Могильник черняхівської культури Чернелів-Руський (за даними етнічної краніоскопії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Могильник черняхівської культури Чернелів-Руський (за даними етнічної краніоскопії)

Ю.В. Долженко

Інститут археології Національної академії наук України

Анотація

В статті за даними етнічної краніоскопії вивчається антропологічний склад населення черняхівської культури з території України на прикладі могильника римського часу в Тернопільському районі Тернопільської обл. Чернелів-Руський.

Ключові слова: черняхівська культура, могильник Чернелів-Руський, етнічна краніоскопія, антропологічний склад.

Burial Ground of Cherniakhiv Culture in Cherneliv Rusky

(According to Data of Ethnical Cranioscopy)

Yu. Dolzhenko

Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine

The study of anthropological compound of Cherniakhiv culture inhabitants from Western Ukraine provides insights into the ethnogenetic processes on this territory. I. Gereta examined the burial ground of Roman period in Ternopil district of Ternopil region during 1974-2000 and had excavated almost all accessible territory of the site. T. Rudych explored craniomentric data in the burial ground of Cherneliv Rusky (Western Ukraine). The findings of the study by T. Rudych show that Celtic features from Velbar culture dominated in the burial ground. Using the data of ethnic cranioscopy the author of this article argues that the skulls in Cherneliv Rusky burials belonged to Cherniakhiv culture since they have a moderate frequency of the supraorbital foramens. The probed selection belongs to Southern Caucasoids. The other four features also clearly imply Caucasoid identity among early inhabitants Cherneliv Rusky area. The author did not perform an intergroup comparative analysis since the remnants of Cherniakhiv culture had never been investigated with tools of ethnic cranioscopy. Therefore, there is no other data for comparison.

Keywords: Cherniakhiv culture, burial ground Cherneliv Rusky, ethnical cranioscopy, anthropological compound.

Черняхівська культура припинила існування в першій половині V ст. н. е. Історичні долі її носіїв склалися по-різному. Готські племена, які були в складі населення культури, частина союзних їм аланських племен та пізні скіфи відійшли на захід (Магомедов, Б.В. 2001, с. 146).

Частина населення культури лісостепової зони, що є, як вважають археологи, переважно слов'янською, лишилася на місцях та взяла участь у формуванні низки культур, які включають в етногенез слов'ян (Рудич, Т О. 2007, с. 47).

Як зазначала Т.О. Рудич (Рудич, Т.О. 2005, с. 4), вивчення антропологічного складу населення черняхівської культури з території України є важливою ланкою при дослідженні етногенетичних (Чернега, П.М. & Лущай, В. І. & Телегуз, А.В. 2012, с. 14-27) процесів на території нашої країни. Вирішення більшості питань етнокультурного розвитку потребує комплексного підходу при дослідженні, з залученням даних різних джерел - історичних, археологічних, етнографічних та антропологічних, кожне з яких має свої переваги. Антропологія дає змогу визначити склад і міру фізичної спорідненості популяцій, з'ясувати вихідну територію груп, що мігрували, та простежити напрямок їхнього руху; висвітлити роль окремих етнічних компонентів у формуванні населення; визначити співвідношення тубільців та прийшлого населення на окремій території, намітити напрямки генетичних зв'язків. Якщо культура і мова можуть поширюватись шляхом запозичень, то поява нового антропологічного типу пов'язана з прибуттям нових груп населення, бо сам по собі фізичний тип людини мало змінюється в часі, принаймні робить це значно повільніше, ніж мова та культура. Тому питання спадкоємності або зміни населення зі значною точністю можуть бути вирішені на палеоантропологічному матеріалі (Рудич, Т О. 2005, с. 4).

