Наукові здобутки науково-дослідної частини історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка (2016-2018 рр.)

Протягом 2016-2018 рр. науково-дослідна частина історичного факультету працювала над науковою темою «Україна в загальноєвропейських історичних процесах: пошуки цивілізаційного вибору» (керівник теми доктор історичних наук, професор О. П. Машевський), розробляючи актуальну та багатошарову проблематику розвитку історії української держави та суспільства. Наукова тема «Україна в загальноєвропейських історичних процесах: пошуки цивілізаційного вибору» була покликана обґрунтувати цивілізаційний вибір України у різні епохи, показати, на підставі комплексного використання широкої документальної бази, вітчизняних та зарубіжних надбань, політичні соціально-економічні, культурні чинники такого вибору.

Об'єктом дослідження було окреслено Україну як територію і державу, що формувалась протягом тривалого історичного періоду. Предметом дослідження була участь України в загальноєвропейських історичних процесах, що зумовлювали її цивілізаційний вибір. Відтак метою наукової роботи в рамках пропонованої теми став аналіз особливостей цивілізаційного розвитку України в контексті дослідження її ролі та місця в загальноєвропейських історичних процесах.

У рамках дослідження також необхідною стала й певна інтеграція оновлених форм і напрямів пізнання: феноменологічної історії, критицизму, критичного раціоналізму, структуралістського конструктивізму, теорії структурації, цивілізаційного аналізу тощо. Звичайно, поряд з інноваційними підходами автори застосовували в своїй роботі й класичні методи досліджень, а саме - порівняльний, узагальнення, аналогії, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, класифікації та систематизації.

У рамках виконання теми НДР у низці наукових праць співробітників НДЧ було виконано низку конкретних дослідницьких завдань, а саме:

- визначено та обґрунтовано теоретико-методологічні основи роботи, сформульовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, розкрито сутність таких ключових термінів як «Україна», «Європа», «загальноєвропейські історичні процеси», «цивілізація», «цивілізаційний вибір» тощо;

- опрацьовано існуючі в науковій літературі концепції розвитку Європи та особливості цивілізаційної приналежності українських земель у різні історичні періоди;

- проаналізовано соціальну та економічну специфіку українського простору, визначено історичні чинники його структурування, розкрито наслідки перебування у складі різних державних утворень;

- з'ясовано роль і місце українців у соціально-економічному розвитку країн Європи;

- у загально-історичному процесі виокремлено вирішальні моменти для подальшого цивілізаційного розвитку українських земель;

- досліджено безпосередній та опосередкований вплив політики керівництва різних країн та досвіду міжетнічної комунікації на суспільну свідомість та повсякденне життя населення українських земель;

- розкрито зрушення в українській культурі під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників;

- визначено значущість релігійної складової в суспільних трансформаціях на українських землях, проведено аналогії з відповідними процесами в інших країнах Європи.

Досить широким є коло емпіричних матеріалів, опрацьованих авторським колективом в рамках реалізації наукової розвідки. Особливий інтерес становлять розглянуті в ході виконання поставлених завдань в рамках розкриття проблематики наукової теми, автентичні документи, що висвітлюють становище та розвиток греко-католицької церкви на українських землях у ХХ ст., опорні матеріали роботи установ Європейського Союзу в галузі освітньо - наукової співпраці з Україною на початку ХХІ ст. та українське законодавство щодо європейських освітніх процесів та ін.

Загалом, доцільно відзначити, що обґрунтування ролі та місця української держави в загальноєвропейських політичних, економічних та культурних процесах належить до принципових завдань сучасних досліджень в сфері української історичної науки. Перед виконавцями теми стояли завдання здійснити широкий спектр досліджень в царині політичних, соціально - економічних, культурних і релігійних чинників цивілізаційного розвитку України, обґрунтувати перспективи європейської інтеграції з метою подальшого використання цих напрацювань під час формування та реалізації інформаційної політики та відстоювання геополітичних інтересів нашої держави з історичної точки зору тощо. Важливими завданнями в ході трирічної роботи також стали дослідження, узагальнення та систематизація вивчення особливостей євроінтеграційного процесу України, її зусиль стосовно підвищення безпеки держави та популяризації євроінтеграційної політики поміж населення. Розгляд та впорядкування знань щодо політичних, соціально-економічних, культурних і релігійних факторів у європейському виборі України відтак знайшли своє відображення як в індивідуальних наукових розвідках учасників роботи над науковою темою, так і в трирічному колективному проекті, що покликаний належним чином структурувати результати дослідження та спільній монографічній праці, присвяченій місцю та ролі України в культурному та політичному просторі Європи.

