Іван Кревецький в історико-культурному житті Львова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іван Кревецький в історико-культурному житті Львова

Любомира Федунишин (м. Бурштин)

кандидат історичних наук,

ВСП «Бурштинський енергетичний фаховий коледж

Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу»

Анотація

Мета дослідження полягає у з'ясуванні багатоаспектної діяльності І. Кревецького в історико-культурному житті Львова, а саме висвітлення його постаті як члена Наукового товариства ім. Шевченка, історика-краєзнавця, бібліотекаря, редактора та видавця. Методологія. У науковому пошуку авторка спиралася на головні принципи історичної науки - об'єктивності й історизму. При визначенні структури студії використано проблемно-хронологічний підхід. Наукова новизна визначається тим, що авторкою на основі джерельної бази розкрито роль І. Кревецького в громадсько-культурному житті Львова, проаналізовано його різноаспектні науково-просвітницькі праці. Вченого представлено як популяризатора української культури, який залишив багату творчу спадщину з історії стародруків, перших друкованих книг, періодичних видань і книгозбірень Львова. Висновки. У результаті аналізу джерел з 'ясовано, що І. Кревецький був свідком та активним учасником національного та науково-культурного руху галицьких українців як випускник Української академічної гімназії у м. Львові, студент історичної групи філософського факультету Львівського університету, член національного товариства «Академічна громада», активний учасник історичного семінару М. Грушевського та Товариства прихильників української літератури, науки і штуки. Він брав участь у студентській боротьбі за український університет, де згодом здійснював педагогічну діяльність як керівник наукового семінару з військової історії в Українському (Таємному) університеті у Львові. І. Кревецький, будучи директором бібліотеки НТШу Львові, комплектував фонди книгозбірні, організував роботу нових відділів. Вчений здійснював різнопланову редакційно-видавничу діяльність, працював як видавець, дописувач, рецензент, оглядач багатьох літературно-наукових видань, збірників, газет та журналів. кревецький історичний львів

Ключові слова: Іван Кревецький, Львів, історик, краєзнавець, Наукове товариство ім. Шевченка, бібліотекар, редактор, видавець.

Liubomyra Fedynyshyn

Candidate of historicalsciences,

Burshtyn College of Power Engineering

of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Burshtyn)

Ivan Krevetskyi in the historical and cultural life of lviv

Abstract

The researchis aiming to clarify the multidimensional activity of I. Krevetskyi in the historical and cultural life of Lviv, namely to elucidate his figure as a member of Shevchenko Scientific Society, local historian, librarian, editor and publisher. The research methodology. In scientific research, the author relied on the basic principles of historical science - objectivity and historicism. The problem-chronological approach was used to determine the structure of the studio. The scientific novelty is determined by the fact that the author, based on the source base, revealed the role of I. Krevetskyi in the social and cultural life of Lviv, analysed his various scientific and educational works. The scientist is presented as a populariser of the Ukrainian culture, who has left a rich creative legacy in the history of old printed books, first printed books, periodicals and book collections of Lviv. Conclusion. As a result of the analysis of sources, it became clear that

I. Krevetskyi was a witness and an active participant in the national and scientific and cultural movement of Galician Ukrainians. He was a graduate of the Ukrainian Academic High School in Lviv, a student of the historical group of the Philosophical Faculty of Lviv University, a member of the National Society “Academic Community”, an active participant of the historical seminar of M. Hrushevskyi and the Society of Supporters of Ukrainian Literature, Science and Art. He participated in the student fight for the Ukrainian University, where he later carried on teaching activities as the head of a scientific seminar on military history at the Ukrainian (Secret) University in Lviv. As a director of the NTSh library in Lviv, I. Krevetskyi completed the book collections and organized the work of new departments. The scientist carried out various editorial and publishing activities, worked as a publisher, contributor, reviewer, editor of many literary and scientific publications, collections, newspapers and magazines.

Keywords: Ivan Krevetskyi, Lviv, historian, local historian, Shevchenko Scientific Society, librarian, editor, publisher.

І. Кревецький - випускник Української академічної гімназії у Львові 1903 р.

Сьогодні як важливий напрям наукових досліджень розвивається історична біографістика, що передбачає висвітлення життєвого шляху, діяльності та творчої спадщини визначних діячів нашого минулого. Зростає науковий і громадський інтерес щодо розкриття особистісного виміру в українській історії, зокрема дослідження актуальних питань місцевої проблематики. В силу ідеологічно-політичних процесів в історичній науці маловідомою є постать краєзнавця та громадсько- культурного діяча І. Кревецького (1883-1940). Метою розвідки є висвітлення ролі вченого в історико-культурному житті Львова та його багато- аспектної діяльності як члена НТШ, історика-кра- єзнавця, бібліотекаря, редактора та видавця на тлі суспільно-політичного, національно-культурного та наукового розвитку Галичини.

Автором досліджено, що історичні праці І. Кревецького розглянуто в публікаціях Ф. Стеб- лія, В. Педича, В. Качкана, І. Кіхтан. В контексті висвітлення історії НТШ громадсько-культурну роботу вченого вивчали Р. Кучер, Я. Дашкевич, З. Зайцева, В. Тельвак та інші. Бібліотечну та книгознавчу сферу діяльності розглядали У. Яворська, Н. Черниш, Я. Ісаєвич. Незважаючи на наявні друковані праці, відсутнє окреме дослідження про роль постаті І. Кревецького в історико-культур- ному житті Львова.

