Доброчинна діяльність в освітній сфері дворянства київської губернії на початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доброчинна діяльність в освітній сфері дворянства київської губернії на початку ХХ століття

Тетяна Ісса

(Переяслав-Хмельницький)

Анотація

благодійність освіта дворянство

Статтю присвячено благодійності у сфері освіти представників дворянства Київської губернії на початку ХХ ст. Історіографія питання показує значний інтерес дослідників до теми благодійності в освіті, зокрема в останні десятиліття з'явилося чимало регіональних досліджень, які в певній мірі розкривають внесок дворян-благодійників у культурно-освітній розвиток на українських землях у складі Російської імперії. Потребує подальшого висвітлення доброчинна діяльність дворян під час Першої світової війни, не тільки допомога населенню, яке постраждало від воєнних дій, але і підтримка заможними представниками еліти суспільства освітніх закладів.

Мета дослідження - на основі архівних і опублікованих джерел проаналізувати внесок дворян Київської губернії у розвиток освіти у перші десятиліття ХХ ст. Освітня сфера з початком війни перемістилася на задній план у фінансуванні та реформуванні, адже реалії воєнного часу вимагали негайного вирішення нагальних проблем - забезпечення армії, лікування поранених, допомоги біженцям і таке ін. У таких умовах важливою була будь-яка підтримка дворян-доброчинців - через відкриття нових і ремонт існуючих початкових шкіл, заснування іменних стипендій, членство в товариствах допомоги студентам, благодійних науково-технічних товариствах.

Ключові слова: благодійництво, освіта, дворянство, Київська губернія, Товариство покращення народної праці в пам'ять Царя-Визволителя Олександра ІІ.

Исса Т. Благотворительная деятельность в сфере образования дворян Киевской губернии в начале ХХ века.

Аннотация

Статья посвящена благотворительности в сфере образования представителей дворянства Киевской губернии в начале ХХ в.. Историография вопроса показывает значительный интерес исследователей к теме благотворительности в образовании, в частности в последние десятилетия появилось немало региональных исследований, которые в определенной степени раскрывают вклад дворян-благотворителей в культурно-образовательное развитие на украинских землях в составе Российской империи. Требует дальнейшего освещения благотворительная деятельность дворян во время Первой мировой войны, не только помощь населению, пострадавшему от военных действий, но и поддержка состоятельными представителями элиты общества образовательных учреждений.

Цель исследования - на основе архивных и опубликованных источников проанализировать вклад дворян Киевской губернии в развитие образования в первые десятилетия ХХ в. Образовательная сфера с началом войны переместилась на задний план в финансировании и реформировании, ведь реалии военного времени требовали немедленного решения насущных проблем - обеспечение армии, лечение раненых, помощи беженцам и проч. В таких условиях важной была любая поддержка дворянами - через открытие новых и ремонт существующих начальных школ, основание именных стипендий, членство в Обществах помощи студентам, благотворительных научно-технических обществах.

Ключевые слова: благотворительность, образование, дворянство, Киевская губерния, Общество улучшения народного труда в память Царя-Освободителя Александра II.

Issa T. Philanthropy in education of nobility of Kyiv province in the early twentieth century.

Annotation

The article is devoted to philanthropy in education of the Kyiv province nobility in the early twentieth century. Historiography issue shows considerable interest of researchers to the topic of philanthropy in education. A lot of regional studies appeared in the last decade that reveal a certain extent the contribution of nobility benefactors in cultural and educational development of Ukrainian lands in the Russian Empire. Charitable activities of nobility during the First World War needs further elucidation. Noble philanthropists helped the population affected by military action and continued to support educational institutions.

The aim is to analyze the contribution of Kyiv province nobles to the development of education in the first decade of the twentieth century on the basis of archival and published sources. The educational sphere was moved to the background in funding and reforming, as the realities of war demanded immediate solutions to pressing problems - providing the Army, treatment of the wounded, assistance to refugees and so on. Any noble benefactors support was important in such circumstances - through the opening of new and repairing existing primary schools, establishing scholarships, membership in student aid societies, charitable scientific and technical societies.

Keywords: philanthropy, education, nobility, Kyiv province, improving national labor Society in memory of the Tsar-Liberator Alexander II.

