Історіографія вітчизняного владознавчого дискурсу: чверть століття пошуків, концептуалізації, узагальнень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІСТОРІОГРАФІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВЛАДОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ: ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ ПОШУКІВ, КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ, УЗАГАЛЬНЕНЬ

(продовження)

Дем'яненко Борис

(Переяслав-Хмельницький)



У статті запропоновано історіографічний аналіз найпомітніших вітчизняних публікацій періоду незалежності, присвячених дослідженню влади (політичної, державної, соціальної тощо) в контексті органічного поєднання здобутків світової теорії влади (насамперед демократичного досвіду) з українським політико-владним контекстом. Ґрунтовне ознайомлення з вітчизняним владознавчим дискурсом, його творче осмислення, дозволить вийти на нові рівні розуміння феномену влади (політичної, державної, соціальної тощо), подолати стійкі стереотипні, аматорські й міфологізовані уявлення про неї, сформулювати якісні й дієві практичні рекомендації, мінімізувати негативні наслідки кризових явищ у політичній системі країни, упровадити ефективну модель влади, яка б відповідала потребам сучасного стану посттоталітарної України, історичним, цивілізаційним і глобалізаційним викликам, які перед нею постали.

У результаті здійсненого історіографічного аналізу українського владознавчого дискурсу констатовано, що у вітчизняній літературі влада (політична, державна, соціальна тощо) розглядається як відносини керівництва й підпорядкування в суспільній групі, державі й суспільстві; як вольовий елемент, який виражається в здатності суб'єктів нав 'язати волю об'єктам за допомогою примусу й переконання, підпорядкувати їх власним інтересам; як інститут, здатний забезпечити єдність дій і усталений порядок у суспільних відносинах. Вітчизняний владознавчий доробок має потужний евристичний потенціал, засвідчив достатню теоретико-методологічну забезпеченість емпіричних досліджень влади. Концептуальні проблеми влади, що вже давно є головним предметом дискусій у західній філософії, політології, соціології, психології і культурології, знаходять належне упровадження у вітчизняному суспільствознавстві. Автором статті визначено коло владознавчих проблем, які потребують глибшого дослідження й концептуалізації.

Ключові слова: владознавство, кратологія, влада, політична влада, державна влада, соціальна влада.

вітчизняні публікації незалежність влада український



З початком статті читач може познайомитися у Випуску 41 «Наукових записок з української історії» (ст. 111-125).

Питання функціонування законодавчої влади в Україні розглядали О. Бандурка, Ю. Древаль [87; 89], В. Борденюк [108], Ю. Ганжуров [88], Б. Дем'яненко [1], В. Єрмолаєв [90], Г. Журавльова [108; 110], В. Журавський [91-94], А. Заєць [95], В. Звірковська [96], В. Ковриженко [97], О. Коляструк [98], Л. Кривенко [99], А. Кудряченко [100], І. Кучеренко [101], О. Майборода [102], Н. Макаренко [103], Р. Максакова [104], Н. Мосюкова [105], Г. Нечипоренко [106], Н. Пеньковська [109], А. Погорєлова [110], О. Скребець [111], В. Шаповал [113-115], Ю. Шемшученко [116], О. Шморгун [117] та ін. [107-108; 112]. У роботах згаданих авторів змістовно охарактеризовано особливості розвитку парламенту й парламентаризму, їх вплив на систему державної влади і суспільно-політичне становище в Україні. До здобутків названих учених слід віднести визначення ролі Верховної Ради України в забезпеченні конституційного процесу та особливостей її впливу на формування конституційних засад держави; з'ясування проблем розподілу повноважень, правового становища парламенту та його суверенітету, формування процесуальних механізмів взаємовідносин з іншими інститутами влади; окреслення проблеми удосконалення парламентської діяльності, здійснення законодавчого процесу та реалізації українським парламентом на практиці європейських демократичних цінностей; розгляд теоретичних і практичних проблем розвитку культури парламентаризму в Україні.

Зокрема, В. Журавський висвітлив теоретичні й організаційно-правові проблеми становлення й розвитку українського парламентаризму від найдавніших часів до сучасності, від найпростіших форм представницького правління до формування Верховної Ради України на демократичних засадах. Дослідник проаналізував сучасний український парламентаризм як відображення єдності світового та європейського цивілізаційного й формаційного підходів, місце та роль українського парламенту в конституційній системі влади, розкрив структуру, описав особливості правового регулювання організації його діяльності, надав загальну характеристику компетенції Верховної Ради України [92]. Окрім того, ученим розкрито історичні засади українського парламентаризму; досліджено роль парламенту в зміцненні демократичних засад сучасного суспільства; висвітлено шляхи удосконалення діяльності українського парламенту [94].

Р. Максаковою ґрунтовно досліджено теоретичні проблеми установчої влади, її організації та реалізації в Україні; визначено проблемні питання теорії установчої влади, обґрунтовано виділення її видів і форм реалізації. Дослідниця проаналізувала конституційно-правове регулювання установчої влади в Україні від 1917 р. й до нашого часу, схарактеризувала її безпосереднє здійснення українським народом, а також реалізацію в діяльності органів публічної влади в Україні [104]. Н. Мосюковою проведено комплексне дослідження взаємозалежності та взаємовпливу суспільно-політичного життя, виборчого законодавства, виборчої кампанії й характеру діяльності парламенту. Дослідниця з'ясувала причини і напрями структурної еволюції парламенту, формування фракцій, дослідила динаміку взаємодії Верховної Ради України з вітчизняними політичними партіями, визначила критерії оцінки її діяльності, виявила фактори, які перешкоджали ефективнішій роботі парламенту [105]. Н. Мосюкова встановила, що, незважаючи на поступове посилення виконавчої влади впродовж 1990-х рр., в Україні збереглася певна рівновага між законодавчою та виконавчою гілками влади.

Н. Пеньковська проаналізувала основні теоретичні підходи до процесу формування й діяльності політичних коаліцій, обґрунтувала типологію парламентських коаліцій в Україні, дослідила процес їх утворення та діяльності в умовах посткомуністичних трансформацій. Дослідницею визначено основні фактори впливу парламентської коаліції на процес урядування (політичні умови, правова база, рівень інституціоналізації органів влади, розвиненість горизонтальних і вертикальних комунікацій у політичному просторі); відзначено, що в сучасних умовах особлива роль належить комунікативному чиннику взаємодії парламентської коаліції та уряду, процесу політичної комунікації між парламентською коаліцією та виконавчою владою, парламентською опозицією, громадськими об'єднаннями, мас-медіа та політичними партіями. Н. Пеньковська обґрунтувала ґенезу парламентаризму в українській політиці, дослідила роль парламентської коаліції в урядуванні на різних етапах становлення державності [109].

Шляхи формування та функціонування виконавчої влади в Україні, визначення внутрішніх і зовнішніх чинників, що вплинули на процес її становлення, стали об'єктом дослідження таких науковців, як П. Бабич, Л. Биков, З. Борисенко, Г. Буянкіна, О. Воронько, Л. Дуб, С. Дубенко, С. Кадькаленко [118-119], К. Ващенко [127], В. Горбатенко [120], І. Дахова [121], П. Діхтієвський [122], А. Дуда [118-119; 135], Л. Дунаєва [123], В. Замніус [124], С. Кисіль [125], А. Коваленко [126], О. Кордун [127], М. Корнієнко [128], Т. Кравцова [129], О. Крупчан [130], І. Кульчій [136], М. Лациба [131], В. Малиновський [132], Р. Мартинюк [133], О. Муза [136], Н. Нижник [134136], О. Окопник [137], М. Ославський [138], Р. Павленко [127; 139], Є. Перегуда [140], О. Порфімович [141-142], О. Совгиря [143], О. Сушинський [144], В. Тужик [145], С. Чикурлій [146], В. Шаповал [147], В. Ярема [148]. Вітчизняними дослідниками розглянуто теоретичні й практичні проблеми формування та функціонування виконавчої влади в Україні, розкрито питання її становлення, розвитку й ресурсного забезпечення, теоретико-правові засади виконавчої влади з використанням нових методологічних підходів. Науковцями приділено особливу увагу громадянину України як суб'єкту та об'єкту влади; висвітлено нові аспекти адміністративно-правових форм діяльності органів виконавчої влади України [118-119]. У науковій записці «Засоби подолання кризових явищ у системі державного управління: світовий досвід і Україна» [120] вітчизняні вчені зазначили, що система органів виконавчої влади в Україні потребує належного врахування апробованих європейським досвідом принципів і стандартів щодо інституційних і процесуальних засад функціонування публічної адміністрації (вітчизняний аналог - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування), заснованої на фундаментальних цінностях свободи, демократії та верховенства права. Неодмінною характеристикою демократизації суспільства виступає належне урядування. У національних історичних і політико-правових дослідженнях переважною мірою розглядається шлях розвитку споріднених з урядуванням концепцій (менеджеріалізму, адміністрування, управління тощо) у передових країнах світу, що потребують подальшого вивчення та формулювання відповідних пропозицій і рекомендацій щодо використання у вітчизняному правовому регулюванні [120, с. 49]. Група авторів під керівництвом В. Горбатенка зазначила, що складність запровадження в Україні принципів демократичного врядування обумовлюється, окрім термінологічно-пізнавальних аспектів, низкою об'єктивно існуючих факторів, що перешкоджають процесові: високим рівнем корупції, спротивом проведенню демократичних реформ, у т. ч. адміністративно-правового спрямування в середині апарату державного управління, застарілістю поглядів і підходів до управління як серед державних службовців, так і серед учених, дослідників; упередженим ставленням до пропонованих моделей реформ [120, с. 50].

Т. Кравцова розкрила правові засади провадження державної регуляторної політики органами виконавчої влади, описала адміністративно-правову природу їхньої діяльності в сфері економіки та визначила напрями реформування [129]. У колективній монографії «Виконавча влада в Україні: реформування та перспективи» [136] автори проаналізували становлення та функціонування органів виконавчої влади за умов адміністративної реформи в Україні, розкрили сутність і принципи реформування органів виконавчої влади в державі, розглянули судовий контроль як фактор оптимізації їх реформування, ризики і прогнози у процесі реформування вітчизняних органів виконавчої влади.

Є. Перегуда [140] на основі використання здобутків неоінституціоналізму дослідив політичні механізми взаємодії органів виконавчої влади на етапах становлення державної незалежності України. Він розробив циклічну модель історичного розвитку системи органів державної влади і рекомендації щодо вдосконалення процесів взаємодії органів виконавчої влади України, здійснив аналіз особливостей взаємодії органів виконавчої влади України на сучасному етапі державотворення, розглянув відносини між центральними органами виконавчої влади і запропонував основні напрями їх модернізації. Дослідник зазначив, що особливістю пострадянських країн (зокрема, України) стало те, що акцент на політиці децентралізації та деконцентрації повноважень робився на пізніших етапах їх розвитку, після того, як на етапі становлення держави відбулася консолідація державної влади і централізація механізмів державного управління, зокрема тих сил, які виступили політичним фундаментом вищих органів державної влади. Становлення виконавчої влади в Україні в роки незалежності відбувалося в руслі модернізації суспільства загалом, спричиненої як об'єктивними обставинами, так і суб'єктивними інтересами політичних акторів. Є. Перегуда зазначив, що, з одного боку, вона була зумовлена технологічною відсталістю економіки, інших сфер суспільної життєдіяльності, нездатністю України конкурувати з іншими країнами, що створювало реальні загрози виживанню в умовах глобалізації. З іншого боку, модернізацію підштовхнула ліберальна бюрократія, представники якої прагнули конвертувати свої посади в економічні переваги, захопити активи в економіці та інших сферах і таким чином встановити й посилити контроль над суспільством. У сфері виконавчої влади ідеологія неолібералізму, що стала ідеологією суспільних перетворень (особливо на першому її етапі), передбачала впровадження концепції розподілу функцій державної влади між її гілками, організаційне відокремлення місцевих органів виконавчої влади від місцевого самоврядування тощо [140, с. 338]. Учений аргументував думку, що 1990-- 2000-і рр. стали (мовою історичного неоінституціоналізму) «критичним моментом», коли здійснювався вибір моделі виконавчої влади. У перші роки незалежності відбувалася конкуренція різних моделей взаємодії центральних і місцевих органів влади. У цей час сильні позиції мали противники організаційного відокремлення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які виступали за збереження вертикалі цих органів за радянським зразком (під керівництвом Верховної Ради), були прихильниками підпорядкування парламентові уряду України, обмеження повноважень президентської влади [140, с. 339]. На середину 1990-х рр. остаточний вибір було зроблено на користь президентсько-парламентської республіки, розбудови вертикалі місцевих органів виконавчої влади, організаційно відокремлених від органів місцевого самоврядування та підпорядкованих вищим органам виконавчої влади, розбудови вертикалі центральних органів виконавчої влади [140, с. 340].

