Архівні фонди фінансових установ Російської імперії ХІХ-початку ХХ століть в державних архівах України: загальна характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

АРХІВНІ ФОНДИ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ В ДЕРЖАВНИХ АРХІВАХ УКРАЇНИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Сергій Кулешов, доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи

Микола Тупчієнко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи

Максим Линченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи Центральноукраїнський національний технічний університет

ARCHIVAL FUNDS OF THE RUSSIAN EMPIRE FINANCIAL INSTITUTIONS 19TH - EARLY 20^TH CENTURY AT UKRAINE STATE ARCHIVES: GENERAL CHARACTERISTICS

ABSTRACT

Scientific studies related to The Russian Empire financial institutions history being functioned at Ukrainian lands advanced significantly during the independence of Ukraine.Modern domestic studies of the Empire financial institutions located at Ukrainian territory at 19th - early 20th centuries are extensively using archival sources. Despite this fact, general characteristic of these archival funds at Ukraine state archives is an urgent problem.

The purpose of this publication is general characteristics of Ukraine state archives funds by types and kinds of stored funds that belonged to financial institutions located at Ukrainian territory within former Russian Empire in the 19th - early 20th centuries. There were used Ukraine state archives Guidebooks and Annotated Inventory Registers to compile list of Financial Institutions Documents funds.

The article is considering Ukraine state archives funds keeping documents of the following financial institutions: banks, government chambers, treasuries, tax inspectors, tax offices, appraisal commissions, excise offices, customs offices, credit institutions, savings and loan partnerships, insurance companies, and cash offices.

Ukraine state archives funds are holding almost all types of Financial Institutions documents peculiar to Russian Empire 19th - early 20th centuries. Archive funds most massive in terms of volume are documents of tax inspectors, credit institutions, savings and loan partnerships, and cash offices, which are stored in almost all Ukraine state archives.

Further perspective research areas based on the general characteristics of The Russian Empire Financial institutions' documents 19th - early 20th cc. at Ukraine state archives would be determination of financial documents archives accumulation consistent patterns, functioning peculiarities of financial institutions at Ukrainian lands in the 19th - early 20th century, definition of archive funds attributes specific to Ukraine located financial institutions, as well as discovery of unique historic financial documents.

Keywords: archival documents funds, financial institutions, Ukraine, Russian Empire, 19th - early 20th centuries.

Постановка проблеми. В останні десятиріччя в Україні значно підвищився рівень опрацювання наукових проблем, пов'язаних з історією функціонування фінансових установ Російської імперії. Це, переважно, зумовлено необхідністю вивчення досвіду організації роботи зазначених установ у період становлення власного державного апарату незалежної України, з одного боку, і зняття «білих плям» дослідницької тематики з функціонування таких установ на українських землях через слабкий інтерес до цих процесів у радянські часи - з іншого. Незважаючи на те, що сучасні вітчизняні дослідження діяльності фінансових установ Російської імперії в Україні ХІХ - початку ХХ ст. базуються на широкому використанні архівних джерел, актуальною є проблема представлення загальної характеристики фондів, що пов'язані з цією проблематикою, що зберігають в державних архівах нашої країни. Ця інформація дозволить більш ефективно вивчати функціонування фінансових установ Російської імперії на українських землях та здійснювати дослідження в нових напрямах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку фінансових установ Російської імперії часто розгадалася дослідниками в межах висвітлення загальної структури державних установ. До таких досліджень слід віднести наукові праці Н. Єрошкіна (Єрошкін, 1960), А. Скальковського (Скальковский, 1838), М. Топлигіна (Топлигін, 1894), І. Янжула (Янжул, 1895).

Зміст напрямів функціонування та типологію фінансових установ Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст., що діяли на території України, допомогли визначити праці В. Орлика (В. Орлик, 2003; 2007 а; 2007 Ь; 2008; 2019), О. Гуржія (В. Орлик, Гуржій, 2011). О. Головка (Головко, 2005; 2010); В. Стойчева (Стойчев, 2010), Л. Годунової (Годунова, 2014), С. Орлик (С. Орлик, 2010; 2017 а; 2017 Ь ) та інших.

Активно зростає науковий інтерес до вивчення місцевих фінансів та установ Російської імперії Наддніпрянської України, особливо в межах функціонування органів місцевого самоврядування. Це праці В. Шандри (Шандра, 2005), Р. Жвалюк (Жвалюк, 2001), С. Орлик (С. Орлик, 2018; 2019), О. Шпортун (Шпортун, 2019),.

Підвищення ролі досліджень фінансової документації в Україні характеризують спроби обґрунтувати засади нового напряму джерелознавства - кредитно-банківського (Войцехівська; Радченко, 2020).

Сучасні вітчизняні науковці також приділяють увагу архівознавчому дослідженню спеціалізованих фінансових установ Російської імперії Наддніпрянської України. Так, О. Шпортун (Шпортун, 2020) проаналізовано склад архівного фонду Державного архіву Київської області «Київська казенна палата м. Київ» та систематизовано описи справ відповідно до структурних одиниць Київської казенної палати.

Метою статті є характеристика наявності фондів фінансових установ Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. в державних архівах України за типами і видами цих установ, а також систематизація архівних фондів відповідно до фінансових установ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Після проведення низки реформ наприкінці ХVШ століття та уніфікації системи адміністративного устрою Російської імперії вагому роль у фінансовому управлінні відігравала казенна палата. Так, згідно з указом 7 листопада 1775 року було створено палату для організації домобудівних справ та контролю державних доходів (ПСЗРИ, 1775. №14392). До компетенції казенних палат входили обов'язки «розглядати домобудівні та казенні справи губернії, такі як: збір відомостей про чисельність населення, вести перепис населення, збирати відомості про доходах і видатках, ревізія рахунків, соляні справи, утримання державних установ, які знаходилися на території губернії. Також до компетенції казенних палат було віднесено нагляд за порядком організації проведення зборів (тобто здійснювався нагляд щоб додаткові збори не стягувалися з населення), а у разі виникнення спірних ситуацій казенним палатам доручено передавати справи на розгляд суду» (Шпортун, 2020: 189-190).

Слід зауважити, що для комплексного дослідження фінансових установ Російської імперії та виявлення архівних документів, що розкривають діяльність казенних палат, пропонуємо систематизувати архівні фонди за ознакою приналежності архівних фондів до фінансових установ. Це дасть змогу більшою мірою оглянути весь масив архівних документів , які стосуються фінансових установ, виявити прогалини та полегшити пошук інформації. Документальна спадщина діяльності фінансових установ зосереджена у різнопланових архівних фондах. Досить часто документальний масив однієї установи утворюють декілька архівних фондів, які містяться в одній або ж у декількох архівних установах країни. Тому для всебічного та комплексного огляду архівних фондів фінансових установ Російської імперії в архівах України, пропонуємо систематизувати архівні фонди за ознакою приналежності архівних фондів до фінансових установ.

Розглянемо, в яких державних архівах (далі - держархів, ДА) зберігають архівні фонди за типами та в идами фінансових установ.

Таблиця 1

Архівні фонди казенних палат у державних архівах України

Документальна спадщина діяльності казенних палат представлена у таких фондах державних архівів України: Волинської (ДА Волинської області), у місті Брацлав (ДА Вінницької області), Київської (ДА Київської області), Херсонської (ДА Одеської та Херсонської областей), Полтавської (ДА Полтавської області), Харків (ДА Харківської області), Чернігівської та Новгород-Сіверської (ДА Чернігівської області).

Інститут податних інспекторів, як відомо, було запроваджено 30 квітня 1885 року як виконавчого органу казенної палати. Кожен податний інспектор мав під контролем певну податкову дільницю (Годунова, 2014: 298).

Фонди податних інспекторів У частині путівників та анотованих реєстрах фондів обласних держархівів помилково замість терміна «податний інспектор» зафіксовано «податковий інспектор». та їх канцелярій зберігаються майже в усіх обласних державних архівах.

