Перед великою мандрівкою: "Пласт" у Німеччині в другій половині 1940-х років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перед великою мандрівкою: "Пласт" у Німеччині в другій половині 1940-х років

Тетяна Перга,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

м. Київ

Анотація

молодіжний пласт українець

Досліджено відродження діяльності української молодіжної організації «Пласт» на території Німеччини у перші роки після Другої світової війни. Розглянуто причини цього процесу. Виявлено, що створення гуртків пластової молоді у таборах для військовополонених (ді-пі) мало стихійний характер, тому для спрямування їх діяльності й упередження моральної і фізичної деградації було відроджено Союз Українських Пластунів Емігрантів - СУПЕ. Під його керівництвом у 1946-1948 рр. відбулась низка зустрічей членів організації, найголовнішими з яких є: з'їзд у Карлсфельді у квітні 1946 р., зустріч у Міттенвальді в липні 1947 р. і Перший Ідеологічний Пластовий Конгрес, що відбувся в Ашшафенбурзі у березні 1948 р. Останні дві події відбувались у рамках святкування 35-річчя створення Пласту, яке співпало зі 100-річчям «Весни народів» - революційного руху національно-визвольного спрямування в країнах Європи і мало для організації символічний характер. На цих зустрічах були закладені організаційні й ідеологічні засади діяльності Пласту у перші повоєнні десятиліття.

Проаналізовано ідеї щодо формування Виховного ідеалу молодого Українця і принципи, на яких планувалось будувати подальшу діяльність організації. З'ясовано, що на 1947-1948 рр. припало 35-річчя створення Пласту, однак на заходах, присвячених цій події, були не лише підведені підсумки діяльності організації. З огляду на той факт, що вони відбувались напередодні масового переселення українців до інших країн - США, Канади, Австралії тощо, вони були спрямовані на вироблення головних напрямів діяльності пластунів на еміграції. Розглянуто головні здобутки Конгресу 1948 р., який пройшов під гаслом «В дальшу мандрівку до великої мети», зокрема обрання Головної Пластової Ради на чолі з Начальним Пластуном Северином Левицьким, дискусію щодо зовнішніх і внутрішніх умов діяльності пластунів на нових теренах, проблеми і найближчі перспективи цієї «мандрівки».

Ключові слова: Пласт, СУПЕ, Німеччина, ді-пі, еміграція, українці.



Abstract

Tetiana Perga, Ph.D. (History), senior researcher State Institution «Institute of World History Of National Academy of

Science of Ukraine», Kyiv, Ukraine before The great journey: plast in Germany in the second half of the 1940s

This article examines the revival of the Ukrainian youth organization Plast in Germany in the first years after World War II. The reasons for this process have been studied. It was found that the establishing of Plast groups in di-pi camps was a spontaneous process, so Union of Ukrainian Plast Emigrants - SUPE was revived for the management of these activities and preventing of moral and physical degradation of Ukrainians. Number of meetings of the organization took place in 1946-1948 under its leadership. The most important were following: the Congress in Karlsfeld in April 1946, the meeting in Mittenwald in July 1947, and the First Ideological Plast Congress held in Ashschaffenburg in March 1948. The organizational and ideological background of Plast' activities in the first postwar decades were adopted during these meetings.

The article analyzes the ideas on the Educational Ideal of the Young Ukrainian and the principles of building further organization' activities, in particular: apoliticalness, catholicity, acceptance of youth and senior Ukrainians without distinction of an origin and religion, using the ideas of world scouting and readiness to cooperate with other scout organizations, attention to the essence and spirit of the Plast idea and the development ofpropaganda among «ours», and «of that which is not». It was found that the 35th anniversary of the Plast establishment was celebrated in 1947-1948. However meetings of this period were dedicated not only to the summing up of the activities since its establishing. Given the fact that they took place on the eve of the mass resettlement of Ukrainians to other countries - the United States, Canada, Australia, etc., they aimed at developing the main directions of activities of the Plast members in emigration. The article explores the main achievements of the Congress held in 1948 under the slogan «On a further journey to the great purpose». It is concluded that they were following: the election of the Main Plast Council headed by Plast Head (known as «Nachalniy Plastun») Severin Levitsky, discussion of external and internal environment in the countries of new living and short-term prospects of this «journey».

Keywords: Plast, SUPE, Germany, di-pi, emigration, Ukrainians.



Основна частина

Одним із найважливіших завдань розвитку сучасної України є національно-патріотичне виховання молоді. Знецінення багатьох традиційних моральних норм і цінностей та зменшення патріотизму, що спостерігається у деякої частини населення, актуалізують вивчення діяльності молодіжних організацій України, які зробили вагомий внесок у виховання свідомих, відповідальних і повновартісних громадян нашої держави. Однією з них, безсумнівно, є Пласт - найбільша та найстаріша молодіжна організація України.

Історія Пласту сповнена трагічних і героїчних сторінок, подій, які відбуватись на теренах різних держав. Метою цієї статті є дослідження важливого періоду в історії організації - відродження її діяльності у Німеччині після Другої світової війни, зокрема у 1945-1948 рр., що залишилось поза увагою як вітчизняних, так і закордонних науковців.

В українській історичній науці доби незалежності історія Пласту висвітлена фрагментарно. Діяльність організації на території Чехословаччини і Західної України у міжвоєнний період розкрили у наукових статтях І. Федоришин [32], О. Гуменюк [8], В. Окаринський [20, 21] тощо; зародження пластової журналістики проаналізовано Ю. Витвицькою [4], А. Будою [2] тощо. Окремі аспекти системи виховної і просвітницької роботи з молоддю розглядаються в роботах Г. Власюка, В. Кіндрата [6], В. Жулковського [11] тощо. Також варто згадати низку праць довідкового характеру [9].

У 1950-х - 1980-х рр. за кордоном, у першу чергу, в країнах, де працювали найбільші осередки Пласту, вийшло друком багато оригінальних матеріалів, які можна віднести до групи джерел з вивчення його історії. Серед них: методичні та інформативні матеріали, посібники з питань пластового виховання, статті й книги відомих вчених і громадських діячів, що були членами організації, присвячені ідеологічним аспектам її розвитку, формуванню Виховного ідеалу молодого Українця, а також спогади про діяльність осередків Пласту в різних країнах (переважно в США і Канаді) тощо. Після 1990-х рр. було перевидано низку цих матеріалів, з'явились і деякі нові, хоча і нечисельні дослідження.

Водночас спостерігається обмаль матеріалів, присвячених діяльності Пласту в Німеччині у перші роки після Другої світової війни, хоча факт відродження організації згадується багатьма дослідниками. Це обґрунтовує нагальність заповнення існуючої наукової прогалини. Джерельною базою нашого дослідження є пластова преса (журнали «Молоде життя», «На сліді», «СКОБ»), що виходила у таборах для тимчасово переміщених осіб (ді-пі) у Німеччині та Австрії в цей період і матеріали, видані українцями - пластунами у Баварії, де в другій половині 1940-х рр. було створено найбільше осередків організації (бюлетені головних зустрічей членів організації та тексти доповідей головних спікерів і лідерів Пласту).

На початку дослідження коротко зупинимось на історії появи Пласту і його організаційній структурі. У книзі «Пласт на порозі свого 60 - ліття» учений - правник, відомий громадський і пластовий діяч української діаспори Юрій Старосольський дав таке визначення організації: «Пласт, а також Пластовий Улад Офіційна назва Пласту з 1922 р. - Український Пластовий Улад. - організація української молоді для всебічного патріотичного самовиховання, в якій за виховними методами міжнародного скаутингу, поєднаними з українськими національними традиціями й цілями, виховуються

діти й молодь на повноцінних духовно і фізично громадян. Крім молоді, в Пласті об'єднуються також старші віком, зокрема ті, що виховані у Пласті, бажають допомогти йому як виховники й опікуни». Ідейні основи Пласту визначені у трьох головних обов'язках пластуна, що є складовою пластової присяги: бути вірним Богові та Україні, жити за пластовим законом і слухатись Пластового Проводу. Основою виховної системи Пласту є виховні спільноти - пластові улади, в яких гуртуються діти і юнацтво згідно до вікових категорій: Улад Пластових Новаків (новачок) - УПН, що охоплює дітей віком 7-11 років; Улад Пластунів Юнаків (юначок) - УПЮ, який гуртує молодь віком 12-17 років, та Улад Старших Пластунів (пластунок) - УСП, до якого входить молодь віком 18-26 років. Окремішню спільноту становить Український Пластовий Сеньйорат - УПС, молодь до якого потрапляє після виходу з лав УСП [30].

Перші гуртки Пласту, організовані за зразком англійських скаутських груп, були створені в 1911 рр. у Галичині студентами Петром Франко та Іваном Чмолою. Офіційним початком діяльності Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка, заснованого Олександром Тисовським при Академічній Гімназії у Львові - 2 квітня 1912 р. [16] У наступні роки діяльність організації поширилась на Центральну і Східну Україну. Починаючи з середини 1920-х рр. і до Другої світової війни гуртки Пласту діяли у підпіллі на території Польщі, Чехословаччини і Західної України й масштабна діяльність організації фактично була припинена.

Після Другої світової війни у таборах ді-пі на території Німеччини та Австрії опинилися сотні тисяч українців. Прагнучи зорганізувати суспільне життя, вони почали створювати різні громадські організації, що привело до спонтанного відродження гуртків Пласту. Зокрема у 1945-1949 рр. вони були створені в Карльсфельді, Аугсбурзі, Регенсбурзі [13, с. 8], Байройті, Берхтесгадені [19, с. 51-52], Ашшафенбурзі [25, с. 4], Вінцері [29, с. 2], Ерлянгені, Фраймені [15, с. 7], Ляймені [26, с. 11] (американська зона окупації Німеччини), Гайденау, Мюнстері, Фалькенберзі [22, с. 40], Ганновері, Гамбургу [12, с. 5] (британська зона окупації Німеччини), Кобленці [23, с. 3], Форарльбергу [31, с. 11], Інсбруку [13, с. 8], Фрайбурзі [14, с. 10], Міттенвальді [25, с. 4] (французька зона окупації Німеччини) та інших населених пунктах.

Стихійність цього процесу зумовила проведення 6-7 квітня 1945 р. у місті Карлсфельд біля Мюнхена з ініціативи колишніх членів Українського Пластового Уладу, що опинились у таборах ді - пі, першої пластової зустрічі. В ній взяли участь як старі пластуни і сеньйори, так і представники новостворених груп, які не мали досвіду участі в організації. Переважно вони представили пластунів Карльсфельду, Аугсбургу, Регенсбургу, Інсбруку, однак були присутні і представники інших крайових пластових організацій з американської, британської і французької зон окупації Німеччини та Австрії - всього 4800 чол. [30, с. 5] «Спонтанний гін української пластової молоді до організованого життя і самодіяльності не давав часу на проволоку. Треба було негайно приступити до праці, керуючись практичними вимогами - потребами» [27, с. 32], - таким чином обґрунтована мотивація цього заходу на сторінках журналу «Молоде життя», перший номер якого вийшов на початку 1946 р.