Іван-Мар'ян Іванович Кревецький народився 14 жовтня 1883 р. у вчительській сім'ї в селі Іванівці Жидачівського повіту на Львівщині. У 1885 р. батьки переїхали до м. Роздола (тепер Миколаївського району Львівської області). І. Кревецький після закінчення Української академічної гімназії у 1903-1907 рр. навчався на філософському факультеті (історична група) Львівського університету. Великий вплив на його професійне становлення мали лекції проф. М. Гру- шевського, який боровся за повноправне використання в навчальному процесі української мови, підтримував справедливі вимоги українського студентства, спрямовані на створення у Львові національного університету. Дитячі роки і юнацтво історика припали на початок політизації українського руху в Галичині і кристалізації національної ідеї політичної самостійності України.

І. Кревецький був активним членом членом Товариства прихильників української літератури, науки і штуки, а також студентського товариства «Академічна громада» при Львівському університеті, до якого належали багато майбутніх істориків та громадсько-культурних діячів Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 309, оп. 1, спр. 2205, арк. 8.. Товариства проводили серед українського населення широку освітню роботу, спрямовану на пробудження національної самосвідомості.

Історик виконував обов'язки секретаря мовної комісії НТШ, також був залучений до активної роботи в історичному семінарі, яким керував М. Грушевський. На засіданні історико-філософ- ської секції НТШ 2 грудня 1904 р. І. Кревецький уперше виступив з доповіддю та репрезентував свою краєзнавчу працю «Оборонна організація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848-1849 рр.», яку М. Грушевський та І. Франко відразу ухвалили надрукувати.

У 1904 р. І. Кревецький став членом редакторського комітету видавництва НТШ з підготовки збірника праць для відзначення 10-ліття наукової діяльності М. Грушевського в Галичині, до якого також входили Д. Коренець, С. Тома- шівський, І. Франко та В. Гнатюк. У результаті їх спільної роботи в 1906 р. в друкарні НТШ у Львові вийшов «Науковий збірник, присвячений професорові Михайлові Грушевському учениками і прихильниками, з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894-1904)», у якому поміщено статті В. Гнатюка, М. Кордуби, З. Кузелі, І. Крип'якевича та багатьох інших дослідників Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка 1892-1930 / Любомир Винар. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1970. - С. 42.. І. Кревецький у вказаному збірнику опублікував статтю «Цуцилівська тривога в 1848 р. Причинки до історії останніх днів панщини в Галичині», де наводилися важливі документи про революційні виступи селян 1848 р. в с. Цуцилові біля м. Надвірна на Прикарпатті Кревецький /.Цуцилівська тривога в 1848 р. (причинок до історії останніх днів панщини в Галичині) / Іван Кревецький // Науковий збірник, присвячений професорові Михайлові Грушевському учениками й при-хильниками з нагоди його десятилітньої праці в Галичині (1894-1904). Львів, 1906. С. 446-482..

На початку 1904 р. І. Кревецький був прийнятий до редакції літературно-мистецького, наукового та суспільно-політичного щомісячника «Літературно-науковий вісник», який видавало НТШ. Історик опублікував у «ЛНВ» низку статей, перекладів, інформаційних заміток і нарисів з видавничого, літературного, наукового, громадського й культурно-просвітнього життя та рецензій на літературу різноманітної тематики. У «ЛНВ» протягом 1904-1912 рр. вийшло 54 бібліографічні розвідки І. Кревецького, серед яких: 29 рецензій на окремі видання, 4 - на збірники статей, 2 інформаційні замітки про вихід нових часописів, 8 оглядів українознавчих статей зі змісту 11закордонних та одного львівського періодичних видань (за 1904-1905 рр.), 10 оглядів змісту десяти томів «Записок НТШ» та ґрунтовний аналіз «Записок НТШ» (74 томи) за 15 років їхнього існування Яворська У. Бібліографічний доробок Івана Кревецького в «Літературно-науковому віснику»/ Уляна Яворська // Вісник Книжкової палати. - 2006.- № 2. - С. 36..

У 1906 р. студента університету І. Кревець- кого було обрано членом археографічної комісії НТШ. Працьовитість молодої людини, поїздки за кордон з метою наукового дослідження, робота в архівах і написані ним наукові праці, дозволили академічній Раді НТШ присвоїти молодому вченому в 1907 р. почесне звання «дійсний член НТШ» ЦДІАЛ України, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк. 49..

березня 1909 р. І. Кревецький став секретарем історико-філософської секції, на засіданнях якої систематично доповідав про результати своїх наукових досліджень та реферував праці інших членів НТШ. Пройшовши добру наукову школу під керівництвом М. Грушевського в сприятливій атмосфері НТШ, І. Кревецький, як підмітив Ф. Стеблій, і сам сформувався як талановитий, ерудований і скрупульозний дослідник історії України Стеблій Ф. Іван Кревецький - історик-державник / Феодосій Стеблій. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, - 2003. - С. 4..

Свідченням активної громадсько-політичної позиції історика є написана ним у 1909 р. рецензія на працю правника М. Лозинського «Акт 12 квітня, з портретом Мирослава Січинського» Кревецький І. [Рецензія] / Іван Кревецький // ЛНВ. - 1909. - Т. 46. - С. 603.. Дана розвідка розкривала історичний факт: студент соціал-демократ М. Січинський виступив проти утисків галицьких селян польською адміністрацією під час виборів 12 квітня 1908 р. і застрелив у Львові намісника А. Потоцького.

Іван Кревецький, як представник національно-патріотичної студентської молоді Галичини, засуджував польський адміністративний тиск проти українців як у політичному, так і в культурному житті, а також відстоював право українців на національне самовизначення. Як зауважив з цього приводу В. Качкан, критик І. Кревецький зробив висновок, що збірка статей визначного галицького публіциста М. Лозин- ського важлива тим, що об'єктивно документально розкриває трагічну долю польсько-українських історичних взаємин Качкан В. «Реальні образи сумної правди» (основні консеквенції у діяльності Івана Кревецького) / Володимир Качкан // Хай святиться ім'я твоє. - Львів, 1998. - С. 196..

