Зміни у змісті освіти у Великій Британії ХІХ ст. у період становлення національної системи освіти

Стаття вивчає теоретичний та практичний досвід організації освіти у Великій Британії ХІХ ст. Особливу увагу приділено змісту освіти. Визначено роль зміни змісту на трьох етапах розвитку освіти згідно з соціально-політичними, культуро-педагогічними чинниками. Проаналізовано складові змісту освіти на трьох етапах становлення національної системи освіти у Великій Британії ХІХ ст. Доведено відсутність загального, обов'язкового, задокументованого змісту освіти на перших двох етапах. Визначено залежність змісту елементарної освіти від типу шкіл та соціального рівня учнів у Великій Британії ХІХ ст. Встановлено загальну спрямованість змісту освіти на трьох етапах. Можна зробити висновки про те, що зміст освіти на трьох етапах має свої особливості. Головні дисципліни - письмо, арифметика, читання Біблії, ремесло. Другорядні дисципліни - дисципліни природничого циклу. Визначено стислий характер освіти на перших двох етапах.

Зміст мав практичну спрямованість у вивченні англійської, єдність трудового виховання та навчання читанню, письму та арифметиці на третьому етапі. Відсутні визначені єдині навчальні програми на перших двох етапах. Одним з суттєвих недоліків змісту елементарної освіти на перших двох етапах є заборона вивчення національних мов Шотландії, Уельсу. Зміст освіти на третьому етапі характеризується обов'язковою програмою навчання письму, читанню, арифметиці англійською в елементарних школах по всій країні. На третьому етапі були запроваджені дисципліни природничого циклу та мистецтво. Було заборонено обов'язкове релігійне виховання в усіх школах елементарної освіти. Зміст освіти конкретизувався на третьому етапі шкільними комітетами, Міністерством народної освіти та комісіями.

Ключові слова: зміст, національна система освіти, складові змісту, заклади освіти, становлення національної системи освіти, Велика Британія.

Изменения содержания образования в Великобритании ХІХ ст. в период становления национальной системы образования

Е.В. Мокроменко, Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства им. П.Василенка

Статья изучает опыт теории и практики организации образования в Великобритании ХІХ ст. Особое внимание уделено содержанию образования. Роль изменения содержания на трех етапах становления системы образования определена в соответствии с социально-политическими, культурно-педагогическими особенностями. Проанализированы составляющие содержания образования на трех этапах становления национальной системы образования в Великобритании ХІХ ст. Доказано отсутствие общего, обязательного и задокументированного содержания на первых двух этапах. Определена зависимость содержания образования от типа школ елементарного образования и социального положения учеников в Великобритании ХІХ ст. Установлено общая направленность содержания образования на трех етапах. Можно сделать выводы о том, что содержание образования на трех этапах имеет свои особенности. Главные дисциплины - письмо, арифметика, чтение Библии, рукоделие. Второстепенные дисциплины - дисциплины естественного цикла.

Определен ограниченный характер образования на первых двух этапах. Содержание имело практическую направленность в изучении английского, предполагалось единство трудового воспитания и обучения чтению, письму и счету на третьем этапе. Отсутствовали определенные единые учебные программы на первых двух этапах. Один из существенных недостатков содержания элементарного образования на первых двух этапах - запрет на изучение национальных языков Шотландии, Уэльса. Содержание образования характеризуется на третьем этапе обязательной программой обучения чтению, письму, арифметике на английском языке в элементарных школах по всей стране. На третьем этапе были внедрены дисциплины естественного цикла и искусство. Было запрещено обязательное религиозное воспитание во всех школах национальной системы образования. Содержание образования на третьем этапе конкретизировалось школьными комитетами, Министерством народного образования, комиссиями.

Ключевые слова: содержание, национальная система образования, составляющие содержания, образовательные заведения, становление национальной системы образования, Великобритания.

