Просторова структура міста (на прикладі м. Слупськ, Польща)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просторова структура міста (на прикладі м. Слупськ, Польща)

Слупськ - промисловий, обслуговуючий, культурний, туристичний центр розташований в північній частині Польщі. Місто розташоване на відстані 17 км. від Балтійського моря, розміщується на двох берегах річки Слупя та має важливе транспортно-географічне положення. У місті розташований морський офіс та філія Управління маршала Поморського воєводства. Місто є резиденцією Слупського повіту і сільської комуни Слупська [1].

Безпосередньо з містом Слупськ межує місто Кобильниця. За угодою з 2003 року місто Слупськ спільно з прибалтійським містом Усткою утворює «Dwumiasto» (міста об'єднані між собою за принципом агломераційного ефекту) й тісно співпрацюють. Також місто являється членом таких організацій: «Асоціація польських міст», «NowaHansa» (з 2007 року Слупськ є координатором діяльності асоціації Hanse в Польщі), «Союз Балтійських Міст», «Асоціація польських повітів», «Енергетичні міста», «Асоціація міст і громад басейнів річок Слупа і Лупава».

Сформульовані принципи просторового розвитку міста полягають у визначенні функцій території та зон щодо політики просторового розвитку. Критерії оцінки просторової структури міста базуються на аналізі:

• конфігурація міста та його меж з метою визначення площі та форми міського простору;

• історичного розвитку міста на основі картографічних ресурсів та описових історичних джерел;

• поділу території на житлові масиви (райони, території);

• поділ на парафії для формування просторових стандартів соціальної інфраструктури.

Принципи просторового розвитку міста базуються на діючому законодавстві, включаючи інструменти реалізації просторової політики, які прийняті в документі «Дослідження умов та напрями просторового розвитку». Домінуюча функція, що виділяється для окремих областей, визначає прийняті стандарти та

організацію простору в зони. Спираючись на вказані вище норми та відповідно до функціонального й просторового планування у м. Слупськ виділені наступні зони просторової політики:

1) Зона I - центр міста - міська зона суспільних послуг;

2) Зона II - «Північний» промисловий і складський район - Слупська спеціальна економічна зона;

3) Зона III - долина річки Слупя - екологічний коридор національного значення;

4) Зона IV - мікрорайон Ричево, мікрорайон Словінський, ліс північна-долина "зеленця" - загальноміські території для відпочинку;

5) Зона V - мікрорайон Академічний, котеджне селище Вестерплатте, південний лісок-загальноміські зони відпочинку;

6) Зона VI - Надзерецький район, промисловий, складський і житловий район, зона трансформації;

7) Зона VII - Південний Затор, Житлова нерухомість Незалежності;

8) Зона VIII - Затор Північна, Садиба короля Стефана Баторія - садиба короля Яна III Собеського.

Зона І - центр міста. Це концентраційна зона громадських послуг. Тут проживає 32,5 тис. осіб, площа урбанізованих територій - 358 га, зона відпочинку та рекреації - 35 га, середня щільність населення в міських районах - 91 осіб/га. Охоплює центральну частину міського простору, розташована на обох берегах в долині річки Слупя, між схилами моренних пагорбів, які оточують центр міста. Вулиці забудовані компактними довоєнними будинками. Транспортні комунікації не відповідають сучасним технічним параметрам щодо автомобільних потреб. Транспортна доступність центру обмежена залізничними коліями. У центрі міста налічується чотири переїзди через залізничні колії, але ця кількість є недостатньою. Це заважає ефективному функціонуванню міського транспорту. Естакади характеризуються обмеженою місткістю дороги.

У центральній зоні відокремлена «зона О» - зона концентрації історичних об'єктів культурної спадщини та архітектурних пам'яток. Зелені зони, парки та сквери історично сформовані ділянки у міському комплексі міста. Вулиці розміщуються радіально й характеризуються вигідним розташуванням транспортних артерій, які обслуговують старе місто та його головні вулиці. Важливий етап розбудові міста припав на ХІХ - ХХ століття, коли до Слупська була прокладена залізнична колія (1887 р.). У міру активізації процесів урбанізації залізниця втрачає своє домінуюче значення. У північній частині I зони та південній частині старого міста були закладені квартали старих будівель та сучасний житловий будинок (60- ті роки). Ці міські рішення порушують канони композиції компактного простору середньовічного міста. У просторовій структурі правобережної частини центральної зони виділяються комплекси об'єктів комунальних підприємств, розташовані вздовж східної набережної на річці, староство Повятове, суд, в'язниця; комплекс шкіл, міліції розташовані у північній частині, пивоварня, односімейний житловий будинок міжвоєнного періоду на півдні та на сходні квартали щільної забудови житлових будинків [2].

Зона II - «Північний» промисловий і складський район. Загальна площа - 294 га. У цій зоні виділяється: садиба Борхарда - комплекс ремісничих будівель з житловими функціями - 10 га; Слупська спеціальна економічна зона - 135 га; промислова зона, розташована в прикордонній зоні міста та комуни Слупськ (37 га) частково використовується для сільського господарства. Зона розташована у північній частині міста, між руслом річки та вул. Грунвальдська, та дороги в напрямку Устки. Транспортна доступність в зоні є обмеженою. Нижня тераса, обмежена залізничною лінією та руслом річки, обслуговується дорогою в напрямку м. Устки, не відповідає технічним вимогам (наприклад, занадто низька колія залізничного напрямку). Слупська спеціальна економічна зона характеризується видобутком кварцових пісків вздовж вул. Грунвальда. Автомобільний транспорт до II зони не повинен обтяжувати вуличну систему, яка обслуговує житлові райони, та створювати затори у центральній зоні. Для обслуговування зони передбачено дві залізничні зупинки. II зона поділяється на чотири функціональні та просторові комплекси, вписані в ландшафт та пейзаж Слупської височини: екологічний коридор долини р. Слупія: річка, заплавна тераса, берег річки (територія пішого туризму, для риболовлі, кваліфікованого туризму (вітрильний спорт, каное); нижня тераса долини річки просторово обмежена залізничною лінією та руслом річки - місцевість, де розташовані сільськогосподарські ділянки та невеликі підприємства; схил Слупського плато з експозицією на північно-східному схилі - місце розташування промислових комплексів; видобуток кварцового піску, екологічно деградована територія, яка вносить дисонанс у композиційний ландшафт.

Зона III - долина річки Слупя - екологічний коридор національного значення. Це незаселений район. Загальна площа - 437 га. Складається з північного комплексу III' - 60 га та південного комплексу III'' - 277 га. Долина річки Слупя включає два функціональні комплекси та русло річки в межах центру міста: два комплекси зони - охоплюють урбанізовані райони річки, прибережну зону та басейни річок, які використовують для сільського господарства. Зони III'-III'', з'єднані річкою, є вузловими елементами екологічної матриці міста. Долина річки Слупя є частиною національної екологічної мережі EKONET-PL. Зона III'-III" - становить регіональний екологічний коридор. Комплекси просторово розділені природними та функціональними межами: комплекс «Північна зона III"» просторово розділені трьома кордонами; «Південний комплекс III''» являє собою смугу суходолу, що звужується воронкою до центру, річка на цій ділянці, укладена вузьким руслом, має швидку течію. Русло річки, розходиться навколо острова Слупська й протікаючи через центр міста з'єднується з Північним комплексом III'. На цій ділянці, знаходиться 5 мостів, 2 пішохідних, дві гідроелектростанції, млин замку і острів Слупськ. «Комплекс Північна зона III"» просторово ізольована руслом річки та залізницею. Не урбанізована територія, на якій розташуванні очисні споруди. «Комплекс Південна зона III"» - долина річки, розташована між урбанізованими районами, район Вестерплатте - на сході і в прибережній зоні - Зона-УІ-на заході, перетином є існуючий насип до залізничних колій, у свою чергу існує розроблена вулиця з велосипедними доріжками обласного значення (напрямок Бутов) [3].

Зона IV - мікрорайон Ричево, мікрорайон словінський, ліс північна-долина "Зеленця" - загальноміські території для відпочинку. Територія під забудовою - 164 га. Щільність населення - 23 осіб/га. Загальна площа - 763 га: житлові території - 37 га, промислові зони - 6 га, комунікації - 76 га, зони рекреації та відпочинку - 50 га, ліси та лісові землі - 87 га, сільськогосподарські угіддя - 467 га. Зона IV має складну функціонально-просторову структуру, забудова однорідна, є спортивні та рекреаційні зони, лісові території - ліс Північний-зелений і великий комплекс сільськогосподарських угідь. Функціонально- просторова структура зони IV:

• мікрорайон Ричево-Спортова-Бауера (3,4). Загальна площа - 319 га, урбанізовані території - 65 га, кількість жителів - 1156 осіб, щільність населення 18 осіб/га. Тут зосередженні односімейні житлові будинки, зони спортивного дозвілля, центр верхової їзди. В ансамблі мікрорайону Ричеве, заміські забудові та офіси муніципалітету Слупська;

• мікрорайон Словіський. Загальна площа - 341 га, площа урбанізованих територій - 77 га, число жителів -2737 осіб, щільність населення 35 осіб/га. Розміщенні ансамблі забудови, розташована лікарня.

• долина «Зеленця» - комплекс Північного лісу. Територію лісопарку в долині зеленця слід упорядкувати і зв'язати функціонально з прилеглими територіями житлових систем пішохідних зон, на основі існуючого макета лісових доріжок. У планах створити маршрути кінного туризму вздовж лісових доріг [2].

Зона V - мікрорайон академічний, котеджне селище Вестерплатте, південний лісок - загальноміські зони відпочинку. Населення 10 тис. осіб. Забудовані території - 236 га. Щільність населення

- 43 особи / га. Загальна площа - 742 га, зокрема територія житловий - 78 га, промислові зони - 3 га, комунікації - 70 га, зони рекреації та відпочинку-8 га, ліси та лісові землі - 336 га, сільськогосподарські угіддя - 167 га. Квартали житлового району, розташований в безпосередній близькості до Лісопарку - Південний зі складною функціонально-просторовою структурою. Тут розташований житловий комплекс - Академічного мікрорайону із житловими будинками та Вищою педагогічною школою (загальна площа урбанізованих територій - 146,6 га, кількість жителів - 6288 осіб, щільність населення - 43 особи/га) та багатоквартирний - мікрорайон Вестерплатте (загальна площа - 415,48 га, площа урбанізованих територій - 70,5 га, число жителів -3743 осіб, щільність населення 53,1 особи/га). Ця зона міста з великим потенціалом для комерційної діяльності. Інвестиційні майданчики, призначені під потреби регіону та під забудову. Транспортна доступність Зони V обмежена, район ізольована в просторі. Відсутність прямих міжрайонних комунікаційних з'єднань, що гарантують ефективність функціонування всього міського транспорту. Функціонує одне з'єднання транспортної артерії вул. Вейська, та її продовження, вулиця Героїв Вестерплатте. У цій зоні розташовані об'єкти соціальної сфери (об'єкти побутового обслуговування, лікарні, спортивні об'єкти (тенісні корти, каток, спортивні майданчики, велосипедні доріжки), зони відпочинку на річці і околиці лісу [4].

Зона VI - Наджече - Слупський район промислово-складський і житловий райони. Загальна площа зони - 298 га. Зона VI розташована на півдні територій, між зоною III" - Долина Річки, і Зона VII - мікрорайон П'ястів, Незалежності. Транспортна доступність обмежена руслом річки і ділянками залізниці, немає прямих доріг. Зона VI функціонально з'єднана з територіальним муніципалітетом Кобилниця. Немає прямих міжрайонних з'єднань в межах зони VI. З'єднання з VII зоною здійснюється під мостом у центрі міста, у продовженні вулиці Тувима, другий в Кобилниці. З'єднання з зоною V відбувається через центр міста, пішохідні доріжки через долину річки, уздовж набережної залізниці і моста Танкового і через міст на території Парку Культури і Відпочинку. Транспортна мережа є найбільш завантаженою, а транзит становить 15%. У цій зоні відбувається переплетення зовнішніх, транзитних зв'язків, а також перекриття автомобільного руху, вантажівок за маршрутом Кобильниця-Слупськ-Устка. Зона VI, розташована в безпосередній близькості від центру міста, з різноманітною просторовою структурою, історичними пам'ятками, не переважають промислові об'єкти. Характеризується високими композиційними якостями містобудівного простору і об'єктів архітектури[5].

Зона VII - район «Затоже» мікрорайон незалежності, мікрорайон П'ястів. Населення 28,5 тис. осіб. Загальна площа - 419 га, забудовані території - 178 га, середня щільність населення на міських територіях - 161 осіб/га. Зона VII багатофункціональна урбаністична територія, райони урбанізовані, це два мікрорайони із забудовами багатоквартирних і односімейних приміщень. Район Незалежності: загальна площа-383 га, площа урбанізованих територій - 178 га, кількість жителів - 20,8 тис. осіб, щільність населення - 117 осіб/га. Район П'ястів: загальна площа - 36 га, площа урбанізованих територій - 36 га, кількість жителів

- 77,7 тис. осіб, щільність населення - 21особа/га. У зоні розташований комплекс земель для розвитку територій міста і територій, що використовуються агропромисловим сектором. Зона VII з центром з'єднана по вул. Щецинська під залізничними шляхами. Залізнична зона являє собою функціональний бар'єр, що обмежує транспортну доступність районів. В даний час це слабка функціональна точка в системі зв'язку на півдні міста. Проїзд під шляхопроводами не відповідає сучасним технічним стандартам. Необхідне будівництво багаторівневої вузлової розв'язки, в межах вул. Щецинської та перехрестям з вул. Собеського, що інтегрує функціонально рух по всіх напрямках на цьому перехресті. Містобудівна структура району Затожа вирішена історичним просторовим плануванням земель, залізницею, проходом міжміської залізниці та просторовими рішеннями вулиць. Район Затоже, доступний він знаходиться в трьох точках: під залізничними шляхопроводами, вул. Щецинська і вул. Грунвальдзской і горою, естакадою вул. 3 травня. Ці три вулиці, що з'єднують район з Центром міста визначають головні осі містобудівного розвитку міського транспорту в західному напрямку. Розвиток просторового міста в західному напрямку обмежує комплексами садово-городніх ділянок, які розташовані між районами. Межі розробки містобудівної зони VII і зони VIII, просторово обмежені проходом міської кільцевої дороги, що закриває територію розвитку по північно-західній стороні [7].

Зона VIII - Район «Затоже», мікрорайон Короля Стефана Баторія, мікрорайон Короля Яна Собеського. Населення - 25,1 тис. осіб. Загальна площа - 580 га. Забудовані райони - 201 га, середня щільність населення на міських територіях - 125 осіб/га. Зона VII - це житлові урбанізовані території, а саме два мікрорайони з комплексами багатоквартирних і односімейних будинків:

• мікрорайон Короля Яна Собеського: загальна площа - 198 га, площа урбанізованих територій - 152 га, число жителів -18414 осіб, щільність населення-121 осіб/га.

• мікрорайон Короля Стефана Баторія (без промислових об'єктів): загальна площа-133 га, площа урбанізованих територій - 49 га, чисельність населення - 6763 осіб, щільність населення - 138 осіб/га. Територія, розташована в безпосередній близькості від Слупської спеціальної економічної зони.

Площа зони VIII не характеризується особливими пам'ятками в масштабі району, однак в силуеті міста, являє собою важливий композиційний елемент ландшафту. Об'єкти, які охороняються: три археологічні пам'ятки, велика панорама на центр міста, долина річки і пагорби, ерозійна долина вздовж вул. Пілсудського. Зона VIII вписана в простір в шаховому вигляді вулиць, що надає історичну форму на основі плану забудови з 1890 року. Перспективний план просторового розвитку Слупська, змінює функціонально- просторову систему зв'язку міста і зони передмістя. Вводиться кругова система обслуговування: перше кільце, то заводи Слупська, друге на межі центру міста, доповнюються нові вулиці - це міжрайонна система зв'язку і третя міська кільцева дорога. Ця система доповнюється системою смугових артерій у напрямку північ - південь і високошвидкісною регіональною залізницею. Це полегшує доступність та оптимізує функціонування міського транспорту Кобильниця-Слупськ-Устка.

Структура функціонально-просторової зони VIII була зумовлена історичним міським плануванням вулиць та ансамблів забудови довоєнного періоду. Відокремлені квартали, описані прямокутною сіткою вулиць, були послідовно забудовані багатоквартирними будинками. Продовження такої концепції міського будівництва міста позбавить м. Слупськ індивідуального стилю і виразності. На основі досліджень рекомендують змінити концептуальний підхід до формування нових населених пунктів у зонах VII та VIII [6]. просторовий розвиток міста історичний

БІБЛІОГРАФІЯ

1. "Symbolicmethodsofdataclassification" - E. GatatWydawnictwoNaukowe PWN Warsaw, 1998.

2. Applicationfortheestablishmentof a SpecialEconomicZoneinSlupsk; Slupsk 1997 VoivodeofSlupsk.

3. DevelopmentstrategyofthecityofSlupsk - 1998 InaccordancewiththerecommendationsofAgenda 21 - Slupsk; UNDP - Warsaw; UM inSlupsk.

4. DevelopmentStrategyoftheSlupskVoivodship - SlupskArea, Resourcesandenvironmentalquality - PARR Slupsk; Warsaw

5. PomeranianVoivodeship - Reviewofmajorstatisticaldata, CentralStatistical Office ofGdansk, 1998.

6. ReportontheconditionoftheSlupskCityCommune - Umbrella Project Slupsk, 1998.

7. StudyofthecommunicationsystemofthecityofSlupsk, underthedirectionofZalewski; Warsaw 1997.

Размещено на Allbest.ru