Іван Кревецький співпрацював із виданням історично-філософської секції «Записки НТШ», де, крім історичних праць, опублікував у 1903-- 1912 рр. і 1924 р. бібліографію української преси, огляди часописів та помістив рецензії на праці з різної тематики. Варто згадати про рецензію І. Кревецького на роботу Б. Павловського «Львів в 1809 р.», де автор описав історію Львова з 27 травня до 15 грудня 1809 р. Дослідник подав до «Записок НТШ» некролог з приводу смерті в грудні 1911 р. у Львові відомого польського історика Б. Лозінського, який досліджував історію Галичини кінця XVIII-XIX ст., був вищим адміністративним урядником при Львівському намісництві та мав доступ до актів в архіві Кревецький І. Броніслав Лозінський / Іван Кревецький // Записки НТШ. - 1911. - Т. 56. - С. 190-191..

листопада 1909 р. І. Кревецький став заступником голови бібліографічної комісії НТШ у Львові. Працюючи разом з В. Гнатюком, М. Возняком, В. Дорошенком, М. Кордубою, І. Свєнціцьким, І. Франком, вчений вважав основним завданням реєструвати все, що було надруковане українською мовою Зайцева З.І. Український науковий рух: інституціональні аспекти розвитку (кінець ХІХ - початок XX ст.) : Монографія / Зінаїда Зайцева. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 121. Качкан В. Кревецький Іван Іванович / Володимир Качкан // Українська журналістика в іменах / за ред. М. М. Романюка. Вип. !V. - Львів, 1997. - С. 126..

Історик також працював у таких комісіях НТШ: з 2 листопада 1909 р. по 1914 р. виконував обов'язки секретаря мовної комісії; 28 листопада 1909 р. став членом статистичної комісії, також був заступником голови комісії з історії мистецтва (1921-1922, 1925)11. Робота в комісіях та секціях НТШ сприяла формуванню світогляду та визначила тематику досліджень науковця.

Вчений у 1909 р.почав редагувати науково- педагогічний журнал «Наша школа» Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України), ф. 1235, оп. 1, спр. 567, арк. 64-65.. Це був друкований орган товариства «Учительська громада», заснованого М. Грушевським у Львові 1908 р. До редакційного комітету входили відомі українські науковці та громадські діячі: В. Бі- лецький, І. Копач, В. Левицький, І. Раковський, С. Рудницький, С. Томашівський, В. Щурат. 10 травня 1909 р. І. Кревецький зайняв посаду відповідального редактора журналу Кревецький І. Xроніка // Наша Школа: Науково-педагогічний журнал. - Львів, 1909. - Кн. І-ІІ. - С. 133, 137-139.. Цю роботу виконував до 1912 року. Він стежив за добором матеріалу, правильним його розміщенням у відповідних розділах часопису, складав звіти про роботу, які обговорювали на засіданнях Президії Товариства.

Дослідник збирав рукописи та готував до видання ювілейний збірник на пошану 40-літ- ньої літературної і наукової діяльності Івана Франка. Збірник мав складатися з коротких творів мовою оригіналу українських і зарубіжних письменників та науковців. Рукописи потрібно було надіслати до кінця грудня 1912 року. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, ф. 9, п. 244, № 20, арк. 1-2.

Важливим аспектом історико-культурної роботи І. Кревецького у м. Львові була його багаторічна праця в бібліотеці НТШ. Фаховий історик, поєднуючи наукові знання, наполегливість у роботі і талант, зумів на високому рівні організувати функціонування найбільшої українознавчої книгозбірні, а згодом і здійснював керівництво нею, при чому, не завжди сприятливих суспільно-політичних, та, здебільшого, у край важких економічних умовах.

4 грудня 1907 р. І. Кревецького призначено директором бібліотеки НТШ у Львові. Для уніфікації опрацювання фондів учений розробив методичні рекомендації та правила, яких були зобов'язані дотримуватися всі бібліотекарі, що здійснювали опрацювання книжок Кунанець Н. Опрацювання фондів наукових бібліотек Львова (кінець XK - 30-ті роки XX ст.) та ство-рення довідкового апарату для них : особливості методології та методики / Наталія Кунанець // Вісник Львів. ун-ту. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. 2009. - Вип. 4. - С. 69.. Упорядники бібліотеки мали реєструвати все, що виходило українською мовою незалежно від змісту, національних, політичних, суспільних переконань авторів чи видавців.

У результаті пильної роботи директора бібліотеки І. Кревецького та його співробітника О. Назаріїва було утворено в 1908 р. окремий відділ стародруків та організовано при рукописному відділі бібліотеки приватний архів НТШ. Найдавніший кириличний друк, який зберігався у фондах бібліотеки, - це «Апостол», виданий у Львові в 1574 р. Іваном Федоровим. На її форзаці можна відчитати помітки О. Калужняць- кого, І. Огієнка, І. Кревецького стосовно повноти даного примірника. Історик згодом досліджував діяльність І. Федорова у Львові 1574 р., заснування ним друкарні, видання перших книг та долю його надгробного каменя ЦДІАЛ України, ф. 402, оп. 1, спр. 7, арк. 54-91.. Також переклав українською мовою та опублікував автобіографічні спомини першодрукаря «Повесть, откудуначася и како довершися друкарня сія», які були написані як післямова І. Федоровим у львівському «Апостолі» 1574 року. Кревецький І. Спомини Ів. Федоровича про початки друкарства на Україні / Іван Кревецький // Стара Україна. - 1924. - Вип. 2-5. - С. 35-37.

