Історія виникнення та становлення інституту Президента в Україні (1990-1996 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія виникнення та становлення інституту Президента в Україні (1990-1996 рр.)

Юрій Бобровнік (Переяслав-Хмельницький)

Анотація

Автором за допомогою історико-хронологічного методу простежено та висвітлено передумови створення інституту Президента України. На основі аналізу нормативно-правових законодавчих актів висвітлено історію формування структури, команди Президента як вертикалі влади в Україні.

Мета статті полягає у висвітленні історії виникнення і становлення інституту Президента незалежної України. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: з'ясувати стан нагромадження наукових історичних знань, розкрити поняття "інститут Президента", висвітлити історію формування структури інституту Президента України.

Історія виникнення та становлення інституту Президента України недостатньо розкрита в сучасному українському науково-історичному просторі. Головним джерелом для аналізу історії становлення інституту Президента залишаються закони України та укази Президента. При тлумаченні поняття "інститут Президента" встановлено, що науковці використовують подібні формулюванням, однак різні за суттю терміни. Відповідно потребує від науковців єдиного розуміння термін "інститут Президента". З кожним роком незалежності інститут Президента набував усе більшої значимості у вертикалі державного управління - як за правами, так і обов'язками, що були закріплені в Конституції України.

Ключові слова: інститут Президента, Президія Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки, Президент України, Адміністрація Президента України, Представник Президента, указ Президента України. правовий президент влада

Бобровник Ю. История возникновения и становления института Президента в Украине (19901996 гг.)

Ключевые слова: институт Президента, Президент Украины, Администрация Президента Украины, представитель Президента, указ Президента Украины.

Bobrovnik Yu. History of the Institute President of Ukraine in 1990-1996

Keywords: Institute of the President, the President of Ukraine, Administration of the President of Ukraine, President's Representative, the decree of President of Ukraine.

Зміни в державній структурі СРСР, викликані процесами перебудови, призвели до реорганізації державних органів влади в УРСР. У 1990 р. парламентарями СРСР було прийнято низку рішень, спрямованих на зменшення ролі Комуністичної партії в управлінні СРСР і підвищення ефективності структури державних органів, що безпосередньо займалися розвитком галузей народного господарства. Головною інновацією того часу стало введення в Радянському Союзі посади президента. Відповідні ініціативи щодо запровадження цієї посади обговорювалися депутатами Верховної Ради УРСР. У липні 1991 р. були прийняті відповідні закони, що дали змогу створити таку державну посаду.

Враховуючи історію протистояння в суспільстві при обранні Глави Української Держави, вважаємо, що важливим є історичне переосмислення існування інституту Президента в Україні. Незначна кількість історичних наукових праць з обраної проблематики визначає актуальність дослідження.

Мета статті - висвітлити історію виникнення та становлення інституту Президента в Україні (1990-1996 рр.). Завдання дослідження: з'ясувати стан нагромадження наукових історичних знань, розкрити поняття "інститут Президента", висвітлити історію формування структури інституту Президента України.

Досліджуючи інститут Президента в Україні, спершу слід зосередитися на тлумаченні зазначеного поняття. У науковій літературі при характеристиці правового становища Президента найчастіше застосовуються терміни - "правовий статус Президента", "інститут Президента" та "інститут президенства". Вони близькі за своїм значенням, однак не тотожні. Зокрема, російський дослідник Б.П. Єлісєєв зазначав: "Як інститут конституційного права, інститут Президента складається з тих конституційно-правових норм, що регулюють його обрання, вступ на посаду, функціонування й відставку, тоді як нормативний зміст правового статусу Президента обмежується тільки рамками його діяльності" [6]. Цілком зрозуміло, що Президент як глава держави може отримати певний статус тільки після обрання та інавгурації. В.І. Каїнов стверджував: "По-перше, правові норми, що складають у своїй сукупності інститут Президента, первісні стосовно правового статусу Президента; по-друге, інститут Президента за своїм нормативним обсягом ширший від правового статусу Президента. Зміст останнього втілює насамперед сукупність функцій і повноважень Президента. Функції Президента свідчать про його повноваження, про його правові можливості в їх реалізації. У найзагальнішому вигляді повноваження Президента сконцентровані в його правах і обов'язках. Тим самим правовий статус Президента визначає його діяльність. На відміну від правового статусу Президента обсяг інституту Президента ширший: він утворюється за рахунок правових норм, що визначають не тільки його функціонування, але й обрання" [16]. Таким чином, правовий статус Президента складає тільки частину інституту Президента, оскільки вужчий за змістом від останнього.