The changes of content of education in Great Britain in the 19 th century during the period of foundation of national system of education

O.V. Mokromenko, Kharkiv Petro Vasylenko National Technical University of Agriculture,

The article investigates the issue of the experience in theory and practice of organizing of national system of education in Great Britain during the 19 th century. Special attention is given to the education content. The role of changing content at three stages of education in the process of foundation of national system of education has been defined according to social and political, cultural and pedagogical prerequisites. The content components of education at three stages of the foundation of national system of education in Great Britain in the 19 th century have been analyzed. Lack of common, compulsory and legal content at first two stages has been proved. Dependence of education content on the types of education schools and pupils social classes of Great Britain of the 19 th century has been determined. General orientation of education content at three stages of formation of national system of education has been identified.

It is concluded that content of education at three stages has its own characteristics. The main disciplines are Writing, Arithmetic, Reading Catechism and Craft. Secondary disciplines are the Sciences. Condensed character of education at the first two stages has been denoted. Education content was characterized by case studies on English, it was based on work education and teaching of writing, reading and arithmetic at the third stage. It was a lack of common curriculum in the education schools at first two stages. One of the significant disadvantages of education content at the first two stages is the prohibition of learning national languages at schools of Scotland and Wales.

Education content at the third stage has been expanded by compulsory curriculum in English writing, reading and arithmetic for all schools of national system of education throughout the country. Sciences and Art disciplines have been introduced at the third stage. Compulsory religious education at the third stage has been prohibited for all education schools. Content of education at the third stage has been concretized by education schools committees, Ministry of People Education and its commissions.

Key words: content, national system of education, content components, education schools, foundation of elementary education, Great Britain.

освіта елементарний школа релігійний

Постановка проблеми

Входження України у Болонський процес вимагає аналізу освітніх напрацювань з метою конструктивних запозичень.

Праці британських науковців аргументують тезу про те, що Британський досвід освітніх реформ є найбільш тривалим та суперечливим, але водночас багатим та успішним серед розвинених країн, тому, на нашу увагу, заслуговують як його цільові, процесуальні та результативні характеристики, тобто стратегія і реалізація реформ.

Методи дослідження

Методологічною основою дослідження є: теорія наукового пізнання з її вимогами об'єктивності и доказовості; концептуальні ідеї педагогіки про людину як найвищу цінність суспільства; діалектико-матеріалістичні положення про соціальну зумовленість розвитку освітніх процесів. Єдність особливого і загального, національного і загальнолюдського, історичного і логічного. Дослідження базується на принципах системності, комплексності, історичної об'єктивності и культуро відповідності. Для вирішення мети нашого дослідження були використані методи, традиційні для історико-педагогічних досліджень, зокрема: порівняльно-історичний і системно-структурний і системно-структурний - з метою визначення ступеня наукової розробки проблеми; конкретно-пошукові - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукових фактів для вивчення чинників та етапів становлення національної системи освіти у Великій Британії у ХІХ ст.; вивчення історичної літератури, архівних, статистичних документів - для узагальнення досвіду організації національної системи освіти, змістовного і методичного забезпечення шкіл у Великій Британії у досліджуваний період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження красномовно свідчить про те, що англійські вчені Е. Куберлі, Дж. Гріноу, Ф. Бедаріда, Дж. Адамсон, Г. Белфор, П. Хорн, Дж. Лавсан у різні етапи суспільного життя аналізували сутність, зміст, завдання національної системи освіти, ставили перед особистістю вимоги щодо служіння суспільству, а також формулювали завдання держави для забезпечення певних прав і свобод громадян.

Формулювання мети статті: проаналізувати зміст освіти на всіх етапах становлення національної освіти у Великій Британії досліджуваного періоду.

Виклад основного матеріалу дослідження

У ході узагальнення матеріалів з теми дослідження з'ясовано, що єдиного загального обов'язкового для всіх типів шкіл у Великій Британії на перших двох етапах становлення досліджуваної категорії не існувало. Це пояснювалося тим, що не існувало єдиного типу масової державної елементарної школи та закону про загальну обов'язкову безкоштовну освіту.

Опрацювання матеріалів з теми дослідження свідчить про те, що на практику наповнення навчальних курсів у закладах освіти у перший етап (1808-1833 рр.) впливала соціальна структура населення, суспільно-економічні та політичні процеси, що відбувалися у Великій Британії у досліджуваний період [ 2; 7; 11].

