Інструменталізація пам'яті: інший як "виклик" (на прикладі м. Рівне)
Аналіз співвідношення політичних сил на Рівненщині наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. Тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Поява у м. Рівному маркерів, що розповідають про Голокост.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.06.2022 |
| Размер файла | 111,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Отже, за останні десятиліття символічний простір Рівного суттєво наповнено тими маркерами, які урівноважили представлення в ньому радянської героїки та діяльності УПА. Аналогічні процеси відбувалися в усій Рівненській області. Масштаб уславлення УПА прояснюють такі статистичні дані Рівненської обласної ради: до лютого 2010 р. в цій адміністративній одиниці споруджено 177 пам'ятників, встановлено 310 хрестів, збудовано 7 каплиць, відкрито 11 меморіальних дошок (Rishennia).
Визнання Іншості: рівненський досвід
Меморіал у Сосонках -- не єдиний маркер, котрий певною мірою коригує висновок про всуціль україноцентричний дискурс того компоненту символічного простору Рівного, який формувався в перші десятиліття ХХІ ст. і пов'язаний із подіями Другої світової війни. Поруч із пам'ятником розстріляним рівненським євреям -- пам'ятний знак волинським чехам, які брали участь у Другій світовій війні. Побудований 2007 р. з ініціативи Чехословацької громади легіонерів та нею ж профінансований (йет'уапсИик 2007), він не відіграє тієї ролі, що могла б рівнятися з пам'ятниками радянським солдатам, жертвам концтаборів та УПА.
Прагнення РУХу зменшити радянську складову в символічному просторі міста -- не єдине завдання, яке він успішно реалізовував. Маючи більшість у міській раді, він навесні 1998 р. домігся перенесення святкування дня міста: «під тиском фракції НРУ і зініційованим В. М. Червонієм поіменного голосування, -- інформувала містян преса навесні того року, -- рішення ради попереднього скликання [про відзначення дня міста в третю неділю травня] відмінено. День Рівного відзначатиметься 14 жовтня, коли православний люд святкує Покрову» (МакоУБка 1998: 1). Проте, зрозуміло, йдеться не тільки про «прив'язування» цих заходів до одного з найбільших релігійних свят Через кілька років депутати міської ради відмовилися від відзначення Дня міста 14 жовтня., а й про інший аспект цієї дати: відзначення дня створення УПА.
Вище сказане дозволяє вести мову про те, що на сьогодні сюжети Другої світової війни, які відображені в символічному просторі Рівного, заходи із вшанування загиблих визначили головні (героїка Червоної Армії, УПА) та другорядні (Голокост) складові пам'ятання. Всі вони -- предмет комемораційних практик. Щоправда, різних за своїми масштабами і суб'єктами учасників. Із врахуванням велелюдних заходів на пошанування воїнів Червоної Армії та УПА зрозуміло, що реквієми, які організовуються силами невеличкої єврейської громади Рівного, є, скажемо так, соло, котре майже завжди чують чи не винятково самі ж його виконавці. Враження від такого висновку не змінює навіть незмінна участь у церемоніях у Сосонках нинішнього міського голови В. Хомка та покликання журналістів до теми Голокосту в річниці розстрілів у Рівному листопада 1941 р. Де-факто, цей меморіал продовжує мовчати. Сосонки не мають шансів виконати своєї функції спонукати діалог з відвідувачами, адже їх тут фактично немає. Такий статус-кво дисонує із практикою країн ЄС, де геноцид євреїв часів Другої світової війни є центральним маркером для осмислення злочинів тоталітарних режимів.
Витіснена на маргінес у символічному просторі Рівного Іншість дещо по-новому зазвучала впродовж останніх років. Це сталося завдяки встановленню StoLpersteine (каменів спотикання), меморіального знаку жертвам рівненського гетто та появі вуличних вказівників, які промовляють про історію колись поліетнічного минулого міста. Перші, якими увіковічнено пам'ять жертв нацизму української, польської та єврейської національностей, а також тих, хто 8 місяців поневірялися в гетто й були розстріляні в липні 1942 р., з'явилися в Рівному завдяки зусиллям громадської організації «Центр студій політики пам'яті та публічної історії «Мнемоніка». Вказівники ж (з-поміж яких той, що вказує на місце знаходження Сосонок) -- результат проекту громадського активіста М. Балика, який у 2016 р. переміг на конкурсі громадського бюджету Рівненської міської ради. Принципово, що як одна, так і друга ініціативи були підтримані міськими чиновниками, що є добрим прикладом розуміння Іншості не як загрози, виклику, а представлення у виличному просторі соціокультурної самобутності тих вчорашніх сусідів, які канули в Лету історії в роки Другої світової війни. Водночас позиція міського голови Рівного й відповідних комісій міської ради, котрі, в одному випадку, не заважали реалізації ініціативи громадської організації, в другому, сприяли реалізації проекту одного з місцевих громадських активістів -- показники їхньої важливої ролі у процесі визначенні складових мозаїки (зокрема, етноконфесійної) символічного простору.
Висновки
Упродовж останніх десятиліть політичні еліти Рівного продемонстрували непослідовність сприйняття його соціокультурної спадщини. її неукраїнські представники зникли як у цьому місті, так і в регіоні в час Другої світової війни, а в повоєнні роки радянська влада наповнила місто символами, які відповідали прийнятному їй потрактуванню героїки й страждань. Іншість як спосіб увиразнення соціальних груп, їх репрезентація в соціумі опинилася поза цим штучно створеним конструктом.
Відкриттям меморіалу жертвам Голокосту в Рівному його символічний простір доповнено маркером, який промовляв про «єврейське минуле» міста. Водночас відмова від його замовчування не означала правдивої готовності місцевих політичних еліт сприйняти Іншість. Інструменталізуючи пам'ять, вони ліквідували значну частину тих годонімів і пам'ятників, які промовляли про участь у німецько-радянській війні Червоної Армії та партизан, а одночасно глорифікували УПА. Це була своєрідна самоціль частини національно-демократичних сил. Маючи значне представництво в місцевих радах та користуючись підтримкою містян, вони здійснили ревізію символічного простору Рівного (зокрема тієї його складової, що промовляла про події Другої світової війни). При цьому Інший та його історико-культурна спадщина маргіналізувалися, що підтверджувалося уникненням від означення польського компоненту в міському «ландшафті». Така практика зазнала змін тільки в останні роки, коли, завдяки ініціативам місцевих активістів, що були підтримані представниками влади, в Рівному з'явилися ті інструменти нагадування, які проказують про його колишню поліконфесійність, співіснування в місті представників різних національностей.
Bibliography
1. Androshchuk, Zoja. (2003). NacionaLnyj skLad naselennia Rivnenskoi obLasti ta jogo movni oznaky [from Ukr.: Ethnic composition of the population of Rivne region and its Linguistic features]. Vilne slovo, 26 December: 14.
2. Arkhivnyi viddil vykonavchogo komitetu Rivnenskoi miskoi rady [from Ukr.: Archive department of the executive committee of the Rivne city council], F. 201, op. 1, spr. 24, ark. 48, 50.
3. Artyniuk, A. (1992). Vijna z pam'iatnykamy perehodyt u pidpillia [from Ukr.: The war with the monuments goes underground]. Vilne slovo 24 October: 1.
4. Baginski, Dymitr. (2008). Swiece ofiarne w Janowej Dolinie [from Pol.: Memorial candles in Janowa Dolina], http://tekstowisko.com/kriszu/54292.html (accessed 2 October 2019).
5. Bronshtejn, M. (1990). Za pamiat -- velyke spasybi [from Ukr.: Thank you very much for your memory]. Chervonyj prapor, 14 November: 2.
6. Buhalo, G. (1998). Rivnenshchyna vidznachyla 90-richnyi yuvilei Tarasa Bulby-Borovcia [from Ukr.: Rivne region celebrated the 90th anniversary of Taras Bulba-Borovets]. Volyn, 13 March: 2.
7. Buhalo, G. (2005). “UPA v bronzi” [from Ukr.: Ukrainian Insurgent Army in bronze]. Volyn, 7 October: 19.
8. Dem'yanchuk Bohdan. (2007). Chehy podaruvaly Rivnomu pam'yatnyk [from Ukr.: The Czechs presented a monument to Rivne]. Ukrayina Moloda. May, https://www.umoloda.kiev.ua/number/912/219/33215/ (accessed 10 October 2019).
9. Dem'yaniuk, I. (1999). Pro suspilno-politychne stanovyshche na Rivnenshchyni v 1998 roci [from Ukr.: About social and political situation in Rivne region in 1998]. Pidsymky roku. Vilne slovo, 22 January: 2.
10. Dumov, F. (1992). Nezagojna rana [from Ukr.: An incurable wound]. Vilne slovo, 28 November: 1.
11. Fabryka, R. (1991). Pamiati zhertv fashystskogo genocydu [from Ukr.: To the memory of the victims of Nazi's genocide]. Chervonyj prapor, 15 October: 1.
12. Fedokova, Tetiana, Oleniuk, Liudmyla. (2019). Osoblyvosti nacionalnoi dekomunizacii: iak pozbuvaiutsia radianskykh symvoliv na zakhodi ta skhodi krainy [from Ukr.: Features of national decommunization: how to get rid of Soviet symbols in the west and east of the country]. Galytskyi korespondent, 2 Junuary, http://gk-press.if.ua/osoblyvosti-natsionalnoyi-dekomunizatsiyi-yak-pozbuvayutsya-radyanskyh-symvoliv-na-zahodi-shodi-
13. Ukrayiny/?fbclid=IwAR3ZjPjUqfn8SrHos_u1JODbLevn6i5UVYTAVlj Cg5Oow Go ZMfKFVTOOCok (accessed 12 December 2019).
14. Fedorov, A. (1991). Azkara [from Ukr.: Remembrance prayer]. Chervonyjprapor, 5 November: 2.
15. Fejshter, D. (1990a). Pamiati shesty milioniv [from Ukr.: To the memory of six million people]. Chervonyj prapor, 29 May: 1.
16. Fejshter, D. (1990b). Svichky skorboty - svichky nadii [from Ukr.: Candles of sorrow - candles of hope]. Chervonyj prapor, 14 November: 1, 4.
17. Fomenko, M. (2002). Podvygy UPA uvichniuiut pamiatnyky [from Ukr.: Monuments commemorate the heroic deeds of the Ukrainian Insurgent Army]. Vilne slovo, 16 October: 1.
18. Gerus, V. (2002). Protystoiannia “mista” ta “Ukrainy” [from Ukr.: Opposition of “the city” and “Ukraine”]. Vilne slovo, 26 April: 1.
19. Gerus, V. (1992). Stari vulyci z novymy nazvamy [from Ukr.: Old streets with new names]. Vilne slovo, 17 October: 1.
20. Gitler zakryv “Volyn” u 1942 roci. Chy vdastsia ce Kuchmi v 1999-mu? [from Ukr.: Hitler closed “Volyn” newspaper in 1942. Will Kuchma do the same in 1999?]. (1999). Volyn, 23 April: 1.
21. Gon, Maksym, Dolhanov, Petro and Ivchyk, Nataliia. (2017). Misto pamiaty - misto zabuttia: palimpsesty memorialnogo landshaftu Rivnogo [from Ukr.: Town of memory - town of oblivion: palimpsests of the memorial landscape of Rivne]. Rivne: Volyn. oberegy.
22. Goshovskyi, Igor. (2005). Pamiatnyky nacionalnym geroiam - vizytka Rivnogo v sviti [from Ukr.: Monuments to national heroes - the trademark of Rivne in the world]. Volyn, 15 July: 2.
23. Grechko, Andrii. (1995). Ni, pane Chervonii, ce nasha istoriia [from Ukr.: No, Mr. Chervonii, this is our history]. Vilne slovo, 4 March: 1.
24. Grynchuk, Bogdan. (1998). Zakonomirni naslidky nadlyshkovoi demokratyzacii [from Ukr.: The consequences of excessive democratization]. Volyn, 15 May: 3.
25. Grycenko, Oleksandr. (2017). Prezydenty i pamiat. Polityka pamiaty Prezydentiv Ukrainy (1994-2014): pidgrunttia, poslannia, realizaciia, rezultaty [from Ukr.: Presidents and memory. Memory policies of Ukrainian Presidents (1994-2014): background, messages, implementation, results]. K.: K.I.C.
26. Kandydat na posadu miskogo golovy m. Rivne Chervonii Vasyl Mykhailovych. Vyborcha programa [from Ukr.: Candidate for the position of the mayor of Rivne Chervonii Vasyl Mykhailovych. Election program]. (1998). Volyn, 15 March: 4.
27. Khymka, Ivan-Pavlo. (2014). Recepciia Golokostu v postkomunistychnii Ukraini [from Ukr.: Reception of the Holocaust in the post-communist Ukraine]. Ukraina moderna, http://uamoderna.com/md/223-223 (accessed 16 December 2019).
28. Komarovskyi, Volodymyr. (2003). Ukrainciv na Rivnenshchyni ponad 96 vidsotkiv [from Ukr.: Ukrainians make more than 96% of the population of Rivne region]. Vilne slovo, 11 April: 2.
29. Levchuk, Viktoriia. (2011). Banderu ne vyznaly pochesnym gromadianynom Rivnogo [from Ukr.: Bandera has not been recognized as Rivne's honorary citizen]. Rivnenskyi reporter, 26 January: 1.
30. Logodzinskyi, 0. (1991). Za zakonamy liudianosti [from Ukr.: According to the laws of humanity]. Nove Shyttia, 30 November: 3.
31. Makovska, Valentyna. (1998). Konfrontacyia - dilu ne pidmoga [from Ukr.: Confrontation will not help]. Vilne slovo, 2 May: 1.
32. NacionaLna gidnist. Gurtom i vrozdrib [from Ukr.: National dignity. Wholesale and retail]. (1998). Volyn, 26 June: 3.
33. Novyi shliach Ukrainy. Vyborcha programa Ruchu Ukrainy [from Ukr.: New way. Election program of Ukrainian People's Movement]. (1998). Volyn, 9 January: 3-4, 9-10.
34. Pacula, Yosyp. (1999). Ukrainski yevrei chy yevrei z Ukrainy [from Ukr.: Ukrainian Jews or Jews from Ukraine]. Volyn, 11 May: 6.
35. Pamiatnyky - ne zalozhnyky [from Ukr.: Monuments are not hostages]. (1991). Chervonyjprapor, 27 October: 2.
36. Partii ochyma statystyky [from Ukr.: Political parties through the eyes of statistics]. (1994). Vilne slovo, 23 April: 1.
37. Patrioty vsi, poky ne dokhodyt do dila [from Ukr.: Everybody is a patriot until it comes to action]. (2010). 7 dniv, 25 October: 2.
38. Podolskyi, Anatoliy. (2009). Ukrains'ke suspil'stvo i pam'yat' pro Holokost: sproba analizu deyakykh aspektiv [from Ukr.: Ukrainian society and the memory of the Holocaust: an attempt to analyze some aspects]. Holokost i suchasnist' 1(5): 47-59.
39. Poterpymo do vesny [from Ukr.: Let us wait until spring]. (1991). Chervonyj prapor, 15 November: 1-2.
40. Prask, Sviatoslav. (1998). Chy ye v nas ukrainska vlada? Abo shche raz pro pamiatnyky [from Ukr.: Do we have a Ukrainian power? Or once again about the monuments]. Volyn, 26 June: 3.
41. Pro gromadsko-politychni i relidiini vidnosyny v oblasti [from Ukr.: About social-political and religious situation in the region]. (1997). Vilne slovo, 27 December: 2.
42. Pro prypynennia narugy nad pamiatnykamy, poviazanymy z istoriieiu derzhavy ta yii symvolamy [from Ukr.: On the cessation of abuse of monuments associated with the history of the state and its symbols]. (1990). Chervonyj prapor, 16 October: 1.
43. Rishennia [Rivnenskoi] oblasnoi rady 5-go sklykannia [from Ukr.: Decisions of the Rivne regional council of the 5th convocation], http://oblrada.rv.ua/documents/rishennya/5_sklikannya.php?SECTION_ID=37&ELEMENT_ID=3437 (accessed 5 October 2019).
44. Rokytynets, M. (1993). Shche odyn mityng [from Ukr.: One more political meeting]. Vilne slovo, 20 October: 1.
45. Rybalka, S. (2014). Regionalnyi politychnyi rezhym ta regionalna politychna elita: sproby vzaiemodii u tranzytyvnykh suspilstvakh [from Ukr.: Regional political regime and regional political elite: attempts of interaction in transitive societies]. V Gileia: naukovyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats 83 (4): 373-376.
46. Sesiia oblasnoi rady [from Ukr.: Session of the Rivne regional council]. (1997). Vilne slovo, 8 March: 1.
47. Shchob Ukraina bula dlia vsikh matiriu [from Ukr.: In order Ukraine to be a mother for all residents]. (2004). Vilne slovo, 27 October: 1-2.
48. Shepitko, Ye. (1991a). Na ternovych vitrakh [from Ukr.: On the thorny winds]. Chervonyj prapor, 10 July: 2.
49. Shepitko, Ye. (1991b). Sosonky. 1941-1991...[from Ukr.: Sosonky. 1941-1991] Chervonyj prapor, 26 January: 2.
50. Stepanyshyn, Sergii (1996). Rovesnytsia nezalezhnoi Uktainy [from Ukr.: The peer of independent Ukraine]. Volyn, 20 September: 1-2.
51. Stiazhkina, O. (2014). Pro okupaciiu [from Ukr.: About occupation]. Ukrainskyi tyzhden 46: 12-14.
52. Stratiuk, O. (1992). Akciia protestu [from Ukr.: Protest action]. Vilne slovo, 4 July: 1.
53. ToKova, 0. (1991). My buLy bagato riznobichnishi, nizh ce dekhto teper zobrazhaie [from Ukr.: We were much more diverse than it is depicted now]. Chervonyj prapor, 14 December: 2.
54. Vidkrytyi Lyst [from Ukr.: Open Letter] (1994). Vilne slovo, 6 April.: 2.
55. Vybory v Ukraini vidbuLysia [from Ukr.: Election has taken place in Ukraine] (2002). Vilne slovo, 3 April: 1.
56. U Rivnomu pLanuiut vidkryty pamiatnyky mitynguvaLnyku ta ditiam pidzemeLLia [from Ukr.: Monuments to the protester and the chiLdren of the dungeon are pLanned to be instaLLed in Rivne]. (2012). Rivnenskyi reporter, 4 January: 2.
57. U Rivnomu vidkryto pamiatnyk khudozhnyku UPA [from Ukr.: A monument to the painter from the Ukrainian Insurgent Army has been unveiLed in Rivne]. (2012)., https://ukranews.com/ua/news/163624-u- rivnomu-vidkrvto-pam-vatnvk-khudozhnvku-upa (accessed 25 November 2019).
58. U Rivnomu ziavytsia pamiatnyk Stepanu Banderi? [from Ukr.: WiLL the monument to Stepan Bandera be instaLLed in Rivne?] (2018)., https://rivne1.tv/news/91169 (accessed 02 December 2019).
59. U Rivnomu rozpochaLy budivnyctvo pamiatnyka «Zhertvam goLodomoriv ta poLitychnykh represii» (2008) [from Ukr.: Construction of a monument to the “Victims of HoLodomors and PoLiticaL Repressions” has started in Rivne], https://zaxid.net/u_rivnomu_rozpochaLi_budivnitstvo_pamrzquoyatnika_quotzhertvam_goLodomori v_ta_poLitichnih_represiyquot_n1065579/amp (accessed 10 December 2019).
60. YiLge, V. (2006). Zmagannia zhertv [from Ukr.: Competition of victims]. Krytyka 5: 14-17.
61. YshLy za voLiu u bii [from Ukr.: They went into the battLe for freedom]. (1992). Vilne slovo, 17 October: 1.
62. Yurchuk, YuLiya. (2014). Reordering of Meaningful Worlds. Memory of the Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army in Post-Soviet Ukraine. StockhoLm: StockhoLm University.
63. Zajava-zvernennia do zhyteLiv Rivne ta Rivnenskoi obLasti [from Ukr.: Address statement to the residents of Rivne and Rivne region]. (1991). Chervonyj prapor, 24 August: 1.
64. ZakaLiuk, Kim. (2000). HoLokost - zhyvcem spaLeni [from Ukr.: The HoLocaust - burned aLive]. Vilne slovo, 26 May: 2.
65. Zvernennia iniciatyvnoi grupy “Vitchyzna” Ivano-Frankivskoi obLasti [from Ukr.: Address of the initiative group “Vitchyzna” of Ivano-Frankivsk region]. (1990). Chervonyj prapor,13 October: 1.
66. Zvernennia miskkomu Kompartii Ukrainy do rivnenchan [from Ukr.: Address of the City Committee of the Communist Party of Ukraine to the citizens of Rivne]. (1991). Chervonyj prapor, 23 JuLy: 1.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Державний переворот в Італії та її капітуляція. Обговорення питань подальшого ведення війни і повоєнного устрою світу на Тегеранській конференції. Жахливі форми антисемітської політики, яку проводили нацисти в роки Другої світової війни, жертви Голокосту.
презентация [673,9 K], добавлен 08.12.2012Сучасне бачення та теорії причин розв’язання Другої Світової війни, її міфологічне підґрунтя. Плани Гітлера та етапи їх втілення, основні причини кінцевої поразки в боротьбі з Радянським Союзом. Процвітання нацизму та сили, що його підтримували.
реферат [17,8 K], добавлен 24.01.2010Передумови утворення перших політичних партій на Україні. Ґенеза багатопартійності на початку ХХ ст. Соціальна база політичних утворень. Аналіз програмних документів даного періоду та вирішення в них національних, економічних та державотворчих питань.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 15.01.2011Об’єднання українських громадсько-політичних організацій в Сполучених Штатах заради допомоги історичній батьківщині. Аналіз діяльності етнічних українців у США, спрямованої на підтримку українських визвольних змагань під час Першої світової війни.
статья [58,6 K], добавлен 11.09.2017Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.
реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Перебіг подій однієї з жахливих трагедій початку Другої світової війни як наслідок радянської стратегії репресій проти місцевого населення Західної Волині. Відомості про розстріл у Луцькій в’язниці. Пам'ять і пересторога щодо повторення фактів геноциду.
реферат [3,5 M], добавлен 27.09.2013Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Історичний аналіз економіко-політичних процесів у Грузії від початку її існування як самостійної держави з 1990 року. Сповідування європейських цінностей для цієї країни - досить далека перспектива. Проблема територіальної цілісності.
статья [44,0 K], добавлен 15.07.2007Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства України на початку 90-х років ХХ сторіччя. Характеристика напрямів та ліній розміжування суспільно-політичних рухів. Особливості та шляхи формування багатопартійної системи в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 08.03.2015Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.
реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014Стан Великобританії після Другої світової війни, характер та етапи проведення реформ лейбористів. Політика консервативних і лейбористських кабінетів у 1951–1964 рр. Назрівання неоконсервативного перевороту. Європейська інтеграція, діяльність М. Тетчер.
лекция [69,9 K], добавлен 26.06.2014Нюрнберзький процес - визнання агресії найтяжчим злочином проти людства. Завершення Другої світової війни, капітуляція Німеччини. Правові основи Нюрнберзького судового процесу. Суд народів над гітлеризмом - епілог другої світової війни в Європі.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 27.04.2010Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016Закладення принципових основ союзницького контролю і міжнародного правового статусу Німеччини після Другої світової війни на Постдамській конференції. Історія створення Федеративної Республіки Німеччини та особливості її державно-правового розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 28.10.2010