Вимагають також уточнення параметри застосування термінів "інститут Президента" та "інститут президентства". На думку О.Т. Волощук, при дослідженні цього конституційно-правового інституту належить застосовувати словосполучення "інститут Президента", а не "інститут президентства", що подекуди вживається в науці та політичній практиці, яке має дещо інший відтінок [4]. Інститут Президента як юридичну конструкцію можна визначити в якості системи взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих елементів, що мають таку внутрішню побудову: 1) порядок обрання Президента; 2) його правове становище в структурі органів державної влади; 3) функції та повноваження Президента; 4) припинення повноважень глави держави; 5) можлива відповідальність Президента за державну зраду й порушення конституції. Отже, інститут Президента можна визначити як систему конституційно-правових норм, що регулюють формування та функціонування президентської влади, а також деякі питання, пов'язані із забезпеченням безперервності та наступності цього важливого органу держави [36].

Цікавими є висновки та узагальнення А.Д. Пахарєва щодо розвитку саме інституту президенства, який він чітко пов'язував із діяльністю та ініціативами конкретного Президента України. Так, дослідник зазначав, що інститут президенства, запроваджений у липні 1991 р., перебував в ембріальному стані до перших в історії країни всенародних президентських виборів 1 грудня 1991 р. За першого Президента було побудовано першооснову вертикалі виконавчої влади в незалежній Україні. За другого Президента термін "інститут президентства" був закріплений положенням нової Конститутції України 1996 р. та відповідними законодавчими актами про президентські структури: адміністрацію і раду безпеки. По суті, інститут президентства за другого Президента став провідною владною структурою [26, с. 18]. Згідно з поглядом представника української школи конституційного права Н.Т. Плахотнюка, інститут президентства - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, змістом яких є діяльність Президента України. Це передусім політико-правові відносини, які можуть мати як паритетний, так і субординаційний характер, вони врегульовані конституційним, адміністративним, кримінальним і цивільним правом. Автор виділяє такі елементи інституту президентства: порядок виборів, вступ на посаду, відповідальність, припинення повноважень та компетенція. В "елементах інституту президентства" Н.Г. Плахотнюк вбачає групу норм, що впорядковують суспільні відносини, учасником яких є Президент України [27, с. 3]. На його думку, підставами до введення інституту президентства в Україні були: 1) наявність історичних традицій республіканської форми правління; 2) наявність історичних традицій розподілу влад; 3) існування в політичній історії України створення інституту президентства; 4) відображення в партійних документах початку XX ст. положень про організацію влади в Українській державі з можливістю включення до державних органів посади президента; 5) недоцільність виконання президентських функцій "колегіальним главою держави" під час перебування УРСР у складі СРСР; 6) інституціоналізація поста президента СРСР в 1990 р. і неможливість керівництва СРСР зупинити процес розпаду Союзу; 7) проголошення в УРСР у липні 1990 р. принципу розподілу влади; 8) суб'єктивні підстави введення інституту президентства й обрання Президента України були пов'язані із зіткненням інтересів окремих політичних сил, неспроможних на початку 90-х рр. отримати більшість у Парламенті, але таких, що мали можливість впливати на конкретну особу - Президента [27, с. 9].

На нашу думку, "інститут Президента" варто розглядати ширше, а саме як одну із систем органів влади в Україні, оскільки посаду Президента України обіймає одна особа, котра на період обрання наділена певними повноваженнями й обов'язками. Практичне втілення у життя отриманих повноважень однією особою є нереальним, тому для виконання поставлених Конституцією завдань Президент отримав Адміністрацію, штат радників, власний бюджет, адміністрації на рівні областей та районів країни. Відповідна структура становить команду, яку на чолі з Президентом України варто класифікувати як "інститут Президента".

Різні аспекти становлення і характеристики місця інституту Президента в механізмі реалізації державної влади розкривали у своїх працях як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. З огляду на міждисциплінарний характер дослідження проблем становлення, розвитку, функціонування інституту Президента як інституту права й інституту держави наукові пошуки проводяться вченими-юристами, політологами, фахівцями в галузі державного управління, історії тощо.

Аналіз останніх публікацій свідчить, що теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження інституту Президента в контексті конституційного права України висвітлені в наукових роботах В.В. Сухонос [32, с. 240-261], В.А. Шатіла [37-39], Г.С. Журавльова [7, с. 32-35], М.І. Зелінської [13], А. Колодій [20] та ін. Значний внесок у дослідження інституту Президента в механізмі реалізації державної влади зробили відомі в галузі права науковці Н.Г. Плахотнюк [27], В.Ф. Погорілко [28], І.М. Старків [31] та ін.

Дослідженням історії традицій становлення інституту глави держави в Україні займалися В. Бараєв, Г Кривчик [1, с. 10-20], М.І. Зелінська [13-14], М. Кармазіна [17-18], Н.В. Кононенко [21]. Суспільно-політичні передумови запровадження інституту Президента на початку 1990-х рр. розкрив у своїй статті І. Процик [30]. Роль політичних партій України у формуванні інституту Президентства висвітлив О.С. Терзі [33]. Роль інституту Президента України в структурі державного управління досліджували О. Корх, Б. Глотов та І. Карнаух [23]. Значна частина праць науковців присвячена порівняльній характеристиці інституту Президента України з такими ж інститутами Франції, США (роботи О.В. Бойко та О.Т. Волощук [2-3]).

