Науковий доробок Антонія Анджейовського (до 235-річчя від дня народження)
Аналіз наукової спадщини біолога Антонія Анджейовського, ім’я якого добре відоме в Україні та за кордоном як природознавця та вченого. Його внесок у ботанічні, зоологічні, палеонтологічні та геологічні науки, як автора першої геологічної карти Поділля.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2022 |
| Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
Науковий доробок Антонія Анджейовського (до 235-річчя від дня народження)
Людмила Зав'ялова
Антоніна Ільїнська
Ілона Михалюк
Мирослав Шевера
м. Київ
м. Кременець
Abstract
Scientific achievements of Antoni Andrzejowski (on the 235th anniversary). - L. Zavialova, A. Ilyinska, І. Mykhalyuk, М. Shevera. - The article presents an analysis of scientific heritage of the biologist Antoni Andrzejowski (1785-1869), whose name is well known in Ukraine and abroad as a naturalist and a scientist. Antoni Andrzejowski had been cooperating with V. Besser for many years and accompanied him in his trips, he was the first botanist in Kremenets that was born in Volyn, and, at the same time, the first who graduated from the Kremenets Lyceum. His contribution to botanical, zoological, palaeontological, and geological sciences is also recognised, in particular he authored the first geological map of Podillia. The scientist is known primarily for pioneering research on plant diversity: together with W. Besser, he initiated the floristic study of Volyno-Podillia and the Right-Bank Ukraine. He was a traveller, a researcher of the flora, fauna (both modern and fossil) and geology of Podillia, Polissia, the Dnieper, and the Black Sea, as well as the author of a number of original scientific works. During his numerous trips, he collected a variety of scientific materials, including a herbarium, most of which is stored at M.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine. As a taxonomist, he described more than 250 new taxa of vascular plants from 37 families (Bras - sicaceae, Asteraceae, Boraginaceae Rosaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, etc.). As an expert of flora and landscape art, A. Andrzejowski took part in the creation of parks (primarily within estates in Podillia), some of which have survived (e.g., in Stavyshche, Kyiv Oblast), but most of them have been lost. A. Andrzejowski almost constantly combined his research activities with pedagogical work: he taught pupils and students of the Volynian Gymnasium (Kremenets Lyceum), St Volodymyr Imperial University of Kyiv, and the Prince Bezborodko Physical and Mathematical Lyceum of Nizhyn. He belonged to the Vilna-Kremenets Scientific School with the classical traditions of an integrated approach to the study of nature. Most of the biography and various aspects of A. Andrzejowski's activity are discussed in numerous studies, including some of our previous publications. His preserved scientific heritage, in particular botanical works and herbarium collections, also have not escaped the attention of scientists.
Key words: Antoni Andrzejowski, scientific contributions, research, Ukraine.
Основна частина
Ім'я видатного вітчизняного природодослідника Антонія Анджейовського (1785-1869) добре відоме в Україні та за її межами. Визнаним є і його внесок у ботанічну (Барбарич 1961; Grзbecka 1998; Осовик 2007; Шевера et al. 2018 та ін.), зоологічну (Матвеенко 1969; Daszkiewicz & Bauer 2008 та ін.), палеонтологічну та геологічну науки (Czarniecki & Martini 1972; Garbowska 1989 та ін.). Учений відомий передусім ботанічним доробком: разом із В. Бессером започаткував флористичне дослідження Волино-Поділля та Правобережної України. Мандрівник, дослідник флори, фауни (викопної і сучасної), геології Поділля, Полісся, Придніпров'я, Причорномор'я, автор оригінальних наукових праць та геологічної мапи Поділля. У численних подорожах ним зібрано багатий матеріал, зокрема гербарний, основна частина якого зберігається в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Як систематик описав понад 250 нових таксонів судинних рослин із 37 родин, зокрема Brassicaceae, Asteraceae, Boraginaceae Rosaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae та ін. Як знавець флори й садово-паркового мистецтва брав участь у створенні парків (насамперед у маєтках на Поділлі), деякі збереглися донині (наприклад, у Ставищі на Київщині), але більшість втрачена.
Дослідницьку діяльність А. Анджейовський поєднував із педагогічною: навчав учнів і студентів Волинської гімназії (Кременецького ліцею), Імператорського Київського університету Св. Володимира, фізико-математичного ліцею князя О. Безбородька в Ніжині. Належав до Вільненсько-Кременецької наукової школи із класичними традиціями комплексного підходу до вивчення природи (Grзbecka 1998).
Життєвий шлях і аспекти діяльності А. Анджейовського здебільшого висвітлені в численних дослідженнях, що, як і науково-біографічні розвідки колег-учених, описано й узагальнено в нашій попередній публікації (Шевера et al. 2018).
Понад 50 років життя А. Анджейовський віддав науці. Його друковані праці й гербарій увійшли в основний науковий фонд з вивчення флори України й складають вагому частку національного надбання. Наукові здобутки А. Анджейовського завжди привертали увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників (Malicki 1959; Grзbecka 1998 та ін.), але деякі збережені рукописи дотепер не опубліковані. Аналізу наукового доробку присвячена серія публікацій А.П. Флюгерт (Осовик) (2007, 2011 та ін.).
У Державному архіві міста Києва зберігаються документи, які стосуються захисту А. Анджейовським дисертаційної роботи (справа «О не утверждении адъюнкта зоологии Андржеевского в степени доктора. Начато 24 ноября 1838 г. Закончено 21 февраля 1839 г.»; фонд 16, опис 275, од. зб. 300). Наводимо окремі з них.
Назва дисертації: «Animadversiones in genera Orthoplocearum Brassicearum Systematis naturalis vegetabilium Augusti Pyrami De Candolle». Написана латиною, обсягом 20 листків (40 сторінок) рукописного тексту з чотирма рисунками. Типографським способом були надруковані лише «Положения, извлеченные из Рассуждения: Animadversiones in Orthoploceas Brassiceas A.P. Candollii, которые будет защищать в публичном Собрании Императорского университета Св. Владимира, 9 Ноября 1838 г. для полученія степени Доктора Естественных наук, Адъюнкт Университета Св. Владимира Антоній Андржеіовскій. Юевъ. В Университетской ти - пографіи. 1838».
Спочатку дисертацію розглянули на засіданні другого відділення філософського факультету, рішенням якого її було визнано такою, що відповідає ступеню доктора природничих наук, а також призначено опонентів: в. о. ординарного професора Р. Траутфеттера й екстраординарного професора В. Чеховича (Протокол засідання того ж відділення від 31 жовтня 1838 р.). Захист дисертації відбувся на засіданні того ж відділення 18 листопада 1938 р. Однак ступінь доктора природничих наук А. Анджейовському так і не присвоїли, нібито через незадовільний захист дисертації. Фактично, офіційне рішення щодо неприсудження докторського ступеня А. Анджейовському протирічило визнанню його як науковця світового рівня. Але, на наш погляд, мав місце певний збіг обставин, які призвели до такого розвитку подій на фоні загальної заполітизованості всіх сфер життя того періоду. Насамперед, суспільно-політичні події в Російській імперії, які передували переїзду вченого з Кременця до Києва, його польське коріння, підозри в «неблагонадійності». Припускаємо, що ці обставини вплинули і на призначення опонентів. Один з них (Р. Траутфеттер) щойно став доктором природничих наук і в. о. ординарного професора ботаніки, тому напевно розглядав А. Анджейовського як конкурента і скористався ситуацією. Інший опонент - ординарний професор Київської духовної академії В. Чехович, вирізнявся особливою реакційністю. Захист дисертації А. Анджейовським співпав з реакційними діями царського уряду проти студентів і викладачів університету, пов'язаних із польським визвольним рухом 30-х років (Матвеенко, 1969). Чи були в такому контексті розбіжності в наукових поглядах опонентів і дисертанта критично важливими? Питання певною мірою риторичне, адже кожна з головних дійових осіб того захисту залишила свій слід у історії. Склалася ситуація, в якій суб'єктивна оцінка, та, очевидно, певна репутація й упередженість опонентів у результаті призвели до відмови в затвердженні дисертанта в ступені доктора природничих наук. Між тим, видатний вчений-систематик Огюстен Пірам Декандоль називав Антонія Анджейовського «Cruciferarum indagator solertissimus» - найкращий дослідник хрестоцвітих.
За змістом дисертації А. Анджейовський виконав, за сучасною термінологією, таксономічний аналіз триби Brassiceae DC. subordo Orthoploces DC. (п'ять родів). Для цього використав кілька нових ознак, які не застосовував О.П. Декандоль для розробки своєї системи. До складу триби включив 10 родів проти п'яти, що були в О.П. Декандоля, включно з трьома описаними ним (Gьnthera Andrz., Ramphospermum Andrz., Stylotheca Andrz.) прийняв родовий таксономічний статус для Hirschfeldia Moench та Disaccium (DC.) Andrz. Дисертаційна робота конкретна, таксономічна - зі вступом, історією дослідження таксонів, списком інспектованих гербарних колекцій, ключами для визначення родів і видів, детальними описами всіх 10 досліджених родів.
Внесок у ботанічну науку
Найціннішим науковим доробком А. Анджейовського, поза сумнівом, є ботанічні праці вченого і гербарна колекція судинних рослин. Він багато мандрував, подорожами охопив райони від Полісся до Чорного моря. Результати досліджень опублікував у відомих працях «Rys botaniczny…» (Andrzejowski 1823, 1830b), Ботанический очерк…», «Исчисления растений…» та ін. ^ндржейовский 1836, 1855, 1861, 1862), у яких навів детальні оригінальні відомості про видовий склад флори досліджених ним територій, включно з видами адвентивних рослин, що для сучасної науки є особливо цінним, оскільки дозволяє проводити реконструкцію їх поширення. Наприклад, уперше для флори України ним вказані такі види як Panicum capillare L. (ке - нофіт північноамериканського походження), Geraniumpyrenaicum Burm. fil., Sisymbrium irio L., Thlaspi perfoliatum L. (кенофіти середземноморського походження) та ін.
Гербарна колекція
Формування колекції рослин розпочато ним у 1814 р., після першої спільної з В. Бессером поїздки в Медобори. На початок 50-тих років ХІХ ст. гербарій, за підрахунками самого автора, складав 10 000 видів та 30 000 екземплярів рослин. Це були збори не лише з території України (Поділля, Полісся, Придніпров'я, Причорномор'я тощо), але й рослини з інших країн, зразки яких отримані завдяки обміну з іншими вченими: Е. Буасьє, О. Декандолем, Дж. Бентамом, Дж. Гукером, Фр. Шейдтом тощо. У 1841 р. вчений планував передати свою колекцію одному з навчальних закладів і в листі до міністра освіти описував її як таку, що складалась із флори російської, європейських Альп, зборів Вебера, Еклона, Гукера та інших ботаніків - колекціонерів, членів спілки ботаніків-мандрівників (Botanische Reiseverein) (Шевера et al. 2018). У листі також вказано, що до гербарію додається укладений автором каталог (зберігається у науковій бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), фрагмент якого наводимо нижче, оскільки цей документ залишається неопублікованим. Зауважимо, що А. Анджейовський одним з перших почав каталогізувати свої колекції, що надзвичайно важливо як для їхнього подальшого наукового опрацювання, так і для проведення інвентаризації.
Фрагмент каталогу гербарію А. Анджейовсько - го (початок списку видів родини Brassicaceae, написання відповідає рукопису).
Назви таксонів, а також наявні в каталозі примітки відповідають оригінальному написанню таких у рукописі. Цифрами написаними колектором простим олівцем поруч із таксонами ймовірно позначена відповідна кількість зразків у колекції. Також наявні скорочені назви географічних пунктів, що напевно вказують на місця зборів зразків. Нерозбірливо написані фрагменти, або такі, в правильному прочитанні яких автори не впевнені, взято в квадратні дужки.
|
Cruciferae |
Roripa Scop. (Nasturtium DC) |
|
|
Mathiola DC |
1 austriaca Nob. Pod. - 2 |
|
|
1 incana L. Neap. - 3 |
2 amphibia W [ubiq] - 4… |
|
|
2 annua L. 1 |
3 palustris W ubiq |
|
|
3 glabria DC - 21 |
3. b. barbareafolium […] |
|
|
4 fenestratus L. - 1 |
4 bursifolia DC |
|
|
5 sinuata W Sicil. 2 |
5 pyrenaica [La. Gall. Ucran |
|
|
6 catabria Nob. et. n. 2 Catabria |
6 turchaninoviana Nob. Ucr. |
|
|
7 tatarica MB [mal. 1…] |
7 turchaninoviana […] Ucr. |
|
|
8 odoratissima W… - 4 |
8 sterilis Nob (sisymbr) 5 |
|
|
9 varia DC [Gtal] 2 |
9 brachycarpa Nob. 4 |
|
|
10 coronopifolia DC. Gallic. 1 |
10 sylvestris L. ubiq3 - 9 |
|
|
11 tristis Curt. Catabr. 3 |
11 chinensis Nob - 1 |
|
|
12 affinis DC 1 |
12 cladestina HBer. - 1 |
|
|
13 livida Agypt. 4 |
13 atrovirens Nob. - 1 |
|
|
14 tricuspidata L. [Gtal] 3 |
Barbarea R. Br. |
|
|
15 parviflora L. [ibid.] 1 |
1 vulgaris DC ubiq3 - 8 |
|
|
Cheiranthus L. Nob. |
2 arenata DC Podol - 7 |
|
|
1 cheiri L. Angl. 2 |
2. b. orthoceras […] - 5 |
|
|
2fruticulosus [Sm i…] 2 |
3 praecox Sm c. 2 |
|
|
3 variabilis Nob. |
4 stricta Nob Podol. Ucran |
|
|
X Psylostylis Nob. |
Stevenia |
|
|
4 fragrano Triach 1 |
1 alyssoides DC Sibir 2 |
|
|
5 scoparius 2 |
2 cheiranthoides DC ibid 5 |
|
|
6 mutabilis Crit i [.] 3 7 linifolius H Par. 6 3 Notoceras DC 1 canariense DC 1 2 quadricorne WB. Sib |
Braya 1) Br alpina Hoppe [Ca.] 5 |
У каталозі зазначено, що до колекції не увійшли збори рослин з родин Plumbaginae, Umbelliferae, а також зразки грибів (Fungi) через 'їхню відсутність. Представники першої родини не включені тому, що А. Анджейовський зобов'язався професору О.П. Декандолю опрацювати 'їхні збори для його багатотомного видання «Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis». Гриби (Fungi) на той час були передані професору Харківського університету В. Черняєву для визначення і мають бути повернені не раніше березня 1842 р. Родину Umbelliferae не вписано до каталогу тому, що збори знаходилися у професора В. Бессера, який обіцяв передати 'їх вже наступної весни. Завідувач Гербарію Університету Св. Володимира професор Р Траутфеттер, після отримання цієї колекції у своєму звіті доповідав, що гербарій складений в основному: 1) із рослин диких, зібраних в західних, південних та трансуральських країнах Російської держави; 2) із рослин садових, зібраних в Кременецькому ботанічному саду. До цих «русских» і «садовых» рослин, здається, додані в дуже невеликій кількості інші, з різних країн Земної кулі, а саме, з Австрії та Швейцарії. Екземпляри зазначеного гербарію різної достойності, але в основному задовільної. Більшість рослин цього гербарію в простому пропускному папері, розкладені за природною системою. Усі види (specimens) і варіації (varietes) цього гербарію внесено в особливий список і, крім того, на кожному зразку є етикетка («билетец») з назвою рослини» (Шевера et al. 2018).
Гербарій тривалий час зберігався в Київському університеті Св. Володимира. Згодом збори А. Анджейовського були долучені до меморіальних колекцій В. Бессера та О. Роговича, частково - до фондів колекції флори України національного гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Дублікати зборів вченого зберігаються у гербаріях Женевського ботанічного саду (G-DC), Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН (LE), Львівського національного університету імені Івана Франка (LWS), Варшавського університету (WA), Яґеллонського університету (KRA), Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (MW) тощо, акроніми установ подані згідно з Index herbarium (Thiers 2018).
Найцінніша частина колекції гербарію KW - зразки описаних самостійно чи в співавторстві А. Анджейовським нових для науки видів рослин. Проведено типіфікацію описаних ним таксонів і виділено лектотипи (див. рис. 1) та автентичні зразки, наприклад, Heliotropium incanescens Andrz., H. intermedium Andrz., H. stevenianum Andrz. (Крицька et al. 2000); Alysum savranicum Andrz. ex Besser, Barb area stricta Andrz. ex Besser, Deilosma suaveolens Andrz. in Besser, Arabis dasycarpa Andrz. ex DC., Cardamine umbrosa Andrz. ex DC. (Ільїнськa 2002, 2003), Polygonum daphnophyllum Andrz., P. paniculatum Andrz., P. paniculatum var. salignum Andrz., P. paniculatum var. rubens Andrz. (Антоненко & Шиян 2018).
Рис. 1. Лектотипи видів, описаних А. Анджейовським: Polygonum paniculatum Andrz. і P daphnophillum Andrz. (KW).
Fig. 1. Lectotypes of species described by A. Andrzejowski: Polygonum paniculatum Andrz. and P. daphnophillum Andrz. (KW).
На підставі опрацювання матеріалів гербарію, зібраного під час численних експедицій здійснених упродовж 1814-1824 рр., А. Анджейовським опубліковано низку наукових праць з флористики й систематики рослин, зокрема детально описані відмінності між рослинами різних видів. Морфологічні особливості тих чи інших видів він відмічав не лише за даними спостережень у природі, але й за результатами вивчення мінливості певних ознак під час культивування рослин в умовах ботанічного саду. Рослини були спеціально завезені й висаджені А. Анджейовським з дослідницькою метою, зокрема, 29 видів у 1811 р., 96 - у 1814 р., 35 - у 1815 р. На підставі комплексних спостережень вчений приймав рішення щодо їхньої таксономічної належності. Зауважимо, що за часів А. Анджейовського не лише створені й розбудовані перші в Україні ботанічні сади, але і започатковані в них наукові дослідження, зокрема особливості біології та мінливості рослин вже тоді вивчали в умовах культури. Аналіз морфологічних ознак рослин в умовах культивування вчений проводив спочатку в Кременецькому ботанічному саду, згодом - у ботанічному саду Університету Св. Володимира. Вже після відставки дослідження продовжив у Ставищі, у подібному до ботанічного саду куточку української флори, створеному власноруч з місцевих видів рослин, зібраних у природних місцезростаннях. Результати отриманих спостережень слугували важливим підґрунтям для таксономічних висновків, передусім - підтвердження видового статусу таксонів. Мабуть, першим таксоном, описаним у такий спосіб, був рід Czackia Andrz. (1818).
