Архівно-слідча справа Трифона Гладченка як джерело з історії селянського повстанського руху

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Архівно-слідча справа Трифона Гладченка як джерело з історії селянського повстанського руху

О.О. Чепурко



Анотація

гладченко архівний слідчий справа

Наведено епізоди життя отамана Трифона Гладченка, що раніше не висвітлювалися, зроблено огляд архівно-слідчої справи, яка свого часу була заведена співробітниками Катеринославської губернської надзвичайної комісії, запроваджено в науковий обіг невідомі раніше джерела, що стосуються обставин його загибелі.

Ключові слова: Катеринославський ГубНК; повстанський рух; архівно-слідча справа; політичний бандитизм; міліція; радянська влада.



Аннотация

Раскрыты эпизоды из жизни атамана Трифона Гладченко, ранее не освещенные его биографами, приведен обзор материалов архивно-следственного дела, составленного сотрудниками Екатеринославской губернской чрезвычайной комиссии, вводятся в научный оборот неизвестные ранее источники, касающиеся обстоятельств гибели Т. Гладченко.

Ключевые слова: Екатеринославский ГубЧК; архивно-следственное дело; повстанческое движение; политический бандитизм; милиция; советская власть.



Annotation

The article describes episodes from the life of Ataman Trifon Gladchenko, previously not covered by his biographers, reviewed the materials of the archival and investigative case, which was compiled by the staff of the Katerinoslav Province Emergency Commission at concrete time, unknown sources concerning the circumstances of Gladchenko's death have been introduced into scientific circulation.

In the above archival and investigative case, firstly, there is an accusatory material of the preliminary investigation, which explains the reasons for initiating the case and showing interest in Trifon Gladchenko by the relevant authorities (police, PEC). Secondly, the documents of the investigation, which make it possible to learn more about the crimes where Gladchenko was accused. The final chord of the investigation, which indicates its completion and closure of the case, is a detailed conclusion, which sets out the essence of the charges. At the end of the investigation, the case was referred to a judicial or extrajudicial body. In this case, the Gladchenko case was referred to an extrajudicial body - the collegium of PEC. In the minutes of the meeting of which the verdict is indicated - the death penalty for the convicted (shot). Later, the archival and investigation file of Gladchenko was reviewed twice - in 1955 and 1995, as a result Gladchenko was recognized as reasonably convicted and so that it could not be rehabilitated.

Keywords: Katerinoslav PEC; аrchival-investigative case; rebel movement; political banditry; police; Soviet power.



Пройшло сторіччя від початку селянського повстанського руху доби Української революції 1917-1921 рр., але роль не всіх його лі¬дерів та активних учасників встановлена. Одним з отаманів повстан¬ців Катеринославщини, діяльність якого отримала неоднозначну оцінку в дослідницьких працях, був Трифон Федорович Гладченко.

Ця стаття не першою висвітлює історію життя та боротьби Трифона Гладченка. Віхи біографії отамана, історію його родини та нащадків досліджували М. Чабан [6-8], Р Коваль [3], В. Гапонов і З. Шевцова [1]; загальна інформація щодо Т. Гладченка міститься також у вільній енциклопедії - wikipedia [2]. Зазначеним працям притаманна певна глорифікація діяльності отамана, проте є і протилежна точка зору сто¬совно ролі Трифона Гладченка в подіях тих часів. У травні 2018 р. у га¬зеті «2000» вийшла стаття Івана Незгодного [4] в якій заслуги отамана ставилися під сумнів. Як бачимо, життя та вчинки цього історичного діяча дотепер викликають дискусію.

Досліджуючи діяльність Катеринославської губернської надзвичайної комісії (далі ГубНК) опрацьовую всі можливі джерела з даної проблематики, в тому числі архівно-слідчі справи, матеріал яких дозволяє зрозуміти не тільки «внутрішню кухню» слідства, але і дізнатися історії підслідних, деталі їх життя, інколи подальшу долю. Переглядаючи численні архівно-слідчі справи, натрапив на справу Трифона Гладченка, оформ¬лену співробітниками Катеринославської ГубНК у березні - квітні 1920 р. До цього, найбільш інформативним джерелом щодо слідства та подальшої долі Т.Ф. Гладченка був звіт Катеринославської ГубНК [5, с. 151-152].

На початку 1920 р. правовий статус чекістських підрозділів та коло їх повноважень визначався положенням «Про Всеукраїнську та місцеві надзвичайні комісії» від 30 травня 1919 р. Катеринославська ГубНК мала широкі повноваження поєднуючи функції слідства та позасудової розправи. Чекісти мали право організовувати обшуки, облави, арешти, проводити слідство щодо приватних або посадових осіб, яких підозрювали у контрреволюційній діяльності, шпіонажі або бандитизмі, та, навіть, ухвалювати цим особам вироки. До якої ж категорії злочинців чекісти зарахували Гладченка?

Трифон Федорович Гладченко (1890-1920 рр.) був одним з лідерів селянського повстанського руху Катеринославської губернії у добу Визвольних змагань. Народився Трифон у 1890 р. у селі Сурсько-Михайлівка (тепер Солонянський район Дніпропетровсь¬кої області) в селянській родині. Закінчив семінарію, в подальшому працював учителем. В протоколі допиту Т. Гладченка є твердження, що він з 20-річного віку цікавився політикою, зокрема з 1910 р. по 1917 р. був у партії соціалістів-революціонерів, а з 1917 р. перейшов на позиції анархо-комунізму [док. № 10]. У роки Першої світової війни воював, дослужився до молодшого офіцерського складу, мав звання поручика. У 1919 р. створив повстанський загін з місцевих селян, воюючи проти Добровольчої армії генерала Денікіна. За твердженням біографів Трифон Гладченко воював у 1919 р. у складі армій Григор'єва і Махна, а в листопаді 1919 р. був заступником отамана Катеринославського коша, згодом - отаманом Вільнокозацької повстанської групи Катеринославщини.

Слід відзначити, що за часів отаманщини ідеологія і політичні переконання нерідко підмінялися військовою доцільністю та інтересами соціальної групи з якої складався повстанський загін. Не дивно, що отамани змінювали політичних союзників, як це робили на¬віть такі впливові повстанські лідери як Нікіфор Григор'єв і Нестор Махно. Що ж казати про отаманів меншого калібру, на кшталт Гладченка, який, як зазначали дослідники, коливався від анархізму до петлюрівщині, не відмовлявся і від співпраці з радянською владою. Документи, зокрема, свідчать, що на момент свого арешту Трифон працював керівником радянської робітничо-селянської міліції в селі Сурсько-Михайлівка [док. № 8; 9; 33].

Про останній період життя Т Гладченка розповідають матеріали вже згадуваної архівно-слідчої справи. Вона невелика за обсягом - усього 40 аркушів. На обкладинці справи міститься початкова інформація про засуджену особу: назва репресивного органу, який вів справу, сутність обвинувачень та номер справи. Дати порушення справи та її закриття на титульній сторінці не вказані. Однак, з титульного аркушу справи стає зрозумілим, що Т.Ф. Гладченко був звинувачений в політичному бандитизмі й розслідуванням займа¬лися співробітники Катеринославської ГубНК. На титульній сторін¬ці надрукована фраза «Екатеринославская губернская Ч.К. Дело № 664» та від руки вписано назву справи «Гладченко Трифон обвиняется в подготовке организации повстанческих отрядов и в убийстве сотрудника Губчека». Тепер архівно-слідча справа зберігається в Архівному підрозділі УСБУ в Дніпропетровській області під номером 23705. Це остаточний архівний номер справи згідно до вимог законодавства, що регулює облік документів Національного архівного фонду, й саме на цей номер здійснюється посилання згідно загальноприйнятих вимог.

Справа починається з опису, в якому міститься перелік 37 документів. Опис датовано 13 квітня (рік не позначено), але припускаємо, що це 13 квітня 1920 року, тобто дата здачі справи в архів Катеринославської ГубНК після завершення слідства (10 квітня) та, відповідно, виконання вироку. Більшість документів, що містяться в справі, датуються лютим - квітнем 1920 р., розташовані хаотично, не в хронологічному порядку, що було типовим у діловодстві катеринославських чекістів того періоду. Переглядаючи подібні справи 1919--1922 рр., можна виокремити певні тенденції в оформленні чекістами документації: зазвичай невеликий обсяг справ та нетривалий період слідства; відсутність єдиного стилю у діловодстві ГубНК щодо оформлення слідчих справ; перевага рукописних документів, почерк на яких часто важко розібрати; документи, у зв'язку з дефіцитом паперу, готували на будь-яких носіях: аркушах зошиту чи блокнотів, шматках паперу, й навіть на зворотній стороні документів дореволюційного часу, які, можливо, на думку чекістів, не мали історичної або якоїсь практичної цінності.

Звісно, документи архівно-слідчої справи потребують критичного аналізу, перевірки фактів, співставлення інформації з даними інших джерел: матеріалами преси, джерелами особового походження тощо. Беззастережно довіряти змісту опублікованих документів тут не варто з різних причин. Наприклад, слід враховувати, що існує можливість несвідомої або свідомої помилки, неточності даних, на¬ведених автором будь-якого документу, що є частиною справи. Вар¬то також враховувати, що зміст архівно-слідчої справи відображав суб'єктивне бачення слідчим злочину, що розслідується. Відповідно працівники ГубНК, які підбирали документи, підшиваючи їх у справу на свій розсуд, визначали таким чином доцільність чи недоцільність їх прилучення до матеріалів слідства. Крім того, не можна бути впевненим, що справа містить усі документи, які проходили через руки слідчих -- як ті, що підкріплювали обвинувачення, так і ті, що обіляли підсудного. До того ж, слідчі ГубНК були захисниками політичного режиму, тому могли свідомо фальсифікувати дані проти опонента чинної влади (наприклад, не звертати увагу на свідчення свідків або не брати до уваги документи, які підтверджували невинуватість підсудного, руйнуючи таким чином версію слідства).

Врешті-решт, під питанням може бути і фаховий рівень слідчих, оскільки у складі ГубНК зазвичай працювали не співробітники з багаторічним стажем роботи у правоохоронних органах, а професійні революціонери, представники інтелігенції або колишні робітники та селяни, які проявили лояльність до нової влади, виявили бажання служити у відповідних структурах. Наприклад, першим керівником Катеринославської ГубНК був професійний революціонер Василь Валявко [10, с. 154]. Під час розслідування справи Гладченка, Катеринославським ГубНК керувала вже інша людина, майже одноліток Трифона Федоровича (1891 р. н.), Георгій Федорович Рудаков (Ліндеман), свідомий більшовик, токар за фахом, який тільки з 1918 р. розпочав кар'єру слідчого. А безпосередньо справу Т Гладченка розслідував хлопчина 24-х років (1896 р. н.), який до того вже працював службовцем на аптекарському складі, служив в капелюшній майстерні, був членом партії Бунд. Лише у 1917 р. він долучився до лав більшовиків, а співробітником надзвичайної комісії став у 1918 р., починаючи з дрібної посади - реєстратора зброї [9, с. 316-317]. Цим слідчим був уповноважений 1-ї групи таємно-оперативного відділу ГубНК Ізраїль Мойсейович Леплевський. З часом він зробить карколомну кар'єру, ставши, зокрема, керівником НКВС УРСР.

Однак, попри вказані зауваги, матеріали архівно-слідчої справи залишаються важливим історичним джерелом, оскільки уточнюють біографію Т. Гладченка, пояснюють хід слідства та демонструють бачення співробітників репресивних органів його провини перед радянським режимом.

Які ж документи представлені в архівно-слідчій справі Т. Гладченка? Для наочності розподілимо їх у відповідності з етапами слідства та подальшого перегляду його результатів (процес реабілітації).

На початковому етапі (від виявлення злочину до пред'явлення звинувачення та арешту підсудного) співробітник ГубНК збирав обвинувальний матеріал попереднього слідства. Документів, які можна віднести до цієї категорії (листування керівництва повітової міліції, губміліції та ГубНК, телефонограми, доповідні записки, ра¬порти та ін.), у справі одинадцять [док. N° 1; 2; 4-7; 9; 14; 20; 21; 25]. Вони пояснюють причини порушення справи та виявлення інтересу до Трифона Гладченка відповідними органами (міліція, ГубНК).

Наступний етап - арешт підсудного, висунення обвинувачень і проведення обшуку. Документи, які надають правову основу слідчим для арешту підозрюваного у злочині (постанова на арешт і ордер) мають містити важливу інформацію: назву інстанції, яка ухвалила рішення щодо арешту; прізвища осіб, які арешт здійснювали; формулювання обвинувачення під час арешту; правові норми, на які посилалися під час арешту. Однак, в самій архівно-слідчій справі відсутніми є постанова про арешт, ордер на арешт Т. Гладченка і протокол обшуку. Слід зазначити, що вважати ці документи такими, що загубилися підстав немає, оскільки в описі до справи вони не зазначені. Не виключено, що на момент передачі матеріалів справи до архіву їх і не було. При цьому зазначимо, що іноді не менше показовим буває відсутність документу, ніж його наявність. Зрештою переглядаючи поібні справи ГубНК за 1919-1922 рр., можна помітити, що відсутність згаданих документів не є виключенням.

У процесі розслідування злочину підсудного (від його арешту 25 березня 1920 р. до завершення слідства 10 квітня 1920 р.) матеріали справи поповнилися новими документами: протоколи допиту, покази свідка, пояснення обвинуваченого, протоколи загальних зборів мешканців навколишніх сіл, листування по справі, посвідчення чекіста, якого згодом було вбито та ін. Документів цієї категорії у справі найбільше - 23 [док. № 3; 8; 10-13; 15-19; 22-24; 26-34]. Вони дають можливість дізнатися більше про злочини, в яких обвинувачувався Т. Гладченко. Фінальним акордом слідства, що свідчить про його завершення та закриття справи, є детальний висновок [док. № 33], у якому викладалася суть обвинувачення. Посилання на правові норми у вказаному документі відсутні. Ознайомившись з обвинувальним висновком уповноваженого 1-ї групи таємно-оперативного відділу Катеринославської ГубНК та матеріалами слідства, можна пересвідчитись у тому наскільки рішення слідчого були за¬конними й чи не було тут замінено силу права, на право сили.

Із закінченням слідства справа передавалася на розгляд досудово- го чи позасудового органу. У цьому випадку, справа Т. Гладченка була передана до позасудового органу - колегії Катеринославської ГубНК, у протоколі засідання якої зазначено вищу міру покарання засудженому - розстріл [док. № 35]. У справі відсутній акт про виконання вироку.

Інформація щодо реабілітації. Розглянувши архівно-слідчу справу Т. Гладченка можемо висловити припущення, що її переглядали двічі. Вперше, це сталося у 1955 р. Будь-яких документів про подібний перегляд в період «відлиги» в справі немає, але на звороті титульного аркушу слідчої справи є позначка такого змісту: «Архивное дело следствен. № 18497 рассмотрено в соответствии с приказом № 00511 и оставлено для дальнейшего хранения в архиве на основании п. № 1. Гладченко Трифон Федорович, 1890 г., политбандит ВМН. Пересмотрел Зам. нач. отд. УМ КГБ подполковник Донской. Согласны: Зам. нач. Учетно-Архивного отдела КГБ УССР. 22 марта 1955 р.» Тож скоріше за все, відповідно до існуючої тоді практики, справу Т. Гладченко в 1955 р. було переглянуто і статус підсудного залишено без змін. Адже він був засуджений і страчений за вбивство співробітника правоохоронних органів і опозиційну діяльність. Не див¬но, що працівники радянських спецслужб Т. Гладченка не реабілітували.

Вдруге архівно-слідчу справу було переглянуто у 1995 р., підтвердженням чого є відповідний висновок [док. № 36], який фактично цитує протокол засідання Колегії Катеринославської ГубНК від 10 квітня 1920 р. [док. № 35]. Розслідування обставин справи зроблено не було. Родичі засудженого не розшукувалися, їм не повідомили про прийняте рішення. Фактично, посилаючись на діючі у 1995 р. закони та інші нормативні акти, Т.Ф. Гладченка було визнано обґрунтовано засудженим і таким, що не підлягає реабілітації.

Від 1995 р. пройшло вже багато часу. Змінилося законодавство, на підставі якого ухвалили рішення не реабілітувати Т.Ф. Гладченка. Зазнає трансформацій й українське суспільство, яке вже іншим чином ставиться до радянського минулого. Чи є в цьому випадку вірогідність і підстави для ще одного перегляду справи Т. Гладченка і головне, визнання його реабілітованою особою або потерпілим від репресій?

У 2018 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», який передбачає можливість захисту прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку. При цьому запустити механізм перегляду справи, як нам уявляється, може будь-хто із спадкоємців або членів його родини. Відмова у прийнятті та роз¬гляді такої заяви забороняється. Проте, визначати наявність ознак здійснення репресій щодо Т.Ф. Гладченка мають відповідні компетентні органи - регіональна комісія та Національна комісія з реабілітації. Пропонована ж нижче добірка документів архівно-слідчої справи отамана Гладченка не тільки запроваджує в науковий обіг нові джерела з історії повстанського руху на Катеринославщини в 1919-1920 рр., уточнює біографію Трифона Федоровича, але й надає можливість з'ясувати обставини та дату його загибелі. Отже, зазначена в цій публікації дослідницька проблема є актуальною, яка повинна зацікавити як істориків, так і українську громадськість.



Бібліографічні посилання

1. Гапонов В., Шевцова З. Нащадок отамана. Гастроентерологія. 2014. № 3 (53). С. 122-125.

2. Гладченко Трифон Федорович. URL: https: //uk.wikipedia.org/wiki/Гладченко_Трифон_Федорович (дата звернення: 20.01. 2019 р.).

3. Коваль Р. Любов і ненависть Трифона Гладченка. URL: http://www.ukrlife.org/main/evshan/zhnyva78.htm (дата звернення: 18.01. 2019 р.).

4. Незгодний І. Нові герої старих бандитів і трохи про видобутої в євробаталії свободу. URL: https://www.2000.ua/blogi/blogi_blogi/novye-geroi-iz-staiyh-banditov-i-nemnogo-o-dobytoj-v-evrobatalijah-svobode.htm (дата звернення: 20.01. 2019 р.).

5. Отчет Екатеринославской губернской Чрезвычайной комиссии. С 1-го января 1920 г по 1-е ноября 1921 г Екатеринослав : Типография Губчека, 1921. 221 с.

6. Чабан М.П. Гладченко Трифон Федорович. URL: www.gorod.dp.ua/ tema/ persons/?pageid=1842 (дата звернення: 20.01. 2019 р.).

7. Чабан М.П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905-1921). Бібліографіч¬ний словник. Дніпропетровськ : ІМА-Прес, 2002. С. 165-172.

8. Чабан М.П. Поки ростимуть терни. Забуте ім'я повстанського отамана: Трифон Гладченко. Батьківщина. 2006. 10 серпня. С. 6.

9. Чайковський А.С. Айсберг: З історії органів внутрішніх справ і дер¬жавної безпеки України. Київ : Парламентське вид-во, 2013. 704 с.

10. Чепурко О.О., Мельніченко Д.В. Історія створення та діяльності Катеринославської ГубНК (1919-1922 рр.). Проблеми політичної історії України. 2017. Вип. 12. С. 151-166.



Документи

Матеріали архівно-слідчої справи Трифона Гладченка (за виключенням опису справи та інформації з двох поштових конвертів на яких проставлено вхідний номер та адресат - Катеринославський ГубНК) друкуються мовою оригіналу зі збереженням орфографії, мовних та стилістичних особливостей. Документи супроводжують¬ся легендою, в якій зазначаються пошукові дані, інформація про спосіб відтворення тексту, наявність позначок та штампів.

№ 1

Рапорт керівника радянської робітничо-селянської міліції Катеринославського повіту

від 13.03. 1920 р.

У.С.С.Р. КОПИЯ

Начальник Советской Секретно

Рабоче-крестьянской Милиции.

Екатеринославского уезда Заведывающему Г убмилицией.

ст. Уголовный

Марта 13 дня 1920 г. РАПОРТ

№ 194

Старший милиционер 8-го милиционнаго района Сурско Михайловской волости доложил мне, что в означенной волости оперируют банда ГЛАДЧЕНКО, которая занимается агитацией среди населения с целью поднять возстание и грабить мирных жителей поддерживающих Советскую власть. Банда ГЛАДЧЕНКО хорошо вооружена и насчитывает в себе около 100 человек «вильных казаков», кроме того, Гладченко и вся его шайка, на почве самостийности пользуется поддержкой некоторой части населения, посему задержать Гладченко и ликвидировать всю его шайку, в виду малочисленности милиционеров, нет никакой возможности.

Докладывая об этом, прошу Вашего распоряжения о посылке в распоряжение н-ка 8 района вооруженного отряда численностью не менее 75 человек.

Начальник Советской милиции Бочкарев Вр. и.д. Секретаря Підпис не розбірливий

С подлинным верно Делопроизводитель Острова

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 1. Засвідчена копія, машинопис.

№ 2

Лист керівника Губміліції до ГубНК від 23.03. 1920 р.

Зїведьівїющий Под. отделом

ГУБМИЛИЦИИ В Губчека

ОТДЕЛА УПРАВЛЕНИЯ ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОГО ГУБРЕВКОМА Марта 23 дня 192 г.

№ 2486

Препровождая на обороте сей копии рапорта начальника Екатеринославской уездной милиции -- Управление Губмилиции просит оказать содействие уездной милиции в ликвида¬ции указанной в этом рапорте банды.

Заведывающ. Губмилицией Підпис не розбірливий

Секретарь Губмилиции Підпис не розбірливий

Делопроизводитель Острова

Архівний підрозділ УСБУ и Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оі. 1. - Сір. П-23705.

- Арк. 1зв. Оригінал, рукопис.

№ 3

Розписка Сергія Микитовича Задорожнього

Секретно-Оперативный.

У.С.С.Р.

ЕКАТЕРИНОСЛАВСКАЯ

Губернская РОСПИСКА.

Чр езвычайная Комиссия ПО БОРЬБЕ

с контпрено лю цией, спекуляцией, преступлен. по должности и бандитизмом ГУБИСПОЛКОМЕ Апреля 1920 г.

Но в одворянская ул., дом № 13 Телефоны:

Председатель 1-01 Секретарь 8-33 Дежурный Комиссар 91 Комендант 20-90

Я нижеподписавшийся гражданин ЗАДОРОЖНЫЙ Сбргей Никитович Екатеринославской губ. того же улзда Сурско-Миьейловской волости обязуюсь доставить трутс убитаго ГЛАДЧЕНКОМ в селе Cурско-Михьйловском в чем и даю сию росписку в присутствии т.т. представите лей Рабоче-Крестьянской Инспакции РЕЮЕРА И ЧЕРНЕНКО

подпись: Соргий Задорожній

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф.5. -Оп. 1. - (3 пр. П-237ис.

- Арк. 2. Оригінал, машинопис.

Копия.

По имеющимся сведениям, на ст. Каменское со стороны села Криничек предаолагаат'ся налет банды! Малашко и Гладченко, Хмарые или Фед орченно, околК 1500 человек. Гарнизон н. Камeнекое в Ы0 штыков, из коих 75 милиционеров, недосоаточен.

4-го марта - 20 г. /Подписо/

С подлинным в ерно: Шч. Информации Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 3. Копія, машинопис.

Копия.

Начальнику Информации Особого Отдела. Сообщая, что ї Суріко-Михаоїоїікоб волости и ї небольших деревнях западнее Дичїки-Сухаччвки заметна группироїка местных поїітанцеї ї числе 80 чел., їооруженньїх їин- тоїками и шашками, под командой іьіїшего Петлюроїікого Атамана Гладченко, Уроженца Сур^о-Михайло^кой їолости; поїітанцьі ЇІЧ конные.

8-го марта - 20 г. /Подпись/.

С подлинным їерно: Нач. Информации Підпис не розіірлиїиб

Архіїнио підрозділ ИСБИ ї Дніпропетроїсскіо області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 4. Копія, машинопис.

№ 6

Доповідна записка губернського військового комісара та військового керівника голові Катеринославської ГубНК від 04.03. 1920 р.

Совершенно секретно.

У.С.С.Р.

Екатеринославский Председателю Екатеринославской Губчека.

губернский комиссариат по военным делам.

Отдел Секретариат 4 марта 1920 г.

№ 17

г. Екатеринослав

По полученным мною сведениям в Солонянской и Николайпольской волостях Екатеринославского уезда в селах Сурско-Михайловском, Сурско-Литовском и Привольном появились петлюровские агитаторы, восстанавливающие население против Советской Власти, о чем довожу до Вашего сведения для принятия Вами соответствующих мер.

Губернский военный комиссар и Военный Руководитель Підпис не розбірливий Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 5. Оригінал, машинопис.

№ 7

Доповідна записка. Без дати От тов. С.Ф. Большунова Докладная записка

Мною получены из самых достоверных источников следующие сведения

В село Михайловки лежащей в близи гор. Екатеринослава, Сельский народный учитель Гладченко явным петлюровцем организуеться петлюровское повстанчество для выступления против советской власти. В селе стоит не большой отряд Красноармейцев который он может обезоружить во всякое время. У Гладченко собраны уже большие силы и приблизительно через месяц готовиться к выступлению.

Предлагаю принять самые энергичные меры. Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 6. Оригінал, рукопис.

№ 8

Протокол допиту Т. Гладченка. Без дати

Я знаю что в Селе гораздо больше оружия Мотивы не сдачи оружия сов. власти могут быть следующие, во первых банды, во вторых кулаки которые думают сражатся против сов. власти. Я был поставлен ревкомом [...] Сурско-Михайловска.

Милицией всего на этом посту был 2 недели вооружал 5 человек милиционеров кото¬рые состоят милиционерами в настоящее время. Милиционеры из местных жителей при белых все состояли в моем отряде.

Я лично никогда против сов. власти не выступал сражаться с моим отрядом против Гетмана против Петлюры я не сражался. Когда было Григорьевское возстание я находился дома в селе Михайловке. Читал Гладченко. Составил Леплевский

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 7. Оригінал, рукопис.

№ 9

Доповідь інструктора відділу управління Д.К. Жаріна від 17.02. 1920 р.

КОПИЯ.

ДОКЛАД.

По приезду моего в Сурско-Михайловскую волость, мною было предложено собрать сход, Сурско-Михайловским Ревкомом было объявлено населению на 30 января с.г. старого стиля сход. Сход не состоялся, собралось человек 25 со всей волости те были розпущены потому что малое количество собралось. Тогда мне пришлось беседовать с членами Ревкома о их работе т.е. о деятельности Ревкома разсматривал у них все их дела в которых не нашел несправедливости, так что Сурско-Михайловский Ревком оказался на своем месте. Но что касается общего настроения волости можно сказать незавидное. Но еще мне пришлось беседовать с начальником милиции.

Начальником милиции тов. ГЛАДЧЕНКО который нам обрисовал настроени всего населения и где заявляет, что в Сурско-Михайловской вол. незавидное, а именно что надоело пермен этого времени.

Болтал всякого рода репрессий, но кроме этого они сильно вооружены так что нужно принять меры к обнаружении их, конечно приступая к этому осторожно.

Относительно эпидемии сильно развит сыпной тиф и никакие меры не приняты так что нужно принять меры послать медицинский персонал хотя там есть фельдшер который не имеет медикаментов.

17-го февраля 1920 года.

С подлинным верно: Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 8. Копія, машинопис.

№ 10*

Протокол допиту від 26.03. 1920 р.

ПРОТОКОЛ ДОПРОСА.

Город Екатеринослав марта 26 1920 г. Допроса произведенного Екатеринославской Губернской Чрезвычайной Комиссией по борьбе с контрреволюцией, спекуляцией и преступлен. по должности.

ПО ДЕЛУ №

Я нижеподписавшийся Гладченко Трифон допрошен в качестве показываю

1. Фамилия Гладченко.

2. Имя и отчество Трифон Федоров.

3. Возраст 30 лет.

4. Место рождения Сурско-Михайловск. Екатер. уезда .

5. Место жительства.

6. Род занятия хлебоп.

7. Имущественное положение 1б десятин земли 1 пара лошадей 2 коровы.

а) до войны 1914 года.

б) до февральской революции 1917 г.

в) до октябрьской революции.

г) в настоящее время.

8. Семейное положение жена и 3 детей.

9. Партийность и с какого времени в партии состоял с 1910 года по 1917 год в партии с.р.

10. Политические убеждения анархист коммунист с 1917 г.

11. Образование: общее окончил учительскую семинарию.

12. Специальность народный учитель.

13. Чем занимался раньше и где служил учительствовал.

а) до войны 1914 года.

б) до февральской революции 1917 г. служил в старой армии.

в) до октябрьской революции 1917 г.

г) с октябрьской революции до ареста все время в повстанческих отрядах.

14. Отношение к воинской повинности служил в чине поручика.

15. Сведения о прежней судимости был арестован Центральной раде.

Показания по существу дела.

В первых числах Февраля месяца ко мне заезжал в село Михайловки Батько Мелашко, завез целую подводу литературы от Роста; он мне говорил, что он записался в члены партии Коммунистов Боротьбистов и едет в свою бригаду в Саксагань, но в это время Мелашко имел приказ от Н-ка 45 стрелковой дивизии выступить на фронт с бригадой; я спрашиваю у него выступит ли он на фронт? Он ответил: «Нет, буду мотивировать, что люди раздеты и разбуты и на фронт не поеду». Между прочим я у него просил денег для расплаты долгов на содержание лазарета, денег не выдал, но сказал: «Поезжай со мной, деньги будут», я ему в этом отказал; он пробыл у меня на квартире всего с 8-ми часов вечера до 6-ти часов утра. Разговоров Мелашко о совместных действиях против Советской власти между нами не было, знаю Мелашко, как явного Петлюровского Сторонника и в боях храбрый, пользуется авторитетом в Екатеринославском, Верхнеднепровском и Новомосковском уездах. О налете в Верхнеднепровск, я узнал уже после совершения от случайных людей.

В селе Михайловке насчитывается около 6. 000 жителей, настроение села подавлен¬ное, имеются Петлюровские Националистические элементы.

Я в селе пользуюсь авторитетом среди крестьян и также пользуюсь авторитетом среди железнодорожников и в тех местностях, где я только побывал; полк мой находится в Тирасполе в распоряжении 45 Сов. Дивизии. Я от полка отстал 24-го января 1920 г. по болезни. Я лежал в Екатеринославе в госпитале и в это время был получен приказ, что полк должен выступить на фронт; полк выступил на фронт и я остался.

После выздоровления числа 5 февраля выехал в село Михайловку, но чувствовал себя очень слабым, технически я не мог добраться до полка, ожидал распоряжения местных властей мобилизации офицеров. Оружия, т.е. винтовок в селе имеется около 200 штук, посколько мне известно.

Фамилий, у кого винтовки находятся, не могу указать; пулемет имеется или в селе Кринички или Романовке у кого не знаю. Организованного отряда у нас не имеется, оружие хранится у каждого. Приказ или просьба Сов. Власти о сдаче оружия не подействовало бы, только посредством обыска у каждого из них. На мой вопрос: «Если бы Вы тов. Гладченко, обратились бы к крестьянам с просьбой принести оружие к Вам, крестьяне выполнили бы это». Гладченко ответил, что часть крестьян принесла бы, а меньшая часть нет. Я сам в принципе, как анархист против всякой политической власти, но признаю Советскую власть, потому что она может организовать страну. Против Советской власти отрядов не наме¬рен бы организовать, но если бы пришли поляки, то я организовал бы повстанческие отряды для борьбы с ними. По точным сведениям знаю, что батько Мелашко находится больной тифом в селе Орлове в 20-ти верстах от села Михайловки; находится он на квартире или у Авдеенко или Орла. Приметы Мелашко следующие: низкого роста, полный, блондин бритый с длинными усами.

Читал Гладченко. Настоящий протокол составил Леплевский Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 10-10зв. Оригінал, рукопис (арк. 9-9зв. не повна копія, машинопис).

№ 11*

Телефонограма №320 від 25.03. 1920 р.

Телефонограмма № 320 Губчека Весма срочно

Сурско-Михайловский волостной исполком помощник комитета извещает комиссию что два часа ночи 25 марта по известному арестован красный командир Гладченко. Волост¬ной исполком просит вас сообщить сегодня же волостному комитету по какому распорядже- нию арестован Гладченко и куда направлен.

Председатель комитета Немко.

Секретарь Журовелько.

25/Ш. 1920 г. Принял Филонов

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 11. оригінал, рукопис.

№ 12

Рапорт керівника радянської робітничо-сел янської міліції Катеринославського повіту

від 26.03. 1920 р.

У.С.С.Р. Срочно.

НАЧАЛЬНИК СОВЕТСКОЙ Секретно

РАБОЧЕ-КРЕСТЬЯНСКОЙ МИЛИЦИИ

ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОГО УЕЗДА Заведывающему Губмилицией

ст. Уголовный

Марта 26 дня 1920 г. РАПОРТ

№ 194

Представляя при сем, в дополнении к р апорту моему от 13 марта за № 194, рапорт старшего милиционера Сурско-Михайловской волости Тарасова, доношу, что вся переписка по делу Гладченко передана мною лично заведывающему отделом Управления тов. Большу- нову, для передачи в Губчека.

Начальник с о в етской милиции Підпис не розбірливий

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 14. Оригінал, рукопис.

№ 13

Доповідна записка керівника радянської робітничо-селянської міліції Катеринославського повіту від 27.03. 1920 р.

Заведующий под. отделом С. Секретно

ГУБМИЛИЦИИ В ГУБЧЕКН.

ОТДЕЛА УПРАВЛЕНИЯ ЕКНТЕРИНОСЛНВСКОГО ГУБРЕВКОМН Марта 27 дня 1920 г.

№ 2

Управление Губмилиции сим сообщает, что все бумаги по делу Гладченко препровождены Вам бывшим Заведывающим Отделом Управления т. Большуновым, при сем же досы¬лаются дополнительный материал по его же делу.

К сему Управление Губмилиции добавляет, что деятельность Г ЛНДЧЕНКО в прошлом году проявлялась в форменном бандитизме в пределах Екатеринославского уезда, выражавшемся в грабеже, убийстве Советских Сотрудников, разгроме районных участков Уездной Милиции и т. п. действиях во вред Советской Власти.

Завед. Губмилицией Підпис не розбірливий

И.о. Секретарь Підпис не розбірливий

Нрхівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Нрк. 13. Оригінал, рукопис.

№ 14

Рапорт № 194 старшого міліціонер а Сурсько-Михайлівської волості від 13.03. 1920 р.

Тов. Начальнику уездной милиции Екатеринославского уезда

Старший милиционер Сурско-Михайловской волости Тарасов

Старший милиционер Тарасов Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 15. Оригінал, рукопис.

№ 15

Покази обвинуваченого від 04. 04. 1920 р.

Ко мне явился на квартиру в селе Михайловка перед моим арестом молодой парень лет 22 низкаго роста худенький и говорит Я послан от Батько Махно для того чтобы поднимали возстание на местах, и говорит Ко мне Вы шкурник ничего не делаете. Я сказал ему выбираться из квартиры он стал ругаться подошел к двери и бросил бомбу и выстрелил из нагана но бомба не разорвалась и пуля к счастью не попала Я с маузера выстрелил в него и убил его на месте взял его и закопал его в степи документов у него не искал фамилии его не знаю Я об этом случае заявил в милицию Михайловки.

Читал и расписывался Гладченко Настоящий протокол составил Леплевский

4 апреля 1920 г.

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 16. Оригінал, рукопис.

№ 16

Протокол допиту свідка. Без дати

Допрошен Задорожный Сергей по делу убитого Гладченко Николини Карлова. Я как раз был на квартире когда Гладченко выпивал с одним молодым человеком после этого Гладченко спрашивает документы у этого парня документ не показал но вынул бомбу и бросил в квартире Гладченко, но бомба не разорвалась Гладченко сразу его схватил и забрал у него револьвер наган Этот человек вынул деньги и бросил на стол и говорил вот за эти деньги я тебя сволочь захотел уничтожить Тогда Гладченко говорил ему теперь пойдешь со мною Я ушел но знаю что Г ладченко его убил об этом знают все крестьяне села.

Читал и расписался Сергей Задорожный Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Нрк. 16зв. Оригінал, рукопис.

17

Розписка командира взводу від 25.03. 1920 г.

Расписка

Что сей от командира кон взвода при управлении тыла [...] дивизии, что у меня остался маузер 189067 и наган 2113 2 само взв од .

Командир кон взвода Підпис не розбірливий

25/ПІ. 2Є г.

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-2370:5.

- Арк. 18. Оригінал, рукопис.

№ 18

Пояснення по справі Гладченка. Без дати Пояснение по де лу Г ладченко

При арзсте гражд. Г ладченйо Триф она были отобраны мауз ер без пуль з а № 189067 и наган № 2 211х° самовзвод с одной пулей, винтовка японск. с 7-ми патр онами и одна гран ата. Винтовка находится в оперативной части при Е.Г.Ч.К. Все остальное взял на хранение ко¬мандир взвода [...] .

Сотрудник В.Г.Ч.К. Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 19. Оригінал, рукопис.

№ 19

Посвідчення № 6098 від 11.10. 1919 р.

Российская Социалистическая Федеративная Отдел Комендантский.

Советская Республика.

Московская

Чр езвычайная Комиссия 11 октября 1919 г.

Москва, Бол. Лубянка, 14 ТЕЛЕФОНЫ:

Предс едатель 3-07-38.

Секретарь 3-07-40.

Комендант 5-70-56.

Пом. Ком 3-07-50

Председатель комиссии Підпис не розбірливий

Комендант Підпис не розбірливий

Заведыв. Столом выд ачи р азрешений Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській о блас'гі. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 20. Оригінал, машинопис.

№ 20

Доповідь розвідників щодо роботи з 19 по 26.03. 1920 р.

ДОКЛАД

Работы с 19 по 26-ое марта.

По прибытии в село Ново-Александровку, мы получили сведения от крестьян что Гладченко находится в Сурско-Михайловке. Мы с начальником милиции наняли подводу и поехали в сурско-Михайловку. Приехали туда 20 марта и наткнулись на самогона. Мы попросили крестьян продать нам 2 четверти самогона. Крестьяне ответили нам, что мы всем селом не нагоним самогона для Трифона Гладченко. Мы воспользовались этим словом кре¬стьян и задали вопрос: Чем у Вас он? Крестьянин нам ответил: Ничем, гуляет, пьянствует. Мы задали вопрос: Чем он был начальником милиции? Крестьянин ответил: Он сам себе поставил, для того чтобы пожить, а теперь дома. Мы стали крестьянину говорить, что Гладченко добрый человек. Крестьянин ответил: Для кого добрый и есть, а для кого вредный. Тогда мы спросили крестьянина: вблизи Гладченко есть самогон, он нам сказал есть в Петро- Поваренки, куда мы и направлялись. Через несколько времени вышел Гладченко из своего дома, постоял на дворе несколько и опять пошел в хату, тогда мы решили: одному ехать за вооруженной силой, другому оставаться в его дворе ночевать в соломе, что было сделано в ночь с 23 на 24ое марта. У Гладченко не было ни одного человека. Гладченко тоже не выхо¬дил никуда. С 24 по 25 тоже посетителей не было. По прибытии отряда в Сурско-Михайловку в 4 часа утра 25 марта проехали по всему направлению к дому Гладченко, вновь оказалось два выстрела. Позади потом выстрелы стали редки. Посему при аресте Гладченко сопротивления с его стороны не было. Когда нашли Мавзер, Наган и винтовку ему задал Мороз вопрос, что еслибы у вас были патроны, то отстреливались бы вы. Он ответил: посмотрел-бы.

Популярностью Гладченко пользовался со стороны кулачества. Настроение крестьян после ареста Гладченко покойное, тихо и смирно. Винтовок в Михайловке очень много.

Разведчики: Орлов и Морозов

26/Ш-1920 года.

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 21. Копія, машинопис.

№ 21

Заява від 25.02. 1920 р.

Заведующему Отделом Управления Губревкома тов. Большунову Заявление

Дорогой тов. Большунов прошу прочесть посланное Вам заявленіе. Известно ли Вам где находится атаман повстанцев С. Михайловки Гладченко, если знаете то как он служит и что поделывает. Мне передали товарищи пользующиеся доверіем, что он Гладченко организовывает в селе Михайловке, бандитов которые хотят нападать на советские учреждения. Прошу принять решительные меры для расследования этого.

Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 22. Оригінал, рукопис.

№ 22

Протокол загальних зборів с. Сурсько-Михайлівки від 25.03. 1920 р.

ПРОТОКОЛ

Общаго Собранія граждан с. Сурско-Михайловки, Екатеринослав. Уезда. 1920 года Марта 25 дня. Мы нижеподписавшіеся граждане с. Сурско-Михайловки собравшись сего числа на общее собраніе в числе 256 челов. Избрав Председателем Собрания Антона Соколенка и Секретарем Ивана Мелешко, имели сужденіе о аресте нашего односельчанина Трифона Федоровича Гладченко и приняв во вниманіе, что т. Трифон Федорович Гладченко являлся ярым защитником Революціи, защитником всех прав и свобод, завоеванных Селянством. Т. Гладченко в свое время был ярым противником Гетьманщины, во время разгула Деникинской банды на Украине г. Гладченко первый поднял возстаніе против белых с организовав кругом себя все Революціонное селянство. Своими смелыми и решительными боями освободил большую часть Екатеринославской губ. От белых, чем помог Доблестной Красной Армии вступить на Украину, таким образом повторяем, что т. Трифон Гладченко никогда не мог быть контрреволюціонером или противником Советской власти. Обсудив вышеизложенное и посоветовавшись между собою единогласно ПОСТАНОВИЛИ: избрать из среды своей 2-х уполномоченных гражд. Ивана Алексеевича Бессараба и Григорія Кириловича Кеся, которым поручаем обратиться куда следует о немедленном освобожденіи г. Гладченко, как защитника наших прав и свобод. Твердо уверены, что Советская Власть пой¬дет нам на встречу и исполнит нашу просьбу. Председатель Собранія А. Соколенко. Секретарь И. Мелешко. Подлинный за подписью 89 грамотных и 161 неграмотных, а за них негра¬мотных и за себя подписан 6 грамотными.

С подлинным верно

Председатель Сурско-Михайловскаго Водостного Исполнительнаго Комитета Підпис не розбірливий

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 23. Копія, машинопис.

№ 23*

Звернення Сурсько-Михайлівського волосного виконкому до Катеринославського ГубНК від 28.03. 1920 р.

У.С.С.Р.

Сурско-Михайловский В Екатеринославскую

Волостной Губчека

Исполнительный Комитет Сов. Рабоч. и Крест. Дел Екатериносл. уезда марта 28 дня 1920 г.

№ 353

Волостной Исполком, при сем отсылает приговор Алексеевского № 1-2 Списках обществ об освобожденіи Гладченко, на распоряженіе

Председатель Підпис не розбірливий

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 24. Оригінал, рукопис.

№ 24

Вирок села Олексіївки № 1 та 2 від 26.03. 1920 р.

1920 г. Марта 26

Приговор деревни Алексеевки за № 1 и 2 Сурско-Михайловской волости Екат. губ. и уезда

Мы на общем собраніи постановили об освобожденіи Трифона Федоровича Гладченко что он действительно против советской власти ничего не имеет. И Просим об освобождении Трифона Гладченко. И в чем уверяем что он ни в чем предосудительном деле не был. И уверяем Вас что он же Гладченко всецело стоял против деникинцев и гетьманщины и как Первый вызвал повстаніе против белых а против советской власти ничего плохого не делал. И что касается анархическим строем не занимался Покорнейше просим освободить Гладченко как не виновным. И в чем подписываемся.

... за неграмотных за 100 человек росписался Григорый Чабаненко». 26.03. 1920.

Председатель Совета Підпис не розбірливий

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 25-25зв. Оригінал, рукопис.

№ 25

Відношення щодо вилучення зброї у населення с. Сурсько-Михайлівка від 21.03. 1920 р.

Сруско-Михайловский

Волостной В Екатеринославскую

Исполнительный Комитет Губерн. Чрезвыч. Комисиию

21 марта 1920 г.

№ 1370

Согласно распоряжения Комиссии Волостной Исполком при сем представляет 12 вин¬товок и 20 обрезов сданных населением села Сурско-Михайловки и доносит. Что согласно заявления крестьян больше оружия нет, так как повстанцы отряда Гладченко были обезоружены в декабре месяце 1919 г. 45 дивизией у которых было отобрано: 7 пулеметов, 1 орудие, 290 винтовок, около 4000 патронов, около 20 артиллерийских снарядов, около 80 лошадей, 25 бричек, 12 [...] , 3 ст. скота, 4 пары волов с двумя арбами, около 4000 пустых мешков, около 1000 п. риса, печеного хлеба 50 п., керосинов 10 п. и 5 п. сахара.

Председатель Підпис не розбірливий

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 26-26зв. Оригінал, рукопис.

№ 26

Протокол № 10 сільських зборів с. Попова-Балка від 28.03. 1920 р.

Копия

Протокол № 10

Попово-Балковского сельского собрания

28 марта 1920 г.

Председательствовал Никифор Моисеевич [Горайда]

Секретарь: Иван Нестеренко

Повестка дня:

9 воп. Слушали предложение нашего селянина Онуфрия Попко о выдаче одобрительного протокола относительно ареста Комиссией к-ра повстанческого отряда Трифона Гладченко

Слушали Постановили

Предложение нашего селянина Онуфрия Выдать одобрительный протокол, так

Попко о выдаче одобрительного протокола как при возстании с своими казаками

относительно ареста командира повстанческого Гладченко селянам вреда не делали отряда Трифона Гладченко

Подлинный за надлежащими подписями С подлинным верно

Секретарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 27. Оригінал, рукопис.