Таблиця 2

Архівні фонди податних інспекторів у державних архівах України

Одночасно зі створенням казенних палат було запровадже но посаду повітового скарбника, який очолю вав повітове казначейство. (ПСЗРИ, 1775. №14392). Ми цілком підтримуємо твердження В. Орлика, що «повітові казначейства були виключно касовими установами, повноваження яких, здебільшого не виходили за межі прийому, збереження й видачі грошових коштів» (Орлик, 2007 Ь: 165). Слід зазначити, що повітові казначейства не мали повноважень самостійно збирати та витрачати кошти, а навпаки, зобов'язані були зберігати державні доходи та вести їх облік (ПСЗРИ, 1775. №14392).

У таблиці 3 наведено перелік архівних фондів, що зберігають в державних архівах України та відображають діяльність повітових казначейств.

Таблиця 3

Архівні фонди повітових казначейств у державних архівах України

Повітове казначейство

Продовження таблиці 3

Архівні фонди повітових казначейств зо середжені у таких архівних установах України: Володимир-Волинського, Ковельського (ДА Волинської обл.), Маріупольського, Слов'янського (ДА Донецької області), Вінницького, Липовецького, Могилів-Подільського, Ямпільського (ДА Вінницької обл. ), Новоград-Волинського, Радомисльського (ДА Житомирської обл.), Олександрівського (ДА Запорізької обл.), Київського, Переяславського (ДА Київської обл.), Єлисаветградського (ДА Кіровоградської обл.), Микол аївського (ДА Миколаївської обл.), Одеського (ДА Одеської обл.), Лохвицького (ДА Полтавської обл.), Конотопського, Кролевецького, Лебединського, Охтирського, Путивльського, Роменського, Сумського (ДА Сумської обл.), Богодухівського, Вовчанського, Зміївського, Ізюмського, Харківського (ДА Харківської обл.), Генічеського(Таврійської губернської казенної палати), Херсонського, Бериславського (ДА Херсонської обл.), Звенигородського, Золотоніського, Канівського, Черкаського, Чигиринського (ДА Черкаської обл.), Остерського (ЦДІАК). Збереглося декілька фондів губернських казначейств: Житомирського (ДА Житомирської обл.), Київського (ДА Київської обл.), Харківського (ДА Харківської обл.), Херсонського (ДА Херсонської обл.).

У Держархіві Чернігівської області зберігається низка фондів повітових казначейств: Городнянської, Чернігівської, Ніжинської, Козелецької, Новгород-Сіверської, Остерської, Борзенської, Березнянської, Сосницької, Прилуцької. У цьому архіві також є фонд Чернігівської губернської державної скарбниці (казначейства).

«Протягом першої половини ХІХ ст. у прикордонних українських губерніях сформувалася чітка система митних органів, що відігравали значну роль у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держави і впливали на економічний та культурний розвиток регіонів. В Україні існувала сформована система митниць. Так, зокрема, відповідно до статуту 1857 р. в українських губерніях існувало 6 митних округів та 20 митниць. Із 10 митниць першого класу в Україні діяло 3 - Одеська, Феодосійська та Керченська» (Орлик, 2007 Ь: 188-189).

У Державному архіві Одеської області зберігають такі архівні фонди митних установ: «Канцелярія начальника Одеського митного округу», «Одеська митниця», «Одеська портова митниця», «Внутрішня застава Одеського портофранко», «Одеський митний інспектор», «Канцелярія начальника Південного митного округу», «Херсонський митний інспектор, м. Херсон».

Таблиця 4

Архівні фонди митниць в державних архівах України

Появі широкої банківської системи Російської імперії передувала створена у 1860 р. система філій Державного банку, яка була підконтрольна міністерству фінансів. Також паралельно існували два державних іпотечних банки: Селянський поземельний банк та Державний дворянський земельний банк. Селянський поземельний банк, створений у 1882 році, надавав кредити переважно заможним селянам для придбання поміщицьких земель. Згодом, у 1885 році, було засновано Державний дворянський земельний банк, який кредитував виключно дворян (Банки в Російській імперії, 2011).

