prichini ta naslidki (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947): materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi. Kiyiv: 2013. S. 59-63.

Kogan A.N. Antisovetskie dejstviya Amerikanskoj administracii pomoshi (ARA) v Sovetskoj Rossii v 1921-22 gg. Istoricheskie zapiski. Moskva. 1949. T.29. S.5-23.

Kniga-memorial Velikolepetihskogo rajonu Hersonskoyi oblasti. Golodomori 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 rr. na Velikolepetishini. Slovami ochevidciv ta movoyu dokumentiv / uporyad. M.M. Marchenko. Herson: IDS, 2007. 450 s.

Kulchickij S.V., Movchan O.M. Nevidomi storinki golodu 1921-1923 rr. v Ukrayini. Istorichni zoshiti. Kiyiv: In-t istoriyi Ukrayini, 1993;

Landa S.Sh. Borotba z golodom na Odeshini (1921-1922 pp.) Ukrayinskij istorichnij zhurnal. 1962. № 1. S.118- 120.

Lander K.I. ARA. Bolshaya sovetskaya enciklopediya. / pod red. N.I. Buharina, V.V. Kujbysheva, M.N. Pokrovskogo i dr. Moskva, 1930. T. 3. S.190-192.

Linov A.A. Mizhnarodna dopomoga goloduyuchim na Mikolayivshini v 1921-1923 rr. Naukovi doslidzhennya v konteksti istorichnih problem: Zbirnik naukovih prac. Mikolayiv-Odesa, 2003. T.1: Istoriya ta ukrayinoznavstvo. S. 157-168.

Melnik O. Golod: Hronika, dokumenti ta materiali golodu 1921-1923,1932-1933 rokiv na Krivorizhzhi. Krivij Rig: Vidavnichij dim, 2003. 384 s.

Mihajlovskij, T. ARA na Pivdni Ukrayini (1921-1923 rr.): istoriografiya problemi. Eminak 2009. №1-4. S. 88-94.

Mihajlovskij T. O. Mizhnarodni organizaciyi na Pivdni Ukrayini u 1920-h rokah: dzherela iz kolekcij SShA. Naukovi praci. Istoriya. 2010. T. 140. №. 127. S. 132-135.

Mihajlovskij T. O. Diyalnist mizhnarodnih organizacij na Pivdni Ukrayini (1921-1929 rr.): dis. ... kand. ist. nauk: 07.00.01 / Chornomor. nac. un-t im. Petra Mogili. Mikolayiv, 2017. 266 s.

Mihajlovskij, T. Diyalnist mizhnarodnih organizacij na Mikolayivshini u 20-h rr. HH st. Krayeznavstvo: Naukovij zhurnaL 2010. № 4. C.115-160.

Movchan O.M. Inozemna dopomoga goloduyuchim Ukrayini v 1921-1923 rr. Ukrayinskij istorichnij zhurnal. 1989. №10. S.77-84.

Mstislavskij S. Golod Bolshaya sovetskaya enciklopediya. / Pod red. N.I. Buharina, V.V. Kujbysheva, M.N. Pokrovskogo i dr. Moskva: 1930. T. 17. S. 463.

Pogromskij V. Visvitlennya diyalnosti ARA (Amerikanskoyi administraciyi dopomogi) za chasiv golodu 1921-- 1923 rr. v Ukrayini ta SRSR na storinkah enciklopedichnih vidan radyanskoyi dobi. Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriya. 2016. №. 2. S. 49-51.

Pogromskij V. Znachennya portu Novorosijska pid chas diyalnosti zakordonnih gumanitarnih organizacij za chasiv golodu 1921-1923 rr. u radyanskij Rosiyi. Eminak, 2016, S. 60-66.

Portnoj I.L. Proval antisovetskoj deyatelnosti ARA na yuge Ukrainy (dekabr 1921 g. - iyun 1923 g.): diss

kand. ist. nauk. Odessa, 1955. 294 s..

Rubinshtejn N. Borba Sovetskoj Rossii s golodom i kapitalisticheskie strany. Istoricheskie zapiski. 1947. T.22. S.2-41.

Safronov A. Tyazhelaya godovshina. Nikolaev, 1922. 26 s.

Sahno V. Arhivni dokumenti ta miscevi periodichni vidannya pro diyalnist mizhnarodnih gumanitarnih organizacij na Pivdni Ukrayini v 20-30-ti rr. XX st. Studiyi z arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva. 2003. T. 10. S. 122-124.

Sahno V.V. Diyalnist mizhnarodnih gumanitarnih organizacij na Ukrayini v 20-ti roki XX stolittya. «Pivdennij arhiv» (istorichni nauki). Herson, 2002. №.7. S.185-203.

SSSR v period vosstanovleniya narodnogo hozyajstva (1921-1925 gg.). Istoricheskie ocherki / pod red. A.P. Kuchkina. Moskva: Gos. izd-vo politicheskoj lite ratury, 1955. 596 s.

Stashevskij D. M. Ekspansiya SShA v Yevropi pid viglyadom «dopomogi» (1919-1923). Kiyiv: Vid-vo AN URSR, 1960. 310 s.

Trigub O., Dudar L. Diyalnist ARA na Mikolayivshini (1921-1923 rr.) Eminak. 2007. № 2 (zhovten-gruden). S. 105-116

Ukrayina v HH stolitti: Zb. dokumentiv i materialiv: (1900 -1939). In-t zmistu i metodiv navchannya; Kiyivskij nac. un-t im. T. Shevchenka / uporyad.: A. G. Slyusarenko ta in. Kiyiv, 1997. 447 s.

Ukrayina: Hronika HH st.: Rik 1922: Dovid. vid. / redkol.: V. A. Smolij (golova) ta in.; uporyad. O. Movchan. Kiyiv: In-t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini, 2005. 235 s.

Henkin E. M. Ocherki istorii borby Sovetskogo gosudarstva s golodom. (1921-1922). Krasnoyarsk: Izd - vo Krasnoyarskogo un-ta, 1988. 171 s.

Chuprun O. D. Borba odesskih kommunistov s golodom 1921-1922 gg. Nauchn. zap. Dnepropetrovskogo gos. un- ta. Dnepropetrovsk, 1956. T.56: Vyp.4. S.63-46.

Shatunovskij Ya. Kommunizm v borbe s golodom. Krasnaya nov. 1922. №5. S.192-199.

Shevchenko S. Diyalnist amerikanskoyi administraciyi dopomogi v Odeskij guberniyi pid chas pershogo radyanskogo golodu. Naukovi zapiski [Kirovogradskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Vinnichenka]. Seriya: Istorichni nauki. 2012. Vip. 16. S. 179-186.

Shityuk M., Gorburov K. Mikolayivshina v golodnih 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 rokah. Mikolayiv: Vid-vo Irini Gudim. 2007. 156 s.

Sherbakova O.M. Mizhnarodna dopomoga goloduyuchim pivdnya Ukrayini 1921-1923 rokiv. Naukovij visnik. Mikolayiv, 2008. Vip.21: Istorichni nauki. S.69-78.

Размещено на Allbest.ru