Неабияку увагу І. Кревецький приділяв комплектуванню фондів спеціальними дослідженнями з історії мови, літератури та етнографії, навчальними виданнями, науковою періодикою багатьма європейськими мовами. У 1910 р. утворено окремий відділ періодики, а в 1911 р. - картографічний та Шевченківський відділи. Вагому роль в організації відділів, співпраці з іншими науковими, навчальними і громадськими інституціями відіграв директор установи.

Іван Кревецький організовував роботу з метою популяризації української науки в несприятливих суспільно-політичних умовах. Він у листі до О. Назарука від 26 жовтня 1923 р. писав про важливу роль і особливу місію НТШ у Львові як найвищої незалежної української наукової установи та відзначив, що саме на 1923 р. припадає подвійний ювілей Наукового Товариства імені Шевченка у Львові: 50-ліття існування взагалі і 30-ліття як Наукового ЦДІАЛ України , ф. 359, оп.1, спр. 268, арк. 4.. Було заплановано надрукувати ряд видань про наукову діяльність, музей, книгарню, друкарню і переплетню. До цієї дати І. Кревецький підготував брошуру під назвою «Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові» Кревецький І. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові / Іван Кревецький. Львів : На-кладом Наук. Тов-ва ім. Шевченка, 1923. - 16 с..

У 1924-1925 рр. І. Кревецький редагував місячник бібліотеки і музею НТШ «Стара Україна», що виходив у Львові. Редакція зазначала про головне завдання видання: «Людина без власної самосвідомости не є культурною людиною, так і народ без історичної свідомости не є нацією. Розбудити сю свідомість якнайглибше і якнайширше на Україні - ось головне завдання нового часопису» Кревецький І. Від редакції / Іван Кревецький // Стара Україна. - 1924. - Ч. 1 -. С. 2.. Відповідно до цього важливого суспільного завдання, «Стара Україна» у своєму змісті прагнула відродити історичну справедливість і традиції, охопити широке коло різноманітних за тематикою проблем, висвітлити передусім ті питання культурологічного спрямування, що цікавили та турбували свідому галицьку громадськість. Іван Кревецький як редактор вирішував практично всі видавничі питання, пов'язані з організаційними аспектами підготовки журналу. У цьому єдиному українознавчому часописі, що виходив у Польській Республіці, публікувалися матеріали з історії, статті на літературознавчу і мистецтвознавчу тематику, висвітлювалася діяльність визначних історичних постатей минулого. З журналом тісно співпрацювали І. Борщак, І. Крип'якевич, М. Возняк, І. Огієнко, К. Студинський, В. Гнатюк та інші вчені, які листувалися з редактором.

Вчений редагував журнал «Стара Україна» безплатно і протягом 1924 р. навіть своїм коштом покривав редакційні видатки. Він не прийняв від Президії НТШ гонорар у розмірі 100 американських доларів (тоді близько 900 польських злотих) за роботу над цим журналом. В. Дорошенко з цього приводу писав: “на жаль «Стара Україна», яку з правдивою самопосвятою і любов'ю редагував І. Кревецький - до речі: зовсім безкорисно, бо ні він, ні співробітники не діставали за свою працю ніякого гонорару - перестала виходити саме в той час, як зачала здобувати собі популярність серед громадянства» Дорошенко В. Огнище української науки. Наукове Товариство імені Т. Шевченка / Володимир Доро-шенко. - Нью-Йорк ;Філядельфія, 1951.- С. 42..

Історик вивчав історію появи преси. Згідно з дослідженням І. Кревецького, першою періодичною газетою в Західній Україні була «Gazet- tede Leopol» («Львівська газета»), яка виходила в 1776 р. французькою мовою у Львові. Вона була призначена, перш за все, для аристократичних кіл Королівства Галичини і Володимирії. Власником та видавцем був Осуді (Ossoudi). Він у 1773 р. запропонував австрійському уряду заснувати Академію мистецтв і ремесел, але проект був відхилений. У 1774 р. Осуді звернувся з проханням до Відня надати право на видання часопису в Галичині, на що одержав дозвіл 1 січня 1776 р. Тоді появився в друкарні Антона Піллєра перший випуск «Gazettede Leopol», останній (51) датується 19 грудня 1776 р. Автор зробив детальний аналіз часопису: зазначив про формат (23х18 см), обсяг номерів (2 листки - 4 сторінки), зовнішній вигляд (подав зображення першої сторінки випуску № 1), проаналізував зміст номерів та додатків Кревецький І. Перша газета на Україні “GazettedeLeopol” із 1776 р./ Іван Кревецький // Бібліологічні вісті. - 1926. - № 4 (13) - С. 6-7..

«Львівська газета» інформувала про важливі політичні події міст Європи (Барселони, Берліна, Варшави, Відня, Лондона, Копенгагена, Кракова, Мадрида, Мілана, Москви, Неаполя, Парижа, Петербурга, Праги, Рима, Стокгольма, та інших), у меншій кількості подавалися новини м. Львова та Великої України. Наприклад, повідомлялося про святкування у Львові іменин цісаря Иосифа ІІ (№ 13 від 28 березня 1776 р.) та імператриці Марії Терезії (№ 42 від 17 жовтня 1776 р.). Описувалася коронація образа Матері Божої (№ 20 від 16 травня 1776 р.). Друкувалися також хроніки подій та оголошення. У бібліографічному відділі газети повідомлялося про нові книжки різної тематики, які вийшли в друкарні А. Піллєра, переважно французькою, німецькою, латинською і польською мовами Там само. - С. 8-12.. Перша газета сприяла розвитку українознавства, оскільки через інформаційні повідомлення культурного змісту вона не тільки утверджувала українство як етнографічне поняття, але й як концепцію територіальної єдності українського народу Кревецький І. Перша газета на Україні / Іван Кревецький. - К.: Укр. наук. ін-т книгознавства, 1927. - С. 5-9..