Антонія Анджейовського можна віднести до числа універсальних систематиків, адже він займався багатьма таксонами з різних родин квіткових рослин. Відмітимо ще і ведення ним активного обміну колекційними зразками з європейськими систематиками та флористами, а також листування з ними. Разом з тим, така активність у спілкуванні з колегами була частиною дослідницької діяльності для сучасників ученого, адже саме в такий спосіб можна було отримати не лише цінні зразки для власних колекцій (які за браком часу чи коштів не можна було зібрати самостійно), але й цінні консультації для вирішення певних наукових проблем. Зрештою, завдяки обміну й листуванню дослідники також ставали відомими і визнаними у вузькому колі фахівців певного напряму, відслідковували наукові зацікавлення та здобутки один одного, налагоджували співпрацю. Антоній Анджейовський тісно спілкувався і користувався великим авторитетом у «ботанічного Кеплера», за влучним висловом А.М. Бекетова, - видатного Огюстена Пірама Декандоля. Першоописи 58 таксонів рослин із родини хрестоцвітих А. Анджейовського були опубліковані саме у працях О.П. Декандоля. Обох ботаніків об'єднував спільний науковий інтерес до родини хрестоцвітих. Саме з цієї родини, самостійно чи в співавторстві, А. Анджейовський описав 127 таксонів, зокрема кілька родів (Aphragmus Andrz. ex DC., Dontostemon Andrz. ex DC., Syrenia Andrz. ex DC., Schivereckia Andrz. ex DC. тощо) й низку видів: Alyssum savranicum Andrz. ex Besser, Barbarea stricta Andrz., Camelina microcarpa Andrz. ex DC., Deilosma suaveolens Andrz., Erysimum exaltatum Andrz., Raphanistrum odessanum Andrz. ex Besser, Schivereckiapodolica (Besser) Andrz. ex DC. тощо. Описи нових видів А. Анджейовського опубліковані також у працях інших систематиків, а його власні друковані праці цитували і продовжують цитувати у «Флорах».
Аналізуючи друкований спадок А. Анджейовського також не можна не згадати й про словник «Nauka wyrazow botanicznych….» (1825), книгу про назви рослин, написану у співавторстві з В. Бессером «Nazwiska roslin…» (1827). Згадані праці є одними з перших його наукових публікацій. Разом з тим, цей поступ мав здебільшого практичне значення, оскільки головною сферою застосування вбачалася викладацька діяльність.
Внесок у зоологічну науки
Зоологічні дослідження, проведені комплексно з ботанічними та палеонтологічними, були розпочаті А. Анджейовським ще у 1824 р., на посаді ад'юнкта ботаніки Кременецького ліцею. У цей час він вивчав ентомофауну, фауну хребетних тварин, передусім, видовий склад земноводних та плазунів. У 1832 р. ним опубліковано широко відому та цитовану фахівцями працю, безпосередньо присвячену герпетофауні українських степів (Andrzejowski 1832d). Нещодавно також було віднайдено його рукопис «Gady i Plazy nasze. Wyliczenie gadow i plazow jakie w wзdrowkach swoich po Guberniach Wolynskiey, Podolskiey i Chersonsiej az do czarnego morza dotyd uwazal i rozeznal Antoni Andrzejowski», який, ймовірно, є найбільш раннім дослідженням герпетофауни Західної та Центральної України (Daszkiewicz & Bauer 2008). Під час досліджень А. Анджейовський описав нові для науки види сучасних тварин, зокрема полоза (Coluber xanthogaster (sub. nom. Elaphe sauromates (Pallas, 1811)) та ящірку Lacerta elegans (Andrzejowski 1832) (sub. nom. Lacerta viridis Laurenti, 1768), назви яких наразі розглядаються як синоніми. Він навів детальну характеристику багатьох видів водних і степових птахів, плазунів, сучасних молюсків.
У праці А. Анджейовського (1830a) подано опис широко поширених у міоцені нових видів молюсків, описаних автором. Згодом Г. Пуш у 1837 р. використав ці матеріали для опрацювання малакофауни неогену і описав 472 види молюсків. Зоологічні праці, опубліковані А. Анджейовським у 20-30-х роках ХІХ ст. (Andrzejowski 1832a-d, 1830a-c, 1832-1833), тривалий час були майже єдиним вітчизняним джерелом вивчення української фауни. Зокрема, К.Ф. Кесслер у багатотомній монографії «Естественная история губерний Киевского учебного округа. Зоология» неодноразово посилався на праці вченого, вважаючи його одним зі своїх попередників з вивчення українських орніто - та герпетофауни (Матвеенко 1969).
Відомо, що А. Анджейовський під час численних виїздів у природу збирав різноманітний матеріал. Багато із неботанічних колекцій А. Анджейовського, так само як і його художні роботи не збереглися дотепер. Тому цінним є віднайдений М. Біляшівським у фондах ННПМ НАН України екземпляр листоїда Calomicrus pinicola (C. Duftschmid, 1825) (sub. nom. Luperus pinicola Duft.), зібраного А. Анджейовським на Волині (рис. 2). Світлину люб'язно надано автором знахідки зразка. Відомості про сучасні назву виду, поширення та інші особливості надано
К. Очеретною. Сучасний ареал виду охоплює переважно центральну частину Європи, на півночі - від Шотландії, південної Швеції, країн Балтії досягає верхнього басейну Дніпра, на півдні - Піренеїв, середньої Італії та північної Греції.
Значення доробку А. Анджейовського для сучасної науки передусім полягає у створенні підґрунтя досліджень, що включає започаткування систематико-фауністичного напряму в Україні, накопичення первинного зоологічного матеріалу регіонального рівня, таксономічні опрацювання, організація роботи Зоологічного музею Київського університету Св. Володимира, зокрема двох його експозицій, видання каталогу колекцій тощо. За короткий ніжинський період діяльності вчений також сприяв поповненню колекцій кабінету природничої історії Ліцею князя О. Безбородька, яка в 1840 р. збільшилася на 800 екземплярів комах з околиць Ніжина (передані студентом Ф. Ковалевським) і 13 зразків сибірських мінералів (отримані від полковника Наливайка).
Рис. 2. Зразок Luperus pinicola Duft., зібраний А. Анджейовським.
Fig. 2. Specimens of Luperus pinicola Duft. collected by A. Andrzejowski
Внесок у геологічну науку
Антоній Анджейовський спершу проводив спільні дослідження з Е. Ейхвальдом, а згодом, 1814 р. започаткував систематичне геологічне вивчення Волинської, Подільської, Херсонської та Київської губерній. Геологічній проблематиці вчений присвятив десять праць (дев'ять з них видані упродовж 1823-1853 років, а рукопис однієї - 1859).
Вчений уперше розпочав вивчення гірських порід Українського Кристалічного щита. Його роботи були цінним внеском у пізнання геології дослідженої території під час первинного накопичення геоморфологічних відомостей (Garbowska 1989). Дослідники наукової спадщини в галузі геології (Malicki 1959; Czarniecki & Martini 1972; Garbowska 1989) виділяють два періоди його наукової діяльності: ранній та більш пізній. Відповідно до схеми А.Г. Вернера на досліджуваній території він спочатку виділив дві області різної геологічної структури: гранітну північно-східну - найстарішу, та крейдову південно-західну - новішу. Структури гранітної області вважав новоствореними горами. У крейдовій області він виділяв такі гороутворення: 1) перехідних гір на Дніпрі та його лівобережних притоках (нині нижній палеозой); 2) флешові гори на Волині, Поділлі та на узбережжі Чорного моря (нині крейдовий і третинний періоди); 3) намивні гори на всій дослідженій території (нині четвертинний період). У другому періоді своєї наукової діяльності він відкинув розподіл території на гранітну та крейдову області, а осадову породу, що відкривалася в долині Дністра виділив в окрему систему - Дністровський системат. А ще пізніше вчений змінив погляди на вік та походження кристалічних порід, визнав їх плутонічними, а 'їхнє виникнення - результатом процесів геогенезу (Garbowska 1989).
Цінністю робіт А. Анджейовського є передусім детальні та загалом вірні, як відзначають фахівці, описи магматичних і осадових порід, що базуються на залученні великої кількості відслонень, частину з яких на сьогодні вже втрачено. Вивчаючи геологічні формації, він використовував дані своїх палеонтологічних досліджень (характеризуючи їх, завжди детально описував виявлені викопні організми). Плутонічну систему з Кам'яної балки колишньої Полтавської губернії дослідник характеризує за знайденими в ній залишками викопних тварин, зокрема земноводних. Ці дослідження свідчать про те, що вчений вже в той час стояв на порозі біостратиграфічного дослідження віку гірських порід (за рештками давніх організмів чи скам'янілостей) - методу, який виник значно пізніше, коли в геології вже установилися еволюційні, матеріалістичні погляди.
Його праці стали не лише цінним внеском у пізнання досліджуваної території в час становлення геології та первинного синтезу відомостей про геологічну структуру, але й вагомою сторінкою історії української геологічної науки. Як вже згадувалося, він є автором першої геологічної мапи Поділля. Відмітимо, що зібрані А. Анджейовським геологічні матеріали, разом із приватними колекціями П. Тутковського, Ф. Полонського, М. Безбородька, В. Крокоса мали велике значення для заснування Українського наукового товариства, стали базовими при створенні Мінералогічного кабінету Київського університету Св. Володимира, а згодом - Геологічного кабінету ВУАН, що стало початком формування сучасного Геологічного відділу ННПМ НАН України.
Як підсумок зазначимо, що дослідження А. Анджейовського відзначаються оригінальністю, надзвичайною детальністю та комплексністю. Науковий доробок є вагомим внеском у європейську науку. У багатьох випадках його погляди випереджали свій час (наприклад, окремі положення дисертації, засновані на еволюційних ідеях). Результати класичних систе - матико-флористичних і фауністичних досліджень він пов'язував або намагався пов'язати з геологічною будовою та рослинним покривом, поширення видів вважав залежним від кліматичних чинників та антропогенного впливу. Мандруючи різними мальовничими просторами, надзвичайно відмінними за природними умовами, ще в 1822 р. уперше звернув увагу на історичну й природничу цінність Ґарду, як найкрасивішого місця на Бузі від витоків до гирла. Саме тому питання збереження тепер вже природно-заповідного об'єкта, створеного на цій території, є актуальним завданням сьогодення. Також відмітимо, що саме А. Анджейовський у своїй останній ботанічній праці написаній польською мовою для окреслення регіону флористичних досліджень вперше вжив у назві термін «Україна».
Вшанування пам'яті А. Анджейовського
Визнанням заслуг учених, що працюють в різних галузях природознавства, серед іншого, є названі на їхню честь види, роди та родини рослин і тварин, мінерали тощо. Удостоєний такої честі й А. Анджейовський, чиє ім'я увіковічене в назвах багатьох таксонів рослин: рід Andzrejowskia Rchb., види Dianthus andrzejowskianus (ZapaL) Kulcz. (Caryophyllaceae), що тепер занесений до Червоної книги України (2009), Cheirinia andrzejowskiana Hort. Berol. ex Steud., Erysimum andrzejowscianum Besser (Brassicaceae). Hieracium andrzejowskii Blocki, Jacobeaa andrzejowskyi (Tzvelev) B. Nord & Greuter (Asteraceae). Polygonum andrzejowskianum Klokov (Polygonaceae), Potentilla andrzejowskii Blocki, Rosa andrzeiovii Besser, R. andrzeiowskii Nym., R. andrzejowsciana W.D.J. Koch, R. andrzejowscii Steven ex M. Bieb. (Rosaceaae); Salvia x andrzejowskii Blocki (Lamiaceae), Scirpus andrzejowscii Besser ex Schult. (Cyperaceae), Thalictrum andrzejowski ZapaL (Ranunculaceae), намічений до опису Cytisus andrzejowskianus Blocki, nom. invalid. (Fabaceae); виду викопних молюсків - Trochus andrzejowskii Pusch.
Одним із перших до вшанування імені А. Анджейовського сучасниками долучився Кременець, старовинне містечко, де у відомому освітньому закладі - Кременецькому ліцеї він формувався як особистість, науковець і педагог. Тепер у передмісті Кременця є вулиця Старого Детюка, названа його літературним псевдонімом.
Меморіал і Читання у Ставищах
У 2018 р. у смт Ставище за ініціативи й стараннями о. Марека Рудзя, настоятеля парафії Пресвятої Трійці Київсько-Житомирської децизії Римсько-католицької церкви в Україні, на католицькому, або як називають його містяни - «польському», цвинтарі було встановлено й освячено меморіал (рис. 3) А. Анджейовському (архітектори П. Пшевлоцький та О. Вар - тилецький), оскільки могила була зруйнована на початку ХХ ст. Пам'яті вченого було проведено Читання, на яких також було презентовано книгу «Антоній Анджейовський «Талан і таланти відомого натураліста» (Шевера et al. 2018).
Читання в Дубні
Продовжуючи добру традицію вшанування знаних земляків, Клуб інтелектуальних жінок Дубенщини «Волинська азалія» (громадська організація під головуванням Е. Шевчук) і Дубенська міська рада з нагоди 235-річчя від дня народження А. Анджейовського 2 жовтня 2020 р. організували у м. Дубно (Рівненська обл.) краєзнавчі Читання на тему «Повернення. Антоній Анджейовський: від Варковичів до Ставища». В урочистих заходах, що відбулися у палаці князів Любомирських Державного історико-культурного заповідника, брали участь консул Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку П. Матусяк, міський голова Дубна В. Антонюк, о. М. Рудзь зі Ставища, громадськість. Наукову спільноту представляли М. Біляшівський (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), А. Ліснічук (Кременецький ботанічний сад), І. Михалюк та О. Тригуба (Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка), А. Штогун (Національний природний парк «Кременецькі гори»), В. Володимирець (Рівненський національний університет водного господарства та природокористування), які у своїх виступах висвітлили різні аспекти життєвого та творчого шляху видатного природодослідника.
Під час заходу відбулася презентація меморіальної дошки А. Анджейовському (рис. 4), на якій викарбовано портрет вченого і напис українською та польською мовами: «У 1785 р. у Варковичах народився відомий польсько-український ботанік і мемуарист Антоній Анджейовський. W 1785 r. w Warkowyczach urodzil siq slynny polsko-ukrainski botanik i pamietnikarz Antony Andrzejowsky». Її ближчим часом планують встановити на фасаді гімназії у с. Варковичі (Рівненська обл.), в якому народився дослідник.
Рис. 3 (ліворуч). Меморіал А. Анджейовському в Ставищі (Київська обл.), у день відкриття 29.09. 2018 (Фото М. Шевери).
Fig. 3 (left). Antoni Andrzejowski memorial in Stavyshche (Kyiv Oblast) on the day of its public opening on 29.09. 2018 (Photo by М. Shevera).
Рис. 4 (праворуч). Меморіальна дошка А. Анджейовському, Дубно (Фото Ф. Налгієва, 2020).
Fig. 4 (right). Memorial plaque to A. Andrzejowski, Dubno (Photo by F. Nalgiyev, 2020).
анджейовський біолог природознавець геологічний
Організатори запропонували, а учасники Читань одностайно підтримали ідею продовження вшанування вченого й встановлення меморіальних дошок на честь А. Анджейовського в містах Києві та Ніжині, де він працював, відповідно, в Університеті Св. Володимира та Ліцеї князя О. Безбородька. Це буде гідним визнанням для вітчизняного природознавця.
Література
1. Aндржейовский, A. 1836. Замечания о лесоводстве и необходимости разведения лесов в южных губерниях России. Газета «Молва», 11: 286-291. [Andrzejowski, A. 1836. Notes on forestry and the need for forest breeding in the southern provinces of Russia. The newspaper «Report», 11: 286-291. (In Russian)] Aндржейовский, A. 1855. Ботанический очерк местностей, лежащих между Бугом и Днестром от р. Збруча до Черного моря (перев. с польского И. Сидоровича). Записки общества сельского хозяйства Южной России, 2: 63-78; 3: 93-1084; 4: 149-164. [Andrzejowski, A. 1855. Botanical study of the areas between the Bug and the Dniester from the river Zbruch to the Black Sea (translated from Polish by I. Sidorovich). Notes of the Agricultural Society of Southern Russia, 2: 63-78; 3: 93-1084; 4: 149-164. (In Russian)] Aндржейовский, A. 1861. Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест, I. Труды Комиссии при университете св. Владимира для описаний губерний Киевского учебного округа, 4 (1): 1-51. [Andrzejowski, A. 1861. Calculation of plants in the Podolsk province and adjacent places. Proceedings of the Commission at the University of St. Vladimir for descriptions of the provinces of the Kyiv educational district, 4 (1): 1-51. (In Russian)]
2. Aндржейовский, A. 1862. Продолжение исчисления растений Подольской губернии и смежных с ней мест. Киевские университетские известия, 7: 94-142. [Andrzejowski, A. 1862. Continuation of the calculation of plants in the Podolsk province and adjacent places. Kievskie universitetskie izvestiya (Kyiv University news), 7: 94-142. (In Russian)]
3. Антоненко, С. І., Н.М. Шиян. 2018. Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України. Український ботанічний журнал, 75 (2): 109-122. [Antonenko, S.I., N.M. Shyian. 2018. Typification of the names of taxa of Polygonum (Polygonaceae) described from Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 75 (2): 109-122. (In Ukrainian)]
4. Барбарич, А. І. 1961. А.Л. Андржійовський (До 175-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал, 18 (2): 84-89. [Barbarych, A.I. 1961. A.L. Andrzejowski (On the 175th Anniversary). Ukrainian Botanical Journal, 18 (2): 84-89. (In Ukrainian)]
5. Ільїнська, А.П. 2002. Типіфікація видів судинних рослин, описаних з території України: родина Brassicaceae (роди Alyssum L. - Erucastrum C. Presl). Український ботанічний журнал, 59 (1): 9-17. [Ilyinska, A.P. 2002. Typification of vascular plant species, described from Ukraine: family Brassicaceae (genus Alyssum L. - Erucastrum C. Presl). Ukrainian Botanical Journal, 59 (1): 9-17. (In Ukrainian)]
6. Ільїнська, А.П. 2003. Типіфікація видів судинних рослин, описаних з території України: родина Brassicaceae (таксони, описані за участю Декандоля) Український ботанічний журнал, 60 (4): 405-413. [Ilyinska, A.P. 2003. Typification ofvascular plant species, described from Ukraine: family Brassicaceae (taxa, described with De Candolle participation). Ukrainian Botanical Journal, 60 (40): 405-413. (In Ukrainian)]
7. Крицька, Л. І., М.М. Федорончук, М.В. Шевера. 2000. Типіфікація видів судинних рослин, описаних з України: родини Onagraceae Juss., Trapaceae Dumort., Asclepiadaceae Lindl., Convolvulaceae Juss., Cuscutaceae Dumort., Boraginaceae Juss. Український ботанічний журнал, 57 (2): 126-133. [Krytska, L.I.,
8. M.M. Fedoronchuk, M. V Shevera. 2000. Typification of vascular plant species, described from Ukraine: family Onagraceae Juss., Trapaceae Dumort., Asclepiadaceae Lindl., Convolvulaceae Juss., Cuscutaceae Dumort., Boraginaceae Juss. Ukrainian Botanical Journal, 57 (2): 126-133. (In Ukrainian)]
9. Матвеенко, С.А. 1969. А.Л. Андржеёвский - зоолог-эволюционист первой половины XIX столетия. Вестник зоологии, №1: 89-92. [Matveenko, S.A. 1969. A.L. Andrzejowski - evolutionary zoologist from the first half of 19th century. Vestnik Zoologii, No 1: 89-92. (In Russian)]
10. Осовик, А. 2007. А.Л. Андржійовський: життєвий шлях та аспекти наукової діяльності в контексті вивчення рослинного світу Правобережної України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і5-і7: 56-59. [Osovyk, A. 2007. A.L. Andrzejowski: biography and aspects of scientific activity in the context of studying the flora of the Right Bank of Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 15-17: 56-59. (In Ukrainian)]
11. Федорончук, М.М., М.В. Шевера, Л. І. Крицька, Н.М. Шиян, О.М. Царенко. 2004. Види судинних рослин, описані з України: родини Valerianaceae, Dipsacaceae, Apocynaceae, Campanulaceae, Gentianaceae. Український ботанічний журнал, 61 (1): 44-54. [Fedoronchuk, M.M., M.V. Shevera, L.I. Krytska,
12. N.M. Shyian, O.M. Tsarenko. 2004. Typification of vascular plant species, described from Ukraine: family Valerianaceae, Dipsacaceae, Apocynaceae, Campanulaceae, Gentianaceae. Ukrainian Botanical Journal, 61 (1): 44-54. (In Ukrainian)]
13. Федорончук, Н.М., М.В. Шевера, Л.И. Крицкая. 2003. Коллекция типов видов семейства Fabaceae s.l. в Гербарии Института ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины (KW). Ботанический журнал, 88 (12): 93-108. [Fedoronchuk, N.M., M.V. Shevera, L.I. Krytskaya. 2003. Types collection of species of family Fabaceae s.l. in Herbarium of N.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine. Botanicheskiy Zhurnal, 88 (12): 93-108. (In Russian)]
14. Флюгерт, А.П. 2011. Флористичні дослідження А.Л. Андржійовського на території Київського учбового округу. Наукові записки з української історії, 26: 378-383. [Flyugert, A.P. 2011. A.L. Andrzejowski floristic investigation on the territory of Kyiv educational district. Scientific notes on Ukrainian history, 26: 378-383. (In Ukrainian)]
15. Шевера, М., Л. Зав'ялова, М. Федорончук, А. Ільїнська, М. Рудзь, С. Плахотнюк. 2018. Антоній Ан - джейовський. Талан і таланти відомого натураліста. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 1-64. [Shevera, M., L. Zavialova, M. Fedoronchuk, A. Ilyinska, M. Rudz, S. Plakhotnyuk. 2018. Antoni Andrzejowski. The destiny and talents of the famous naturalist. M.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine, Kyiv, 1-64. (In Ukrainian)]
16. Andrzejowski, A. 1823. Rys botaniczny krain zwiedzonych wpodrozachpomiзdzy Bohem a Dniestrem od Zbrucza az do Morza Czarnego odbytych w latach 1814, 1816, 1818, 1822. 1. Wilno, 1-126.
17. Andrzejowski, A. 1825. Nauka wyrazow botanicznych dla latowsci determinowania roslin, czyli zastosowania do nich opisow z naylepszych autorow krotko zebrana i porzqdkiem abecadla ulozona. Krzemieniec, Warszawa, 1-218.
18. Andrzej owski, A., W. Besser. 1827. Nazwiska roslin Grekom starozytnym znanych na j зzyk polski przetlumaczone. Dziennik Umiejetnosci i Sztuki na rok 1827, 2: 411-433.
19. Andrzejowski, A. 1830a. Notice sur quelques coquilles fossiles de Volhynie-Podolie. Bulletin de la Sociйtй Impйriale des Naturalistes de Moscou, 2: 90-104.
20. Andrzejowski, A. 1830b. Rys Botaniczny Krain zwiedzonych w podrozach pomiзdzy Bohem a Dniestrum az do wyjscia tych rzek w morze, odbytych w latach 1823 і 1824. Crng drugi. Wilno, 1-125.
21. Andrzejowski A. 1832a. Amphibia nostratia, seu enumeratio Sauriorum, Ophidiorum, nec non Sireniorum in excursionibus per Volhyniж, Podoliж Guberniumque Chersonense usque ad Euxinum observatorum. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 2: 319-346.
22. Andrzejowski A. 1832b. Remarques sur l'ouvrage de M. Frйdйric Du Bois de Montpireux ayant pour titre: Conchyliologie fossile, ou Aperзu gйognostique des formations du Plateau Volhynie-Podolien; in 4 Berlin 1830. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 4: 513-558.
23. Andrzejowski, A. 1832c. Cataloque des Coquilles fossiles du Plateau Volhynie-Podolien de la Collection du Lycйe de Volhynie. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 4: 559-567.
24. Andrzejowski, A. 1832d. Reptilia, inprimis Volhyniae, Podoliae et gubernii Chersonensis. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 2: 320-346.
25. Andrzejowski, A. 1832-1833. Coquilles fossiles de Volhynie et de Podolie (Suite). Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 5-6: 437-451.
26. Andrzejowski, A. 1850. Remarkues sur le terrain Plutonique du sud-ouest de la Russie. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 23 (3): 172-222.
27. Andrzejowski, A. 1852. Recherches sur le systeme tyraique. Premiйre partie: terrains Hйmilysiens. Recherches sur le terrains de Sйdiment, tant anciens que racens, du Plateau du su-ouest de la Russie. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 25 (1): 194-241.
28. Andrzejowski, A. 1853. Suplйment aus remarques sur les terrains Plutoniques du sud oust de la Rossiae. Nouveaux mйmoires de la Sociйtй impйriale des naturalistes de Moscou, 26 (8): 289-319.
29. Andrzejowski, A. 1869. Flora Ukrainy czyli opisanie roslin dziko rosnqcych w Ukrainie przeddnieprowej і w sqsiednich z niq okolicach Wolynia, Podola і gub. Chersonskiej. Czзsйpierwsza. Warszawa. 1-93.
30. Andrzejowski, A. 1972. Poglad na poklady skal wschodnio-poludniowego plaskowzgorza Rossye. Studia i Materialy do Dziejow Nauki Polskiej. Seria C, 17: 31-76.
31. Berezowska E. 1913. Antoni Andrzejowski. Ziemia, 4 (17): 278-281.
32. Czarniecki, S., Z. Martini. 1972. Nieznana rozprawa geologiczna Antoniego Andrzejowskiego. Studia i Materialy z Dziejow Nauki Polskiej. Seria C, 17: 17-30.
33. Czackia, genre determinй et decrit. 1818. Krzemieniec, 1-7.
34. Daszkiewicz, P., A.M. Bauer. 2008. Antoni Andrzejowski and his contributions to early 19th century knowledge of the Ukrainian herpetofauna. Bibliotheca Herpetologica, 7 (2): 14-21.
35. Garbowska J. 1989. Antoni Andrzejewski jako geolog. Kwartalnik Historii Nauki i Techniki, 34 (2): 261-270.
36. Grзbecka W. 1998. Wilno - Krzemieniec: botaniczna szkoia naukowa (1781-1841). Rozprawy z dziejow nauki i techniki, 7: 1-288.
37. Malicki, A. 1959. Antoni Andrzejowski - fizjograf okresu staszicowego. Czasopismo Geograficzne, 30: 11-32.
38. Thiers, B. 2018. Index Herbariorum: A global directory of public herbaria and associated staff. New York Botanical Garden's Virtual Herbarium, New York. Available at: https://bit.ly/2ah9oJV
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009Геродот як представник грецької науки, боротьба між Сходом і Заходом, з найдавніших часів до греко-перських війн як тема його праці. Науковий внесок найвидатнішого історика стародавнього світу Фукідіда. Великий філософ стародавнього світу - Демокріт.
реферат [46,3 K], добавлен 07.11.2011Аналіз основних груп історіографічних джерел, якими репрезентований доробок з проблеми сьогоденних українсько-польських відносин, з’ясування їх предметності та вичерпності. Визначення об’єктивних і незаангажованих наукових досліджень в сучасний період.
статья [28,5 K], добавлен 17.08.2017Навчальні заклади України першої половини ХІХ ст. Аналіз педагогічних думок І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, О. Духновича, М. Максимовича та членів гуртка передової західноукраїнської молоді "Руської трійці" – М. Шашкевича, І. Вагилевича.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 06.05.2014Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010Дослідження впливу журналу "Київська Старовина" на творчу долю М. Грушевського. Аналіз співпраці вченого з виданням. Внесок авторів "Київської Старовини" у справу популяризації історіографічних ідей Грушевського. Критика "еклектичної манери" Грушевського.
статья [52,1 K], добавлен 17.08.2017Сутність дисидентства, історія його розвитку в авторитарних суспільствах. Зародження дисидентського руху в Україні, причини зростання антирадянських проявів. Арешти представників молодої творчої та наукової інтелігенції. Боротьба партії проти релігії.
реферат [51,1 K], добавлен 05.12.2012Рятувальник людства від чуми Данило Кирилович Заболотний. Біографія вченого, його внесок в мікробіологію і епідеміологію. Роботи, присвячені кишковій групі інфекцій - холері, висипному та поворотному тифам. Мрія про створення полімікробних вакцин.
реферат [63,7 K], добавлен 06.06.2009Дослідження регіональних особливостей "української" коренізації. Національна політика коренізації радянського уряду (1923 р.) як загальносоюзна політика. Особливості радянської національної реформи 20-30-х рр. у Волинсько-Києво-Подільському регіоні.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 12.06.2010Основні віхи життєвого та політичного шляху М.С. Грушевського, еволюція його світоглядно-філософських та політичних позицій. Внесок великого українця у розвиток вітчизняної історії та археології, його роль у процесі боротьби за українську державність.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 10.07.2012Комплексний аналіз масових репресій проти населення України, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної держави у досягненні цілковитого контролю над суспільством. Різновиди сталінських репресій в Україні у 1930–і роки.
реферат [142,4 K], добавлен 08.01.2016Трансформація та реалізація войовничого антисемізму в процесі окупації загарбниками Поділля. Акції тотального знищення єврейського населення в містах Подільського регіону. Голокост як частина нацистського окупаційного режиму на українських землях.
дипломная работа [66,8 K], добавлен 03.01.2011Велесова книга як збірник молитов та легенд, оповідань про давню слов'янську історію. Короткий аналіз тексту, результати першої та другої наукової експертизи. Графіка та палеографія. Образи "Велесової книги" які не мають пояснень в сучасній науці.
презентация [3,2 M], добавлен 11.10.2014Викладацька, політична та творча діяльність І.І. Огієнка, короткий біографічний нарис його життя та навчання. Просвітницька і редакторсько-видавнича діяльність у Варшаві, оцінка писемної спадщини. Канада як останній притулок митрополита Іларіона.
дипломная работа [139,5 K], добавлен 21.11.2010Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.
реферат [28,9 K], добавлен 08.12.2014Вернадський Володимир Іванович - український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології. Дитячі роки майбутнього вченого, вплив батька на його розвиток. Українські корені роду Вернадських. Наукова робота вченого.
презентация [366,1 K], добавлен 10.09.2013Аналіз суперечності великих держав на Сході під час повоєнного врегулювання 1918-1923 років. Боротьба Великої Британії, Франції, США, Греції. Російська білогвардійська еміграція навколо визначення статусу Константинополя та режиму Чорноморських проток.
статья [34,8 K], добавлен 11.09.2017Розгляд життєвого шляху, представлення основних публікацій та характеристика результатів наукових досліджень О.О. Русова. Визначення історичної ролі вченого у розвитку теоретичних та методологічних засад статистики. Питання проведення переписів населення.
статья [24,8 K], добавлен 31.08.2017Народження, дитинство, навчання І. Мазепи. Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури. Формування національно-політичних переконань. Розвиток України в період гетьманства Мазепи.
реферат [15,9 K], добавлен 07.11.2010Наддніпрянщина і Західна Україна напередодні Першої світової війни. Розкриття становища українського народу в часи Першої світової війни. Послаблення впливу режимів імперій на етнічних українців і формування державного життя в Україні з столицею в Києві.
реферат [26,9 K], добавлен 25.03.2019