№ 27**

Посвідчення Омеляна Борисовича Патиченка від 27.03. 1920 р. Аполоновский Сельский Исполком Сурско-Михайловской Волости

Екатеринославского уезда Удостоверение

Марта 27 1920 г.

№ 30

Предъявитель настоящего Емельян Борисович Патыченко, действительный гр. Д. Аполлоновки, Сурско-Михайловской волости, Екатеринославского уезда избранный делегатом для освобожденія Трифона Гладченко гр. Села Сурско-Михайловки, той же волости задержанного в марте сего года, что удостоверяется.

Предисполкома: Підпис не розбірливий

Казначей: Підпис не розбірливий

Секретарь: Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 29. Оригінал, рукопис.

№ 28

Протокол № 10 сільських зборів с. Аполонівка від 27.03. 1920 р.

Протокол № 10

Аполлоновского сельского собранія марта 27 дня 1920 г. На общем собраніи сего числа в присутствии помощ. председателя - Ивана Григорьевича Черновола постановили: относительно выдачи одобрительного протокола Гладченко Трифону гр. Села Сурско-Михайловки, той же волости, и посылать делегатов для его одобренія - решили выдать таковой протокол, заявляя, что Трифон Гладченко, человек идейный, все цело придерживающейся класса трудящихся рабочих, крестьян и солдат рабочей революціи и которого тоже на деле уничтожал белых, таких людей, которые всеми силами старались задушить революцію рабочих, и которого. Как не опасного для трудящихся - просим освободить, ибо человек, повторяем, ничем невинен пред трудящимися крестьянами, рабочими и солдатами защищающими революцію трудящихся. 2) делегатом по поводу Гладченко, послать своего односельчанина гр. Емельяна Борисовича Патыченко, человека хорошего поведенія и ничем предосудительным не заме¬ченного и который представляет из себя жизненного пролетаріата, в чем и подписываемся.

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 30-30зв. Оригінал, рукопис.

№ 29

Протокол № 6 загальних зборів с. Миколаївки від 28.03. 1920 р.

Протокол № 6

Общаго собрания граждан села Николаевки Романковской волости Екатеринославского уезда 1920 года марта 28 дня н/с. Мы нижеподписавшіеся граждане села Николаевки Романковской волости Екатеринославского уезда сего числа созваны нашим сельским старостой Кириллом Кабкой на сельскій сход в числе 100 человек из общего числа 210 человек имеющих право голоса на сходе, где слушали заявленіе Мануила Сергеевича Юрко села Сурско-Михайловки той же волости Екатеринославского уезда об аресте Трифона Федоровича Гладченко.

Постановили: Ввиду того, что как нам известно т. Трифон Федорович Гладченко был защитником селянства в отношеніи завоеванных последним прав и свобод; небыл противни¬ком советской власти и контрреволюціонером, просить сим приговором освободить т. Трифона Федоровича Гладченко из под ареста, т.к. он того не заслуживает. Настоящий наш протокол послать Сурско-Михайловскому Волостному Исполкому для направления сего нашего ходотайства куда следует. Подлинный подписали 20 грамотных участников схода, остальные неграмотные. Сход созывали и на оном присутствовали Николаевский сельский староста К. Кабка (м.п.).

Что настоящая копія с подлинным верна том Николаевское сельское Управленіе своими подписями и приложеніем печати свидетельствует. Марта 29 дня 1920 года Сельскій староста К. Кобка Писарь Підпис не розбірливий

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 32-32зв. Копія, рукопис.

№ 30

Телефонограма № 360 від 29.03. 1920 р.

Телефонограмма № 360

В Губерн. Чрезвычайн. Комиссию

Сурско-Михайловский волостной исполнительный комитет сообщает, что население села Сурско-Михайловское сдало 12 винтовок и 17 обрезов. По заявлению крестьян больше оружия нет, так как под.станции были обезоружены в декабре месяце 1919 года 45-ой дивизией. Продком Немко Перед ала Незнанская

Принял;і РЕКЕ. 29/ІІІ 20 г.

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 33. Оригінал, машинопис.

№ 31

Вирок сільського сходу с. Петровське від 29.03. 1920 р.

Приговор

Петровского сельского схода Екатеринославской губернии и уезда, Сурско-Михайловской вол. 29 марта 1920 г. Мы ниже подписавшиеся граждане Екатеринославской губернии и уез. Сурско-Михайловской волости селища Петровского были созваны сего числа на сельскій сход по распоряженію нашего сельского представителя Ивана Аксентіевича Атаманенка, где слушали от него же Атаманенка, извещеніе о аресте красноармейскими войсками гражданина с. Михайловки Сурско-Михайловской волости Трифона Федоровича Гладченко которого просим товарищей красноармейцев освободить с под ареста, так как он Гладченко против советской власти не шел, бандитом никаким небыл. В чем и подписываемся граждане с. Петровского неграмотные ... и за себя подписали грамотные ...

В чем и свидетельствую

Председатель Петровского сельского исполнительного комитета Иван Атаманенко.

Підпис не розбірливий 30/Ш

Архівний підрозділ УСБУ в Дніпропетровській області. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. П-23705.

- Арк. 34-34зв. Оригінал, рукопис.

№ 32

Протокол № 4 сільського сходу с. Прівольне від 26.03. 1920 р.

Протокол № 4

Привольнянского сельского собр.

1920 марта 26 дня

Мы, нижеподписавшиеся гр. Екатеринославской губ. и уезда Солонянской волости с. Привольное, быв сего числа на нашем собрании где в присутствии председателя нашего Самуила Супруна из числа 278 человек, явилось 195 челов. где слушали заявление гр. с. Сурско-Михайловки Екатеринославской губ и уезда, Александра Куценко об аресте Трифона Гладченко Екатеринославской губернской чрезвычайной комиссией.

Принимая во внимание, что Гладченко как истинный защитник прав социалистического революціонного движенія, тем не менее, что он во время существованія у нас добровольческой арміи которая делая разные реквизиции как скота разного рода фуража, а так же и 5 пудов урожая с десятины, чем стала заводить нас беднейшее крестьянство в самое трудное положеніе но благодаря известном нам героическому повстанческому движенію Гладченко мы заграждены были от такого подавляющего для нас требованія добровольческой арміи, а потому посоветовавшись единогласно постановили: требовать через представителей наших односельчан Трофимова Михаилова Курочка, г. И. Додатко об освобожденіи с под ареста чрезвычайной комиссии Гладченко, в чем и подписываемся.

...