Дослідник зазначив, що 1786 р. у Львові появився новий часопис «Львівські тижневі вісті» (німецькою і польською мовами). Першою щоденною газетою з квітня 1794 р. був «Dziennikpa- tryotycznychpolitykow», що виходив з вересня 1792 р. як тижневик. Иого видавцем і першим редактором у 1792-1797 рр. був о. Михайло Гара- севич. 1795 р. у Львові появився перший ілюстрований літературно-науковий місячник, у якому друкувалися праці (в основному переклади із французької мови) з історії, географії, фізики, виховання. На початку ХІХ ст. у Львові організовано друк перших фахових часописів з військової справи та юриспруденції. З 1811 р. «Львівська газета» виходила польською («GazetaLwowska») і німецькою («LembergerZeitung») мовами.Таким чином, за дослідженням історика, наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. найбільше преси на західноукраїнських землях виходило у м. Львові Там само. - С. 6-7..

Іван Кревецький приділив увагу появі 15 травня 1848 р. у Львові першої національної газети «Зорі Галицької», яка видавалась українською мовою як головний орган Головної Руської Ради. Дослідник зазначав, що часопис публікувався в єдиній на той час українській друкарні львівського Ставропігійського Інституту кирилицею, виходив у форматі 34х21 см, обсягом два листки, накладом 4000 примірників. Редакторами газети були: А. Павенцький (1848-1850 рр.); М. Коссак (1850 р., чч. 64-90); І. Гушалевич (1850 р., чч. 91104; 1851-1852 рр.; 1853 р., чч. 1-15); Б. Дідиць- кий (1853 р., чч. 16-43; 1854 р., чч. 1-31); С. Ше- хович (1854 р., чч. 32-47); М. Савчинський (1854 р., чч. 48-51; 1855-1857 рр.). Останній випуск газети вийшов 9 квітня 1857 р. У 1848-1852 рр. часопис мав політичний характер, а в 1853-1857 рр. - «письмо посвячене літературі, забаві і господарству». В «Зорі Галицькій» друкувалися праці визначних політичних і культурних діячів: Я. Голо- вацького, І. Гушалевича, Б. Дідицького, Е. Згар- ського, С. Качали, К. Климковича, П. Костецького, М. Куземського, И. Левицького, М. Малинов- ського, А. Могильницького, Р. Моха, І. Наумовича, І. Озаркевича, А. Петрушевича, М. Устияновича, Л. Трещаківського, Г. та М. Шашкевичів, С. Ше- ховича, Г. ЯхимовичаКревецький І. Початки преси на Україні. 1776-1850 / Іван Кревецький // Записки НТШ. - Львів, 1926. - Т. 144-145. - С. 201-206.. Також, крім «Зорі Галицької», виходив 1848 р. у Львові «Дневникъ Рускій» - орган політичного товариства «Собор Руский». «Дневникъ» видавався кирилицею і латиною за редакцією І. Вагилевича. Всього вийшло 9 номерів Кревецький І. Перша газета на Україні / Іван Кревецький. - К.: Укр. наук. ін-т книгознавства, 1927. -

С. 23..

За дослідженням вченого, у 1849 р. у Львові появилися нові українські часописи. «Галичо- Рускій Вістник» - урядовий орган, що виходив у вівторок, четвер і суботу за редакцією М. Усти- яновича. Із даним виданням співпрацювали І. Головацький, М. Коссак, Б. Дідицький. Вийшло 78 номерів. І. Гушалевич редагував політичний часопис «Новини», що видавався кирилицею двічі на тиждень у друкарні М. Поремби. Згодом І. Гушалевич почав редагувати перший український періодичний літературно-науковий журнал «Пчола», який виходив раз на тиждень у друкарні А. Віняржа. В журналі друкувалися праці Я. Головацького, Б. Дідицького, Й. Лозин- ського, А. Могильницького, І. Наумовича, А. Пет- рушевича, І. Котляревського та інших діячів Там само. - С. 24.. Найбільш представницьким політичним органом галицьких українців був часопис «Слово», головним редактором якого був Б. Дідицький.

І. Кревецький зазначив, що 1905 р. у Львові почав виходити за редакцією І. Труша, С. Люд- кевича й О. Бережницького новий щомісячник «Артистичний Вістник», присвячений музиці і науці. Побачили світ 10 випусків, у яких, крім членів редколегії, друкували свої статті Ф. Колесса, Н. Вахнянин, І. Франко та інші. У Львові продовжував виходити загальноукраїнський літературно-науковий журнал «Літературно-Науковий Вістник», у якому друкувалися М. Коцюбинський, Г. Барвінок, А. Кримський, М. Садов- ський, Г. Хоткевич, Н. Романович, Н. Кибальчич, М. Старицький, М. Вороний, В. Забіла, І. Франко, О. Кобилянська, П. Карманський, М. Лозинський,В. Гнатюк, С. Томашівський, Ю. Кміт, А. Кру- шельницький, М. Яцків, В. Пачовський та інші Кревецький І. Огляд часописей за 1906 рік. Часописи українські / Іван Кревецький // Записки НТШ. Т. ЬХХУІ. 1907. - С. 164-172..

На думку вченого, найвідомішим українським часописом у Галичині була щоденна газета «Діло», що почала виходити 1880 р. за ініціативою В. Барвінського спочатку двічі на тиждень, а з 1888 р. - щодня. У 1899 р. газета стала головним органом Української національно-демократичної партії. Співробітниками «Діла» були І. Франко, Є. Олесницький, В. Щурат, О. Маковей, Н. Вахнянин, К. Устиянович. Свої праці також друкували В. Навроцький, О. Барвінський, Ю. Целе- вич, Ю. Романчук, О.Партицький, Я. Окунев- ський, Т. Бордуляк, Б. Лепкий, О. Кониський, І. Нечуй-Левицький, М. Павлик, О. Левицький, Р. Заклинський. У 1905 р. на сторінках «Діла» в статтях М. Славинського, І. Федорченка порушували питання українського національно-культурного життя, дано характеристику тритомному виданню «Народних оповідань» Марка Вовчка Кревецький І. Наукова хроніка / Іван Кревецький // Записки НТШ. - Т. ЬХХІІІ. - 1906. - Вип. V. - С. 177-180..

І. Кревецький написав статтю «Бібліотека “Народного Дому” у Львові», у якій зазначив, що 8 лютого 1850 р. Головна Руська Рада закликала українців жертвувати кошти на будівництво Народного дому, де будуть розміщені книгосховище, читальня і музей Кревецький І. Бібліотека “Народного Дому” у Львові/ Іван Кревецький// ЛНВ. 1905. - Т. 29. - Вип. II. - С. 132.. Автор зауважив, що багато книг бібліотеці подарували міністерський радник К. Баєр, Я. Головацький, І. Терлецький, о. А. Пет- рушевич, о. Г. Шашкевич та інші. У 1885 р. керував бібліотекою Б. Дідицький, а 1901 р. - П. Свистун. У 1902 р. бібліотека налічувала 80 тис. книг, мала 4 відділи, які розміщувалися в 10 кімнатах Там само. - С. 136-137..

Вчений цікавився появою і розвитком бібліотек на Україні. Зокрема, висвітлив історію формування фондів бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові: «на всій території від Сяну до Кубані нема жодної бібліотеки, яка б мала добре зібрані більш-менш повні колекції всього того, що належить до нашого народу і його території». Головним завданням було «комплектувати книгозбірню різними друками та виготовити точний каталог книг та рукописів». У 1894-1896 рр. Д. Корінець, М. Вороний, К. Паньківський формували картковий каталог Кревецький І. Бібліотека “Наукового Товариства ім. Шевченка” у Львові / Іван Кревецький // ЛНВ. - 1905. Т. 31. - С. 152-157.. До цієї установи сотні томів зі своїх збірок передали О. Кониський, В. Антонович, Ю. Целе- вич, О. Барвінський, І. Франко, І. Шараневич. Підтримувався постійний обмін з науковими бібліотеками Парижа, Нью-Йорка, Філадельфії, Бостона, Праги, Кракова, Будапешта, Петербурга, Загреба. У 1897 р. налагоджено контакти зі 105 науковими установами і товариствами, з 18 університетами. Бібліотека стала членом Міжнародної асоціації академічних і наукових установ. Дослідник у своїй праці про бібліотеку НТШ, що вийшла 1923 р., підкреслював, що «це найповніший нині у Львові збір книжок з обсягу українознавства, обіймає стародруки від ХУІ до кінця XVIII ст.» і новодруки ХІХ-ХХ ст. Кревецький І. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові / Іван Кревецький. - Львів : На-кладом Наук. Тов-ва ім. Шевченка, 1923. - 16 с.

В інформаційній замітці «Нова бібліотека і музей [зорганізування рукописів і старих друків митрополитом Шептицьким у Львові на початку 1905 р.]» вчений відзначив заходи митрополита Української греко-католицької церкви щодо заснування в 1905 р. музею з історії церкви, в якому було зібрано одну з найбільших у Європі колекцій іконопису, а також рукописи і стародруки із церковно-релігійного життя Кревецький І. Нова бібліотека і музей [зорґанізування рукописів і старих друків митрополитом Шеп- тицьким у Львові на початку 1905 р.] / Іван Кревецький // ЛНВ. 1905. - Т. 31. - С. 268..

Іван Кревецький є автором статті «Osso- lineum. 1828-1928». Він зазначив, що Національний інститут ім. Оссолінських у Львові складався з Бібліотеки Оссолінських і Музею князів Любомирських. Засновником є Йосиф Максиміліян, який у 1826 р. перевіз Бібліотеку Оссолінських із Відня до Львова в колишній монастир Кармеліток. Налічувалося 19 тис. 55 томів книг, 552 рукописи, 133 карти та 1 тис. 445 гравюр Кревецький І. Ossolineum. 1828-1928 / Іван Кревецький // Нова Зоря. - 1928. - 27 травня. - С. 6.. Історик підкреслив, що це була четверта за величиною бібліотека після ВБУ при Академії наук України в Києві, Одеської Центральної наукової бібліотеки і Державної публічної бібліотеки в Одесі. В «Ossolineum^ зберігалися рукописи ХІІ, Х^ ст., 208 інкунабул XV ст., 4 тис. 516 друків XVI ст., річник першої газети в Україні «GazzettedeLeopol» із 1776 р., а також рукописні матеріали до історії України XVII-XVIII ст. та м. Львова. У бібліотеці працювали М. Михалевич, І. Вагилевич та допомагали о. М. Гарасевич, о. М. Гриневецький Там само. - С. 6..

