Чи галицький воєвода Коснятин Сірославич був причетний до появи назви міста Снятин?

Размещено на http://allbest.ru

Ягеллонський університет

Інститут історії

Кафедра історії Східної Європи

Чи галицький воєвода Коснятин Сірославич був причетний до появи назви міста Снятин? За допомогу у пошуку матеріалів до даної статті висловлюю щиру подяку працівникам і аспірантам факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника - Г алині Микитюк, Андрію Корольку та Остапу Кардашу.

Віталій Нагірний

м. Краків

Анотація

У статті аналізується поширена в українській історіографії теза про датування першої письмової згадки про Снятин 1158 р. і походження назви міста від імені його ймовірного власника, боярина Коснятина Сірославича. На підставі аналізу літописних повідомлень автор приходить до висновку, що теза про оборону Снятина галицьким воєводою від військ Івана Ростиславича в 1158 р. опирається на помилковій інтерпретації та ототожненні двох різних подій - місії Коснятина в Київ весною 1157 р. і нападі Івана Ростиславича на Кучелмин і Ушицю восени 1158 р. - і позбавлена будь-якого історичного підґрунтя. Автор вважає також, що немає підстав твердити, що назва населеного пункту над Прутом походить від імені галицького воєводи Коснятина Сірославича.

Ключові слова: Коснятин Сірославич, Снятин, Покуття, галицький воєвода.

У сучасній українській науковій і краєзнавчій літературі широко побутує думка, що місто Снятин на Покутті вперше згадане під 1158 р., а його назва походить від імені галицького воєводи Коснятина Сірославича. У даній статті зроблено спробу вияснити чи таке твердження має під собою реальне історичне підґрунтя.

Відмічений підхід має вже досить тривалу традицію і сягає початку 30 -х рр. ХХ ст. Його засновником можна вважати редактора видання “Ziemia Stanislawowska” Г. Сейдлера, котрий в 1930 р. видав невеличку брошуру під назвою “Sniatyn: szkic monograficzny” Seidler H. Sniatyn: szkic monograficzny. Stanislawow : Ziemia Stanislawowska, 1930. S. 1-14.. У даній праці автор намагався датувати першу згадку про місто над Прутом 1158 р. На його думку, Снятин, будучи важливим стратегічним пунктом, опинився в центрі боротьби між галицьким князем Ярославом Володимирковичем та колишнім звенигородським правителем Іваном Ростиславичем Берладником. Розвиваючи свою думку, Г. Сейдлер твердив, що після повернення Снятина під контроль Ярослава, місто було віддане у короткочасне володіння опальному візантійському імператорові Андроніку Комнену, котрий у 1165 р. перебував у Галицькому князівстві Там само. S. 4. Див. також український переклад праці: Сейдлер Г. Снятин: нарис монографічний. Ста- ниславів 1930 року. Накладом редакції Землі Станиславівської. Переклад з польської мови. Віки гово-рять. Матеріали до історії Снятинщини від найдавніших часів, приг. М. Бажанський. Дітройт : Бібліо-тека видавництва “Снятин”, 1981. С. 26..

Цілком ймовірно, що ця оригінальна, але повністю відірвана від історичних джерел, теза Г. Сейдлера, так і залишилася б непоміченою, якщо б у 1950-х рр. радянська влада не вирішила відзначити ювілей Снятина. Запропоноване польським краєзнавцем датування першої згадки міста прекрасно вписувалося в цей задум. Його одразу ж підхопила преса. 1 червня 1958 р. у снятинській районній газеті “Колгоспник” вийшла стаття історика А. Рузанова Про нього відомо тільки, що він був кандидатом історичних наук. Встановити його місце праці не вдалося. Див.: Бажанський М. Вступне слово, пояснення до матеріалів. Віки говорять... С. 6-7. під назвою “До 800-річчя Снятина. Дещо з історії нашого міста” Рузанов А. Дещо з історії нашого міста [До 800-річчя Снятина]. Колгоспник. 1958. № 65 (1594). 1 червня. С. 2-3. Див. також передрук статті: Віки говорять... С. 35.. Плутаючись у датуванні першої згадки про Снятин - 1148 р. чи 1158 р. - він в кінцевому результаті випрацював компромісний варіант і заявив: “1158 рік треба рахувати часом узаконення міста Снятин, хоч вперше воно згадується в літописі за 1148 рік” Там само.. Тут же А. Рузанов спробував пояснити і походження назви міста. На його думку, воно носило ім'я “одного із синів галицького князя Ярослава Осмомисла” Там само.. Якого саме сина Ярослава малося на увазі, історик не уточнив. Незабаром, 23 липня 1958 р., в івано-франківській обласній газеті “Прикарпатська правда” появилася стаття головного редактора “Колгоспника” А. Шидловського під назвою “Снятину 800 років”, з інформацією про офіційне святкування цієї події 26 жовтня 1958 р. 800-річчя Снятина А. Шидловський “обґрунтував” тим, що “історія зберегла згадку про нього ще з 1158 року в найдавніших списках Іпатіївського літопису” Шидловський A. Снятину 800 років. Прикарпатська правда. 1958. 23 липня. С. 2.. Ще через місяць, 29 серпня того ж року, вийшла чергова стаття А. Рузанова, під назвою “З історії нашого міста. Звідки походить назва Снятин” Рузанов А. З історії нашого міста. Звідки походить назва Снятин. Колгоспник. 1958. № 103 (1632). 29 серпня. С. 4. Див. також передрук статті: Віки говорять... С. 44.. У даній праці історик вже не сумнівався в тому, що місто вперше згадане саме у 1158 р.

Тут же він запропонував нове пояснення походження назви населеного пункту: “місто Снятин носить ім'я воєводи Коснятина Сірославовича, який в 1158-1159 роках відстоював його від наступаючих шеститисячних військ Івана Ростиславовича” Там само.. Після появи згаданих публікацій, 26 жовтня 1158 р. відбулися святкування ювілею Святкування 800-річчя Снятина. Колгоспник. 29 жовтня. 1958. № 129 (1658). С. 4.. Присутні на ньому були не тільки представники влади та місцеві жителі, але і офіційна делегація української діаспори з Канади Перебування делегації прогресивних українців Канади в Снятині. Колгоспник. 1958. № 129 (1658). 29 жовтня. С. 4.. Офіційне святкування 800-річного ювілею Снятина у 1958 р. “затвердило” датування першої згадки про місто 1158 р. і зумовило її проникнення в академічні праці. У 1963 р. ця дата появилася в “Українській Радянській Енциклопедії” Снятин. Українська Радянська Енциклопедія : у 17 т. Т. 13 : Світлякові - Сподумен / гол. ред. М. Р. Бажан. Київ : Голов. ред. УРЕ, 1963. С. 283 (помилково під 1148 р.)., а згодом і в “Радянській Енциклопедії історії України” Снятин. Радянська Енциклопедія історії України. Т. 4 : Розлив - Яцкевич. Київ : Голов. ред. УРЕ, 1972. С. 129.. А починаючи з “Історії міст і сіл Української РСР” в офіційних виданнях закріпилася і версія про походження назви населеного пункту від імені його “власника”, боярина Коснятина Сірославича Кройтор К., Патлажан Ю. Снятин. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. Київ : Інститут історії АН УРСР, 1971. С. 516.. Цю тезу підхопило українське діаспорне середовище Див. напр.: Бажанський М. Краса Снятинщини: Ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духова культура їхніх жителів. Гаслова енциклопедія. Дітройт : Бібліотека Видавництва “Снятин”, 1982. С. 199-200 (тут вказано 1148 р.)., а згодом і більшість сучасних українських істориків та краєзнавців Див. напр.: Харитон В., Тимофійчук М. Снятин над Прутом. Ч. 1 : Нариси історії міста та околиць від найдавніших часів до початку XX століття. Снятин : Прут Принт, 2003. С. 25-28, 30; Харитон В. Населені пункти Снятинщини. Історичне минуле, культурні традиції, персоналії. Снятин : Прут Принт, 2010. С. 13; Покуття : історико-етнографічний нарис / В. Марчук, А. Королько та ін. Львів ; Івано- Франківськ : Манускрипт-Львів, 2010. С. 72-73; Войтович Л. Галич у політичному житті Європи ХІ-ХІУ століть. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2015. С. 66.. Поодинокі спроби окремих авторів спростувати таке твердження Миська Р. Літописні пункти Галицької землі (за писемними та археологічними джерелами). Археоло-гічні дослідження Львівського університету. 2015. Вип. 19. С. 108. і датувати першу згадку про Снятин кінцем XIV ст. Див. напр.: Бучко Д. Походження назв населених пунктів Покуття. Львів : Світ, 1990. С. 110; Вортман Д. Снятин, місто Івано-Франковської обл. Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 9 : Прил - С. / ред- кол. В. А. Смолій та ін. Київ : Наук. думка, 2012. С. 683., залишилися непоміченими18 Певним винятком є автори нової колективної праці, присвяченої Снятинському регіону, котрі від-мітили, що “про літописні згадки цього міста говорити, на жаль, не доводиться”. Снятинщина. Історико- етнографічний нарис / кер. авт. кол., гол. ред. А. Королько. Снятин ; Івано-Франківськ ; Львів : Манускрипт-Львів, 2014. С. 91.. У даний час 1158 р. прийнятий як офіційна дата заснування міста і науковцями Показовою у цьому відношенні може бути наукова конференція, присвячена 850-річчю Снятина, проведена в 2008 р. Див.: Снятин, Снятинщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції, присвячені 850-річчю міста Снятина на Покутті / упор. Я. Романюк та В. Харитон. Снятин : Прут Принт, 2008., і офіційними органами влади Наприклад, у 2008 р. на областному рівні відзначено 850-річчя міста (План заходів з організації та відзначення 850-річчя Снятина. Івано-Франківська державна обласна адміністрація. Офіційний веб-сайт, доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: http://www.if.gov.ua/?q=news&id=6811). З цього приводу Національний банк України навіть випустив ювілейну монету, на якій було зображено Коснятина Сірославича (850 років м. Снятин. Національний Банк України, доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: https://old.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=387). А в 2018 р. снятинська міська влада відзначила 860-ліття Снятина (Снятину над Прутом - 860 років, 16 липня 2018. Снятинська районна рада. доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: http://snyatynrada.gov.ua/news.php?cid=2117& page=3). Див. також: Наше місто. Снятинська міська рада, доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: http://www.snyatyn.if.ua/city.php. та домінує на електронних ресурсах В першу чергу мова йде про найбільший електронний ресурс - Вікіпедію: Снятин. Вікіпедія. доступ отримано 24 січня 2020. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%8F%D1%82% D0%B8%D0%BD, а також це саме гасло російською, білоруською, польською і англійською мовами. Див. також: Снятын. Большой Энциклопедический словарь, 2000, доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/275494; Снятын. Географическая энциклопедия, доступ отримано 24 січня 2020 р. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geo/4547 та ін.. Не ставиться під сумнів і причетність галицького боярина Коснятина Сірославича до походження назви міста Дет. про це див.: Нагірний В. Штучні ювілеї міст: так зване “860-річчя Снятина”, 5.03.2020, доступ отримано 7 березня 2020 р. URL: http://localhistory.org.ua/shtuchni-yuvileyi-mist-tak-zvane-860-richchya- snyatyna/ ?Hbclid=IwAR2Lszyvw7h-bpy5uZmUWIycIKZ_vNOFI0ZMrHWXeEJXo3JCmTBhwfCLeXs.. В цілому, офіційна версія про першу появу Снятина на сторінках письмових джерел виглядає наступним чином: у 1158 р. колишній звенигородський князь Іван Ростислав ич Берлад- ник здійснив напад на землі галицького князя Ярослава Володимирковича; оборону південних кордонів Галицького князівства очолював Коснятин Сірославич; воєводі вдалося успішно відбити напад Берладника на Снятин; місто в цей час було у власності цього боярина; назва Снятин походить від імені Коснятина (Снятин = Коснятин) Див. посилання 1-3 і 5-12. Найбільш активно ця думка відстоюється в працях: Харитон В., Тимофійчук М. Снятин над Прутом. Ч. 1. С. 25-28, 30; Кишкан М. До питання про походження назви “Снятин”. Снятин, Снятинщина: історія і сьогодення : матеріали науково-практичної конференції, присвячені 850-річчю міста Снятина на Покутті / упор. Я. Романюк, В. Харитон. Снятин : Прут Принт, 2008. С. 61.. Всі перелічені вище прихильники такого трактування одноголосно твердять, що перша письмова згадка про Снятин знаходиться в “Іпатіївському літописному зводі” під 1158 р. При чому в жодній (!) із перелічених праць немає прямого поклику на джерело - поклики або надто загальні Показовою в цьому відношенні є стаття в Історії міст і сіл Української РСР, де автори покликаються аж на дев'ять літописних сторінок (С. 488-496). Див.: Кройтор К., Патлажан Ю. Снятин. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область... С. 516, прим. 3. або відсутні взагалі. Це вимагає ще раз звернутися до аналізу Як чітко видно з цитованого тексту, в літописній статті взагалі не йдеться про напад Івана Ростиславича на володіння Ярослава. Джерело інформує тільки, що галицький князь відправив свою довірену особу, Коснятина Сірославича, до двору Юрія Володимировича в Київ, з метою добитися видачі Івана, схопленого людьми Юрія. Посланцеві Ярослава не вдалося досягти поставленої мети і він повернуся в Галич без Берладника. Останній був відправлений назад у Суздаль, однак по дорозі його звільнив чернігівський князь Ізяслав Давидович. У свою чергу, під 6666 (1158/1159) літописним роком будь-яка інформація як про напад Івана на володіння Ярослава, так і взагалі про події в Галицькій землі, повністю відсутня Там само. Стб. 488-493..

Згаданий вище похід Івана Ростиславича на південне прикордоння Галицького князівства описаний в літописі під 6667 (1159/1160) р. (правильна дата: 1158/1159 р. Хоча в літописі ці події описані під 1159/1160 р., правильним буде датувати їх 1158/1159 р. Див.: Бережков Н. Хронология русского летописания... С. 170-171.): “То том же літ" нача Жрославъ Галичьскъш искати Ивана Ростиславича . стрьичича своего . Арославъ бо 6ашє подъмолвилъ кнзі Рускиі . и королА и ЛАдьскиж кюа да бъ1ша ему бъши помочьници . на Ивана . и и'біщашас ему вси . и послаша послъ1 Киеву къ ИзАславу Двдвичю Половци мнози . и Берладника оу него искуписА . Ж . и поиде къ Кучелмину и ради бъ1ша ему . и туда къ Оушици поиде . и вошла бАше засада ЖрославлА в городъ и начашас . бити кріпко . засадници из города . а смерди скачюч" чересъ заборола . къ Иванови и перебіже ихъ . т . и хотіша Половци взати городъ . Иванъ не да имъ взати . и розгнівавшесА Половци . іхаша w Ивана . ИзАславъ же посла . по Ивана . и приведе Киеву...” Ипатьевская летопись. Стб. 496-497. Детальніше про ці події див.: Стефанович П. Отношения князя и знати в Галицком и Волынском княжествах до конца XII в. Средневековая Русь. 2007. Вып. 7. С. 190-191; Войтович Л. Галич у політичному житті Європи ХІ-XIV століть... С. 99-100.. Очевидно, саме цю військову акцію Івана Ростиславича проти Ярослава Володимирковича дослідники трактують як “похід на Снятин”.

Однак, з літописного повідомлення чітко слідує, що об'єктом нападу Берладника був спочатку Кучелмин (суч. с. Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл.), а згодом Ушиця (суч. с. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.), тобто бойові дії велися далеко від сучасного Снятина (відстань по прямій лінії від Кучелмина і Ушиці до міста над Прутом становить не менше 100 км). Після невдачі під Ушицею Іван відмовився від продовження бойових дій і відправився в Київ (іл. 1). Не згадується Снятин і в описі подій 1148 р. Див.: Ипатьевская летопись. Стб. 360-372., як це припускав А. Рузанов, чи у літописній розповіді про надання Ярославом Володимирковичем “ніколико городов” Андроніку Комнену в 1165 р. Там само. Стб. 524., як твердив Г. Сейдлер.

Таким чином, уважний аналіз цитованих літописних повідомлень дозволяє однозначно ствердити, що теза про оборону Коснятином Сірославичем Снятина від військ Івана Ростиславича в 1158 р. опирається на помилковій інтерпретації та ототожненні двох різних подій - місії галицького воєводи в Київ весною 1157 р. і поході Берладника на Кучелмин і Ушицю восени 1158 р. Можна також чітко і однозначно ствердити - ні під 1158 р., ні під наступними роками “Іпатіївський літописний звід” не містить жодної інформації про Снятин. Більше того, назва “Снятии”, або наближена до неї, взагалі не відома раннім руським літописам Див.: Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / відп. ред. О. С. Стрижах. Київ : Наукова думка, 1985.. Виходячи з цього, першою достовірною письмовою інформацією про місто над Прутом необхідно вважати його згадку на сторінках “Хроніки” Янка з Чарнкова від 1382 р. Kronika Janka z Czarnkowa / tlum. J. Zerbillo, oprac. tekstu i przyp. M. D. Kowalski. Krakow : Universitas, 2001. С. 112. Не виключено, що Снятин згадується в джерелах дещо раніше, на межі 60-х і 70-х рр. XIV ст. Так, в реєстрі місіонерських осередків Руського вікаріату Францисканського ордену згадано місцевість Nostin/Nestin. Див.: Bullarium Franciscanum Romanorum Pontificum. T. 5. Romae : Typis Vaticanis, 1898. Apendix I. P. 602, XLI; De Conformitate Vitae Beati Francisci ad Vitam Domini Iesu auctore Fr. Bartholomaeo de Pisa. Analecta Franciscana. Sive Chronica Aliaque Varia Documenta Ad Historiam Fratrum Minorum Spectantia. T. 4. Quaracci : Ex Typographia Collegii S. Bonaventurae, 1906. P. 556. В іс-торичній літературі поширеною є думка, що в даному випадку мова йшла саме про Снятин. Див. наприклад: Abracham W. Powstanie organizacji kosciola lacinskiego na Rusi / W. Abraham. Т. 1. Lwow : Nakladem Towarzystwa dla popierania nauki polskiej, 1904. S. 192; Стасюк А. Про одну із назв Галича в XIV столітті. Галич. Збірник наукових праць / під ред. М. Волощука. Т. 1. Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2016. С. 72 (там теж історіографічний огляд). В даному місці хочу висловити подяку к.і.н. Андрієві Стасюку за консультації.. Викладені вище аргументи ставлять під поважний сумнів і можливе перебування Снятина у власності Коснятина Сірославича чи походження назви цього населеного пункту від імені галицького воєводи. Коснятин згадується на сторінках літопису чотири рази. Вперше - у цитованому вище фрагменті з 6665 літописного року, коли він, за розпорядженням галицького князя Ярослава, відправився “съ многою дружиною” до Києва по Івана Ростиславича Ипатьевская летопись. Стб. 488.. Як відмічалося вище, дана місія зазнала невдачі, після чого воєвода повернувся в Галич. Вдруге Коснятин віднотований під літописним 6668 (1160/1161) р. (правильна дата: 1159/1160 р. Бережков Н. Хронология ру^кого летописания... С. 171-172.), коли на чолі “Галичаньї” допомагав чернігівському князеві Святославові Ольговичу в поході проти удільного правителя Вщижа, Святослава Володимировича Ипатьевская летопись. Стб. 509..

Ще раз “Кснхтинь же бжше воевода сь Галичаньї” згаданий під 6680 (1172/1173) р. (правильна дата: 1169/1170 р. Бережков Г. Хронология рус^ого летописания... С. 182.), коли брав участь в поході володимирського князя Мстислава Ізяславича на Київ і Вишгород проти Гліба Юрієвича і Давида Ростиславича Ипатьевская летопись. Стб. 548.. Востаннє Коснятин зустрічається на сторінках джерел у 6681 (1173/1174) р. (правильна дата: 1170/1171 р. Бережков Н. Хронология рус^ого летописания... С. 188.) серед галицьких бояр, котрі підтримали княгиню Ольгу, опальну дружину князя Ярослава Володимирковича, і спільно з нею відправились у польські землі, де знаходилися вісім місяців Ипатьевская летопись. Стб. 564.. Необхідно наголосити, що у жодному із цих повідомлень не говориться про можливе перебування Коснятина в Попрутті, ані тим більше про якісь його володіння в цьому регіоні. Таким чином, літописні дані не дають жодних підстав пов'язувати Коснятина Сірославича із сучасним Снятином. Кидається у вічі і надзвичайно велика різниця у часі між фактичною появою населеного пункту, діяльністю Коснятина Сірославича та першою достовірною письмовою згадкою Снятина. Археологічні дослідження дозволяють впевнено говорити про існування поселень на території сучасного міста принаймні від Х ст. (городище Снятин І) або від ХІ ст, тобто задовго до часів Коснятина Сірославича. літописний галицький сірославич святин

У свою чергу, перша достовірна письмова згадка про місто під його сучасною назвою датується 1382 р. Kronika Janka z Czarnkowa. С. 112. Саме з того часу назва “Снятин” регулярно з'являється на сторінках актових джерел Zbior dokumentow malopolskich / wyd. S. Kuras, I Sulkowska-Kuras. Cz 7 : Dokumenty krola Wladystewa Jagielly z lat 1385-1417. Wroclaw ; Warszawa ; Krakow ; Gdansk : Zaktad Narodowy imienia Ossolinskich ; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. Nr 1795. S. 393 (21 У 1415 : “Znathin”); Zbior dokumentow malopolskich / wyd. S. Kuras, I Sulkowska-Kuras. Cz 7 : Dokumenty krola Wladystawa Jagielly z lat 1418-1434. Wroclaw ; Warszawa ; Krakow ; Gdansk : Zaktad Narodowy imienia Ossolinskich ; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, Wroclaw, 1975. Nr 2008. S. 222 (16 VI 1427 : “Snyathyn”); Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 2. Lwow : staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego, 1870. S. 193 (1466 : “Snyathinensi”), 226 (1482 : “Capitaneo Snyathinensi”); T. 5. Lwow : staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego, 1875. S. 39 (26 X 1416 : “Sniathinensi districtibus”), 78 (9 II 1435 : “Snatin”), 95-96 (2 IX 1439 : “capitaneus Styanthinensis”, “Snyathin”), 125-126 (10 II 1444 : “Snatinensi”), 186-187 (16 III 1456 : “Snyatinensis”, “Snyatninensi”), 204 (5 XII 1457 : “Snyatinensis”), 211 (28 V 1466 : “Snyatinensi”). Див. також: Dцrferowna A. Buczacki Michal Muzylo. Polski Slownik Biograficzny. T. 3. Krakow : Nakladem Polskiej Akademii Umijзtnosci, 1937. S. 85 (1436); Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Studia i materialy / oprac. M. Wilamowski. Krakow : Societas Vistulana, 2011. S. 436 (16 VI 1427); G^siorowski A. Itinerarium krola Wladyslawa Jagielly. 1386-1434. Warszawа : Instytut historii PAN, 2015. S. 82 (21 V 1415), 109 (16 VI 1427). та хронік Ioannis Dlugossi Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. Vol. 8. Lib. 11 : 1413-1430. Varsaviae : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. S. 54 (1415 : “Szniathyn”); Kronika Polska, Litewska, Zmodzka i wszystkiej Rusi Macieja Stryjkowskiego. T. 2. Warszawa : Naklad G. L. Glьcksberga, 1846. S. 153 (1415). Див. також: “Sniatyn”. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. 10. Warszawa : Nakl. F. Sulimierskiego i W. Walewskiego, 1889. S. 930, 932 (1415, 1448, 1485 і ін.)..

Виходячи з цього, більш раціональним буде шукати походження цієї назви в реаліях ХІУ ст. Не виключаючи повністю можливості походження назви “Снятин” від антропоніму “Коснятин”, вважаю однак безпіставним привязувати її до особи саме Коснятина Сірославича.. Викладені вище аргументи дозволяють однозначно спростувати як датування першої згадки про Снятин 1158 р. чи взагалі ХІІ ст., так і можливу приналежність міста Коснятину Сірославичу чи походження назви цього населеного пункту від імені галицького воєводи. Опираючись на археологічні матеріали виникнення поселення на місці сучасного Снятина необхідно датувати більш раннім часом. Натомість про існування міста під назвою Снятин можна говорити тільки починаючи із кінця ХІУ ст.

Summary

Was the Galician voivode Kosniatyn Siroslavych connected with the emergence of the town Sniatyn name?

Vitaliy Nagirnyy

Jagiellonian university, Institute of History, the Department of Eastern-European History Krakow

The article deals with the widespread in the Ukranian historiography thesis about the dating the first written mention of the town of Sniatyn in 1158 as well as the origin of its name after its possible owner, boyar Kosniatyn Siroslavych. This thesis was initiated by the Polish local historian Henryk Seidler in the 1930s and developed by Soviet historians and publicists and also Ukrainian diaspora local historians in the 1950s-1980s. The official celebrations of Sniatyn's anniversaries: the 800th anniversary in 1958, the 850th anniversary in 2008, and the 860th anniversary in 2018 also promoted the spreading of the mentioned thesis. Nowadays it's supported by most contemporary Ukrainian historians and local historians.

All supporters of the dating of the first written mention of Sniatyn in 1158 and the origin of its denomination from the name of boyar Kosniatyn Siroslavych argue that such information about the city can be found in the “Hipatian Codex” under the year 1158. In fact, the information about the events of 1158 is broken down into two chronicle years in the “Hipatian Codex” - 1157/1158 and 1158/1159. There are absolutely no mentions of Sniatyn. They are also absent in the describing of the events of1158/1159, when the former prince of Zvenyhorod Ivan Rostyslavych (Berladnyk) attacked the southern borders of the Galician principality - the cities of Kuchelmyn and Ushytsia. We can also clearly and unequivocally state that the name “Sniatyn ", or its approximate denomination, is not found in the early Rus 'ian chronicles at all, and the first reliable mention of Sniatyn is found in the “Chronicle " of Janko from Czarnkow under the year 1382. The above-outlined arguments cast doubt on the possible presence of Sniatyn in Kosniatyn Siroslavych 's property or the origin of the name of this locality from the name of the Galician voivode. Kosniatyn is mentioned on the pages of the chronicle four times - in 1157/1158, in 1159/1160, in 1169/1170, and in 1170/1171. Neither of these mentions refers to Kosniatyn 's possible presence in the Prut basin or hispossible possessions in this region. Thus, the chronicle data doesn 't give any reason to associate Kosniatyn Siroslavych with modern Sniatyn. The above arguments allow to refute unequivocally both the dating of the first mention of Sniatyn in 1158 or in the 12th century at all, as well as the possible affiliation of the town to Kosniatyn Siroslavych or the origin of the name of this locality from the name of the Galician voivode. Based on archaeological materials of the emergence of the settlement on the site of modern Sniatyn, it should be dated earlier. Instead, the existence of the city called Sniatyn can be asserted only from the end of the 14th century.

Keywords: Kosniatyn Siroslavych, Sniatyn, Pokuttia, the Halych voivode.

References

1. 850 rokiv m. Sniatyn [850 years of the town of Sniatyn]. Natsionalnyi Bank Ukrainy, accessed January 24, 2020. Retrieved from: https://old.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=387 (in Ukrainian).

2. Abracham, W. (1904). Powstanie organizacji kosciola lacihskiego na Rusi. Т. 1. Lwow: Nakladem Towarzystwa dla popierania nauki polskiej (in Polish).

3. Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyhskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 2. (1870). Lwow: Staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. 285 s. (іп Latin).

4. Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyhskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 5. (1875). Lwow: Staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. 293 s. (in Latin).

5. Bazhanskyi, М. (Ed.). (1981). Viky hovoriat'. Materialy do istorii Sniatynschyny vid naidavnishyh chasiv [The centuries talk. Materials on the history of the Sniatyn region since ancient times]. Detroit: Biblioteka Vydavnytstva “Sniatyn” (in Ukrainian).

6. Bazhanskyi, M. (1981). Vstupne slovo, poiasnennia do materialiv [Introduction, explanation of the materials]. Viky hovoriat'. Materialy do istorii Sniatynschyny vid naidavnishyh chasiv, pryh. М. Bazhanskyi. Detroit: Biblioteka Vydavnytstva “Sniatyn”, рр. 4-10 (in Ukrainian).

7. Bazhanskyi, M. (1982). Krasa Sniatynschyny: Riky, potoky, lisy, luhy, sady, mista i sela ta vysoka materialna i duchovna kultura ihnih zhyteliv. Haslova entsyklopediia [The beauty of the Sniatyn region: rivers, streams, forests, meadows, gardens, towns and villages and the high material and spiritual culture of their inhabitants. Encyclopedia]. Detroit: Biblioteka Vydavnytstva “Sniatyn” (in Ukrainian).

8. Berezhkov, N. (1963). Chronologiya russkogo letopisaniya [Chronology of Russian chronicles]. Moskva: Izdatelstvo Akademiia Nauk SSSR (in Russian).

9. Buchko, D. (1990). Pochodzhennia nazv naselenyh punktiv Pokuttia [The origin of the names of localities of the Pokuttya region]. Lviv: Svit (in Ukrainian).

10. Bullarium Franciscanum Romanorum Pontificum. T. 5. (1898). Romae: Typis Vaticanis (in Latin).

11. De Conformitate Vitae Beati Francisci ad Vitam Domini Iesu auctore Fr. Bartholomaeo de Pisa. Analecta Franciscana. Sive Chronica Aliaque Varia Documenta Ad Historiam Fratrum Minorum Spectantia. T. 4. (1906). Quaracci: Ex Typographia Collegii S. Bonaventurae (in Latin).

12. Dцrferowna, A. (1937). Buczacki Michal Muzylo. Polski Slownik Biograficzny. T. 3. Krakow: Nakladem Polskiej Akademii Umrjзtnosci, s. 85 (in Polish).

13. Stryzhah O. S. (Ed.). (1985). Etymologichnyy slovnyk litopysnych geografichnyh nazv Pivdennoi Rusi [Etymological dictionary of the chronicle geographical names of Southern Rus']. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

14. G^siorowski, A. (2015). Itinerarium krola Wladyslawa Jagielly. 1386-1434. Warsawa: Instytut historii PAN (in Polish).

15. Haryton, V. (2010). Naseleni punkty Sniatynschyny. Istorychne mynule, kulturni tradytsii, personalii [Localities of the Sniatyn region. Historical past, cultural traditions, personalities]. Sniatyn: Prut Prynt (in Ukrainian).

16. Haryton, V., Tymofiichuk, M. (2003). Sniatyn nad Prutom [Sniatyn over the Prut]. T. 1: Narysy istorii mista vid naidavnischyh chasiv do pochatku ХХ stolittia [Essays on the history of the town from ancient times to the beginning of the twentieth century]. Sniatyn: Prut Prynt (in Ukrainian).