Важливість представлених результатів пояснюється очевидною потребою в виокремленні та аналізі політичних, соціально-економічних, культурних і релігійних чинників цивілізаційного розвитку України. Суттєвої уваги заслуговують положення та висновки, що стосуються систематизації особливостей євроінтеграційного процесу нашої держави.

Спираючись на сформований понятійно-категоріальний апарат, широку джерельну базу та новітні наукові дослідження, було проаналізовано концепції цивілізаційного розвитку Європи та визначено особливості цивілізаційної приналежності українських земель в різні історичні періоди.

У загальному історичному процесі було виокремлено вирішальні для подальшого цивілізаційного розвитку українських земель моменти, розкрито політичне, в тому числі ідеологічне, підґрунтя українського цивілізаційного вибору (зокрема, на прикладах історії взаємовідносин між українським народом та народами Центральної та Східної Європи в епоху середньовіччя та нової історії, в рамках становлення греко-католицької церкви України тощо).

Під час з'ясування деталей цивілізаційного розвитку українських земель в загальноєвропейському просторі було визначено ключові чинники їх соціального й економічного розвитку в різні історичні періоди, проаналізовано соціальну та економічну специфіку українського простору, а також розкрито історичні чинники його структурування. Крім того, авторський колектив зміг дослідити наслідки перебування у складі різних державних утворень та прослідкувати роль і місце українців у соціально-економічному розвитку різних країн Європи.

У результаті аналізу суспільно-економічного підґрунтя європейської інтеграції України було розкрито історичне походження відповідних сучасних трансформацій в Україні та обґрунтовані передумови подальшого шляху в напрямку європейського вибору нашої держави.

У ході опрацювання проблематики культурної спадщини України та її місця в загальному європейському історичному надбанні було вивчено, яке значення надається збереженню історичних та археологічних пам'яток в різних країнах Європи, проаналізовано досвід їх музеєфікації та порівняно з діяльністю в Україні.

З'ясовуючи роль та місце української культури в сучасній Європі, автори простежили її еволюцію під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, а також проаналізовано вплив української культури на суспільний розвиток країн Європи, зокрема держав, до складу яких входили українські землі.

У рамках дослідження сучасного становища України на політичній карті Європи особливу увагу було приділено впливові російської агресії проти України та суспільним, політичним й військово-стратегічним реакціям європейської спільноти на останні події в регіоні. Було розкрито тезу про стратегічну пріоритетність колективної безпеки та співпраці України з державами-членами ЄС та НАТО для відвернення загрози миру й безпеці на європейському континенті.

Керівник НДЧ історичного факультету 2016-2018 рр. проф. Олег Машевський, в межах роботи над темою, опублікував комплекс праць присвячених історії української дипломатії періоду Української Революції 1917-1921 рр. Зокрема було зроблено наголос на відстоюванні відродженою українською незалежною державою свого місця на міжнародній арені, пошуку союзників, лавіруванні між антагоністичними військово-політичними блоками в період Першої світової війни, намаганні зайняти гідне місце в європейському цивілізаційному просторі на противагу російському імперському євразійському простору [17].

О.Машевським було окремо приділено увагу важливому для України чорноморському чиннику у зовнішній політиці великих держав у ХХ ст., зокрема підходам США щодо цього питання [14; 16]. Складну міжнародну ситуацію напередодні Другої світової війни та причини розгортання цього конфлікту було розглянуто у статті О. Машевського та Т. Ткачука [20]. Сучасним євроінтеграційним процесам та ролі й місцю у них Турецької Республіки свою наукову працю присвятили О. Машевський та А. Бойко [6]. Значення культурної дипломатії у розвитку конструктивних відносин між державами та народами, зокрема відповідні зусилля Британської Ради, проаналізував О. Машевський у статті опублікованій у фаховому електронному науковому журналі «Європейські історичні студії» [11]. Крім того, співробітниками НДЧ історичного факультету було підготовано низку рецензій на наукові видання з тематики європейських міжнародних відносин, євроінтеграційних процесів, зовнішньої політики [13; 15].

Комплекс публікацій співробітника науково-дослідної частини історичного факультету, кандидата історичних наук Євгена Хана безпосередньо присвячений інтеграції України у європейський простір вищої освіти як складовій її цивілізаційного вибору [36] впливу на цей процес співпраці нашої держави з Європейським Союзом [35] значенню академічної мобільності, передусім студентських обмінів [33; 38] ролі болонського процесу у наближенні української освіти до європейських стандартів [39]. Важливою складовою наукової роботи Є. Хана був детальний аналіз нормативно-правової бази, яка робить можливим участь України у формуванні єдиного європейського освітнього простору [32; 40]. Окремо Є. Хан провів порівняльну характеристику реформ в освіті за європейськими стандартами в Україні та Російській Федерації, зробивши висновок про цілковиту невдачу цих перетворень у РФ та успішне їх просування в нашій державі [38]. Крім того, важливою працею Є. Хана для розкриття теми НДЧ є стаття опублікована разом з проф. Андрієм Мартиновим про політику США щодо Європейського Союзу, зокрема стосовно трансатлантичної угоди про свободу торгівлі та інвестицій [34].

У наукових працях професора С.П.Стельмаха та на наукових заходах ним організованих головна увага зверталася на питання глобальної та транснаціональної історії, а також проблеми націоналізму, ксенофобії та толерантності у Східній Європі [30; 31]. Кандидат історичних наук Т. Ю. Пшеничний зосередився передусім на дослідженні діяльності греко - католицької церкви та ролі Ватикану у її легалізації [28; 29]. Старший науковий співробітник НДЧ М. Б. Парахіна розглянула геополітичні наслідки розпаду СРСР, зокрема його економічні аспекти [27]. Кандидат історичних наук Н. Б. Ніколаєва звернула увагу на репресії сталінського режиму викладачів Київського державного університету та проблему їхньої реабілітації [26]. Кандидат історичних наук Г. І. Мінгазутдінова проаналізувала сучасні безпекові проблеми в Європі в контексті анексії Російською Федерацією українського Криму та агресії Москви проти нашої держави на Донбасі [25]. Крім того, ця дослідниця розглянула сучасні відносини нашої держави з її найближчими сусідами, зокрема Болгарією та Румунією [23; 24]. У контексті впливу міжнародних проблем на Близькому та Середньому Сході на світову політику також розглянуто підходи США в тібетського та іранського питання [21; 22]. Кандидат історичних наук С. А. Ковбасюк звернула увагу передусім на європейський контекст українського мистецтва [9; 10]. Кандидат історичних наук А. П. Коваль у своїх статтях звернув увагу на античні витоки європейських цивілізаційних цінностей [8], а також досвід розгортання та сприйняття суспільством масштабних військових конфліктів у стародавні часи [7].

З метою створення можливостей для презентації, апробації вищезгаданих власних досліджень, а також обговорення актуальних наукових проблем, пов'язаних з цією тематикою, провідними українськими та зарубіжними вченими, науково-дослідною частиною історичного факультету було проведено протягом 2016-2018 рр. низку міжнародних наукових конференцій, науково-практичних семінарів, круглих столів, експертних обговорень.

27 березня 2018 р. зусиллями НДЧ історичного факультету на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Європейські інтеграційні процеси у ХХІ столітті: ключові тенденції, основні виклики та нові можливості» у співпраці з національним Еразмус+ офісом в Україні та програмою «Європейський парламент до Кампусу» під егідою проекту Жана Моне. Конференція була покликана сприяти консолідації національних інтелектуальних ресурсів у сфері європейських студій та поширенню досліджень із європейської інтеграції серед академічної спільноти України та ширшого загалу. Її метою стало висвітлення академічного доробку українських та іноземних вчених у сфері дослідження різних аспектів об'єднувальних процесів на європейському континенті упродовж останніх десятиліть. У якості одного з головних висновків, який стосується науково-аналітичної сторони конференції, то більшість учасників конференції зійшлися на думці, що закріплення та розвиток дружніх відносин з ЄС та євроінтеграція України й надалі матимуть багаторівневий та продуктивний характер, особливо враховуючи сучасне становище України на міжнародній арені та беручи до уваги її роль в сучасних європейських інтеграційних процесах [19]. цивілізаційний європейський інтеграція україна

Важливим етапом діяльності НДЧ історичного факультету було зокрема проведення у 2018 р. двох міжнародних наукових семінарів - «Національні ідеології і практики в імперських «периферіях» Східної Європи в транснаціональному вимірі» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 29 листопада 2018 р.) та «Націоналізм, ксенофобія і толерантність у Східній Європі: витоки, ідеологія, соціальна структура» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 16 жовтня 2018 року) [30;]

Важливе значення у дослідженні та викладанні історії, політичного, економічного, соціального розвитку Сполучених Штатів Америки їх вплив на європейську політику, цивілізаційний вибір України має проведення наукових конференцій, семінарів, експертних обговорень. Флагманом у цій діяльності традиційно є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який зокрема зусиллями НДЧ протягом 2016 - 2017 рр. успішно провів дві міжнародні наукові конференції присвячені проблемам американістики. 17-18 березня. 2016 р. було проведено міжнародну наукову конференцію «Україна і США: досвід та перспективи співпраці» (присвячена пам'яті професора Б. М. Гончара) на базі КНУ імені Тараса Шевченка, історичного факультету. 23 листопада 2017 р., на історичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка із залученням до організації колективу науково-дослідної частини відбулася вже Друга міжнародна наукова конференція «Україна і США: досвід та перспективи співпраці (присвячена 25-річчю встановлення дипломатичних відносин)». Було окреслено помітні досягнення факультету і, зокрема, кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн в розвитку української американістики. Науковці, політики, дипломати висловлювали сподівання на збереження та еволюцію американсько-української співпраці в сфері міжнародної політики та політики безпеки, було розглянуто основні завдання, що постають перед Україною у взаєминах зі Сполученими Штатами [18].

Крім того було проведено низку науково-практичних семінарів, зокрема «Президентські вибори в США 2016: наслідки для України та світу» (КНУ імені Тараса Шевченка, історичний факультет, 8 грудня 2016 р.) та «Проблеми дослідження та викладання міждисциплінарних напрямів: європейські студії та американістика» (КНУ імені Тараса Шевченка, історичний факультет, 7 травня 2017 р.). Організатори семінару: кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн, науково-дослідна частина історичного факультету, громадська організація «Українська асоціація американістики». Керівник НДЧ історичного факультету, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн професор Олег Машевський у своєму виступі наголосив на тому, що на історичному факультеті вже два роки як відкрито освітню програму «Американістика та європейські студії». Конкурс абітурієнтів неї є одним з найвищих в українських університетах. Поряд з освітньою складової вищезгаданого напрямку на факультеті, передусім кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн, в науково-дослідній частині, активно розвиваються дослідження історії країн Америки та Західної Європи ХХ - ХХІ ст. У 2016 р. на базі кафедри та за активної участі НДЧ було засновано фаховий науковий журнал «Американська історія та політика» (друковане видання).

Професор О. Машевський (голова редколегії) презентував цей науковий журнал. Ідея створення журналу належала громадській організації «Українська асоціація американістики», колективу кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, НДЧ історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка де за останні півстоліття склалась потужна школа американістів-міжнародників. Редакційна колегія прагне до того щоб започатковане видання змогло надати можливість оприлюднення результатів наукового пошуку представникам всіх частин нашої країни і зарубіжним колегам. Нове видання гуртує наукове середовище довкола проблематики американської історії і політики, є дискусійним майданчиком, де виробляються пропозиції щодо стратегії українсько-американських відносин [13].

Зважаючи на все зростаючий вплив Китайської Народної Республіки у світовій політиці, східноєвропейському регіоні, стрімкий розвиток китайсько-українських відносин, НДЧ історичного факультету активно долучилося до організації та проведення Десятої міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (КНУ імені Тараса Шевченка, історичний факультет, 22 вересня 2016 р.). У ньому взяли участь провідні дослідники історії та сучасності Китаю, фахівці міжнародники, дипломати з України, КНР та інших країн.

Підводячи підсумок доцільно констатувати, що комплекс наукових праць за темою «Україна в загальноєвропейських історичних процесах: пошуки цивілізаційного вибору» підготованих НДЧ історичного факультету протягом 2016-2018 років становить собою ґрунтовне, цілісне та завершене дослідження, яке має високий ступінь актуальності, наукової новизни, вагоме науково - теоретичне та практичне значення. Матеріали, опубліковані в процесі розробки означеної проблематики, свідчать про плідну роботу авторського колективу з дослідження наукової теми та розкривають пропоновану специфіку української історії з різних позицій.

The scientific achievements of the science and research department of history faculty of Taras Shevchenko national university of Kyiv (2016 - 2018)