Співпраця подільських соціал-демократів із газетою «Правда» (1908-1912 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співпраця подільських соціал-демократів із газетою «Правда»

(1908-1912 рр.)

Федьков Олександр - доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Ковальчук Антон - аспірант кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Анотація

Мета дослідження - висвітлити співпрацю подільських соціал-демократів із редакційною колегією позафракційної газети РСДРП «Правда», провідним діячем редколегії якої був Л. Троцький, у період 1908-1912 рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об'єктивності та системності. Було використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний і проблемно-хронологічний. Наукова новизна полягає в тому, що автори вперше дослідили питання співпраці соціал-демократів окремого регіону з редакційною колегією позафракційної газети «Правда». Детально порівняно повідомлення місцевих організацій про свою діяльність до редакційної колегії з агентурними даними таємної поліції про становище організацій РСДРП у 1908-1912 рр. Висновки. Діяльності соціал-демократів на території Поділля сприяли активне зростання промислових підприємств у регіоні та збільшення чисельності робітників, які складали соціальну основу революційного руху в Російській імперії. Загальнодержавні політичні про-цеси, що відбувались у межах імперії Романових, відбивалися на становищі політичного руху в Подільській губернії. З'ясовано, що позафракційна газета «Правда» (1908-1912рр.) налагодила тісний зв'язок із соціал-демократичними організаціями регіону, сприяла відновленню їхньої роботи. Це віднайшло відображення на її шпальтах. В умовах міжфракційної боротьби в середині РСДРП, опубліковані замітки в газеті засвідчували про підтримку подільськими соціал-демократами ідеї єдності партії, спільної боротьби за робітничі права в імперії. З припиненням друку газети «Правда» в 1912 р. подільські спілківці втратили можливість діяти консолідовано та залишатись потужною силою, яка б впливала на суспільне життя регіону.

Ключові слова: соціал-демократи, РСДРП, Спілка, газета «Правда», Подільська губернія.

Abstract

COOPERATION BETWEEN PODOLSK SOCIAL-DEMOCRATS AND NEWSPAPER «THE PRAVDA» (1908-1912)

FEDKOV Oleksandr - Doctor of Historical Sciences, Professor, the Head of the Department of Archival Studies, Special Historical and Legal Disciplines, Ka- mianets-Podilskyi National Ivan Oh^nko University

KOVALCHUK Anton - PhD-student of the Department of Archival Studies, Special Historical and Legal Disciplines, Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohnenko University

The work throws light on the cooperation of the Podolsk Social-Democrats with the editorial board of the nonaffiliated newspaper of the RSDLP «The Pravda», whose leading member of the editorial board was L. Trotsky, in the period 1908-1912. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity and systematics. Methods of analysis and synthesis, induction and deduction, historical-genetic, historical-comparative, historical- typological, and problem-chronological were used. The scientific novelty lies in the fact that for the first time, the authors investigated the issue of cooperation of the Social-Democrats of a separate region with the editorial board of the nonaffiliated newspaper «The Pravda». The reports of local organizations about their activities to the editorial board with the intelligence data of the secret field police about the situation of the RSDLP organizations in 1908-1912 were compared in detail. Conclusions. The activities of the Social-Democrats on the territory of Podillya contributed to the active growth of industrial enterprises in the region and the increase in the number of workers who formed the social basis of the revolutionary movement in the Russian Empire. The nationwide political processes that occurred within the Romanov Empire reflected the position of the political movement in the Podolsk province. It was found that the nonaffiliated newspaper «The Pravda» (1908-1912) established close ties with the social-democratic organizations in the region and helped to resume their work. It was reflected on its pages. In the conditions of inter-factional struggle of the RSDLP, the articles published in the newspaper testified to the support of the Podolsk Social-Democrats for the idea of the unity of the party, the joint action for workers' rights in the empire. With the cancellation of the publication of the newspaper «The Pravda» in 1912, the Podolsk unity lost the opportunity to act in a consolidated manner and remain a powerful force that would influence the social life of the region.

Key words: Social-Democrats, Russian Social Democratic Labor Party, Union, newspaper «The Pravda», Podolsk province.

Постановка проблеми

Суспільство поступово наближається до об'єктивнішого відтворення минулого завдяки дослідженню невідомих та маловивчених його сторінок. Однією із таких проблем є історія опозиційних груп соціал-демократичного руху в Російській імперії на початку ХХ ст. Окрім більшовиків і меншовиків у РСДРП існували інші фракції, позафракційні об'єднання, які впливали на розвиток партії і суспільне життя країни. Відтак важливо з'ясувати роль позафракційного об'єднання, яке гуртувалося навколо російського марксиста Л. Троцького та редколегії газети «Правда» у розрізі їхніх зв'язків із соціал-демократами Подільської губернії.