Вчений підготував статтю «Пам'ятки по Т. Шевченкови у Львові», де описав матеріали Музею НТШ, що представляють творчість Кобзаря. Тут знаходяться рукописи віршів і прозових творів, написані чорнилом, листи поета з Орської фортеці та Оренбурга, автографи, оригінали рисунків олівцем, малюнків на полотні, скульптурні праці та перо поета Кревецький І. Пам'ятки по Т. Шевченкові у Львові / Іван Кревецький // Стара Україна. - 1925. - № 3-4. С. 42-45..

І. Кревецький написав замітку, в якій закликав членів НТШ та громадських діячів належно підготувати вшанування 28 травня 1926 р. 10-ту річницю від дня смерті у Львові І. Франка. Він протягом 20 років працював у НТШ, тому потрібно написати працю і «дати характеристику та оцінку всього того, що він зробив для української нації». Важливо видати бібліографію наукового доробку вченого, зібрати листування та встановити пам'ятний знак із написом на його могилі. Також організувати в Музеї НТШ «Кімнату І. Франка», куди зібрати всі писемні та матеріальні пам'ятки про життя і творчу спадщину вченого Кревецький І. Хроніка. Перед 10-тими роковинами смерти І. Франка / Іван Кревецький // Стара Україна. - 1925. - № 6. - С. 113..

Краєзнавець досліджував історію організації вищої освіти в Галичині. Зокрема, у статті «Неоправдані докори. До історії т. зв. “Руського інституту” (Studiumruthenium) на Львівськім університеті» проаналізував діяльність філософсько-богословського факультету Львівського університету з українською мовою викладання, заснованого в 1787 р. Зауважив, що через брак греко-католицьких священиків до цісаря звернулися галицький митрополит Л. Шептицький, львівський єпископ П. Білянський, перемишльський єпископ М. Рило, які просили відкрити «богословські українські виклади» Кревецький І. Неоправдані докори. До історії т. зв. «Руського Інституту» (Studiumruthenium) на Львів-ськім університеті / Іван Кревецький // Записки НТШ. - 1911. - Т. 102. Вип. ІІ. - С. 122..

Історик зазначив, що в 1790 р. на богословському відділі церковну історію викладав Т. За- харіясевич, «моральне богослов'я» - А. Павлович, церковне право - А. Ангелович та інші; на філософічному відділі: «чисту» і «прикладну» математику, фізику - І. Земанчик, філософію - П. Лодій. У 1805 р. університет перенесено зі Львова до Кракова, навчання проводилось у приміщенні греко-католицької семінарії. І. Кревець- кий досліджував причини короткого існування української освітньої установи вищого типу. При вивченні цієї проблеми науковець проаналізував праці вчених і культурно-освітніх діячів: Й. Ле- вицького, І. Гарасевича, Я. Головацького, О. Ого- новського, І. Франка, О. Барвінського. Автор зауважив, що «Руський Інститут» «покликував ся до життя тимчасово - і виключно тільки для кандидатів на греко-католицьких духівників, тих, власне, що не знали латинської мови, в якій відбувалися виклади теології на університеті» Там само. - С. 123.. Викладачі «Руського Інституту» отримували тільки половину зарплати порівняно з наставниками латинських студій. У зв'язку з цим, 21 березня 1789 р. вони звернулися з проханням до губернатора краю визнати руських професорів членами Львівського університету і надати їм право бути присутніми на вчених радах факультетів Там само. - С. 125..

Іван Кревецький проаналізував працю Б. Пав- ловського «Взяття Львова Австрією 1772 р.». Автор розкрив історичні перипетії напередодні анексії міста Австрійською імперією: спочатку взяття російським військом, згодом - австрійським. Престолонаслідник Йосиф II 25 травня 1772 р. видав наказ австрійським військам зайняти Львів. Підставою для прийняття такого рішення, на думку І. Кревецького, було те, що з 1767 р. Львів було зайнято російськими військами генерал-майора П. Кречетнікова. 15 вересня 1772 р. російські війська залишили Львів, передавши повноваження генералові Га- діку, який наказав австрійській армії зайняти місто. Дослідник української військової історіографії Л. Шанковський вважав, що І. Кре- вецький був першим українським військовим істориком Західної України; він керував науковим семінаром з військової історії у Львівському (таємному) українському університеті (1921-1925 рр.) Шанковський Л. Нарис української воєнної історіографії. Українська воєнно-історична наука у період між двома війнами (1921-1939) / Лев Шанковський // Український історик. - 1973. - № 3-4. - С. 113..

На увагу заслуговує стаття І. Кревецького «Сучасна українська історіографія» , у якій вчений виокремив м. Львів як одне з головних осередків її розвитку. Зазначав, що у Львові центром розвитку української історіографії на той час було Наукове Товариство імені Шевченка, зокрема його історико-філософська секція Кревецький І. Сучасна українська історіографія : Осередки. Представники. Напрями / Іван Кревецький // Нова Зоря. - 1928. - № 92 - С. 6.. Тут працювали відомі історики М. Кордуба, І. Кри- п'якевич, О. Терлецький, С. Томашівський, а також І. Кревецький, які представляли національно-державницький напрям української історіографії. Вчений, характеризуючи діяльність наукових історичних центрів, виступив першим інтерпретатором державницького напряму української історіографії.

Отже, історик І. Кревецький здійснював у м. Львові різнобічну культурно-просвітницьку діяльність, на яку визначальний вплив мали ряд факторів: національно-патріотичне виховання в Українській академічній гімназії, навчання уЛьвівському університеті, робота в історичному семінарі М. Грушевського та активна участь у різних секціях і комісіях НТШ. Саме в цих освітніх та наукових установах відбувалося формування світогляду вченого та становлення його як науковця.

