Еріка Гартманн - дослідниця творчості В.О. Сухомлинського в Німеччині: основні напрями діяльності дослідниці в 1999-2010 рр.

Nataliia Kropocheva

The features of the moral and ethical concept of Erica Gartmann, presented in its publications 1999-2010, are considered. An attempt has been made on the basis of the use of open access information resources to trace the ways of realizing its creative heritage in practical activities, in particular, public associations for helping homeless animals in Germany. It is argued that the humanistic focus of research and applied developments of the German researcher is focused on the further embodiment of her ideas in the original concept of psychological help to children in the process of interaction with animals.

Keywords: Erica Gartmann, love for animals, information resources, homeless animals.

Ми досить часто вибудовуємо і шукаємо аргументи для наших уподобань в звичайному житті, у сфері професійного становлення та в інших видах діяльності. Насамперед це стосується людей, професійна діяльність яких формується, викристалізовується під впливом ідей особистостей, яких, за словами Е.М. Ремарка, можна схарактеризувати такими словами: в темні часи добре видно світлих людей. Такою особистістю в професійному зростанні німецької дослідниці Еріки Гартманн став Василь Олександрович Сухомлинський.

Як зазначає О.В. Сухомлинська, діяльність Е. Гартманн, з-під пера якої вийшла «перша в історії сухомлиністики монографія, присвячена аналізу творчості В.О. Сухомлинського», є важливим чинником виникнення зацікавленості у дослідницькому просторі Німеччини до його педагогічної спадщини [4]. Окрім того, з ініціативи знову ж таки Еріки Гартманн у 1990 році в Марбурзі створено Міжнародне товариство послідовників В. Сухомлинського [3; 4].

Знайомлячись з працями Еріки Гартманн, мимоволі вибудовуєш основні конструкти, в змісті яких згенеровано основні поняття її подальшої дослідницької траєкторії, котру можна розглядати в єдності та подальшому розвитку концепції «Терапія за допомогою тварин», засновником якої став Борис Левінсон, послідовниками та продовжувачами цієї справи в Німеччині можна назвати Магнуса Швантьє і Гюнтера Штольценберга [10; 8]. Акцентуючи увагу на цих особистостях, які внесли вагомий вклад в становлення концептуального, організаційного та медійного забезпечення діяльності об'єднань захисників прав тварин середини 20-х років XX століття, які стояли у витоків руху захисту і порятунку домашніх тварин, можемо стверджувати, що їхні праці досить добре відомі Еріці Гартманн. Зокрема, в статті, опублікованій в журналі «Шлях освіти» в 2010 р., викладено систему аргументації, заснованій на працях зазначених вище дослідників [3].

З урахуванням пошукових можливостей інформаційних платформ відкритого доступу, насамперед даних із репозитарію Марбурзького університету імені Філіппа, бібліографічної бази даних WorldKat, сайта болгарсько-німецької організації, що опікується безпритульними тваринами виявлено невідомі біографічні факти, що стосуються діяльності німецької дослідниці Еріки Гартманн в 1999-2010 рр. Зроблено огляд смислових аспектів діяльності німецької дослідниці упродовж зазначеного періоду.

Розглядаючи публікації німецької дослідниці Е. Гартманн, присвячені творчості В.О. Сухомлинського, до речі буде згадати бібліографічні видання (1978, 1987, 2001, 2008, 2013 і 2018 рр.), в яких досить ґрунтовно висвітлено науковий доробок німецької дослідниці упродовж 1980-1998 рр.[1]. Зокрема, слід назвати монографію Еріки Гартманн «Педагогіка між людьми і виробництвом в моральному вихованні за В.О. Сухомлинським», яка вийшла друком у 1984 р. Певне логічне завершення тематичної орієнтованості статей німецької дослідниці марковано 1980-1991 рр. Відомості про публікації 1999, 2003 і 2010 рр. в новому осмисленні ціннісних устремлінь дослідниці знаходимо в електронних інформаційних ресурсах. Адже в традиційному вигляді ці видання відсутні у фондах бібліотек України. Окрім, звичайно, публікацій німецької дослідниці у вітчизняній періодиці [9; 11; 12].

Так, стаття Е. Гартманн «Сухомлинський: критик радянської та капіталістичної системи: новий погляд на спадщину класика педагогіки» в журналі «Шлях освіти» уможливила формулювання основних положень виховної концепції Е. Гартманн, підґрунтя якої базується на ідеї любові до тварин [3].

Зрозуміло, що зміна ідеологічних, політичних векторів розвитку німецького суспільства вплинула на життєві пріоритети німецької дослідниці. Незмінними залишилися професійні й особистісні константи, що відобразилися в подальшій творчості Еріки Гартманн.

Дієвим інструментом та індикатором пошуку відомостей про подальші дослідницькі кроки та наукові пошуки Еріки Гартманн упродовж 19992010 рр., став німецькомовний сегмент наукового інформаційного простору. Слід назвати інформацію про видання Еріки Гартманн, яку ми знаходимо в он-лайн ресурсах університетської бібліотеки Марбурзького університету (die Philipps Universitдt Marburg) [12]. Зокрема, серед публікацій 1990-х років, окрім перевидань відомих її творів, ми знаходимо нові - монографію автора, що вийшла друком у 1999 р. у видавництві м. Кірхайн, Sonnen-Verlag (Die Notwendigkeit einer neuen Mensch-Tier-Beziehung: zur Begrьndung der wahren Humanitдt = Необхідність нових відносин людей і тварин: принципи справжньої гуманності).

Іншим, найбільш змістовним інформаційним ресурсом, що надає доступ до метаданих публікацій Е. Гартманн, є бібліографічна база даних WorldCat, де найбільш репрезентативно відображено науковий доробок німецької авторки. Одним із найбільш оригінальних елементів цього ресурсу є довідково-інформаційний блок, де можна знайти відомості про публікації самої дослідниці і праці про неї; статистичні показники, що охоплюють весь хронологічний діапазон, в рамках якого в графічному вигляді викладено творчий доробок письменниці, наведено основні категорії користувачів, вміщено перелік бібліотек, де є означені джерела.

У 2003 р. було опубліковано результати дослідження Е. Гартманн (Tierliebe. Die Vernunft der Kinder = Любов до тварин. Тварини очима дітей) (переклад назви статті - Н. К.) [7].

Побіжний, обмежений указаними хронологічними рамками тематичний огляд продовжимо визначенням основних змістових ліній виокремлених видань німецької дослідниці.

На думку дослідниці, яка аргументована результатами проведеного анкетування дітей віком від 5-ти до 15-ти років, жорстоке поводження з домашніми тваринами впливає на виникнення і закріплення такої негативної риси характеру як жорстокість, на якість процесу соціалізації дитини. Психологічні травми, отримані дітьми внаслідок жорстокого поводження з тваринами (мається на увазі всі форми прояву цієї риси - розведення і «забиття» свійської худоби і т. п.), обумовлюють подальше життя дитини. На думку авторки, любов до тварин у дітей носить підсвідомий, інтуїтивний характер, що має глибокі моральні підвалини. Дилема відносин в родині, яка виникає і формує першу психологічну травматичну ситуацію, в якій існування домашнього улюбленця (в основному, це свійські тварини) залежить від практичних міркувань дорослих.

Авторка обґрунтовує тезу про взаємозв'язок травматичного досвіду дитини після пережитого нею стресового стану після вбивства домашніх тварин з ідентифікацією себе як суб'єкта насилля жертви або жертви. В обох випадках цей стан обумовлює виникнення прихованого почуття провини дитини. Адже і в школі, і в інших осередках соціалізації споживання їжі тваринного походження сприймається як данність, де нівелюється почуття провини за те, що ти їси [7].

Сподівання авторки на те, що модель нової педагогічних відносин ґрунтуватиметься на засадах вільного волевиявлення дитини, прояву емоційного співпереживання, особливо до тварин, - детерміновано такими чинниками: альтруїстичною відданістю і любов'ю до тварин, що наповнює життя дитини повноцінним та багатогранним змістом.

Знайомлячись зі змістом книги і читаючи рецензію С. Бітц, яка, як і авторка книги, є членом громадської спілки захисту тварин, стверджується теза: дітям властива вроджена турбота і любов до тварин, що обов'язково повинно враховуватись у педагогічній діяльності [5].

Найбільш значимими суспільними подіями життя німецької дослідниці можна вважати участь в роботі Міжнародного вегетаріанського товариства (International Vegetarian Union) (IVU), зокрема в 38-му конгресі цієї організації, що проходила в Дрездені (27-03.08.2008 р.) [11].

Досить характерним і вагомим результатом участі в цьому відомому на зарубіжних теренах об'єднанні стала її доповідь в рамках означеного заходу: «Symptomatik der psychischen Folgen des Fleischkonsum = «Симптоматика психічних наслідків споживання м'яса». Текст доповіді, на жаль, не можливо проаналізувати, так як матеріали форуму викладено в графічному форматі з переліком лише тематики доповідей (рис. 1).

Ще одним, на наш погляд, суттєвим етапом в біографії дослідниці є консультування діяльності німецько-болгарської спілки охорони безпритульних тварин [9].

Узагальнюючи результати нашої в деякому сенсі оглядової розвідки, можемо стверджувати, що гуманістична направленість наукових розвідок та прикладних напрацювань німецької дослідниці 1999-2010 рр., орієнтована на подальше втілення ідей В.О. Сухомлинського в оригінальній, вільній від ідеологічних та політичних засторог концепції психологічної допомоги дітям в процесі взаємодії з тваринами.

Особлива цінність різносторонньої діяльності відомої німецької дослідниці Еріки Гартманн полягає в продукуванні нової концепції захисту прав тварин, в рамках якої альтернативний (рослинний) спосіб харчування розглянуто як базовий постулат буття особистості.

Рис. 1 - Виступ на 38-му конгресі International Vegetarian Union (IVU)

Застосування пошукових можливостей баз даних наукової інформації уможливлює отримання відомостей довідково-бібліографічного характеру для подальшої реконструкції діяльності німецької дослідниці, яка проводилась в рамках морально-етичної концепції гуманістичної направленості.

Список використаних джерел