Аналіз джерел та останні дослідження

співпраця соціал демократ газета

Проблему діяльності соціал-демократів на території Поділля досліджували А. Глушковецький (Глушковецький, 2010), який у своїй праці охарактеризував процес виборів до Державних Дум Російської імперії на території Подільської губернії, а також описав політичну боротьбу різноманітних партій за голоси подільського електорату. Н. Земзюліна (Земзюліна, 2014) показала процес участі учнівської молоді в діяльності політичних партій Поділля на початку ХХ ст. О. Сарнацький (Сарнацький, 2018) дослідив питання ставлення владної верхівки Російської імперії до політичних партій Наддніпрянщини. Ґрунтовніше про роль соціал-демократичних організацій у суспільному житті Подільської губернії зазначено в дослідженнях С. Ткача (Ткач, 2015, 2016; Ткач, Решетченко, 2020). О. Федьков (Федьков, 2014, 2017) у своїх численних студіях охарактеризував діяльність Українського соціал-демократичного союзу Спілки на території Поділля на початку ХХ ст. Проте в зазначених публікаціях недостатньо звернено увагу на співпрацю соціал-демократичних осередків Подільської губернії із загальнопар-тійними друкованими органами, особливо позафракційними. Автори уникнули й питань щодо ставлення місцевих діячів до питань консолідації всередині РСДРП розрізнених партійних фракцій та впливу газети «Правда» на організацію відновлення партійних осередків та агітації в регіоні.

Особливістю використання джерельної основи цієї статті є те, що беручи за основу публікації в газеті «Правда», ми, по можливості, їх верифікували за допомогою архівних документів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ (ЦДІАК України) та Державного архіву Російської Федерації (рос. Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ)). Останні виходили переважно з установ таємної поліції, що засвідчувало про те, що вона значною мірою була інформована про діяльність соціал-демократів у регіоні. Жандарми користувалися, зокрема послугами таємних агентів, які перебували в лавах УСДС та інших організацій (ЦДІАК України, ф. 301. оп. 2, спр. 21, арк. 138, 168).

Мета статті. Висвітлити співпрацю подільських соціал-демократів із редакційною колегією позафракційної газети РСДРП «Правда», провідним діячем редколегії якої був Л. Троцький, у період 1908-1912 рр.

Виклад основного матеріалу

Початок ХХ ст. у Подільській губернії характеризувався процесом зростання кількості промислових підприємств. У 1903 р. на Поділлі діяло 5328 підприємств, переважно ремісничого та кустарного характеру, на яких працювало 36 468 робітників. Робітники зазначених закладів були активними учасниками суспільно-політичного руху в регіоні, що створювало передумови для діяльності серед них різних організацій соціалістичного спрямування, зокрема й РСДРП (Ткач, 2016, с. 9).

3 червня 1907 р. була розпущена II Державна Дума, це стало початком поновлення абсолютної влади царя Миколи ІІ. Відновлення самодержавства в імперії розпочалося з таємної телеграми прем'єр-міністра П. Столипіна до губернаторів, в якій він закликав керівників регіонів усіма силами та засобами «забезпечити порядок». Наслідком такої телеграми стало накопичення додаткових козацьких сотень та військових команд у низці губерній, де населені пункти оголошувалися на воєнному стані або стані надзвичайної чи посиленої охорони (Сарнацький, 2018, с. 34).

