Сучасні істортографічні джерела як складова нaукової комунткації з проблем державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ Наддніпрянської України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні істортографічні джерела як складова нaукової комунткації з проблем державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянської України в пореформений період

Алла Істоміна, Директор Видавничого дому

«АДЕФ-Україна», здобувачка кафедри історії України

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова



АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто сучасні історіографічні джерела як складову наукової комунікації з проблем державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянській Україні в пореформений період. Наголошено, що саме в наукових працях розглядаються актуальні та дискусійні питання, а автори через свої дослідження комунікують з іншими дослідниками, намагаючись аргументувати свою точку зору.

Доведено, що проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу стали предметом дослідження в працях багатьох сучасних науковців. Проте окремі питання грошового обігу в губерніях Наддніпрянської України, зокрема, особливості грошових реформ, купівельна спроможність грошей, ставлення населення до грошових знаків та боротьба владних інститутів із фальшивомонетництвом, усе ж залишаються недостатньо дослідженими в сучасній історіографії. У той же час вивченням проблем банківської діяльності займаються не лише історики, а й юристи та економісти. Це пов'язано із прикладним характером подібних досліджень, адже вивчення досвіду функціонування банківських установ, часом навіть негативного, може враховуватися в розв'язанні проблем сучасності, на чому і наголошують фахівці. Отже, проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу відображені в низці історіографічних джерел, які становлять собою надзвичайно важливу складову сучасної наукової комунікації.

Ключові слова: наукова комунікація, історіографічні джерела, грошовий обіг, банківсько-кредитні установи, Наддніпрянська Україна, пореформений період.



СОВРЕМЕННЫЕ ИСТОРИОГРАФИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ НАУЧНОЙ КОММУНИКАЦИИ ПО ПРОБЛЕМАМ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ДЕНЕЖНОГО ОБРАЩЕНИЯ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ФИНАНСОВО-КРЕДИТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ В ПРИДНЕПРОВСКОЙ УКРАИНЕ В ПОРЕФОРМЕННЫЙ ПЕРИОД

АННОТАЦИЯ

В статье рассмотрены современные историографические источники как составляющая научной коммуникации по проблемам государственного регулирования денежного обращения и деятельности финансово-кредитных учреждений в Приднепровской Украине в пореформенный период. Отмечено, что именно в научных трудах рассматриваются актуальные и дискуссионные вопросы, а авторы через свои исследования общаются с другими исследователями, пытаясь аргументировать свою точку зрения.

Доказано, что проблемы денежного обращения и деятельности банковско-кредитных учреждений на территории Приднепровской Украине в пореформенную эпоху стали предметом исследования в трудах многих современных ученых. Однако отдельные вопросы денежного обращения в губерниях Приднепровской Украины, в частности, особенности денежных реформ, покупательная способность денег, отношение населения к денежным знакам и борьба властных институтов с фальшивомонетничеством, все же остаются недостаточно исследованными в современной историографии. В то же время изучением проблем банковской деятельности занимаются не только историки, но и юристы, и экономисты. Это связано с прикладным характером подобных исследований, ведь изучение опыта функционирования банковских учреждений, порой даже отрицательного, может учитываться в решении проблем современности, на чем и акцентируют специалисты. Следовательно, проблемы денежного обращения и деятельности банковско-кредитных учреждений на территории Приднепровской Украины в пореформенную эпоху отражены в ряде историографических источников, которые представляют собой чрезвычайно важную составляющую современной научной коммуникации.

Ключевые слова: научная коммуникация, историографические источники, денежное обращение, банковско-кредитные учреждения, Надднепрянская Украины, пореформенный период.



Alla Istomina, The Director of the Publishing House «ADEF-Ukraine», Postgraduate of Department of the History of Ukraine

THE CONTEMPORARY HISTORIOGRAPHICAL SOURCES AS A COMPONENT OF SCIENTIFIC COMMUNICATION ABOUT THE PROBLEMS OF STATE REGULATION OF MONEY CIRCULATION AND ACTIVITIES OF FINANCIAL-CREDIT INSTITUTIONS IN THE DNIEPER UKRAINE IN THE POST-REFORM PERIOD

ABSTRACT

The article considers modern historiographical sources as a component of scientific communication relating to problems of state regulation of monetary circulation and activity of financial and credit institutions in Dnieper Ukraine during the post-reform period. It is emphasized that these scientific works are dealing with relevant and debatable issues, and the authors through their researches communicating with other researchers and trying to justify their points of view.

It is proved that the problems of money circulation and activity of'banking and credit institutions in the territory of Dnieper Ukraine in the post-reform period have become the subject of research in the works of many modern scholars. However, some issues of monetary circulation in the provinces of Dnieper Ukraine, in particular, the peculiarities of monetary reforms, the purchasing power of money, the attitude of the population to currency, and the struggle ofpower institutions with false coins, have been still poorly studied in modern historiography. At the same time, not only historians but also lawyers and economists are studying banking problems. This is due to the applied nature of such research, because studying the experience of'banking institutions, sometimes even negative ones, can be taken into account in solving the problems of the present, which is what experts emphasize. Thus, the problems of monetary circulation and activity of banking institutions in the territory of Dnieper Ukraine in the post-reform period are reflected in a number of historiographical sources, which are an extremely important component of modern scientific communication.

Keywords: scientific communication, historiographical sources, money circulation, banking and credit institutions, Dnieper Ukraine, post-reform period.



ВСТУП

Постановка проблеми. Питання історії Наддніпрянської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. відображені у низці історіографічних джерел, які становлять собою надзвичайно важливу складову сучасної наукової комунікації. Як слушно зазначає Т. Ярошенко «важливим джерелом у системі наукової комунікації, її найбільш успішним та вдалим засобом, як відомо, є науковий журнал - першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових ідей тощо»(Ярошенко, 2006:18). Окрім наукових журналів, до вагомих джерел наукової комунікації у сучасному інформаційному світі, на наше переконання, належить увесь корпус різнопланових історіографічних джерел - наукових праць дослідників тієї чи іншої проблеми. Адже саме в наукових працях розглядаються актуальні та дискусійні питання; автори через свої дослідження комунікують із іншими дослідниками, намагаючись аргументувати свою точку зору. Сучасна історіографія державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянській Україні в пореформений період є однією із таких важливих наукових проблем.

Аналіз досліджень. Необхідно зауважити, що спеціальних узагальнюючих історіографічних досліджень, присвячених розгляду зазначеного питання, практично немає. У сучасній історіографії проблеми державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянській Україні в пореформений період переважно залишаються поза увагою науковців.

Мета статті - розгляд особливостей наукового осмислення окремих аспектів державного регулювання грошового обігу та діяльності фінансово-кредитних установ у Наддніпрянській Україні в пореформений період.

Методологія даного дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості та об'єктивності. Вивчення зазначеної проблеми здійснено із комплексним застосуванням загальнонаукових (аналізу, синтезу, конкретизації) та історіографічних методів (конкретного історіографічного аналізу та синтезу), а також з урахуванням того, що дана проблема належить до актуальних питань історіографії економічної історії України(Орлик, 2011).



ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Дослідники та громадські діячі зацікавилися проблемами державного регулювання грошового обігу та питаннями організації фінансово-кредитної системи у Російській імперії з середини ХІХ століття, коли виникла необхідність в удосконаленні та реформуванні існуючих на той час державних фінансів у сфері грошового обігу та з'явилася потреба у державному регулюванні приватних фінансів в умовах прискореного розвитку капіталістичних відносин. Одним із визначальних елементів фінансової політики у сфері грошового обігу можна вважати грошову реформу, проведену за часів міністра фінансів Російської імперії С. Ю. Вітте у 1895-1897 рр., внаслідок якої було введено золотий монометалізм. Тож у науковому середовищі фінансистів, економістів та юристів уже понад століття триває дискусія щодо необхідності, доцільності та механізму проведення указаної реформи. Адже ця грошова реформа зазнала серйозних випробувань світовою фінансово- промисловою кризою 1899-1902 рр., в умовах якої почали виявлятися її слабкі сторони та неспроможність аграрної російської держави утримати «золотий блиск» монометалізму у її «дерев'яній» грошовій системі. Не менш вагомою науковою проблемою сучасної історіографії є необхідність дослідження банківської системи в Російській імперії в цілому та в Наддніпрянській Україні зокрема, адже саме банки відігравали важливу роль у становленні капіталістичних відносин та реалізації фінансової політики уряду Російської імперії. У 1860 р. було створено Державний банк Російської імперії, головне завдання якого полягало у регулюванні грошового обігу та укріпленні фінансової системи держави. Капіталістична економіка українських губерній характеризувалася значними темпами зростання, тому саме у цих регіонах Російської імперії створюються і активно розвиваються акціонерні комерційні банки різних типів та різні небанківські фінансово-кредитні установи (товариства взаємного кредиту, товариства малого кредиту тощо).

Отже, проблеми грошового обігу, фінансово-кредитної системи та банківництва Наддніпрянської України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. стали важливими темами статей і монографій багатьох сучасних авторів, зокрема, A. С. Бойко-Гагаріна (Бойко-Гагарін, 2017, 2019), B. О. Венгерської (Венгерська, 1997, 1998), Т. І. Дерев'янкіна та О. Д. Сайкевич (Дерев'янкін, Сайкевич, 2000), Ю. О. Демешка (Демешко, 2013), І.В. Довжука (Довжук, 2013), О.М. Краснікова (Краснікова, 1999), С. З. Мошенського (Мошенський, 2014), В.М. Орлика (Орлик, 2003, 2007), С.В. Орлик (Орлик, 2012, 2015), Б. М. Орловського (Орловський, 1997), В. Савич (Савич, 2004), І. Г. Скоморович (Скоморович, 2004) та ін.

У XIX - на початку ХХ ст. - в період утвердження та розвитку капіталістичних відносин - під керівництвом міністрів фінансів Російської імперії (Д. О. Гурьева, Є. Ф. Канкріна, М. Х. Рейтерна, М. Х. Бунге, С. Ю. Вітте) здійснювалася реформаторська діяльність, яка стала предметом дослідження у роботах сучасних українських науковців. Зокрема, С. В. Орлик (Орлик, 2013а, 2013Ь, 2015) розглядає проблеми впровадження грошової реформи, яка здійснювалася у 1862-1863 рр. під патронатом імперського міністра фінансів М.Х. Рейтерна. Авторка звернула увагу на те, що зазначену реформу було проведено із залученням значної зовнішньої позики на суму 15 млн фунтів стерлінгів, яка надавалася через посередництво банків «Н. М. Ротшильд і сини» в Лондоні та «Ротшильд і брати» в Парижі, відповідно в обіг надійшло додатково близько 88,5 млн крб «у дзвінкій монеті». Дослідниця наголосила на тому, що головною метою позики було підкріплення розмінного фонду кредитних білетів, але значні прорахунки Державного банку, пов'язані зі штучним підвищенням курсу кредитного рубля, призвели до того, що «протягом 1862 року прогнозний курс було протримано, але у 1863 році підвищення ціни кредитного (паперового) рубля призвело до спекуляції на ринку цінних паперів, а нестабільна політична ситуація (в т.ч. польське повстання 1863-1864 рр., негативний вплив селянської реформи 1861 р.) сприяли неконтрольованому вивезенню капіталу (золота) за кордон» (Орлик, 2013а: 259-260).

Про успішну грошово-кредитну політику російського уряду у період проведення селянської реформи йшлося у статті «Вплив селянської реформи 1861 р. на добробут населення України» В.Б. Молчанова, який стверджував, що заходи Державного банку, проведені з 1 травня 1862 р. по 1 листопада 1863 р. (міністр фінансів М.Х. Рейтерн - А.І.), зі здійснення розміну кредитних білетів та вилучення з обігу 54,6 млн руб. паперових грошей, дозволили «певною мірою стабілізувати кредитно-грошовий ринок, який позитивно вплинув на зростання темпів промислового виробництва і добробуту населення в цілому»(Молчанов, 2011Ь:102).

У цілому досвід зазначеної грошової реформи та комплекс подальших урядових стабілізаційних заходів став у пригоді під час проведення наступних більш успішних грошових реформ, наприклад, реформи, здійсненої під керівництвом міністра С. Ю. Вітте (1895-1897 рр.), яка також стала предметом як історичних, так і економічних наукових досліджень. Зокрема, аналіз впливу грошової реформи, яка була проведена міністром фінансів С. Ю. Вітте (1895-1898 рр.), на життєвий рівень населення підросійської України було здійснено у черговій статті В. Б. Молчанова (Молчанов, 2011Ь). Досліджуючи фінансовий стан Російської імперії, в умовах якого проводилася грошова реформа, що передбачала запровадження золотомонетного стандарту, автор дійшов висновку, що «введення золотої валюти зміцнило державні фінанси та стимулювало економічний розвиток Росії. На кінець ХІХ ст. за темпами зростання промислового виробництва імперія Романових обігнала європейські країни...», «реформа посилила розвиток промисловості й залізничного будівництва, що сприяло поліпшенню добробуту широких верств населення зокрема підросійських земель України.. завдяки запровадженню золотого стандарту, кількість угод з купівлі- продажу землі в українських губерніях зросла у сотні разів. Це сприяло товаризації сільськогосподарського виробництва і розвитку промисловості», було ліквідовано інфляцію, «адже при вільному обміну паперових грошей на золото темпи зростання цін стали мінімальними» (Молчанов, 2011Ь: 148).

Деякі загальні проблеми грошового обігу Російської імперії у пореформений період стали предметом наукових пошуків ряду зарубіжних дослідників. Зокрема, особливості становлення грошової системи в Російській імперії, а насамперед грошові реформи, детально розглядали російські дослідники С. О. Андрюшин (Андрюшин, 2004), В.Ю. Байбіков (Байбіков, 2014), І. М. Левічова (Левічова, 2004), М. В. Мельников (Мельніков, 2008), Л. А. Муравйова (Муравйова, 2004, 2014), В. Л. Степанов (Степанов, 2004а, 2004Ь)та ін.

Щодо сучасних наукових студій, присвячених історії функціонування банківських установ на теренах Наддніпрянської України, то слід розрізняти два головних напрямки дослідження даного питання. З одного боку, розглядається розвиток банківської системи та роль Державного банку Російської імперії у формуванні та укріпленні державних фінансів, з іншого боку, вивчаються їхні функції у розвитку приватних фінансів (галузей економіки) країни.

Дослідниця В.О. Венгерська стала однією із перших сучасних українських науковців, які займаються дослідженням проблем історії банківництва в українських губерніях Російської імперії. Авторка вивчала питання утворення та діяльності державних банківських установ на Правобережній Україні в пореформений період (Венгерська, 1997) у контексті дисертаційного дослідження кредитно-банківської системи на Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст. (Венгерська, 1998).

У рамках дисертаційного дослідження І. Е. Новіковою було проведено аналіз розвитку банківської системи України в умовах становлення ринкового господарства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)(Новікова, 2006а, 2006Ь, 2006с, 2007а, 2007Ь, 2009). У результаті авторка дійшла висновку, що банківська система, яка функціонувала на території українських губерній, порівняно з імперською в цілому, «характеризувалася більш розвинутою мережею іпотечних банків та банківських установ дрібного кредиту, в той час, як розвиток системи комерційних банків через загальну централізацію комерційного кредитного обороту в державі значно поступався загальноімперському. Однак, порівняно з іншими регіонами дореволюційної Росії, Україна мала більш розвинуту систему комерційного кредиту. <...> Українські банки мали більшу комерційну спрямованість своєї діяльності, тобто виступали як організатори оборотних капіталів своїх клієнтів», водночас спостерігався порівняно слабкий розвиток в Україні системи місцевих акціонерних комерційних банків, які були залежні від філіалів загальноімперських банків (Новікова, 2009а:13). Окрім того, дослідниця розглянула юридичні особливості діяльності Земельного банку Херсонської губернії із використанням закладних, що належали польським землевласникам.

Деякі аспекти історії створення міських громадських банків у Російській імперії були розглянуті у працях українських дослідників Л. Донченко (Донченко, 2001), Д. Крохмалюка (Крохмалюк, 2000), В.І. Міщенка і Г. І. Карогод (Міщенко, Карогод, 1999), А. О. Ткаченка (Ткаченко, 2000, 2001, 2010). Зазначені науковці вивчали особливості створення міських громадських та комерційних банків у містах Наддніпрянської України, аналізували вплив політичних і економічних чинників на формування нормативно-правової бази їх діяльності. Зокрема, А. О. Ткаченко, вивчаючи створення та розвиток системи міських громадських банків, зазначив, що саме у другій половині ХІХ ст. вони набули значного поширення. Він зауважив, що міські громадські банки здебільшого створювалися у повітових містах, де зосереджувалися вільні кошти та були відсутні інші кредитні установи, що сприяло розвитку системи кредитування та пожвавлювало підприємницьке середовище окремих регіонів. Однак, як застерігав автор, «зловживання керівництва банків та внаслідок цього посилення контролю за їх діяльністю з боку держави, а також економічна криза середини 70-х рр. спричинили скорочення їх чисельності та зменшення обігу»(Ткаченко, 2010:215).

У межах свого дисертаційного дослідження І. С. Дружкова (Дружкова, 2004, 2005) розглянула діяльність кредитно-банківських установ на Півдні України в ХІХ - на початку ХХ ст. Певною мірою дотичним до вищезгаданого дослідження І. С. Дружкової можна вважати дисертаційне дослідження В. В. Шевченко (Шевченко, 2008а, 2008Ь, 2009, 2012), яка розглянула аналогічні проблеми на прикладі приватної банкірської діяльності на території Південної України ХІХ -- початку ХХ ст. Авторка дослідила чинники, що впливали на становлення та розвиток банкірського підприємництва; з'ясувала його характерні ознаки та форми здійснення; визначила роль банкірських установ у розвитку торгівлі, промисловості та інших галузей економіки тощо. Слід зазначити, що обидві авторки приділили значну увагу розвитку приватного банківництва в м. Одесі у період ХІХ -- початку ХХ ст., розглядаючи різні аспекти цього процесу (Дружкова, 2006, 2001; Шевченко, 2010).

Питання створення та функціонування банківської системи на теренах українських земель в умовах розвитку капіталістичної економіки в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. розглядалися І. О. Шандрою (Шандра, 2012).

Про значну роль банківських кредитів, які отримували підприємства окремих галузей промисловості в українських губерніях як від приватних, так і від державних банківських установ у період ХІХ - початку ХХ ст., йдеться у монографіях українських вчених М. М. Москалюка (Москалюк, 2007, 2009, 2012) та В. О. Левицького (Левицький, 2018).

Питання розвитку банківського і небанківського кредитування на території Наддінпрянської України у другій половині XVIII - на початку XX ст. детально розглянув дослідник економічної історії, економіст М. В. Орлик (Орлик, 2018, 2019а, 2019Ь). Зокрема, у статті «Розвиток банківського кредитування в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.» автор дослідив питання створення перших недержавних банків Наддніпрянщини, товариств взаємного кредиту та кредитних кооперативів, а також проаналізував механізм кредитування та дійшов висновку, що «саме недержавні банки Наддніпрянської України, зокрема Херсонський Земський Банк та Харківський Земельний Банк, стали прикладом для формування аналогічних банківських установ по всій імперії»(Орлик, 2019Ь:221).

Певні аспекти діяльності банківських установ на теренах Наддніпрянської України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. висвітлені в працях краєзнавця І. Рукавіцина (Рукавіцин, 2013а, 2013Ь).

Становлення та розвиток банківської системи в Російській імперії у цілому широко досліджуються російськими та білоруськими науковцями, зокрема: Б. В. Ананьїчем (Ананьїч, 1991), К. А. Бруханчик (Бруханчик, 2011, 2019), К. А. Дроздовою (Дроздова, 2009), С. Д. Мартиновим (Мартинов, 1993), Л.А. Муравйовою (Муравйова, 2013), В. А. Погребінською (Погребінська, 2009), С. О. Саломатіною (Саламатіна, 2015), І. М. Шапкіним (Шапкін, 1999) та ін. Діяльність та історичний розвиток Державного банку Росії, становлення грошової системи у період ХІХ - на початку ХХ ст. під час проведення реформ і переходу від срібного до золотого монометалізму розглядав у своїх працях О. В. Бугров (Бугров, 2004, 2012, 2013). Регіональний підхід у висвітленні діяльності імперського Державного банку застосувала російська науковиця А. А. Ішкіна, яка свою дисертаційну роботу присвятила діяльності одного лише Уфімського відділення Державного банку Російської імперії у період другої половини ХІХ - початку ХХ ст.(Ішкініна, 2010).

Діяльність ліберального державного діяча М. Х. Бунге на посаді міністра фінансів розглянули у своїх статтях Л. А. Муравйова (Муравйова, 2014) та М.А. Рогачевська (Рогачевська, 2017), які вивчали розвиток банківської системи Російської імперії (заснування у 1882 р. Селянського банку та у 1885 р. Державного дворянського земельного банку). Особливу увагу авторки звернули на фінансові заходи, проведені М. Бунге, (зокрема, щодо накопичення золотого запасу та урівноваження платіжного експортно-імпортного балансу країни, прийняття нового монетного закону від 17 грудня 1885 р. щодо карбування золотих і срібних грошей) зі зміцнення російського рубля, котрі заклали основу грошової реформи із запровадженням золотого монометалізму, яку здійснив у 1895-1897 рр. С. Ю. Вітте.

Створення міських громадських банків у Російській імперії в ХІХ ст. розглядали у своїх працях сучасні російські та білоруські дослідники Ю. Л. Грузицький (Грузицький, 2001), А. К. Кириллов (Кириллов, 2001), Г. Г. Кочисов (Кочисов, 2011), С. Петішкина (Петішкіна, 1995) та ін. Всі вони наголошували на тому, що міські громадські банки у другій половині ХІХ ст. були головними інвесторами та кредиторами промисловості і торгівлі, сприяли активізації підприємництва та розвитку міст Російської імперії.

Необхідно також зазначити, що у працях російських науковців-початківців намітилася тенденція до екстраполяції результатів дослідження діяльності фінансових інститутів. Наприклад, А. Я. Васильєв (Васильєв, 1998) у своїй дисертації дослідив діяльність банків Новгородської губернії за 18601914 рр., Є. А. Ганжов (Ганжов, 2013) - діяльність кредитно-фінансових установ Курської губернії, А. К. Кирилов (Кириллов, 2002, 2003) - діяльність банків Західного Сибіру в другій чверті ХІХ - на початку ХХ ст., А. А. Ішкініна (Ішкініна, 2010) - діяльність Уфимського відділення Державного банку Російської імперії тощо.



ВИСНОВКИ

Отже, проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу стали предметом дослідження у працях багатьох сучасних науковців. Проте окремі питання грошового обігу в губерніях Наддніпрянської України, зокрема, особливості грошових реформ, купівельна спроможність грошей, ставлення населення до грошових знаків та боротьба владних інститутів із фальшивомонетництвом, на наше переконання, усе ж залишаються недостатньо дослідженими в сучасній історіографії. У той же час вивченням проблем банківської діяльності займаються не лише історики, а і юристи та економісти. Це, на нашу думку, пов'язано із прикладним характером подібних досліджень, адже вивчення досвіду функціонування банківських установ, часом навіть негативного, може враховуватися у розв'язанні проблем сучасності, на чому і наголошують фахівці.

грошовий обіг фінансовий кредитний



ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Ананьич Б.В. (1991). Банкирские дома в России 18601914 гг. Очерки истории частного предпринимательства. Ленинград. 198 с.

2. Андрюшин С. А. (2004). Особенности денежного обращения в России: уроки истории. Денежные реформы России: История и современность: Сборник статей. М.: Древлехранилище. С. 115-124.

3. Байбиков В.Ю. (2014). Денежная реформа С.Ю. Витте в оценке консерваторов. Гуманитарные науки. №1. С. 52-57.

4. Бойко-Гагарин А. С. (2017). Половина матрыцы фальшивомонетчика для подделки рубля Николая ІІ Романова. Банковский вестник. Минск. №12(653). С. 57-68.

5. Бойко-Гагарин А. С. (2019). Половина матриці для підробки 1 копійки Російської імперії кін. ХІХ - початку ХХ ст. Конотопські читання. №10. С. 68-72.

6. Бруханчик Е. А. (2011). Положение банковских служащих в белорусских губерниях Российской империи в начале XX в. Труд. Профсоюзы. Общество. № 3. С. 75-77.

7. Бруханчик Е. А. (2019). Русская историография кредитнофинансовой системы Российской империи (1861-1914): подходы к изучению, методология и методика исследования. Журнал Белорусского государственного университета. История. № 3. С. 101-109.

8. Бугров О. В. (2004). На пути к «золотому рублю». Денежные реформы России: История и современность: Сборник статей. М.: Древлехранилище. С. 68-79.

9. Бугров О. В. (2012). Государственный банк 1860-1917. М.: ЗАО ИПК «Интеркрим-Пресс». 263 с.

10. Бугров О. В. (2013). Золотой стандарт в России: выбор пути (1867-1897). Деньги, экономика и общество: материалы междунар. нумизматического симпозиума при САН. Кошице. С. 84-87.

11. Васильев Я.А. (1998). Банки Новгородской губернии и их деятельность. 1860-1914 гг.: автореф. дис.... канд. ист. наук: 07.00.02. Новгород. 15 с.

12. Венгерська В.О. (1997). Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережній Україні у другій половині XIX ст. Київ. 40 с.

13. Венгерська В.О. (1998). Розвиток кредитно-банківської системи на Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст.: дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Житомир. 196 с.