Початок ХХ ст. ознаменувався прискореною модернізацією багатьох сфер життя, підвищеною активністю громадськості, розвитком усіх рівнів системи освіти. Успішний досвід Російської імперії у галузі залучення приватної та громадської доброчинної допомоги для розвитку навчальних закладів набуває все більшої актуальності в умовах реформування системи освіти в сучасній Україні.

Окремі аспекти доброчинної діяльності вітчизняних меценатів-представників різних соціальних верств в освітянській галузі України протягом ХІХ - на початку ХХ ст. відображено в працях сучасних дослідників В. Ковалинського [5], Н. Сейко [11, 12], О. Друганової [3], І. Кривошеї [8], у дисертаційних дослідженнях І. Кривошеї [7], В. Корнієнко [6], А. Нарадька [10] та ін.. У них розкрито і проаналізовано зміст і регіональні особливості благодійності в освіті, по-новому осмислено явища і процеси благодійного руху, описано передумови виникнення та розвитку благодійності, визначено роль та ефективність діяльності меценатів. У останні десятиліття з'явилися спеціальні дослідження доброчинної діяльності у період Першої світової війни О. Доніка [2], Н. Загребельної [4], Т. Курінної [9], А. Степаненко [13], у яких висвітлюється діяльність церкви, державних і громадських благодійних організацій, що спрямовувалася на допомогу постраждалим від війни - військовим, їх сім'ям, біженцям.

Незважаючи на досить велику кількість досліджень з історії розвитку освіти та благодійності на українських землях Російської імперії, білою плямою залишається доброчинна діяльність в освітній сфері в останні роки існування імперії - в часи Першої світової війни. Актуальність такого дослідження визначається тим, що ставлення тогочасних заможних кіл українського суспільства до потреб освітянської галузі повинно стати прикладом для сучасного суспільства, яке також перебуває у складних соціально-економічних обставинах, пов'язаних з військовими діями на сході країни. Століття тому вітчизняні благодійники не припиняли своєї підтримки навчальним закладам, не дивлячись на те, що Перша світова війна переключила увагу та фінанси всіх державних, громадських і приватних установ, вивівши на перший план піклування про солдатів, поранених, інвалідів і біженців.

Виходячи з цього, метою даної статті визначаємо аналіз доброчинної діяльності у сфері освіти представників заможних кіл українського суспільства - а саме дворянства (воно, поряд з купецтвом, було найбільш активним учасником благодійного руху) на початку ХХ ст. у Київській губернії.

Соціально-економічний та освітньо-культурний розвиток країни у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. вимагав підвищення загальноосвітнього рівня населення, професійної підготовки працюючих, створення широкої мережі навчальних закладів усіх рівнів з підготовки фахівців для різних галузей народного господарства, опіки незаможної учнівської та студентської молоді. Питання освіти опинилося у центрі уваги громадськості, серед якої не залишалося осторонь і дворянство.

Дворянство губернії на початку ХХ ст. все більшу увагу приділяло розвитку освіти. Наведемо приклади, які характеризують цю тенденцію. Так, у 1898-1899 рр. граф П. Шувалов відпустив на будівництво 11 церковних шкіл в селах свого маєтку по 800 крб., а також збільшив платню вчителям до 300 крб. за рік на кожного. Крім того, він зробив пожертву на облаштування в с. Глибочку двокласної церковної школи зі спеціальним класом рільництва 52 десятини землі та платню вчителю рільництва 600 крб. на рік [7, с. 167]. Аналогічну допомогу початковим освітнім закладам надали поміщиця Бородина, барон Мейєндорф та інші, які встановили платню вчителям по 300 крб. і забезпечували школи всім необхідним.

Збереглось немало відомостей про діяльність місцевих товариств допомоги бідним учням у Київській губернії. Довічними членами товариства допомоги нужденним ученицям Київських жіночих училищ були княгиня О.П. Сан-Донато з 1866 року, Є.М. Терещенко з 1881 р., П.Г. Терещенко з 1882 р. та ін. Товариство допомоги нужденним учням Уманського двокласного міського училища отримало пожертвування в розмірі 100 крб. від графа Шувалова у 1899 р. [16, с. 5-12].

