Студентський рух у суспільно-політичному житті міста Києва 1900-1917 рр.: джерелознавчий аспект
Аналіз архівних документів, в яких відображена історія студентського руху України початку ХХ ст. Участі студентів в суспільно-політичному житті. Висвітлення їх політичних настроїв, партійної стратифікації, громадської, навчально-наукової діяльності.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.01.2022 |
Размер файла | 17,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Студентський рух у суспільно-політичному житті міста Києва 1900-1917 рр.: джерелознавчий аспект
Галина Фартучна
У статті дано характеристику основних груп джерел для вивчення історії студентського руху та його ролі в суспільно-політичному житті міста Києва у період 1900-1917 рр.
Ключові слова: студентський рух, суспільно-політичне життя, Київ, джерельна база.
Студенческое движение в общественно-политической жизни города Киева 1900-1917 гг.: источниковедческий аспект.
Фартучна Г.
В статье сделана характеристика основных групп источников для изучения истории студенческого движения и его роли в общественно-политической жизни города Киева у период 1900-1917 гг.
Ключевые слова: студенческое движение, общественно-политическая жизнь, Киев, источники.
Students' movement in public life of Kyiv 1900-1917: source-dimension.
Fartuchna H.
In this paper the description of the main groups of sources for studying the history of the student movement and its role in the political life of Kyiv during the 1900-1917.
Key-words: students 'movement, social and political life, Kyiv, source base.
Суспільно-політичне життя України початку ХХ ст. багатогранне і насичене політичними, соціальними, культурно-духовними процесами, у яких не останнє місце посідала молодь. Діяльність студентів міста Києва у цей період була багатоаспектною (громадська та культурно-просвітницька робота, боротьба за демократичні й громадянські права, навчально-наукова діяльність тощо). Дослідження студентства, як окремої соціальної групи із властивими їй характеристиками, є важливим напрямком історичних досліджень.
Проблема участі студентів міста Києва у суспільно-політичному житті в 1900 - 1917 рр. забезпечена суттєвою джерельною базою. Матеріали, що її складають можна розділити на чотири групи: 1) документи архівів; 2) опубліковані джерела; 3) мемуарна література, 4) матеріали преси.
Основною джерельною базою для відтворення й аналізу історії студентського руху за кількістю матеріалів та їх інформативністю є архівні документи. Це матеріали фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ЦДІАК України): Київське губернське жандармське управління (Ф. 274), Київське охоронне відділення (Ф. 275), Прокурор Київської судової палати (Ф. 317), Київська судова палата (Ф. 318), Канцелярія Київського, Подільського і Волинського Генерал-Губернатора (Ф. 442), Київський учбовий округ (Ф. 707), Київська духовна академія (Ф. 711), Колекція довідників до фондів жандармських, охоронних й інших репресивних органів Російської імперії, складена на політично неблагонадійних осіб (Ф. 2233). У зазначених фондах містяться в основному офіційні дані: листування (доповідні й аналітичні записки, телеграми, офіційні запити, повідомлення, інформації, звіти, обвинувальні акти, вироки суду) між різними державними органами й урядовими організаціями, їхніми ланками щодо виникнення студентських заворушень у Києві, часу й масштабів їх проходження, практичні заходи, що направлені на їхнє припинення. Питання студентського руху у Києві на початку ХХ ст. було настільки актуальним, що його вирішенням займалися як суто освітянські, так і виконавчі (в тому числі каральні) установи.
Доповідні записки Київського охоронного відділення, здобуті агентурним шляхом, сприяли отриманню цінної інформації із середини самої «студентської політичної кухні». Вони висвітлюють політичні настрої студентства, його партійної стратифікації, а також фактори, що зумовлювали їхні спільні виступи. Процедуру прийняття рішення про страйк, процес його підготовки, організаторів, організаційні форми (товариства, гуртки, об'єднання), порядок їхнього утворення, нормативну базу, методи і засоби підпільної роботи. З метою попередження студентських заворушень, співробітники царської таємної служби в аналітичних матеріалах намагалися визначити загальні й особливі риси студентських страйків, їх динаміку, повторюваність і закономірності.
Акти обшуків і вилучених речових доказів, які проводило Київське губернське жандармське управління у ході досудового слідства з метою припинення антиурядової діяльності студентів і отримання доказової бази, дозволяють познайомитися зі змістом нелегальних брошурок, книг і листівок, які розповсюджували студенти, протоколами засідань їхніх організацій. У свою чергу, обвинувальні акти прокурора дають змогу з'ясувати цілісну картину подій студентських акцій непокори, а вироки суду (виключення з вузу, штраф, адміністративний арешт, заслання, позбавлення волі на певний термін) - зрозуміти усю їх серйозність, вплив як на суспільне життя в країні в цілому, так і на політичну ситуацію у місті.
Повідомлення Міністру освіти Попечителя Київського Учбового округу (йому були підпорядковані студентські інспектори, які, поряд з керівництвом вузів (Ради, ректори, директори), також безпосередньо інформували про студентські страйки), важливі на предмет перевірки достовірності, повноти й об'єктивності поданих відомостей. Протоколи засідань Ради Київської духовної академії дають можливість з'ясувати масштаби студентського руху у традиційно консервативному богословському навчальному закладі.
Надзвичайно важливими для вивчення студентського революційного руху є справи Державного архіву Київської області. Матеріали фонду Канцелярії київського губернатора (Ф. 2) цінні тим, що саме до адміністративних функцій київського губернатора, як місцевого органу державної влади, належало безпосередньо займатися студентським життям. Він знав про студентські організації в Київському університеті, КПІ, на Київських вищих жіночих курсах, в Київському комерційному інституті, Київській духовній академії, володів інформацією про їхні керівні органи, лідерів, партійний спектр і характер діяльності. Уся оперативна поточна інформація надходила губернатора, а Міністр освіти та Генерал-Губернатор, у свою чергу, приймали рішення на основі його відгуків і подання. У цьому фонді наявними є оперативні, доповідні й аналітичні записки київського поліцмейстера, адже саме він, до створення Київського охоронного відділення, відстежував роботу загально-студентських і окремих вузівських студентських організацій у місті.
На найнижчому вузівському рівні детально простежити діяльність університетських й інститутських організацій і змагання між ними дають можливість справи фондів Державного архіву міста Києва. Протоколи засідань Рад Університету Св. Володимира, Київського політехнічного інституту, Київських вищих жіночих курсів, Київського комерційного інституту, протоколи засідань професорського дисциплінарного суду дозволяють з'ясувати взаємовідносини двох корпорацій - студентської і викладацької під час студентського академічного чи політичного невдоволення, їхню взаємопідтримку чи антагонізм, залежно від конкретної ситуації.
Таким чином, у архівах (ЦДІАК України, ДАКО, ДАК) міститься багатий пласт різноманітних документів з історії студентського руху в Києві, що дає змогу дослідити його і як цілісне явище, і через призму компонентів - студентської академічної, революційної, національно-демократичної боротьби.
Серед опублікованих матеріалів важливими є видані Міністерством освіти нормативні акти, що здійснювали адміністративно-правове регулювання управління вищою освітою. Вони встановлювали студентам право (його конкретні умови реалізації) чи заборону на проведення сходок, утворення студентських організацій, визначали їхні функції і компетенцію (право представляти увесь студентський корпус), легітимність страйків тощо [1]. Важливими є «Правила» поведінки студентів окремих навчальних закладів, які регулювали внутрішній розпорядок вузу, загальні й академічні права та обов'язки студентів, а також документи внутрішньо-вузівського походження, що стосувалися їхнього матеріального забезпечення [10].
З матеріалів досудового та судового розслідування дізнаємося про характер, мету і завдання (висунуті владою в обвинувальних актах прокурора і вироках суду, і, навпаки, висловлені самими студентами під час захисту) студентського представницького органу - Ради студентських представників у 1908 р. Слідчі встановили час їхнього заснування, особовий і партійний склад, методи роботи [2; 3]. Органи державної влади з'ясовували й можливу причетність студентів-євреїв до антиросійських провокацій і студентів-націоналістів - до єврейських погромів у місті [6].
Серед інших документів варто виділити листівки Київського комітету РСДРП та інших політичних партій, адресовані студентству міста, у яких перші глибоко розуміються на потребах других, їхніх інтересах і сподіваннях, але, водночас, намагаються використати у своїй боротьбі за владу [8]. Необхідно вирізнити доповідні записки Київського охоронного відділення й Київського губернського жандармського управління про спільну участь робітників і студентів та інших категорій населення в антиурядових демонстраціях і маршах, з політичними промовами, сутичками з поліцією напередодні та в революційні роки 19051907 рр. [12]. Значущою є інформація вузівських адміністрацій про створення і діяльність у початковий період революційний подій так званого «Академічного легіону самооборони» [9], який мав захищати як студентів, так і інше цивільне населення Києва від поширеного у той час мародерства, убивств та інших злочинів. Цікаві відомості, які відтворюють намагання київських студентів (Київська союзна рада студентів вищих начальних закладів м. Києва) продовжувати боротьбу за академічні та політичні права в роки посилення царизмом наступу (реакції) на них [11; 13].
Під час огляду мемуарної літератури показовими є спогади начальника Київської «охранки», а згодом Київського жандармського управління О. Спиридовича [14]. Він слушно відзначав, що через брак достатньо зручних місць для масового збору людей дану функцію вдало виконували університетські приміщення з їхніми великими актовими залами, аудиторіями та кафедрами. Практично вільний доступ до них демонстрантів (кілька університетських охоронців (педеля - так їх тоді називали - Г. Ф.) не могли зупинити кількатисячний натовп, що розбушувався) з робітників, ремісників і дрібних торговців та інших це дозволяв. Тому студенти іноді виступали вимушеними учасниками подій, були заручниками ситуації або інертно слідували за її розвитком.
У той же час, для з'ясування зв'язків Української студентської громади Київського університету з аналогічними громадами інших університетів, зокрема, Харкова і Петербурга слід залучити спогади тогочасних активних учасників українського національного студентського руху як в Україні, так із за її межами. Так один із них, Ю. Коллард, згадує про допомогу київських студентів, надану харківським колегам у створенні першої української політичної партії - РУП [4; 5; 7].
Вагоме значення для дослідження студентського руху початку ХХ ст. мають матеріали тодішньої преси, зокрема опубліковані на шпальтах щоденних газет, провладній - «Киевлянин» та опонуючих йому органах українських національно-демократичних сил - «Громадська думка» та «Рада». У першій оперативно, «за гарячими слідами» у рубриках «В університеті», «В Політехнічному інституті», «В Київському Комерційному інституті», «На Київських вищих жіночих курсах», «В Київській духовній академії» слідкували й інформували про поточне життя вищої школи, її проблеми, пов'язані зі становищем студентства, його страйковим рухом, намаганням влади стабілізувати ситуацію, як силовими способами, так і «академічною реформою», що полягала у першочерговому виробленні нового університетського статуту. На сторінках газети проходила заочна дискусія провладної аудиторії на тему доцільності у Києві студентського демократичного руху, який називали «непотрібним, організованим нелегальними соціалістичними партіями, єврейськими витівками». Водночас, досить гостра критика лунала на адресу тогочасної київської студентської молоді, страйки якої пояснювали падінням її морального й навчального рівня, небажанням вчитися, а лише «займатись політикою». Суворо засуджувались і заперечувались, як безпідставні, прагнення українських національних сил утворити власний університет або українознавчі кафедри.
Цим процесам на шпальтах вищеназваних газет протистояла українська, за походженням і переконаннями, громадськість. У рубриці «По вищих школах» знані українські громадські діячі й учені (Михайло та Олександр Грушевські, В. Антонович, Д. Багалій, М. Сумцов, члени Українських студентських громад Київського університету, КПІ, Комерційного інституту) прагнули, навпаки, популяризувати питання викладання українською мовою українознавчих дисциплін: історії України, історії української літератури, економіки України, українського права, вмотивовуючи це знаходженням Університету Св. Володимира на українській землі, його фінансуванням за рахунок податків, що збиралися з українських громадян, врешті-решт, існуванням потреби у цьому в українського суспільства, і перш за все, його молодої частини; запевняли, що бажаючих слухати ці курси, та ще й українською мовою, буде вдосталь, лише б дозволила влада.
