Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Маріупольський державний університет

Кафедра історичних дисциплін

Спеціальність «Історія та археологія»

Освітній стандарт «Бакалавр»

РЕФЕРАТ

з курсу «Історія Європи»

на тему:

«Золоте століття» римської культури

Виконала: Іванова А.П.

Студентка І курсу

Викладач: Новікова С.В.

Маріуполь - 2020

Зміст

• Вступ
• 1. Кращий римський Імператор «Золотої доби»
• 2. Правління Марка Авеля: право на освіту
• 3. Рим в період Золотого століття: мудрість і гуманізм правителів
• 4. Історичний контекст та літературні впливи
• Висновок
• Джерела і література


Вступ

Актуальність полягає в тому, що як відомо, вислів “золота доба” означає період найвищого злету, розквіту чого- або кого-небудь. Так, “золотою добою” давньогрецької літератури вважають творчість Есхіла, Софокла і Евріпіда, які працювали у V ст. до н.е. в Афінах, головному місті еллінського регіону Аттики (тому цей період ще називають аттичним).

Давньоримська література теж мала свою “золоту добу” - це час правління принцепса Октавіана Августа (кінець І ст. до н.е. - поч. І ст. н.е.), тому її називають ще “добою Августа”. Будь-яка плідна доба літератури - це діяльність талановитих письменників (немає талантів - немає і “золотих чи срібних діб”). У “добу Августа” розцвіли таланти передовсім ліриків: Вергілія, Горація, Овідія.

За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім - до все в більшій мірі автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземномор'ям. Піку своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ ст. н.е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.

Предметом дослідження є «Золота доба» римської культури

Об'єктом роботи є здобутки римської культури «Золотої доби»

Мета: дослідити період найвищого злету Римської Імперії. Мета дослідження визначає такі завдання:

- з'ясувати чому Траяна вважають кращим римським імператором;

- розглянути правління Марка Аврелія;

- визначити в чому полягає мудрість і гуманізм правителів;

- встановити історичний контекст та літературні впливи .

Хронологічні межі охоплюють період від кінця І ст. до н.е. - початку І ст. н.е.

Географічні межі охоплюють території Стародавнього Риму за часів його найвищого піднесення.

Методи дослідження. Використані такі методи: аналізу, порівняння, синтезу, типологічний метод, системний, узагальнення, реконструктивний та метод періодизації.

Практичне значення: Цей матеріал студент може використовувати під час семінарських занять; під час лекцій; при написанні курсової роботи; для написання тез; при підготовці до наукової конференції тощо.

1. Кращій римський Імператор «Золотої доби»

«Золотим століттям» імперії називають годину правління династії Антонінів (96-192 року). «Настали роки рідкого щастя, коли кожний міг думати, що хоче, и говорити, що думає» - так писав історик Тацит.

Відповідно до сталого в Римі порядку Спадкування вищої влади, що передує Імператор усиновлює свого спадкоємця. Коли Імператор-усиновлювач вмирає, на трон вступає усиновлений. Так, імператором Рима в 98 році став полководець Марк Ульпій Траян. Народившись в Іспанії в родині знатних римських колоністів, він пройшов шлях від простого офіцера до Командуючого Римського легіону в Німеччині.

Траян якось сказавши: «Я хочу бути таким імператором, якого сам собі бажав, якби був підданім». Він прославився своєю справедливістю й суворо стежачи за виконанням Законів. Піклуючись про бідних, Імператор створив фонд для надання допомоги незаможним. З нього під невеликі відсотки видавалися гроші селянам для ведення господарства. Кожного сенатора Траян зобов'язав вкладати третину своїх багатств у розвиток господарства на італійських землях. Італія перестала залежати від поставок хліба з Єгипту й сама забезпечувала їжу своїм жителям.

При Траяні життя в Римі й провінціях стала спокійніше и багатше. Люди знову знайшли почуття власної гідності. Римський сенат привласнив Траяну титул «найкращий», з яким раніше звертає тільки до Юпітера.

Траян переміг давно ворога Риму Парфію. Его війська, пройшовши Месопотамію. Вийшла до Індійського океану.

Під початком Траяна римляни у двох війнах здобули перемогу над даками. Даки - народ, батьківщина скіфів. Їхня країна розташовувалася між ріками Дунаєм и Дністром и Карпатськими горами, займаючи територію сучасної Румунії. Даки були мужнім народом. Смороду Довго й завзято противилися римському завоюванню. Їхній вождь Децебал був гіднім супротивник Траяна.

Марко Аврелій залишив твори філософського характеру, у яких затверджував, що людський розум має божественне походження, що всі люди Рівні. Кожна людина повинна відповідати високим моральним принципам, мужньо переносити всі випробування, любити ближніх, не робити зла. Марко Аврелій звертався до римлян не як до підданих, але як до вільних співгромадян.

Під час правління Марка Аврелія на придунайські провінції напали варвари. Варварами римляни називали народи, які говорили на латинській або грецькій мовах і перебували на більш низьких щаблях розвитку, ніж самі римляни. Римляни відносили до варварів галлів и германців, що розселилися на території Північної й Центральної Європи.

Важливу роль відіграла мудра політика його правителів. У 98 році римським Імператором став Марк Ульпій Траян, виходець із сім'ї знатних римських колоністів, якому вдалося пройти шлях від офіцера армії до головнокомандуючого римськими легіонами.

Імператор суворо стежив за виконанням всіх законів, його політика відрізнялася невластивою для того часу ліберальністю. Дав можливість селянам брати позики під невеликі відсотки з державної скарбниці для розвитку сільського господарства. Завдяки цьому, Римська Імперія отримала незалежність від іноземних поставок хліба. При правлінні Траяна життя в Римських провінціях стало економічно стабільним.

Траян зміг не тільки підняти рівень життя всередині країни, а й вів активну зовнішню політику. Імператор зміг перемогти давнього римського ворога Парфію, з боку якого були постійні загрози захоплення Риму.

2. Правління Марка Авеля: право на освіту

Ще одним монархом, за часів правління якого Рим продовжував процвітати - це знаменитий давньоримський імператор-філософ, Марк Аврелій.

Він, крім своєї політичної діяльності, увійшов в історію ще й як літературний діяч. У своїх творах майбутній імператор писав про рівність всіх людей, про те, що кожна людина в першу чергу повинна відстоювати моральні та духовні принципи.

Коли Марк Аврелій став римським імператором, він сміливо почав застосовувати свої теоретичні ідеї на практиці. Імператор завжди звертався до громадян Риму, як до рівних, ніколи не робив різниці між представниками різних станів суспільства.

Марк Аврелій відкривав різні навчальні заклади, в яких викладалася граматика і арифметика. Правом на освіту володіли всі, незалежно від віку і становища.

Марк Аврелій відрізнявся спокійною вдачею, проте коли над Римом нависла загроза захоплення варварами, імператор зміг відстояти місто.

3. Рим в період Золотого століття: мудрість і гуманізм правителів

У період золотого століття, Рим став великим і процвітаючим містом. Слава про нього ширилася іншими державами. У цей період у Римі будувалися нові храми, дороги, будинки, громадські будівлі. Кожні з них відрізнялися неперевершеними архітектурними формами.

Всі міста Імперії почали рівнятися на столицю. В очах громадян Римської Імперії, Рим був символом світової влади і найбільш розвиненою з усіх існуючих цивілізацій.

Природно, це збільшило потік людей, які шукали своє щастя в Римі. На момент закінчення правління останнього Імператора з Антонінів - Комода, у Римі налічувалося понад півтора мільйона жителів.

Також саме тоді Рим отримав свій статус «Вічного міста». Розквіт Римської імперії був пов'язаний в першу чергу з мудрістю, гуманізмом і справжнім патріотизмом її імператорів. Політика яких, в першу чергу носила соціальний характер.

4. Історичний контекст та літературні впливи

У сенаті політична боротьба між двома різко протилежними фракціями - оптиматами і популярами, лідерами яких були, відповідно, Луцій Корнелій Сулла і Гай Марій, дедалі більше загострювалася.

Не маючи жодних підстав для гармонії та домовленості між собою, ці дві фракції розпочинають Громадянську війну 83-82 років до н.е. Допоки Гай Марій Старший ще був живим, війни не було через утримання ним посади консула, а після його смерті, можливо, лише один Квінт Серторій із маріанців міг щось протиставити Суллі, котрий щойно повернувся із переможної війни на Сході.