Є. Перегуда зазначив, що взаємодія між органами виконавчої влади різних рівнів стала складною системою, яку формували взаємодії в багатокутнику Президент України - Кабінет Міністрів України - центральні органи виконавчої влади (їхні територіальні підрозділи) - місцеві державні адміністрації (їхні підрозділи). Перевага, яка була надана саме такій конструкції, зумовлювалася як національними традиціями, так і співвідношенням політичних сил цих років. Якщо за радянських часів основним політичним механізмом взаємодії органів державної влади була політична монополія КПУ, то в нових умовах новою «керівною силою» став Президент України (вітчизняний парламент не міг виконати цю роль через фрагментованість депутатського корпусу), який мав прямий мандат населення України і проголосив ідеологію неоліберальних реформ, які задовольняли інтереси бюрократії як головної рушійної сили модернізаційних перетворень [140, с. 340]. Аналіз функціонування виконавчої влади в умовах дії редакції Конституції України 2004 р. засвідчив, що тенденцією розвитку механізмів взаємодії органів виконавчої влади стала концентрація політичного впливу. Це сприяло збільшенню ролі

середнього шару управління, який асоціюється з посадами віце-прем'єрів, і зменшенню ролі нижньої ланки. Такий стан, на переконання дослідника, відповідає об'єктивному процесу зростання ролі координаційних механізмів у діяльності органів виконавчої влади [140, с. 343]. Не зважаючи на те, що централізована модель виконавчої влади себе вичерпала, домінантні у 2000-х рр. партійно-політичні механізми за незмінності моделі регіональної влади не забезпечили набуття виконавчою владою нової якості та становлення динамічної системи взаємодії її органів. Зростання ролі уряду та центральних органів виконавчої влади у програмуванні діяльності місцевої влади не усунуло надцентралізації системи влади [140, с. 343].

У сфері взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також взаємодії органів державної влади з органами місцевого самоврядування вітчизняні дослідники вважають доцільним: 1) при розробці проекту реформи регіонального управління зосередити увагу на визначенні переліку повноважень, які можуть бути делеговані від органів виконавчої влади виконавчим органам обласних і районних рад; 2) чіткіше регламентувати порядок ініціювання звільнення голів місцевих державних адміністрацій з посад обласними й районними радами і прийняття відповідних рішень щодо звернення до Президента України; 3) законодавчо обмежити частку державних асигнувань у структурі місцевих бюджетів; 4) упровадити кадрові реєстри на обласному й районному рівнях, а відповідність за їх формування покласти на місцеві державні адміністрації [140, с. 348].

О. Порфімович проаналізувала зв'язок політичної культури й іміджу органу державної виконавчої влади, запропонувала підхід, за якого політичний імідж органу державної виконавчої влади формується під впливом різноманітних чинників: політичної культури його першої особи, політичної етики, етикету, коректності, відповідальності. Дослідниця показала, що за умов недостатньої сформованості громадянського суспільства в Україні, функції креатора носія та провідника політичної культури має виконувати держава (в особі органів виконавчої - перш за все центральної влади) [141-142]. В. Яремою дослідницьку увагу до інституту уряду в українській науці показано в кількісному та якісному вимірах, висвітлено результати контент-аналізу назв дисертацій за ключовими словами: «уряд» («Кабінет Міністрів України»), «держава», «управління», «політика» і «влада» [148].

Незважаючи на потужний масив наукових публікацій і досліджень, присвячених проблемам функціонування виконавчої влади, взаємодії її інститутів із законодавчою владою тощо, значно менше уваги науковцями приділено діяльності урядів незалежної України, що обумовлюється здебільшого тривалий час законодавчо не визначеним статусом, доволі частими змінами урядів і відносно закритим характером урядової діяльності. У той же час політичні і правові аспекти законодавчого визначення статусу Кабінету Міністрів України й центральних органів виконавчої влади, їхньої еволюцію, питання парламентської відповідальності уряду розглядалися в працях В. Замніуса [124], В. Кампо [8], М. Корнієнка [128], С. Лавренюка [149], Р. Павленка [139] та ін.

Феномен президентської влади в Україні став предметом ґрунтовного дослідження таких науковців, як В. Андрущенко, М. Михальченко [59], С. Балан, А. Коваленко, І. Кресіна [164], І. Батракова [150], Д. Бєлов, Ю. Бисага [151], В. Врублевський [152], А. Гальчинський [153], Б. Дем'яненко, В. Дем'яненко [154-155], О. Долженков [156], О. Дудник [157], М. Жулинський, О. Сліпушко [158], М. Кармазіна [159-160], Т. Кіс [161], Н. Кононенко [162], І. Костицька [163], Л. Кривенко [165], А. Кудряченко [166], В. Литвин [167], Ю. Луканов [168], В. Мельниченко, Н. Плахотнюк [169], С. Серьогіна [170], Ю. Стасюк [171], В. Сухонос [172], М. Томенко [173], В. Шаповал [13], В. Шатіло [174]. Ними простежено генезис інституту президентства в Україні в контексті європейської та світової демократичної практики; виокремлено позитивні й негативні риси президентської каденції Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка; визначено основні чинники, необхідні для зміни існуючої системи влади в Україні [58; 60; 154-155]; розглянуто проблеми, пов'язані з походженням, розвитком і поширенням на планеті інституту президентства [60]. Здійснений аналіз президентських каденцій Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка дав підстави зробити висновок, що, по-перше, у виборі моделі президентства в Україні немає чітких орієнтирів; по-друге, зберігається розрив між конституційними нормами і фактичним становищем Президента України в системі органів державної влади, інститут президентства в Україні нині є гіпертрофованим: у своїй поточній діяльності він виходить за межі наданих йому повноважень; по-третє, очевидною є неефективність політичних інститутів, оскільки не визначена мета модернізаційного курсу країни; по-четверте, в Україні спостерігається слабкість національної ідентичності, що впливає на становлення інституту президентства (громадяни ідентифікують Президента України не з національним, а регіональним лідером); по-п'яте, залишається невизначеною подальша траєкторія розвитку інституту президентства (чи відбуватиметься його демократизація, чи він дрейфуватиме в напрямі авторитаризму, поширеному на пострадянському просторі) [155].

Проблеми формування української судової системи періоду незалежності, функціонування судової гілки влади досліджували В. Бойко [175], Л. Вінокурова [176], Р. Куйбіда [177], М. Куцин [178], Л. Москвич, С. Подкопаєв [179], В. Паліюк [180], С. Прилуцький [179; 181], І. Рекецька [182], І. Севостьянова [183], В. Стефанюк [184], А. Стрижак [185], В. Сухонос [187], В. Татаренко [188], І. Туркіна [189-190], Ю. Чуприна [191] та ін. [107; 186]. На сторінках їхніх наукових праць відображено політологічну експлікацію місця та ролі судової влади у процесі діалектичної взаємодії громадянського суспільства та держави в сучасній Україні; запропоновано визначення судочинства як правового механізму контролю громадянського суспільства за владою; виявлено особливості взаємодії судової влади і громадянського суспільства в сучасній Україні порівняно із загальносвітовими закономірностями [176]; аргументовано тезу, що судова влада часто уповільнює темпи політичних змін, запропонованих політичними системами, які перемогли на виборах, доти, поки ці зміни не будуть відзеркалювати інтереси більшої частини суспільства; обґрунтовано висновок, що адміністративне судочинство в Україні варто організувати відповідно до вимог доступності правосуддя для громадян, а також незалежності суддів від незаконного впливу з боку органів влади й високопосадовців [182]. І. Туркіна приділила увагу судовій владі як соціальному феномену, запропонувала форми здійснення державного управління в сфері забезпечення діяльності судової системи [190].

Заслуговують на увагу слушні підходи і висновки дослідників про те, що сучасний етап розвитку системи правосуддя характеризується відсутністю системного й узгодженого бачення подальшого проведення й завершення судової реформи. Як зазначав В. Бойко, часто науці відводиться лише теоретичне обґрунтування вже здійснених заходів. За таких умов законодавство і практика випереджають доктрину, а роль науки нівелюється і зводиться лише до коментування. Такий висновок ученого ґрунтується не тільки на опрацюванні новітньої української історіографії з проблем правосуддя, а й на вивченні законотворчої діяльності парламенту та з'ясуванні наукових розробок із судової проблематики [175, с. 8].



ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

87. Бандурка О. М. Парламентаризм в Україні : становлення і розвиток / О. М. Бандурка, Ю. Д. Древаль [Університет внутрішніх справ]. - X., 1999. - 288 с.

88. Ганжуров Ю. С. Особливості структуризації українського парламенту / Ю. С. Ганжуров // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К. : Знання України, 2010 / 1 (45). - С. 54-65.

89. Древаль Ю. Д. Парламентаризм у політичній системі України : (політико-правовий аналіз) / Ю. Д. Древаль. - X. : Вид-во нац. ун-ту внутрішніх справ, 2000. - 280 с.

90. Єрмолаєв В. М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження) / В. М. Єрмолаєв. - Х. : Право, 2005. - 272 с.

91. Журавський В. С. Парламент України : шляхи розвитку і вдосконалення функцій / В. С. Журавський. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. - 63 с.

92. Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно- правові проблеми) / В. С. Журавський. - К. : Парлам. вид-во, 2002. - 343 с.

93. Журавський В. С. Становлення політичних партій в українському суспільстві та їх роль у політичному структуруванні парламенту / В. С. Журавський. - К. : Парламент. вид-во, 2002. - 107 с.

94. Журавський В. С. Український парламентаризм на сучасному етапі. Теоретико-правовий аспект / В. С. Журавський. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. - 246 с.

95. Заєць А. Український парламентаризм. Формування й удосконалення 1994-1998 рр. / А. Заєць // Віче. - 1999. - № 2. - С. 13-31.

96. Звірковська В. А. Український парламентаризм : проблеми становлення і розвитку (політологічний аналіз) : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 ; НАН України ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень / Вікторія Анатоліївна Звірковська. - К., 2002. - 20 с.

97. Ковриженко Д. Український парламентаризм у світлі Конституції : аналіз основних проблем / Д. Ковриженко // Парламент. - 2001. - № 4. - С. 7-12.

98. Коляструк О. П. Верховна Рада України у системі владних відносин 1994-2002 рр. : автореф. дис... канд. іст. наук : 07.00.01 ; НАН України. Ін-т історії України / О. П. Коляструк. - К., 2008. - 19 с.

99. Кривенко Л. Верховна Рада України - однопалатний парламент / Л. Кривенко // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 4. - С. 70-80; Кривенко Л. Законодавча влада в системі державної влади / Л. Кривенко // Вісник Академії управління при Президентові України. - 2001. - № 1. - С. 5871; Кривенко Л. Конституційна модель Верховної Ради. Повернення до майбутнього / Л. Кривенко // Віче. - 2002. - № 10. - С. 17-23; Кривенко Л. Парламент без парламентаризму? Державно-правова реформа в Україні / Л. Кривенко // Віче. - 1997. - № 4. - С. 13-32; Кривенко Л. Суверенітет парламенту : Теорія і практика (Україна) / Л. Кривенко // Віче. - 1998. - № 4. - С. 32-48; Кривенко Л. Український парламент : двопалатність чи однопалатність? / Л. Кривенко // Віче. - 1999. - № 9. - С. 319; Кривенко Л. Український парламентаризм. До питання конституційних гарантій : Державно-правова реформа / Л. Кривенко // Віче. - 1996. - № 11. - С. 35-50.

100. Кудряченко А. І. Верховна Рада України на шляху утвердження парламентаризму / А. І. Кудряченко // Наукові праці МАУП. - К., 2003. - Вип. 5 : Актуальні питання політології. - С. 9-20.

101. Кучеренко І. М. Трансформація влади в сучасній Україні : моральна й політична специфіка парламенту / І. М. Кучеренко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К. : Знання України, 2010 / 1 (45). - С. 191-199.

102. Майборода О. М. Модель виборчої системи і політична відповідальність депутата : проблема взаємозалежності / О. М. Майборода // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К., 2008. - Вип. 38. - С. 45-96.

103. Макаренко Н. Ю. Роль Верховної Ради як законодавчого інституту у процесі розвитку соціальної держави / Н. Ю. Макаренко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України / редкол. : Ю. А. Левенець (голова) та ін. - Вип. 36 : Курасівські читання - 2007 : Влада і суспільство в сучасній Україні : механізми взаємодії. - К. : Знання України, 2007. - С. 133-143.

104. Максакова Р. М. Конституційно-правові проблеми організації та реалізації установчої влади в Україні: монографія / Р. М. Максакова ; Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2012. - 435 с.

105. Мосюкова Н. Г. Історія парламентської системи в Україні (1990-1998 рр.) : автореф. дис... канд. іст. наук : 07.00.01 ; Дніпропетр. нац. ун-т. / Н. Г. Мосюкова. - Д., 2003. - 21 с.

106. Нечипоренко Г. В. Парламентаризм в Україні : сутність та проблеми становлення : дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Григорій Васильович Нечипоренко. - Львів, 1996. - 186 арк.

107. Офіційна Україна сьогодні [Текст] : Президент України. Верховна Рада України. Кабінет Міністрів України. Інші центральні установи. Судова влада. Регіональні органи управління. Закордонні представництва. - 7 вид. - К. : Видавництво «К.І.С.», 2004. - 840 с.

108. Парламент в Україні : тенденції та проблеми становлення (аналітичні дослідження центру О. Разумкова) // Національна безпека і оборона. - 2003. - № 2. - С. 2-29.

109. Пеньковська Н. К. Парламентські коаліції у процесі демократизації урядування в Україні : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 ; ДЗ «Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського» / Н. К. Пеньковська. - Одеса, 2015. - 20 с.

110. Погорєлова А. І. Розвиток культури парламентаризму в Україні / А. І. Погорєлова. - К. : Парламентське видавництво, 2012. - 248 с.

111. Скребець О. В. Інститут парламентаризму в контексті досвіду демократичної трансформації сучасних суспільств : автореф. дис. канд. політ. наук : 23.00.02 ; Таврійський національний ун-т ім. В. І. Вернадського / О. В. Скребець. - Сімферополь, 2005. - 20 с.

112. Український парламентаризм : минуле і сучасне. - К. : Парламентське видавництво, 1999. - 368 с.

113. Шаповал В. М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні : Навчальний посібник / В. М. Шаповал, В. І. Борденюк, Г. С. Журавльова ; Нац. акад. держ. управління при Президенті України. - К. : УАДУ 2000. - 216 с.

114. Шаповал В. Парламент як орган народного представництва : ідеологія державотворення / В. Шаповал // Віче. - 1999. - № 5. - С. 3-10.

115. Шаповал В. Феномен парламенту. Спроба наукового тлумачення дефініції / В. Шаповал, Г. Журавльова // Віче. - 2000. - № 2. - С. 12-17.

116. Шемшученко Ю. Теоретичні засади розвитку українського парламентаризму / Ю. Шемшученко // Право України. - 1998. - № 1. - С. 17-20.

117. Шморгун О. Реформа української влади. Чи є парламентаризм вищою формою демократії'?/ О. Шморгун // Українське слово. - 2002. - 29-04 вересня. - С. 1, 5.

118. Бабич П. В. Державна виконавча влада в Україні : формування та функціонування. Ч. 1 / П. В. Бабич, Л. Ф. Биков, З. М. Борисенко, Г. М. Буянкіна, О. А. Воронько, Л. І. Дуб, С. Д. Дубенко, А. В. Дуда, С. Т. Кадькаленко ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2000. - 221 с.

119. Бабич П. В. Державна виконавча влада в Україні : формування та функціонування. Ч. 2 / П. В. Бабич, Л. Ф. Биков, З. М. Борисенко, Г. М. Буянкіна, О. А. Воронько, Л. І. Дуб, С. Д. Дубенко, А. В. Дуда, С. Т. Кадькаленко ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2000. - 310 с.

120. Засоби подолання кризових явищ у системі державного управління : світовий досвід і Україна : Наукова записка / Відп. ред. В. П. Горбатенко. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. - 68 с.

121. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України. - 2002. - № 2. - С. 23-27.

122. Діхтієвський П. В. Державне управління і виконавча влада : співвідношення, тенденції сучасного розвитку / П. В. Діхтієвський // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2011. - № 1. - С. 42-45.

123. Дунаєва Л. М. Виконавча влада в Україні : проблеми функціонування і перспективи вдосконалення / Л. М. Дунаєва // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 30. - С. 587-592.

124. Замніус В. Політичні та правові аспекти законодавчого визначення статусу Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади / В. Замніус // Парламент. - 2001. - № 6. - С. 1723.

125. Кисіль С. П. Центральні органи виконавчої влади України : стан і розвиток : Монографія / С. П. Кисіль. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. - 80 с.

126. Коваленко А. А. Виконавча влада в сучасних умовах : проблеми розвитку / А. А. Коваленко // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 18. - С. 383-390; Коваленко А. А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі : теорія і практика : Монографія / А. А. Коваленко. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. - 512 с.; Коваленко А. А. Сильна виконавча влада і ефективна державна політика : проблеми взаємозумовленості / А. А. Коваленко // Правова держава : Щорічник наукових праць. - 2004. - Вип. 15. - С. 289-302; Коваленко А. А. Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні [Текст] : автореф. дис... д-ра політ. наук : 23.00.02 Політичні інститути та процеси / А. А. Коваленко. - К. : Б. в., 2003. - 36 с.; Коваленко А. Відповідальність виконавчої влади : порівняльно-політологічний аспект / А. Коваленко // Віче. - 2001. - № 11. - С. 11-20.

127. Кордун О. О. Особливості виконавчої влади в пострадянській країні : Монографія / О. О. Кордун, К. О. Ващенко, Р. М. Павленко ; За заг. ред. О. О. Кордуна. - К. : МАУП, 2000. - 245 с.

128. Корнієнко М. Місцеве самоврядування та урядова вертикаль / М. Корнієнко // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 3-4. - С. 37-41; Корнієнко М. Місцеве самоврядування та урядова вертикаль / М. Корнієнко // Хроніка 2000. - 1998. - № 27-28. - С. 508-512.

129. Кравцова Т. М. Виконавча влада і проблеми регуляторної політики в Україні : монографія / Т. М. Кравцова. - Суми : Мрія, 2007. - 194 с.

130. Крупчан О. Д. Організація виконавчої влади / О. Д. Крупчан. - К. : УАДУ, 2001. - 132 с.

131. Громадські ради в цифрах [Текст] : загальнонац. звіт із моніторингу формування громад. рад при центр. та місц. органах викон. влади / М. В. Лациба та ін. ; Партнерство ін-тів громадян. сусп-ва на підтримку громад. рад, Укр. незалеж. центр політ. дослідж., Творче об-ня «ТОРО». - К. : Агентство «Україна», 2011. - 123 с.

132. Малиновський В. Я. Оптимізація функцій органів виконавчої влади України : теоретико- методологічні засади : дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Українська Академія держ. управління при Президентові України / В. Я. Малиновський. - К., 2002. - 213 арк.

133. Мартинюк Р. С. Виконавча влада в системі поділу влади в Україні / Р. С. Мартинюк // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 28. - С. 662-668; Мартинюк Р. С. Реалізація принципу поділу функцій влади в сучасній Україні : політико-правовий аналіз : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка / Роман Станіславович Мартинюк. - Л., 2005. - 20 с.

134. Виконавча влада в Україні : Навч. посіб. / ред. : Н. Р. Нижник ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2002. - 127 с.

135. Нижник Н. Конституційно-правова основа діяльності та повноваження уряду України / Н. Нижник, А. Дуда // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 1. - С. 57-68.

136. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : монографія / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза ; Укоопспілка, ВНЗ «Полтав. ун-т економіки і торгівлі Укоопспілки». - Полтава : ПУЕТ, 2012. - 143 с.

137. Окопник О. М. Актуальні питання організаційної діяльності Кабінету Міністрів України / О. М. Окопник // Держава та регіони. Сер. Право. - 2014. - Вип. 2. - С. 137-142.

138. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні : організаційно-правові засади : навч. посіб. / М. І. Ославський. - К. : Знання, 2009. - 216 с.

139. Павленко Р. М. Парламентська відповідальність уряду : світовий та український досвід : дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія» / Ростислав Миколайович Павленко. - К., 2001. - 232 арк. Павленко Р. М. Парламентська відповідальність уряду : світовий та український досвід / Р. М. Павленко. - К. : Вид. дім «КМ Академія», 2002. - 253 с.

140. Перегуда Є. В. Розвиток механізмів взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади України в умовах суспільно-політичної модернізації [Текст] : автореф. дис... д-ра політ. наук : 23.0.02 ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького / Євген Вікторович Перегуда. - К., 2013. - 36 с. Перегуда Є. В. Виконавча влада України. Політико-правові аспекти модернізації : монографія / Є. В. Перегуда. - К. : Логос, 2013. - 405 с.

141. Порфімович О. Л. Імідж як складова політичної культури органу державної виконавчої влади України : автореф. дис... д-ра політ. наук : 23.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка / Ольга Леонідівна Порфімович. - К., 2006. - 29 с.

142. Порфімович О. Л. Імідж і влада : навч. посіб. / О. Л. Порфімович. - К., 2007. - 80 с.

143. Совгиря О. В. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України : сучасний стан та тенденції розвитку : монографія / О. В. Совгиря. - К. : Юрінком Інтер, 2012. - 464 с.

144. Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації в Україні : концептуальний політологічно-правовий аспект [Текст] : [наук. вид.] / О. І. Сушинський. - Л. : Світ, 2002. - 96 с.; Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації : відносини з іншими інституціями влади [Текст] : наук. вид. / О. І. Сушинський ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, Львів. регіон. ін-т держ. упр. - Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2002. - 59 с.; Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації : статус у контексті публічної влади [Текст] : наук. вид. / О. І. Сушинський ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, Львів. регіон. ін-т держ. упр. - Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2002. - 52 с. Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації : питання кадрової політики [Текст] / О. І. Сушинський. - Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2002. - 68 с.

145. Тужик В. В. Державна виконавча влада в Україні : поняття та сутність / В. В. Тужик // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. - 2009. - Вип. 44. - С. 66-70.

146. Чикурлій С. О. Конституційна модель організації виконавчої влади в Україні та шляхи її подальшого розвитку / С. О. Чикурлій // Держава і право. - 2001. - № 15. - С. 126-133.

147. Шаповал В. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні : політико-правові проблеми організації виконавчої влади / В. Шаповал // Право України. - 1997. - № 1. - С. 30-34.

148. Ярема В. Я. Дослідження уряду в українській науці / В. Я. Ярема // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2011. - № 21. - С. 45-49.

149. Лавренюк С. Від Ради Міністрів у складі КПУ до Кабінету Міністрів : (історія) / С. Лавренюк // Голос України. - 2002. - 7 вересня. - С. 4-5.

150. Батракова И. В. Институт президентства как субъект концептуальной власти в демократических политических системах : дис... канд. полит. наук : 23.00.02 / Севастопольский нац. техн. ун-т / Ирина Викторовна Батракова. - Севастополь, 2003. - 197 л.

151. Бєлов Д. М. Конституційно-правове регулювання інституту президента в Україні та Франції : Монографія / Д. М. Бєлов, Ю. М. Бисага. - Ужгород : Ліра, 2007. - 216 с.

152. Врублевский В. К. Знаковые феномены : Леонид Кравчук, Леонид Кучма, Виктор Ющенко : Записки «аппаратчика» / В. К. Врублевский. - К. : Інформаційно-видавничий центр «Інтелект», 2005. - 92 с.