Завдяки матеріалам преси можна з'ясувати кількість студентів у кожному вищому навчальному закладі міста, динаміку їхнього зростання щодо зміни чисельності міста. Так, упродовж 1900-1917 рр. чисельність студентів Університету Св. Володимира збільшилась із 2,5 до 5 тис. осіб (їх загальна кількість у місті становила близько 10 тис. осіб), у той час, коли населення Києва з 300 тис. (у 1900 р.) зросло до 330 тис. осіб. Звідси, темпи чисельного зростання студентства були досить значними; тоді вони переважали темпи зростання кількості жителів міста. Десять тисяч освічених, свідомих, громадсько-активних молодих осіб були досить вагомим учасником суспільного життя, а іноді знаряддям у руках інших більш впливових гравців політичної гри.
Отже, джерельну базу проблеми участі студентів у суспільно-політичному житті міста Києва у період 1900-1917 рр. складають матеріали архівів - Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Державного архіву Київської області, Державного архіву міста Києва. Крім того, важливими для дослідження історії студентського руху в місті є комплекс опублікованих джерел, мемуарна література та матеріали періодики. У сукупності дані групи джерел дають можливість прослідкувати його, з одного боку, як цілісне явище, з другого, - через призму студентської академічної, революційної, національно-демократичної боротьби.
архівний студентського рух політичний
Джерела та література
1. Временные правила организации студенческих учреждений в высших учебных заведениях ведомства Министерства Народного Просвещения / [сост. П. Довгополов]. - СПб.: Типография СПб. тюрьмы, 1901. - 12 с.
2. Дело Совета студенческих представителей университета Св. Владимира. Прения сторон / [сост. Д. Тягай]. - К.: Изд-во ун-та, 1908. - 49 с.
3. Дело Совета студенческих представителей университета Св. Владимира. Подробный судебный отчет / [сост. Д. Тягай]. - К.: Тягай, 1908. - 91 с.
4. Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле, 1901-1914 роки / Дмитро Дорошенко. - К.: Темпора, 2007. - 272 с.
5. Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле, 1914-1917 роки / Дмитро Дорошенко. - К.: Темпора, 2006. - 269 с.
6. Киевский и Одесский погромы в отчетах сенаторов Турау и Кузминского / Предисл. И. Непомнящего; [сост. С. Турау]. - СПб.: Летописец, 1906. - 220с.
7. Коллард Ю. Спогади юнацьких днів 1897-1906: Українська студентська громада в Харкові і Революційна українська партія (РУП) / Юрій Коллард; під ред. В. Антоновича. - Торонто: Срібна сурма, 1972. - 223 с.
8. Общественно-политическое движение на Украине: Сборник документов / [Королюк В.Д., Марахов Г.И.]; под ред. В.Д. Королюка. - К.: АН УССР, 1963. - 1964. - Т 1. - 1963. - 164 с.; Т 2. - 1964. - 175 с.
9. Премислер І. Революція 1905-1907 років на Україні: Збірник документів і матеріалів / І. Премислер, В. Руднєв; [упорядкув. І. Премислер і В. Руднєв]; під ред. Ф.Є. Лося. - К. Укр. вид. політ, літ-ри, 1949. - 511 с.
10. Правила для студентов и сторонних слушателей Императорского Университета Св. Владимира / [Сост. П. Морозов]. - К.: Типография Императорского Университета, 1902. - 18 с.
11. Рабочее движение на Украине в годы нового революционного подъема. 1910-1914 гг.: Сборник документов и материалов / [сост. Ф.Е. Лось]. - К.: Госполитиздат УССР, 1959. - 702 с.
12. Революция 1905-1907 гг. на Украине: Сборник документов и материалов: в 2 т / [сост. Шелудченко В.И., Ачкасова Н.А., Быстренко П.П., Ватуля Б.С.]; Под ред. Лося Ф.Е. - К.: Госполитиздат УССР, 1955. - Т 1. - Ч. 1. - 1955. - 799 с.; Т 2. - Ч. 1. - 1955. - 938 с.; Т 2. - Ч. 2. - 1955. - 358 с.
13. Робітничий рух на Україні в роки реакції (червень 1907 - жовтень 1910 рр.): Збірник документів / [упорядкув. М.В. Демченко]. - К.: Наукова думка, 1965. - 334 с.
14. Спиридович А. Записки жандарма / Александр Спиридович; под ред. С. Пионтковского). - М.: Пролетарий, б/г. - 143 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення в суспільно-політичному житті Росії ХІХ століття та причини виїзду дружин за декабристами, яких засудили до вислання, вивчення основних етапів життя найвидатніших із них від початку вислання на Сибір, хід та перепетії їхнього подальшого життя.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 13.06.2010Місце театру у громадсько-політичному житті Галичини ХIХ ст. Наддніпрянська драматургія в театрі "Руська Бесіда". Наддніпрянські режисери й актори в складі галицьких груп. Міжособистісні контакти театральних митців Галичини і Наддніпрянської України.
курсовая работа [81,6 K], добавлен 22.11.2013Передумови виникнення та основні напрямки діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, розвиток державотворчої ідеї в суспільно-політичному житті України першої половини ХІХ століття. Основні погляди кирило-мефодіївців на історію людського суспільства.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 04.08.2016Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
реферат [52,5 K], добавлен 26.12.2011Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства України на початку 90-х років ХХ сторіччя. Характеристика напрямів та ліній розміжування суспільно-політичних рухів. Особливості та шляхи формування багатопартійної системи в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 08.03.2015Маловідомі сторінки діяльності Церкви в період Середньовіччя. Боротьба папства за інвеституру. Причини та умови панування церкви в суспільно-політичному середньовічному житті. Наслідки панування церкви над усією християнською Європою в середні віки.
реферат [28,7 K], добавлен 13.06.2010Формування Міхновським нової суспільно-політичної ідеології, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. Аналіз і особливості маловідомого конституційного проекту Української народної партії, що був розроблений на початку XX ст.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 20.02.2011Дослідження життєвого шляху Герасима Кондрат’єва. Аналіз аспектів діяльності та політичного світогляду полковника. Історичний спадок його роду. Висвітлення внеску роду перших переселенців в освоєння та протекцію земель в важких умовах XVII-XVIII століть.
реферат [24,8 K], добавлен 14.03.2013Розвиток політичної системи Чеської Республіки в 1993-2012 рр. Роль та місце економічно-політичного фактора в суспільно-політичному житті країни. Основні вектори зовнішньої політики ЧР, прямі іноземні інвестиції; сфери економічної співпраці з Україною.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 27.08.2014Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Історія формування японської держави. Закономірності цивілізаційної еволюції традиційних і суспільних державних інститутів Японії, проблеми її етно-політичного, соціально-економічного та духовного розвитку. Роль імператора в політичному житті Японії.
реферат [57,7 K], добавлен 26.01.2012Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.
презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013Наказний гетьман України Павло Леонтійович Полуботок. Дитинство, юнацькі роки і участь в політичному житті Гетьманщини Павла Полуботка. Імперський характер і економічна політика царату в Україні. Гострий конфлікт між Полуботком і Малоросійською колегією.
реферат [26,1 K], добавлен 24.12.2010Курс на "прискорення", прийнятий на XXVII з'їзді КПРС, його сутність і особливості, основні причини прийняття та значення в подальшому політичному житті України. Розробка планів розв’язання соціальних проблем. Стан економіки в другій половині 80-х років.
контрольная работа [94,0 K], добавлен 07.05.2009Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Компанії проти "українського буржуазного націоналізму" і "космополітизму". Зміни в Україні після смерті Сталіна. Хрущовська "відлига". Демократизація суспільно-політичного життя країни.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.06.2009Дослідження епістолярних і мемуарних джерел в історії суспільно-політичної діяльності відомої громадської діячки графині Єлизавети Милорадович. Активна участь у діяльності полтавської громади, створенні недільних шкіл, виданні книг українською мовою.
статья [16,3 K], добавлен 07.08.2017Проаналізовано правові засади та особливості розвитку українського національного руху в Галичині. Розгляд діяльності українських політичних партій та поширенні ідеї самостійності. Охарактеризовано основні напрямки суспільно-політичної думки того часу.
статья [21,3 K], добавлен 11.09.2017Передумови утворення перших політичних партій на Україні. Ґенеза багатопартійності на початку ХХ ст. Соціальна база політичних утворень. Аналіз програмних документів даного періоду та вирішення в них національних, економічних та державотворчих питань.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 15.01.2011Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Ретроспективний аналіз функціонування спортивного руху на Північній Буковині за період перебування регіону в державно-політичному устрої Румунії. Кількісний показник залучення мешканців регіону до змагальної діяльності. Вікова градація учасників змагань.
статья [45,1 K], добавлен 18.12.2017