Ще однією формою надання благодійної допомоги на підтримку діяльності початкових навчальних закладів були щорічні відрахування певних сум. Так, власники Смілянського цукрового заводу графи Бобринські видавали навчальним закладам 7 500 крб. на рік, витративши протягом 1884-1913 рр. 133 462 крб. [17, арк. 7]. Дворяни продовжували надавати значну допомогу середнім навчальним закладам. Так, Білоцерківська гімназія, починаючи з 1843 р. щорічно отримувала на опалення та утримання приміщень 1 700 крб. з відсотків від капіталу в 42 500 крб., пожертвуваного графом Владиславом Браницьким за записом, забезпеченим на його маєтку [11, с. 288]. Ліцей князя Безбородька отримував з маєтків графа Олександра Кулешова-Безбородька 4 285 крб. щорічно [10, с. 119]. Глухівське ремісниче училище імені Миколи Артемовича Терещенка у 1910 р. отримало від останнього 5 000 крб. для бідних учнів [5, с. 83]. Почесний попечитель Білоцерківської гімназії граф Браницький у 1889 р. утримував на загальній квартирі 30 учнів, наступного року на його забезпеченні перебувало 26 учнів. У 1889 р. почесний попечитель Златопільської гімназії граф Бобринський пожертвував 300 крб. Наступного року його було обрано також почесним попечителем Черкаської прогімназії. Також у 1890, 1893-1898 рр. він жертвував обом закладам по 300 крб. [10, с. 120].

Основною формою надання допомоги середнім навчальним закладам на початку ХХ ст. були внески на заснування стипендій при училищах і гімназіях. Київська перша гімназія отримала капітал в 72 999 крб. від дворянства Київської, Волинської, Подільської губернії на утримання учнів у пансіоні гімназії та 6 475 крб. в документах, забезпечених на маетностях поміщиків, 19 115 крб. від дворянства Київської губернії на утримання пансіону, 7 500 крб. від князя Яблоновського, 5 000 крб. від дворянина Ю.І. Зубковича на стипендію для польських учнів-католиків, 4462 крб. від поміщика Собанського на утримання учнів, 1 400 крб. від графа Іллінського на користь пансіону [11, с. 288-299].

Київській другій гімназії дворянин С.С. Бурчак-Абрамович пожертвував 11321 крб. на дві стипендії імені його дружини Т Бурчак-Абрамович, 7700 крб. - дворянин В.Г. Баталін на стипендію імені таємного радника А.Г. Баталіна, 5000 крб. - Ю.І. Зубкович для польських учнів-католиків. У 1903 р. дворянин М.П. Шестаков вніс 4000 крб. для створення при гімназії стипендії імені Федора Артемовича Терещенка, яка призначалася для дітей осіб, які служили в маєтках Ф.А. Терещенка [16, арк. 1-3].

Златопільська гімназія щорічно отримувала відсотки з капіталу розміром 14 200 крб., отриманого від поміщика Совєтського, пожертвуваного на утримання вихованців з дворян, і 9 300 крб. від дворянина Крижанівського на утримання одного вихованця із дворян. В 1914 р. баронеса Мейєндорф встановила для жіночої гімназії власну стипендію.

Вища освіта також привертала станові пожертвування, які надавалися переважно для допомоги бідним студентам, вихідцям із свого стану. Зокрема, у 1894 р. при Київському університеті св. Володимира була установлена стипендія імені Фадея Осиповича Бобровського на кошти дворян Київської губернії: Ф. Фліорковського, С. Сирогонського, П. Підгорського та М. Хелміндського (6000 крб.). Стипендія надавалася студенту польського походження католицького віросповідання. У 1910 р. університет отримав два пожертвування на запровадження стипендій для студентів польського походження римо-католицького віросповідання: 6000 від графа В. Грохольського та від дворянки М. Гвоздишевської 8.7 тис. крб. [10, с. 159]. Усього у різні роки після появи університету були засновані десятки іменних дворянських стипендій, відсотки від капіталів яких щорічно йшли на потреби малозабезпечених студентів та роботу закладу: 10 000 крб. забезпечували стипендію імені І.Ф. Ярошинського, 7500 крб. - таємного радника А.Г. Баталіна, по 7000 крб. - Л.М. Янковського та В. і Т. Гурковських, 6300 крб. - З. Барщевської, 5000 крб. - Ю.І. Зубковича та ін.

Наведені факти свідчать про допомогу місцевих дворянських родів розвиткові початкової, середньої та вищої освіти в Київській губернії.

Самодержавство сприяло створенню спеціальних державно-громадських організацій, які опікувалися питаннями промисловості, сільського господарства тощо. Організаційною основою для створення мережі таких структур були численні недержавні науково-технічні об'єднання, у тому числі громадські та благодійні науково-технічні товариства, які узяли на себе завдання посередника між науковою сферою і виробництвом. Прикладом було Товариство покращення народної праці в пам'ять Царя-Визволителя Олександра ІІ. Створене у 1881 р., воно розгорнуло активну діяльність, але через бюрократичні перепони офіційно його статут був затверджений у 1905 р. Компетенція Товариства визначалася наступним чином: «содействовать в пределах возможности усовершенствованию и развитию местной народной производительности по мелкому сельскому хазяйству, кустарным и другим деревенским промыслам и ремеслам в городе» [14, арк. 6 зв.].

Віднайдено звітність за 1912 та 1915 рр. Звенигородського місцевого комітету Товариства покращення народної праці, очолюваного дворянином І.Ф. Моссаковським [1, с. 26]. З початком війни осередок не припинив своєї діяльності, але навіть збільшив кількість членів. Так, особовий склад комітету включав голову Моссаковського Івана Федоровича, помічника та 14 членів, серед яких були такі відомі в краї особи як Лерхе Олександр Романович, повітовий предводитель дворянства, Кліохович Іван Феофілович, присяжний повірений-казначей, дворянин Дубровин Микола Петрович та ін. [15, арк. 211]. Членами особового комітету були особи, що займали важливі посади в краї: повітовий лікар, голова повітової земської управи, губернський секретар, інспектор народних училищ та ін. До почесних членів Товариства, крім Моссаковського, належали генерал Ф.Ф. Трепов, графиня М.Є. Браницька та О.М. Терещенко [15, арк. 226]. Всі вони стали членами Товариства з моменту його заснування у 1898 р. або в перші роки роботи (у 1901, 1903 рр.). Пожиттєвими членами Товариства були О. Лерхе, І. Кліохович та М. Симиренко. Поміж 12 постійних членів (такими вважалися особи, які одноразово внесли по 100 крб.) було троє дворян: Потоцькі Артур і Андрій та Шкуратов Володимир [15, арк. 226-227]. У 1915 р. до Товариства вступило 6 дворян, яких було зараховано в якості змагачів. Усього серед 90 членів осередку 22 мали дворянський статус.

Окрім членських внесків Товариство отримувало також пожертви. Так, згідно зі Звітом Товариства за 1915 р., від Моссаковського Івана надійшла позика в розмірі 6007 крб., від Ольги Терещенко 100 крб. на роботу майстерень, від землевласників Моссаковської Наталії та Енгельгардта Павла по 240 крб. на потреби Пединського відділу Товариства, від Моссаковської Наталії 340 крб. на роботу Будищанського ремісничого відділення [15, арк. 216, 221, 223].

За даними звітів Товариство опікувалося роботою ковальсько-слюсарних і столярно-токарних, а також навчальних майстерень, де учні навчалися ремісничої справи; воно мало два відділення: у Пединовці та Будищах; на своїх засіданнях члени осередку обговорювали важливі виробничі питання щодо поліпшення праці ремісників.

Таким чином, у результаті огляду доброчинної діяльності дворянства Київської губернії у сфері освіти на початку ХХ ст. з'ясовано, що завдяки діяльності благодійників було створено численні приходські школи; велику підтримку отримали вже існуючі середні навчальні заклади; дворяни жертвували значні кошти на навчання дітей з незаможних шляхетських родин у середніх і вищих навчальних закладах; брали участь у діяльності місцевих товариств допомоги бідним учням, благодійних науково-технічних товариствах. На прикладі Звенигородського місцевого комітету Товариства покращення народної праці в пам'ять Царя-Визволителя Олександра ІІ бачимо, що робота благодійного товариства не припинялася в умовах війни, навпаки збільшилася кількість бажаючих представників дворянства долучитися до справи допомоги розвитку ремісничої освіти в краї.

Джерела та література

1. Демуз І.О. Науково-технічні товариства України кінця ХІХ - початку ХХ ст.: історіографія дореволюційного періоду / І.О. Демуз // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія : Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. - 2013. - № 1055, вип. 16. - С. 23-28.

2. Донік О.М. Громадська благодійність в Україні в роки Першої світової війни / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Вип. 9. - К., 2005. - С.61-86.;

3. Друганова О.М. Приватна ініціатива в освіті України (історико-педагогічний аспект) [Текст]: монографія / О.М. Друганова; Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х.: Диво, 2008. - 556 с.

4. Загребельна Н.І. Велика війна: українство і благодійність (1914-1917 рр.) / Н.І. Загребельна, І.А. Коляда; Ін-т історії України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2006. - 194 с.

5. Ковалинский В.В. Меценаты Киева / В.В. Ковалинский. - К.: Кий, 1998. - 2-е изд., испр. и доп. - 528 с.

6. Корнієнко В.М. Благодійність в освітянській галузі Харківської губернії (друга половина ХІХ - початок ХХ століть): дис. .. канд. іст. наук: 07.00.01 / Корнієнко Віра Миколаївна. - Х., 2005. - 216 с.

7. Кривошея І.І. Еволюція дворянства Правобережної України наприкінці ХУШ - початку ХХ ст. (за матеріалами Київської губернії): дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Кривошея Ігор Іванович; Уманський держ. педагогічний ін-т ім. П.Г. Тичини. - Умань, 1997. - 268 с.

8. Кривошея І.І. Польські аристократи Потоцькі в соціально-економічному та суспільно-політичному житті підросійської України (кінець XVIII - початок ХХ століття) / І.І. Кривошея. - Умань, 2013. - 400 с.

9. Курінна Т.М. Благодійницька діяльність на Черкащині в І період Першої світової війни / Т.М. Курінна // Проблеми історії України XIX - початку XX ст. - 2003. - Вип. 6. - С. 280-291.

10. Нарадько А.В. Благодійність у розвитку освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть): дис. .. канд. іст. наук: 07.00.01 / Нарадько Андрій Валерійович. - Полтава, 2002. - 222 с.

11. Сейко Н.А. Доброчинність поляків у сфері освіти України (ХІХ - поч. ХХ ст.). Київський учбовий округ: [монографія] / Н.А. Сейко; Польське наукове товариство у Житомирі. - Житомир: Полісся, 2007. - 320 с.

12. Сейко Н.А. Доброчинність у сфері освіти (ХІХ - поч. ХХ ст.): київський учбовий округ / Н.А. Сейко; Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - 448 с.

13. Степаненко Г.В. Благотворительность православной церкви в Украине в период Первой мировой войны / Г.В. Степаненко // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут Історії України, 2004. - Вип. IV. - С. 133-154.

14. ФГУ Российский государственный исторический архив, Ф. 1001, оп. 1, спр. 328.

15. Справка об Обществе улучшения народного труда. 38 л. - Режим доступу: http://charity.fgurgia.ru/ object/106979417?lc=ru&pdf=1.

16. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАУ м. Києва), ф. 707, оп. 259, спр. 39, ч. 1, 535 арк.

17. ЦДІАУ м. Києва, ф. 707 оп. 192 спр. 106. Дело об учреждении при Киевской второй гимназии стипендии имени действительного статского советника Ф.А. Терещенко на капитал, пожертвованній для этой цели Шестаковым. Отчет общества вспомоществования нуждающимся учащимся Уманского двоклассного училища за 1899 год. - Умань, 1900 - 13 с.

18. ЦДІАУ м. Києва, ф. 730, оп. 1, спр. 558. Отчет Киевского отдела императорского русского технического общества. 1913. 11 арк.

References

1. Demuz I.O. Naukovo-tekhnichni tovarystva Ukrainy kintsia ХІХ - pochatku ХХ st.: istoriohrafiia dorevoliutsiinoho periodu / I.O. Demuz // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. - 2013. - № 1055, vyp. 16. - S. 23-28.

2. Donik O.M. Hromadska blahodiinist v Ukraini v roky Pershoi svitovoi viiny / O.M. Donik // Problemy istorii Ukrainy ХІХ - pochatku ХХ st. - Vyp. 9. - K., 2005. - S. 61-86.

3. Druhanova O.M. Pryvatna initsiatyva v osviti Ukrainy (istoryko-pedahohichnyi aspekt): monohrafiia / O.M. Druhanova; Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi un-t im. H.S. Skovorody. - Kh.: Dyvo, 2008. - 556 s.