Таким чином, І. Кревецький впродовж свого життя здійснював багатоаспектну діяльність в історико-культурному житті Львова як професійний історик, дійсний член НТШ, археограф, бібліограф, директор бібліотеки, рецензент. Історик публікував українознавчі дослідження в наукових виданнях та періодиці, був головним редактором газет, журналів, ювілейних збірників. Автор у своїх дослідженнях популяризував та різнобічно вивчав українську історію та культуру. Його науково-популярним історичним працям і краєзнавчим статтям характерний професіоналізм; вони мають велику практичну цінність: можуть використовуватися в науковій, педагогічній, краєзнавчій роботі та служити прикладом для активних творчих пошуків сучасного молодого покоління.

References

Doroshenko, V. (1951) Ogny'shheukrayins'koyi nauky'. Naukove Tovary'stvo imeni T. Shevchenka. N'yu-Jork ; Filyadel'fiya. [in Ukrainian].

Kachkan, V. (1997). Krevecz'ky'j Ivan Ivano- vy'ch. Ukrayins'kazhurnalisty'ka v imenax, IV, 126132. [in Ukrainian].

Kachkan, V. (1998). “Real'niobrazy sumnoi pravdy” (osnovni konsekventsi i u diial'nosti Ivana Krevets'koho). Khajsviatyt'siaim'iatvoie. 189-205. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1905). Biblioteka “Narodnoho Domu” u L'vovi. Literaturno-naukovyj visnyk,29, II, 132-137. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1905). Biblioteka “Naukovoho Tovarystvaim. Shevchenka” u L'vovi. Literaturno-na- ukovyjvisnyk, 31,152-157. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1923)..Biblioteka Naukovoho Tovarystvaim. Shevchenka u L'vovi. L'viv : Nakladom Nauk. Tov-vaim. Shevchenka. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1911). Bronislav Lozins'kyj. Za- pysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 56,190-191. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1909). Khronika. Nasha Shkola : Naukovo-pedahohichnyj zhurnal,1-2, 133, 137-139. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1925). Khronika. Pered 10-tymy rokovyna my smerty I. Franka. Stara Ukraina, 6, 113114. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1906). Naukova khronika. Za- pysky Naukovoho tovarystvaimeni Shevchenka,73 (5), 177-180. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1911). Neopravdani dokory. Do is- torii t. zv. “Rus'koho Instytutu” (Studiumruthenium) na L'vivs'kim universyteti. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 102 (2), 116-126. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1905). Nova biblioteka i muzej [zorganizuvanni arukopysiv i starykhdrukiv mytropo- lytom Sheptyts'kym u L'vovi na pochatku 1905 r.]. Li- teraturno-naukovyjvisnyk, 31,268. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1907).Ohliadchasopysejza 1906 rik. Chasopysy ukrainski. Zapysky Naukovoho tova- rystva imeni Shevchenka,76,164-172. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1928, Traven'27). Ossolineum. 1828-1928. Nova Zoria, p. 6. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1925).Pam'iatkypo T. Shevchen- kovi u L'vovi. Stara Ukraina, 3-4, 42-45. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1926). Persha hazeta na Ukraini “GazettedeLeopol”iz 1776 r. Bibliolohichnivisti, 4 (13), 5-15. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1927). Persha hazeta na Ukraini. Kyiv :Ukr. nauk. in-t knyhoznavstva. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1926). Pochatky presy na Ukraini. 1776-1850. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 144-145, 201-206. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1909). Retsenziia. Literaturno-na- ukovyj visnyk, 46, 603. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1924). Spomyny Iv. Fedorovycha pro pochatky drukarstva na Ukraini. Stara Ukraina, 2-5, 35-37. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1928).Suchasnaukrains'ka istori- ohrafiia : Oseredky. Predstavnyky. Napriamy. Nova- Zoria,(92), p. 6. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1906). Tsutsy livs'ka tryvoha v 1848 r. (prychynok do istorii ostannikh dniv pan- schyny v Halychyni). Naukovyj zbirnyk, prysviachenyj profesoroviMykhajloviHrushevs'komu uchenykamyj prykhyl'nykamy z nahody joho desiatylitn'oi pratsi v Halychyni (1894-1904),446-482. [in Ukrainian].

Krevets'kyj, I. (1924). Vidredaktsii. StaraUk- raina, 1, 2. [in Ukrainian].

Kunanets', N. (2009). Opratsiuvannia fondiv naukovykh bibliotek L'vova (kinets' ХІХ- 30-ti roky ХХ st.) ta stvorennia dovidkovoho aparatu dlia nykh : osoblyvosti metodolohii ta metodyky. Visnyk L'viv. un-tu. Seriia knyhozn. bibliot. inf. Tekhnol,4,68-75. [in Ukrainian].

Shankovs'kyj, L. (1973). Narys ukrains'koi voien- noi istoriohrafii. Ukrains'ka voienno-istorychna nauka u period mizh dvoma vijnamy (1921-1939). Ukra- ins'kyj istoryk,3-4, 113-126. [in Ukrainian].

Steblij, F. (2003). Ivan Krevets'kyj-istoryk-der- zhavnyk. L'viv : Instytut ukrainoznavstva im. I. Kry- p'iakevycha NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

Vynar, L. (1970). Mykhajlo Hrushevs'kyj i Naukove Tovarystvoim. Tarasa Shevchenka 1892-1930. Miunkhen : Dniprovakhvylia. [in Ukrainian].

Yavors'ka, U. (2006). Bibliohrafichnyj dorobok Ivana Krevets'koho v “Literaturno-naukovomu vis- tnyku”. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 2, 35-39. [in Ukrainian].

Zajtseva, Z. (2006). Ukrainskyj naukovyj rukh : instytutsional'nia spektyrozvytku (kinets'ХІХ-pocha- tokXXst.). Kyiv : KNEU. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru