Історичний нарис становлення та діяльності Комітету сільськогосподарського рослинництва Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичний нарис становлення та діяльності Комітету сільськогосподарського рослинництва Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості

Історична розвідка присвячена відображенню еволюційного поступу становлення та перших років діяльності головного осередку Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості з питань рослинництва - Комітету сільськогосподарського рослинництва. Потужна структурна одиниця товариства була створена для потреб наукового забезпечення галузі рослинництва у Харківській, Полтавській, Курській, Воронезькій, Катеринославській губерніях та області війська Донського, а також в інших суміжних з ними губерніях. Засновниками та дієвими членами цього комітету були провідні вчені-аграрії та селекціонери, які опікувалися проблемами насінництва, рослинництва, городництва, садівництва тощо. Увага автора зосереджена на науково-організаційній діяльності Комітету сільськогосподарського рослинництва. Розкрито його внесок у розвиток селекції та насінництва, зокрема розглянуто проведення першої наради з пивоварних ячменів. У статті детально розглянуто принципи видання головного друкованого органу Комітету сільськогосподарського рослинництва - фахового журналу «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії» для потреб інформаційного забезпечення аграрної галузі України на початку минулого століття. Визначено мету, завдання та проблематику часопису. Окреслено його роль для становлення й розвитку вітчизняної сільськогосподарської науки та дослідної справи.

Ключові слова: Комітет сільськогосподарського рослинництва, Харківське товариство сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, рослинництво, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, журнал «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії», пивоварство.

Аннотация

сільськогосподарський журнал промисловість

Исторический очерк становления и деятельности Комитета сельскохозяйственного растениеводства Харьковского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности.

Шульга В.

Историческое исследование посвящено воссозданию эволюционного развития становления и первых лет деятельности главного органа Харьковского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности по вопросам растениеводства - Комитета сельскохозяйственного растениеводства. Мощная структурная единица общества была создана для нужд научного обеспечения растениеводства в Харьковской, Полтавской, Курской, Воронежской, Екатеринославской губерниях и области войска Донского, а также в других смежных с ними губерниях.

Учредителями и действенными членами этого комитета были ведущие ученые- аграрии и селекционеры, которые занимались проблемами семеноводства, растениеводства, огородничества, садоводства и т.д. Внимание автора сосредоточено на научно-организационной деятельности Комитета сельскохозяйственного растениеводства.

Раскрыт его вклад в развитие селекции и семеноводства, в частности рассмотрено проведение первого совещания по пивоваренным ячменям. В статье подробно рассмотрены принципы издания главного печатного органа Комитета сельскохозяйственного растениеводства - профессионального журнала «Сельскохозяйственное растениеводство юга России» для информационного обеспечения аграрной отрасли Украины в начале прошлого века. Определены цели, задачи и проблематика журнала. Установлена его роль для становления и развития отечественной сельскохозяйственной науки и опытного дела.

Ключевые слова: Комитет сельскохозяйственного растениеводства, Харьковское общество сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности, растениеводство, аграрная наука, сельскохозяйственное опытное дело, журнал «Сельскохозяйственное растениеводство юга России», пивоварение.

Abstract

Historical review of the formation and activities of the Committee for Agricultural Plant Growing of Kharkiv Society of Agriculture and Agricultural Industry

сільськогосподарський журнал промисловість

Shulga V.

Historical research is devoted to the reconstruction of the evolutionary development of the formation and first years of activity of the main body of the Kharkov society of agriculture and agricultural industries concerning crop production - the Committee of Agricultural Plant Growing. Powerful structural unit of the society has been established for the needs of scientific support for crop production in the Kharkiv, Poltava, Kursk, Voronezh, Yekaterinoslav provinces and the region the Don forces, as well as other related to their provinces. The founders and effective members of the committee were the leading agricultural scientists and breeders, who were engaged in the problems of seed, crop production, horticulture, gardening, etc. The author's attention is focused on scientific and organizational activities of the Committee of Agricultural Plant Growing. Its contribution to the development of breeding and seed production is revealed, in particular the first meeting of brewing barley is considered. The main principles of the publication organ of the Committee for Agricultural Plant Growing - professional journal «Agricultural plant cultivation of southern Russia» to inform the agricultural sector of Ukraine in the beginning of the last century is observed in the article.

