Організаційні засади розвитку сільськогосподарської науки та її управління в УРСР (1935-1940 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційні засади розвитку сільськогосподарської науки та її управління в УРСР (1935-1940 рр.)

Алла Білоцерківська (Київ)

Метою написання даної праці стало дослідження розвитку сільськогосподарської науки у період 1935-1940 рр., а саме її організаційних засад та управління.

У роботі застосовувалися методи джерелознавчого й архівознавчого аналізу.

У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що після ліквідації Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук у 1935 р. управління сільськогосподарською наукою перейшло до системи Народного комісаріату земельних справ УСРР. Саме в досліджувані роки відбулася спроба відтворити академічну установу, про що говорить факт планування організації Українського філіалу Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна в 1941 р. У зв'язку з розв'язанням війни на території УРСР цього не відбулося. Включно до створення Української академії сільськогосподарських наук у 1956 р. координація науково-дослідною роботою здійснювалася відповідним структурним підрозділом Наркомзему УРСР - Сектором науково-дослідних установ. У роботі відтворено організаційну структуру Сектору та основні засади в управлінні сільськогосподарською наукою в досліджуваний період.

Ключові слова: сільськогосподарська наука, Сектор науково-дослідних установ, Народний комісаріат земельних справ УРСР, Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук, Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна, Український філіал ВАСГНІЛ.

Белоцерковская А. Организационные основы развития сельскохозяйственной науки и ее управление в УССР (1935-1940 гг).

Целью написания данной работы стало исследование развития сельскохозяйственной науки в период 1935-1940 гг., а именно ее организационных принципов и управления.

В работе применялись методы источниковедческого и архивоведческого анализа.

В результате проведенного исследования установлено, что после ликвидации Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук в 1935 г. управление сельскохозяйственной наукой перешло к системе Народного комиссариата земледелия УССР. Именно в исследуемые годы произошла попытка воспроизвести академическое учреждение, о чем говорит факт планирования организации Украинского филиала Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук им. В.И. Ленина в 1941 г. В связи с началом войны на территории УССР этого не произошло. Вплоть до создания Украинской академии сельскохозяйственных наук в 1956 г. координация научно-исследовательской работой осуществлялась соответствующим структурным подразделением Наркомзема УССР - Сектором научно-исследовательских учреждений. В работе воспроизведена организационная структура Сектора и основные принципы в управлении сельскохозяйственной наукой в исследуемый период.

Ключевые слова: сельскохозяйственная наука, Сектор научно-исследовательских учреждений, Народный комиссариат земледелия УССР, Всеукраинская академия сельскохозяйственных наук, Всесоюзная академия сельскохозяйственных наук имени В.И. Ленина, Украинский филиал ВАСХНИЛ.

Bilotserkivska A. Organizational essentials of agricultural science development and its management in the USSR (1935-1940's).

The purpose of this work was the development of agricultural science during 1935-1940's years, namely its organizational principles and management.

The study of sources and methods used archive researched analysis.

The study has found that after the elimination of Ukrainian Academy of Agricultural Sciences in 1935 management over agricultural science system went to the People's Commissariat of Land Affairs USSR. During investigated years there has been an attempt to recreate the academic institution, as evidenced by the fact of Planning of the Ukrainian branch of the All-Ukrainian Academy of Agricultural Sciences after VI. Lenin in 1941. Due to the outbreak of war on the territory of the USSR this has not occurred. Until the creation of Ukrainian Academy of Agricultural Sciences in 1956 coordination of the research work carried out relevant business unit People's Commissariat of Land Affairs - Sector of scientific and research institutions. The article reproduced organizational structure of the Sector and the basic principles in the management of agricultural science in the study period.

Keywords: agricultural science sector research institutions, Sector of scientific and research institutions, People's Commissariat of Land Affairs USSR, All-Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, All-Union Academy of Agricultural Sciences after VI. Lenin, Ukrainian branch of VASHNIL.

Період 1935-1940 рр. є досить складним для історичного аналізу не лише з точки зору політичного, соціального, економічного, але й суто наукового контексту. Особливо це стосується розвитку сільськогосподарської науки в колишній УРСР. У зв'язку з відсутністю достатньої кількості архівних даних щодо системи управління аграрною наукою у вищезазначений період нами здійснено спробу відтворити історичну картину шляхом аналізу законодавчих розпоряджень вищих органів влади та окремих архівних матеріалів.

Відсутність спеціальних праць з цієї тематики спонукали до написання даної статті, метою якої є висвітлення основних подій, що відбувалися в сільськогосподарській науці в складний період 1935-1940 рр.

Відомо, що після ліквідації 15 квітня 1935 рр. Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (ВУАСГН) важелі управління аграрною наукою взяв на себе Народний комісаріат земельних справ УСРР (Наркомзем УСРР) під безпосереднім керівництвом народного комісара Л.Л. Паперного.

Причинами закриття галузевої Академії, за офіційною версією, стали недостатньо високі показники сільськогосподарського виробництва, що з позиції влади пояснювалися неефективною роботою науково-дослідної мережі ВУАСГН. Малися на увазі недоопрацювання з питань: боротьби з посухою степу, запобігання загибелі озимих, досягнення високих і стійких урожаїв зернових, цукрових буряків і бавовнику, розробки ефективних заходів боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, запровадження нових і раціональне використання існуючих механізмів у сільському господарстві, поліпшення порід і підвищення продуктивності тваринництва. Наявні на той час досягнення в роботі науково-дослідних інститутів і станцій недостатньо популяризувалися, не висвітлювалися в пресі, не завжди ставали надбаннями колгоспів, МТС і радгоспів. Більшість науково- дослідних установ у своїй роботі не опиралися на дослідження колгоспних хат-лабораторій і не використовували їх для широкої виробничої перевірки своїх дослідів і спостережень, не були пов'язані з колгоспами, МТС і радгоспами, не вивчали кращий досвіду колгоспного й радгоспного виробництва. Усі ці звинувачення на адресу представників сільськогосподарської науки прозвучали у постанові РНК УСРР та ЦК КП(б)У «Про стан і завдання науково-дослідної роботи в сільському господарстві» від 29 вересня 1935 р., згідно з якою «Українська академія сільськогосподарських наук, створена для об'єднання і науково-дослідного керівництва роботою інститутів, не справилися з покладеним на неї завданням, стала на шлях адміністрування науково-дослідної роботи, була середостінням між науково-дослідними закладами і Наркомземом» [1]. Це й стало офіційною причиною ліквідації Академії. сільськогосподарський наука український радянський

Натомість при Наркомземі УСРР було створено Наукову раду, до складу якої ввійшли директори та заступники директорів з наукової частини науково-дослідних інститутів, академіки та вчені-аграрії, кращі виробничники земельної системи МТС (агрономи, зоотехніки, інженери) та керівники основних виробничих управлінь Наркомзему УСРР. Для більш ефективного вирішення матеріально-фінансових проблем і кадрових питань окремо від Наукової ради був створений Сектор наукових установ. Фінансування діяльності цього Сектору мало відбуватися за рахунок коштів, виділених у 1935 р. на утримання колишньої ВУАСГН.

Із метою покращення результатів науково-дослідної роботи в галузевих установах РНК УСРР доручила ЦК КП(б)У створити групу в складі кваліфікованих агрономів, зоотехніків та інженерів-механізаторів. У планах на 1936 р. Наркомзему УСРР передбачалося розробити заходи з покращення матеріально-побутових умов наукових співробітників інститутів та станцій.

До мережі науково-дослідних установ у системі Наркомзему УРСР увійшли 10 інститутів та 12 науково-дослідних станцій (рис. 1).

Представники виконавчої влади України у другій половині 30-х рр. ХХ ст. надавали особливого значення найтіснішому зв'язку роботи науково-дослідних інститутів і станцій з колгоспним та радгоспним виробництвом і, насамперед, із колгоспними хатами- лабораторіями. РНК УРСР і ЦК КП(б)У зобов'язували науково-дослідні інститути і станції основну увагу звертати на розробку прийомів агротехніки, що забезпечували б високий, сталий урожай зернових і технічних культур (особливо цукрових буряків, конопель, бавовнику, льону), відповідно до механізованої бази сільськогосподарського виробництва. Планувалося організувати широке вивчення і розробку заходів, що забезпечили б боротьбу з посухою і загибеллю озимих культур. Проблема боротьби з посухою (питання зрошуваного землеробства, добір посухостійких культур і сортів, полезахисні смуги, прийоми агротехніки і удобрення ґрунту) стала головною в роботі науково-дослідних установ.

При аналізі організаційних засад управління сільськогосподарською наукою в 19351940 рр. варто відмітити особистісний фактор. Адже політичні процеси, що відбувалися в той час у країні, не обійшли стороною й вчених-аграріїв: жертвами репресій стали багато працівників колишньої ВУАСГН. На початковому етапі Сектор наукових установ (пізніше - Сектор науково-дослідних установ) очолив Петро Карпович Дрозденко (колишній директор Українського науково-дослідного інституту зернового господарства) [12, арк. 92-94], котрий, до речі, брав участь у Комісії з ліквідації Академії [3]. На цій посаді він пропрацював до 14 листопада 1936 р. - моменту призначення його другим заступником народного комісара земельних справ УРСР [4]. 21 березня 1937 р. у зв'язку з переходом на інше місце роботи він залишив вищезгадану посаду [5]. На даний момент не вдалося знайти більше відомостей про П.К. Дрозденка - координатора сільськогосподарської науки у 19351936 рр. Про наступних очільників Сектору поки що також відсутня інформація.

Згідно зі штатним розписом Наркомзему УСРР станом на 1935 р. до складу Сектору наукових установ входило 16 осіб: начальник; секретар; стенографістка; 6 інспекторів-консультантів з агротехніки, економіки, тваринництва, механізації, плодоовочевої справи, селекції та насінництва; заступник начальника сектору з матеріально-фінансового обслуговування мережі; головний бухгалтер; 2 бухгалтери-економісти; спеціаліст з постачання наукового обладнання; спеціаліст з відбору і розстановки наукових кадрів; агроном експериментальних господарств [12, арк. 95]. На жаль, на сьогодні залишається нез'ясованим персональний склад Сектору.

Варто відмітити також, що саме в період 1935-1940 рр., згідно з архівними матеріалами ЦДАГО України, спостерігалися численні перевірки діяльності науково-дослідних установ сільськогосподарського профілю, а також постійні заміни їх керівного складу.

Відомо, що саме в ці роки особливо активізувалася робота органів НКВС, що «викривали» та «ліквідовували» численні «контрреволюційні», «шкідницькі», «правоухильницькі» та інші «організації» в усіх сферах життя та діяльності радянського суспільства. Не оминуло це й сільськогосподарську науку, коли провідні вчені та їхні рідні були звинувачені, в основному, в участі в «антирадянській національній організації, що мала терористичні позиції» [2, арк. 8].

Разом із тим, знайдені архівні матеріали свідчать ще й про те, що 1938-1940 рр. стали сприятливими у плані створення нових науково-дослідних установ. Так, 19 квітня 1938 р. організовано Сквирське дослідне поле з підпорядкуванням його Українському науково-дослідному інституту плодово-ягідного господарства (постанова РНК УРСР № 552) [8, арк. 115]; 22 квітня 1938 р. - Вознесенський опорний пункт реорганізовано в Українську науково-дослідну станцію рисосіяння (постанова РНК УРСР № 573) [8, арк. 193]; 2 квітня 1939 р. - Харківську та Київську міжобласну селекційно-дослідну овоче-картопляні станції (постанова РНК УРСР № 922) [11, арк. 198]; 26 червня 1940 р. - Сталінську міжобласну селекційно-дослідну овоче-картопляну станцію (постанова РНК УРСР № 922) [7, арк. 27].