В історико-правому аспекті варто відзначити дослідження В.В. Горбатюк, де автор зосередився на історії формування системи повноважень Президента у правовій системі координат, що випливали з Конституції та існуючих законів України [5]. Окремі структурні елементи інституту Президента досліджувала О.І. Зозуля, котра здійснила аналіз нормативно-правових засад формування сучасної Адміністрації Президента України [15, с. 408-418].

З позиції конституційних засад діяльності Президента здійснено аналіз президентської вертикалі в системі вищих органів влади в Україні у праці Ф.Г. Бурчака [3]. Інституту Президента приділено увагу в монографії С.В. Лінецького, який досліджував його в контексті політико-правового аналізу державного режиму в Україні. Так, дослідник розглядав розвиток інституту Президента через призму еволюції повноважень Глави Української держави. Науковець, по-перше, незвично виділяв президентську республіку, під якою мав на увазі конструкцію, коли Президент є главою держави й виконавчої влади, сам керував урядом, призначав та звільняв міністрів, одночасно Парламент не втручався у діяльність уряду. Ця модель, згідно з думкою автора, в Україні цілісного й завершеного вигляду не набула, а проіснувала впродовж 1991-1996 рр. Вона добре простежувалася у вигляді тенденції державного розвитку в 1991-1992 та 1995-1996 рр. як домінанта політико- правового й конституційного процесу. Особливо посилилася ця тенденція протягом 19951996 рр. під час ухвалення нової Конституції.

По-друге, С.В. Лінецький виділяв квазіпрезидентську республіку, коли Президент є главою держави й виконавчої влади, керує урядом опосередковано, через одноосібно призначеного Прем'єр-міністра, звільняє їх самостійно, а Парламент не втручається або має обмежене поле втручання в роботу уряду. Зазначена модель повністю реалізувалася лише в 1995-1996 рр., але як тенденція еволюції форми правління простежувалася в 19911995 рр.

По-третє, автор монографії виокремлює президентсько-парламентську республіку, коли Президент є главою держави й виконавчої гілки влади, за його поданням Парламент призначає Прем'єр-міністра. У межах цієї моделі Парламент не мав права висувати власну кандидатуру на посаду голови уряду, а Кабінет Міністрів України зберігав подвійне підпорядкування Президентові та Парламенту. Ця модель реально існувала, згідно з висновками дослідника, у 1991-1995 рр., особливо була послаблена у 1992-1993 та 19941995 рр.; у вигляді тенденції еволюції інституту Президента зберігається й після 1996 р.

По-четверте, С.В. Лінецький виділяв парламентсько-президентську республіку, коли Президент виступає главою держави, а прем'єр-міністр очолює виконавчі структури влади й обирається та затверджується Президентом і Парламентом спільно. У цілісному вигляді ця модель не існувала, а як тенденція виявилася особливо помітною в 1993-1994 рр. [25, с. 34].

Окрему частину матеріалу складають праці історичного характеру, у яких розглядається перебіг суспільно-політичних подій та у відповідному історичному контексті аналізувався інститут Президента в Україні. До таких досліджень варто віднести розвідку В. Зайцева. Домінуючим напрямом у дослідженні автора є інститутут Президента, а саме аналіз конституційних повноважень і процес історичної еволюції структури. У концептуальному аспекті переважаючим є розгляд інституту Глави Держави в системі координат співвідношення повноважень Президента та Верховної Ради України із висвіленням історичних трансформацій президентсько-парламентської моделі в парламентсько-президенстську і в подальшому у президенсько-парламентську [8, с. 5-29].

О.В. Кінаєв у запропонованій ним типології інститутів президента в різних державах виділив Україну в самостійну групу, зазанаючи, що "український тип правомірно розглядати в якості перхідного між французьким та російським" [19].

Відзначаючи значний внесок науковців у вивчення окресленої проблеми, вважаємо за доцільне зауважити, що історичний аспект запровадження та розвитку інституту Президента в Україні в умовах становлення Української незалежної держави належно не розкритий.