Keywords: The Committee for Agricultural Plant Growing, Kharkov Society of Agriculture and Agro-industry, crop production, agricultural science, agricultural experimental case, the periodical «Agricultural plant cultivation of southern Russia», brewing.

Цьогоріч виповнюється 135 років від дня заснування Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості. Безперечно, це видатне творче об'єднання, яке слід розглядати як явище у вітчизняному галузевому науково- освітньому та культурному середовищі. Воно розпочало свою генеруючу консолідуючу діяльність із 1880 р. не тільки в масштабах регіону, але й для потреб Воронезької, Катеринославської, Курської та Полтавської губерній та області війська Донського. Мова йде про території, де значну частину населення і до сьогодні становлять українці.

Різні аспекти науково-організаційної діяльності Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості ставали предметом досліджень багатьох вітчизняних дослідників [1, 2, 6, 7, 11]. У розгалуженій структурі товариства певний час існував важливий дорадчий орган - Комітет сільськогосподарського рослинництва.

Методом історико-наукового аналізу, із залученням доступних матеріалів з архівних, монографічних та періодичних видань, концептуально розкрито внесок Комітету сільськогосподарського рослинництва Харківського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості для організаційного ствердження вітчизняного галузевого дослідництва на початку ХХ ст., зокрема галузі рослинництва.

Базуючись на §49 «Статуту», 16 березня 1912 р. Загальними зборами Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості за заявою групи його членів був заснований Комітет сільськогосподарського рослинництва, який розташувався за адресою: м. Харків, вул. Московська, 10 [4]. Він був створений з метою сприяння розвитку сільськогосподарського рослинництва на наукових основах, насамперед, для півдня країни у межах діяльності Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, дія якого, як уже зазначалося вище, охоплювала Харківську, Полтавську, Курську, Воронезьку, Катеринославську губернії та область війська Донського, а також інших суміжних з ними губерній, у разі виявлення на те згоди губернаторів. У своїй діяльності він керувався статутом Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості [12] та діяв, узгоджуючи свої функції з іншими установами і товариствами. Уже наприкінці 1913 р. до складу Комітету сільськогосподарського рослинництва входили 70 осіб. До членів його засновників: П.В. Будріна, Б.К. Єнкена, Г.Г. Дібольта, М.З. Рєзнікова і О.Ф. Гельмера додався ще й професор А.Є. Зайкевич [9, с. 128].

Для досягнення передбачених завдань Комітетом проводилася низка відповідних заходів. Зокрема, були організовані секції та комісії із різних питань сільськогосподарського рослинництва; провадилася постановка колективних дослідів; облаштовувалися дослідні і показові ділянки: із сортовипробування, з мінеральними добривами, новими видами рослин тощо; проводилися обстеження та анкетування з питань їхньої програми.

Важливою складовою діяльності Комітету сільськогосподарського рослинництва Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості стала організація дослідних установ і господарств та проведення консультації із цих питань. Його члени виконували керівництво технікою рослинництва у господарствах, зокрема здійснювали суспільний контроль над виробництвом та збутом насіннєвого і посадкового матеріалу, випробуванням дії мінеральних добрив та інсектицидів, апаратів, пристроїв, машин, поряд з іншими матеріалами і предметами, що застосовувалися у галузі рослинництва. Для цього Комітет влаштовував відповідні організаційні одиниці на кшталт експертних комісій, музеїв тощо. Особливу увагу він приділяв залученню членів до опрацювання низки питань, насамперед: започаткування племінних книг, реєстрів, видання каталогів сортів, упорядкування правил та інструкцій, а потім їх поширював на всій території дії Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості.

Варто наголосити на злагодженій та організаційно продуманій діяльності Комітету сільськогосподарського рослинництва з питань селекції і насінництва. Відповідно до постанови Петербурзького селекційного з'їзду 1912 р. зі складу Комітету виділено комісію всеросійських з'їздів із селекції та насінництва. Крім того, Комітет організував Посередницько-консультаційне бюро з облаштування дослідних установ та селекційних і насіннєвих господарств та комісію при ньому для випробовування пристроїв і машин, які застосовувалися у селекції. Пізніше до цього додалися ще й склади відповідних предметів. Комітет безпосередньо влаштовував та брав участь у насіннєвих виставках у межах території його дії. Він надавав сприяння Харківській обласній станції щодо попереднього обслідування сортів сільськогосподарських рослин м. Немишля та інших населених пунктів.

Вагомим внеском у розвиток галузі рослинництва стала організація і проведення галузевих фахових зібрань та «дорадчих рад» [4, с. 456]. Щосереди кожні два тижні скликали загальні збори, по можливості із читанням доповідей. Комітет займався облаштуванням приміщень, упорядковуванням бібліотеки, організацією музею рослинництва тощо. Наприкінці року друком виходив звіт про проведену Комітетом сільськогосподарського рослинництва діяльність.

Слід зазначити, що значну увагу Комітет сільськогосподарського рослинництва приділяв репрезентаційній діяльності. Вона полягала в організації виставок, конкурсів та базарів; скликанні галузевих нарад та з'їздів; проведенні курсів, екскурсії як країною, так і за її межами. Через своїх представників Комітет брав участь у вітчизняних та закордонних з'їздах, редакційних комісіях, товариствах та спілках, що наслідували аналогічні з ним завдання.

Яскравим прикладом є Перша нарада з пивоварних ячменів, що відбулася в травні 1914 р. за ініціативою Комітету сільськогосподарського рослинництва у Харківському товаристві сільського господарства та сільськогосподарської промисловості. У нараді взяли участь, окрім членів комітету, пивовари, сільські господарі, що займалися вирощуванням ячменю, спеціалісти селекційного відділу обласної станції та товариства. Такі заходи планувалося організовувати регулярно для встановлення живого зв'язку між фахівцями-дослідниками та сільськими господарями. Подібні наради були дуже поширені в Америці. Вони відігравали значущу роль для розвитку того чи іншого напрямку галузевого дослідництва, адже фахівці черпали чимало нового, поєднуючи свою діяльність з практиками. А завдяки фаховим зібранням популяризувалася діяльність дослідної станції.

На порядок денний Першої наради пивоварів були винесені такі доповіді: 1) Б.К. Єнкена «Про пивоварні ячмені та їх селекція за кордоном» та «Про роботи селекційного відділу обласної станції над пивоварними ячменями». Виступи вченого супроводжувалися презентаціями; 2) А.П. Ситнікова «Про хімічний склад російських ячменів та їх пивоварні властивості» та «Про необхідність хімічного дослідження ячменю» [9]. Повідомлення викликали жваві дискусії у наукових колах.

Як наслідок, було прийнято відповідні постанови: «1) визнати обов'язковими субсидії з боку пивоварних заводів і сільських господарів, які продукують пивоварний ячмінь...», для чого просить Комітет зробити відповідне звернення; «2) визнати необхідним аналіз ячменів на азот, для визначення придатності для пивоваріння, тому звернутися до пивоварних заводчиків із пропозицією не купувати ячмінь без його попереднього аналізу; 3) визнати бажаним надсилання пивоварними заводчиками проб ячменів до селекційного відділу обласної станції; 4) визнати бажаним встановлення живих взаємостосунків між селекційним відділом, пивоварними заводчиками та сільськими господарями, що продукують пивоварний ячмінь; 5) визнати необхідним подальше періодичне скликання нарад із питань пивоварних ячменів.; 6) порушити клопотання про вилучення пива з числа міцних напоїв у законопроекті про боротьбу з пияцтвом; 7) визнати бажаним об'єднання пивоварень заводчиків і продуцентів пивоварного ячменю; 8) провести анкетування між пивоварними заводчиками з питань якості використовуваних ними пивоварних ячменів та їх походження; 9) визнати необхідним випробовування ячменю, для чого клопотати, щоб дослідний пивоварний завод у Петербурзі був перетворений у дослідну станцію із пивоваріння і був приєднаний до обласної станції відразу після її появи» [3].

Розгорнута видавнича діяльність Комітету сільськогосподарського рослинництва сприяла поширенню наукових відомостей серед дослідників та населення і прагнула якнайшвидше донести новітню корисну інформацію [5]. Так, друком виходив обласний журнал з питань сільськогосподарського рослинництва, праці членів товариства, брошури, плакати і настанови.