З'ясовано, що для дітей середньої і вищої соціальних верств населення обсяги освіти визначалися вимогами статутів до вступу у граматичні і публічні школи. Ретельний історіографічний аналіз джерел доводить, що в народних школах Англії, Уельсу та Шотландії багато уваги приділяли залученню дітей до традицій різних релігійних сект, історії та церковної догматики, під наглядом яких школи перебували з XV-XVI ст. до 1870 р. [2].

Освіті Великої Британії досліджуваного періоду притаманна традиційність: кожна школа складала свій навчальний план і програми, керуючись рекомендаціями ініціаторів відкриття цих шкіл, меценатів. Тематика і зміст навчальних занять розроблялися з урахуванням виду виробничої сфери, пропозицій учнів і батьків, можливостей школи і регіональних потреб.

На всіх етапах свого становлення британська освіта спиралася на органічне поєднання навчання і продуктивної праці, вважаючи останню основою становлення особистості. Процес трудового виховання починався з залучення дітей до праці у побуті. Пріоритет надавався оздобленню помешкання, обслуговуванню, садівництву, городництву, догляду за домашніми тваринами. Поступово, відповідно до віку і статі, дітьми засвоювалися ті види робіт, які входять у коло чоловічих та жіночих обов'язків, виховувалася повага до них, як до занять, гідних представників усіх верств. У формуванні кола навчальних предметів закладів елементарної освіти цінним був внесок представників англійської трудової школи: Т. Мора, Дж. Мільтона, С. Гартліба, Дж. Д'юрі, У Петті, Дж. Уінстенлі, Дж. Локка, Т. Дея, Р. Оуена. У методичних настановах цих просвітників простежується спільна ознака: надання переваги трудовому навчанню для гармонійного розвитку дитини; поєднання розумової і фізичної праці; чергування теоретичних і практичних занять, праці і відпочинку. Досвід Великої Британії свідчить, що відтворення і збереження національних традицій трудового та фізичного виховання в сім'ї уважався одним із провідних чинників економічного зростання держави, утвердження нації у світовому співтоваристві.

У ході дослідження детально аналізується вплив соціальних реформ другого етапу на британські родини різних верств населення, що привели до зміни їх традиційних рис, а відповідно и шляхів виховання дітей у них.

У ході проведеного дослідження з'ясовано, що на перших двох етапах освіту діти селян, працівників промислово-виробничої галузі, шахт могли здобути у так званих народних школах. Цей тип шкіл не давав права випускникам продовжити навчання для здобуття середньої освіти у граматичних, громадських школах, вищої освіти - в університетах [2; 10].

Народні школи надавали практично спрямовану освіту. У національних, британських школах багато уваги приділяли читанню і тлумаченню релігійних текстів. Письмо і арифметика викладалися як обов'язкові предмети у британських школах, другорядними уважалися у національних школах (після читання і тлумачення релігійних текстів). Випускники цих шкіл на могли продовжувати навчання у середніх чи вищих навчальних закладах. З цієї причини народні школи піддавалися гострій критиці серед громадських діячів і просвітян-науковців. Однак, варто наголосити, що фактично це був чи не єдиний тип навчальних закладів, який давав змогу здобути освіту дітям із бідних сімей [2; 9].

Слід зазначити, що у зв'язку з посиленням державного контролю за народними школами у Великій Британії на третьому етапі у практиці освіти було уведено обов'язкові програмні вимоги з читання, письма англіиською мовою, арифметики в усіх народних школах у зв'язку з упровадженням державних субсидій школам за результатами навчання з 1862 р. [2; 8].

Слід позитивно оцінити той факт, що програма трьох «R» стала обов'язковою на другому і третьому етапах. Хоча, як доводить аналіз історичних джерел з теми, це часто розцінювалося як умова для отримання школою державної субсидії [2; 5]. Таким чином виникали перешкоди у фінансуванні тих шкіл, що потребували коштів на вирішення нагальних проблем.