Інститут Президента України як одноособового Глави Держави є порівняно новим явищем у політичному житті й державному будівництві. Тривалий час в Україні функції Глави Держави виконували переважно Верховна Рада Української PCP, яка вважалася найвищим органом державної влади в республіці, її Президія як постійно діючий орган державної влади та її Голова. Теоретичною основою зосередження функцій Глави Держави у Верховній Раді Української РСР в особі її постійно діючого органу - Президії - була концепція "колективного президента", яким вважалася Президія. Про ідею введення посади Президента СРСР офіційно було заявлено 12 лютого 1990 р. на засіданні Президії Верховної Ради СРСР, у зв'язку із чим було прийнято постанову про склад комісії для підготовки пропозицій, пов'язаних із запровадженням поста Президента СРСР. Навесні 1991 р. таку посаду Президента було засновано в РРСФР. Відтоді в Україні розпочався процес підготовки відповідної законодавчої бази, що стосувалася заснування посади Президента УРСР. Так, 5 липня 1991 р. Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки № 1293-ХІІ "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" було законодавчо закріплено заснування поста Президента. Статус Президента Української PCP та його повноваження було визначено Конституцією Української PCP, відповідно до якої Президент був найвищою посадовою особою Української держави та главою виконавчої влади [9]. Того ж дня Верховна Рада УРСР прийняла закони "Про Президента Української РСР" і "Про вибори Президента Української РСР" [10; 11]. Теоретичною основою становлення структури Президента на цьому етапі була насамперед Концепція нової Конституції України, схвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 р. [29]. Практичною відправною точкою втілення в реальність інстититуту Президента став акт проголошення незалежності України, референдум та вибори Президета України 1 грудня 1991 р.

Проте конституювання інституту Президента активно та всебічно тривало під час конституційного процесу, пов'язаного з підготовкою нової Конституції України і внесенням низки змін і доповнень до чинної на той час Конституції. Про це свідчать, зокрема, проекти Конституції України в редакціях 1992, 1993, 1995 рр., та Конституційний договір, укладений між Президентом України і Верховною Радою України 8 червня 1995 р. За цими проектами Конституції України і Конституційним договором Президент України набував статусу Глави Держави і глави виконавчої влади. Остаточно статус Президента був визначений Конституцією України 1996 р. [22].

Для забезпечення здійснення своїх повноважень як Глави держави Президент України 13 грудня 1991 р. своїм указом створив державний орган "Адміністрацію Президента України". Загальне керівництво Адміністрацією Президента здійснював секретар, який призначався на посаду і звільнявся з неї Президентом України. Основними завданнями Адміністрації були організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне й інше забезпечення діяльності Глави Держави [34]. Відповідно до указу Адміністрація набула такої структури: група помічників та референтів Президента України; юридичне управління Президента України і Кабінету Міністрів України; служба Президента України з міжнародних питань; служба Президента України з питань внутрішньої політики; служба Президента України з питань територій; інформаційна служба Президента України; прогнозно-аналітична служба Президента України; служба Протоколу Президента України; прес-служба Президента України і Кабінету Міністрів України; служба безпеки Президента України; загальний відділ; відділ нагород; відділ у питаннях громадянства; відділ у питаннях помилування; відділ листів і прийому громадян; відділ оргтехніки і комп'ютеризації; канцелярія; сектор кадрів; сектор контролю.

Адміністрація з часом перетворилася на потужну інституцію, через яку Президент здійснював безпосередню виконавчу владу в державі. Адміністрація не була передбачена Конституцією 1996 р. як окремий суб'єкт влади, оскільки підпадала під дію ст. 106 п. 28 Конституції про право Президента формувати консультативні, дорадчі й інші допоміжні органи та служби в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті [22].

Нинішній інститут Президента в Україні створився не відразу. Він пройшов кілька етапів розвитку за назвою і статусом. Спочатку Президент України був найвищою посадовою особою в державі, потім - Главою Держави і Главою виконавчої влади, лише згодом - главою держави.

З'ясовано, що тема виникнення і становлення недостатньо розкрита в сучасному українському науково-історичному просторі. Причини утворення висвітлені лише вченими-політологами в контексті загальнополітичних подій кінця перебудови в СРСР. Інституційне становлення Президента та набуття ним повноважень розкрито фахівцями конституційного права в розрізі історії розвитку конституційних процесів в Україні. Головним джерелом для аналізу історії становлення інституту Президента залишаються закони України та укази Президента. При аналізі поняття "інститут Президента" встановлено, що науковці використовують терміни, подібні за формулюванням, але різні за суттю. Відповідно потребує від науковців єдиного підходу вживання терміну "інститут Президента" при дослідженні структури та повноважень, що пов'язані з Президентом. Термін "інститут Президенства" варто використовувати при дослідженні історії діяльності конкретного Президента України. На нашу думку, "інститут Президента" варто розглядати ширше, а саме як одну із систем державних органів влади в Україні, оскільки для виконання поставлених Конституцією завдань Президент отримав Адміністрацію, штат радників, власний бюджет, адміністрації на рівні адміністративних одиниць країни. Відповідна структура становить команду Президента. Цю структуру на чолі із Президентом України варто класифікувати як "інститут Президента".

Висвітлено історію формування структури інституту Президента в Україні. З кожним роком незалежності інститут Президента набував значимості у вертикалі державного управління як за правами й обов'язками, закріпленими в Конституції України, так і за викликами, які залежали від темпів розвитку Української держави, що знаходило своє відображення в указах Президента України та законах Верховної Ради України, які ініціювали зміни до Основного закону країни. Загалом у період 1991-1996 рр. відбулося організаційне становлення "інституту Президента". Прийняття 28 червня 1996 р. Основного Закону України дозволило конституційно затвердити посаду Президента та надати новий вектор для розвитку інституту Президента.