Після третьочервневого перевороту в країні, зокрема й у Подільській губернії, політична ситуація зазнала кардинальних змін. Владні чинники вдалися до рішучої боротьби з революцією, стали згортатися демократичні досягнення 1905-1907 рр. Здійснювалися жорстокі репресії, зокрема, проти членів соціал-демократичних організацій (Ткач,, 2016, с. 12). Попри це, упродовж 1907-1912 рр. із перемінним успіхом діяли соціал-демократичні організації в містах і містечках краю - Барі, Вінниці, Віньківцях, Гайсині, Городку, Деражні, Жмеринці, Кам'янці-Подільському, Літині, Проскурові, Тульчині. Марксистський рух у цих населених пунктах представляли РСДРП, зокрема її обласна організація Українська соціал-демократична спілка (УСДС), та Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії (Бунд) (Ткач, Решетченко, 2020, с. 193-202; ДАРФ, ф. 102 ДП ОО, оп. 237, спр. 8, ч. 1, арк. 127, 127 зв.; ЦДІАК України, ф. 276, оп. 1, спр. 8, арк. 31, 32, 33, 36-38 зв.; спр. 73, арк. 359-360 зв.; спр. 296, арк. 79 зв., 80 зв.; ф. 301, оп. 1, спр. 1128, арк. 10, 11, 22; оп. 2, спр. 20, арк. 761, 761 зв., 762, 764, 849, 849 зв., 852, 1070, 1070 зв.; спр. 23, арк. 23). Відбувалися конференції УСДС, які засвідчували, що організація продовжувала функціонувати (ЦДІАК України, ф. 301, оп. 1, спр. 1272, арк. 17, 18, 18 зв., 84, 94). Проте внаслідок репресій таємної поліції в 1907-1908 рр. постраждала вінницька організація РСДРП, а городоцька група РСДРП і залізнична соціал-демократична організація в Жмеринці припинили існування (Ткач, Решетченко, 2020, с. 193-202). Проте й у 1909 р. вінницькі спілчани, провідними діячами яких були лікар В. Гельтман і міщанка П. Шрайберг, продовжили свою діяльність, про що засвідчувало, зокрема листування з закордонним центром, звідки постійно надходила революційна література. Проведена таємною поліцією «ліквідація» та обшук у восьми провідних діячів не дав очікуваних результатів, оскільки нічого протизаконного у них не виявили (ДАРФ, ф. 102 ДП ОО, оп. 239, спр. 8. ч. 1, арк. 96, 96 зв., 97). У 1909 р. відбувалася координація діяльності спілчан Поділля та Волині. Про це засвідчувала листівка «Что делать сельским рабочим?», видана від імені «Волинського і Подільського районного комітету УСДС РСДРП». У ній сільські робітники закликалися до створення профспілкових організацій та організації боротьби під їхнім керів-ництвом і проводом виборних сільських комітетів на захист своїх економічних інтересів (ДАРФ, ф. 102 ДП ОО, оп. 239, спр. 8. ч. 3, арк. 1-3). У 1910 р., унаслідок переслідувань Подільський комітет РСДРП Вінницького району майже припинив свою роботу, оскільки ніхто не бажав брати на себе організаційну діяльність (ЦДІАК України, ф. 276, оп. 1, спр. 296., арк. 54 зв., 61 зв.).

Переслідування членів різних опозиційних партій призвело до еміграції частини діячів УСДС в 1907 р до Швейцарії. Літом 1908 р. за ініціативи М. Меленевського (Баска) й інших спілчан, що перебували за кордоном, створено низку «груп сприяння» в Цюріху, Женеві, Відні та Львові, які ставили за мету допомогти відродженню цієї організації. До обов'язків зазначених груп входив збір грошових засобів, доставка літератури через кордон, підтримання партійних зв'язків у районі діяльності Спілки. Басок та інші спілчани-емігранти вважали, що об'єднання району можна буде провести так само, як і на початку 1905 р., тобто шляхом створення нелегального друкованого органу («Правди») (Риш, 1926, с. 96-97). Про свої наміри вони повідомили спілчан і «співчуваючих» у спеціальному «Повідомленні про відновлення органу «Українського Союзу «Спілки» РСДРП «Правда»» (ДАРФ, ф. 102 ДП ОО, оп. 239, спр. 8. ч. 1, арк. 80, 80 зв.).

Після організації друкованого органу, серед членів УСДС розпочали виникати сумніви щодо підтримки такого видання. Їх посіяв провокатор «охранки», член Закордонного бюро Спілки Й. Барановський (Антип). Він стверджував, що Спілка є меншовицькою організацією, а редакційна колегія газети під впливом Л. Троцького стане більшовицькою. Для подолання таких маніпулятивних тверджень у третьому номері «Правди» опублікували статтю, яка розвінчувала такі домисли противників друкованого видання. Один з головних керівників та ідеологів УСДС, учасник редакційної колегії «Правди» М. Меленевський разом з іншими членами редакційної колегії планували видання «Правди» літом 1908 р. З метою видання газети закордонні діячі узгодили свої дії з тими спілківськими організаціями в області, де вони збереглися. Згоду на видання «Правди» редакцією у складі трьох осіб надали Волинський районний комітет, Бердичівська організація Київської губернії та деякі організації Подільської губернії (Вінницька, Могилівська, Немирівська) (Положение «Правды», 1909, с. 7; ДАРФ, ф. 102 ДП ОО, оп. 239, спр. 8. ч. 1, арк. 132, 132 зв.). Отже, рішення співпрацювати з новим друкованим органом соціал-демократії висловила низка спілчанських організацій Поділля, що розуміли важливість випуску нового друкованого органу в умовах урядової реакції для відновлення революційного руху в регіоні.

На соціал-демократичній роботі серед робітничого класу та селянства в регіоні негативно позначилось прийняття Департаментом поліції МВС таємного циркуляру від 29 вересня 1908 р. Документ був виданий міністром внутрішніх справ П. Столипіним, в якому акцентувалася увага губернаторів на умовах надання дозволів для читання публічних лекцій, рефератів, проведення подібних бесід. Особливий контроль здійснювався за представниками лівих та революційних партій, щоб не допустити їхнього демонстративного виступу проти імператорської влади та державного ладу, а при виявленні таких демонстрацій вони повинні були бути негайно припинені (Сарнацький, 2018, с. 35). Виконання зазначених настанов створювало перепони для вико-ристання легальних можливостей діяльності соціал-демократів.

Водночас, редакційна колегія пояснювала читачам, що незважаючи на складну ситуацію з місцевими організаціями, переслідування партійців, закриття або занепад окремих осередків робота тривала. За таких складних умов «Правда» продовжувала розвивати ідею згуртування соціал-демократичних організацій. Зі шпальт газети місцеві партійні діячі і, підтримуючі їх робіт-ники та селяни, зрозуміли головне послання з таких рядків: «беручи до уваги руйнування керівного органу та більшості місцевих організацій, редакція вважала за необхідне зберегти партійно-організаційну спадкоємність, яку мала забезпечити «Правда» та реалізувати завдання відбудови соціал- демократичної організації» (Положение «Правды», 1909, с. 7). М. Меленевський підкреслював, яку політичну лінію мала реалізовувати газета: 1) допомогти об'єднанню соціал-демократичних працівників, які провадять роботу після періоду реакції; 2) створити навколо останніх атмосферу співчуття в робітничих масах (ЦДІАК України, ф. 276, оп. 1, спр. 106, арк. 100-101).

З метою створення навколо робітників «атмосфери співчуття» та допомоги в роботі з відновлення зруйнованих організацій, редколегія стала публікувати статті з Подільської та інших губерній, в яких висвітлювала становище соціал-демократичного руху в регіоні та підтримувала видання нової газети «Правди». В огляді про стан робітничого руху редакційна колегія помістила популярну замітку, основану на розмовах, які велися трудящим людом на ярмарку в м-ку Немирові Подільської губернії. У статті порівнювали зміни настроїв робітників і селян від виборів до І Державної Думи до осені 1908 р. (період виходу першого номеру газети). Із розпуском І Думи серед них простежувалася лише єдина реакція: «о!..». На торгах між возами та рядами селяни розмовляли про озброєння, а в селах здійснювалась посилена організаційна робота. Після розпуску парламенту робітники та селяни очікували нових виборів. Особливо наголошувалось, що селяни «чітко вирішили обирати соціал-демократів», а прокламації Спілки набули знову широкого розповсюдження (Что делается на местах, 1908, с. 9). Зазначена замітка, мабуть, видавала бажане за дійсне і мала на меті поширити оптимістичні настрої серед своїх симпатиків.

Наступні публікації цього номеру продовжили тенденцію, що мала на меті вселити впевненість робітників і селян у завтрашньому дні. Активізація урядових переслідувань опозиційних організацій і партій, економічна криза 1907 р. породила розчарування та апатію серед подолян. У замітці з Немирова повідомлялося, що гіркота стала заповзати в душі робітників і селян, стражники почали непокоїти жителів, а безпека минула. Обмінюючись інформацією, вони нервово розпитували один одного на кожному ярмарку: «а що, не розігнали ще»? У статті зазначалося, що вибори до III Думи пройшли майже непомітно, проте вже влітку 1908 р. стали поширюватись смішкуваті жарти про депутатів. Допис закінчувався оптимістично: «Тепер знайомі, перетинаючись, казали один один-одному: «були у нас організації, бастували і було краще жити... Пора знову починати!..»» (Что делается на местах, 1908, с. 9). Такого спрямування замітки пе-реслідували агітаційну мету й прагнули розбурхати робітничо-селянські маси, показати їм проблему та повідомити, що вони не єдині, хто незадоволений політичним і соціально-економічним становищем у державі.

Зазначені публікації не проходили безслідно. Про це засвідчувала публікація, розміщена у цьому ж номері «Правди». У ній констатувалося, що з літа 1908 р. розпочалось «оживлення на місцях» (К общему положению дел, 1908, с. 11). Його започаткували робітники, серед яких раніше пропав інтерес до політичних питань. В газеті повідомляли, що тепер зацікавлення знову пробуджується. Під впливом такого пожвавлення виникли організації з попередніх членів, виключно робітничі групи в Подільській і Київській губерніях. Взаємодіючи з осередками, які залишились функціонувати, ці гуртки взяли на себе ініціативу в роботі. Проте, як повідомлялося, таких нових груп на момент публікації в газеті було дуже мало і «оживлення тільки розпочалось» (К общему положению дел, 1908, с. 11). Отже, редколегія в одному номері зуміла спочатку наголосити на проблемі, яка турбувала значну частину населення імперії, далі консолідувати своїх прихильників і показати зростання незадоволення існуючим становищем, а наприкінці вказати шлях, яким чином діяти в такій ситуації. Логічно, що шлях вирішення такої ситуації пролягав через об'єднання, насамперед робітників, навколо місцевих соціал- демократичних організацій.

Стратегія редколегії спрацювала. Подальші публікації газети засвідчували про поступове зацікавлення газетою та відновлення соціал-демократичного руху. В другому номері за грудень 1908 р. спілчанські діячі з Подільської губернії кореспондували, що отримали 500 екземплярів «Правди». Вони планували поїхати в села, а також у Жмеринку, Браїлів, Бар, Могилів та інші по-селення з метою поширення газети. Водночас, вони констатували, що їхня робота має виключно випадковий характер, нічого систематично організованого в цьому немає і ланок теж. Причинами цього вбачалася нестача сил і засобів, зокрема для ведення роз'їзної роботи (Что делается на местах, 1908, с. 12). Отже, посіяне у першому номері «Правди» «зерно» для відновлення соціал-демократичних організацій на Поділлі, запущений механізм із поширення газети приносило перші результати. Вже в третьому номері газети, який вийшов на початку 1909 р., редколегія опублікувала лист немирівських товаришів з Вінницького повіту Подільської губернії, в якому соціал-демократи повідомляли про деякі успіхи. Вони інформували, що в грудні 1908 р. у селі К. відбулись збори, в яких брали участь понад 50 осіб, на яких йшлося про Державну Думу та організацію партійної роботи. Учасники висловлювали співчуття діяльності соціал-демократичної фракції та цікавилися промовами її депутатів. На зборах обрали сільський комітет РСДРП і вирішили налагодити зв'язки з іншими осередками та влаштувати повітову конференцію. Ухвалили також сплачувати членські внески. Спілчани повідомляли, що отримали перший номер «Правди», яким були дуже задоволені, оскільки вже давно відчувалася потреба в газеті, «яка б була зрозуміла сільському робітникові та захищала б його інтереси» (Что делается на местах, 1909, с. 10). Таким чином, спостерігався позитивний результат стратегії, виробленої редколегією «Правди». Починаючи з першого номеру, газета завоювала популярність серед робітників, завдяки своїм гострим соціально-політичним заміткам і коментарям, які показували суспільно-політичні та економічні проблеми в державі, підтримували почуття читачів революційними ідеями, а найголовніше в умовах поліцейських переслідувань, вказали робітникам, селянам і місцевим соціал-демократичним діячам шлях подальшого розвитку та боротьби.

Про подальше зростання соціал-демократичного руху засвідчували матеріали четвертого числа «Правди» (1909 р.). Діячі з немирівського осередку інформували колег, що в них відновилась робота після довгої перерви. На початку квітня 1909 р. було проведено конференцію подільських організацій, що стало наслідком зборів, про які інформували в третьому випуску газети. На ній було представлено одну міську організацію та 6 сільських, загалом 15 представників. Місцеві партійні діячі зазначали, що на жаль, конференція представляла невеликий район, засобів і людей для роз'їздів та відновлення втрачених зв'язків було недостатньо. Організації існували лише в небагатьох селах, а з представлених сіл у багатьох вони були сильними в попередні революційні роки, а на момент проведення конференції занепали через арешти. Незважаючи на складну ситуацію з проведенням партійної роботи, все ж у регіоні існував великий попит на «Правду» та інші нелегальні видання, що підтверджує рішення конференції: «1) підтримувати всіма засобами «Правду»; 2) звернути увагу на організацію кас» (Что делается на местах, 1909, с. 11-12).

Отже, мета, яку намітили при створенні газети «Правда» почала реалізовуватись, стала відновлюватись діяльність соціал-демократії в краї. Такий успіх став можливий також завдяки тому, що у липні 1908 р. відновив роботу Подільський районний комітет Спілки. Активністю відзначилися його осередки в районі Вінниці, Немирова та Тульчина. Слабшими були позиції спіл-чан у Барі, Гайсині, Кам'янці-Подільському та Проскурові. На початку серпня представники немирівської організації звернулися до вінницьких однопартійців з проханням скликати спільну конференцію. На ній планувалося обговорити питання відновлення зв'язків між іншими спілчанськими осередками краю. Однак, у зв'язку зі складною політичною ситуацією в країні, було вирішено повернутися до цього питання пізніше (Ткач, 2015, с. 148).

Редакційна колегія газети «Правда» підтримувала постійний зв'язок із місцевими організаціями, намагалась допомогти та інформувати соціал-демократичну спільноту про успіхи та проблеми відновлення роботи місцевих осередків у регіонах. Таку діяльність спостерігаємо в постійній публікації кореспонденції з Російської імперії. Між редколегією та партійцями на місцях відбувалась постійна взаємодія, яка давала можливість вирішити багато проблемних питань існування та діяльності партії у всіх її ланках. Так, в одному з перших номерів газети, подільські партійці давали свою оцінку новому періодичному виданню партії. Вони інформували про одне із зібрань, на якому учасники висловили своє ставлення до органу. В існуванні газети вони не вбачали ніякої фракційної ворожнечі та вважали за необхідне продовжити роботу «Правди», оскільки «вона відповідає запитам широких мас, може розбурхати і сприяти створенню організаційних ланок...» (Что делается на местах, 1908, с. 12). Такого спрямування відгуки використовувались редакційною колегією для популяризації газети та завоювання авторитету серед читачів, яким газета надсилалась. Схожі повідомлення про підтримку видавництву газети спостерігаємо і з інших місцевих організацій Російської імперії.

Перші декілька номерів газета виходила як друкований орган Спілки, проте у зв'язку з протестом її Закордонної групи, яка у жовтні 1908 р. відмовила газеті у будь-якій допомозі, починаючи з третього номера вона перетворилася в незалежний соціал-демократичний орган. Редакція заявила, що «віднині вона стає газетою міського і сільського пролетаріату і не пов'язана із будь- якою місцевою чи обласною організацією» (Сокольникова, 1996, с. 480). Із цього моменту «Правда» переформатувала своє змістовне наповнення, охопивши увагою територію всієї Російської імперії, а повідомлення з області діяльності УСДС, а особливо Поділля стали рідкістю. Більша увага приділялась організаціям Бунду та РСДРП на території Наддніпрянщини, де центром активної їх діяльності були великі промислові центри Півдня та Сходу України.

З початком видання газети, редколегія позиціонувала своє видання як орган, що мав за мету об'єднати розрізнені партійні організації в єдину силу. Проте всередині партійна боротьба за вплив у РСДРП, за кошти партії, постійні «провали» в партійних організаціях призвели до постійних конфліктів між фракціями РСДРП. Конфронтація набула апогею в 1911 р. Один з редак-торів газети надіслав звіт до газети про стан організацій, який був опублікований в двадцятому номері «Правди» у кореспонденції «З району «Спілки»». Кореспондент інформував, що йому довелось проїхати Чернігівську, Полтавську, Київську та Подільську губернії, в яких відновлювалась партійна робота. Водночас майже всюди спілчани цікавились: «що тепер робиться?». Вони висловлювали нарікання на партійні верхи: «чому вони так гризуться, а на місцях соціал-демократи працюють дружньо разом?» Рядові партійці вважали, що потрібно всіма силами працювати, а не відштовхувати робітників від партії міжфракційними суперечками (Что делается на местах, 1911, с. 5). Такі міркування місцевих партійців засвідчували, що партійні еліти, які перебували в еміграції, намагались вирішити свої вузько фракційні завдання. Проте вони не зважали на становище партійних організацій на місцях, які переживали не найкращі часи своєї діяльності, постійно ризикуючи бути ув'язненими та висланими, або стикаючись із боротьбою за «серця» пролетаріату з іншими партіями революційного спрямування, як до прикладу соціалістами-революціонерами.

Розуміючи складність налагодження партійної роботи в регіонах, відсутність відповідної літератури, досвідчених агітаторів та організаторів, а також усвідомлюючи важливість допомоги рядовим колегам та широкої агітації серед пролетаріату і селян, які становили основу партії, редколегія активно допомагала партійним керівникам в Російській імперії. В одному з останніх номерів редакція «Правди» звернулась до подільських товаришів і висловила повну готовність сприяти товаришам-спілківцям у їхній діяльності, спрямованій на відновлення української обласної організації РСДРП (Открытое письмо, 1911, с. 2). Таким чином, редколегія вирішувала декілька проблем соціал-демократичної роботи: 1) акцентувала увагу на допомозі колегам-партійцям незалежно від фракційної приналежності; 2) втілювала в життя ідею партійної єдності та переконувала значну частину рядових соціал-демократів, робітників і селян у важливості такої роботи; 3) готувала підґрунтя для підтримки представниками з регіонів конференції за об'єднання партії та обрання членів управлінських органів (не виключено, що члени редколегії бачили себе на чолі таких органів). Проте ліквідація друкованого органу в 1912 р. припинила співпрацю подільських діячів соціал- демократії із газетою «Правда».

Висновки

Отже, діяльності соціал-демократів на території Поділля сприяли активне зростання промислових підприємств у регіоні та збільшення чисельності робітників, які складали соціальну основу революційного руху в Російській імперії. Загальнодержавні політичні процеси, що відбува-лись у межах імперії Романових, відбивалися на становищі політичного руху в Подільській губернії. З'ясовано, що позафракційна газета «Правда» (19081912 рр.) налагодила тісний зв'язок із соціал-демократичними організаціями регіону, сприяла відновленню їхньої роботи. Це віднайшло відображення на її шпальтах. В умовах міжфракційної боротьби в середині РСДРП, опубліковані замітки в газеті засвідчували про підтримку подільськими соціал- демократами ідеї єдності партії, спільної боротьби за робітничі права в імперії. З припиненням друку газети «Правда» в 1912 р. подільські спілківці втратили можливість діяти консолідовано та залишатись потужною силою, яка б впливала на суспільне життя регіону.

Список використаних джерел і літератури:

Глушковецький, А. Л. (2010). Демократія в провінції: вибори та діяльність депутатів Подільської губернії у Державних думах Російської імперії: монографія. Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О., 400 с.

Государственный архив Российской Федерации.

Земзюліна, Н. І. (2014). Участь учнівської і студентської молоді в діяльності організацій політичних партій у Подільській губернії на початку ХХ ст. Освіта, наука і культура на Поділлі, (21). Кам'янець-Подільський, 193-201.

К общему положению дел в области «Спилки». (1908). Правда. 1 (3 (16) октября)), 11.

Открытое письмо к товарищам «спилковцям». (1911). Правда. 23 (10 (23) декабря)), 2.

Положение «Правды» в партии. «Правда» и «Спилка». (1909). Правда. 3 (27 марта (9 апреля)), 7.

Риш, А. (1926). Очерки по истории Украинской социал-демократической «Спілки». Харьков: Пролетарий, 142 с.

Сарнацький, О. П. (2018). Ставлення та дії верхівки Російської імперії щодо українських політичних партій у Наддніпрянщині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проблеми політичної історії України, (13), 24-38.

Сокольникова, Е. (1996). Правда. Политические партии России. Конец ХІХ - первая треть ХХ века: энциклопедия. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 872 с.

Ткач, С. А. (2016). Політичні партії та організації в суспільному житті Подільської губернії на початку ХХ ст.: (автореф. дис канд. іст. наук: 07.00.01). Кам'янець-Подільський, 22 с.

Ткач, С.А. (2015). Політичні партії та організації в суспільному житті Подільської губернії на початку ХХ ст. (дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01). Кам'янець-Подільсь- кий, 321 с.

Ткач, С. & Решетченко, Д. (2020). Партійно-політичне життя в Подільській губернії на початку ХХ століття: монографія / за наук. ред. д-ра іст. наук О. М. Федькова (у 2 кн.). Кам'янець-Подільський: ТОВ «Рута», 368 с.

Федьков, О. М. (2014). Становлення української соціал-демократичної спілки. Наукові праці Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, (24). Кам'янець-Подільський, 240-254.

Федьков, О. М. (2014). Українська соціал-демократична спілка РСДРП напередодні і в період відкритого протистояння сил революції та уряду (жовтень-грудень 1905 р.). Вісник Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, (7). Кам'янець-Подільський, 321-331.

Федьков, О. М. (2017). Українська соціал-демократична спілка на початку ХХ ст.: у пошуках ідейно-політичної ідентичності: монографія. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Поді. нац. ун-т імені І. Огієнка, 600 с.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ

Что делается на местах. Винницкий у. Подольской губ. (1909). Правда. 3 (27 марта (9 апреля)), 10.

Что делается на местах. Из области «Спилки». Подольская губ. (1909). Правда. 4 (14 (27) июня)), 11-12.

Что делается на местах. Из района «Спилки». (1911). Правда. 20 (16 (29) апреля)), 5.

Что делается на местах. М. Немиров. (1908). Правда. 1 (3 (16) октября)), 9.

Что делается на местах. Подольская губ. (1908). Правда. 2 (17 (31) декабря)), 12.

References:

Hlushkovets'kyy, A. L. (2010). Demokratiya v provintsiyi: vybory ta diyal'nist' deputativ Podil's'koyi huberniyi u Derzhavnykh dumakh Rosiys'koyi imperiyi [Democracy in the province: elections and activities of deputies of the Podolsk province in the State Dumas of the Russian Empire]: Monohrafiya. Kamianets-Podilskyi: PP Buynyts'kyy O., 400 s. [in Ukrainian].

Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii [State Archives of the Russian Federation]. [in Russian].

Zemzyulina, N. I. (2014). Uchast' uchnivs'koyi i students'koyi molodi v diyal'nosti orhanizatsiy politychnykh partiy u Podil's'kiy huberniyi na pochatku ХХ st. [The participation of pupils and students in the activities of the youth organizations of political parties in the Podillia province in the early XX century]. Osvita, nauka i kul'tura na Podilli, (21). Kamianets-Podilskyi, 193-201 [in Ukrainian].

K obshchemu polozheniyu del v oblasti «Spilki» [To the general state of affairs in the field of «Spilka»]. (1908). Pravda. 1 (3 (16) oktyabrya)), 11. [in Russian].

Otkrytoe pismo k tovarishcham «spilkovtsyam» [An open letter to comrades «spilkov- tsy»]. (1911). Pravda. 23 (10 (23) dekabrya)), 2. [in Russian].

Polozhenie «Pravdy» v partii. «Pravda» i «Spilka» [The position of «Pravda» in the party. «Pravda» and «Spilka»]. (1909). Pravda. 3 (27 marta (9 aprelya)), 7. [in Russian].

Rish, A. (1926). Ocherki po istorii Ukrainskoy sotsial-demokraticheskoy «SpUki» [Essays on the history of the Ukrainian Social Democratic «Spilka»]. Kharkov: Proletariy, 142 s. [in Russian].

Sarnats'kyy, O. P. (2018). Stavlennya ta diyi verkhivky Rosiys'koyi imperiyi shchodo ukrayins'kykh politychnykh partiy u Naddnipryanshchyni naprykintsi XIX - pochatku XX st. [The staging of the leaders of the Russian Empire and the Ukrainian political parties from the Naddnipryansk region for example of the XIX - the ear of the XX century]. Problemypolitychnoyi istoriyi Ukrayiny, (13), 24-38. [in Ukrainian].

Sokolnikova, Ye. (1996). Pravda [Pravda]. Politicheskie partii Rossii. Konets XIX - pervaya tret XX veka: entsiklopediya. Moskva: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 872 s. [in Russian].

Tkach, S. A. (2016). Politychni partiyi ta orhanizatsiyi v suspil'nomu zhytti Podil's'koyi huberniyi na pochatku XX st. [Political parties and organizations in the public life of Podolsk province in the early twentieth century] (Extended abstract of Candidate's thesis). Kamianets- Podilskyi, 22 s. [in Ukrainian].

Tkach, S.A. (2015). Politychni partiyi ta orhanizatsiyi v suspil'nomu zhytti Podil's'koyi huberniyi na pochatku XX st. [Political parties and organizations in the public life of Podolsk province in the early twentieth century] (Candidate's thesis). Kamianets-Podilskyi, 321 s. [in Ukrainian].

Tkach, S. & Reshetchenko, D. (2020). Partiyno-politychne zhyttya v Podil's'kiy huberniyi na pochatku XX stolittya [Party and political life in the Podolsk province in the early twentieth century]. Monohrafiya / za nauk. red. d-ra ist. nauk O. M. Fed'kova. (u 2 kn.). Kamianets- Podilskyi: TOV «Ruta», 368 s. [in Ukrainian].

Fed'kov, O. M. (2014). Stanovlennya ukrayins'koyi sotsial-demokratychnoyi spilky [Formation of the Ukrainian Social Democratic Union.]. Naukovi pratsi Kamianets-Po- dilskoho natsional'noho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky, (24). Kamianets- Podilskyi, 240-254. [in Ukrainian].

Fed'kov, O. M. (2014). Ukrayins'ka sotsial-demokratychna spilka RSDRP naperedodni i v period vidkrytoho protystoyannya syl revolyutsiyi ta uryadu (zhovten'-hruden' 1905 r.) [The Ukrainian Social Democratic Union of the RSDLP on the eve and during the period of open confrontation between the forces of the revolution and the government (October- December 1905)]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsional'noho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky, (7). Kamianets-Podilskyi, 321-331. [in Ukrainian].

Fed'kov, O. M. (2017). Ukrayins'ka sotsial-demokratychna spilka na pochatku XX st.: u poshukakh ideyno-politychnoyi identychnosti [Ukrainian Social Democratic Union in the early twentieth century: in search of ideological and political identity]. Monohrafiya. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi nats. un-t im. I. Ohiienka, 600 s. [in Ukrainian].

Tsentral'nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Kyiv [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv]. [in Ukrainian]

Chto delaetsya na mestakh. Vinnitskiy u. Podolskoy gub. [What is being done on the ground. Vinnytsia district of Podolsk province]. (1909). Pravda. 3 (27 marta (9 aprelya)), 10. [in Russian].

Chto delaetsya na mestakh. Iz oblasti «Spilki». Podolskaya gub. [What is being done on the ground. From the «Spilka» area. Podolsk province]. (1909). Pravda. 4 (14 (27) iyunya)), 11-12. [in Russian].

Chto delaetsya na mestakh. Iz rayona «Spilki» [What is being done on the ground. From the «Spilka» area]. (1911). Pravda. 20 (16 (29) aprelya)), 5. [in Russian].

Chto delaetsya na mestakh. m. Nemirov [What is being done on the ground in Nemirov]. (1908). Pravda. 1 (3 (16) oktyabrya)), 9. [in Russian].

Chto delaetsya na mestakh. Podolskaya gub. [What is being done on the ground. Podolsk province]. (1908). Pravda. 2 (17 (31) dekabrya)), 12. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru