ЮНЕСКО у ХХІ ст.: нові виклики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЮНЕСКО у ХХІ ст.: нові виклики

Вікторія Пількевич

кандидат історичних наук, доцент Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація

В даній статті досліджено питання нових викликів для ЮНЕСКО у ХХІ ст. Діяльність Організації включає такі напрямки, як культура, освіта, наука, комунікація, інформація. Ключові питання політики ЮНЕСКО були закладені у ХХ ст. ЮНЕСКО була створена, як одна з основних установ Організації Об'єднаних Націй для збереження миру у світі шляхом поширення освітніх, культурних, наукових зв'язків між країнами. Використовуючи вагому джерельну базу (статути, конвенції, декларації тощо), було показано зміни, які відбувалися у новому столітті в діяльності ЮНЕСКО. Зокрема, головні напрямки залишилися пріоритетними у діяльності Організації, постійно розширюючись (приймаються нові документи для покращення діяльності ЮНЕСКО в тій чи іншій сферах), але з'явилися і нові, актуальні на сьогоднішній день. В роботі здійснено аналіз "Освіти Для Всіх", основного завдання ЮНЕСКО в освітній сфері. Визначено, що за 2000-2015 рр. відбулися певні зрушення в напрямку покращення можливостей отримання освіти, особливо початкової, але багато питань так і залишилися не вирішеними. В результаті були сформульовані нові цілі з врахуванням попередніх завдань, виконання яких має бути здійсненим до 2030 р. Також було звернено значну увагу на культурну сферу діяльності ЮНЕСКО, що включає в себе збереження культурної і природної спадщини людства у ХХІ ст., охорони нематеріальних пам'яток, популяризацію різноманітності культур. З'ясовано роль наукового сектору в політиці ЮНЕСКО у ХХІ ст., відзначені основні завдання та програми в даній сфері. Особлива увага приділяється напрямку комунікації та інформації, оскільки ХХІ ст. - це епоха нових рішень, постійного вдосконаленні інформаційних технологій, досягнень в сфері комунікацій. Відзначені нові пріоритети в діяльності Організації, зокрема гендерна рівність та важливість допомоги країнам Африки. Підкреслено новий виклик, який виник перед ЮНЕСКО у ХХІ ст. - вихід США з її складу, результатом чого стало різке скорочення фінансування Організації. Визначені перспективи подальшого розвитку ЮНЕСКО.

Ключові слова: ЮНЕСКО, конвенції, виклики, пріоритет, культурна спадщина, освіта, наука. культура освіта наука

Viktoriia Pilkevych, Ph.D. (History), Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

UNESCO IN THE 21^st CENTURY: NEW CHALLENGES

The author studies new challenges of UNESCO's in the XXI century. The activities of the Organization include such areas as culture, education, science, communication, information. UNESCO was created after The Second World War as one of the main institutions of the United Nations for the preservation of world peace by using establishing connections between the countries in the educational, cultural and scientific areas. Based on the source base (statutes, conventions, declarations, etc.) author analyses the changes of UNESCO's activities in the new century. In particular, the main areas are a priority in the activities of the Organization, but there are new challenges today. This article focuses on the important program "Education for All" It is the main task of UNESCO in the field of education. There have been positive changes in the direction of improving educational opportunities, but many important questions are necessary to solve. It is new challenges, which should be completed by 2030.

Key words: UNESCO, Conventions, challenges, priority, cultural heritage education, science.

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) була створена після Другої світової війни в рамках діяльності всієї системи Організації Об'єднаних Націй як спеціалізована установа відповідно до статті 57 Статуту ООН: "Різні спеціалізовані установи, створені міжурядовими угодами й наділені широкою міжнародною, визначеною в їхніх установчих актах, відповідальністю в галузі економічній, соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я та інших подібних, будуть поставлені у зв'язок з Організацією [13, с. 37].

Діяльність ЮНЕСКО знаходиться в полі зору фахівців з різних галузей науки, зокрема, І. Е. Мартиненка [7], О. І. Мельничук [8], Т.Г. Каткової [6], юристів, які розглядають діяльність Організації з правового аспекту. Корисну інформацію щодо ролі ЮНЕСКО в забезпеченні права на освіту подає у своїх дослідженнях А.Т. Грушова, особливо щодо ролі Організації в захисті прав дітей та права на освіту кожної людини, незалежно від її соціального, правового, матеріального статусу, що у ХХІ ст. є актуальним [2]. Дотичними для пропонованої теми є праці А.М. Зеленка [3], Тангяна [14], які показують, які пріоритетні питання в діяльності ЮНЕСКО були у попередньому столітті.

Розгляд нових викликів у діяльності ЮНЕСКО в ХХІ ст. є надзвичайно актуальною темою, оскільки Організація, займаючи важливе місце у всій системі Організації Об'єднаних Націй, є одним з ключових гравців у вирішенні глобальних питань.

Звертаючись до історії створення ЮНЕСКО, варто наголосити, що ще під час Другої світової війни країни починають піднімати питання відродження освітньої сфери. Таким чином, у 1942 році була організована Конференція міністрів освіти союзних держав, яка стала важливим етапом у створенні нової організації. 16 листопада 1945 року був підписаний Статут ЮНЕСКО, ратифікація відбулася 4 листопада 1946 року. Ціль діяльності Організації зазначається у її Статуті: "...Думки про війну виникають в розумах людей, тому в свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру" [15, ^ 5].

Структура ЮНЕСКО включає Генеральну конференцію, Виконавчу раду і Секретаріат. Секретаріатом керує генеральний директор. З 2017 року цю посаду обіймає Одрі Азуле (з 2017 р., Франція).

Основними напрямками діяльності ЮНЕСКО є освіта, наука, культура, комунікація, інформація. Аналізуючи діяльність Організації у ХХІ ст. варто відзначити, що робота в даній сфері стосується різних важливих аспектів: збереження матеріальної і нематеріальної спадщини людства, охорона підводної спадщини, актуальним на сьогоднішній день є захист культурних цінностей в період військових конфліктів, збройних сутичок, популяризація різних культур та заохочення до культурного діалогу між країнами.

Освіта - пріоритетна галузь у політиці ЮНЕСКО, адже на ній базуються всі інші напрямки діяльності Організації. Без освіти неможливо уявити розвиток науки, нових інформаційних розробок і досягнень тощо. Освіта на всіх ступенях і у всіх формах завжди була пріоритетним для ЮНЕСКО шляхом залучення пильної уваги до проблем підтримки і укріпленню миру. Діяльність Сектора освіти включає в себе розширення якісної освіти, яке базується на орієнтованих на діалог цінностях, і підтримку держав-учасників в перегляді змісту підручників, учбових матеріалів і програм [16, с. 7]. Для виконання всіх поставлених завдань в галузі освіти ЮНЕСКО потрібно бути лідером в даній сфері на глобальному і регіональному рівнях, укріплювати систему освіти по всьому світу і визначати шляхи вирішення питань сучасності завдяки освіті [10].

Організація допомагає налагодженню зв'язків між країнами в даній сфері, участі жінок-педагогів в освітньому житті. Початок ХХ ст. ознаменувався важливою подією в даній сфері - прийняття Дакарських рамок дій "Освіта для всіх" (ОДВ) [4, с. 8].

Результат не був повністю досягнутий, але зрушення відбулися. Зокрема, колишній генеральний директор Ірина Бокова відзначила, що з 2000 р. відбулося скорочення майже в два рази чисельність дітей і підлітків, які не відвідували школу. Кількість школярів збільшилася на 34 мільйони. Найбільшого досягнення вдалося досягнути у сфері гендерного питання, особливо в початковій освіті. Також було відзначено, що поряд з позитивним змінами, в світі залишається 58 мільйонів дітей, які не відвідують школу, близько 100 мільйонів дітей не мають можливості отримати початкову освіту. Збільшилася нерівність в освіті, особливо для найбільш бідних і знедолених дітей. Серйозною перешкодою на шляху отримання освіти залишається військових конфлікт, оскільки в зонах конфлікту проживає значна частина дітей, яка не відвідує школу. В цілому, низька якість освіти на початковому етапі веде до того, що мільйони дітей, як і раніше, виходять зі стін школи, не отримавши початкових навиків. Більш того, освіта фінансується в недостатній мірі. Багато урядів збільшили свої витрати на освіту, але лише деякі з них відводять їй пріоритетне місце в своїх бюджетах, а більшість не може вирішити питання асигнування рекомендованих 20%, що необхідно для ліквідації фінансового дефіциту. [1, с. 1-2].

В 2015 року в Інчхоні на Всесвітньому форумі з питань освіти була прийнята декларація щодо подальшої реалізації даних цілей "Інчхонська декларація Освіта 2030", де викладена нове бачення у вирішенні актуальних питань [5].

Ще одним викликом ХХІ ст. стала інклюзивна освіта. Основний принцип інклюзивної школи полягає в тому, що всі діти повинні вчитися разом, коли це можливо, не дивлячись ні на які труднощі чи відмінності, що існують між ними [11, с.11]. Дійсно, це є важливим, адже сутність даного питання - будувати суспільство, яке буде забезпечувати освіту для кожної дитини.

Безперечно, розглядаючи нові виклики у діяльності ЮНЕСКО у ХХІ ст., необхідно виділити особливе місце культурній сфері, яка завдяки питанню збереження культурної спадщини, стала візитівкою міжнародної організації. Діяльність ЮНЕСКО в сфері культури - це збереження матеріальної і нематеріальної спадщини людства, охорону підводної спадщини, захист культурних цінностей під час збройних конфліктів, заохочення до діалогу культур тощо. У ХХІ ст. Організація прийняла ряд конвенцій саме в галузі культури, які користуються великою популярністю і цікавістю у світі.

Формування Списку всесвітньої спадщини, включення нових пам'яток, виключення об'єктів, що перебували в "небезпечному стані", моніторингові місії в країни щодо нагляду за ситуацією в напрямку збереження цінностей - робота ЮНЕСКО в даній сфері. Саме захист нематеріальної спадщини став особливо актуальним в ХХІ ст., коли глобалізаційні процеси у світі йдуть швидкими темпами, і збереження своєї власної ідентичної духовної культури потрібно максимально популяризувати і зберігати.

Важливим напрямком діяльності ЮНЕСКО є наука. Організація допомагає країнам здійснювати інвестиції в науку, технології та інновації, розробляти національну політику в цій сфері тощо. Встановлення зв'язку між наукою та потребами суспільства, розуміння громадськістю ролі науки і участі людей в науковому житті створюють основу для суспільства, що володіє знаннями, які необхідні для прийняття рішень в професійному, особистому і політичному плані. Науковий сектор включає проекти, програми, зокрема, "Людина і біосфера", Програма в області керування соціальними перетвореннями, Міжнародна гідрологічна програма, Міжнародна програма фундаментальних наук, Міжнародна програма геологічних наук тощо.

Актуальним у ХХІ ст. є й інші складові діяльності ЮНЕСКО - Комунікація та Інформація. Сучасний світ неможливо уявити без інформаційно-комунікативних засобів, постійного вдосконалення цієї сфери, що є інструментом спілкування в наш час. Політика ЮНЕСКО в цьому напрямку направлена на зменшення різниці між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. Хоча у назві Організації вони не зафіксовані, але їхня роль у сучасному світі є незамінною. Розвиток інформаційно - комунікативних засобів є важливим у будь-якій країні для покращення рівня і якості життя, створення новітніх технологій дає більші можливості для розвитку. Особливо це стосується країн, що розвиваються, які елементарно не мають доступу до інформації.

Відзначаючи нові виклики ХХІ ст. у діяльності ЮНЕСКО, необхідно звернути увагу також на пріоритетність вирішення такого питання як гендерна рівність. ЮНЕСКО вважає, що всі форми дискримінації за гендерною ознакою є порушенням прав людини. Як рівноправні громадяни жінки і чоловіки повинні мати рівні можливості, право вибору, засобів, повноваження і знання. Це можна побачити в пунктах "Освіти Для Всіх", де підкреслено рівність доступу до навчання для хлопчиків і дівчаток. Також доцільно згадати відому премію "Л'Ореаль-ЮНЕСКО" для жінок, які зробили значний внесок в наукову галузь.

ЮНЕСКО у своїй діяльності особливе місце виділяє питанню допомоги Африці, оскільки саме на цій території існують реальні проблеми в освітній сфері, де велика кількість дітей не мають елементарного доступу до навчання. Тому Організація бере під особливий контроль даний континент.

Значною подією в історії ЮНЕСКО ХХІ ст. став вихід США з Організації. Сполучені Штати Америки не підтримали рішення ЮНЕСКО включити Палестину в свій склад у 2011 році. США припинили сплачувати свої внески в бюджет Організації, а оскільки це було 22%, ЮНЕСКО отримала фінансову проблему. В 2017 році США заявили про свій вихід з Організації, звинувативши її в антиізраїльській політиці. 31 грудня 2018 р. Сполучені Штати Америки офіційно вийшли з ЮНЕСКО. Це стало реальним викликом для Організації у ХХ ст. Таким чином, на сьогоднішній день кількість країн, що входять в ЮНЕСКО, складає 193 [12].

Таким, чином, розглядаючи та аналізуючи виклики для Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури у ХХІ ст., приходимо до висновків, що проблеми ХХ ст. залишаються актуальними в діяльності ЮНЕСКО, частково змінюються відповідно до нових запитів сучасного суспільства, вдосконалюються підходи до їхнього вирішення, формується бачення розвитку основних напрямків діяльності в новому столітті. Але виникають і нові питання, які потребують особливої уваги, зокрема, пріоритетними стають також проблема тендерної рівності та активна робота щодо залучення країн Африки до активного розвитку, особливо в освітній сфері. Використовуючи сучасні інформаційні можливості, нові підходи в сфері комунікації, ЮНЕСКО намагається більш повноцінно і масштабніше розвивати основні напрямки своєї політики, формуючи платформу для подальшої співпраці країн світу, виконуючи головну місію свого існування - нести мир у весь світ.

Список використаних джерел та літератури

1. Всемирный доклад по мониторингу Образования Для Всех [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000232205 rus - Название с экрана.

2. Грушова А.Т. Забезпечення прав дитини - пріоритетний напрям діяльності ЮНЕСКО / А.Т. Грушова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 50, Част. 2. - С. 18-20.

3. Зленко А.М. ЮНЕСКО і актуальні проблеми сучасності. / А.М. Зленко. - К.: Политивидав, 1986. - 114 с.

4. Дакарские рамки действий: Образование для всех: выполнения наших коллективных обязательств // Всемирный форум по образованию: 26 - 28 апреля 2000 г., Дакар, Сенегал, включая шесть региональных рамок действий. [Электронный ресурс]. - Париж: ЮНЕСКО, 2000. - 78 с. - Режим доступа: https://unesdoc.unesco.Org/ark:/48223/pf0000121147_rus (дата обращения 17.06.2019). -Название с экрана.

5. Инчхонская декларация. Образование 2030 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002338/233813M.pdf (дата обращения 17.06.2019). - Название с экрана.

6. Каткова Т.Г. Діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини: правові аспекти / Т.Г. Каткова - Х.: Титул, 2007. - 181 с.

7. Мартыненко И.Э. Конвенции ЮНЕСКО по защите культурного наследия: проблемы реализации в национальное законодательство / И.Э. Мартыненко // Університетські наукові записки. - 2007. - №2. - С. 386-395.

8. Мельничук О. І. Всесвітня культурна та природна спадщина як складова концепції загальної спадщини людства / О. І. Мельничук // Право України. - Київ. - 2003. - №12. - С. 93-97.

9. Образование для всех 2000-2015 гг.: достижения и вызовы. - 2015. - 500 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000232205_rus дата обращения 17.06.2019). - Название с экрана.

10. Образование преображает жизнь людей [Электронный ресурс]. - Режиму доступа: https://ru.unesco.org/themes/education (дата обращения 17.06.2019). - Название с экрана.

11. Саламанкская декларация и рамки действий по образованию лиц с особыми потребностями. - Саламанска, Испания, 7 - 10 июня 1994, ЮНЕСКО, Министерство по вопросам образования и науки Испании [Электронный ресурс]. - Режиму доступа: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/dedarations/pdf/salamanka.pdf (дата обращения 17.06.2019). - Название с экрана.

12. Список государств-членов [Электронный ресурс]. - Режиму доступа: https://ru.unesco.org/countries (дата обращения 7.06.2019). - Название с экрана.

13. Статут Організації Об'єднаних Націй [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org.ua/images/UN_Charter_Ukrainian.pdf - 67 а (дата звернення - 7.06.2019). - Назва з екрана.

14. Тангян С.А. Развивающиеся страны: образование в ЮНЕСКО / С.А. Тангян. - М.: Международные отношения, 1973. - 168 с.

15. Устав Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры / Основные документы. Издание 2014 года, включающее тексты документов и изменения, принятые Генеральной конференцией на 37-й сессии (Париж, 5 - 10 ноября 2013 г.) [Электронный ресурс]. - Париж, 2014.- 237 с. - Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002269/226924r.pdf#page= (дата обращения 7.06.2019). - Название с экрана.

16. ЮНЕСКО. Исполнительный Совет. Сессия (171; 2005; Париж). Доклад Генерального директора о содействии развитию диалога между народами. - Париж: ЮНЕСКО, 2005. - 21 с.

17. References:

18. Vsemyrnyj doklad po monytorynhu Obrazovanyya Dlya Vsex. Retrieved from https://unesdoc.unesco.Org/ark:/48223/pf0000232205_rus

19. Hrushova, A. T. (2004). Zabezpechennya prav dytyny - priorytetnyj napryam diyal"nosti YuNESKO. Aktual"niproblemy mizhnarodnyh vidnosyn, 50 (2), 18-20.

20. Zlenko, A. M. (1986). YuNESKO i aktual"niproblemy suchasnosti. K.: Polytyvydav.

21. Dakarskye ramky dejstvyj: Obrazovanye dlya vsex: vbipolnenyya nashyx kollektyvnbix

22. obyazatel"stv (2000). Vsemyrnuj forum po obrazovanyyu: 26 - 28 aprelya 2000 h. Dakar, Senehal, vklyuchaya shest" reiyonal"nyh ramok dejstvyj Paryzh: YuNESKO. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000121147_rus

23. Ynchxonskaya deklaracyya. Obrazovanye 2030. Retrieved from http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002338/233813M.pdf

24. Katkova, T. H. (2007) Diyal"nist" YuNESKO u sferi zberezhennya kul"turnoyi spadshhyny: pravovi aspekty. X.: Tytul.

25. Martynenko, Y. Э. (2007). Konvencyy YuNESKO po zashhyte kul"turnoho nasledyya: problemy realyzacyy v nacyonal"noe zakonodatel"stvo. Universytets"ki naukovi zapysky, 2, 386395.

26. Mel"nychuk, O. I. (2003). Vsesvitnya kul"turna ta pryrodna spadshhyna yak skladova koncepciyi zahal"noyi spadshhyny lyudstva. Pravo Ukrayiny, 12, 93-97.

27. Obrazovanye dlya vsex 2000-2015 hh.: dostyzhenyya y vzyovy (2015). Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000232205_rus

28. Obrazovanye preobrazhaet zhyzn" lyude. Retrieved from https://ru.unesco.org/themes/education

29. Salamankskaya deklaracyya y ramky dejstvyj po obrazovanyyu lyc s osobumy potrebnostyamy (1994, yyunya 7 - 10). Salamanska, Yspanyya. Retrieved from https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/pdf/salamanka.pdf

30. Spysok hosudarstv-chlenov. Retrieved from https://ru.unesco.org/countries

31. Statut Orhanizaciyi Ob'yednanyx Nacij. Retrieved from http://www.un.org.ua/images/UN_Charter_Ukrainian.pdf

32. Tanhyan, S. A. (1973). Razvyvayushhyesya strany: obrazovanye v YuNESKO. M.: Mezhdunarodnye otnoshenyya.

33. Ustav Orhanyzacyy Obiedynennyh Nacyj po voprosam obrazovanyya, nauky y kul"tury (2014). Osnovnue dokumenty. Yzdanye 2014 hoda, vklyuchayushhee tekstu dokumentov y yzmenenyya, prynyatye Heneral"noj konferencyej na 37-j sessyy (Paryzh, 5 - 10 noyabrya 2013 h.). Paryzh. Retrieved from http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002269/226924r.pdf#page=

34. YuNESKO. Yspolnytel"nyj Sovet. Sessyya (171; 2005; Paryzh). Doklad Heneral"noho dyrektora o sodejstvyy razvytyyu dyaloha mezhdu narodamy. Paryzh: YuNESKO.

Размещено на Allbest.ru