Так як часу для ретельної підготовки зустрічі не було, як, власне, і керівного складу організації, який би мав це робити, то було вирішено обмінятися думками з приводу здобутків Пласту до 1944 р., основних напрямів діяльності у перші повоєнні роки, ролі в цьому процесі Пластового сеньйорату і старих пластунів. Однак головне завдання полягало в обранні тимчасової команди керівників, якій планувалось доручити унормувати діяльність організації на основі ідеологічних засад і організаційної структури, що сформувались у довоєнний період. Для цього було вирішено відновити діяльність Союзу Українських Пластунів Емігрантів - СУПЕ (створений в 1930 р. у Празі, він діяв до початку Другої світової війни) У 1947 р. організацію було перейменовано на Союз Українських Пластунів (СУП) під керівництвом Головної пластової старшини (голова - А. Фіголь, а також Я.Рак, О. Бойчук). й обрати її тимчасовий склад на чолі з командантом, який мав очолити цю діяльність і, в першу чергу, підготувати наступну зустріч пластунів, на якій би більш детально були розглянуті актуальні на той час завдання організації [13, с. 8].

Нова команда негайно приступила до роботи: створила низку референтур, започаткувала проведення виховних семінарів для пластових провідників і керівників груп з метою поглиблення ними розуміння пластової проблематики, заснувала пластове видавництво «Молоде життя» (керівник Атанас Фіголь) і кооператив «Пласт» у Байройті (керівник Володимир Дармохвал) та відновила видання пластових журналів «На сліді», «Молоде життя», «Пластовий шлях» [13, с. 8-9].

За кілька тижнів вона сформувала порядок денний наступної зустрічі, яка увійшла в історію під назвою Другого загального звичайного з'їзду СУПЕ, що відбувся 27-28 квітня 1946 р. у Карлсфельді біля Мюнхену. На сторінках журналу «Молоде життя» Атанас Фіголь обґрунтував головну причину цієї зустрічі потребою убезпечити українців від морального і фізичного розкладу, створити поглиблену атмосферу праці, «щоби духовні і фізичні м'язи не ниділи і не ржавіли душі». Він зазначив, що «поки що життя в еміграції є нескладним - є де спати-жити, є хліб і за це не вимагають ніякої праці. На довшу мету це прекрасне середовище для розкладу спільноти…. коли існує велике скупчення людей, які не мають чим зайнятись і не працюють» [33, с. 2].

Доречним у цьому контексті є проведення паралелей з ситуацією у Польщі після Першої світової війни, яка свідчить про використання схожих методів мобілізації українців у таборах для військовополонених. Так, І.В. Срібняк робить висновок, що згуртування та піднесення морального духу українського вояцтва у таборі інтернованих військ УНР Сташалково полягало у створенні культурно-мистецьких осередків, видавничих товариств і спортивних товариств [28]. У Німеччині такою діяльністю зайнявся Пласт.

Учасники з'їзду в Карлсфельді схвалили і переобрали кандидатури всіх членів СУПЕ, які працювали на тимчасових засадах, що надало новій команді статус постійної (через рік вона була знову переобрана у повному складі) і підтвердило правильність обраного нею курсу.

Головну доповідь - «Пройдешній етап» зробив Командант СУПЕ. Він охарактеризував зовнішні та внутрішні умови, в яких Пласту довелося розгортати свою діяльність у Німеччині на той час. Аналізуючи зовнішні умови, він сказав: «Ми живемо в епохальну добу: змагання тоталізмів різних форм і забарвлень; впливи різних суспільних систем; шість літ Другої світової війни. втрата рідної землі, вихід на еміграцію. чужина. непроглядне завтра, примусове безділля, загроза, що її несе з собою дальша ситуація». Щодо внутрішньої ситуації, то доповідач назвав її гострою кризою ідей політичних, світоглядних, суспільних. «Надії і розчарування, що їх прийшлося нам пережити, принесли зовсім природньо повну розгубленість наших сил». Однак, на його думку, 35 років існування Пласту, який, не дивлячись на різні перепони і проблеми, продовжив існування, засвідчили правильність засад його діяльності та ідеології, що створило ґрунт для подолання існуючих криз. Головними завданнями, які Пласт мав виконати, він визнав такі: боротьба з усіма негативними проявами відсутності організованої діяльності, розвиток територіальної мережі організації, підготовка відповідного кадрового складу («школення»), змагання за зміст пластової праці, зв'язок з міжнародним скаутським рухом [24, с. 30].

Було підкреслено взаємовигідну співпрацю організації з навчальними закладами. «Чим школа може допомогти Пластові? Опікуни, домівка, бібліотека, спортивне приладдя. Що Пласт може дати школі? Вимога добрих поступів в науці, пластової поведінки, розвиток вроджених здібностей, організація першої допомоги у нагальних випадках у шкільному будинку чи на шкільній прогулянці, поміч в улаштуванні шкільних прогулянок та інших імпрез…». Зазначалось, що «бажання і цілі батьків і Пластового Проводу в основному ті самі: щастя і здоровий зріст, змужіння юнаків», «Пласт визнає великий моральний вплив церкви на виховання молоді і. повністю залишає релігійне виховання», а «юнак мусить вправлятися змалку, бере участь у загально-національних імпрезах» [24, с. 31].

Командант СУПЕ також зазначив, що однією з проблем організації є майже повна відсутність Уладу старших Пластунів, яка постала через брак можливості нормального зростання чисельності організації з 1930-х рр. до середини 1940-х рр. Повоєнний період розвитку Пласту на еміграції він охарактеризував як «природне дитинство» - «брак до твердого, правдивого, глибоко пластового змісту в деяких пластунів - як одиниць, чи в праці деяких клітин - як цілості. Очевидно, цей зміст твориться, росте: і за ним ми тужимо і змагаємось за нього.» [24, с. 32].

Аналіз доповіді дозволяє зрозуміти деякі протиріччя, що виникали між членами організації в цей період. Так, деякі старші члени, що походили з Наддніпрянщини, вважали Пласт «галицькою справою», що ставило дилему «ми і вони» чи «ми і ви». Для боротьби з нею в організації прийняли такий принцип «до Пласту відчинені двері, але Пласт ставить вимогу: або сповняєш пластовий закон або покинеш його ряди, ніякі різниці походження, віросповідання, класові приналежності не відіграють ніякої ролі».

З'їзд прийняв низку рішень:

- Український Пластовий Улад, як соборницька організація, приймає в свої ряди українську молодь без різниці походження, віросповідання тощо.

- Пласт стоїть поза політичними партіями.

- Пластовий улад залишається скаутською організацією, побудованою на основах світового скаутингу, проявляє готовність до співпраці.

- 35-літнє існування Українського Пластового Уладу виправдало ідейні основи українського Пласту, тому вони залишаються незмінними.

- Куди б не кинула доля пластунів, вони мають гуртуватися, єднатися, підтримувати зв'язок з командою і виявляти ініціативу.

- Необхідно звернути увагу на суть і дух пластової ідеї та на зміст пластової праці, посилити діяльність в цьому напрямі.

- Приділити увагу розвитку пропаганди серед «своїх» і «чужих» на пластових засадах, зокрема спираючись на принцип правди і приклад власного життя» [24, с. 33-35].

Вельми цікавими і актуальними з позицій сьогодення виглядають головні засоби пропаганди, прийняті на з'їзді: особиста поведінка пластунів; заохочення приєднання до організації за допомогою встановлення особистих контактів; організація пластових сходин, імпрез, варти за участю і співучастю гостей; проведення інформативних зібрань; створення Пласт - прияту Батьки пластунів і приятелі Пласту.; видавнича діяльність (було вирішено створити при СУПЕ видавничий осередок), формування пластового архіву.

На позитивну оцінку заслуговують також господарські постанови з'їзду, які засвідчують, що одне із завдань Пласт вбачав у наданні членам організації практичних знань і навичок, які допомогли б їм у повсякденному житті, зокрема у країнах нового місця проживання. У цій царині були прийняті наступні рішення:

- «Ввести в програму пластової праці у легкій, відповідній до віку формі, теоретичне знання підставових господарських занять.

- На практиці привчати пластунів до методів господарської праці через ведення зразкових для дітей або шкільних кооперативів, артілей праці, крамниць, зразкового книговодства в усіх клітинах.

- Для вивчення і освоєння засад фінансової ощадності влаштовувати відповідні планові акції.

- Створити «Пластове видавництво» і «Пластове постачання».

- Внесок до організації встановили на рівні 5 марок для старших пластунів, 5-10 для сеньйорів» [7, с. 34-35].

Отже, на з'їзді в Карлсфельді були затверджені організаційні засади діяльності Пласту у Німеччині. Водночас залишалось ще багато питань ідеологічного характеру, які активно дискутувались під час наступних зустрічей. Одне з них - це роль сеньйорів у Пласті, адже старше покоління повинно було не лише слугувати взірцем доброчесної поведінки і відданості батьківщині, а і брати активну участь у вихованні молодої генерації українців. До того ж, воно теж потребувало самореалізації і прагнуло зробити внесок у боротьбу за щасливе майбутнє України, а Пласт і Спілка української молоді (СУМ) фактично були єдиними українськими організаціями, які могли об'єднати у своїх лавах молодь і людей старшого віку.

Восени, 28 вересня 1946 р., на черговій зустрічі в Аугсбурзі, командант СУПЕ заявив: «Вступаючи в новий етап своєї історії, Пласт перетворюється не лише на рух молоді, але й на рух старшого громадянства. Поглиблюючи розуміння пластової ідеології, пластові сеньйори становляться авангардом українського правопорядку…. Вони… мусять виступити проти аморальності і змагатися до наповнення українського життя пластовими ідеалами краси і добра, громадської моралі, чесної гри. Вони мають спричинитися до збереження української спільноти, витворення такого середовища, яке було б здатне втримувати в чистоті українську національну ідею та вможливити розвиток рідної культури і господарського життя» [19, с. 52]. Це засвідчує, що керівництво Пласту робило ставку не лише на молодь, а і прагнуло залучили до лав організації людей середнього віку, розширити базу борців за незалежну Україну, створити спадкоємність традицій.

1946-1947 рр. видались ювілейними для Пласту, адже на цей період припало 35-річчя створення організації. Святкування цієї річниці розпочалось урочистою зустріччю в таборі ді-пі у Міттенвальді 5-6 липня 1947 р. Як зазначено в щоденному бюлетені заходу «Ювілейне свято весни», вона «мала наповнити нашу молодь вірою у післанництво народу й значення українського Пласту і тугою за вогнищами на рідних землях». Одночасно її метою було підведення підсумків й поширення ідеалів братерства і дружньої співпраці. Тому на неї були запрошені представники багатьох скаутських організацій. Ця зустріч стала найбільшою в історії організації, адже її відвідали 6700 пластунів і 6600 пластунок. Також прибули делегації представників білоруської, литовської, мадьярської, німецької і польської організацій скаутів [18, с. 3]. Вона увійшла в історію Пласту як своєрідне українське Джемборі. Традиційний скаутський злет в таборових умовах.

81

Її відкрив за дорученням Верховного Пластуна і від імені Головної Старшини її Голова, доктор Атанас Фіголь. Він зачитав Наказ Головної Пластової Старшини з приводу відкриття Ювілейного Свята Весни. Головною ідеєю цього документу було те, що 35-літня традиція пластунського руху накладає на його членів обов'язок «як надійде довгожданний час. донести прапор Пластової Ідеї і передати його несплямленим до рук української молоді на Рідних Землях» [29, с. 3-4].

У рамках зустрічі відбулись: виставка народного мистецтва, танцювальний і співочий конкурс, імпрези, наради куренів і гуртків, ватра. Кооператив «Пласт» видав з нагоди зустрічі плакати, відзнаки, ювілейні значки, серію листівок, пам'ятний альбомчик. Також вийшли ювілейні поштові марки, які можна було придбати у поштових осередках, що створювались в таборах (головний розташовувався у таборі в Міттенвальді) [1, с. 3].

Наступною великою подією у рамках святкування 35-річчя створення організації став Перший Ідеологічний Пластовий Конгрес, що відбувся в залі ді-пі табору «Ляганде» в Ашшафенбурзі 26-29 березня 1948 р. У ньому взяли участь 281 учасника, з яких 223 були немісцевими пластунами-сеньйорами і старшими пластунами, а 17 чоловік - немісцевими гостями [3, с. 4]. На противагу попередньому заходу, який мав більш святковий і символічний характер, цей Конгрес був суто «робочим» заходом.

Головна Пластова Старшина добре розуміла, що ювілей організації не може обмежитися лише святковою імпрезою і спогадами колишніх пластунів, адже, спираючись на традицію і багатий досвід, необхідно було намітити шляхи на майбутнє. Актуальності набувало питання про зміст, яким має жити молоде покоління і методи його виховання («ковання душ, здібних до творчого чину» [34, с. 3-4]).

Однак у процесі підготовки Конгресу початковий задум дещо змінився. З огляду на початок виїзду українців з таборів ді - пі до інших країн (у першу чергу - США, Канади, Австралії), замість розв'язання низки принципових проблем пластового виховання було вирішено порушити і обговорити широке коло питань пластової проблематики і наслідки пластових нарад, що мало надати від'їжджаючим певний дороговказ.

Конгрес ухвалив ідейні та організаційні основи діяльності Пласту в діаспорі і обрав Головну Пластову Раду (ГПР) на чолі з Начальним Пластуном Особа, що стоїть на чолі українського пластового руху як символ ідейної та структурної єдності. Северин Левицький у 1947 р. був обраний також «Верховним Пластуном». Северином Левицьким (пластовий псевдонім - Сірий Лев). На нього було покладено завдання підготувати членів Пласту з таборів ді-пі у Німеччині та Австрії для виїзду за кордон. Головне питання, що обговорювалось - як організувати їхню діяльність в інших країнах. Гаслом заходу став вислів «У дальшу мандрівку до великої мети». У Конгресі взяли участь найвидатніші пластові і громадські діячі Німеччини. Захід проходив у форматі пленарних доповідей; їх тези друкувались у бюлетенях Конгресу (всього вийшло п'ять номерів). Програма Конгресу була побудована під символом мандрівки.

У перший день Конгресу зачитали вітання і показали два фільми з Ювілейного свята Весни 1947 р. виробництва Солуки і Єлісеєва. Після офіційного відкриття о 15.00 год. обрали Президію і Секретаріат. Конгрес відкрив Верховний Пластун - Северин Левицький з доповіддю «Пройдений шлях». Він висвітлив різні ідейні впливи, з якими зіткнувся Пласт під час свого існування. Вів Конгрес голова Голова Пластової Старшини Дрот Фіголь [5, с. 3].

Наступна частина Конгресу проходила під гаслом «Обличчям до Батьківщини». У своїх виступах доповідачі виходили з тези, що необхідно готуватися до повернення на рідну землю, однак так як невідомо коли це станеться, потрібно розробляти плани таким чином, щоб не втратити час, якщо на чужині прийдеться перебувати десятки років. Пропонувалось позиціонувати себе на еміграції не як емігрантів, а як емісарів України, які служать ідеї її визволення.

З цією ідеєю були пов'язані гасла, написані на стінах залу, де проходив Конгрес. Вони визначали шлях цієї мандрівки: «Не ти, не я, а ми», «Не там Батьківщина, де нам добре», «Скрізь для Батьківщини».

Про «Велику мету» - Виховний ідеал Українця говорив доктор Володимир Янів. В основу своєї доповіді він поклав благородний ідеалізм, що закликає нехтувати страхом перед смертю, а також толерацію. Ідеалом він уважав творчу людину, яка би вміла поєднати в собі різні протилежності за прикладом античної людини сонячної Еллади. Він зазначив, що «неволя народу - це трагедія… тому питання твердих принципів, загальновизнаних і теоретично обґрунтованих ідеалів набирає значення своєрідного «їо Ье ог пої їо Ье». Доповідач розкрив дві головні проблеми на шляху розробки Виховного ідеалу Українця, серед яких: «брак визвольних концепцій і навіть якогось позитивного світогляду» та «сама психологія українця, яка досі недосліджена». «Тому, - на його думку, - проблема виховного ідеалу досі лежала перелогом». Доктор Янів заявив, що «визвольна політика, шукання правильних шляхів до великої мети є центральною проблемою сьогоднішньої української дійсності. Вона залежить від творців основної концепції і від реалізаторів. Відповідно питання нашої перемоги залежить від української людини, від її вартості, здібності викреслити з себе ті цінності, які б повністю відповідали трагіці хвилини.». Водночас він зазначив, що «одночасно треба шукати і хиби, щоб їх знищити. Наше майбутнє залежить від розумного синтезу традиції й поступу, причому шукатимем і в нашому минулому й зовнішньому сучасному.». Однак доповідач виступив категорично проти того, щоб спиратися на чужі зразки з огляду на різницю в психіці і ситуацію з українським народом [34, с. 1-19].

Доповідь «Наше довкілля під час мандрівки» зробив інженер Євген Кульчицький. Він розкрив головні небезпеки, що чекають пластунів на еміграції. Зокрема це: охолодження національних почуттів, втрата розуміння пекучих національних потреб, втрата відчуття спорідненості з усією нацією і її долею; поворот до матеріалізму і зростання цінності грошей, заробітку, матеріальних благ, що стають метою життя; втрата розуміння потреби безкорисної суспільно-громадської праці, національної жертовності, відчуття обов'язку допомагати своїм землякам; зникнення національно-суспільницького гону, занепад громадського і культурного життя; повна денаціоналізація. Найбільше, на його думку, піддається цій загрозі молодь [17, с. 4].

Відповідно головним завданням Пласту на зовнішньому фронті було визнано зв'язок з чужинцями, а цілями: реалізацію світового скаутського братерства; вишкіл юнаків: поширення світогляду, набуття знань, пізнання мов; вишкіл у нав'язуванні й утримуванні зв'язків з чужинцями, підготовка кадрів українських дипломатів; репрезентація, пропаганда, оборона інтересів української нації [10, с. 4].

Інші три доповіді намагались проаналізувати, який потрібен пластунові «Виряд у мандрівку». Доктор Юрій Старосольський зупинився на «духовному виряді», торкнувшись питань пластового світогляду, стилю, характеру, пластового закону і присяги. Доповідь Яра Гладковського була присвячена принципам організаційної побудови Пласту й основним скаутським методам. Він розглянув проблеми індивідуалізму, масовості. елітарності, провідництва, виборності, демократії, централізації, децентралізації.

Практичним питанням були присвячені доповіді Атаназія Мілянича («Про матеріально-господарський виряд») і Ярослава Рака «Про найближчі перспективи нашої мандрівки». Зокрема Ярослав Рак приділив значну увагу протистоянню денаціоналізації [5, с. 3-4].

Увечері другого дня відбулась товариська зустріч, на якій поети і письменники декламували свої твори. У трьох кімнатах біля зали були виставлені малюнки, діаграми, експонати, виконані пластовою молоддю, що переважно відображали розвиток організації у 1945-1948 рр.

Закінченням Конгресу послужила доповідь Атанаса Фіголя, яка резюмувала дискусії і рішення нарад і мала форму «Наказу перед вимаршем». У ній наголошено, що Конгрес визначив два головні аспекти розвитку Пласту - як організації молоді і як організації новацтва та сеньйорату. Були затверджені гасла, які в подальшу мандрівку (мається на увазі переселення до інших країн) мають взяти пластуни: «Не ти, не я, а ми» і «Софія і Юр - символи нашої мети». Сутність цього наказу полягала у необхідності зібрати головні напрямні, що допоможуть членам організації рухатись вперед й усвідомити внутрішню і зовнішню ситуацію, зрозуміти те, що роз'єднує учасників організації. Конгрес задекларував територіальну і конфесійну соборність і прагнення створити і виховати людину розумну, як Мудрість - Софія і лицарську, як Юр - людину, що дотримується принципу «не добре мені там, де Батьківщина, але всюди маю думати і діяти для Батьківщини, а як треба буде-то і віддати життя за нашу Богом бережену Батьківщину!» [5, с. 4].

Багато питань, які піднімались на Конгресі, поставили перед Пластовим Проводом два важливі завдання: опублікувати матеріали зустрічі і почати розгляд головних ідей, оприлюднених на заході, на нарадах спеціальних фахових комісій. Таким чином, Конгрес став не стільки закінченням попереднього етапу розвитку організації, скільки початком нового, надавши стимул до подальшої праці, зокрема розробці ідеологічних і виховних засад діяльності організації, розширення її діяльності на теренах різних країн і континентів.

Отже, історія повоєнного відродження Пласту тісно пов'язана з Німеччиною. Саме у таборах ді-пі в 1945 р. почали стихійно створюватися перші осередки організації, що дозволяє нам стверджувати, що це була народна ініціатива «знизу». Вона засвідчила збереження духу патріотизму і любові до батьківщини у багатьох українців, що змушені були назавжди покинути її терени.

На зібраннях пластунів, які відбулись у Німеччині в 1945-1948 рр., на основі засад, закладених у передвоєнні десятиліття, були відновлені організаційна структура Пласту і розроблені головні напрями діяльності, започаткована й дискусія щодо Виховного ідеалу молодого Українця. Це мало велике значення з огляду на початок розселення українців до інших країн світу, яке Пласт назвав «Великою мандрівкою».



Список використаних джерел і літератури

1. Бойчук О.Є. Пластовий Конгрес 1948 (короткий огляд і підсумки) / О.Є. Бойчук // Молоде життя. - 1948. - Ч. 1. - С. 4-5.

2. Буда А. Зародження пластової журналістики і перші пластові видання / А. Буда // Магістеріум. - 2006. - Вип. 22: Журналістика. - С. 68-71.

3. Верховний Пластун Сірий Лев. Тези доповіді // Молоде життя. - 1948. - Ч. 1. - С. 3.

4. Витвицька Ю.М. Тематична палітра журналу українського пласту «Молоде Життя» на еміграції (1931-1959 рр.) / Ю.М. Витвицька // Збірник праць Науково - дослідного інститу пресознавства. - 2016. - Вип. 6. - С. 53-68.

5. В дальшу мандрівку до великої мети // На сліді. - 1948. - Ч. 3. - С. 3-4.

6. Власюк Г.І., Кіндрат В.К. Спортивно-просвітницька організація «Пласт» у системі патріотичного виховання молоді / Г. І. Власюк, В.К. Кіндрат // Інноватика у вихованні. - 2016. - Вип. 4. - С. 116-124.

7. В поїзді до Міттенвальду // Ювілейне свято весни. Щоденний бюлетень пластової зустрічі в Міттенвальді. Пластовий ювілейний рік 1946/1947. - 1947. - Ч. 2. - С. 3.

8. Гуменюк О.А. Союз українських пластунів-емігрантів в Чехословаччині в контексті міжнародного руху скаутів / О.А. Гуменюк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». - 2015. - Вип. 23. - С. 55-58.

9. Джулинська Т. Пластовий довідник / Т. Джулинська. - Торонто: Пласт, 2008. - 230 с.

10. До великої мети. Наше довкілля під час мандрівки. Тези Конгресу // СКОБ. - 1948. - Ч. 8. - С. 4.

11. Жулковський В.В. Роль молодіжної скаутської організації «Пласт» у національно - патріотичному вихованні підростаючих поколінь / В.В. Жулковський // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. - 2016. - №3. - С. 62-70.

12. З брітанськими скавтами // Молоде життя. - 1948. - Ч. 2. - С. 5.

13. З нашого життя // Молоде життя. - 1946. - Ч. 1. - С. 8.

14. Зональне пластове бюро у Фрайбургу // Молоде життя. - 1949. - Ч. 3. - С. 10.

15. Із пластового світу // Молоде життя. - 1949. - Ч. 2. - С. 7.

16. Історія Пласту [Електронний ресурс]: Пласт. - Режим доступу: https://www.plast.org.ua/about-history/#:~:text=%D0% 92% 201911% 20% D1% 80., %D1% 86% D0% B5% D0% B9% 20% D0% B7% D 0% В0% В1% 81% В0% ВВ % В1% 83% В0% В2% В0% В0% В0% В2% 20% В0% В4% В0% ВЕ % Б0% ВА % Б1% 82% Б0% ВЕ % В1% 80% 20% В0% 9Е % В0% ВВ % В0% В5% В0% ВА % В1% 81% Б0% В0%В0% ВБ % В0% В4% Б 1% 80% 20% Б0% А2% В0% В8% В1% 81% В0% ВЕ % В0% В2% Б1% 81% Б 1% 8С % Б0% ВА % Б0% В8%

17. Кульчицький - Гут Є. Наше довкілля під час мандрівки (відношення Пласту до зовнішнього світу: дому, школи, церкви, громадського життя, політики, чужих і міжнародних організацій) / Є. Кульчицький - Гут. - Мюнхен: Пластове Видавництво «Молоде життя», 1948. - 9 с.

18. Маємо пластові поштові марки // Ювілейне свято весни. Щоденний бюлетень пластової зустрічі в Міттенвальді. Пластовий ювілейни рік 1946/1947. - 1947. - Ч. 2. - С. 3

19. Наказ команди С.У.П.Е. з приводу 35-ліття У.П.У. // Молоде життя. - 1946. - Ч. 4. - С. 50-51.

20. Окаринський В.М. Пласт в українському національно-визвольному русі (19111939 рр.) / В. Окаринський. - Тернопіль: Терно-Граф., 2006. - 221 с.

21. Окаринський В.М. Український скаутський рух (1911-1944 рр.) / В.М. Окаринський. - Тернопіль: Рада, 2006. - 264 с.

22. Пласт в Гайденау // Молоде життя. - 1946. - Ч. 3. - С. 40.

23. «Пластовий бій» 6.01.1949 // Молоде життя. - 1949. - Ч. 2. - С. 3.

24. Постанови другого звичайного загального з'їзду С.У.П.У 27-28.IV.1946 // Молоде життя. - 1946. - Ч. 3. - С. 33-35.

25. Пластуни і пластунки // Молоде життя. - 1948. - Ч. 3. - С. 3.

26. Праця підготовчого юнацького куреня в Ляймі // Молоде життя. - 1949. - Ч. 2. - С. 11.

27. Пройдений етап // Молоде життя. - 1946. - Ч. 3. - С. 30-32, 48.

28. Срібняк І. Національно-патріотична та спортивно-оздоровча мобілізація вояцтва у таборі інтернованих військ УНР Стшалково (Польща) у 1921-1922 рр.: форми і методи / І. Срібняк // Ідеологія і політика. - 2018. - №2 (10) - С. 131-146.

29. Старосольський Ю. Бути вірним Україні / Ю. Старосольський // Молоде життя. - 1949. - Ч. 4. - С. 2.

30. Старосольський Ю., Фіголь А. Пласт на порозі свойого 60-ліття / Ю. Старосольський, А. Фіголь. - Мюнхен: Пластове видавництво «Молоде життя», 1970. - 18 с.

31. Українські пластуни в Форарльбергу // Молоде життя. - 1949. - Ч. 2. - С. 11.

32. Федоришин І.Я. Діяльність товариства «Пласт» у місті Тисьмениця (1923-1930 РР.) / І. Я. Федоришин // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. - 2019. - №4. - Т. 30 (69). - С. 98-105.

33. Фіголь А. Нині… - завтра! / А. Фіголь // Молоде життя. - 1946. - Ч. 2. - С. 2.

34. Янів В. До великої мети (Виховний ідеал Пластового Руху) / В. Янів. - Мюнхен: Пластове видавництво «Молоде життя», 1948. - 19 с.



References

1. Bojchuk, O. Ye. (1948). Plastovyj Konhres 1948 (korotkyj ohlyad i pidsumky). Molode zhyttya, 1, 4-5.

2. Buda, A. (2006). Zarodzhennya plastovoyi zhurnalistyky i pershi plastovi vydannya. Mahisterium, 22, 68-71.

3. Verxovnyj Plastun Siryj Lev. Tezy dopovidi (1948). Molode zhyttya, 1 3.

4. Vytvyc «ka Yu. M. (2016). Tematychna palitra zhurnalu ukrayins" koho plastu «Molode Zhyttya» na emihraciyi (1931-1959 rr.). Zbirnykprac» Naukovo-doslidnoho instytupresoznavstva, 6, 53-68.

5. V dal"shu mandrivku do velykoyi mety (1948). Na slidi, 3. 3-4.

6. Vlasyuk, H.I., Kindrat, V.K. Sportyvno-prosvitnyc «ka orhanizaciya «Plast» u systemi patriotychnoho vyxovannya molodi (2016). Innovatyka u vyxovanni, 4, 116-124.

7. V poyizdi do Mittenval «du (1947). Yuvilejne svyato vesny. Shhodennyj byuleten» plastovoyi zustrichi v Mittenval" di. Plastovyjyuvilejnyj rik 1946/1947, 2, 3.

8. Humenyuk, O.A. (2015). Soyuz ukrayins «kyx plastuniv-emihrantiv v Chexoslovachchyni v konteksti mizhnarodnoho ruxu skautiv. Naukovi zapysky Nacional" noho universytetu «Ostroz» ka akademiya». Seriya «Istorychni nauky, 23. 55-58.

9. Dzhulyns"ka, T. (2008). Plastovyj dovidnyk. Toronto: Plast.

10. Do velykoyi mety. Nashe dovkillya pid chas mandrivky. Tezy Konhresu (1948). SKOB, 8, 4.

11. Zhulkovs «kyj, V.V. (2016). Rol» molodizhnoyi skauts «koyi orhanizaciyi «plast» u nacional» no-patriotychnomu vyxovanni pidrostayuchyx pokolin». Zbirnyk naukovyx prac» Nacional" noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya: Pedahohichni nauky, 3, 62-70.

12. Z britans"kymy skavtamy (1948). Molode zhyttya, 2, 5.

13. Z nashoho zhyttya (1946). Molode zhyttya, 1, 8.

14. Zonal"ne plastove byuro u Frajburhu (1949). Molode zhyttya, 3, 10.

15. Iz plastovoho svitu (1949). Molode zhyttya, 2, 7.

16. Istoriya Plastu (2019). Retreived from: https://www.plast.org.ua/about-history/#:~:text=%D0% 92% 201911% 20% D1% 80., %D1% 86% D0% B5% D0% B9% 20% D0% B7% D 0% B0% D1% 81% D0% BD % D1% 83% D0% B2% D0% B0% D0% B2% 20% D0% B4% D0% BE % D0% BA % D1% 82% D0% BE % D1% 80% 20% D0% 9E % D0% BB % D0% B5% D0% BA % D1% 81% D0% B0% D0% BD % D0% B4% D 1% 80% 20% D0% A2% D0% B8% D1% 81% D0% BE % D0% B2% D1% 81% D 1% 8C % D0% BA % D0% B8%

17. Kul «chyc " kyj - Hut, Ye. (1948). Nashe dovkillya pid chas mandrivky (vidnoshennya Plastu do zovnishn"oho svitu: domu, shkoly, cerkvy, hromads" koho zhyttya, polityky, chuzhyx i mizhnarodnyx orhanizacij). Myunxen: Plastove Vydavnyctvo «Molode zhyttya».

18. Mayemo plastovi poshtovi marky (1947). Yuvilejne svyato vesny. Shhodennyj byuleten» plastovoyi zustrichi v Mittenval"di. Plastovyj yuvilejny rik 1946/1947, 2, 3.

19. Nakaz komandy S.U.P.E. z pryvodu 35-littya U.P.U. (1946). Molode zhyttya, 4, 50-51.

20. Okaryns «kyj, V.M. (2006). Plast v ukrayins " komu nacional"no-vyzvol " nomu rusi (1911-1939 rr.). Ternopil»: Terno-Hraf.

21. Okaryns «kyj, V.M. (2006). Ukrayins " kyj skauts"kyj rux (1911-1944 rr.). Ternopil»: Rada.

22. Plast v Hajdenau (1946). Molode zhyttya, 3. 40.

23. «Pl astovyj bij» 6.01.1949 (1949). Molode zhyttya, 2, 3.

24. Postanovy druhoho zvychajnoho zahal "noho z'yizdu S.U.P.U 27-28.IV.1946 (1946). Molode zhyttya, 3, 33-35.

25. Plastuny i plastunky (1948). Molode zhyttya, 3, 3.

26. Pracya pidhotovchoho yunac"koho kurenya v Lyajmi (1949). Molode zhyttya, 2, 11.

27. Projdenyj etap (1946). Molode zhyttya, 3, 30-32, 48.

28. Sribnyak, I. (2018). Nacional "no-patriotychna ta sportyvno-ozdorovcha mobilizaciya voyactva u tabori internovanyx vijs" k UNR Stshalkovo (Pol"shha) u 1921-1922 rr.: formy i metody. Ideolohiya ipolityka, 2 (10), 131-146.

29. Starosol "s" kyj, Yu. (1949). Buty virnym Ukrayini. Molode zhyttya, 4, 2.

30. Starosol «s " kyj, Yu., Fihol» A. (1970). Plast na porozi svojoho 60-littya. Myunxen: Plastove vydavnyctvo «Molode zhyttya».

31. Ukrayins "ki plastuny v Forarl" berhu (1949). Molode zhyttya, 2, 11.

32. Fedoryshyn, I. Ya. (2019). Diyal «nist» tovarystva «Plast» u misti Tys» menycya (19231930 RR.). Vcheni zapysky TNUimeni V.I. Vernads" koho. Seriya: Istorychni nauky, 4, 30 (69), 98105.

33. Fihol», A. (1946). Nyni… - zavtra! Molode zhyttya, 2, 2.

34. Yaniv, V. (1948). Do velykoyi mety (Vyxovnyj ideal Plastovoho Ruxu). Myunxen: Plastove vydavnyctvo «Molode zhyttya».

Размещено на Allbest.ru

...