У 82 році до н.е. Сулла розбив маріанців у битві при Колинських воротах, а згодом остаточно переміг маріанців у громадянській війні. Щоб закріпити свою перевагу Сулла змушує сенат надати йому довічну посаду диктатора і починає активне переслідування послідовників Гая Марія.

До самої смерті Сулли єдина його опозиція, яка веде із ним боротьбу, це Квінт Серторій, що закріпився в Іспанії. Після 78 року до н.е. політична ситуація в Римській республіці характеризується постійною нестабільністю, що підігрівається конфліктом між фракціями популярів та оптиматів. Завдяки диктатурі Сулли було закріплено перевагу аристократії, згодом відбудеться ще й повстання рабів під проводом Спартака 73-71 років до н.е. Усі ці події згодом зіграли свою роль у формуванні нової латиномовної літератури доби Цезаря і Октавіана Августа.

Висновок

Рим - столиця імперії. Розширювалися границі імперії, поступово в неї включалися нові й нові народи. У 212 году всім жителям імперії по едікту імператора Каракалли було даровано римське громадянство. Центром багатомовної держави був Рим. Его називали "Вічне місто" або просто "Місто".

Рим був величезним містом із просторими площами, чудовими храмами й громадськими будинками в центрі і з вузькими, брудними вулицями на окраїнах. При Антонію населення міста наближалося до мільйона. Були розширені й заново прикрашені форуми - чотирикутні площі в центрі Риму. Тут кипіло суспільне й культурне життя. У центрі Рима був споруджений просторий форум Траяна, З двох сторін оточений величними будинками. У центрі его височіла колона Траяна.

В Римі зводилися тріумфальні арки, храми. Чудовий храм Венери й Роми, богині Риму, піднімався між Палатином и Капітолієм.

"Золотим століттям" імперії називають годину правління династії Антоніїв (96-192 року). "Настали роки рідкого щастя, коли кожний міг думати, що хоче, и говорити, що думає" - так писав історик Тацит.

Відповідно до сталого в Римі порядку спадкування вищої влади, що передує імператор, усиновлюючи свого спадкоємця. Коли Імператор-усиновлювач вмирає, на трон вступав усиновлений. Так, імператором Рима в 98 году став полководець Марко Ульпій Траян. Народившись в Іспанії в родині знатних римських колоністів. Він пройшов шлях від простого офіцера до Командуючого Римського легіону в Німеччині.

У західних берегів Греції при мисі Акції в 31 году до н.е. стався морський бій, що вирішив частку Риму и Єгипту. Клеопатра з незрозумілої причини наказала своєму кораблю покинути місце бою. Антоній кинувся за нею. Обезголовлений єгипетський флот здався римлянам. Війська Октавіана вступили в Єгипет.

Література і джерела

1. Аврелій Віктор. «Про походження римського народу»

2. Аппіан. «Римська історія»

3. Діон Кассій. «Римська історія»

4. Ієронім Стридонський, Хроніка

5. Квінт Горацій Флакк, Листи, ІІ.

6. Плутарх. «Порівняльні життєписи»

7. Публій Корнелій Тацит. «Історія», «Аннали»

8. Тіт Лівій, Історія від заснування міста

9. Цицерон, Брут або Про знаменитих ораторів

10. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т. 2. Стародавній Рим: Підручник. - Чернівці: ТОВ «Наші книги», 2008. - 848 с.

11. Древній Рим. Під ред. А. Мяснікова.- СПб: (Автограф) -1996.- 378с.

12. История Древнего Рима / под ред. А.Г. Бокщанина и В.И. Кузищина. - М.: Высшая школа, 1971 (4-е изд. под ред. В.И. Кузищина 2000)

13. Іллінська Л.С. Древній Рім.-М.-1997.-432 с.

14. Машкин Н.А. История древнего Рима. Учебник. - М.: Высшая шк., 2006. - 751 с.: ил. - (Серия «Классика исторической науки»).

15. Сергієнко М.Є. Прості люди древньої Італії.-М.-Л.-1964.-183 с.

16. Сучасний словник-довідник: Античний світ. Cост. М.І. Умнов. М.: Олімп, АСТ, 2000. Винничук Л. Люди, вдачі й звичаї Древньої Греції й Рима.-М.-1988.-206 с.

Размещено на allbest.ru