Поряд з позитивною оцінкою зрушень у формуванні змісту освіти у ході дослідження на першому і другому етапах виявлено такі недоліки: уведення у програму англійської мови призвело до заборони вивчення національних мов у школах Шотландії та Уельсу. Наведемо приклад. За результатами перепису населення 1891 р. 54 % корінного населення Уельсу володіли розмовною національною мовою, 69 % - англійською. За 10 років (1870 - 1880 рр.) розмовна англійська мова поступово витіснила національну розмовну валлійську мову. Доцільність вивчення англійської мови усвідомлювалася батьками як умова подальшого навчання дітей [2; 10].

На третьому етапі особливий вплив на розвиток практики освіти у Великій Британії було поширено наукову основу для розвитку навчання мови у країні. Уперше в історії освіти представниками реформаторського руху було порушено питання про підготовку вчителів мов, диференціацію змісту навчання залежно від професійно спрямованої мети навчання.

Як уже вказувалося вище, з 1870 р. було заборонено обов'язкове релігійне виховання у дусі будь-якого віросповідання чи сектантства. Але релігійне виховання здійснювалося під час викладання Закону Божого та проведення церковних обрядів (час на початку або наприкінці навчального дня). Учень за бажанням батьків міг бути звільнений від відвідування таких занять і церемоній лише на третьому етапі розвитку досліджуваної ідеї [2; 9; 10].

Навчальні плани національних та британських шкіл були проаналізовані нами з матеріалів праць, присвячених аналізу педагогічного досвіду Ен. Белла і Дж. Ланкастера, які прислужилися становленню національної системи освіти на всіх трьох етапах.

Вивчення навчальних планів Дж. Ланкастера і Ен. Белла свідчить про єдине предметне наповнення навчального курсу поряд з іншими видами народних шкіл, що діяли на першому етапі, а саме: читання, письмо, арифметика, закон Божии, шиття та в'язання (додатково для дівчат). Порівняльний аналіз двох навчальних планів дозволив виявити відмінності: протягом дня у школах Ен. Белла проходили заняття з усіх предметів. У школах Дж. Ланкастера учні І відділення вчилися письма і читання з 1 по 8 класи. З 5-го класу учні І відділення вивчали ще и арифметику (цей клас вважався початком ІІ відділення). У 8 класі І відділення уводили вивчення закону Божого. Отже, це доводить, що в змісті навчання в школах Дж. Ланкастера надавався пріоритет навчання письма і читання [1; 2].

З аналізу предметної програми та вивчення матеріалів про режим роботи шкіл Ен. Белла можна зробити висновок про те, що багато часу присвячувалося релігійному вихованню. Учні обов'язково слухали і виголошували щоденні молитви вранці та ввечері, щоденно співали псалми. Також виділяли години на вивчення Закону Божого [1; 2].

Встановлено, спільним у предметних програмах Дж. Ланкастера і Ен. Белла було виклад навчального матеріалу за принципом від простого до складного. Особливістю змісту шкіл Дж. Ланкастера, на наш погляд, є зв'язок предметної програми із розподілом учнів на класи. Оскільки кожний клас мав свої завдання у навчанні письма та читання, арифметики. Подібний матеріал вивчався на заняттях читання і письма. Таким чином практично реалізувався принцип системності і систематичності, забезпечувався комплексний характер навчання грамоти [1; 2].

Зміни в університетських програмах, наукові відкриття, поступовий відхід від теології, збільшення державного контролю, перехід до світської освіти - ці та інші причини зумовлювали поширення у навчальних програмах шкіл природничого, історичного і математичного циклу.

У дослідження виявлено, що на третьому етапі шкільними комітетами і комісіями за погодженням міністерства народної освіти було визначено загальну спрямованість навчальних курсів шкіл національної системи:

У визначенні змісту освіти ініціатива належала приватним особам - організаторам елементарних шкіл при заводах, фабриках і сільських фермах, що зумовило спрямування мети на формування початкових професійних знань і вмінь.

Доведено, що упровадження нової державної системи субсидій відповідно до результатів навчання та головні положення законодавчого акту 1870 р. відіграли вирішальну роль у реформуванні змісту навчання на третьому етапі.

Подальше дослідження планується у напрямку аналізу підготовки вчителів для закладів народної освіти та визначенні її впливу на становлення національної системи освіти у Великій Британії ХІХ століття.