17. Ioannis DlugossiAnnales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. (2000). Varsaviae: Wydawnictwo Naukowe PWN, vol. 8, lib. 11: 1413-1430 (in Latin).

18. Ipateevskaya letopis [The Hypatian Codex]. (1908). Polnoye Sobraniye Russkich Letopisey / pub. А. Schachmatov. Sankt-Peterburg: Tipografiya M. A. Aleksandrova, vol. 2, 938 p. (in Old Russian).

19. Kronika Janka z Czarnkowa / tlum. J. Zerbillo; oprac. tekstu i przyp. M. D. Kowalski. (2001). Krakow: Universitas, 141 s. (in Polish).

20. Kronika Polska, Litewska, Zmфdzka i wszystkiej Rusi Macieja Stryjkowskiego. T. 2. (1846). Warszawa: Naklad G. L. Glьcksberga (in Polish).

21. Kroitor, K., Patlazhan, Yu. (1971). Sniatyn [Sniatyn]. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR. Ivano- Franskivsk. Kyiv: Instytut istorii AN URSR, pp. 516-521 (in Ukrainian).

22. Kurtyka. J. (2011). Podole w czasach jagiellonskich. Studia i materialy / oprac. M. Wilamowski. Krakow: Societas Vistulana (in Polish).

23. Kyschkan, M. (2008). Do pytannia pro pohodzhennia nazvy “Sniatyn” [To the question of the origin of the name Sniatyn]. Sniatyn, Sniatynschyna: istoriia i siohodennia. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 850-ricchiu mista Sniatyna na Pokutti / upor. Ya. Romaniuk & V. Haryton. Sniatyn: Prut Prynt, pp. 61 -62 (in Ukrainian).

24. Mys'ka, R. (2015). Litopysni punkty Halytskoi zemli (za pysemnymy ta arheolohichnymy dzherelamy) [Chronicle points of the Galician land (according to written and archaeological sources)]. Arheolohichni doslidzhennia Lvivs'skoho universytetu, vol. 19, pp. 105-117 (in Ukrainian).

25. Nagirnyy, V. (2020). Stucni yuvilei mist: tak zvane “860-riccya Snyatyna” [Artificial anniversaries of cities: the so-called “860thanniversary of Sniatyn”], accessed Marc 7, 2020. Retrieved from: http://localhistory.org.ua/shtuchni-yuvileyi-mist-tak-zvane-860-richchya-snyatyna/?fbclid=IwAR2Lszyvw7h- bpy5uZmUWIycIKZ_vNOFI0ZMrHWXeEJXo3JCmTBhwfCLeXs (in Ukrainian).

26. Nase misto [Our town]. Sniatyns'ka mis'ka rada, accessed January 24, 2020. Retrieved from: http://www. snyatyn.if.ua/city.php (in Ukrainian).

27. Perebuvannia delehatsii prohresyvnyh ukraintsiv Kanady v Sniatyni [Stay of a delegation of progressive-minded Ukrainians of Canada in Sniatyn]. (1958, 29 zhovtnia). Kolhospnyk, no. 129, p. 4 (in Ukrainian).

28. Plan zahodiv z orhanizatsii ta vidznachennia 850-richchia Sniatyna [Plan of events for organizing and celebrating the 850th anniversary of Sniatyn]. Ivano-Frankivska derzhavna oblasna administratsiia. Ofitsiinyi web-sait, accessed January 24, 2020. Retrieved from: http://www.if.gov.ua/?q=news&id=6811 (in Ukrainian).

29. Marchuk, V., Korol'ko A. et al. (2010). Pokuttia: istoryko-etnohrafichnyi narys [Pokuttia: Historical and Ethnographic Essay]. Lviv; Ivano-Frankivsk: Manuskrypt-Lviv (in Ukrainian).

30. Ruzanov, A. (1958, 1 servnia). Descho z istorii nashoho mista (Do 800-richchia Sniatyna) [Some from the history of our city (To the 800th anniversary of Sniatyn]. Kolhospnyk, no. 65 (1594), pp. 2-3 (in Ukrainian).

31. Ruzanov, A. (1958, 29 serpnia). Z istorii nashoho mista. Zvidky pohodyt' nazva Sniatyn [From the history of our town. Where does the name Sniatyn come from?]. Kolhospnyk, no. 103 (1632), pp. 4 (in Ukrainian).

32. Seidler, H. (1981). Sniatyn: narys monohrafichnyi. Stanyslaviv 1930 roku. Nakladom redaktsii Zemli Stanyslavivs'koi Pereklad z polskoi movy [Sniatyn: a monographic essay. Stanislavov of 1930. Published by the editors of the Stanislavska Land. Translation from Polish]. Viky hovoriat'. Materialy do istorii Sniatynschyny vid naydavnishyh chasiv / pryh. М. Bazhanskyi. Detroit: Biblioteka Vydavnytstva “Sniatyn”, pp. 25-33 (in Ukrainian).

33. Seidler, H. (1930). Sniatyn: szkic monograficzny. Stanislawow: Ziemia Stanislawowska (in Polish).

34. Shydlovskyi, A. (1958, 23 lypnia). Sniatynu 800 rokiv [800 years to Sniatyn]. Prykarpats'ka pravda, p. 2 (in Ukrainian).

35. Sniatyn [Sniatyn]. Slownik geograficzny Krфlestwa Polskiego i innych krajфw slowianskich. (1889). Warszawa: Nakl. F. Sulimierskiego i W. Walewskiego. T. 10, s. 929-933 (in Polish).

36. Sniatyn [Sniatyn]. (2020). Wikipedia, accessed January 24. Retrieved from: https://uk.wikipedia. org/wiki/% D0%A1%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD (in Ukrainian).

37. Sniatyn [Sniatyn]. (2020). Bolshoy Encyklopedicheskii Slovar'. (2000), accessed January 24. Retrieved from: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/275494 (in Russian).

38. Sniatyn [Sniatyn]. (2020). Geograficheskaya encyklopediya, accessed January 24. Retrieved from: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geo/4547 (in Russian).

39. Sniatyn [Sniatyn]. (1972). Radians 'ka Entsyklopediia istoriia Ukrainy. T. 4: Rozlyv - Yackevych. Kyiv: Holov. red. URE, p. 129 (in Ukrainian).

40. Sniatyn [Sniatyn]. (1963). Ukrain'ska Radians'ka Entsyklopediia: v 17 t. M. R. Bazhan (Ed). T. 13: Svitlyakovi - Spodumen. Kyiv: Holov. red. URE, p. 283 (in Ukrainian).

41. Sniatynu nad Prutom - 860 rokiv [860 years to Sniatyn over the Prut]. (Yuly 16, 2018). Sniatyns'ka raionna rada, accessed January 24, 2020. Retrieved from: http://snyatynrada.gov.ua/news.php?cid= 2117&page=3 (in Ukrainian).

42. Sniatyn, Sniatynschyna: istoriia i siohodennia. (2008). Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, pry- svyachenoi 850-richchiu mista Sniatyna na Pokutti [Sniatyn, the Sniatyn region: history and modern times. Materials of the scientific-practical conference dedicated to the 850th anniversary of the town of Sniatyn in Pokuttia] / upor. Ya. Romaniuk ta V. Haryton. Sniatyn: Prut Prynt (in Ukrainian).

43. Sniatynschyna. Istoryko-etnohrafichnyi narys [The Sniatyn region: Historical and Ethnographic Essay] (2014) / ker. avt. kol., hol. red. A. Korolko, Sniatyn; Ivano-Frankivsk; Lviv: Manuskrypt-Lviv, 732 p. (in Ukrainian).

44. Stasiuk, A. (2016). Pro odnu iz nazv Halycha v XIV stolitti [To the question of the titles of Halych in the 14th century]. Halych. Zbirnyk naukovyh prats М. Voloshchuka (Ed.). Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, vol. 1, pp. 68-74 (in Ukrainian).

45. Stefanovych, P. (2007). Otnoscheniya knyazya i znati v Galickom i Volynskom knyazhestvah do konca XII v. [Relations between the prince and the nobility in the Galician and Volynian principalities until the end of the 12th century] Srednevekovaya Rus', iss. 7, pp. 120-220 (in Russian).

46. Sviatkyvannia 800-richchia Sniatyna [Celebration of the 800th anniversary of Sniatyn]. (1958, 29 zhovtnia). Kolhospnyk, no. 129 (1658), p. 4 (in Ukrainian).

47. Tomenchuk, B. (2008). Arheolohiia horodysch Halytskoi zemli. Halyisko-Bukovyns'ke Prykarpattia. Materialy doslidzhen. 1976-2006 rr. [Archeology of the ancient settlements of the Galician land. Galicia- Bukovyna Carpathian region. Research materials of1976-2006]. Ivano-Frankivsk: I. Ya. Tretiak (in Ukrainian).

48. Tomenchuk, B. (2016). Halych i mala Halytska zemlia ХІІ-ХШ st. Istorychna topohrafiia horodysch [Halych and Small Halych land of XII-XIII centuries. Historical topography of the hillfort]. Ivano-Frankivsk: Symfoniia forte, 596 p. (in Ukrainian).

49. Vortman, D. (2012). Sniatyn, misto Ivano-Frankivskoi oblasti [Sniatyn, the town of the Ivano-Frankivsk region]. Encyklopediia istorii Ukrainy. In 10 vol. / redkol. V. A. Smolii et al. Kyiv: Naukova dumka, vol. 9: Pryl-С, р. 683 (in Ukrainian).

50. Voytovych, L. (2015). Halych u politychnomu zhytti Evropy ХІ-XIVstolit' [Halych in the political life of Europe in 11th-14th centuries]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 478 р. (in Ukrainian).

51. Zbiфr dokumentфw maiopolskich (1974) / wyd. S. Kuras, I Sulkowska-Kuras. Cz 6: Dokumenty krola Wladysl^wa Jagielly z lat 1385-1417. Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk: Zakl^d Narodowy imienia Ossolinskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk (in Polish).

52. Zbiфr dokumentфw maiopolskich (1975) / wyd. S. Kuras, I Sulkowska-Kuras. Cz 7: Dokumenty krola Wladysl^wa Jagielly z lat 1418-1434. Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk: Zakl^d Narodowy imienia Ossolinskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, Wroclaw (in Polish).

Размещено на Allbest.ru