Лінгвоісторіографічний аналіз фонологічних процесів протослов’янського діалекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвоісторіографічний аналіз фонологічних процесів протослов'янського діалекту

Орел А.

кандидат філологічних наук

доцент кафедри германської та слов'янської філології

Донбаського державного педагогічного університету

Анотація

У статті розкрито лінгвоісторіографічний аспект дослідження історії фонологічної системи протослов'янського діалекту індоєвропейської прамови в мовознавстві ХХ ст. - ХХІ ст. Досліджено фонетичні процеси, реконструйовані для фонологічної системи протослов'янського діалекту, наслідком яких стало формування фонологічної системи праслов'янської мови. Проаналізовано низку суперечливих питань у дослідженні протослов'янської звукової системи.

Ключові слова: фонологічна система, протослов'янський діалект, лінгвістична історіографія.

Орёл А.

кандидат филологических наук, доцент кафедры германской и

славянской филологии Донбасского государственного педагогического университета

Лингвоисториографический анализ фонологических процессов протославянского диалекта

Annotation

В статье рассмотрен лингвоисториографический аспект исследования истории фонологической системы протославянского диалекта индоевропейского праязыка в языкознании конца ХХ в. - ХХІ в. Исследованы фонетические процессы, реконструированные для фонологической системы протославянского диалекта, следствием которых стало формирование фонологической системы праславянского языка. Проанализирован ряд спорных вопросов в исследовании протославянской звуковой системы.

Ключевые слова: фонологическая система, протославянский диалект, лингвистическая историография.

Orel A. - Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Department of Germanic and Slavonic Linguistics, Donbas State Teachers' Training University

Linguistic historiographical analysis of phonological processes of proto-Slavic dialect

Annotation

The article discloses the linguistic historiographical aspect in accordance with a research of Proto-Slavic dialect of Proto-Indo-European language in Linguistics of the end of the 20^th. - the 21^st. centuries. The phonetic processes, which were reconstructed in the phonological system of Proto-Slavic dialect as foundations for development of Proto-Slavic Phonological system, are investigated. Several discussion questions in Proto-Slavic sound system are analyzed.

Phonological «backstory» of Eastern Slavic languages is made up of those phonological processes which have been happening in Proto-Slavic language since its isolation from Proto-Indo-European language. According to the internal reconstruction, direct isolation of Proto-Slavic language from Proto-Indo-European is determined as the most plausible hypothesis (over the Proto-Slavic period) (Yu.Ya. Burmystrovych, V.A. Maslova and others). It was during the Proto-Slavic period that main phonological features of Eastern Slavic languages were established. So, studying of the main tendencies of Proto-Slavic phonological system development (beginning with Proto-Slavic dialect) is a priority task for researchers of the history of Eastern Slavic languages phonological systems.

A number of phonetic and phonemic laws resulted into the formation of the phonological system of Proto-Slavic language. Studying of Proto-Slavic phonological processes made it possible to explain and understand the essence of phonological changes in Proto-Slavic language more deeply. A number of contradictions, which Proto-Slavic language inherited from the Proto-Slavic period, became an impulse for further changes.

Key words: the phonological system, Historic Phonology, Proto-Slavic dialect, Linguistic Historiography.

Постановка проблеми

лінгвоісторіографічний праслов'янський мова історія

Фонологічну «передісторію» східнослов'янських мов становлять ті фонологічні процеси, які відбувалися в праслов'янській мові, починаючи від її виділення з індоєвропейської прамови. За даними внутрішньої реконструкції, найбільш вірогідною визнана гіпотеза про безпосереднє виділення праслов'янської мови з праіндоєвропейської (через протослов'янський період) без перехідної прабалто-слов'янської мови (Ю.Я. Бурмистрович, В.А. Маслова та ін.). Саме в праслов'янський період було закладено основні фонологічні особливості східнослов'янських мов. Тож, вивчення основних тенденцій розвитку праслов'янської фонологічної системи (починаючи з протослов'янського діалекту) є першочерговим завданням дослідників історії фонологічних систем східнослов'янських мов.

Аналіз останніх досліджень

Очевидною є гіпотетичність побудови фонологічної системи протослов'янського діалекту праслов'янської мови, чим і пояснюють неоднозначність поглядів мовознавців на реконструкцію як основного складу системи фонем, так і тих процесів, які в ній відбувалися (В.К. Журавльов, Ю.Я. Бурмистрович, В.А. Маслова). Аналіз низки суперечливих питань у дослідженні протослов'янської звукової системи з фонологічного погляду дозволив підвищити експланаторність реконструйованої моделі.

Метою статті є дослідження праць, присвяченим аналізу фонологічних процесів протослов'янського діалекту, наслідком яких стало формування фонологічної системи праслов'янської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчення історії фонологічної системи протослов'янського діалекту праіндоєвропейської мови передбачає також аналіз досліджень, присвячених висвітленню таких конкретних питань: дивергенція щілинної фонеми <б> (процес сатемізації), наслідки фонематичного закону делабіалізації для фонологічної системи протослов'янського діалекту індоєвропейської прамови тощо.

Питання про визначення причин дивергенції фонеми <б> у фонологічній системі протослов'янського діалекту в сучасній лінгвістиці залишається відкритим [11, с. 214]. З погляду О.М. Трубачова, перехід б ^ Ь - «позиційно зумовлений процес, який пояснюється тільки умовами слов'янського мовного розвитку» [13, с. 46]. Ю. Я. Бурмистрович указав на те, що суттєва відмінність у питанні щодо кількості зімкнених та кількості щілинних приголосних (16:1) у протослов'янській фонологічній системі стала основним протиріччям, усунення якого починається з дивергентних процесів [1, с. 62].

Проте, як відомо, поява нових алофонів унаслідок дії низки фонетичних законів не є показником збільшення кількості фонем у системі. Звільнення алофонів від позиційної залежності відбувається після їх фонемізації (фонологізації). У нашому випадку для фонемізації нових щілинних алофонів потрібні були допоміжні процеси в інших підсистемах приголосних.

Отже, підтримка нових щілинних алофонів, як указали В.К. Журавльов, Ю.Я. Бурмистрович, В.А. Маслова, у фонологічній системі протослов'янського діалекту відбувалася завдяки дивергенції зімкнених приголосних фонем, яка одержала назву сатемізації (сатемової палаталізації) [5, с. 84; 1, с. 64-65; 11, с. 220]. Щодо хронологічної послідовності зазначених вище дивергентних процесів Б.М. Гаспаров висунув цікаву гіпотезу, згідно з якою перехід к ^ Ь відбувся раніше за перехід б ^ Ь [4, с. 26].

Є.Д. Поливанов уважав, що фонологічну історію мови можна представити як низку конвергентно-дивергентних процесів. Так, у протослов'янському діалекті внаслідок конвергенцій ряд нових щілинних алофонів набуває такого вигляду: б, г, Ь [59, с. 84; 2, с. 8; 1, с. 65-66; 11, с. 65-66]. Конвергенція щілинних алофонів, які походять від зімкнених та від щілинних фонем, знімає позиційну залежність, тобто створюються умови для фонемізації алофонів.

Загальноприйнятою в історичній фонології є теза про прагнення системи до гармонії, рівноваги (Р.О. Якобсон, В. Трнка, А. Мартіне та ін.). Становлення ряду щілинних фонем <^ і, ґі> разом із зменшенням кількості зімкнених наблизило б систему до ідеалу. Так, у протослов'янській фонологічній системі пройшли процеси конвергенції: зімкнені придихові та лабіалізовані приголосні злилися з «чистими» [10, с. 9; 5, с. 84; 13, с. 66; 11, с. 66]. Отже, співвідношення зімкнених та щілинних стало більш урівноваженим, що сприяло посиленню включеності щілинних фонем у систему. На думку С.Д. Кацнельсона, делабіалізація задньоязикових приголосних є характерною рисою мов типу satem [9, с. 57]. На зв'язок процесів сатемізації з процесами конвергенції придихових задньоязикових у «чисті» вказував також Г.С. Кличков [10, с. 9].

Виникнення фонематичного закону делабіалізації, на думку В.К. Журавльова, Ю.Я. Бурмистровича, В.А. Маслової, пов'язане із зазначеними вище конвергентно-дивергентними процесами [5, с. 84; 2, с. 8; 1, с. 66; 11, с. 389]. Мовознавці вважають, що закон делабіалізації значно вплинув на підсистему голосних протослов'янського діалекту [1, с. 67; 11, с. 389-419].