14. Ганжов Е. А. (2013). Провинциальные кредитнофинансовые учреждения России и их вклад в развитие народного хозяйства в период с 1861 по 1917 гг. (на материалах Курской губернии): автореф. дис.. канд. ист. наук: 07.00.02. Белгород. 25 с.

15. Грузицкий Ю. Л. (2002). Городские общественные банки дореволюционной России (история возникновения и развития). Финансы и кредит. №11. С. 58-62.

16. Демешко Ю.О. (2013). Участь купецтва у функціонуванні банківської сфери Новоросійського краю (початок ХІХ ст. - 60- ті рр. ХІХ ст.). Проблеми історії України ХІХ - поч. ХХ ст. Вип. 22. С. 26-33.

17. Дерев'янкін Т. І., Сайкевич О. Д. (2000). З історії державного регулювання ринкової економіки Російської імперії (друга половина XIX - початок XX ст.). Історія нар. госп-ва та екон. думки України: Міжвід. зб. наук. праць. Вип. 31-32. С. 54-67.

18. Довжук І.В. (2013). Діяльність Селянського поземельного банку в Україні на початку ХХ ст. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. Вип. 22. С. 34-39.

19. Донченко Л. (2001). Штрихи до історії розвитку кредитної системи Російської імперії. Вісник Національного банку України. № 8. С. 49-53.

20. Дроздова Е. А. (2009). Уровень образования банковских служащих в Беларуси (начало XX в.). Образование и наука в Беларуси: актуальные проблемы и перспективы развития в XXI

в.: матер. научно-практич. конф. молодых ученых БГПУ, Минск, Беларусь, 30 мая 2008 г. Минск. С. 110-112.

21. Дружкова І.С. (2001). Приватні кредитні заклади Одеси (1796-1830 рр.). Записки історичного факультету. №11. С. 246-249.

22. Дружкова І.С. (2004). Кредитно-банківські установи на Півдні України в ХІХ - на початку ХХ ст. (історичний аспект): дис.... канд. іст. наук: 07.00.01. Одеса. 220 с.

23. Дружкова І.С. (2005). Правові умови розвитку кредитно- банківських установ в 1860-70-х рр. XIX ст. на Півдні України. Інтелігенція і влада. Серія: Історія. Вип. 5. С. 42-52.

24. Дружкова І.С. (2006). Формування та розвиток кредитно- банківських установ в Одесі в пореформений період (1870-х рр.). С. 90-98. URL: http://istznu.org/ page/issues/21/21/ druzhkova.pdf

25. Ишкинина А. А. (2010). Деятельность Уфимского отделения Государственного банка Российской империи во второй половине XIX - начале XX в. (1865-1917 гг.): автореф. дис.... канд. ист. наук: 07.00.02. Уфа. 28 с.

26. Кириллов А. К. (2001). Городские общественные банки как часть городского хозяйства. Муниципальная экономика. №2. С. 34-45.

27. Кириллов А. К. (2002). Городские банки Западной Сибири во второй четверти ХІХ - початку ХХ века.: дис.... канд. ист. наук: 07.00.02. Новосибирск. 349 с.

28. Кириллов А. К. (2003). Городские банки Западной Сибири (вторая четверть ХІХ - начало XX века). Новосибирск: «Офсет». 192 с.

29. Кочисов Г. Г. (2011). Городские общественные банки в системе местных финансов России второй половины XIX века: автореф. дис.... канд. экономич. наук: 08.00.01. Москва. 25 с.

30. Краснікова О.М. (1999). З історії становлення і функціонування земельних банків в Україні (1861-1918 рр.). Український історичний журнал. №6. С. 64-69.

31. Крохмалюк Д. (2000). Банківська справа в Україні у складі Російської імперії (друга половина ХІХ ст. - 1917 р.). Вісник НБУ. 9. С. 58-63.

32. Левицький В. О. (2018). Легка промисловість українських губерній Російської імперії в другій половині XIX - на початку XX століття. Броди: Просвіта. 391 с.

33. Левичёва И. Н. (2004). Особенности становления денежной системы и проведения денежных реформ в России в ХІХ - начале ХХ вв. Денежные реформы России: История и современность: Сборник статей. М.: Древлехранилище. С. 98-115.

34. Мартынов С.Д. (1993). Финансы и банкирский промысел: Штиглиц, Гинцбурги, Поляковы, Рябушинские. Санкт- Петербург: Пирс. 89 с.

35. Мельников М. В. (2008). Этапы проведения денежной реформы С Ю. Витте. Вестник Челябинского государственного университета. 15 (116). С. 49-54.

36. Мельников М. В. (2010). Судьба золотого рубля: споры между сторонниками и противниками денежной реформы С. Ю. Витте (1895-1897 гг.). Новый исторический вестник. 23. С.11-22.

37. Міщенко В. І., Корогод Г. І. (1999). Становлення і розвиток кредитно-фінансової системи на Сумщині (ХІХ - поч. ХХ ст.). Суми: Слобожанщина, 76 с.

38. Молчанов В. Б. (2011a). Вплив грошової реформи С. Ю. Вітте (1895-1898 рр.) на життєвий рівень населення Підросійської України. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. Вип. 19. С. 129-150.

39. Молчанов В.Б. (2011b). Вплив селянської реформи 1861 р. на добробут населення України. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. Вип. 18. С. 95-104.

40. Москалюк М. М. (2007). Загальний нарис промислового

розвитку України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Тернопіль: Вид-во Тернопільського національного

університету ім. В. Гнатюка. 257 с.

41. Москалюк М. М. (2009). Розвиток переробної промисловості у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Тернопіль: Рада. 336 с.

42. Москалюк М. М. (2012). Розвиток обробної промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття: монографія. Тернопіль: ТНПУ. 299 с.

43. Мошенський С.З. (2014). Фінансові центри України та ринок цінних паперів індустріальної епохи. London. 453 с.

44. Муравьёва Л. А. (2004). Денежная реформа С. Ю. Витте (1895-1897 гг.). Денежные реформы России: История и современность: Сборник статей. М.: Древлехранилище. С. 79-87.

45. Муравьева Л.А. (2013). Банки и кредит в России во второй половине ХІХ - начале ХХ в. Финансы и кредит. 45 (573). С.71-80.

46. Муравьёва Л. А. (2014). Реформы министра финансов Н. Х. Бунге. Финансы и кредит. №17. С. 51-61.

47. Новікова І. Е. (2006a). З історії становлення вітчизняної банківської системи ринкового типу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Актуальні проблеми економіки. № 8 (62). С. 39.

48. Новікова І. Е. (2006b). Організація банківської справи на Поділлі (друга половина ХІХ - початок ХХ ст. Формування ринкових відносин в Україні. № 12 (67). С. 131-135.

49. Новікова І. Е. (2006с). Становлення банківської системи Києва в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: економіка. № 90. С. 50-53.

50. Новікова І. Е. (2007а). Загальноросійська політика та її

роль у становленні та розвитку вітчизняної банківської системи ринкового типу в другій половині ХІХ ст. Фінансова система України: становлення та розвиток: Збірник наук. праць. Острог: вид-во Національний університет «Острозька

академія». Вип. 9.: У 4-х част. Ч.3. С. 130-140.

51. Новікова І. Е. (2007Ь). Формування вітчизняної банківської системи у другій половині ХІХ ст.: структура та функціональне призначення. Історія народного господарства та екон. думки України. Вип. 39-40. С. 172-180.

52. Новікова І. Е. (2009а). Розвиток банківської системи України в умовах становлення ринкового господарства (другої половина ХІХ - початок ХХ ст.): автореф. дис.... канд. економ. наук: 08.00.01. Київ. 19 с.

53. Орлик В.М. (2003). Казенні палати в системі фінансового управління Російської імперії в кінці XVIII - у ХІХ ст. (на матеріалах Київської губернії). Український історичний журнал. 2. С. 66-73.

54. Орлик В. М. (2007). Селянство України в фіскальній політиці імперій Романових і Габсбургів. Проблеми історії України ХІХ-початку ХХ ст. Вип.13. С. 83-86.

55. Орлик В.М. (2011). До питання методології досліджень проблем економічної історії Російської імперії. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. Вип. ХVШ. С. 59-64.

56. Орлик М. В. (2018). Зародження банківської кредитної системи в Російській імперії та Наддніпрянській Україні у другій половині XVШ-на початку ХІХ ст. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Вип.1 (43). С. 75-82.

57. Орлик М. В. (2019а). Еволюція лихварства в Наддніпрянській Україні (друга половина XVШ-початок ХХ ст.). Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. Полтава. 2019. №1 (92). С. 6-14.

58. Орлик М. В. (2019b). Розвиток банківського кредитування в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Економічний вісник університету: зб. наук праць. Переяслав-Хмельницький. Вип. 42. С. 217-223.

59. Орлик С. В. (2012). До питання реалізації фіскальної політики уряду земськими інституціями українських губерній Російської імперії. NOVA UKRAINA. Zeszyty historyczno- politologiczne. № 12. С. 5-13.

60. Орлик С. (2013a). Вплив фінансових реформ на курс рубля у 60-х роках XIX століття в Російській імперії. Наукові записки з української історії: зб. наук. статей. Вип.33. С. 259-262.

61. Орлик С. (2013b). К вопросу денежной реформы 18621863гг. в Российской империи. Деньги, экономика и общество: материалы междунар. нумизматического симпозиума при САН (г. Кошице, Словакия, 16-19 мая 2013 г.). Кошице. С. 82-83.

62. Орлик С. В. (2015). Розмінні марки та казначейські знаки

у грошовому обігу в Україні в період Першої світової війни. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та

методики. Збірка наукових праць. Число 26-27. С. 141-148.

63. Орловський Б. М. (1997). Селянські господарства України і становлення ринкових відносин після реформи 1861 р. Історія нар. госп-ва та екон. думки України: Міжвід. зб. наук. праць. Вип. 29. С. 81-89.

64. Петишкина С. (1995). Первая банковская революция в России закончилась тогда же, когда началась первая социалистическая - в 1917 году. Деловые люди. № 55. С. 72-76.

65. Погребинская В. А. (2009). Социально-экономические проблемы России второй половины ХІХ - начала ХХ века. М.: ИНФРА-М. 209 с.

66. Рогачевская М. А. (2017). Н. Х. Бунге - российский учённый-экономист и государственный деятель ХІХ века. Историко-экономические исследования. Т.18. №2. С. 279-308.

67. Рукавицын И. А. (2013a). Финансовые и кредитные учреждения Украины конца ХІХ - начала ХХ века в открытках, документах и фотографиях: в 2 т. Киев: Книга-плюс, Т. 1. 352 с.: ил.; Т. 2. 368 с.: ил.

68. Рукавіцин І. (2013Ь). Установи Державного банку на українських землях на початку ХХ століття. Вісник Національного банку України. № 5. С. 4-9.

69. Савич В. (2004). Державний земельний (іпотечний) банк як елемент інфраструктури іпотечного ринку. Банківська справа. № 3. С. 10-16.

70. Саломатина С. А. (2015). Интеграционные процессы в банковской системе Российской империи в конце XIX в.: статистический анализ. Электронный научно-образовательный журнал. История. Москва. Т. 41. №6(8-41).

71. Скоморович І. Г., Реверчук С. К., Малик Я. Й. (2004). Історія грошей і банківництва: підручник. Київ. 340

72. Степанов В. Л. (2004а). Предпосылки денежной реформы

С. Ю. Витте: политика министра финансов

И. А. Вышнеградского (1887-1892). Отечественная история. № 5. С.49-69.

73. Степанов В.Л. (2004Ь). Разработка концепции денежной реформы 1895-1897 гг.: роль предшественников С. Ю. Витте. Денежные реформы России: История и современность: Сборник статей. М.: Древлехранилище. С. 60-66.

74. Ткаченко А. О. (2001). Нормативно-правове регулювання діяльності міських громадських банків у другій половині ХІХ ст. Підприємництво, господарство і право. № 8. С. 92-94.

75. Ткаченко А. О. (2000). Положення про міські громадські банки 1862 р. як джерело нормативноправового регулювання банківської діяльності. Збірник наукових праць, присвячений 75- річчю Державного архіву Сумської області (Суми, 25-27 трав. 2000р.). Суми: Сумський обласний архів. С. 79-83.

76. Ткаченко А. О. (2010). Створення та розвиток системи міських громадських банків у Росії в другій половині ХІХ ст. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. № 5(44). С. 211-216.

77. Шандра В. І. (2012). Розвиток банківської справи та її організаційних форм в Україні (другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. ХХХІІ. С. 145-149.

78. Шапкин И. Н. (1999). Из истории лоббизма в России. Представительские организации российского капитала во второй половине ХІХ - начале ХХ векав. М.: МАЭП. 200 с.

79. Шевченко В. В. (2008a). Організація функціювання банкірських установ Південної України (XIX - початок XX ст.). Проблеми історії України ХІХ-початку ХХ ст. Вип. 15. C. 189194.

80. Шевченко В. В. (2008b). Правове регулювання банкірської діяльності у підросійській Україні (кінець ХІХ- початок ХХ ст.). Український історичний збірник. Вип. 11. С. 133-139.

81. Шевченко В. В. (2009). Приватна банкірська діяльність на території Південної України ХІХ - початку ХХ ст.: дис.... канд. іст. наук: 07.00.01. Київ. 246 с.

82. Шевченко В. В. (2010). Приватне банкірське підприємництво в Одесі (ХІХ - початок ХХ ст.). Київ. 266 с.

83. Шевченко В. В. (2012). Стан та перспективи вивчення банкірського підприємництва на Півдні України в ХІХ - на початку ХХ ст. Проблеми історії України XIX- початку XXст. Вип. 20. С. 317-328.

84. Ярошенко Т. (2006). Наукові комунікації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України. Бібліотечний вісник. № 5. С. 17-22.

85. Orlyk, S. (2015). Financial reforms and currency in the Russian Empire in the 60-ies of the XIX century. Pieniqdz a propaganda. Wspolne dziedzictwo Europy. Warszawa, p. 212-216.



REFERENCES

1. Ananich, B.V. (1991). Bankirskie doma v Rossii 1860-1914 gg. Ocherki istorii chastnogo predprinimatelstva [Banking houses in Russia 1860-1914. Essays on the history of private enterprise]. Leningrad [in Russian].

2. Andryushin, S. A. (2004). Osobennosti denezhnogo

obrashcheniya v Rossii: uroki istorii [Features of money circulation in Russia: history lessons]. Denezhnye reformy Rossii: Istoriya i sovremennost: Sbornik statey - Monetary reforms of Russia: History and the present: Collection of articles. M.:

Drevlekhranilishche, 115-124 [in Russian].

3. Baybikov, V.Yu. (2014). Denezhnaya reforma S.Yu. Vitte v otsenke konservatorov [Monetary reform S.Yu. Witte in the assessment of conservatives]. Gumanitarnye nauki - Humanitarian sciences, 1, 52-57 [in Russian].

4. Boyko-Gagarin, A. S. (2017). Polovina matrytsy falshivomonetchika dlya poddelki rublya Nikolaya II Romanova [Half of the counterfeiter's mattress to fake the ruble of Nikolai II Romanov]. Bankovskiy vestnik-BankingBulletin. Minsk, 12(653), 57-68 [in Russian].

5. Boiko-Haharyn, A. S. (2019). Polovyna matrytsi dlia pidrobky 1 kopiiky Rosiiskoi imperii kin. XIX - pochatku XX st [Half of the matrix for fake 1 penny of the Russian Empire. XIX- early XX centuries]. Konotopski chytannia - Konotop reading, 10, 68-72 [in Ukrainian].

6. Brukhanchik, Ye. A. (2011). Polozhenie bankovskikh sluzhashchikh v belorusskikh guberniyakh Rossiyskoy imperii v nachale XX v. [The position of bank employees in the Belarusian provinces of the Russian Empire in the early XX century]. Trud. Profsoyuzy. Obshchestvo. - Labor. Unions. Society,3, 75-77 [in Russian].

7. Brukhanchik, Ye. A. (2019). Russkaya istoriografiya kreditno- finansovoy sistemy Rossiyskoy imperii (1861-1914): podkhody k izucheniyu, metodologiya i metodika issledovaniya [Russian historiography of the credit and financial system of the Russian Empire (1861-1914): approaches to study, methodology and methodology of research]. Zhurnal Belorusskogo gosudarstvennogo universiteta. Istoriya - Journal of the Belarusian State University. History, 3, 101-109 [in Russian].

8. Bugrov, O. V. (2004). Na puti k «zolotomu rublyu» [On the

way to the «golden ruble»]. Denezhnye reformy Rossii: Istoriya i sovremennost: Sbornik statey - Monetary reforms of Russia: History and the present: Collection of articles. M.:

Drevlekhranilishche, 68-79 [in Russian].

9. Bugrov, O. V. (2012). Gosudarstvennyy bank 1860-1917 [State Bank 1860-1917. Series: History. Finance. Economy]. M.: ZAO «Interkrim-Press»[in Russian].

10. Bugrov, O. V. (2013). Zolotoy standart v Rossii: vybor puti (1867-1897) [The Gold Standard in Russia: The Choice of the Way (1867-1897)]. Dengi, ekonomika i obshchestvo: materialy mezhdunar. numizmaticheskogo simpoziuma pri SAN. Koshitse, 84-87 [in Russian].

11. Vasilev Ya.A. (1998). Banki Novgorodskoy gubernii i ikh deyatelnost. 1860-1914 gg. [Banks of the Novgorod province and their activities. 1860-1914]: Extended abstract of Candidate's thesis. Novgorod [in Russian].

12. Venherska, V.O. (1997). Utvorennia ta diialnist derzhavnykh bankivskykh ustanov na Pravoberezhnii Ukraini u druhii polovyni XIXst. [Establishment and Activity of State Banking Institutions in Right-Bank Ukraine in the second half of the 19th century]. Kyiv [in Ukrainian].

13. Venherska, V.O. (1998). Rozvytok kredytno-bankivskoi systemy na Pravoberezhnii Ukraini u druhii polovyni XIX st. [Development of credit-banking system in Right-Bank Ukraine in the second half of the 19th century.]: Extended abstract of Candidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

14. Ganzhov, Ye. A. (2013). Provintsialnye kreditno-finansovye uchrezhdeniya Rossii i ikh vklad v razvitie narodnogo khozyaystva v period s 1861 po 1917 gg. (na materialakh Kurskoy gubernii) [Provincial financial institutions of Russia and their contribution to the development of the national economy in the period from 1861 to 1917 (based on materials from the Kursk province)]: Extended abstract of Candidate's thesis. Belgorod[in Russian].

15. Gruzitskiy, Yu. L. (2002). Gorodskie obshchestvennye banki dorevolyutsionnoy Rossii (istoriya vozniknoveniya i razvitiya) [City public banks of pre-revolutionary Russia (history of origin and development)]. Finansy i kredit. - Finance and Credit, 11, 58-62 [in Russian].

16. Demeshko, Yu.O. (2013). Uchast kupetstva u funktsionuvanni bankivskoi sfery Novorosiiskoho kraiu (pochatok XIX st. - 60-ti rr. XIX st.) [Participation of the merchants in the functioning of banking sector of the Novorussia region (the beginning of the XIX century - 60th XIX century)]. Problemy istorii Ukrainy XIX - pochatku XX st. - Problems of the History of Ukraine of XIX - beginningXX cc, 22, 26-33 [in Ukrainian].

17. Derev'iankin, T. I. & Saikevych, O. D. (2000). Z istorii derzhavnoho rehuliuvannia rynkovoi ekonomiky Rosiiskoi imperii (druha polovyna XIX - pochatok XX st.) [From the history of state regulation of market economy of the Russian Empire (second half of XIX - beginning of XX centuries)]. Istoriia nar. hosp-va ta ekon. dumky Ukrainy - History of the national economy and economic thought of Ukraine, 31-32, 54-67 [in Ukrainian].

18. Dovzhuk, I. V. (2013). Diialnist Selianskoho pozemelnoho banku v Ukraini na pochatku XX st. [The work of Rural Land Bank in Ukraine in the beginning of XX-th century]. Problemy istorii Ukrainy XIX-pochatku XX st. - Problems of the History of Ukraine of XIX- beginningXXcc, 22, 34-39 [in Ukrainian].

19. Donchenko, L. (2001). Shtrykhy do istorii rozvytku kredytnoi systemy Rosiiskoi imperii [Strokes to the history of the credit system of the Russian Empire]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy - Bulletin of the National Bank of Ukraine, 8, 49-53 [in Ukrainian].

20. Drozdova, Ye. A. (2009). Uroven obrazovaniya bankovskikh sluzhashchikh v Belarusi (nachalo XX v.) [The level of education of bank employees in Belarus (early XX century)]. Obrazovanie i nauka v Belarusi: aktualnyeproblemy iperspektivy razvitiya v XXI v.: materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii molodykh uchenykh BGPU, Minsk, Belarus, 110-112 [in Russian].

21. Druzhkova, I. S. (2001). Pryvatni kredytni zaklady Odesy (1796-1830 rr.) [Private credit institutions of Odessa (1796-1830)]. Zapysky istorychnoho fakultetu - Notes of the Faculty ofHistory, 11, 246-249 [in Ukrainian].

22. Druzhkova, I. S. (2004). Kredytno-bankivski ustanovy na Pivdni Ukrainy v XIX - na pochatku XX st. (istorychnyi aspekt) [Credit institutions in the south of Ukraine in the XIX - early XX centuries. (Historical aspect)]: Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

23. Druzhkova, I.S. (2005). Pravovi umovy rozvytku kredytno- bankivskykh ustanov v 1860-70-kh rr. XIX st. na Pivdni Ukrainy [Legal conditions for the development of credit institutions in the 1860-70's of the XIX century. in the south of Ukraine]. Intelihentsiia i vlada. Seriia: Istoriia - Intelligentsia and power. Series: History, 5, 42-52 [in Ukrainian].

24. Druzhkova, I.S. (2006). Formuvannia ta rozvytok kredytno- bankivskykh ustanov v Odesi v poreformenyi period (1870-kh rr.) [Formation and development of credit-banking institutions in Odessa during the post-reform period (1870's)]. 90-98. URL: http://istznu.org/page/issues/21/21/druzhkova.pdf [in Ukrainian].

25. Ishkinina, A. A. (2010). Deyatelnost Ufimskogo otdeleniya Gosudarstvennogo banka Rossiyskoy imperii vo vtoroy polovine XIX - nachale XX v. (1865-1917 gg.) [The activities of the Ufa branch of the State Bank of the Russian Empire in the second half of the XIX - beginning of XX centuries. (1865-1917)]: Extended abstract of Candidate's thesis. Ufa [in Russian].

26. Kirillov, A. K. (2001). Gorodskie obshchestvennye banki kak chast gorodskogo khozyaystva [City public banks as part of the urban economy]. Munitsipalnaya ekonomika - Municipal economy, 2, 34-45. [in Russian].

27. Kirillov, A. K. (2002). Gorodskie banki Zapadnoy Sibiri vo vtoroy chetverti XIX - pochatku XX veka [City banks of Western Siberia in the second quarter of the 19th century - the cob of the 20th century]: Extended abstract of Candidate s thesis. Novosibirsk [in Russian].

28. Kirillov, A. K. (2003). Gorodskie banki Zapadnoy Sibiri (vtoraya chetvert XIX - nachalo XX veka) [City banks of Western Siberia (the second quarter of the XIX - the beginning of the XX century)]. Novosibirsk: «Ofset» [in Russian].

29. Kochisov, G. G. (2011). Gorodskie obshchestvennye banki v sisteme mestnykh finansov Rossii vtoroy poloviny XIX veka [City public banks in the local finance system of Russia in the second half of the 19th century]: Extended abstract of Candidate's thesis. Moskva [in Russian].

30. Krasnikova, O. M. (1999). Z istorii stanovlennia i funktsionuvannia zemelnykh bankiv v Ukraini (1861-1918 rr.) [From the history of formation and functioning of land banks in Ukraine (1861-1918)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal- Ukrainian Historical Journal, 6, 64-69 [in Ukrainian].

31. Krokhmaliuk, D. (2000). Bankivska sprava v Ukraini u skladi Rosiiskoi imperii (druha polovyna KhIKh st. - 1917 r.) [Banking in Ukraine within the Russian Empire (second half of the 19th century - 1917)]. Visnyk NBU - Bulletin of the National Bank of Ukraine, 9, 58-63[in Ukrainian].

32. Levytskyi, V. O. (2018). Lehka promyslovist ukrainskykh hubemii Rosiiskoi imperii v druhii polovyni XIX - na pochatku XX stolittia [Light industry of Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of XIX - early XX century]. Brody: Prosvita [in Ukrainian].

33. Levicheva, I. N. (2004). Osobennosti stanovleniya denezhnoy sistemy i provedeniya denezhnykh reform v Rossii v XIX - nachale XX vv. [Features of the formation of the monetary system and the implementation of monetary reforms in Russia in the XIX and early XX centuries]. Denezhnye reformy Rossii: Istoriya i sovremennost: Sbornik statey - Monetary reforms of Russia: History and the present: Collection of articles. Moskva: Drevlekhranilishche, 98- 115[in Russian].

34. Martynov, S. D. (1993). Finansy i bankirskiy promysel: Shtiglits, Gintsburgi, Polyakovy, Ryabushinskie [Finance and banking: Stieglitz, Gunzburg, Polyakov, Ryabushinsky]. Sankt- Peterburg: Pirs [in Russian].

35. Melnikov, M. V. (2008). Etapy provedeniya denezhnoy reformy S Yu. Vitte [Stages of monetary reform S. Yu. Witte]. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of Chelyabinsk State University, 15(116), 49-54 [in Russian].

...