З любов’ю до науки і життя: пам’яті Роксолани Петрівни Зорівчак

Знайомство з головними особливостями декламування Т. Шевченка та Івана Франка. Характеристика рис життєвого шляху та науково-педагогічної діяльності професора, доктора філологічних наук, академіка АН ВШ України, дійсного члена НТШ Р.П. Зорівчак.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.11.2021
Размер файла 17,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З любов'ю до науки і життя: пам'яті Роксолани Петрівни Зорівчак

Андрій Содомора

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті автор розкриває риси життєвого шляху та науково-педагогічної діяльності професора, доктора філологічних наук, академіка АН ВШ України, дійсного члена НТШ Роксолани Петрівни Зорівчак (1934-2018). Звертаючись до світових - давніших і новіших - класиків, автор проводить паралелі зі сприйняття та генерації пам'яті у світовій літературі. У фрагментах споминів читач бачить середовище, в якому жила і творила Роксолана Зорівчак: тут протягнено духовні ниточки поєднання з родиною та вчителями.

Ключові слова: Роксолана Зорівчак, історія української культури, персонологія, українська мова.

Abstract

With love to research and life: to the memory of Roksolana P. Zorivchak

Andriy Sodomora Ivan Franko National University of Lviv

The author shares reminiscences on life, research and teaching of Professor Roksolana Petrivna Zorivchak (1934-2018), Doctor of Linguistics, Chairperson of the Hryhoriy Kochur Translation/Interpreting Studies and Contrastive Linguistics Department at the Ivan Franko National University of Lviv. Professor R. Zorivchak was also a full member of the Taras Shevchenko Scholarly Society and member of the National Writers' Union of Ukraine. The author draws parallels with the reception and generation of memory in world literature by referring to universal - ancient and contemporary - classics. In these fragmented memoirs, the reader discovers the milieu in which Roksolana Zorivchak lived and worked as well as the spiritual connections with her family and teachers.

Key words: Roksolana Zorivchak, history of Ukrainian culture, personology, Ukrainian.

Восьмого листопада цього року Роксолані Зорівчак було б вісімдесят шість... Могла б вона бути ще серед нас, нинішніх. Та відійшла у Вічність - знову ж таки восени, шістнадцятого жовтня. Втім, варто й очима стародавніх глянути на ці невеселі фрази: чому “було б”? “могла б”?... Таж людина відходить, щоб залишатися серед тих, задля кого жила й працювала, саме так: залишатися, і то “кращою часткою” свого єства. А краща частка (pars melior) триває вже у тому, що є найкращим у людині, чим вона і є людиною, - у пам'яті...

Сумна (як не втішаймо себе) звістка перестріла мене вранці у середмісті. Й одразу ж, на тому дивному екрані, що є нашою пам'яттю, промайнули моменти, вловлені порухи життя; у них - Роксолана Петрівна. А тепер ось, збираючи їх докупи, дивуюсь, уже вкотре, точності Антоничевого спостереження: “Де дійсності грань, де уяви є світ, non est certum”. Таки справді нечіткою є та грань, що поміж реальним та уявним.

Найвиразніша світлина в перебігу тих життєвих кадрів - Роксолана Петрівна у “тихій пристані робочого стола”, словами іншої метафори - на розлогій перекладацькій, науковій, філологічній ниві. А далі в уяві спливає глибокий своєю семантикою образ, що у рядках Григорія Кочура, чиє ім'я носить кафедра, яку очолювала доктор філологічних наук, професор Роксолана Зорівчак: “Мої рядки і я навколо сам”. На столі, а він таки розлогий, - стоси об'ємних дисертаційних робіт, часописи, книги, нотатки, чорнові тексти й видруки, книги, поштові надходження з України і далеко з-за її меж - треба поратися на тій ниві. На окремому столику - скромний, геть не нового покоління, сіренький комп'ютер. Побіч, із жалобною стрічкою, - фотографія сина Тараса, що так завчасу відійшов із життя. Стіни - це щільно заставлені книжками полиці (Тарас Шевченко й Іван Франко - на чолі книгозбірні). Тут, за робочим столом, - таки робота: зі студентами, аспірантами, з усіма, хто звертається з порадами, проханнями. Тож не так багато у тій “пристані” жаданої для кожного філолога тихості - дозвільного часу для своєї, улюбленої, праці над словом оригінальним і перекладним, над рідним, українським, словом. “Боліти болем слова нашого”. У цьому вислові, що став назвою однієї з книг Роксолани Зорівчак, сконденсовано усе те, що стало сенсом її життя, стимулом до праці - наукової, педагогічної, організаторської.

Бачу Роксолану Петрівну за вишколом молодих науковців - на конференціях, наукових зібраннях, засіданнях НТШ. Щойно мова про регламент, чую її голос: “В нас усіх є час, нікуди не поспішаємо”; нагадувала при тому, скільки часу щоденно витрачаємо на всілякі марниці, на пусте, а поважне - регламентуємо. При кожній нагоді

- неодмінний національний акцент: декламування Тараса Шевченка, Івана Франка, як і перекладів: Григорія Кочура, Миколи Лукаша (мовою оригіналу й перекладу), вишиванки, звуки бандури, інших інструментів, співи. Одне слово, “корисне - з приємним”, що було чи не найважливішою засадою античних, а їх, до речі, Роксолана Петрівна шанувала над усе.

Зрідка - лише приємне. У світлиці Зорівчаків, у колі найближчих, за святковим столом. Таки у світлиці. Бо світло не лише від сонця, а від вишиванок, рідних краєвидів, світлин на стіні - тих, хто відійшов, щоб залишитись у пам'яті: мати Роксолани Петрівни - Лідія Юліянівна, чоловік - Василь Олексович, син Тарас. Пам'ять сягає далі, коли першим, на порозі, гостей зустрічав Василь Олексович: “Гості! Гості!” - чую його щиру, що висвітлювалась в очах, невдавану радість у м'якому, з якимось особливим, співучим акцентом, голосі. А вже за столом, - таки спів: “Очерет мені був за колиску” (“л” - теж м'яке, закарпатське), - вловлюючи коротку паузу, господар починав свою улюблену пісню. А в приємному, якщо його дійсно приймає душа, - й корисне. Ще ж античні вчили: вмій годити не тільки своєму тілу, а й душі, їй вділяй гарної поживи. Втім, не обходилось і тут без наукових рефлексій, такого природного компонента приємності, без декламацій, спогадів, бесід про слово, про вічне; були тости, теж невимушені, щирі, від серця, були й крихти гумору, без чого й життя - не життя, а засуха.

Кафедра. Точніше - кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура (за мого студентства ніхто й не чував про такі дисципліни). На стінах портрети: сумовитий погляд Григорія Кочура (з патроном кафедри її очільницю в'язали особливо теплі й тривалі стосунки); тут же - його побратим Микола Лукаш, поряд - Віра Річ, Юрій Жлуктенко, Ірина Стешенко... Чую з-за півстолітньої межі тихий, але водночас виважений, з притиском, кочурівський, голос (ішли ми до книгарні “Сяйво”): “Центр перекладознавства повинен бути у Львові”. Справді, виняткова енергія і неабиякі зусилля потрібні були для того, щоб Кочурове передбачення збулося, щоби пройденим був той шлях: від нечисленної групи філологів-перекладачів - до провідної у тій сфері кафедри, що здобула собі авторитет далеко за межами України. Тут, уже за кафедральним столом, словами Гесіода, - “роботи і дні”; бувало, що й вечори, а то й частину ночі забирали засідання, наукові ради з десятками пунктів порядку денного, лекції, екзамени, заліки, репетиції перед творчими вечорами, поточні науково-педагогічні й господарські справи.

Дзеркальна зала університету. Франкове “Народе мій.”, “Каменярі”. Шевченкові “Гайдамаки” і, на контрасті, - “Садок вишневий”, геніальна візія незбутньої мрії людства - жити, за приписами античних, у божественній гармонії з Природою, вдовольняючись достатнім, шануючи засади одвічної моралі, Господні засади.

Скільки пов'язаних з урочистостями у тій залі зворушливих світлин живуть у пам'яті, а найвиразніша - одна з них: пошанування Віри Річ, її сімдесятиріччя, - саме тоді знана інтерпретаторка творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки мала змогу побувати в Україні. Корінна британка - у вишиванці (у цей подарунок, один із символів України, одразу ж і зодягнули гостю), з українським словом на устах: “Я люблю Україну” - наче відлунням Шевченкового: “Я так її, я так люблю / Мою Україну убогу.” Тоді-то, хто був у залі, мабуть, оцінив творчу активність кафедри перекладознавства, передусім Роксолани Петрівни, її особисті, гідні подиву зусилля у справі наукової співпраці з англомовним світом, загалом з усіма, хто шанує слово, плекає корінь свого роду й народу і протистоїть безликому споживацтву.

Можна було б і далі приглядатися до тих “світлин” (їх чимало), що є крихтами живого часу, наче зблисками на тлі сірих чи навіть темних буднів (“Зрана до ночі гуде колесо темних турбот” - згадуємо Миколу Зерова), буднів, заполонених нескінченними паперовими справами - вже й не “Роботи і дні”, а “Папери і дні”. Можна й треба було б ті світлини і розгортати, й приглядатись до них. А втім, життя й праця Роксолани Зорівчак, із перебігом часу, сподіваємось, отримає належне висвітлення й оцінку у спогадах, дослідженнях, есеях її вихованців, друзів-однодумців, товаришів по перу.

Світлини - це зір. Мені ж, як і кожному філологові, особливо важить слух. Не так часто я зустрічався з Роксоланою Петрівною, як часто чув її голос у слухавці. “Прочитайте щось”, - кожного разу просила мене. Була це переважно поезія. З наближенням цього сумного дня (ніхто й не передчував його наближення) я саме писав свої вірші, що побачили світ у книжці “Скельця розмальовані”. “Прочитайте щось”, - попросила й тим разом, але наче зміненим, ослабленим голосом. Щось я читав, серед іншого - й про нічний Львів, про його середмістя, де, при Успенській церкві, й помешкання Роксолани Петрівни: “. Ось тоді, у ті години, / Як усе довкіл спочине, / У нічному безгомінні / Середмістям бродять тіні. / Ось тоді, коли все спить, / Тінь із тінню гомонить / Про все те, що вже збулося, / Що одлунює і досі: / Про купецькі каравани, / Про веселощі й про рани, / Про невпинний плин віків, / Про колиску їхню - Львів”. Була це вечірня година. А назавтра, вранці, й перестріла мене та сумна звістка.

Жовтнева днина прив'ялим, а подекуди й облетілим листям навіювала на пам'ять “Осінню пісню” Верлена у перекладі Григорія Кочура: «Вийду я в двір - / Вихровий вир / В полі млистім / Крутить, жене, / Носить мене / З жовклим листям”, а далі (вітер, як і думка, не відає меж) - знамениті рядки з Гомера у перекладі Бориса Тена: “Наче те листя на дереві - людські усі покоління”. Весняний лист не пам'ятає осіннього. Люди ж, на те вони й люди, мають берегти пам'ять поколінь. Інакше перериватиметься тяглість, життя втрачатиме свою повноту, свій сенс.

науковий педагогічний філологічний

Размещено на Allbest.

...

Подобные документы

  • Дослідження життєвого шляху, наукової та політичної діяльності М.С. Грушевського – історика, публіциста, голови Центральної Ради, академіка, автора багаточисельних наукових праць. Політичне життя М.С. Грушевського. Суть ідеї соціалістичного федералізму.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 09.01.2012

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Успіхи княгині Ольги в господарюванні, політиці, розбудові держави та міжнародних контактах. Коротка історична довідка з життя Ганни Ярославни. Жінка в суспільному житті України за козацької доби. Постать Анастасії Лісовської, Роксолани, в історії країни.

    реферат [28,3 K], добавлен 24.06.2014

  • М. Драгоманов – "великий прапор з багатьма китицями ідей та думок". Загальна характеристика життєвого шляху, громадсько-політичної діяльності та творчості М. Драгоманова, аналіз його внеску в українське суспільне життя другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 28.11.2010

  • Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.

    статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.

    реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Вивчення життєвого шляху Ф. Прокоповича. Київський та петербурзький періоди творчої діяльності Феофана Прокоповича, філософські погляди на світобудову. Прокопович як автор теорії просвіченого абсолютизму та основний ідеолог реформ Петра Першого.

    реферат [33,5 K], добавлен 08.02.2013

  • Версії походження Анастасії Лісовської - майбутньої дружини султана Османської імперії Сулеймана. Історія її потрапляння до гарему. Її таланти в дипломатії та поезії. Її портрети, написані різними художниками. Імена та дати життя дітей Роксолани.

    презентация [1,3 M], добавлен 04.04.2015

  • Основні віхи життєвого та політичного шляху М.С. Грушевського, еволюція його світоглядно-філософських та політичних позицій. Внесок великого українця у розвиток вітчизняної історії та археології, його роль у процесі боротьби за українську державність.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 10.07.2012

  • Дослідження життя та діяльності Івана Мазепи та його вплив на становлення державного ладу в Гетьманщині. Адміністративний поділ козацько-гетьманської держави. Входження Лівобережної Малоросії до складу Московського царства. Становище козацької старшини.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 23.09.2014

  • Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.

    реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014

  • Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу. Становлення системи вищої освіти в Україні. Наука, техніка України як невід’ємні частини науково-технічної революції.

    книга [119,1 K], добавлен 19.01.2008

  • Аналіз педагогічної, науково-дослідної та організаційної діяльності першого заступника Наркома освіти України у 1931-1933 році О.О. Карпеки. Його місце і роль у реформуванні системи освіти в 20-30 років ХХ століття.

    статья [15,9 K], добавлен 15.07.2007

  • Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009

  • Розгляд науково-організаційної діяльності Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна спрямованої на координацію наукової роботи у науково-дослідних установах та вузах, розташованих у різних кліматичних умовах УРСР.

    статья [19,2 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу доробку. Реконструкція основних етапів його бібліотечної й бібліографічної діяльності. діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотек у Львові.

    автореферат [52,2 K], добавлен 27.04.2009

  • Ознайомлення з етапами життєвого шляху М. Костомарова - публіциста, історика і поета; його науково-громадська діяльність. Особливості поглядів Миколи Івановича на роль народу в історії. Аналіз історичних та історико-географічних праць М. Костомарова.

    реферат [24,0 K], добавлен 20.09.2013

  • Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.

    курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014

  • Ознайомлення з причинами поширення ліберальної концепції опозиційного руху. Вивчення та характеристика поглядів Нечкіної - найвідомішого радянського дослідника декабристського руху. Розгляд та аналіз життєвого шляху провідних декабристознавців України.

    статья [19,3 K], добавлен 14.08.2017

  • Загальна характеристика життєвого шляху Якова Маркевича, Семена Дівовича та Василя Григоровича-Барського. Особливості їх внеску в культурну, літературну, історичну спадщину українського народу. Значення їх громадської діяльності та роль головних творів.

    реферат [16,2 K], добавлен 27.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.