Література та джерела

1. Бараєв В. Інститут глави держави: Українська традиція та сьогодення / В. Бараєв, Г. Кривчик // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ - 2008. - Випуск 1 (31). - С. 10-20.

2. Бойко О.В. Інститут президенства в Україні і США (порівняльно-правовий аналіз): автореф. дис... канд. юрид. наук / О.В. Бойко. - К., 2004. - 20 с.

3. Бурчак Ф.Г. Президент України / Ф.Г. Бурчак; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К. : Ін Юре, 1997. - 24 с. - (Бібліотечка "Нова Конституція України").

4. Волощук О.Т. Інститут Президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика. Монографія / О.Т. Волощук. - Чернівці: Технодрук, 2009. - 301 с.

5. Горбатюк В.В. Інститут Президентства в Україні: історико-правовий аспект [Електронний ресурс]: електронна бібліотека юридичної бібліотеки "Правознавець" - Режим доступу: http:// pravoznavec.com.ua/period/article/7176/%C2 - Заголовок з екрану.

6. Елисеев Б.П. Институт Президента Российской Федерации: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Б.П. Елисеев. - М., 1992. - 20 с.

7. Журавльова Г.С. Інститут президентства в Україні на етапі проведення конституційної реформи / Г.С. Журавльова, О.Д. Чуднівець // Влада. Людина. Закон. - 2007. - № 2. - С. 32-35.

8. Зайцев В. Конфлікти між гілками влади в процесі їх становлення (1991-1996) / В. Зайцев. - В кн.: Становлення владних структур в Україні (1991-1996) / Редкол.: О. Гарань, В. Кулик, О. Майборода. - К., 1997. - С. 5-29.

9. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" від 5 липня 1991 р. (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 33, ст.445 [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1293-12 - Заголовок з екрану.

10. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про Президента Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 33, ст. 446), (Вводиться в дію Постановою ВР № 1296-XII (1296-12) від 05.07.91, ВВР, 1991, № 33, ст. 447) [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1295-12 - Заголовок з екрану.

11. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 5 липня 1991 року № 1297XII "Про вибори Президента Української РСР" // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). - 1991. - № 33. - Ст. 448.

12. Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%D1%80 - Заголовок з екрана.

13. Зелінська М.І. Формування напівпрезидентської форми правління в Україні у 1991 - 1995 роках / М.І. Зелінська // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2003 - 2004 рр. Секція історичних наук / Відпов. ред. П.В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - С. 147-148.

14. Зелінська М.І. Трансформація інституту президентства: ретроспектива / М.І. Зелінська [Електронний ресурс]: офіційний сайт журналу Верховної Ради України "Віче" - Режим доступу: http://www.viche.info/journal/244/ - Заголовок з екрана.

15. Зозуля О.І. Правові засади формування Адміністрації Президента України / О.І. Зозуля // Форум права. - 2011. - № 1. - С. 408-418 [Електронний ресурс]: офіційний сайт Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського: - Режим доступу: https:///.nbuv.gov.ua/e-journals/2011-1/11zoifpu. pdf - Заголовок з екрану.

16. Каинов В.И. Институт президентства: конституционно-правовой статус: дисс. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук / В.И. Каинов. - СПб., 1999. - 407 с.

17. Кармазіна М. Інститут президентства: походження та сутність феномена / М. Кармазіна [Електронний ресурс]: Український центр політичного менеджменту - Режим доступу: http://www. politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=26&c=355 - Заголовок з екрану.

18. Кармазіна М. Президенство: український варіант / М. Кармазіна. - К., 2007. - 268 с.

19. Кинаев А.В. Институт президенства в странах Центральной и Восточной Европы как индикатор процесса политической трансформации / А.В. Кинаев // Полис. - 2002. - № 2. - С. 126137.

20. Колодій А. У питаннях конституціоналізму я великий консерватор / А. Колодій [Електронний ресурс]: Діалог - Режим доступу: http://dialogs.org.ua/dialog.php?id-=54&op_ id=915#915 - Заголовок з екрана.

21. Кононенко Н.В. Інститут президентства в Україні: політологічний аналіз: автореф. дис. канд. політ. наук / Н.В. Кононенко; НАН України, Ін-т політ, і етнонац. досліджень. - К., 1996. - С. 6 заг 14 с.

22. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141.

23. Корх О. Роль інституту Президента за парламентсько-президентської форми державного правління в Україні / О. Корх, Б. Глотов, І. Карнаух // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ. - 2008. - Випуск 2 (32). - С. 2-10.

24. Кохановський В.В. Інститут президентства та строк його повноважень в Україні та інших країнах світу: порівняльно-правовий аналіз / В.В. Кохановський [Електронний ресурс]: Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2012. - № 2. - С. 46-50. - Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/j-pdf/Npnau_2012_2_11.pdf - Заголовок з екрана.

25. Лінецький С.В. Метаморфози державного режиму України (політико-правовий аналіз) / С.В. Лінецький. - К., 2003. - 234 с.

26. Пахарєв А.Д. Політичні інститути і процеси в сучасній Україні. Навчальний посібник /

27. Д. Пахарєв. - К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2011. - 182 с.

28. Плахотнюк Н.Г. Інститут президентства в Україні: становлення та розвиток: монографія / Н.Г. Плахотнюк, В.І. Мельниченко; НАДУ при Президентові України. - К.: Видавн. дім "Максімус", 2004. - 126 с.

29. Погорілко В.Ф. Інститут президентства в Україні / В.Ф. Погорілко // Державотворення і право творення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За заг. ред. Ю.С. Шемчушенка: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. - 114 с.

30. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про Концепцію нової Конституції України" Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 35, ст.466 [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1213-12 - Заголовок з екрана.

31. Процик І. Суспільно-політичні передумови запровадження інституту президентства в Україні на початку 90 рр. XX ст. / І. Процик [Електронний ресурс]: офіційний сайт Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського: - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NZT- NPU/Ist/2009_2/materialy/2009_2/Protsyk.pdf - Заголовок з екрана.

32. Старків І.М. Історико-правові витоки інституту президентства в Україні та світі /

33. І.М. Старків // Форум права. - 2012. - № 4 [Електронний ресурс]: офіційний сайт Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського - Режим доступу: http://arhive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012- 4/12cimutc.pdf - Заголовок з екрана.

34. Сухонос В.В. Інститут глави держави в конституційному праві: монографія /

35. В. Сухонос. - Суми ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. - 339 с.

36. Терзі О.С. Роль політичних партій України у формуванні інституту президентства (19911996 рр.) / О.С. Терзі // Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - № 2. - С. 157.

37. Указ Президента України від 13 грудня 1991 року № 6 "Про Адміністрацію Президента України" [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/6/91 - Заголовок з екрана.

38. Указ Президента України від 14 грудня 1996 р. № 1220 "Про адміністрацію Президента України" [Електронний ресурс]: офіційний сайт Верховної Ради України - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1220/96 - Заголовок з екрана.

39. Хмарук Т Поняття та значення інституту Президента України / Т. Хмарук [Електронний ресурс]: Науковий блог Національного університету "Острозьська Академія" - Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2013/ponyattya-ta-znachennya-instytutu-prezydenta-ukrajiny/ - Заголовок з екрана.

40. Шатіло В.А. Теоретичні проблеми інституту президентства в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / В.А. Шатіло. - К., - 2005. - 15 с.

41. Шатіло В.А. Місце Президента України в системі органів державної влади / В.А. Шатіло // Право України. - 2003. - № 5. - С. 24-27.

42. Шатіло В.А. Інститут президентства в системі державної влади України / В.А. Шатіло. - К., 2004. -159 с.

43. REFERENCES

44. Barayev V. Instytut hlavy derzhavy: Ukrayinska tradytsiya ta sohodennya / V. Barayev, H. Kryvchyk // Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnya: Zbirnyk naukovykh prats / redkol.: S.M. Ser'ohin (holov. red.) ta in. - Dnipropetrovsk: DRIDU NADU. - 2008. - Vypusk 1 (31). - S. 10-20.

45. Boyko O.V. Instytut prezydenstva v Ukrayini i SShA (porivnyalno-pravovyy analiz): avtoref. dys... kand. yuryd. nauk / O.V. Boyko. - K., 2004. - 20 s.

46. Burchak F.H. Prezydent Ukrayiny / F.H. Burchak; NAN Ukrayiny, Instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho. - K.: In Yure, 1997. - 24 s. - (Bibliotechka "Nova Konstytutsiya Ukrayiny").

47. Voloshchuk O.T. Instytut Prezydenta u Frantsiyi, Rosiyi ta Ukrayini: konstytutsiyni normy i politychna praktyka. Monohrafiya / O.T. Voloshchuk. - Chernivtsi: Tekhnodruk, 2009. - 301 s.

48. Horbatyuk V.V. Instytut Prezydentstva v Ukrayini: istoryko-pravovyy aspekt [Elektronnyy resurs]: elektronna biblioteka yurydychnoyi biblioteky "Pravoznavets'" - Rezhym dostupu: http:// pravoznavec.com.ua/period/article/7176/%C2 - Zaholovok z ekranu.

49. Eliseev B.P. Institut Prezidenta Rossiyskoy Federatsii: avtoref. diss. na soiskanie uchenoy stepeni kand. yurid. nauk / B.P. Eliseev. - M., 1992. - 20 s.

50. Zhuravlova H.S. Instytut prezydentstva v Ukrayini na etapi provedennya konstytutsiynoyi reformy / H.S. Zhuravlova, O.D. Chudnivets // Vlada. Lyudyna. Zakon. - 2007. - № 2. - S. 32-35.

51. Zaytsev V. Konflikty mizh hilkamy vlady v protsesi yikh stanovlennya (1991-1996) / V. Zaytsev. - V kn.: Stanovlennya vladnykh struktur v Ukrayini (1991-1996) / Redkol.: O. Haran, V. Kulyk, O. Mayboroda. - K., 1997. - S. 5-29.

52. Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Sotsialistychnoyi Respubliky "Pro zasnuvannya posta Prezydenta Ukrayinskoyi RSR i vnesennya zmin ta dopovnen do Konstytutsiyi (Osnovnoho Zakonu) Ukrayinskoyi RSR" vid 5 lypnya 1991 r. (Vidomosti Verkhovnoyi Rady URSR (VVR), 1991, № 33, st.445 [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1293-12 - Zaholovok z ekranu.

53. Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Sotsialistychnoyi Respubliky "Pro Prezydenta Ukrayinskoyi RSR" (Vidomosti Verkhovnoyi Rady URSR (VVR), 1991, № 33, st. 446), (Vvodytsya v diyu Postanovoyu VR № 1296-XII (1296-12) vid 05.07.91, VVR, 1991, № 33, st. 447) [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1295-12 - Zaholovok z ekranu.

54. Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Sotsialistychnoyi Respubliky vid 5 lypnya 1991 roku № 1297-XII "Pro vybory Prezydenta Ukrayinskoyi RSR" // Vidomosti Verkhovnoyi Rady URSR (VVR). - 1991. - № 33. - St. 448.

55. Zakon Ukrayiny "Pro Radu natsionalnoyi bezpeky i oborony Ukrayiny" vid 5 bereznya 1998 r. № 183/98-VR [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%D1%80 - Zaholovok z ekrana.

56. Zelinska M.I. Formuvannya napivprezydentskoyi formy pravlinnya v Ukrayini u 1991 - 1995 rokakh / M.I. Zelinska // Pratsi naukovoyi konferentsiyi Donetskoho natsionalnoho universytetu za pidsumkamy naukovo-doslidnoyi roboty za period 2003 - 2004 rr. Sektsiya istorychnykh nauk / Vidpov. red. P.V. Dobrov. - Donets'k: Vyd-vo DonNU, 2005. - S. 147-148.

57. Zelinska M.I. Transformatsiya instytutu prezydentstva: retrospektyva / M.I. Zelinska [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt zhurnalu Verkhovnoyi Rady Ukrayiny "Viche" - Rezhym dostupu: http://www.viche.info/journal/244/ - Zaholovok z ekrana.

58. Zozulya O.I. Pravovi zasady formuvannya Administratsiyi Prezydenta Ukrayiny / O.I. Zozulya // Forum prava. - 2011. - №1. - S. 408-418 [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Natsionalnoyi biblioteky imeni V.I. Vernadskoho: - Rezhym dostupu: https:///.nbuv.gov.ua/e-journals/2011- 1/11zoifpu.pdf - Zaholovok z ekranu.

59. Kainov V.I. Institut prezidentstva: konstitutsionno-pravovoy status: diss. na soiskanie uchenoy stepeni d-ra yurid. nauk / V.I. Kainov. - SPb., 1999. - 407 s.

60. Karmazina M. Instytut prezydentstva: pokhodzhennya ta sutnist fenomena / M. Karmazina [Elektronnyy resurs]: Ukrayinskyy tsentr politychnoho menedzhmentu - Rezhym dostupu: http://www. politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=26&c=355 - Zaholovok z ekranu.

61. Karmazina M. Prezydenstvo: ukrayinskyy variant / M. Karmazina. - K., 2007. - 268 s.

62. Kinaev A.V. Institut prezidenstva v stranakh Tsentralnoy i Vostochnoy Evropy kak indikator protsessa politicheskoy transformatsii / A.V Kinaev // Polis. - 2002. - № 2. - S. 126-137.

63. Kolodiy A. U pytannyakh konstytutsionalizmu ya velykyy konservator / A. Kolodiy [Elektronnyy resurs]: Dialoh - Rezhym dostupu: http://dialogs.org.ua/dialog.php?id-=54&op_id=915#915 - Zaholovok z ekrana.

64. Kononenko N.V Instytut prezydentstva v Ukrayini: politolohichnyy analiz: avtoref. dys. kand. polit. nauk / N.V. Kononenko; NAN Ukrayiny, In-t polit. i etnonats. doslidzhen. - K., 1996. - S. 6 zah 14 s.

65. Konstytutsiya Ukrayiny. Pryynyata na pyatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 28 chervnya 1996 roku // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR). - 1996. - № 30. - St. 141.

66. Korkh O. Rol instytutu Prezydenta za parlamentsko-prezydentskoyi formy derzhavnoho pravlinnya v Ukrayini / O. Korkh, B. Hlotov, I. Karnaukh // Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnya: Zbirnyk naukovykh prats / redkol.: S.M. Serohin (holov. red.) [ta in.]. - Dnipropetrovsk: DRIDU NADU. - 2008. - Vypusk 2 (32). - S. 2-10.

67. Kokhanovskyy V.V. Instytut prezydentstva ta strok yoho povnovazhen v Ukrayini ta inshykh krayinakh svitu: porivnyalno-pravovyy analiz / V.V. Kokhanovskyy [Elektronnyy resurs]: Yurydychnyy visnyk. Povitryane i kosmichne pravo. - 2012. - № 2. - S. 46-50. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov. ua/j-pdf/Npnau_2012_2_11.pdf - Zaholovok z ekrana.

68. Linetskyy S.V. Metamorfozy derzhavnoho rezhymu Ukrayiny (polityko-pravovyy analiz) / S.V. Linetskyy. - K., 2003. - 234 s.

69. Pakharyev A.D. Politychni instytuty i protsesy v suchasniy Ukrayini. Navchalnyy posibnyk / A.D. Pakharyev. - K.: Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrayiny, 201 1. - 182 s.

70. Plakhotnyuk N.H. Instytut prezydentstva v Ukrayini: stanovlennya ta rozvytok: monohrafiya / N.H. Plakhotnyuk, V.I. Melnychenko; NADU pry Prezydentovi Ukrayiny. - K.: Vydavn. dim "Maksimus", 2004. - 126 s.

71. Pohorilko V.F. Instytut prezydentstva v Ukrayini / V.F. Pohorilko // Derzhavotvorennya i pravo tvorennya v Ukrayini: dosvid, problemy, perspektyvy / Za zah. red. Yu.S. Shemchushenka: Monohrafiya. - K.: In-t derzhavy i prava im. V.M. Korets'koho, 2001. - 114 s.

72. Postanova Verkhovnoyi Rady Ukrayinskoyi RSR "Pro Kontseptsiyu novoyi Konstytutsiyi Ukrayiny" Vidomosti Verkhovnoyi Rady URSR (VVR), 1991, № 35, st.466 [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1213- 12 - Zaholovok z ekrana.

73. Protsyk I. Suspilno-politychni peredumovy zaprovadzhennya instytutu prezydentstva v Ukrayini na pochatku 90 rr. XX st. / I. Protsyk [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Natsionalnoyi biblioteky imeni V.I. Vernadskoho: - Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NZT- NPU/Ist/2009_2/materialy/2009_2/Protsyk.pdf - Zaholovok z ekrana.

74. Starkiv I.M. Istoryko-pravovi vytoky instytutu prezydentstva v Ukrayini ta sviti / I.M. Starkiv // Forum prava. - 2012. - № 4 [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Natsionalnoyi biblioteky imeni V.I. Vernadskoho - Rezhym dostupu: http://arhive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12cimutc.pdf - Zaholovok z ekrana.

75. Sukhonos V.V. Instytut hlavy derzhavy v konstytutsiynomu pravi: monohrafiya / V.V. Sukhonos. - Sumy DVNZ "UABS NBU", 2011. - 339 s.

76. Terzi O.S. Rol politychnykh partiy Ukrayiny u formuvanni instytutu prezydentstva (19911996 rr.) / O.S. Terzi // Nauka. Relihiya. Suspilstvo. - 2004. - № 2. - S. 157.

77. Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 13 hrudnya 1991 roku № 6 "Pro Administratsiyu Prezydenta Ukrayiny" [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/6/91 - Zaholovok z ekrana.

78. Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 14 hrudnya 1996 r. № 1220 "Pro administratsiyu Prezydenta Ukrayiny" [Elektronnyy resurs]: ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Rezhym dostupu: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1220/96 - Zaholovok z ekrana.

79. Khmaruk T Ponyattya ta znachennya instytutu Prezydenta Ukrayiny / T Khmaruk [Elektronnyy resurs]: Naukovyy bloh Natsionalnoho universytetu "Ostrozska Akademiya" - Rezhym dostupu: http://naub.oa.edu.ua/2013/ponyattya-ta-znachennya-instytutu-prezydenta-ukrajiny/ - Zaholovok z ekrana.

80. Shatilo V.A. Teoretychni problemy instytutu prezydentstva v Ukrayini: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk / V.A. Shatilo. - K., - 2005. - 15 s.

81. Shatilo V.A. Mistse Prezydenta Ukrayiny v systemi orhaniv derzhavnoyi vlady / V.A. Shatilo // Pravo Ukrayiny. - 2003. - № 5. - S. 24-27.

82. Shatilo V.A. Instytut prezydentstva v systemi derzhavnoyi vlady Ukrayiny / V.A. Shatilo. - K., 2004. -159 s.

Размещено на Allbest.ru