Більшість краніологічних матеріалів черняхівської культури дослідила Т.С. Кондукторова (1972). Окремі серії вивчили М.С. Великанова (Великанова, М.С. 1975), С.П. Сегеда (Сегеда, С.П. 2001а, с. 165-175; Сегеда, С.П. 2001Ь, с. 30-36; Segeda, S. 1994, р. 29-34) та В.Д. Дяченко (Дяченко, Д. 1984). ТО. Рудич підготувала дисертацію й низку статей, присвячених черняхівській культурі (Рудич, Т О. 2005, арк. 180-201; Рудич, Т О. 2004а, с. 388-397; Рудич, Т О. 2004Ь, с. 388-397). Також її пам'ятки розглядала Г. Ефимова (Ефимова, С.Г. 1999, с. 279-306).

Серед пам'яток черняхівської культури ІІІ-У ст., значний інтерес становить могильник в с. Чернелів-Руський поблизу м. Тернопіль. Він є однією з найяскравіших археологічних пам'яток Тернопільщини. Сучасне село розташоване на річці Гнізна Гнила, на сході району. З 1974 до 2000 р. цей некрополь черняхівської культури досліджував близько 30 років тернопільський археолог І. П. Герета (Герета, І. П. 1997, с. 16-38; Ґерета, І. П. 2013, 276 с.), який розкопав практично всю доступну територію пам'ятки ¹, тому могильник є одним із найбільш повно розкопаних для черняхівської культури (Варна, С.С. & Тиліщак, В.С. 2013, с. 13; Тиліщак 2008, с. 7; Тиліщак 2006, с. 80-83). могильник черняхівський антропологічний

Етнокультурний склад могильника за археологічними матеріалами вивчав В.С. Тиліщак (Тиліщак, В.С. 2011, с. 111-123). За даними краніометрії могильник Чернелів-Руський дослідила Т.О. Рудич (Рудич, Т О. 2004а, 37-48; Рудич, Т О. 2005, с. 29, 37-38; Рудич, Т О. 2010, с. 160-164). Збереженість матеріалу, за даними дослідниці, дуже погана, придатними для дослідження виявилися 127 кістяків (Рудич, Т О. 2005, с. 29). Чоловіча краніологічна серія з 11 черепів характеризується довгою, середньоширокою, високою черепною коробкою, доліхокранною за формою. Обличчя на межі середнього та низького, вузьке за абсолютними розмірами та покажчиком, ортогнатне. Горизонтальне профілювання обличчя різке. Орбіти низькі, середньоширокі, за покажчиком мезоконхні. Ніс низький та вузький, за покажчиком серед- ньоширокий. Кістки носа випнуті на межі малих і середніх розмірів (Рудич, Т О. 2004, с. 37). За результатами досліджень Т О. Рудич (Рудич, Т О. 2010, с. 160-164), на могильнику домінує кельтський елемент, який принесли племена вельбарської культури.

Жіноча група з Західної України, могильник Чернелів-Руський, складається з 19 черепів і характеризується мезокранією. У середньому вияві вона має довгу, середньошироку, високу черепну коробку. Мезогнатне обличчя на межі низьких і середньо високих величин, середньошироке за абсолютними розмірами та покажчиком. Горизонтальне профілювання помірне на верхньому рівні та різке на зигомаксилярному (середньому). Орбіти низькі, помірно широкі (мезоконхія). Ніс низький, середньо широкий, за носовим покажчиком широкий. Кістки носа випнуті на межі середніх і великих розмірів (Рудич, Т О. 2004а, с. 37). Слід звернути увагу, що за текстом кандидатської дисертації Т О. Рудич (Рудич, Т О. 2005, с. 37) чоловіча серія складається з 13 черепів, а жіноча - з 17. Отже, ми спостерігаємо певні розбіжності.

Жіноча серія, за даними дослідниці, після порівняльного аналізу виявила подібність до групи черепів з Воромлі, Будештів та Журівки. Своєю чергою, чоловіча вибірка виявила максимально близький зв'язок з синхронними серіями Малаєшти, Курники та Велика Вугаївка (Рудич, Т О. 2005, с. 38).

¹ Герета І. П. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському в 1976 р. НА ІА НАН України. № 1976/51; Герета І. П. Звіт про розкопки могильника черняхівської культури у с. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області у 1983 р. Науковий архів інституту археології Національної академії наук України (НА ІА НАН України). № 1983/109; Герета І. П. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському у 1988 році // НА ІА НАН України. № 1988/124; Герета І. П. Звіт про розкопки могильників черняхівської культури й давньоруського періоду в селі Черпелів-Руський Тернопільської області у 1990 р. // НА ІА НАН України. № 1990/267; Герета І. П. Звіт про дослідження могильника черняхівської культури у селі Чернелеві-Руському в 1997 р. НА ІА НАН України № 1997/111; Герета І. П. Звіт про дослідження черняхівського та давньоруського могильників у Чернелеві-Руському в 1998 р. НА ІА НАН України. - № 1998/85.

Могильники черняхівської культури досліджені за даними краніометрії (Martin, R. 1928), за даними етнічної одонтології (Зубов, А.А. 1973), але на сьогодні немає досліджень за етнічною краніоскопією (Kozintsev, A. 1992).

Мета роботи: ввести у науковий обіг більше краніологічних серій черняхівської культури. З могильника Чернелів-Руський автор дослідив 43 черепа та їх фрагменти.

Програма і методика. Застосування краніоскопічних методик до матеріалів черняхівської культури є актуальним та перспективним, особливо враховуючи те, що дослідження дискретно-варіативних ознак дає можливість ввести в науковий обіг досить фрагментарний матеріал, який неможливо вивчати вимірювальними краніометричними методами. Інформація про мінливість описових ознак допоможе скорегувати та доповнити результати краніометричних аналізів.

У роботі для характеристики ґрунтових поховань, котрі залишило населення носіїв Черняхівської культури ІІІ--V ст. з Західної України - могильник Чернелів-Руський, використовується краніоскопічна програма. Вона включає п'ять ознак, які вперше дослідив російський антрополог О. Г Козінцев: потиличний індекс, клиноподібний верхньощелепний шов, задньовиличний шов, підорбітний візерунок типу II, індекс поперечно-піднебінного шва (Козинцев, А.Г. 1984, с. 133-148). Шосту ознаку - надорбітні отвори (НО) - незалежно один від одного запропонували Й. Додо (Dodo, J. 1987, p. 161-177) та Т В. Томашевич (Томашевич, Т В. 1988, с. 119-128). При вивченні потиличного індексу, задньовиличного шва, підорбітного візерунку типу II, індексу поперечно-піднебінного шва та надорбітних отворів дані складалися без урахування статі, для клиноподного верхньощелепного шва визначалися півсуми даних чоловіків і жінок. Попередньо, з метою стабілізації дисперсії, частоти перетворювались на радіани за допомогою авторської програми, яку створив російський антрополог А.В. Громов (Громов, А.В. 2002). Комп'ютерні програми для реалізації багатомірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви 1991 р. (Санкина, С.Л. & Моисеев, В. Г 2006, с. 461). Частоти ознак аналізованої групи подано в таблиці. Краніологічний матеріал з могильника Чернелів-Руський, над яким працював особисто автор статті, зберігається у фондах Інституту Археології НАН України. Як було вказано раніше, досліджено 43 черепа та їх фрагменти.

Потиличний індекс (ПІ) вказує на співвідношення вормієвих кісток потилично-соскоподібного та лямбдоподібного швів. У серії Чернелів-Руський ПІ низький і становить 0% (Табл. 1). Це свідчить про европеоїдність групи. Слід додати, що ПІ обчислюється за допомогою формули ПІ =А/(А+В) (Козинцев, А. Г 1988, с. 37; Kozintsev, А. 1992, с. 219), отже, простим вирахуванням за відсотками порівняти групи не бажано, потрібно вираховувати радіани.

Табл. 1. Частоти краніоскопічних ознак (%) у краніологічній серії Черняхівської культури Чернелів-Руський.

Умовні позначення. Тут і далі: ПІ - потиличний індекс, КВШ - клиноподібний верхньощелепний шов, ЗВШ - задньовиличний шов, ПОВ-ІІ - підорбітний візерунок типу II, ЦІННІ - індекс поперечного піднебінного шва, НО - надорбітні отвори. В дужках вказано загальну кількість спостережень. Рад. - радіани.

Клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ) загалом трапляється частіше в європеоїдів, ніж у монголоїдів (Козинцев, А.Г. 1988, с. 55). Серія Чернелів-Руський з великим показником 57,6% виявилась набагато вищою від КВШ незважено середньої частоти європеоїдних груп, які за О. Г Козін- цевим отримали 32,9% (Козинцев, А.Г. 1988, с. 55).

Задньовиличний шов (ЗВШ). На черепах вибірки Чернелів-Руський частота ЗВШ низька (6,2%) - європеоїдна.

Частота виявлення підорбітного візерунка типу II (ПОВ II) становить 38,2%. Це низький показник. Як відомо, в межах європеоїдної раси близькі до сучасності литовці, поляки та українці мають "північне" (високе) виявлення ПОВ II (60-66%) (Козинцев, А.Г. 1988, с. 86).

Ознака підорбітний візерунок типу II не роз'єднує монголоїдні та європеоїдні популяції, але має тенденцію до зменшення відсотка її поширення серед південних народів (Козинцев, А.Г. 1988, с. 86). Таким чином, досліджувана група південно-європеоїдна.

Індекс поперечного піднебінного шва (ІППШ) високий - 61,3% і належить до європеоїдних показників (Козинцев, А.Г. 1988, с. 143). Ця ознака є індикатором, що диференціює європеоїдні та монголоїдні популяції (Громов, А.В. & Моисеев, В.Г. 2004, с. 236).

Частота надорбітних отворів (НО) на черепах із могильника Чернелів-Руський помірна (25,6%) і також європеоїдна. Така частота надорбітних отворів була притаманна давньоруському населенню Х-ХІІІ ст., а саме частині м. Чернігова (Чернігів-П, поховання добуті в 1984-2009 рр.), таким групам Х-ХІІІ ст. як Гребень і Логойськ, Василів, Білогорськ-Миколаївка, Лука (урочище Кучари) (Долженко, Ю.В. 2018, с. 39-80).

Після одонтологічних досліджень дев'яти могильників черняхівської культури С.П. Сегеда (Сегеда, С.П. 2001, с. 168) відзначив, що наявність локальних відмінностей дає підстави виділити на території України та Молдови три регіональні комплекси черняхівської культури, а саме: наддніпрянський, лівобережний та дунайсько-дністровський (Сегеда, С.П. 2001, с. 168). Таким чином, у подальшому перспективним буде опрацювати весь наявний комплекс краніологічного матеріалу черняхівської культури з території України за даними етнічної краніоскопії, створити названі три збірні серії для ширшого розуміння відмінності регіональних комплексів, а також порівняти їх між собою та з синхронними краніологічними серіями й матеріалами масломенчської групи вельбарської культури.

Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки.

1. За даними етнічної краніоскопії встановлено, що черепи з ґрунтових поховань Західної України могильника Чернелів-Руський, котрі залишило населення Черняхівської культури ІІІ--V ст., характеризується помірною частотою надорбітних отворів. За нашим припущенням, такий показник притаманний більше давньоруським слов'янським групам і балтійським племенам, ніж германцям, у яких ознака присутня в меншій кількості.

2. Визначено, що за ознакою підорбітний візерунок типу II досліджувана вибірка належить до південних європеоїдів. Решта чотири ознаки впевнено вказують на европеоїдність серії із с. Чернелів-Руський.

Література

1. Барна, С.С. & Тиліщак, В.С. 2013. Археолог музейного Гатунку. Ouim. Вип. 3. Ґере- та І. П. Чернелево-Руський могильник. Київ, Тернопіль. С. 7-13.

2. Великанова, М.С. 1975. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва: Наука.

3. Герета, І. П. 1997. Археологічні відкриття у Чернелеві-Руському в 1994 році. Наукові записки Тернопільського краєзнавчого музею. Кн. 2. Ч. 1. С. 16-38.

4. Ґерета, І. П. 2013. Чернелево-Руський могильник. Oium. Вип. 3. Київ, Тернопіль.

5. Громов, А.В. 2002. Антропология населения окуневской культуры Южной Сибири: Эпоха бронзы. Дисс. ... к. и. н. 03.00.14. Антропология. Санкт-Петербург.

6. Громов, А.В. & Моисеев, В.Г. 2004. Краниоскопия населения Западной и Южной Сибири: География и хронология. Расы и народы. Москва: Наука, 2004. Т. 30. С. 216-248.

7. Долженко, Ю.В. 2018. Антропологічний склад населення Південноруської землі (за даними етнічної краніоскопії). Scriptorium nostrum. Вип. 2 (11). С. 39-80.

8. Ефимова, С.Г. 1999. Население Восточной Европы в эпоху железа и позднеримское время. Восточные славяне. Антропология и этническая история. Москва: Научный мир. С. 279-306.

9. Зубов, А.А. 1973. Этническая одонтология. Москва: Наука.

10. Козинцев, А.Г. 1984. Варианты соединения костей у нижней глазничной щели черепа человека и их частоты в разных группах. Проблемы, антропологии древнего и современного населения севера Евразии. Ленинград: 1984. С. 133-148.

11. Козинцев, А.Г. 1988. Этническая краниоскопия: расовая изменчивость швов черепа современного человека. Ленинград: Наука, 1988.

12. Магомедов, Б.В. 2001. Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin: Widawn- ictwo Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej.

13. Моисеев В. Г Происхождение уралоязычных народов по данным краниологии. Санкт-Петербург: Наука, 1999. 133 с.

14. Рудич, Т.О. 2010. Антропологічні матеріали черняхівської культури з розкопок І. Герети. Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. Київ: ІА НАН України. Вип. 2. С.160-164.

15. Рудич, Т.О. 2004а. Антропологічний склад населення черняхівської культури Західної України. Археологія. № 3. С. 388-397.

16. Рудич, Т.О. 2004b. Антропологічний склад населення черняхівського могильника Чернелів-Руський. Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр. С. 388-397.

17. Рудич, Т.О. 2005. Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології. Дис. ... к. і. н.. Київ.

18. Рудич, Т.О. 2007. Роль населення черняхівської культури у формуванні антропологічного складу словенської людності України другої половини I тис. - початку II тис. н. е. Археологія. № 3. С. 47-57.

19. Санкина, С.Л. & Моисеев, В.Г. 2006. Александр Григорьевич Козинцев. Антропологический форум. № 5. https://tinyurl.com/yxqwhrd6. Personalia. С. 459-462.

20. Сегеда, С.П. 2001a. Антропологічний склад населення черняхівської культури: одонтологічний аспект. Магістеріум. Археологічні студії. Вип. 6. С. 30-36.

21. Сегеда, С.П. 2001b. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ: [Вид-во імені Олени Теліги].

22. Тиліщак, В.С. 2017. До питання про чисельність черняхівських громад (за матеріалами Чернелово-Руського могильника). Європейська археологія І тис. н. е. Збірник наукових праць на честь ліани Василівни Вакуленко. Київ. С. 159-168.

23. Тиліщак, В.С. 2011. Ліпна кераміка Чернелево-Руського могильника. Oium 1. Чер- няхівська культура. Київ. С. 111-123.

24. Тиліщак, В.С. 2008. Трупоспалення Чернелів-Руського черняхівського могильника. Археологія. № 1. С. 7-14.

25. Чернега, П.М. & Лущай, В. І. & Телегуз, А.В. 2012. Концепція етногенезу українців: новітній етнологічний погляд на проблему. Україна в етнокультурному вимірі століть: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 2. С. 14-27.

26. Dodo, Y. & Ishida, H. 1987. Incidences of Nonmetric Cranial Variants in Several Population Samples from East Asia and North America. JASN. Vol. 95. № 2. P. 161-177.

27. Kozintsev, A. 1992. Homo. Ethnic Epigenetics: New Approach. Ethnische Epigenetik. Neue Methoden und Ergebnisse. Vol. 43/3. Stuttgart, Jena, NewYork: Gustav Fischer. P. 213-244.

28. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie in Systematischer Darstellung mit Besonderer Berьcksichtigung der Anthropologischen Methoden fьr Studierende, Artze und Forschungsreisende. Bd. 2: Kraniologie, Osteologie. Second Edition. Jena.

29. Segeda, S. 1994. Dental Data as a Sours of Ethnogenetic Information based on Material from the Culture of the Chernyakhivsk. Variability and Evolution. Vol. 4. P. 29-34.

30. Barna, S. S. & Tylishchak, V. S. 2013. Arkheoloh muzeinoho gatunku. Ouim. Vyp. 3. Gere- ta I. P. Chernelevo-Ruskyi mohylnyk. Kyiv, Ternopil. S. 7-13. [in Ukrainian]

31. Velikanova, M. S. 1975. PaleoantropologijaPrutsko-Dnestrovskogo mezhdurech'ja. Moskva: Nauka. [in Ukrainian]

32. Hereta, I. P. 1997. Arkheolohichni vidkryttia u Chernelevi-Ruskomu v 1994 rotsi. Nau- kovi zapysky Ternopilskoho kraieznavchoho muzeiu. Kn. 2. Ch. 1. S. 16-38. [in Ukrainian]

33. Gereta, I. P. 2013. Chernelevo-Ruskyi mohylnyk. Oium. Vyp. 3. Kyiv, Ternopil. [in Ukrainian]

34. Gromov, A. V. 2002. Antropologija naselenija okunevskoj kul 'tury Juzhnoj Sibiri: Jepoha bronzy. Diss. ... k. i. n. 03.00.14. Antropologija. Sankt-Peterburg. [in Russian]

35. Gromov, A. V. & Moiseev, V. G. 2004. Kranioskopija naselenija Zapadnoj i Juzhnoj Sibiri: Geografija i hronologija. Rasy i narody. Moskva: Nauka, 2004. T. 30. S. 216-248. [in Russian] Dolzhenko, Yu. V. 2018. Antropolohichnyi sklad naselennia Pivdennoruskoi zemli (za danymy etnichnoi kranioskopii). Scriptorium nostrum. Vyp. 2 (11). S. 39-80. [in Ukrainian] Efimova, S. G. 1999. Naselenie Vostochnoj Evropy v jepohu zheleza i pozdnerimskoe vremja. Vostochnye slavjane. Antropologija i jetnicheskaja istorija. Moskva: Nauchnyj mir. S. 279-306. [in Russian]

36. Zubov, A. A. 1973. Jetnicheskaja odontologija. Moskva: Nauka. [in Russian]

37. Kozincev, A. G. 1984. Varianty soedinenija kostej u nizhnej glaznichnoj shheli cherepa cheloveka i ih chastoty v raznyh gruppah. Problemy antropologii drevnego i sovremennogo naselenija severaEvrazii. Leningrad: 1984. S. 133-148. [in Russian]

38. Kozincev, A. G. 1988. Jetnicheskaja kranioskopija: rasovaja izmenchivost'shvov cherepa sovremennogo cheloveka. Leningrad: Nauka, 1988. [in Russian]

39. Magomedov, B. V. 2001. Chernjahovskaja kultura. Problema jetnosa. Lublin: Widawn- ictwo Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej. [in Russian]

40. Moiseev V. G. Proishozhdenie uralojazychnyh narodovpo dannym kraniologii. Sankt-Pe- terburg: Nauka, 1999. 133 s. [in Russian]

41. Rudych, T. O. 2010. Antropolohichni materialy cherniakhivskoi kultury z rozkopok I. Herety. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy: Zb. nauk. pr. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Vyp. 2. S. 160-164. [in Ukrainian]

42. Rudych, T. O. 2004a. Antropolohichnyi sklad naselennia cherniakhivskoi kultury Zakhidnoi Ukrainy. Arkheolohiia. № 3. S. 388-397. [in Ukrainian]

43. Rudych, T. O. 2004b. Antropolohichnyi sklad naselennia cherniakhivskoho mohylnyka Cherneliv-Ruskyi. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2002-2003 rr. S. 388-397. [in Ukrainian] Rudych, T. O. 2005. Naselennia cherniakhivskoi kultury Ukrainy za materialamy antro- polohii. Dys. ... k. i. n.. Kyiv. [in Ukrainian]

44. Rudych, T. O. 2007. Rol naselennia cherniakhivskoi kultury u formuvanni antropolohich- noho skladu slov`ianskoi liudnosti Ukrainy druhoi polovyny I tys. - pochatku II tys. n. e. Arkheolohiia. № 3. S. 47-57. [in Ukrainian]

45. Sankina, S. L. & Moiseev, V. G. 2006. Aleksandr Grigor'evich Kozincev. Antropologi- cheskij forum. № 5. https://tinyurl.com/yxqwhrd6. S. 459-462. [in Russian]

46. Seheda, S. P. 2001a. Antropolohichnyi sklad naselennia cherniakhivskoi kultury: odonto- lohichnyi aspekt. Mahisterium. Arkheolohichni studii. Vyp. 6. S. 30-36. [in Ukrainian]

47. Seheda, S. P. 2001b. Antropolohichnyi skladukrainskoho narodu. Etnohenetychnyi aspekt. Kyiv: [Vyd-vo imeni Oleny Telihy]. [in Ukrainian]

48. Tylishchak, V. S. 2017. Do pytannia pro chyselnist cherniakhivskykh hromad (za materialamy Chernelovo-Ruskoho mohylnyka). Yevropeiska arkheolohiia I tys. n. e. Zbirnyk nau- kovykh prats na chest liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv. S. 159-168. [in Ukrainian]

49. Tylishchak, V. S. 2011. Lipna keramika Chernelevo-Ruskoho mohylnyka. Oium 1. Cher- niakhivska kultura. Kyiv. S. 111-123. [in Ukrainian]

50. Tylishchak, V. S. 2008. Trupospalennia Cherneliv-Ruskoho cherniakhivskoho mohylnyka. Arkheolohiia. № 1. S. 7-14. [in Ukrainian]

51. Cherneha, P. M. & Lushchai, V I. & Telehuz, A. V 2012. Kontseptsiia etnohenezu ukraint- siv : novitnii etnolohichnyi pohliad na problemu. Ukraina v etnokulturnomu vymiri stolit : zb. nauk. prats. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova. Vyp. 2. S. 14-27. [in Ukrainian] Dodo, Y & Ishida, H. 1987. Incidences of Nonmetric Cranial Variants in Several Population Samples from East Asia and North America. JASN. Vol. 95. № 2. P. 161-177.

52. Kozintsev, A. 1992. Homo. Ethnic Epigenetics: New Approach. Ethnische Epigenetik. Neue Methoden und Ergebnisse. Vol. 43/3. Stuttgart, Jena, NewYork: Gustav Fischer. P. 213-244.

53. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie in Systematischer Darstellung mit Besonderer Berьcksichtigung der Anthropologischen Methoden fьr Studierende, Artze und Forschungsreisende. Bd. 2: Kraniologie, Osteologie. Second Edition. Jena.

54. Segeda, S. 1994. Dental Data as a Sourse of Ethnogenetic Information based on Material from the Culture of the Chernyakhivsk. Variability and Evolution. Vol. 4. P. 29-34.

Размещено на Allbest.ru