153. Гальчинський А. С. Нотатки радника Президента. Десять років з Президентом Леонідом Кучмою / А. С. Гальчинський. - К. : Либідь, 2013. - 581 с.

154. Дем'яненко Б. Л. Генезис інституту президентства в Україні / Б. Л. Дем'яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - 2010. - Вип. 19. - С. 24-38. Дем'яненко Б. Л. Генезис інституту президентства в Україні : попередні підсумки президентської каденції В. Ющенка / Б. Л. Дем'яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К. : Український центр політичного менеджменту, 2010. - Вип. 20. - С. 159-173; Дем'яненко Б. Ефективність/ неефективність інституту президентства в сучасній Україні / Б. Дем'яненко // Політика і духовність в умовах глобальних викликів // Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22. Спецвипуск. [Відп. ред. О. В. Бабкіна]. - К. : Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2014. - С. 39-46.

155. Дем'яненко Б. Генезис інституту президентства в Україні : підсумки президентської каденції Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка / Б. Дем'яненко, В. Дем'яненко // Сучасна українська політика. - К. : Вид-во «Центр соціальних комунікацій», 2011. - Вип. 23. - С. 82-97.

156. Долженков О. О. Феномен президентської влади в пострадянському суспільстві / О. О. Долженков // Людина і політика. - 2001. - № 1 (13). - С. 20-25.

157. Дудник О. Трансформація інституту президентства в країнах СНД (2005-2006 роки) / О. Дудник // Політичний менеджмент. - 2007. - Спецвипуск. - С. 214-227.

158. Жулинський М. Г. Віктор Ющенко : випробування владою / М. Г. Жулинський, О. М. Сліпушко. - Х. : Фоліо, 2005. - 415 с.

159. Кармазіна М. Деякі особливості президентства на пострадянському просторі (1991-2004 рр.) / М. Кармазіна // Політичний менеджмент. - 2005. - № 3. - С. 28-41; Кармазіна М. Еволюція структури президентського секретаріату / М. Кармазіна // Політичний менеджмент. - 2009. - № 3. - С. 60-68; Кармазіна М. Напівпрезидентська форма правління : складнощі ідентифікації / М. Кармазіна // Наук. зап. ін-ту політ. і етнонац. дослідж. - 2005. - Вип. 28. - С. 348-358; Кармазіна М. Пріоритети й орієнтири Президента України Віктора Ющенка / М. Кармазіна // Політичний менеджмент. - 2010. - № 4. - С. 53-64; Кармазіна М. Пріоритети й орієнтири Президента України Віктора Ющенка (закінч.) / М. Кармазіна // Політичний менеджмент. - 2010. - № 5. - С. 50-67; Кармазіна М. С. «Первісний гріх» президентів (грані політичної корупції в Україні. 1991-2004 рр.) / М. С. Кармазіна // Наукові записки НаУКМА. Сер. Політичні науки. - 2005. - Т. 45. - С. 43-49.

160. Кармазіна М. С. Президентство : український варіант / М. С. Кармазіна ; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. - К. : Бланк-Прес, 2007. - 365 с.

161. Кіс Т. Інститут Президентства в Україні : Теорія політики / Т. Кіс // Нова політика. - 2000. - № 1. - С. 23-31.

162. Кононенко Н. В. Інститут президентства в Україні : тенденції розвитку у контексті використання австрійського досвіду / Н. В. Кононенко // Порівняльний аналіз політичних структур Австрії та України. - Львів, 1996. - С. 135-139; Кононенко Н. В. Інститут президентства в Україні та Франції : порівняльний аналіз / Н. В. Кононенко // Наукові записки / Збірник. - К. : ІНВіП, 1997. - Вип. 1. - С. 30-38; Кононенко Н. В. Інститут президентства в Україні : політологічний аналіз : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Ін-т політ. і етнонац. досл-нь / Н. В. Кононенко. - К., 1998. - 14 с.

163. Костицька І. О. Інститут президентства в Україні : становлення і функціонування / Теоретико- правовий аналіз / І. О. Костицька. - К. : Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2003. - 496 с.

164. Кресіна І. О. Інститут імпічменту : порівняльний політико-правовий аналіз / І. О. Кресіна, А. А. Коваленко, С. В. Балан. - К. : Юридична думка, 2004. - 176 с.

165. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави / Л. Кривенко // Віче. - 2001. - № 10. - С. 3-18. Кривенко Л. Президент України : еволюція конституційно-правового статусу / Л. Кривенко // Віче. - 1998. - № 10. - С. 77-94.

166. Кудряченко А. І. Місце інституту президентства в контексті оновлення політичної системи України / А. І. Кудряченко // Стратегічні пріоритети. - № 1. - 2006. - С. 5-10; Кудряченко А. І. Чотирнадцять президентів. Порівняльний аналіз системи влади держав Центральної та Східної Європи в контексті вітчизняного досвіду конституційної реформи / А. І. Кудряченко // Віче. - № 11. - 2006. - С. 26-28; Кудряченко А. І. Президент України : конституційно-правовий статус / А. І. Кудряченко // Діалог - Україна-Франція. - № 2. - С. 30-35; Кудряченко А. И. Институт президентства в Украине : реалии конституционно-правового статуса / А. И. Кудряченко // Государство и право. - 1998. - № 3. - С. 99-106 Кудряченко А. И. Институт президентства в Украине : правовой коментарий / А.И. Кудряченко // Підтекст. - 1996. - № 14. - С. 5-9. Кудряченко А. І. Президентура України - на рівень вимог часу / А. І. Кудряченко // Розбудова держави. - 1996. - № 5. - С. 17-23.

167. Литвин В. Украина : политика, политики, власть. На фоне политического портрета Л. Кравчука / В. Литвин. - К. : Альтернативи, 1997. - 335 с.

168. Луканов Ю. Третій президент (Політичний портрет Леоніда Кучми) / Ю. Луканов. - К. : Такі справи,1996. - 158 с.

169. Інститут президентства в Україні : становлення та розвиток / Н. Г. Плахотнюк, В. І. Мельниченко ; Нац. акад. держ. управління при Президенті України. - К. : Вид. дім «Максімус», 2004. - 223 с.

170. Серьогіна С. Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні / С. Г. Серьогіна [Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого]. - X. : Ксілон, 2001. - 277 с.

171. Стасюк Ю. Є. Інститут президентства в контексті досвіду України та Росії : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Ю. Є. Стасюк. - К.,2001 - 19 с. Стасюк Ю. Інститут президентства. Конструктиви і деструктиви / Ю. Стасюк // Віче. -2002 - № 5. - С. 27-32.

172. Сухонос В. Влада глави держави в умовах республіки [Електронний ресурс] / В. Сухонос // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2013. - № 2. - С. 45-49. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/.

173. Томенко М. В. Яку Україну будує команда Президента Леоніда Кучми?! [Експертна оцінка] / М. В. Томенко. - К. : Фонд «Українська перспектива», 1996. - 12 с.

174. Шатіло В. А. Інститут президентства в системі державної влади України / В. А. Шатіло. - К. : Український центр політичного менеджменту, 2004. - 159 с.

175. Бойко В. Ф. Судова реформа в Україні : стан і перспективи : Навчальний посібник / В. Ф. Бойко [Міжрегіональна академія управління персоналом]. - К. : МАУП, 2004. - 176 с.

176. Вінокурова Л. В. Судова влада у взаємодії громадянського суспільства та держави : автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 ; Одес. нац. юрид. акад. / Л. В. Вінокурова. - О., 2009. - 20 с.

177. Куйбіда Р. О. Реформування правосуддя в Україні : стан і перспективи / Р. О. Куйбіда [Центр політико-правових реформ]. - К. : Атіка, 2004. - 288 с.

178. Куцин М. М. Судова влада в системі поділу влади у контексті її самостійності / М. М. Куцин // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. - 2006. - Вип. 34. - С. 153-159.

179. Москвич Л. М. Статус судді : питання теорії та практики / Л. М. Москвич, С. В. Подкопаєв, С. В. Прилуцький. - X. : «ІНЖЕК», 2004. - 358 с.

180. Паліюк В. П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В. П. Паліюк. - К. : Фенікс, 2004. - 263 c.

181. Прилуцький С. В. Судова влада і громадянське суспільство : взаємозв'язок, місце та роль у правовій державі / С. В. Прилуцький // Правова держава. - 2010. - Вип. 21. - С. 342-351.

182. Рекецька І. Р. Судова влада в контексті демократичної трансформації українського суспільства : автореф. дис... канд. політ. наук ; 23.00.02 ; Одеська національна юридична академія / І. Р. Рекецька. - Одеса, 2003. - 16 с.

183. Севостьянова І. Є. Судова влада і державне управління : [монографія] / І. Є. Севостьянова ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Харків : Цифр. друк. № 1. - 2013. - 279 с.

184. Стефанюк В. С. Судова система України та судова реформа / В. С. Стефанюк [Національний університет «Києво-Могилянська Академія»]. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - 174 с.

185. Стрижак А. А. Судове управління в Україні. Теоретичні основи і правове регулювання / А. А. Стрижак. - Ужгород : Патент, 2004. - 120 с.

186. Судова реформа в Україні : проблеми і перспективи : Мат. наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м. Харків / Редкол. : В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. - К. ; X. : Юрінком Інтер, 2002. - 288 с.

187. Сухонос В. В. Організація і діяльність прокуратури в Україні : Історія і сучасність / В. В. Сухонос [Академія прокуратури при Генеральній прокуратурі України]. - Суми : Університетська книга, 2004. - 346 с.

188. Татаренко В. Б. Державна політика розвитку судової влади в Україні : автореф. дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 ; Акад. муніцип. упр. / В. Б. Татаренко. - К., 2011. - 20 с.

189. Туркина И. Е. Место и роль конституционно-судебной ветви власти в демократическом политическом процессе : дис... канд. полит. наук : 23.00.02 / Севастопольский национальный технический ун-т / Ирина Евгеньевна Туркина. - Севастополь, 2004. - 221 л.

190. Туркіна І. Є. Судова влада в системі державного управління : монографія / І. Є. Туркіна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. - Х. : Апостроф, 2012. - 201 с.

191. Чуприна Ю. Ю. Судова влада України : історичні особливості становлення та розвитку / Ю. Ю. Чуприна // Держава та регіони. Сер. Держ. упр. - 2010. - Вип. 4. - С. 28-32.



Демьяненко Борис

ИСТОРИОГРАФИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ВЛАСТЕЗНАНИЯ: ЧЕТВЕРТЬ ВЕКА ПОИСКОВ, КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИИ, ОБОБЩЕНИЙ

В статье предложен историографический анализ наиболее заметных отечественных публикаций периода независимости, посвященных исследованию власти (политической, государственной, социальной и т. д.) в контексте органического соединения достижений мировой теории власти (прежде всего демократического опыта) с украинским политико-властным контекстом. Основательное ознакомление с отечественным властезнанием, его творческое осмысление, позволит выйти на новые уровни понимания феномена власти (политической, государственной, социальной и т. д.), преодолеть стойкие стереотипы, аматорские и мифологизированные представления о ней, сформулировать качественные и действенные практические рекомендации, минимизировать отрицательные последствия кризисних явлений в политической системе страны, внедрить эффективную модель власти, отвечающей требованиям современного состояния посттоталитарной Украины, историческим, цивилизационным и глобализационным вызовам, которые перед ней стоят.

В результате проведенного историографического анализа украинского властезнания, констатировано, что в отечественной литературе власть (политическая, государственная, социальная и т. д.) рассматривается как отношения руководства и подчинения в социальной группе, государстве и обществе; как волевой элемент, который выражается в способности субъектов навязать волю объектам с помощью принуждения и убеждения, подчинить их собственным интересам; как институт, способный обеспечить единство действий и устоявшийся порядок в общественных отношениях.

Отечественное властезнание имеет мощный эвристический потенциал, продемонстрировало достаточную теоретико-методологическую обеспеченность эмпирических исследований власти. Концептуальные проблемы власти, которые длительное время выступают главным предметом дискуссий в западной философии, политологии, социологии, психологии и культурологии, нашли адекватное внедрение в отечественном обществоведении. Автором статьи определен круг проблем в изучении власти, которые требуют более глубокого исследования и концептуализации.

Ключевые слова: властезнание, кратология, власть, политическая власть, государственная власть, социальная власть.

...