Бурхливий розвиток торгівлі та виробництва сприяв появі комерційних банків. Також наприкінці ХІХ ст. активно почала розвиватися мережа міських громадських банків, що створювали при міських думах. Капітал міського громадського банку формувався за рахунок громадських коштів та пожертвувань приватних осіб. Головною метою цих установ було обслуговування місцевих купців, міщан, ремісників тощо (Банки в Російській імперії, 2011).

Перелік архівних фондів банківських установ Російської імперії, що зберігають в архівних установах України наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Архівні фонди банківських установ Російської імперії у державних архівах України

Серед архівних фондів державних банків слід відзначити фонди контор Державного банку (ДА Київської та Харківської областей), фонди численних відділень цього банку (ДА Вінницької, Житомирської, Запорізької та інших областей). Значною кількістю відзначаються фонди відділень Селянського поземельного банку (ДА Волинської, Київської, Полтавської, Харківської, Чернігівської областей). При цьому в Державному архіві Чернігівської області зберігається фонд Полтавського відділення цього банку у Прилуцькому повіті ( м. Прилуки Полтавської губернії). В держархівах областей збережено фонди відділень Державного дворянського земельного банку (ДА Київської, Полтавської, Харківської, Чернігівської областей).

Є фонди філій та відділень комерційних банків, наприклад, Петроградського міжнародного комерційного банку (держархіви Харківської, Кіровоградської, Запорізької областей), Азово-Донського комерційного банку (держархіви Житомирської та Харківської областей), Волзько-Камського комерційного банку (держархіви Дніпропетровської та Київської областей), Київського приватного комерційного банку та Варшавського комерційного банку (ДА Київської обл.). В Держархіві Київської області збережено фонди відділень Російського торговельно-промислового банку, Петроградського обліково-позичкового банку, Московського промислового банку, Петроградського обліково-позичкового банку, контори Московського купецького банку. В Держархіві Кіровоградської області зберігають фонд відділення Московського об'єднаного банку та Новоукраїнське відділення Московського об'єднаного банку (м. Новоукраїнка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії). У Держархіві Житомирської області зберігається фонд Житомирського комерційного банку.

Досить широко представлені фонди міських громадських банків (д ержархіви Вінницької, Запорізької, Кіровогр адської та Миколаївської областей). У Держархіві Сумської області збережені фонди Конотопського , Кролевецького,

Лебединського т а Роменс ького міських громадських бан ків. Фонди міських громадських банків Новгород-Сіверського, Чернігова, Ніжина та Прилук зберігають в Держархіві Чернігівської області. У цьому ж архіві є фонд Добрянського громадського банку (пос. Добрянка Городнянського повіту Чернігівської губернії).

Із стягненнями податків на нерухоме майно пов'язана діяльність оціночних комісій. Так, в Держархіві Чернігівської області зберігають архівні фонди Березнянської міської оціночної комісії та Прилуцької повітової оціночної комісії.

Таблиця 6

Архів ні фонди оціночних комісій в державних архівах

України

Тимчасові фінансові комісії організовувалися з метою вивчення обсягів фінансування та його організації на короткочасний строк. Прикладом такого архівного фонду є фонд «Фінансова комісія із заснування Київського політехнічного інституту», що зберігається в Держархіві міста Києва (Ф. 288).

«Організація оподаткування на українських землях у складі Російської імперії у пореформений період здійснювалася з використанням колегіальних органів. До складу присутствій входили як представники місцевого апарату управління державними фінансами (казенних палат і податних інспекцій), так і делегати від громадськості та платників відповідних податків. Колегіальні органи (податкові комісії) створювалися також урядом Австро-Угорської імперії на західноукраїнських землях» (Головко, 2010: 32).

Податкові присутствія створювали з метою «упорядкування роботи з роз кладки, обліку і справляння основних видів податків » (Головко, 2010: 32). Так, з мето ю рівномірного обкладення податками створювалися відповідні присутствія: промислового податку, прибуткового податку, розкладкового, щодо податку з нерухомого майна та ін.

У таблиці 7 наведено перелік архівних фондів, що зберігають в державних архівах України та відображають діяльність податкових присутствій.

Таблиця 7

Архівні фонди податкових присутствій Російської імперії у державних архівах України

Архівні фонди акцизних органів управління Російської імперії у державних архівах України

В обласних держархівах зберігають фонди акцизних управлінь, зокрема, Акцизного управління 2-го округу Катеринославської губернії, м. Маріуполь (ДА Донецької обл .), Волинського губернського акцизного управління (ДА Житомирської о бл.), Херсонського губернського акцизного управління в Одесі (ДА Одеської обл.) . 6-го округу Київського акцизного управління, м. Київ; 9-го округу Київського акцизного управління, м. Київ (ДА Київської обл .); Полтавського губернського акцизного управління (ДА Полтавської обл.), Сумського окружного акцизного управління з акцизу на цукор, Акцизного управління 3-го округу Харківської губернії з акцизу на спирт (ДА Сумської обл .), Харківського губернського акцизного управління, Акцизного управління губернії 1- го округу, м. Харків, Акцизного управління губернії 4-го округу, м. Ізюм, Акцизного управління губернії 5-го округу, м. Вовчанськ (ДА Харківської обл.), Акцизного управління 6-го округу Херсонського губернського акцизного управління (ДА Херсонської обл.), Чернігівського губернського акцизного управління (ДА Чернігівської обл.).

До архівних фондів установ акцизних зборів також належать фонди акцизних наглядачів: Акцизного наглядача Володимирського повіту, м. Володимир-Волинськ; Акцизного наглядача Ковельського повіту, м. Ковель; Луцького акцизного наглядача (ДА Волинської обл.); Дільничного наглядач 7-ї дільниці Катеринославського губернського акцизного управління, м. Олександрівськ (ДА Запорізької обл.); Канцелярії акцизного наглядача 1 -го стану Валківського повіту; Канцелярії акцизного наглядача 2-го стану Куп'янського повіту (ДА Харківської обл.).

Слід зазначити, що в період з ХІХ - початку ХХ століття активно почали створюватися та розвиватися сільськогосподарські та промислові кооперації.

У 40-х роках ХІХ століття за активної підтримки уряду Російської імперії почали створюватися установи дрібного кредитування населення - ощадних кас. Згодом, у 70-х роках ХІХ активно почали створюватися кооперативні установи дрібного кредитування - ощадно-позичкові товариства. Слід зауважити, що до кінця ХІХ століття не було загальних законодавчих основ, які б регламентували діяльність кредитних установ. Лише у 1895 році було затверджено положення «Про установи дрібного кредиту», що регламентувало діяльність ощадно-позичкових товариств та кас, кредитних товариств, волосних банків та кас. Також згідно з положенням передбачалося створення «нового виду кредитних кооперативів - кредитних товариств. Їхньою головною метою було надання малозабезпеченим селянам дешевих кредитів для розвитку господарської діяльності, а також можливості розміщувати свої заощадження для збільшення прибутку. Кредитні товариства відрізнялися від позиково-ощадних, перш за все, відсутністю в них пайових внесків. Основний капітал кредитних товариств формувався з позик Державного банку, який надавав кредити на термін до одного року. Законом також передбачалася видача довгострокових позик терміном до п'яти років. Позиково ощадні товариства теж мали право користатися кредитом Державного банку, але тільки після надання ними першого річного звіту» (Кредитні товариства в Російській імперії, 2011:40).

У таблиці 9 наведено перелік архівних фондів, що зберігають в державних архівах України та відображають діяльність кредитних, ощадно-позичкових товариств та кас.

Таблиця 9

Архівні фонди кредитних, ощадно-позичкових товариств
та кас Російської імперії у державних архівах України

Продовження таблиці 9

В усіх державних архівах областей зберігають архівні фонди кредитних та ощадно-позичкових товариств, ощадно-позичкових кас та позико-кредитних організацій. Слід відзначити наявність фондів індивідуальних позичкових кас підприємці в: «Позичкова каса харківської купчихи Шмелькової К.І.» та «Позичкова каса Лук'янченка, м. Харків» (ДА Харківської обл.).

Страхові установи XIX - XX ст. у Російській імперії, до складу якої входили українські землі, накопичили значний досвід у сфері приватного і земського страхування.

У 1 827 році було утворене «Перш е Російське від вогню страхове товариство», згодом у 1835 році «Друге Російське страхове товариство від вогню», які були державними монополіями у сфер і страхування. Згодом, у 1846 р., було засновано страхову установу «Саламандра», яка мала право на 25 років здійснювати страхування в Сибіру, Закавказзі, Бессарабській області та Землях Війська Донського без сплати податків до бюджету, окрім мита (ПСЗРИ, 1847. №14392: 668).

Дослідниця Правової регламентації страхування в Російській імперії в XIX- на початку XX ст. К. Лісогорова стверджує, що «на території України була дозволена діяльність іноземних страхових товариств з 1885 р., серед яких були американські, англійські, німецькі, французькі компанії по страхуванню життя. Однак обсяг особистого страхування був незначним. Операції по страхуванню на випадок смерті, а також по страхуванню від нещасних випадків мали право проводити лише деякі акціонерні страхові товариства, наприклад «Життя», «Якір», «Перше Російське страхове товариство» (Лісогорова, 2008: 390).

У таблиці 10 наведено перелік архівних фондів, що зберігають в державних архівах України та відображають діяльність страхових установ.

Таблиця 10

Архівні фонди страхових установ Російської імперії у
державних архівах України

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Банки в Російській імперії. Финансовые услуги. Вип.№ 2. 2011. С. 22-23.

2. Войцехівська І., Радченко Н. Кредитно-банківське джерелознавство: до проблеми формування теорії предмета. Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної. Київ: НБУВ. 2020. С. 573-583.

3. Годунова Л. Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885-1917 рр.): дожовтнева історіографія. Український історичний збірник. Вип. 17. 2014. С. 298-308.

4. Головко О. Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець XVIII - початок ХХ ст.): історико-правове дослідження. Харків: СІМ. 2005. 448 с.

5. Головко О. Податкові присутствія як суб'єкти фінансово-управлінської діяльності на українських землях у складі Російської імперії. Право і безпека. Вип. № 4. 2010. С. 32-37.

6. Гуржій О., Орлик В. Селяни України та їх оподаткування в XVII - середині XIX ст. Біла Церква: Видавник Пшонківський О. 2012. 278 с.

7. Ерошкин Н. Очерки истории государственных учреждений дореволюционной России, Москва: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства Просвещения РСФСР. 1960. 396 с.

8. Жвалюк В. Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Організаційно- правові засади діяльності. Київ: Атіка. 2001. 161 с.

9. Кредитні товариства в Російській імперії. Финансовые услуги. Вип. № 2. 2011. С. 39-40. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Гти_2011_2_12).

10. Лісогорова К. Правова регламентація страхування в Російській імперії в XIX - на початку XX ст. Актуальні проблеми державного управління. Вип. № 2. 2008. С. 387-394.

11. Орлик В. Казенна палата. Енциклопедія історії України. Т. 4. Київ. Наукова думка. 2007. С.20-21.

12. Орлик В. Казенні палати в системі фінансового управління Російської імперії в кінці XVIII - у ХІХ ст. (на матеріалах Київської губернії). Український історичний журнал. № 2 (449). 2003. С. 66-73.

13. Орлик В. Методологічні аспекти дослідження проблем податкової політики в українських губерніях Російської імперії у першій половині XIX ст. Український історичний журнал. Вип...