Комітет сільськогосподарського рослинництва у 1912 р. започаткував вихід у світ спеціального періодичного видання - журналу «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії» на кошти Департаменту землеробства [4, с. 455]. У зв'язку з цим «Южно-русская сельскохозяйственная газета» розмістила на своїх шпальтах повідомлення відомого вченого М.В. Курдюмова під назвою «Який журнал із дослідної справи ми потребуємо?». У статті зазначалося: «Журнал..., що пропонується до видання, як це випливає із його назви, матиме предметом свого обговорення дослідну справу південної частини Російської імперії. Деякі сторони дослідної справи існуючою пресою у нас не обговорюються взагалі, і новий ... орган повинен закрити цю прогалину.» [8, с. 10-12]. Навіть при стриманій оцінці викладеної вище інформації, слід зауважити, що доступність результатів агрономічної науки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. є взірцевою для сьогодення, коли вітчизняний аграрний сектор відчуває брак кваліфікованої допомоги з боку української агрономічної науки [10, с. 192-193].. Зазначимо, що такі видання надавали сільськогосподарським товаровиробникам значну допомогу у пошуку кращих сортів «посівного матеріалу», розміщуючи на своїх сторінках оголошення зацікавлених у цьому осіб.

Журнал «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії» став офіційним друкованим органом Комітету сільськогосподарського рослинництва Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, Харківської обласної сільськогосподарської селекційної станції, Центральної дослідної станції Харківського губернського земства, районних дослідних станцій губземства та інших дослідницьких установ області. Планувалося, що у подальшому він мав перетворитися в офіційний часопис Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції. Це цілком відповідало природі та фаховому спрямуванню цього друкованого науково-публіцистичного видання з питань практичного рослинництва та його наукових основ.

На сторінках журналу водночас знаходили місце ідеї районування рослинництва та проекти обласних сільськогосподарських дослідних станцій. Однак, попри все, рослинництво розглядалося як частина одного цілого, яким є сільське господарство. Як наслідок, проблематика часопису, крім питань селекції і насінництва, охоплювала проблеми обробки й удобрення ґрунтів, ґрунтознавства, метеорології, агрикультурної хімії, ентомології і фітопатології, бактеріології, збуту, техніки переробки рослин і насіння тощо. Оскільки журнал відповідав тематиці сільськогосподарського рослинництва, він охоплював проблеми зернових хлібів, бобових, кормових рослин, коренів і коренеплодів, рослин садівництва і городництва, розробляв питання годівлі тварин, маючи на увазі, передусім, саму рослину.

Журнал «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії» мав на меті сприяти розвитку сільськогосподарського рослинництва загалом, у першу чергу на півдні Російської імперії, оскільки, ймовірно, він мав узяти на себе керівну роль у цьому відношенні та стати провідним фаховим виданням з означеного напряму досліджень. Зосереджуючи як теоретичні, так і практичні роботи з сільськогосподарського рослинництва у державі, слідкуючи за сучасним станом справ у цій царині науки, журнал водночас прагнув на своїх сторінках відобразити закордонне життя у цій сфері, акцентуючи увагу на новітніх розробках іноземних колег, які можна було б запровадити у нашій країні, і зауважувати про ті, що не заслуговують на увагу вітчизняних вчених-дослідників. Зрештою, часопис налагодив живий зв'язок з читачами. Для цього, крім бібліографічного, були запроваджені ще й відділи запитань та відповідей та ін. Засновники часопису прагнули аби у ньому особливу увагу приділяли й колективним дослідам. Читацькою аудиторією часопису ставало широке коло осіб: від представників дослідної справи, суспільної агрономії, земських діячів, селекціонерів-практиків до сільських господарів, що проявляли зацікавленість до питань сільськогосподарського рослинництва.

Варто зупинитися на рубриках журналу «Сільськогосподарське рослинництво півдня Росії». Їх нараховувалося 11, а саме: «1) Керівні статті; 2) Оригінальні статті науково-публіцистичного і практичного характеру; 3) Огляд російської літератури і реферати окремих праць; 4) Огляд іноземної літератури та реферати окремих праць; 5) Технічні замітки; 6) Хроніка; 7) Кореспонденція; 8) Практичні замітки; 9) Запитання та відповіді; 10) Попит і пропозиції посівного матеріалу; 11) Оголошення; 12) Додатки». Варто зауважити, що 10 та 11 позиції виходили друком тільки після погодження з редактором. А додатки до цього журналу становили популярну настільну довідкову бібліотеку з питань рослинництва.

У «Хроніці» здійснювався огляд діяльності у такій послідовності: 1) урядові рішення; 2) Харківська обласна сільськогосподарська селекційна станція та дослідні станції губернського земства; 3) дослідницькі установи та деякі господарства області; 4) видатні експериментальні організації і господарства Росії та закордону; 5) земства, сільськогосподарські товариства і населення; 6) виставки, курси тощо.

Підсумовуючи, слід зазначити, що у багатогранній насиченій діяльності Харківського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості чільне місце відводилося дослідженням з питань рослинництва. Для цього було створено спеціальний Комітет, який безпосередньо опікувався галуззю та проводив відповідні заходи з її розвитку, репрезентації та удосконалення. До його складу входили провідні тогочасні вчені. Історико-науковий аналіз досліджуваної теми свідчить про далекоглядність та вдало поставлену науково-організаційну роботу Комітету сільськогосподарського рослинництва, який, насамперед, засновувався для потреб лише Харківської, Полтавської, Курської, Воронезької, Катеринославської губерній та області війська Донського, а згодом принципи його діяльності та здобутки знайшли своє застосування далеко за межами окресленої території.

Джерела та література

1. Головко А. Сельско-хозяйственные общества Харьковской губернии / А.Головко. - Харьков: Из-во Харьковской земской управы, 1910. - 136 с.

2. Грищенко Т Харківське товариство сільського господарства та сільськогосподарської промисловості у житті та творчій діяльності М.М. Вольфа у 1915-1919 рр. / Т Грищенко // Україна і світ: гуманітарно- технічна еліта та соціальний прогрес : тези доп. Міжнар. наук.-теорет. конф. ... / Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». - 2012. - Ч. 3. - С. 83-85.

3. Енкен Б. К. В Комитет С.-Х. Растениеводства Харьковского О-ва сельск. Хозяйства / Б. К. Енкен // Сельско-хозяйственный вестник Юго-Востока. - 1914. - № 14. - С. 18-19.

4. Енкен Б. К. О комитете сельскохозяйственного растениеводства Харьковского общества сельского хозяйства / Б. К. Енкен // Труды 1-го съезда по сельскохозяйственному опытному делу Юго-Востока Европейской России и Северного Кавказа, 24-26 мая 1912 г . - Ростов-на-Дону. - 1913. - С. 453-457.

5. Енкен Б. К. Обращение к сельским хозяевам : От Комитета с.-х. растениеводства Харьковского О-ва сел. хоз-ва / Б. К. Енкен // Южно-русская с.-х. газета. - 1912. - № 29. - С. 17.

6. Куліков В. О. Селянське господарство Харківської губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. : автореферат дис. ...канд. іст. наук: 07.00.01 / В. О. Куліков. - Х., 2005. - 19 с.

7. Кунець В. В. Сільськогосподарські товариства Харківської губернії на початку ХХ ст. / В. В. Кунець // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали Х Всеукр. конф. молодих учених та спеціалістів, присвяч. 150-річчю з часу засн. Полтавського т-ва сіл. госп-ва, 28 трав. 2015 р., м. Київ / Нац. акад. аграр. наук України ; Нац. наук. с.-г. б-ка НААН ; Полтавська держ. аграр. акад. [та ін.]; редкол. : В. А. Вергунов, О. П. Анікіна, А. С. Білоцерківська [та ін.]. - Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2015. - С. 129130.

8. Курдюмов Н. В. В каком журнале по опытному делу мы нуждаемся? / Н. В. Курдюмов // Южнорусская сельскохозяйственная газета. - 1913. - № 43. - С. 10-12.

9. Отчет Комитета сельскохозяйственного растениеводства за 1913 год // Труды Харьковского общества сельского хозяйства. 1913, вып. IX. Деятельность общества за 1913 г. - Х. : Тип.-литогр. М. Сергеева и К. Гальченка, 1914. - 128-132.

10. Панченко О. П. Кооперативні періодичні видання як засіб інформаційного забезпечення розвитку прогресивної агрономії на території Лівобережної України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. П. Панченко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. - 2011. - Вип. 2, т. 2. - С. 189-198.

11. Поштаренко Д. В. Досвід Харківського товариства сільського господарства у розвитку тваринництва Харківщини у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / Д. В. Поштаренко // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес : тези доп. Міжнар. наук.-теорет. конф. ... / Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». - 2012. - Ч. 3. - С. 121-123.

12. Устав Харьковского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности. - Харьков, 1879. - 15 с.

References

1. Golovko A. Selsko-hozjajstvennye obshhestva Harkovskoj gubemii / А. Golovko. - Harkov: Iz-vo Harkovskoj zemskoj upravy, 1910. - 136 s.

2. Hryshchenko T Kharkivske tovarystvo silskoho hospodarstva ta silskohospodarskoyi promyslovosti u zhytti ta tvorchiy diyalnosti M.M. Volfa u 1915-1919 rr. / T. Hryshchenko // Ukrayina i svit: humanitarno-tekhnichna elita ta sotsialnyy prohres : tezy dop. Mizhnar. nauk.-teoret. konf. ... / Nats. tekhn. un-t «Khark. politekhn. in-t». - 2012. - Ch. 3. - S. 83-85.

3. Enken B. K. V Komitet S.-H. Rastenievodstva Harkovskogo O-va selsk. Hozjajstva / B. K. Enken // Selsko-hozjajstvennyj vestnik Jugo-Vostoka. - 1914. - № 14. - S. 18-19.

4. Enken B.K. O komitete selskohozjajstvennogo rastenievodstva Harkovskogo obshhestva selskogo hozjajstva / B. K. Enken // Trudy 1-go sezda po selskohozjajstvennomu opytnomu delu Jugo-Vostoka Evropejskoj Rossii i Severnogo Kavkaza, 24-26 maja 1912 g . - Rostov-na-Donu. - 1913. - S. 453-457.

5. Enken B.K. Obrashhenie k selskim hozjaevam: Ot Komiteta s.-h. rastenievodstva Harkovskogo O-va sel. hoz-va / B. K. Enken // Juzhno-russkaja s.-h. gazeta. - 1912. - № 29. - S. 17.

6. Kulikov V. O. Selyanske hospodarstvo Kharkivskoyi huberniyi v druhiy polovyni XIX - na pochatku XX st.: avtoreferat dys. . ..kand. ist. nauk: 07.00.01 / VO. Kulikov. - Kh., 2005. - 19 s.

7. Kunets V. V. Silskohospodarski tovarystva Kharkivskoyi huberniyi na pochatku ХХ st. / V. V. Kunets // Istoriya osvity, nauky i tekhniky v Ukrayini: materialy Х Vseukr. konf. molodykh uchenykh ta spetsialistiv, prysvyach. 150-richchyu z chasu zasn. Poltavskoho t-va sil. hosp-va, 28 trav. 2015 r., m. Kyyiv / Nats. akad. ahrar. nauk Ukrayiny; Nats. nauk. s.-h. b-ka NAAN; Poltavska derzh. ahrar. akad. [ta in.]; redkol.: V. A. Verhunov, O. P. Anikina, A. S. Bilotserkivska [ta in.]. - Vinnytsya: FOP Korzun D. Yu., 2015. - S. 129-130.

8. Kurdjumov N. V. V kakom zhurnale po opytnomu delu my nuzhdaemsja? / N. V. Kurdjumov // Juzhnorusskaja sel'skohozjajstvennaja gazeta. - 1913. - № 43. - S. 10-12.

9. Otchet Komiteta selskokhozyaystvennogo rastenievodstva za 1913 god // Trudy Kharkovskogo obshchestva selskogo khozyaystva. 1913, vyp. IX. Deyatelnost obshchestva za 1913 g. - Kh.: Tip.-litogr. M. Sergeeva i K. Galchenka, 1914. - S. 128-132.

10. Panchenko O. P. Kooperatyvni periodychni vydannya yak zasib informatsiynoho zabezpechennya rozvytku prohresyvnoyi ahronomiyi na terytoriyi Livoberezhnoyi Ukrayiny (kinets ХІХ - pochatok ХХ st.) / O. P. Panchenko // Naukovi pratsi Poltavskoyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. Seriya: Ekonomichni nauky. -

11. - Vyp. 2, t. 2. - S. 189-198.

12. Poshtarenko D. V. Dosvid Kharkivskoho tovarystva silskoho hospodarstva u rozvytku tvarynnytstva Kharkivshchyny u kintsi ХІХ - na pochatku ХХ st. / D.V. Poshtarenko // Ukrayina i svit: humanitarno-tekhnichna elita ta sotsialnyy prohres: tezy dop. Mizhnar. nauk.-teoret. konf. ... / Nats. tekhn. un-t «Khark. politekhn. in-t». -

13. - Ch. 3. - S. 121-123.

14. Ustav Harkovskogo obshhestva selskogo hozjajstva i selskohozjajstvennoj promyshlennosti. - Harkov, 1879. - 15 s.

15. Размещено на Allbest.ru