Згідно з постановою РНК УРСР та ЦК КП(б)У від 31 грудня 1939 р. відбулася суттєва реорганізація Наркомзему УРСР [6]. Його внутрішня структура була майже повністю змінена.

Рис. 1. Науково-дослідні установи системи Наркомзему УСРР у 1935 р.

Так, з метою більш ефективного управління сільським господарством (планування, фінансування, матеріальне оснащення), а також покращення роботи машинно-тракторних станцій та організаційно-господарського забезпечення колгоспів при Наркомземі УРСР було створено 7 виробничо-територіальних управлінь: 1) Центрального Лісостепу (Київська, Вінницька, Кам'янець-Подільська області); 2) Східного Лісостепу (Харківська, Полтавська, Кіровоградська області); 3) Півдня (Одеська, Миколаївська, Запорізька області та Молдавська АРСР); 4) Південно-Східне (Дніпропетровська, Сталінська, Ворошиловградська області); 5) Полісся (Житомирська, Чернігівська, Сумська області);

6) Північно-західне (Волинська, Рівненська, Тернопільська області); 7) Західного Лісостепу (Станіславська, Львівська, Дрогобицька області).

При цьому ліквідовувалися: Зернове управління, Бурякове управління, Бавовняне управління, Льоно-коноплеве управління, Тютюнове управління, Лісове управління, Машинно-технічне управління, Планово-фінансове управління, Управління з боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, Управління обліку та звітності і Спецвідділ. Натомість - організовано 11 спеціалізованих управлінь (рис. 2).

У цьому ж році в структурі Наркомзему УСРР було створено 20 окремих відділів та секторів: 1) Організаційно-колгоспний відділ; 2) Відділ кадрів; 3) Центрально-плановий відділ; 4) Фінансовий відділ; 5) Центральна бухгалтерія; 6) Звітно-економічний відділ;

7) Відділ організації та технічного нормування праці; 8) Відділ капітального будівництва; 9) Відділ підготовки масових кадрів; 10) Воєнний відділ; 11) Паливний сектор; 12) Сектор винахідництва; 13) Юридичне бюро; 14) Арбітраж; 15) Управління справами; 16) Секретаріат Народного комісара, його заступників та Колегії; 17) Секретна частина; 18) Бюро скарг; 19) Інспекція; 20) Центральний архів.

При Наркомземі УСРР у 1939 р. продовжували своє функціонування: Державна комісія з сортовипробування овочевих, баштанних та кормових коренеплодів; Державна карантинна інспекція; Технічна рада; Видавництво колгоспної та радгоспної літератури «Держсільгоспвидав»; газети «Колгоспник України» та «Тваринництво України». Також було створено нові господарсько-розрахункові організації: Українську контору «Сільгосппостач»; Українську контору «Сільгоспхімпостач»; Українську контору сільськогосподарського будівельного проектування «Сільгоспбудпроект»; Український трест машинно-тракторних майстерень і ремонтних заводів; Українську контору з технічного постачання та збуту продукції бджільництва; Український трест «Сільгоспелектро»; Українську контору із заготівліаготівлі дров, торфу, вугілля і лісоматеріалів.

Рис. 2. Управління Наркомзему УРСР у 1939 р.

Сектор науково-дослідних установ залишився неліквідованим у зв'язку з плануванням створення в УРСР філіалу Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна (ВАСГНІЛ) [6]. Питання створення цього філіалу було висвітлено в постанові РНК УСРР та ЦК КП(б)У № 145 від 31 січня 1941 р. «Про організацію в УСРР філіалу Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна (ВАСГНІЛ)», згідно з якою планувалося створити спеціальне Організаційне бюро, яке працювало б над розробкою таких питань: підвищення врожайності цукрового буряку, бобових багаторічних рослин (конюшини, люцерни), картоплі (особливо шляхом розвитку літніх посадок),проса, кукурудзи; насінництво бавовни, овочевих культур; боротьба з клопом-черепашкою та довгоносиком; вирощування культури кок-сагизу; розвиток садівництва та виноградарства.

Для створення необхідних умов щодо науково-дослідної роботи майбутнього Українському філіалу Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна, згідно з постановою РНК УРСР № 156 від 12 лютого 1941 р. планувалося передати всю матеріально-технічну базу Інституту методів сіву (будівлі, експериментальну майстерню, польову ділянку для Оргбюро Філіалу [9, арк. 74]. Наступного дня згідно з постановою РНК УРСР № 170 було затверджено склад цього Оргбюро: голова М.О. Ольшанський, заступники - С.Х. Дука, П.В. Рудницький, вчений секретар А.Г. Утєхін, члени - В.Ф. Старченко, В.П. Поспєлов, Ф.Г. Луценко, В.М. Рабінович [10, арк. 98]. Але створення Українського філіалу ВАСГНІЛ так і не відбулосяу зв'язку початком на території УРСР воєнних дій.

Отже, підводячи підсумки даного дослідження організаційних засад управління сільськогосподарською наукою у період 1935-1940 рр., варто відмітити, що після ліквідації Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук управління сільськогосподарською наукою перейшло до системи Народного комісаріату земельних справ УСРР. Разом із тим в історії аграрної науки зафіксована спроба створити все ж таки академічну установу, про що говорить факт планування організації Українського філіалу Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна у 1941 р. Цього не сталося у зв'язку з розв'язанням війни на території УРСР. Тому координація науково-дослідною роботою здійснювалася відповідним структурним підрозділом Наркомзему УРСР (Сектором науково-дослідних установ) аж до 1956 р. - моменту створення Української академії сільськогосподарських наук.

У подальших історичних розвідках планується дослідити питання: 1) життя та діяльності першого начальника Сектору наукових установ П.К. Дрозденка; 2) з'ясувати персональний склад координуючого органу сільськогосподарською наукою у 1935-1940 рр.; 3) розкрити більш деталізовано організаційні моменти при спробі створення в УРСР філіалу ВАСГНІЛ.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Вісті ЦВК УСРР. - 1935. - №227 (4514) (2 жовт.).

2. ДГА СБУ, ф. 6, спр. 75901 фп., т 1. арк. 8.

3. Збірник законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України .- 1936. - №30. - Ст. 148.

4. Збірник законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України. - 1936. - №51. - Ст. 291.

5. Збірник законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України. - 1937. - №11 - Ст. 46.

6. Собрание постановлений и распоряжений правительства Украинской Советской Социалистической Республики. - 1940. - №4. - Ст. 21.

7. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф. 2, оп. 7, спр. 215, арк. 27.

8. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 23, арк. 115, 193.

9. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 290, арк. 74.

10. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 293, арк. 98.

11. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 88, арк. 198.

12. Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, оп. 20, спр. 6639, арк. 92-95.

REFERENCES

1. Visti TsVK USRR. - 1935. - №227 (4514) (2 zhovt.).

2. DHA SBU, f 6, spr. 75901 fp., t. 1. ark. 8.

3. Zbirnyk zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy .- 1936. - №30. - St. 148.

4. Zbirnyk zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy. - 1936. - №51. - St. 291.

5. Zbirnyk zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy. - 1937. - №11 - St. 46.

6. Sobranye postanovlenyi y rasporiazhenyi pravytelstva Ukraynskoi Sovetskoi Sotsyalystycheskoi Respublyky. - 1940. - №4. - St. 21.

7. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy), f. 2, op. 7, spr. 215, ark. 27.

8. TsDAVO Ukrainy, f. 2, op. 7, spr. 23, ark. 115, 193.

9. TsDAVO Ukrainy, f. 2, op. 7, spr. 290, ark. 74.

10. TsDAVO Ukrainy, f. 2, op. 7, spr. 293, ark. 98.

11. TsDAVO Ukrainy, f. 2, op. 7, spr. 88, ark. 198.

12. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh ob'iednan Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 6639, ark. 92-95.

Размещено на Allbest.ru