Відзначимо, що питання хронологічної приналежності процесу делабіалізації індоєвропейських голосних заднього ряду о, о, 0, й з подальшим переходом у голосні середнього ряду а, а, у, у вирішується в лінгвістичній літературі неоднозначно. Так, одна група вчених, серед яких Б.М. Гаспаров, П.С. Сигалов, Г.О. Хабургаєв, Ю.Я. Бурмистрович, відносять цей процес до протослов'янського періоду (або прабалто-слов'янського), інакше кажучи, до початку утворення праслов'янської мови [4, с. 47; 11, с. 164, 393; 1, с. 67-69]. В.А. Маслова вважає, що в протослов'янському діалекті процес делабіалізації голосних заднього ряду не був повністю завершеним; на думку дослідниці, «він продовжився в праслов'янській мові як процес послідовної та повної (0 -- у й -- у) делабіалізації» [11, с. 394, 399]. Інші вчені, зокрема Ф.В. Мареш, Ф.П. Філін, В.І. Георгієв, С.Б. Бернштейн, В.В. Мартинов, В.К. Журавльов, А.Є. Супрун, відносять дію відповідного закону до праслов'янського періоду [15, с. 445; 8, с. 33-36; 6, с. 34-35; 14, с. 101; 12, с. 19].

Проведений аналіз свідчить, що такі видатні дослідники, як Н. ван Вейк, Ф.В. Мареш, А. Мартіне питання збігу або нерозрізнення індоєвропейських (протослов'янських) голосних о, о, а, а вважали визначальним для подальшої еволюції вокалічної підсистеми праслов'янської мови [3, с. 296, 297; 15, с. 443]. З погляду Ю.Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, в основі процесу делабіалізації протослов'янських голосних заднього ряду о, о, й, 0 лежало певне протиріччя, а саме: фонеми о, о, й, 0 протиставлялися іншим голосним фонемам не тільки за ознакою лабіалізованості / нелабіалізованості, а й за ознакою ряду [1, с. 67; 11, с. 396]. Отже, одна ознака була надлишковою. У зв'язку з тим що в зазначений період у протослов'янській фонологічній системі діяв фонематичний закон делабіалізації, надлишковою виявилася ознака лабіалізованості [1, с. 67]. Подібної думки дотримувався й А.Є. Супрун, який уважав ознаку лабіалізованості голосних (індоєвропейських) функціонально «малонавантаженою» [12, с. 19]. На ослабленні ролі ознаки лабіалізованості в підсистемі вокалізму наголошував Ф.П. Філін [14, с. 101]; В.А. Маслова вказувала на зародження тенденції до втрати диференціальної ознаки лабіальності в системі вокалізму, підкреслюючи водночас перспективність диференціальної ознаки ряду, свідченням чого, на думку дослідниці, є факт здійснення сатем - палаталізації гутуральних у протослов'янському діалекті [11, с. 396397]. Це стало причиною переходу о ^ а, и ^ у, а також подальшої конвергенції а * а [1, с. 67-69]. Концепцію повної й послідовної делабіалізації голосних заднього ряду (щоправда, для раннього праслов'янського періоду) відстоювали також Ф.В. Мареш, В.К. Журавльов [15, с. 445; 8, с. 34]. З погляду В.К. Журавльова, процес делабіалізації о, о можна вважати першим етапом дисимілятивної нейтралізації голосних о, о та а, а [8, с. 35].

Відзначимо, що з дією фонематичного закону делабіалізації мовознавці пов'язують також виникнення протетичних приголосних та лабіовеляризацію приголосних перед голосними заднього ряду (В.К. Журавльов, Ю.Я. Бурмистрович [8, с. 33-36; 6, с. 32-43; 1, с. 67-69]).

Результатом низки фонологічних перетворень у підсистемі протослов'янського вокалізму, на думку Ю.Я. Бурмистровича, стали, по-перше, фонематична нейтралізація середнього та низького підняття й виникнення протиставлень голосних високого та невисокого підняття, по-друге, делабіалізація й перехід голосних заднього ряду в середній ряд, унаслідок чого передні (дієзні) голосні стали протиставлятися середнім (недієзним) голосним [1, с. 69-71]. Н. ван Вейк уважав, що виникнення протиставлення голосних переднього й заднього ряду (дослідник відносив це явище до праслов'янського періоду) значно вплинуло на підсистему консонантизму, а саме: спричинилося до появи твердих та пом'якшених варіантів, що в свою чергу зумовило виникнення процесів палаталізації задньоязикових, а крім того й делабіалізації, особливо довгих голосних заднього ряду [3, с. 293-313]. На важливість ознаки дієзності / бемольності (відповідно голосних переднього / заднього ряду) для подальших фонологічних змін у звуковій системі праслов'янської мови вказували багато мовознавців, зокрема В.К. Журавльов, Ю.Я. Бурмистрович [8, с. 33-39; 6, с. 43; 1, с. 69, 73].