4. Zahrebelna N.I. Velyka viina: ukrainstvo i blahodiinist (1914-1917 rr.) / N.I. Zahrebelna, I.A. Koliada; In-t istorii Ukrainy, Nats. ped. un-t im. M.P. Drahomanova. - K., 2006. - 194 s.

5. Kovalynskyi V.V. Metsenatu Kyeva / V.V. Kovalynskyi. - K.: Kyi, 1998. - 2-e yzd., yspr. y dop. - 528 s.

6. Korniienko V.M. Blahodiinist v osvitianskii haluzi Kharkivskoi hubernii (druha polovyna ХІХ - pochatku ХХ stolit): dys. .. kand. ist. nauk: 07.00.01 / Korniienko Vira Mykolaivna. - Kh., 2005. - 216 s.

7. Kryvosheia I.I. Evoliutsiia dvorianstva Pravoberezhnoi Ukrainy naprykintsi ХІХ - pochatku ХХ st. (za materialamy Kyivskoi hubernii): dys... kand. ist. nauk: 07.00.01 / Kryvosheia Ihor Ivanovych; Umanskyi derzh. pedahohichnyi in-t im. P.H. Tychyny. - Uman, 1997. - 268 s.

8. Kryvosheia I.I. Polski arystokraty Pototski v sotsialno ekonomichnomu ta suspilno-politychnomu zhytti pidrosiiskoi Ukrainy (kinets XVIII - pochatok ХХ stolittia) / І.І. Kryvosheia. - Uman, 2013. - 400 s.

9. Kurinna T.M. Blahodiinytska diialnist na Cherkashchyni v I period Pershoi svitovoi viiny / T.M. Kurinna // Problemy istorii Ukrainy XIX - pochatku XX st. - 2003. - Vyp. 6. - S. 280-291.

10. Naradko A.V Blahodiinist u rozvytku osvity v Ukraini (druha polovyna ХІХ - pochatok ХХ stolit): dys. .. kand. ist. nauk: 07.00.01 / Naradko Andrii Valeriiovych. - Poltava, 2002. - 222 s.

11. Seiko N.A. Dobrochynnist poliakiv u sferi osvity Ukrainy (ХІХ - pochatku ХХ st.). Kyivskyi uchbovyi okruh: [monohrafiia] / N.A. Seiko; Polske naukove tovaiystvo u Zhytomyri. - Zhytomyr: Polissia, 2007. - 320 s.

12. Seiko N.A. Dobrochynnist u sferi osvity (ХІХ - poch. ХХ st.): kyivskyi uchbovyi okruh / N.A. Seiko; Zhytomyrskyi derzh. un-t im. Ivana Franka. - Zhytomyr: Vydavnytstvo ZhDU im. I.Franka, 2006. - 448 s.

13. Stepanenko G.V. Blagotvoritelnost pravoslavnoy tserkvi v Ukraine v period Pervoy mirovoy voyny / G.V Stepanenko // // Problemy istoriyi Ukrayiny KhIKh - pochatku KhKh st. - K.: Instytut Istoriyi Ukrayiny, 2004. - Vyp. IV. - S.133-154.

14. FGU Rossiyskiy Gosudarstvennyy Istoricheskiy Arkhiv, F. 1001, op. 1, spr. 328. Spravka ob Obshchestve uluchsheniya narodnogo truda. 38 l. - Rezhim dostupu: http://charity.fgurgia.ru/object/106979417?lc=ru&pdf=1.

15. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv (dali - TsDIAU m. Kyieva), F. 707, op. 259, spr. 39 ch1. Bez nazvy. Na 535 ark.

16. TsDIAU m. Kyieva, f. 707, op. 192, spr. 106. Delo ob uchrezhdenii pri Kievskoy vtoroy gimnazii stipendii imeni deystvitelnogo statskogo sovetnika F.A. Tereshchenko na kapital, pozhertvovannly dlya etoy tseli Shestakovym. Otchet obshchestva vspomoshchestvovaniya nuzhdayushchimsya uchashchimsya Umanskogo dvoklassnogo uchilishcha za 1899 god. - Uman. 1900 - 13 s.

17. TsDIAU m. Kyieva, f. 730, op. 1, spr. 558. Otchet Kievskogo otdela imperatorskogo russkogo tekhnicheskogo obshchestva. 1913. 11 ark.

Размещено на Allbest.ru