Отже, проведений аналіз свідчить про те, що центральним фонематичним законом у протослов'янській фонологічній системі був закон делабіалізації, з дією якого пов'язаний двоєдиний процес делабіалізації лабіалізованих голосних та лабіовеляризації приголосних перед голосними заднього ряду. Тож, висунута ще в XIX ст.

O.О. Шахматовим теза про взаємодію приголосних та голосних стала домінантною в сучасних історико-фонологічних дослідженнях протослов'янської, а далі й праслов'янської звукової системи.

Припустімо, що й тенденція до палаталізації, зародження якої починається на ранньому етапі розвитку праслов'янської мови (або в період розпаду протослов'янської фонологічної системи), є двобічним процесом (така думка представлена в студіях Н. ван Вейка, А. Мейє, P. Нахтігала, В.К. Журавльова [37, с. 293-313; 7, с. 90] та ін.), який характеризується передачею тембру від голосних попереднім приголосним. Посилення тембрового зв'язку сусідніх приголосного й голосного в період розпаду протослов'янської діалектної єдності дозволило висунути гіпотезу про зародження в цей час тенденції до утворення групофонем.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Отже, наслідком дії низки фонетичних та фонематичних законів було становлення фонологічної системи праслов'янської мови. Дослідження протослов'янських фонологічних процесів дозволило більш глибоко зрозуміти та пояснити сутність фонологічних змін у праслов'янській мові. Низка протиріч, яку праслов'янська мова наслідувала з протослов'янського періоду, стала поштовхом для подальших фонологічних змін.

Література

1. Бурмистрович Ю.Я. Историческая фонемология последовательного ряда или цепи славянских языков, связанных отношениями «предок - потомок», от праиндоевропейского в лице его протославянского диалекта до русского. Абакан: Изд-во Хакасского государственного университета им. Н. Ф. Катанова, 2001.227 с.

2. Бурмистрович Ю.Я. Предыстория и история фонематической системы русского языка: автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора филол. наук. Воронеж, 2001.50 с.

3. Ван Вейк Н. К истории фонологической системы в общеславянском языке позднего периода. Slavia. Praha, 1950. Rocnik XIX, sesit 3-4. S. 293-313.

4. Гаспаров Б.М., Сигалов П.С. Сравнительная грамматика славянских языков: пособие для студ. Ч. 1. Тарту: Изд-во Тартуского ун-та, 1974. 245 с.

5. Журавлёв В.К. Внутренняя реконструкция. Сравнительно-историческое изучение языков разных семей: Теория лингвистической реконструкции. Москва: Наука, 1988. С. 68-90.

6. Журавлёв В.К. Генезис протезов в славянских языках. Вопр. языкознания. 1965. № 4. С. 32-43.

7. Журавлёв В.К. Группофонема как основная фонологическая единица праславянского языка. Исследования по фонологии / отв. ред. С.К. Шаумян. Москва: Наука, 1966. С. 79-96.

8. Журавлёв В.К. Формирование группового сингармонизма в праславянском языке. Вопр. языкознания. 1961. № 4. С. 33-45.

9. Кацнельсон С.Д. К фонологической интерпретации протоиндоевропейской звуковой системы. Вопр. языкознания. 1958. № 3. С. 46-59.

10. Клычков Г.С. Типологическая гипотеза реконструкции индоевропейского праязыка. Вопр. языкознания. 1963. № 5. С. 3-14.

11. Маслова В.А. Истоки праславянской фонологии: учеб. пособие. Москва: Прогресс-Традиция, 2004. 480 с.

12. Супрун А. Е. Праславянский язык. Минск: Университетское, 1993. 82 с.

13. Трубачёв О.Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования. Москва: Наука, 1991.269 с.

14. Филин Ф.П. Образование языка восточных славян. Москва; Ленинград: АН СССР, 1962. 294 с.

15. Mares F.V. Vznik slovanskйho fonologickйho system a jeho vяvo j do kфnce obdobf slovanskй jazykovй jednoty. Slavia. 1956. Rocnik XXV, sesit 4. S. 443-495.

Размещено на Allbest.ru